Сілантьєва Юлія Олександрівна. Підвищення ефективності контрейлерних перевезень

Краткое описание

Сілантьєва Юлія Олександрівна. Підвищення ефективності контрейлерних перевезень: дисертація канд. техн. наук: 05.22.01 / Національний транспортний ун-т. - К., 2003

Сілантьєва Ю.О. Підвищення ефективності контрейлерних перевезень. Рукопис.
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата технічних наук за спеціальністю 05.22.01 транспортні системи. Національний транспортний університет, Київ, 2003.
В роботи встановлено, що основними за рівнем впливу на рішення про вибір виду сполучення факторами є вартість перевезень, час доставки вантажу та регулярність відправлень поїздів.
Розроблені аналітичні і імітаційні моделі контрейлерних перевезень та проведені експерименти надали можливість виявити закономірності вантажопотоків і характеристик використання транспортних засобів; встановити залежність між абсолютною кількістю і співвідношенням транспортних засобів та оцінками витрат часу на виконання окремих операцій; уточнити область застосування контрейлерного сполучення.
Застосування розробленої методики оптимізації дозволяє вибрати параметри контрейлерної системи доставки, які визначають організацію процесів перевезень у часі.

1. Аналіз літературних джерел, практичний досвід організації міжнародних перевезень вантажів показує, що для оцінки доставки вантажів у змішаному сполученні застосовуються підходи, які розроблені для окремих видів транспорту і враховують їх особливості, але не передбачають міжвидову конкуренцією. Методики розрахунку контрейлерних перевезень з урахуванням особливостей його організації та стратегії поведінки учасників доставки вантажів відсутні.
2. Обґрунтовано, що ефективним способом дослідження організації транспортного процесу є моделювання на основі розгляду циклу перевезень. Встановлено, що основними факторами, за рівнем їх впливу на ефективність транспортного процесу є собівартість і час необхідний для виконання циклу перевезень. Використання цих факторів у сукупності з оцінкою витрат при зменшенні швидкості автотранспортного засобу, дозволяють проводити обґрунтований аналіз вантажних маршрутів і систем перевезень.
3. Запропонована математична модель функціонування контрейлерного маршруту у вигляді багатоканальної системи масового обслуговування з двома послідовними фазами обслуговування замовлень в прямому і зворотному напрямках руху. Дослідженням на моделі встановлені загальні закономірності, притаманні роботі контрейлерного маршруту. Її використання з врахуванням собівартості експлуатації залізничних платформ дозволяє визначати їх раціональну кількість у контрейлерному поїзді.
4. За результатами дослідження функціонування контрейлерного терміналу, яке було проведене на моделі, розробленій на основі мереж Петрі, встановлено, що непродуктивні витрати часу автотранспортом на контрейлерному терміналі визначаються організацією оформленням транспортної документації, нерівномірністю та інтенсивністю надходженням транспортних засобів. Використання розробленої моделі дозволяє вести пошук заходів для підвищення ефективності виконання початково-кінцевих операцій на контрейлерному терміналі. Зокрема, встановлено, що впровадження попереднього перегляду транспортної документації дозволяє скоротити час обробки автотранспорту на 3,4 %, а графіку подання автотранспортних засобів на залізничну стацію на 8,5 %.
5. Доведена можливість використання моделей основного психофізичного закону для опису вибору системи доставки вантажів. На їх основі розроблена аналітична модель дискретного вибору контрейлерного сполучення, яка враховує собівартість, час та регулярність перевезень. Її застосування необхідне при прогнозуванні вантажних потоків та визначенні впливу параметрів управління на очікувані обсяги перевезень.
Встановлено, що контрейлерні перевезення ефективніші за прямі автомобільні при відстанях доставки вантажу більшій 1400 км, забезпеченні завантаження більше 12 спеціалізованих платформ для перевезення автопоїздів і швидкості доставки на залізничному плечі не менше 160 км на добу. При цьому величина зони, в межах якої виконується автомобільне перевезення у контрейлерному сполученні, змінюється в залежності від відстані між відправником і одержувачем вантажу. Мінімальний розмір зони визначається радіусом у 100 150 км, який зростає на 30% при збільшенні відстані оборотного рейсу у прямому автомобільному сполученні на кожні 1000 км.
6. Розроблені аналітичні і імітаційні моделі контрейлерного сполучення та проведені експерименти надали можливість виявити закономірності формування вантажопотоків і характеристики використання транспортних засобів, встановити залежність між інтенсивністю надходження транспортних засобів та оцінками витрат часу на виконання окремих операцій. Застосування розробленої методики оптимізації дозволяє вибрати параметри контрейлерної системи доставки, які визначають організацію процесів перевезень у часі.