Сидоренко Олег Дмитрович. Розвиток художньо-творчих умінь і навичок майбутніх учителів трудового навчання в процесі професійної підготовки

Краткое описание

Сидоренко Олег Дмитрович. Розвиток художньо-творчих умінь і навичок майбутніх учителів трудового навчання в процесі професійної підготовки : дис... канд. пед. наук: 13.00.02 / Вінницький держ. педагогічний ун-т ім. Михайла Коцюбинського. — К., 2006. — 235арк. : іл. — Бібліогр.: арк. 187-205

Сидоренко О.Д. Розвиток художньо-творчих умінь і навичок майбутніх учителів трудового навчання в процесі професійної підготовки. Рукопис.
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата педагогічних наук за спеціальністю 13.00.02 теорія і методика трудового навчання. Національний педагогічний університет імені М.П.Драгоманова, Київ, 2006.
З’ясовано, що в контексті відродження національної культури особливої актуальності набуває проблема формування художньо-естетичної культури майбутніх учителів трудового навчання. Тому процес професійної підготовки вчителя трудового навчання вимагає кардинальних змін у напрямі розвитку його художньо-творчих здібностей.
Відповідно до завдань дослідження у процесі підготовки майбутнього вчителя трудового навчання ми застосовували зорієнтований підхід (створення відповідного художньо-творчого середовища й умов для творчості) і особистісно-орієнтований підхід (створення максимальних можливостей для прояву індивідуальних здібностей), а також відповідні педагогічні технології та методики викладання предметів художнього циклу.
Показано, що для реалізації творчої уяви студентам потрібні практичні уміння й навички, що накопичуються в тривалому процесі навчання художнього або декоративно-ужиткового мистецтва.
Перевірено, що мистецтво має особливі можливості емоційно-образного впливу на людину, сприяє розвиткові всіх сторін особистості, а ефективний художньо-творчий розвиток особистості зумовлений насамперед використанням в освітній системі багатства світової культури й мистецтва. Головне правильно вибирати розвиваюче середовище для студента, знайти такі методи і форми, які б допомагали йому розкрити свої здібності, виявити обдарованість, знайти власний творчий шлях. З огляду на те, що художня творчість студентів дає змогу досягти головної мети виховання людини нової генерації, з високим рівнем самосвідомості, здатної до творчих дій у повсякденному житті, у дисертації запропоновано конкретні шляхи розвитку художньо-творчих здібностей майбутніх учителів трудового навчання.

1. Аналіз трактування поняття „творчість” і „творчий потенціал” у філософській, соціологічній, психологічній та педагогічній науках дає підстави стверджувати, що творчість не є особливим обдарованням лише обраних, а властива певною мірою кожному індивіду. Творчість розглядається науковцями як цілеспрямована діяльність, що народжує щось якісно нове, неповторне й оригінальне. Визначено, що в сучасній психолого-педагогічній науці стосовно формування і розвитку творчої особистості окреслюються два напрями: монофакторна теорія, яка визначає існування певної творчої здібності, і мультифакторна, що розглядає творчу особистість як таку, яка характеризується сукупністю незалежних окремих якостей, набір, інтеграція і рівень розвиненості яких і визначають вищий ступінь творчих досягнень людини.
До здібностей, якими має володіти творча людина, належать: прагнення до оригінальності у вирішенні проблем; пошуки нових рішень; прагнення самостійно досягти результату; уміння долати протиріччя; легкість асоціацій; гнучкість мислення; генерування ідей; доведення вирішення задуму до кінця; логічність мислення; стійкість уваги; здатність мотивувати власну діяльність, планувати її; вміння здійснювати самоконтроль тощо. Очевидно, що всіма перерахованими здібностями має володіти сучасний вчитель трудового навчання.
2. Учитель трудового навчання є для школяра найяскравішим представником техногенної культури. Тому саме йому доведеться формувати в дитячій уяві нове ставлення до діяльності людини, до її місця в природі і суспільстві. На уроках трудового навчання мова, в першу чергу, має йти не про техніку, а про людину, її сутність, цивілізованість, здібність творити за законами Добра і Краси.
Надзвичайно важливою в цих умовах є орієнтація майбутнього вчителя трудового навчання на духовні цінності. В галузі педагогічної освіти виникає необхідність у створенні такого культурно-художнього середовища, яке сприяло б розвитку особистості студента з орієнтацією на пріоритет загальнолюдських цінностей. В дослідженні доведено, що одним із суттєвих недоліків професійної підготовки вчителя трудового навчання є недостатнє залучення студентів до діяльності в художній галузі, відсутність мотивацій до підвищення культурного рівня, умов і засобів активізації їхнього духовного, творчого потенціалу. Це зумовлено, зокрема, тим, що технічна освіта характеризується диференціацією знань, розірваністю, сильною логічною компонентою, яка явно переважає в порівнянні з історико-, соціально-культурною і мистецькою складовими знань. Дослідження підтвердило, що в художньому потенціалі акумульовані здібності людини загалом, і розвиток художньо-творчого потенціалу кожного студента сприяє розкриттю і розквіту всіх його обдаровань.
На основі врахування основних етапів художньо-пізнавальної діяльності індивіда, дидактичних завдань вищої школи розроблено модель системи формування художньо-творчих умінь і навичок у майбутніх учителів трудового навчання. Ця модель передбачає єдність форм художньо-педагогічних засобів та педагогічно-методичних умов розвитку здібностей у студентів ВНЗ.
З’ясовано основні закономірності розвитку художньо-творчих здібностей вчителя: взаємозв’язок професійної, етичної, естетичної і загальнокультурної підготовки студентів в умовах широкої гуманізації педагогічної освіти; єдність філософсько-педагогічних, психолого-педагогічних і професійно-технологічних чинників у розвитку творчої особистості вчителя; єдність цільових, змістовних, процесуальних і прогностичних сторін діяльності викладачів і студентів щодо розвитку художньо-творчих здібностей майбутнього вчителя.
3. Аналіз психолого-педагогічної літератури і власного досвіду щодо цілеспрямованого розвитку творчості свідчить: основними умовами, які впливають на формування творчого мислення, є індивідуалізація освіти, дослідницьке навчання, проблематизація.
Розвиток творчості та формування творчої особистості майбутнього вчителя процес складний та суперечливий. Як показало проведене теоретичне та експериментальне дослідження, розвиток творчості потребує комплексних заходів та специфічних умов: визнання безумовної цінності особистості; звільнення студента від регламентації мислення; організація діяльності на вищому рівні складності; систематичне створення ситуацій вибору; періодичне створення ситуацій успіху.
До основних засобів розвитку художньо-творчих умінь відносимо: мистецтвознавчу літературу; наочні посібники на відео- і паперових носіях; методичні рекомендації, посібники з технологій; твори мистецтва, виготовлені викладачами, студентами, народними майстрами.
4. У дослідженні доведено, що художньо-творча діяльність передбачає наявність в особистості здібностей, мотивів, знань, умінь та навичок, завдяки яким створюється продукт, який вирізняється новизною, оригінальністю та унікальністю. У творчому процесі важливу роль відіграють уява, інтуїція, неусвідомлювані компоненти розумової активності, а також потреба особистості в самореалізації, розкритті своїх творчих можливостей.
Серед технологій розвитку художньо-творчих умінь і навичок особливої уваги заслуговують методика співробітництва, метод проектів, інтеграція знань, малювання під музику, робота з нетрадиційними матеріалами, комп’ютерні технології презентації навчального матеріалу та виконання стилізацій тощо. Ефективність творчої діяльності індивіда прямо залежить від використання таких методів: тренування мислення; формування достатнього рівня мотивації; розвиток інтересу до творчої діяльності; підсилення професійної спрямованості навчального матеріалу; розвиток умінь вчасно переключатися на іншу проблему тощо.
Теоретично обгрунтовано та експериментально доведено, що інноваційні підходи до організації творчої діяльності студентів дадуть позитивні результати за умов дотримання такої методичної послідовності: діагностування особистісної готовності студентів до одержання знань у галузі художньо-творчого мистецтва; ознайомлення майбутніх учителів з кращими витворами людських рук; навчання алгоритмам окремих технологій; забезпечення ситуації вибору для виконання творчих робіт; залучення студентів до виконання художньо-творчих робіт; різнорівневе оцінювання результатів творчої діяльності; поєднання навчання під час занять із самоосвітою.
6. Найважливішою умовою реалізації розвитку художньо-творчого потенціалу особистості педагога є розроблений спецкурс Основи художнього проектування”. Як обґрунтовано і експериментально перевірено в нашому дослідженні, спецкурс Основи художнього проектування” має включати такі обов’язкові розділи, які в поєднанні із розробленою експериментальною методикою сприяють перетворенню набутих під час навчання умінь і навичок студентів на нову якість, що характеризувалась вищим інтелектуальним і професійним рівнем. Так, пізнавальний інтерес, зацікавленість художньо-творчою діяльністю переростали в соціальну потребу в продуктивній праці. Емоції і почуття трансформувалися в особливі потреби і визначалися прагненням до досконалості та краси творчої праці. Вроджені і розвинені в процесі навчання здібності, знання, вміння і навички переходили в професійний досвід і художньо-творчі здібності. Потреба в художньо-творчій діяльності під впливом естетичного почуття у взаємодії з професійним досвідом під час педагогічної практики сприяли розвитку професійного мислення.
7. Критерії рівнів розвитку художньо-творчих вмінь і навичок в майбутнього вчителя трудового навчання складаються з таких компонентів: темп розвитку в знаннях (прискорений, нормальний, уповільнений); обсяг дійсних знань у рамках навчальної програми (широкий, середній, вузький); перенесення знань, умінь і навичок (вільне, сковане, не відбувається без допомоги викладача); формування абстрактного мислення; самостійне одержання інформації; підвищення мотивації студентів до художньо-творчої діяльності; підвищення рівня емоційної чутливості; удосконалення навичок роботи з різними інструментами; освоєння нових методів роботи з різними матеріалами.
Серед них надаємо перевагу рівням художньо-творчої діяльності за такими параметрами: естетична сприйнятливість, естетична спостережливість, розвиненість творчої уяви й образно-художнього мислення; уміння перевести” образ з одного виду мистецтва на інший, відтворити враження від них у синтезованому образі (ілюстрування літературних, музичних творів на папері, в глині, вишивці тощо); здатність самостійно знаходити несподіване, оригінальне вирішення задуму та відповідні засоби його втілення; прагнення до створення нових естетичних образів.
Результати спостережень за діяльністю студентів, оцінювання їхніх художньо-творчих робіт показали, що рівень розвитку художньо-творчих умінь і навичок у студентів експериментальних груп значно вищий, ніж у контрольних. Застосування методів математичної статистики для обробки результатів педагогічного експерименту підтвердило результативність експериментальної методики.
Досягнуті результати в експериментальній методиці дають підстави рекомендувати Міністерству освіти і науки України, вищим навчальним педагогічним закладам I-IV рівнів акредитації доповнити навчальні плани підготовки вчителя трудового навчання дисциплінами художнього циклу, спрямовуючи їх не лише на розвиток певних технологічних умінь, а й на естетичне, національне і моральне виховання.
Проведене дослідження, звісно, не вичерпує всіх проблем художньо-творчої підготовки майбутнього вчителя трудового навчання. Подальші дослідження, на нашу думку, слід проводити за такими напрямами: підготовка вчителя до розвитку в учнів художньо-творчих умінь і навичок; застосування інформаційно-телекомунікаційних технологій навчання у вищій і середній школі в процесі розвитку художньо-творчих умінь і навичок; використання нових інформаційних технологій навчання (кейс-методика; робота в малих групах; спільне навчання тощо).