Сіненко Дмитро Васильович. Методика оцінки навичок пілотування курсантів-льотчиків в процесі льотної підготовки

Краткое описание

Сіненко Дмитро Васильович. Методика оцінки навичок пілотування курсантів-льотчиків в процесі льотної підготовки : Дис... канд. наук: 13.00.02 2008

Сіненко Д.В.Методика оцінки навичок пілотування курсантів-льотчиків в процесі льотної підготовки. Рукопис.
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата педагогічних наук за спеціальністю 13.00.02 теорія та методика навчання (технічні дисципліни). Українська інженерно-педагогічна академія, Харків, 2008.
Дисертація присвячена проблемі оцінки навичок пілотування курсантів-льотчиків при виконанні фігур пілотажу в процесі льотної підготовки. Визначено основні критерії оцінки навичок пілотування льотного складу, які враховують як показники якості пілотування, так і психофізіологічні можливості льотчика за допомогою резервів уваги. Обґрунтована і розроблена особистісно-орієнтована методика, яка дозволяє об’єктивно оцінювати рівень навичок пілотування курсантів-льотчиків при виконанні фігур пілотажу.
Експериментальні дослідження підтвердили ефективність розробленої методики оцінки навичок пілотування курсантів-льотчиків при виконанні фігур пілотажу в процесі льотної підготовки. Ефективність льотної підготовки (формування навичок пілотування) досягається за рахунок більш активного керування процесом льотного навчання за допомогою додаткової інформації про навички пілотування та індивідуалізації методів льотного навчання курсантів-льотчиків експериментальної групи.

1. У дисертації наведено теоретичне узагальнення і нове вирішення науково-педагогічної задачі, що виявляється в теоретичному обґрунтуванні та розробці методики оцінки сформованості навичок пілотування у курсантів-льотчиків ВНЗ МО України в процесі їх підготовки до професійної діяльності.
2. На основі аналізу психолого-педагогічної літератури та нормативних документів, аналізу стану безпеки польотів та помилкових дій льотчиків встановлено, що проблема оцінки професійної підготовки курсантів-льотчиків, зокрема навичок пілотування, є недостатньо вирішеною та залишається актуальною в сучасних умовах реформування ЗС України.
Існуюча методика оцінки професійної підготовки не повною мірою відповідає вимогам об’єктивності контролю, бо спирається на суб’єктивну експертну оцінку інструктора і не бере до уваги психофізіологічний стан (напруженість, увагу) курсанта. Крім того, методи оцінки психофізіологічного стану льотчика мають ряд недоліків та не придатні до застосування при оцінці навичок пілотування при виконанні фігур пілотажу.
Для повної реалізації методичних можливостей льотного навчання при великій кількості вправ, різновидності навичок, що відпрацьовуються на етапі сучасної підготовки військового льотчика, необхідно забезпечувати активне управління процесом навчання, яке можливе при постійній та об’єктивній оцінці навичок пілотування курсанта-льотчика.
3. За результатами аналізу різних видів підготовки льотного складу визначено провідне значення тренажерної й льотної підготовки для формування навичок пілотування та на основі системного підходу побудована модель процесу формування й контролю навичок пілотування в процесі льотної підготовки. Побудована модель дозволила визначити основні етапи льотної підготовки та її контролю: комплексні тренувальні заняття, наземну підготовку до польотів, попередню підготовку до польотів, передпольотну підготовку до польотів, виконання польотів, розбір польотів, екзаменаційні (залікові) польоти.
Для об’єктивної оцінки рівня підготовленості льотчика обґрунтована необхідність використання комплексу показників, що характеризують різні сторони його професійної діяльності. У цей комплекс були включені якість пілотування та час сприйняття і переробки додаткової інформації (резерви уваги).
4. Аналіз видів, методів, форм контролю за результатами льотної підготовки дозволив визначити вимоги до методики оцінки навичок пілотування, яка має враховувати: психофізіологічні показники без внесення конструкційних змін і встановлення додаткового обладнання на літак; мати можливість застосовуватися при оцінці техніки пілотування; не потребувати присутності контролюючої особи на борту літака та не відволікати льотчика на виконання дій, не пов’язаних з виконанням польотного завдання.
При розробці методики оцінки навичок пілотування в процесі льотної підготовки були визначені сутність, зміст і критерії оцінки навичок пілотування курсантів-льотчиків.
Сутність розробленої методики полягає в обґрунтуванні основних критеріїв та показників оцінки навичок пілотування курсантів-льотчиків при виконанні фігур пілотажу; визначенні складових частин для розрахунку основних показників навичок пілотування; опису порядку виміру й накопичення даних; розробці нормативів оцінок до основних показників рівня навичок пілотування.
Зміст методики складається зі збору початкової інформації про особистісні показники курсантів; отримання даних про відхилення від заданих параметрів польоту, час переходу та час циклу польотного завдання; розрахунку основних показників та визначення оцінки навичок пілотування; використання отриманої інформації для корегування методів льотного навчання з метою підвищення рівня навичок пілотування курсантів-льотчиків при виконанні фігур пілотажу.
Основними критеріями оцінки навичок пілотування курсантів у процесі льотної підготовки були визначені якість пілотування та психофізіологічні можливості льотчика (резерви уваги).
Доведено, що об’єктивність оцінки навичок пілотування курсанта забезпечується поєднанням оцінок його якості пілотування та резервів уваги, отриманих у відповідності до польотного завдання і вимог до пілотування під час виконання фігур пілотажу.
Для оцінки якості пілотування при виконанні фігур пілотажу запропоновано використовувати інтегральний показник помилок пілотування, визначення якого спирається на оцінку відхилень параметрів польоту від заданих нормативних параметрів при виконанні фігури пілотажу.
При визначення інтегрального показника резервів уваги, як характеристики психофізіологічних можливостей курсанта-льотчика, використовуються дані часу переходу між фігурами пілотажу та час циклу польотного завдання. Крім того, використовуються дані особистісних якостей курсантів через показники успішності у вивченні спеціальних та технічних дисциплін, результатів професійного відбору та тренажерної підготовки.
Обґрунтовано та розроблено алгоритм комплексної, об’єктивної оцінки навичок пілотування курсанта при польоті у зону пілотажу для виконанні фігур простого та складного пілотажу, що допомагає льотчику-інструктору здійснювати контроль та управляти процесом льотної підготовки.
За допомогою визначених інтегральних показників створено технологію використання методики оцінки навичок пілотування курсантів-льотчиків при виконанні фігур пілотажу в процесі льотної підготовки, яка дозволяє автоматизувати контроль та управління процесом набуття навичок пілотування.
5. Експериментальне дослідження дозволило довести адекватність, ефективність та особистісну спрямованість розробленої методики оцінки навичок пілотування.
Експериментальні дослідження підтвердили ефективність розробленої нами методики оцінки навичок пілотування курсантів-льотчиків при виконанні фігур пілотажу в процесі льотної підготовки. Інтегральні показники помилок пілотування різняться на перевагу експериментальної групи та досягають достовірного значення tкр=1,725 при Р0,9, а інтегральні показники резервів уваги різняться на перевагу експериментальної групи при виконанні всіх фігур і комплексів пілотажу та досягають достовірного значення tкр=2,53 при Р0,98.
Ефективність льотної підготовки (формування навичок пілотування) досягається за рахунок більш активного керування процесом льотного навчання за допомогою додаткової інформації про навички пілотування та індивідуалізацію методів льотного навчання курсантів-льотчиків експериментальної групи.
Експериментальне дослідження методики оцінки навичок пілотування курсантів-льотчиків показало, що вона відповідає вимогам керівних документів, які регламентують льотну роботу для забезпечення безпеки польотів; проста у використанні, не вимагає спеціальної підготовки інструктора; надає можливість кількісної оцінки комплексу показників; забезпечує оперативність контролю; автоматизує математичні розрахунки; надає можливість спостерігати динаміку протягом всього періоду тренувань.
Дослідження може бути продовжене у напрямку контролю та оцінки сформованості навичок пілотування льотного складу при виконанні польотів на вертольотах та інших видах літальних апаратів.