Сидорченко Катерина Миколаївна. Оптимізація занять оздоровчої спрямованості у фізичному вихованні хлопчиків 11-14 років

Краткое описание

Сидорченко Катерина Миколаївна. Оптимізація занять оздоровчої спрямованості у фізичному вихованні хлопчиків 11-14 років. : Дис... канд. наук: 24.00.02 2009

Сидорченко К. М. Оптимізація занять оздоровчої спрямованості у фізичному вихованні хлопчиків 1114 років. Рукопис.
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата наук з фізичного виховання і спорту за спеціальністю 24.00.02 фізична культура, фізичне виховання різних груп населення. Львівський державний університет фізичної культури, Львів, 2009.
Дисертація присвячена проблемі оптимізації змісту фізичного виховання в загальноосвітній школі для покращення фізичного здоров’я та інших показників фізичного стану хлопчиків-підлітків. Ураховуючи виявлену під час теоретичного дослідження недостатню розробленість організаційно-методичних умов реалізації диференційованого підходу до формування змісту програм оздоровчої спрямованості, виходячи з трьох уроків на тиждень, індивідуальні особливості морфофункціонального дозрівання, та дані лонгітюдинального експерименту про суттєві розбіжності темпів статевого дозрівання, зміни фізичної працездатності, здоров’я, підготовленості, взаємозв’язками зміни останніх у хлопчиків-підлітків різних соматотипів, обґрунтовано організаційно-методичні положення формування оптимального змісту уроків фізичного виховання оздоровчої спрямованості для хлопчиків 1114 років та розроблено відповідну програму.
Експериментальна перевірка розробленого, чинного і запропонованих іншими дослідниками варіантів змісту програм оздоровчої спрямованості, що також ураховують особливості показників фізичного стану підлітків різних соматотипів, показала вірогідну перевагу першого варіанту, що свідчить про його ефективність у вирішенні завдань фізичного виховання в школі та дозволяє рекомендувати для практичного використання.

1. Вивчення літературних джерел засвідчує недостатню ефективність визначених шкільною програмою фізичного виховання критеріїв диференціації підлітків як однієї з важливих умов успішного вирішення завдань оздоровчої спрямованості та існування іншого напряму розв’язання проблеми розроблення оздоровчих програм ураховуючи особливості зміни показників фізичного стану хлопчиків-підлітків різних соматотипів. Проте недостатня кількість необхідних даних не сприяє обґрунтуванню організаційно-методичних положень формування змісту таких програм, у тому числі в умовах збільшення наполовину кількості уроків фізичного виховання у навчальному році.
2. Встановлені без урахування соматотипу щорічні темп статевого дозрівання, зміна показників фізичної підготовленості та здоров’я хлопчиків суттєво відрізняються від виявлених у кожному соматотипі з 11 до 14 років, що засвідчує ефективність урахування соматотипу для формування однорідних груп, і зокрема узгодження особливостей морфофункціонального дозрівання підлітків і параметрів навантажень оздоровчої спрямованості в процесі фізичного виховання.
3. Темпи статевого дозрівання в соматотипах суттєво відрізняються: у хлопчиків астеноїдного соматотипу вони найбільші між 12 і 13, в інших між 12 і 14 роками; у кожному віці за кількістю статево зрілих хлопчиків м’язовий соматотип випереджає торакальний, обидва дигестивний, і особливо астеноїдний, серед 14-річних представників якого такі відсутні, тоді як в інших складають відповідно 39,4, 28,9, 10,0% (р<0,05). У досягненні дефінітивних величин показника хлопчики торакального соматотипу відстають від однолітків м’язового соматотипу на півроку, хлопчики дигестивного щонайменше на один, астеноїдного на два роки.
4. Використання чинного змісту фізичного виховання не сприяє покращенню загальної фізичної працездатності підлітків різних соматотипів, а зміна фізичного здоров’я хлопчиків відзначається неоднаковими тенденціями: між 11 і 12, 13 і 14 роками у представників астеноїдного соматотипу воно суттєво покращується, м’язового навпаки, погіршується у зв’язку з відповідною зміною функціонування систем організму, які характеризує силовий, масо-зростовий, індекс Руф’є, в останніх також життєвий індекс. Покращення фізичного здоров’я підлітків торакального соматотипу між 11 і 12 роками зумовлене аналогічною зміною в діяльності систем, що характеризує силовий, дигестивного масо-зростовий і силовий індекси, а незначне зниження між 13 і 14 роками зміною відповідно життєвого, силового та масо-зростового, життєвого, силового індексів.
5. Розбіжності у зміні фізичного здоров’я підлітків різних соматотипів за даними канонічного кореляційного аналізу (=0,4010,771) зумовлені неоднаковою динамікою показників їхньої фізичної підготовленості. З 11 до 12 років покращення здоров’я хлопчиків астеноїдного соматотипу пов’язане з розвитком передусім швидкісної й статичної силової витривалості, координації в метаннях на дальність провідною і непровідною рукою, торакального абсолютної, швидкісної та вибухової сили у стрибках і метаннях, рухливості в поперековому відділі хребта, дигестивного абсолютної й вибухової сили у стрибках, частоти рухів, координації в акробатичних рухових діях, метанні провідною рукою, а погіршення у представників м’язового соматотипу зниженням рівня розвитку абсолютної та вибухової сили у стрибках, координації в метаннях непровідною рукою й акробатичних рухових діях, статичної силової та швидкісної витривалості. В інші досліджувані періоди зміна фізичного здоров’я цих хлопчиків також відзначається особливостями кількості й складу фізичних якостей, що виявляють аналогічну тенденцію і статистичні взаємозв’язки з першим.
6. На базі теорій надійності біологічних систем, адаптації, педагогічного управління та врахування даних констатуючого експерименту обґрунтовано організаційно-методичні положення формування оптимального змісту занять оздоровчої спрямованості для хлопчиків-підлітків різних соматотипів, що передбачають встановлення: особливостей зміни фізичного здоров’я, показників фізичної підготовленості й характеру канонічної кореляції між ними в певний віковий період 1114 років для визначення оптимальної спрямованості фізичних навантажень; модельно-цільових характеристик фізичного стану, змісту педагогічного контролю для ефективного управління цим станом; мінімального обсягу навантажень в окремому занятті та кількості таких занять у навчальному році для досягнення відповідно термінового і кумулятивного адаптаційних ефектів у покращенні фізичної підготовленості підлітків на уроках фізичного виховання, що почергово реалізовувалися двічі та тричі на тиждень; узгодженості параметрів навантажень зі змістом навчального матеріалу для раціональнішого використання часу кожного уроку; способів підвищення мотивації учнів до систематичного використання цих занять у повсякденні.
7. Результати пошукових досліджень дозволили розробити для шестикласників торакального і м’язового соматотипів зміст уроків фізичного виховання оздоровчої спрямованості, що передбачає їх почергову реалізацію двічі й тричі на тиждень, вивчення у І чверті матеріалу з легкої атлетики, футболу, ІІ гімнастики, волейболу, ІІІ гандболу, лижної (кросової) підготовки, легкої атлетики, баскетболу, IV баскетболу, легкої атлетики й таку тривалість вправ: для обох соматотипів на вдосконалення загальної витривалості й гнучкості відповідно в перші десять уроків 612 і на всіх уроках по 45 хв; для торакального також абсолютної (18 уроків; 1618 хв), вибухової сили у стрибках (26; 2021 хв), загальної витривалості (9; 1215 хв), координації в метаннях провідною, непровідною рукою (20; 1819 хв), граничний пульс під час їх виконання 140190 уд./хв; для м’язового координації в акробатичних рухових діях (20; 1819 хв), швидкісної сили (35; 2021 хв), загальної витривалості (19; 1215 хв), пульс 130160 уд./хв. Основні методи груповий і фронтальний у складі колового тренування. Модельно-цільові характеристики: відтворення результатів контрольної групи 7, вищих 812 балів. Зміст педагогічного контролю: вихідного, підсумкового функціональні проби, тести для оцінювання відповідно фізичного здоров’я та фізичних якостей, працездатності; оперативного візуально чи використовуючи пульсометрію для оцінки стану організму.
8. Розроблений зміст забезпечує найкращу динаміку показників фізичного стану шестикласників торакального соматотипу порівняно з іншими (зміст-2, зміст-3, чинний): з 14 досліджуваних фізичних якостей суттєво покращувалися відповідно 10, 9, 10, 10, погіршувалися 2, 3, 2, 4; фізична працездатність у перших зростала на 12,0%, в інших практично не змінилася; кількість середніх оцінок фізичного здоров’я збільшується відповідно на 35,0, 5,0, 20,0 і 2,2%, вищих від середньої тільки в перших (20,0%) і третіх (5,0%) (р<0,050,001). У представників м’язового соматотипу зміст (розроблений, зміст-2, зміст-3, чинний) забезпечував таку динаміку: з 14 покращувалися відповідно 10, 10, 9, 9 фізичних якостей, погіршувалися 1, 2, 3, 5; фізичне здоров’я покращувалося тільки в першій групі у зв’язку зі збільшенням на 15,0% вищих від середньої і середніх оцінок, працездатність у перших двох групах (14,4 і 7,4%; р<0,05).
9. Результати покращення фізичного стану свідчать, що використання розробленого, чинного, змісту-2, змісту-3 у хлопчиків торакального соматотипу забезпечує такий сумарний ефект: відповідно 3,83 (І місце за шкалою порядку), 2,17 (IV), 2,67 (ІІІ), 3,33 (ІІ) ум. балів; м’язового 3,83 (І), 2,33 (IV), 3,0 (ІІІ), 3,17 (ІІ). Розбіжності показників такі: у представників торакального соматотипу фізичне здоров’я перших (за вищими від середньої оцінками) краще відповідно на 20,0, 20,0 і 15,0%, працездатність на 90,0, 51,6 і 56,4 кгм/хв; у представників м’язового здоров’я перших краще на 15,0%, працездатність на 81,6, 45,3 і 60,7 кгм/хв (р<0,050,001).Зазначене та дані про розбіжності між кількістю показників, що в дослідних групах суттєво покращилися, засвідчують ефективність розробленої програми у вирішенні завдань оздоровчого змісту та з покращення фізичної підготовленості хлопчиків-підлітків різних соматотипів у процесі фізичного виховання в школі.
Проведені дослідження не розв’язують усіх аспектів порушеної проблеми. У подальшому доцільно розробити диференційовані належні нормативи фізичної підготовленості хлопчиків 1114 років існуючих соматотипів, уточнити модельно-цільові характеристики їхнього фізичного стану.