Система методичної підготовки майбутніх вчителів інформатики в педагогічних університетах

Краткое описание

НАЦІОНАЛЬНИЙ ПЕДАГОГІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
ІМЕНІ М.П. ДРАГОМАНОВА

На правах рукопису
Морзе Наталія Вікторівна

УДК 372.851.9
Система методичної підготовки майбутніх вчителів інформатики в педагогічних університетах

13.00.02 – теорія і методика навчання інформатики
ДИСЕРТАЦІЯ
на здобуття наукового ступеня
доктора педагогічних наук

Науковий консультант
Жалдак Мирослав Іванович,
академік АПН України,
доктор педагогічних наук,
професор
Київ – 2003

Зміст
ВСТУП 5
РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИЧНІ ОСНОВИ СИСТЕМИ МЕТОДИЧНОЇ ПІДГОТОВКИ ВЧИТЕЛЯ ІНФОРМАТИКИ 25
1.1. Інформатика як наука і як навчальний предмет 25
1.2.Розвиток сучасної концепції інформатизації освіти 34
1.3.Розвиток освітніх стандартів з інформатики для загальної середньої освіти 45
1.3.1.Поняття освітнього стандарту шкільного предмета 45
1.3.2.Державний освітній стандарт з інформатики 49
1.4. Передумови становлення теорії педагогічних систем за умов зміни парадигм освіти 54
1.5.Методологія системного аналізу в дослідженні підготовки вчителів інформатики 60
1.5.1.Поняття системи та системного аналізу 60
1.5.2.Педагогічна система і її проектування 70
1.6.Методична система навчання, її розвиток та проектування 77
1.6.1.Загальні визначення 77
1.6.2.Структура методичної системи навчання інформатики 84
1.6.3.Методика навчання конкретного навчального предмету 90
1.7.Теоретичні основи проектування методичної системи 91
1.7.1.Добір змісту навчання 91
1.7.2.Добір методів, засобів і організаційних форм навчання 103
1.8.Психолого-педагогічні передумови методичної підготовки вчителя інформатики 131
1.8.1.Особливості розвитку особистості студента 131
1.8.2.Психологічні особливості навчання студентів 136
1.8.3.Мотивація навчальної діяльності майбутніх вчителів інформатики 140
1.9.Концепція методичної підготовки майбутніх вчителів інформатики в системі ступеневої освіти 146
ВИСНОВКИ ДО РОЗДІЛУ 1 155
РОЗДІЛ 2.ПРОЕКТУВАННЯ СИСТЕМИ МЕТОДИЧНОЇ ПІДГОТОВКИ ВЧИТЕЛЯ ІНФОРМАТИКИ 159
2.1.Особливості становлення та розвитку методичної системи навчання інформатики в середній школі 159
2.2.Освітньо-кваліфікаційні вимоги до підготовки вчителя інформатики 180
2.2.1.Діяльнісна модель вчителя інформатики 181
2.2.2.Зміст освітньо-кваліфікаційної характеристики вчителя інформатики 189
2.2.3.Інформаційна культура вчителя інформатики 193
2.2.4.Добір змісту освіти при підготовці вчителя інформатики 201
2.2.5.Міжпредметні зв’язки в методичній підготовці вчителя інформатики 213
2.2.6.Методична культура вчителя інформатики 219
2.3.Цілі методичної підготовки вчителя інформатики 225
2.4.Зміст навчання в системі методичної підготовки вчителя інформатики 233
2.4.1.Принципи і критерії добору змісту навчання 237
2.4.2.Зміст загальної методики навчання інформатики 240
2.4.3.Зміст часткової методики навчання інформатики 243
2.4.4.Формування готовності майбутніх вчителів інформатики до роботи з комп’ютерно-орієнтованими системами навчання 249
2.4.5.Підготовка майбутніх вчителів до використання комп’ютерних телекомунікацій 260
2.4.6.Роль педагогічної практики у системі методичної підготовки майбутнього вчителя інформатики 281
2.5.Методи навчання в системі методичної підготовки вчителя 282
2.5.1.Основні методи навчання методики інформатики 282
2.5.2.Методичні вправи з методики навчання інформатики 288
2.5.3.Метод ситуаційних вправ 292
2.6.Форми навчання в системі методичної підготовки 299
2.6.1.Основні організаційні форми навчання методики інформатики 299
2.6.2.Організація самостійної роботи студентів при навчанні методики інформатики 305
2.7.Засоби навчання в системі методичної підготовки 311
ВИСНОВКИ ДО РОЗДІЛУ 2 316
РОЗДІЛ 3.МОДЕЛЬ СИСТЕМИ МЕТОДИЧНОЇ ПІДГОТОВКИ ВЧИТЕЛІВ ІНФОРМАТИКИ В ПЕДАГОГІЧНИХ УНІВЕРСИТЕТАХ 321
3.1.Принципи добору змісту шкільного курсу інформатики 321
3.2.Методична система навчання часткової методики інформатики 324
3.2.1.Інформація та інформаційні процеси 324
3.2.2.Інформаційна система 339
3.2.3.Поняття моделі та моделювання 357
3.2.4.Сучасні інформаційно-комунікаційні технології 364
3.2.5.Основи алгоритмізації та програмування 382
3.3.Навчально-методичний комплекс з методики інформатики 399
ВИСНОВКИ ДО РОЗДІЛУ 3 402
РОЗДІЛ 4.ОЦІНКА ЕФЕКТИВНОСТІ СИСТЕМИ МЕТОДИЧНОЇ ПІДГОТОВКИ ВЧИТЕЛЯ ІНФОРМАТИКИ 408
4.1.Використання модульно-рейтингової системи навчання для оцінки ефективності методичної підготовки майбутніх вчителів інформатики 408
4.2.Організація педагогічного експерименту 420
ВИСНОВКИ ДО РОЗДІЛУ 4 433
ВИСНОВКИ 432
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ 439
Додатки 488

ПЕРЕЛІК УМОВНИХ СКОРОЧЕНЬ

ІКТ Інформаційно-комунікаційні технології
НІТ Нові інформаційні технології
ОІОТ Основи інформатики та обчислювальної техніки
ОТ Обчислювальна техніка
ЗСІКТ Засоби сучасних інформаційно-комунікаційних технологій
ПЗ Програмні засоби
ППЗ Педагогічні програмні засоби
НМК Навчально-методичний комплекс
ОКХ Освітньо-кваліфікаційна характеристика
ДН Дистанційне навчання
ОС Операційна система
БД База даних
СУБД Система управління базами даних

ВСТУП
Актуальність дослідження. Криза сучасної середньої і вищої освіти в Україні, як і у всіх країнах СНД, є проявом глобальної світової кризи освіти, яка привела до зміни парадигми освіти в цілому. За оцінками фахівців, вона виражається в неузго-дженостях між потребами сучасного інформаційного суспільства і рівнем підготов-леності випускників вузів, між новими цілями і завданнями вищої освіти і застарі-лими формами управління і функціонування вищої школи, в розходженні інтересів і можливостей суб'єктів освітнього процесу.
Нова парадигма як пріоритет освіти розглядає орієнтацію на інтереси особисто-сті, адекватні сучасним тенденціям суспільного розвитку. Оновлена науково-педагогічна методологічна парадигма спрямована на реалізацію активних форм вза-ємодії вчителя і учнів, педагогіку співробітництва, розвиток критичного мислення як учнів, так і майбутніх вчителів.
Наявність концептуально різних підходів до вивчення курсу інформатики, оснащення шкіл різнотипними засобами комп’ютерної техніки, різні погляди на ві-ковий ценз учнів, при навчанні яких повинен використовуватися комп'ютер – все це приводить до виникнення комплексу проблем, пов'язаних, по-перше, з концепцією формування шкільного курсу інформатики, а по-друге, з побудовою системи мето-дичної підготовки вчителя інформатики. Сучасна система методичної підготовки вчителя інформатики знаходиться на стадії становлення в період перетворень, що відбуваються в системі освіти України, нові цільові установки якої насамперед пе-редбачають розвиток людської особистості. Ці орієнтири проявляються в різних на-прямах: у побудові системи неперервної освіти, в появі форм альтернативної освіти, розробці нових підходів при формуванні змісту освіти, широкому використанні но-вих педагогічних технологій. За таких умов питання методичної підготовки вчителів інформатики постають особливо гостро.
Аналіз стану методичної підготовки вчителів інформатики у вищих педагогіч-них навчальних закладах вказує на недостатній рівень розробки зазначених проблем. Існуючі системи методичної підготовки вчителів інформатики (М.П. Лапчик, М.І.Рагуліна і Л.В.Смоліна, В. І. Пугач і Т.В.Добудько, Н.І.Пак, Т.А.Яковльова, О.А.Кузнєцов, Е.І.Кузнєцов та ін.) присвячені в основному аналізу концепцій шкі-льного курсу інформатики і не враховують необхідності розробки педагогічних тех-нологій за умов варіативності змісту навчання.
Дослідження, спрямовані на створення методичної системи навчання інформа-тики в середній школі і педагогічному вузі (М.І.Жалдак, 1989, О.А. Кузнєцов, 1989, Е.І. Кузнєцов, 1990 та ін.), відображали методичну систему навчання інформатики, яка склалася на той час і являла собою, згідно з А.М. Пишкало (1975), сукупність п’яти взаємопов’язаних компонентів: цілей, змісту, методів, організаційних форм і засобів навчання. Ці дослідження відрізняла спрямованість на актуальні на той час вимоги до знань, навичок і вмінь учнів, завершеність відповідного навчально-методичного забезпечення. Основи нового освітнього напряму – навчання інформа-тики і відповідного навчального предмета в структурі освіти заклали Н.В.Апатова, Я.О.Ваграменко, А.Ф.Верлань, Є.П.Веліхов, А.П.Єршов, М.І.Жалдак, ГЛ.Звенігородський, В.Г.Житомирський, В.М.Касаткін, В.І.Клочко, О.А.Кузнєцов, Е.І.Кузнєцов, М.П.Лапчик, В.М.Монахов, Ю.О.Первін, В.Г.Разумовський, Ю.С.Рамський, І.В. Роберт та ін.
Однак ці дослідження були виконані поза єдиною моделлю системи навчання інформатики і торкаються лише окремих компонентів системи підготовки з основ інформатики в рамках загальної середньої освіти, а також підготовки вчителів до використання інформаційних технологій. До того ж у них не повною мірою віддзер-калюється зміст предметної галузі "Інформатика", який змінився протягом останніх років, і соціальний контекст розвитку освіти в Україні наприкінці ХХ ст. – на початку ХХІ ст. Розвиток засобів інформатизації, інформаційних і особливо телекомуні-каційних технологій приводить до суттєвих змін інформатики, як навчальної дисци-пліни, що вимагає переосмислення цілей, змісту, засобів, методів і форм підготовки учнів і вчителів з інформатики на сучасному рівні і повинне знайти відображення як у системі загальної освіти, так і у підготовці педагогічних кадрів.
Для розробки перспективних концепцій освіти з інформатики необхідний сис-темний аналіз процесів інформатизації освіти і розвитку методичних систем навчання інформатики в конкретних середніх та вищих навчальних закладах.
Таким чином, першою і головною причиною постійного удосконалення методики навчання інформатики (далі методики інформатики) є розвиток науки інформатики, інформаційно-комунікаційних технологій та засобів зв'язку.
Другою причиною, без сумніву, яка суттєво повинна вплинути на методику на-вчання інформатики, є перехід середніх навчальних закладів до профільної освіти та вищих навчальних закладів до ступеневої освіти, що ставить перед ними нові за-вдання, розв'язання яких потребує від викладачів інформатики розробки нових тех-нологій і систем навчання та удосконалення наявних, традиційних.
Третьою причиною, яка вносить зміни до всіх компонентів методичної системи, є перехід до неперервної відкритої освіти, заснованої на особистісно-орієнтованому навчанні, який вимагає перегляду всіх методологічних і концептуальних основ тра-диційної педагогіки.
Крім того, актуальність дослідження "Система методичної підготовки вчителя інформатики" визначається:
 необхідністю врахування при побудові системи методичної підготовки майбутніх вчителів комплексу тенденцій у сучасній освіті: стандартизації, гуманізації, гума-нітаризації, неперервності, інформатизації та ін.;
 необхідністю переведення при створенні системи методичної підготовки майбутніх вчителів з концептуального рівня на професійно-орієнтований в навчально-пізнавальній діяльності майбутнього педагога;
 необхідністю переорієнтації навчального процесу з методики навчання інформа-тики на пріоритет розвиваючої функції відносно освітньої, особистісно-орієнтованого навчання;
 появою різних типів навчальних загальноосвітніх закладів, навчальних програм і підручників з інформатики для них, що вимагає погодження методичної підготов-ки майбутнього вчителя з варіативним простором шкільної освіти з інформатики, яка постійно розвивається.
Методична підготовка вчителів інформатики в педагогічному університеті пот-ребує докорінних змін у зв'язку з протиріччями між:
 соціальними вимогами інформаційного суспільства до підготовки випускників середньої школи і майбутніх вчителів до використання сучасних інформаційно-комунікаційних технологій і відсутністю належного методичного забезпечення такої підготовки;
 рівнем наукових досягнень інформаційних, психолого-педагогічних і методичних наук і їхнім відображенням у змісті, методах, формах і засобах навчання студентів педагогічних університетів методичних дисциплін;
 вимогою самостійності в діяльності студентів і можливістю широкого застосу-вання отриманих ними знань, навичок і умінь;
 потребою формування творчих умінь вчителя інформатики і розробкою відповід-ної методики навчання студентів;
 необхідністю використовувати систему методичної підготовки для формування методичної культури студентів і недостатньою досконалістю такої системи тощо.
Таким чином, актуальність теми дисертаційного дослідження обумовлена не-обхідністю удосконалення концепції навчання майбутніх вчителів інформатики, враховуючи надзвичайний динамічний розвиток цієї галузі знань і зростання ролі, яку відіграють в інформаційному суспільстві інформатика й сучасні інформаційно-комунікаційні технології.
Зазначені протиріччя визначили проблему дослідження – методична підготовка майбутніх вчителів інформатики в педагогічних університетах на сучасному етапі розвитку вищої школи недостатньою мірою відповідає соціальному замовленню суспільства і держави. Ця проблема є багатоаспектною. Аналіз науково-методичної та психолого-педагогічної літератури, власного досвіду багаторічного навчання студентів педагогічних університетів методики навчання інформатики, спеціального експериментального дослідження дали змогу виділити три аспекти розв'язування даної проблеми, а саме: методологічний, психолого-педагогічний та науково-методичний.
Методологічний аспект передбачає розробку і наукове обґрунтування сучасної концепції методичної підготовки майбутніх вчителів інформатики педагогічних університетів за умов ступеневої освіти на основі системного, комплексного і діяльнісного підходу до процесу навчання.
В психолого-педагогічному аспекті провідними питаннями є професійна спря-мованість навчання інформатики, активізація навчально-пізнавальної діяльності студентів при вивченні курсу методики інформатики і спеціальних методичних ку-рсів, визначення шляхів і засобів диференціації і індивідуалізації навчання методики інформатики з точки зору сучасних вимог до методичної підготовки у педагогічному університеті, застосування модульно-рейтингової системи організації навчального процесу та елементів дистанційної форми навчання студентів в процесі навчання методики інформатики.
Науково-методичний аспект передбачає розробку, теоретичне і експеримента-льне обґрунтування методичної системи навчання методики інформатики, яка реа-лізує розроблену концепцію методичної підготовки майбутніх вчителів інформатики за умов реформування системи вищої освіти і сучасних вимог до навчання інформатики у вищих педагогічних закладах освіти, включає понятійно-методологічний апарат професійної спрямованості навчання інформатики, органі-заційні форми, методи, прийоми і засоби активізації самостійної роботи студентів, диференціації і індивідуалізації навчання методики інформатики з урахуванням ступеневої системи освіти, модульно-рейтингової системи організації навчального процесу та елементів дистанційної форми навчання студентів методики інформатики.
Виділені аспекти взаємозв'язані між собою. Врахування особливостей прояву цих зв'язків дає змогу здійснення цілісного підходу до розв'язання проблеми дослі-дження.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційне дослідження проводилося у відповідності до законів України "Про освіту", "Про вищу освіту", Державних національних програм "Освіта", “Вчитель”, Постанови Кабінету Міністрів України "Положення про освітньо-кваліфікаційні рівні (ступеневу освіту)", сучасних наукових психолого-педагогічних і методичних досліджень в галузі освітнього та професійного навчання, набутого вітчизняного, зарубіжного, а також особистого 20-річного викладацького досвіду роботи в загальноосвітній школі і педагогічному вузі та в системі підвищення кваліфікації педагогічних кадрів, плану науково-дослідної роботи кафедри інформатики та обчислювальної техніки НПУ імені М.П.Драгоманова.
В дисертації використані результати, отримані при виконанні науково-дослідних робіт №O198U001678 “Теоретичне обґрунтування та розробка комп’ютерно-орієнтованих методичних систем навчання математики та інформатики в середніх загальноосвітніх та вищих педагогічних навчальних закладах” та №O101U002751 “Комп’ютерно-орієнтовані методичні системи навчання природничих дисциплін в середніх загальноосвітніх та вищих педагогічних навчальних закладах” на базі Національного педагогічного університету імені М.П. Драгоманова.
Тему затверджено в НПУ імені М.П.Драгоманова 29 березня 2001 року (про-токол № 5) та узгоджено в Раді з координації наукових досліджень у галузі педаго-гіки і психології в Україні при АПН України 29 травня 2001 року (протокол № 5).
В повному обсязі дисертаційна робота обговорювалась на розширеному засі-данні кафедри основ інформатики та обчислювальної техніки Національного педа-гогічного університету імені М.П. Драгоманова 23 квітня 2003 року (протокол № 22).
Мета дослідження полягає у теоретичному обґрунтуванні на основі всебічного аналізу стратегічних цілей і перспектив інформатизації суспільства, проектуванні, розробці, оцінюванні ефективності та впровадженні в практику педагогічних університетів системи методичної підготовки майбутніх вчителів інформатики за допомогою моделі курсу "Методика навчання інформатики" в сучасному науковому, технологічному і соціальному контексті за умов ступеневої системи освіти.
Об'єктом дослідження є процес підготовки майбутніх вчителів інформатики в педагогічних університетах за умов стрімкого розвитку інформаційно-комунікаційних технологій та зміни парадигми освіти.
Предметом дослідження є система методичної підготовки майбутніх вчителів інформатики на етапі їх навчання у педагогічному університеті.
В концепції даного дослідження подано теоретичні основи системи методичної підготовки майбутніх вчителів інформатики в педагогічних університетах:
1. Стандартизація, гуманізація, гуманітаризація, інформатизація, системність і неперервність є обов’язковими умовами єдиного освітнього простору, в якому сьогодні здійснюється підготовка майбутніх вчителів інформатики, що володіють необхідним рівнем інформаційної та методичної культури.
2. Існуючі вимоги до підготовки фахівців за умов сучасної парадигми освіти визна-чають підхід до методичної підготовки вчителя інформатики, в основу якого пок-ладено методичне проектування як особливий вид професійної діяльності, за до-помогою якої можна обумовити створення нових або перетворення існуючих ме-тодичних систем навчання і розвиток навчального предмета методики навчання інформатики.
3. Процес організації діяльності, пов’язаної з методичним проектуванням, визнача-ється методологією системного підходу, який дозволяє визначити модель мето-дичної системи навчання інформатики, її якісну сутність в сукупності всіх її складових та умов її реалізації і функціонування.
4. Психолого-педагогічною основою методичної підготовки майбутнього вчителя інформатики є уявлення про цей процес, як науково керований, реалізація якого:
 має на меті формування світогляду майбутнього фахівця, що володіє знаннями у галузі перетворюючої діяльності;
 передбачає підходи до побудови системи навчання вчителя за умов ступеневої освіти на основі системного, комплексного, діяльнісного та особистісно-орієнтованого підходу до процесу навчання;
 базується на професійній спрямованості фундаментальної підготовки вчителя інформатики;
 пов’язана з реалізацією загальних дидактичних принципів навчання та принципів розвиваючого навчання;
 передбачає застосування модульно-рейтингової системи організації навчального процесу та елементів дистанційної форми навчання студентів;
 враховує методичні передумови навчання інформатики та враховує сучасні умо-ви роботи школи.
5. Основними напрямами вдосконалення структури і змісту методичної підготовки вчителя інформатики є:
 орієнтація в створенні програм методичної підготовки викладача на науково об-ґрунтовану модель педагогічної діяльності вчителя;
 модернізація програм методичної підготовки відповідно до вимог більш адекват-ного відображення в їх змісті сучасних тенденцій проектування та розвитку мето-дичної системи навчання інформатики в школі, задач інформатизації освіти зага-лом;
 неперервність системи навчання фахівця і цілеспрямованість навчання на фор-мування методичної культури, підвищення ролі самоосвіти;
 відкритість системи для впровадження з одного боку нових педагогічних техно-логій і з іншого вдосконалення існуючих модулів навчання;
 використання навчально-методичного комплексу методичної підготовки вчителя інформатики;
 використання системи навчально-методичних задач, побудова якої спирається на виділення навичок і вмінь методичної діяльності вчителя інформатики.
6. Курс “Методика навчання інформатики” – важливий системоутворюючий ком-понент методичної системи навчання майбутніх вчителів інформатики в педаго-гічних університетах, який визначає дидактичні умови цілісного процесу профе-сійного становлення майбутнього педагога.
7. Структурування змісту курсу “Методика навчання інформатики” здійснюється, виходячи із реального навчального процесу у педагогічному університеті і школі, з підсиленням спрямованості курсу на формування методичної культури студен-та, із пріоритету і взаємозв’язку з профілюючими предметами в траєкторії профе-сійного становлення майбутнього вчителя інформатики, із постійної рефлексії співвідношення теоретичної підготовки у педагогічному університеті з результа-тами педагогічної практики студентів.
Гіпотеза дослідження. Необхідний рівень методичної культури майбутніх вчителів інформатики буде забезпечений, якщо:
 Система методичної підготовки вчителів інформатики в педагогічних університе-тах буде пов’язана з методичним проектуванням, визначатиметься методологією системного підходу та буде орієнтована на діяльнісну модель вчителя.
 Підготовка майбутніх вчителів інформатики відображатиме багатофункціональ-ність їхньої професійної діяльності і будуватиметься з урахуванням переходу до ступеневої системи освіти.
 Зміст методичної підготовки майбутнього вчителя інформатики базуватиметься на теоретичних основах проектування методичної системи навчання інформатики.
 Навчання методики інформатики будуватиметься на принципах модульності на-вчання, забезпечення диференціації і варіативності навчання та використання на-вчально-методичного комплексу.
 Застосовуватимуться спеціальні методи та форми навчання методики інформа-тики, зокрема інтерактивні методи; практичні заняття на моделювання реальних ситуацій навчання інформатики в школі, аналіз ситуацій методичного і психолого-педагогічного змісту та елементи дистанційної форми навчання.
 Забезпечуватиметься активізація самостійної навчально-пізнавальної діяльності студентів спеціальними методами, прийомами і засобами з урахуванням рівнів ін-телектуальної активності майбутніх вчителів інформатики (репродуктивного, ев-ристичного та креативного) і контроль за її виконанням.
 Враховуватимуться психолого-педагогічні основи системи методичної підготовки вчителя інформатики, зокрема методичні передумови навчання інформатики в кожному конкретному освітньому закладі, особливості розвитку особистості сту-дента, його психологічні особливості та потреби.
У відповідності з проблемою і метою дослідження поставлені такі дві групи за-вдань дослідження:
До першої групи належать теоретичні і науково-методичні завдання, пов’язані з розробкою теоретичних основ системи методичної підготовки майбутніх вчителів інформатики в педагогічних університетах:
1. Вивчити стан проблеми розвитку методичної системи навчання інформатики в середній школі та методичної підготовки вчителя інформатики в психолого-педагогічній і науково-методичній літературі та з’ясувати причини недоліків ме-тодичної підготовки студентів і роботи вчителів на практиці.
2. Провести аналіз соціального замовлення суспільства і освіти в цілому щодо фор-мування інформаційної і методичної культури вчителя інформатики, вивчити стан навчання інформатики і сучасних інформаційно-комунікаційних технологій в се-редніх та вищих педагогічних закладах освіти в Україні і за кордоном.
3. Розробити і науково обґрунтувати теоретичну концепцію методичної підготовки вчителів інформатики в педагогічних університетах та умови її реалізації в реаль-ному навчальному процесі, зокрема за допомогою курсу “Методика навчання ін-форматики”.
4. Визначити психолого-педагогічні основи системи методичної підготовки вчителя інформатики у педагогічних університетах, зокрема провести аналіз сучасних ме-тодичних передумов розвитку методичної системи навчання інформатики та пси-хологічних особливостей, особливостей розвитку, потреб і навчально-пізнавальної діяльності студентів.
5. Побудувати діяльнісну модель вчителя, яка розкриває характеристику, структуру знань і вмінь вчителя інформатики у галузі інформатики та методики її навчання, і структуру методичної підготовки майбутніх вчителів інформатики в педагогічних університетах.
6. Розробити технологію проектування методичної системи навчання інформатики в школі та модель шкільного курсу інформатики, засновану на диференціації на-вчання.
7. Визначити шляхи активізації самостійної навчально-пізнавальної діяльності май-бутніх вчителів інформатики, реалізації диференціації і варіативності навчання методики інформатики на основі орієнтації на індивідуальні здібності студентів, рівні їх інтелектуальної активності, використання модульно-рейтингової системи організації навчального процесу та елементів дистанційної форми навчання.
Друга група завдань пов’язана з практичною реалізацією теоретичних поло-жень дослідження:
8. Розробити основні компоненти методичної системи методичної підготовки вчите-лів інформатики в педагогічних університетах.
9. Розробити та впровадити навчально-методичний комплекс навчання інформатики в середніх навчальних закладах.
10.Розробити та впровадити навчально-методичний комплекс навчання методики інформатики в педагогічних університетах.
Методологічною основою дослідження послужили сучасні методи системного аналізу складних соціальних систем та системний, діяльнісний і комплексний підхід до формування особистості вчителя інформатики.
В основу дослідження покладено такі теоретико-методологічні положення і джерела: роботи філософів (Р.Ф. Абдєєв, В.П.Андрущенко, П.С. Гуревич, В.Г. Кре-мень, Е. С. Маркарян, М.М. Моісєєв, А.П.Суханов, А.І. Ракітов, А.Д. Урсул і ін.), в яких розкриваються питання теорії культури і проблеми становлення людини як су-б'єкта власної життєдіяльності і професійної діяльності; дослідження психологів, педагогів, дидактів (А.М.Алексюк, С.І.Архангельський, Б.С.Гершунський, В.П.Беспалько, А.А.Вербицький, В.І.Гинецинський, П.Я.Гальперін, В.В.Давидов, Е.С.Заир-Бек, Л.В.Занков, Е.І.Казакова, В.В. Краєвський, Н.В.Кузьміна, В.С.Лєднев, А.М.Леонтьєв, І.Я.Лернер, Ю.І.Машбіць, Н.Г.Ничкало, Я.О.Понамарьов, А.В.Петровський, В.Е.Радіонов, В.В.Рибалка, В.В.Рубцов, М.Л.Смульсон, С.Д.Смірнов, Н.Ф.Тализіна, О.К.Тіхоміров, А.П.Тряпіцина, І.С.Якиманська та ін.), присвячені проблемам педагогічної діяльності, структурування системи педагогіч-ного знання, питанням проектування педагогічного процесу; роботи в галузі вико-ристання системного підходу в наукових дослідженнях (П.К.Анохін, В.Г.Афанасьєв, І.В.Блауберг, Дж. ван Гиг, В.П.Карташов, В.П.Кузьмін, А.І.Уємов, Е.Г.Юдін та ін.); роботи в галузі професійної підготовки майбутнього вчителя (Ю.К.Бабанський, Г.О.Балл, В.І.Бондар, І.А.Зязюн, А.В.Глузман, Г.П.Грищенко, Н.В.Кузьміна, А.Г.Мордкович, О.Я.Савченко, В.А.Семиченко, С.О.Сисоєва, В.А.Сластьонін, О.М.Пєхота, М.І.Шкіль та ін.); дослідження в галузі методології і методики навчання математики (Г.П.Бевз, М.І.Бурда, Я.І.Грудьонов, Т.В.Крилова, М.Л.Луканкін, Е.І.Лященко, А.Г.Мордкович, І.О.Новік, А.М.Пишкало, В.А.Оганесян, З.І.Слєпкань, Н.Л.Стефанова, О.О.Столяр, М.М.Хамів та ін.), методики навчання фізики (О.І.Бугайов, М.А.Бордовський, В.І.Земцова, В.А.Ізвозчиков, Є.В.Коршак, В.В.Лаптєв, О.І.Ляшенко, В.Г.Разумовський та ін.); роботи в галузі інформатики і методології інформатизації (О.М.Білоцерковський, В.Ю.Биков, І.Є.Булах, Є.П. Ве-ліхов, В.М.Глушков, А.М.Гуржій, А.М.Довгялло, О.О.Дородніцин, А.П.Єршов, М.І.Жалдак, Ю.О.Жук, С.С.Лавров, В.М.Монахов, Є.С.Полат, В.Н.Редько, К.Л.Ющенко та ін.), роботи в галузі методики навчання інформатики (Н.В.Апатова, С.О.Бешенков, В.Г.Житомирський, А.Ф.Верлань, М.І.Жалдак, А.П.Єршов, В.М.Касаткін, В.І.Клочко, Е.І.Кузнєцов, О.А.Кузнєцов, М.Я.Лященко, Н.В.Макарова, В.М.Монахов, С.Г.Грігорьєв, Ю.С.Рамський, І.А.Румянцев, М.В.Швецький, В.І.Пугач, М.П.Лапчик, О.В.Могільов, Т.О.Бороненко, А.І.Бочкін, І.Г.Семакін, В.В.Лаптєв, І.В.Роберт, К.К.Колін, О.В.Співаковський, С.А.Раков, Л.І.Бєлоусова та ін.).
У процесі роботи над дисертацією для розв’язування поставлених задач вико-ристовувалися різні методи дослідження: вивчення й аналіз філософської, психо-лого-педагогічної, спеціальної і методичної літератури з проблем дослідження; ви-вчення та узагальнення вітчизняного і закордонного досвіду професійної підготовки вчителів; аналіз програм інформатизації, освітніх стандартів з інформатики, навча-льних планів, програм і навчальних посібників з інформатики та методики її на-вчання; психологічні і педагогічні експерименти, обстеження й експертиза стану ін-форматизації освітніх закладів, бесіди з адміністрацією і викладачами навчальних закладів, анкетування вчителів, студентів і учнів; експериментальне навчання, спо-стереження за ходом навчального процесу, діяльністю учнів, студентів та вчителів; обґрунтування концепції методичної підготовки майбутніх вчителів інформатики і прогноз її розвитку.
Основні етапи і організація дослідження. Дослідження проводилось здобува-чем протягом 17 років (1986-2003).
Апробація і впровадження результатів дослідження здійснювались у процесі тривалої теоретичної і пошуково-експериментальної роботи, яка проводилась на базі Національного педагогічного університету імені М.П. Драгоманова та у педагогічних інститутах та університетах України (Кіровоградський, Чернігівський, Луцький, Південно Український, Тернопільський), школах України, інститутах підвищення кваліфікації вчителів (Київський міжрегіональний, Полтавський, Хмельницький):
 на етапі (1986-1990 рр.) пошукового і констатуючого експерименту в процесі під-готовки і видання навчальних посібників, які одержали ще до початку активного дослідження широке визнання і впровадження [130, 132, 136, 138-140, 346, 581];
 на другому етапі (1990-1992 рр.) дослідження в процесі розробки і впровадження в практику роботи школи програми з інформатики [148], в практику роботи педа-гогічних вузів програм навчальних дисциплін [143, 145-147], концепції інформа-тизації освіти [149, 150], а також комплексом навчальних посібників [142, 358, 361], підготовлених особисто здобувачем або за його активною участю;
 на третьому (1992-1996 рр.) етапі дослідження в процесі теоретичного обґрунту-вання, розробки і впровадження в практику роботи педагогічних університетів програм навчальних дисциплін, методичних рекомендацій, які забезпечують ме-тодичну підготовку вчителів інформатики [363, 367, 369, 372, 373, 377- 379];
 на четвертому (1997-2002 рр.) етапі дослідження в процесі теоретичного обґрун-тування, розробки і впровадження в практику роботи школи та педагогічних вузів програм, підручників для школи [151, 152, 158, 160-162, 392] та методичних ре-комендацій [380, 382, 384, 389, 399, 407, 417, 422, 597].
 на останньому етапі (2002-003) при систематизації та оформленні результатів до-слідження у вигляді докторської дисертації, підготовці і виданні монографії [423].
Наукова новизна результатів дослідження полягає в наступному:
 створено цілісну систему методичної підготовки майбутніх вчителів інформатики в педагогічних університетах за умов ступеневої освіти, в основу якої покладено методологію системного підходу; визначено основні напрями розвитку цієї сис-теми за умов подальшого удосконалення структури вищої педагогічної освіти, що відрізняється від існуючих наявністю елементів технологічного характеру, вико-ристанням елементів дистанційної форми навчання і модульно-рейтингової сис-теми організації навчального процесу студентів;
 удосконалено підхід до формування методичної культури вчителя інформатики на базі діяльнісної моделі вчителя, в основу якого покладено методичне проектуван-ня як особливий вид професійної діяльності;
 дістало подальший розвиток поняття методичної системи навчання інформатики як "м'якої" відкритої системи з нечіткими межами, зануреної в методичні переду-мови навчання й інтенсивно взаємодіючої з кожною з передумов;
 виділено і обґрунтовано психолого-педагогічні основи системи методичної підго-товки майбутніх вчителів інформатики, зокрема поняття методичних передумов навчання інформатики, що включає: 1) організаційно-методичне забезпечення на-вчання; 2) зміст знань і актуальної діяльності в галузі інформатики, добір засобів і технологій інформатизації навчального процесу; 3) розкриття соціального замов-лення до освіти у формі вимог до підготовки з предмета і критеріїв навченості; 4)забезпечення процесу навчання засобами інформатизації; 5) спеціальну і мето-дичну підготовку педагогічних кадрів, методичну підтримку навчально-пізнавальної діяльності; 6) початкову підготовку учнів і студентів з предмета, від-повідні елементи інформаційної та методичної (для студентів) культури;
 удосконалено теоретичну модель будови курсу методики навчання інформатики, обґрунтовано і проведено добір теоретичного матеріалу для методичної підготов-ки майбутніх вчителів інформатики;
 вперше одержано систему спеціальних методів навчання методики інформатики, що відповідає розвитку сучасних інформаційних та педагогічних технологій на-вчання.
Теоретична значущість результатів дослідження полягає у наступному:
 теоретичні положення дослідження складають фундамент нового наукового на-пряму – формування методичної культури студентів на базі діяльнісної моделі вчителя та використання методичного проектування, що дозволяє розвивати та удосконалювати його теорію і формувати на її основі практичні рекомендації у вигляді навчально-методичних комплексів;
 з’ясовано, що за умов бурхливого розвитку сучасних інформаційно-комунікаційних технологій постійно змінюється структура та зв’язки між основ-ними компонентами методичної системи навчання інформатики, збагачується но-вими елементами як відкрита система, занурена в методичні передумови навчання;
 розроблено комплексний підхід до обґрунтування і розробки системи методичної підготовки вчителів інформатики в педагогічних університетах, що полягає в ана-лізі тенденцій розвитку інформаційно-комунікаційних технологій та інформатики як науки і їх відображення на зміст шкільного курсу інформатики та вузівського курсу методики навчання інформатики;
 концептуально обґрунтовано необхідність перебудови навчального процесу на основі реалізації методичних принципів професійної фундаментальної підготовки вчителя інформатики і психолого-методичних закономірностей активізації самос-тійної навчально-пізнавальної діяльності студентів з урахуванням рівня їхньої ін-телектуальної активності;
 розроблено технологію проектування методичної системи навчання інформатики в середній школі.
Практична значущість дослідження. Практичне значення результатів дисер-таційного дослідження полягає в наступному:
1. Отримані результати дозволяють сформулювати теоретичні основи методичної підготовки вчителів інформатики і здійснити нову структуру побудови процесу навчання студентів.
2. Протягом кількох років розроблялись і використовувались в практиці навчально-го процесу середньої школи компоненти навчально-методичного комплексу на-вчання інформатики в школі, що включає проект державного освітнього стандар-ту з інформатики [162], навчальні програми з інформатики для базової та профі-льної школи [160, 161, 425], підручники і посібники для учнів [129, 130, 158, 136, 392, 390, 363, 369, 372, 373, 377, 380], методичні посібники для вчителів [129, 130, 132, 136-140, 142, 345, 346, 363, 367, 377, 379, 382, 384, 389, 392, 398, 407, 422, 581, 445], методичні ре

Список литературы

ВИСНОВКИ

У дисертації подано теоретичне узагальнення і нове практичне вирішення проблеми створення цілісної системи методичної підготовки майбутніх вчителів інформатики в педагогічних університетах за умов бурхливого розвитку наукової галузі інформатики та зміни парадигми освіти.
Необхідність і своєчасність такого дослідження зумовлені, передусім, необхідністю вирішення проблеми методичної підготовки вчителя інформатики.
Проаналізовано сучасний стан проблеми розвитку методичної системи навчання інформатики в середній школі і методичної підготовки вчителів інформатики, зміст соціального замовлення суспільства і освіти в цілому щодо формування інформаційної і методичної культури вчителів інформатики і встановлено, що система методичної підготовки майбутніх вчителів інформатики в педагогічних університетах, яка склалася, недостатньою мірою задовольняє вимоги соціального замовлення суспільства, і тому назріла необхідність її перегляду з урахуванням специфіки діяльності вчителя за умов ступеневої системи освіти та основних тенденцій розвитку інформаційно-комунікаційних технологій. Виявлено суспільно-педагогічні передумови методичної підготовки майбутніх вчителів інформатики за умов реформування школи і вищої педагогічної освіти.
Одним із завдань даного дослідження було ретельне вивчення різних підходів до навчання інформатики в школі, дослідження питання тенденцій розвитку інформатики як науки і її відображення на зміст шкільного курсу, аналіз існуючих навчальних посібників і на основі цього, розробка власної моделі шкільного курсу інформатики, що спирається на реалізацію користувацького підходу та принципу диференціації навчання учнів в старшій школі. До особливостей створеної моделі курсу інформатики можна віднести:
 виділення варіативної та інваріантної частин змісту при профільному навчанні;
 створення державного та регіонального освітніх стандартів з інформатики;
 поглиблення теоретичної бази курсу, зокрема вивчення основоположних понять інформації та інформаційних процесів;
 навчання з урахуванням трьох нерозривно пов’язаних аспектів: теорії, технології, техніки;
 необхідність аналізу існуючої концепції шкільного курсу інформатики та державних стандартів з інформатики; використання програмних засобів навчального і професійного призначення при вивченні навчального матеріалу;
 надання практичної значущості результатам навчання;
 створення умов для повного розкриття творчого потенціалу учнів з врахуванням їх інтересів, запитів і здібностей, в тому числі і за рахунок відповідного добору змісту навчання.
Спираючись на державний освітній стандарт з інформатики, вчитель зможе зорієнтуватися в різноманітті концепцій навчання, що пропонуються при навчанні інформатики в школі, і самостійно відібрати зміст „свого” варіанту навчального предмета, спираючись на одну із таких концепцій, як на базову (наприклад ту, що пропонується в дослідженні).
Однак, для побудови власної концепції шкільного курсу інформатики вчителеві потрібно мати відповідні знання та вміння, що пов’язані з педагогічним проектуванням та системним аналізом соціальних (зокрема педагогічних) систем, йому не достатньо мати певну сукупність знань, в тому числі і методичних, він повинен володіти певними технологіями.
У процесі навчання курсу методики інформатики викладач, по-перше, може обрати, заздалегідь ретельно обґрунтувавши свій вибір, ту або іншу існуючу концепцію вивчення шкільного курсу інформатики, а потім скористатися відповідним навчальним посібником для вчителя та іншими матеріалами навчально-методичного комплексу з шкільного предмета інформатики.
По-друге, в курсі методики навчання інформатики можна спробувати досить повно описати переваги і недоліки існуючих концепцій шкільного курсу інформатики та інформатизації освіти з тим, щоб майбутній вчитель міг самостійно відшукати найкращі шляхи вирішення проблем, що неминуче постануть перед ним в майбутньому.
По-третє, викладач, узагальнивши існуючі концепції шкільного курсу інформатики, може сконструювати “ на очах” студента проект власної концепцію на базі державного освітнього стандарту з інформатики для базової і повної середньої школи, яка включає визначення методичних передумов, що впливають на методичну систему навчання інформатики, цілей і завдань курсу, очікуваних результатів навчання, опис змісту, а потім детально зупинитися на тому, якими методами, в яких формах і за допомогою яких засобів навчання ця концепція може бути реалізована; створити для цього навчально-методичний комплекс з методики навчання інформатики.
У дослідженні доведено, що при розробці моделі методичної підготовки майбутніх вчителів інформатики за умов ступеневої освіти доцільно використовувати в комплексі всі три шляхи, що приводять до необхідності глибокого знання та розуміння одного з найбільш загальновизнаних підходів до побудови шкільного курсу інформатики, обґрунтованого критичного аналізу та порівняння основних існуючих концепцій та проектування власної концепції шкільної інформатики за сучасних умов перебудови шкільної освіти.
Проведене теоретичне дослідження засвідчило, що в умовах інформатизації суспільства переходу до неперервної освіти необхідне створення системи неперервної цілісної підготовки вчителя в галузі інформатики, центральною ланкою якої є встановлення взаємозв'язків між методичною системою фундаментальної підготовки і методичною системою навчання методики інформатики.
Методологічною базою проведеного дослідження є принципи: цілісність розгляду предмета вивчення, єдності змістового і процесуального в процесі навчання, адекватності цільових установок в системі загальної середньої і професійної педагогічної освіти.
Принципово новим в дослідженні є те, що на основі аналізу тенденцій розвитку інформатики (як науки) і її відображення на зміст шкільного курсу інформатики; розробки власної моделі шкільного курсу інформатики, що спирається на реалізацію користувацького підходу та принципу диференціації навчання інформатики в старшій школі; встановлення взаємозв'язків між рівнем фундаментальної підготовки майбутнього вчителя інформатики і рівнем професійної підготовки; розробки моделі методичної системи навчання інформатики, відмінній від існуючих наявністю технологічних елементів; уточнення поняття методичної культури вчителя інформатики; розробки навчально-методичних комплексів для навчання шкільного курсу інформатики та вузівського курсу методики інформатики, побудована система методичної підготовки майбутніх вчителів інформатики в педагогічних університетах.
Головною характеристикою моделі системи методичної підготовки, що пропонується, є її орієнтація на діяльнісний аспект (діяльнісну модель вчителя) і досягнення цілей професійної самостійності майбутнього педагога. Така самостійність зумовлена рівнем фундаментальної підготовки з інформатики, зміст якої враховує тенденції розвитку інформаційно-комунікаційних технологій та інформатики як науки, та рівнем методичної підготовки, яка здійснюється в межах курсу методики навчання інформатики.
В основі методологічного аналізу передумов проектування лежить положення про те, що курс методики навчання інформатики є пріоритетним і системоутворюючим в професійній підготовці майбутнього вчителя. В курсі методики завершується фундаменталізація професійної підготовки майбутнього вчителя: до єдиної системи інтегруються знання загальнокультурного, психолого-педагогічного і предметно-інформаційного циклів. Зміст методичної підготовки майбутнього вчителя інформатики базуватиметься на теоретичних основах проектування методичної системи навчання інформатики.
На основі положень педагогічної теорії проектування змісту освіти простежено процес формування двох моделей (проектів) змісту шкільного курсу інформатики і вузівського – методики навчання інформатики на трьох рівнях: на рівні загального теоретичного представлення; на рівні навчального предмета; на рівні навчального матеріалу з наступним етапом реалізації проекту в процесі навчання і його коригування фактичним засвоєнням навчального матеріалу учнями і студентами.
Дослідженням доведено, що стандартизація, гуманізація, гуманітаризація, інформатизація, системність і неперервність є обов’язковими умовами єдиного освітнього простору, в якому сьогодні здійснюється підготовка майбутніх вчителів інформатики, які володіють необхідним рівнем інформаційної та методичної культури.
У результаті проведеного дослідження отримані наступні основні результати:
1. Виявлено тенденції розвитку методичної системи навчання інформатики в загальноосвітній школі та системи методичної підготовки вчителів інформатики в педагогічному вузі і фактори, які їх визначають. Показано, що методична система навчання інформатики як сукупність п'яти ієрархічно взаємозалежних компонентів: цілей, змісту, методів, організаційних форм і засобів навчання в умовах розвитку сучасних інформаційно-телекомунікаційний технологій змінює свій компонентний склад і структуру, стає „відкритою” системою з розмитими межами і нечітко визначеними компонентами і повинна розглядатися на базі методології “м'яких” систем. Відкритість методичної системи проявляється в сильному впливі контексту соціального, освітнього і технологічного плану на функціонування її компонентів. Нечіткість компонентів виражається в їхньому істотному взаємопроникненні й інтеграції.
2. Обґрунтовано зміну цілей навчання інформатики в сучасному контексті розвитку освіти. Сучасний прогрес предметної галузі "Інформатика", зокрема, розвиток інформаційно-телекомунікаційних технологій, а також зміна соціального контексту розвитку освіти приводять до зміни цілей навчання інформатики, серед яких ведучими виявляються формування в учнів стабільних навичок використання засобів сучасних інформаційно-телекомунікаційних технологій, здібностей і прагнення адаптуватися до інформаційного середовища діяльності, яке швидко змінюється, пропедевтика подальшої інформаційної підготовки протягом усього життя при орієнтації на індивідуальні особистісні запити учня.
3. Досліджено зміни змісту навчання інформатики за сучасних умов розвитку наукової галузі „Інформатика”, встановлені принципи перспективності, інтегрованості, гнучкості і поліваріантності добору змісту навчання.
Показано, що саме зміст навчання інформатики як компонент методичної системи навчання інформатики зазнає найбільших змін в сучасних умовах.
4. Зміна цілей навчання інформатики вимагає розв’язання проблеми змісту навчання в конкретних освітніх навчальних закладах на основі освітніх стандартів з інформатики як для загальноосвітньої школи і шкіл нового типу, так і для педагогічних вузів. Одним із шляхів вирішення цієї проблеми в межах середньої освіти є введення багаторівневого освітнього стандарту з інформатики, що складається з інваріантного, єдиного для всіх середніх закладів освіти, змістового ядра (державний компонент) та доповнюючого його регіонального і шкільного компонентів, який є варіативною частиною. При цьому державний стандарт визначатиме стабілізаційну стратегію навчання, а регіональний – інноваційну.
5. Обґрунтовано зміни організаційних форм навчання інформатики в структурі методичної системи навчання інформатики. Зміна організаційних форм навчання інформатики диктується в першу чергу розвитком комунікаційних технологій і відбувається в напрямку індивідуальної і колективної проектної діяльності в рамках віртуальних груп, що реалізують елементи дистанційної форми навчання.
6. Розвиток методів навчання відбувається в напрямку індивідуалізації, розвитку творчості і інтерактивності, а також використання специфіки спілкування в інформаційних середовищах (формалізація зворотних зв'язків та ін.). Зокрема, використання комп'ютерних телекомунікацій приводить до інтеграції діяльності освітніх закладів, утворенню всеукраїнського і світового освітнього простору.
7. Засоби навчання в методичній системі навчання інформатики істотно пов'язані з цілями навчання і виступають у значній мірі інтегрованими з організаційними формами і методами навчання, і визначаються не стільки програмно-апаратним забезпеченням інформатизації, скільки в цілому технологічним середовищем опрацювання інформації, що включає також інформаційні потоки і технології управління. Розроблені й обґрунтовані концептуальні основи, що відповідають сучасним вимогам, використання інформаційних технологій і комп'ютерних телекомунікацій у навчанні.
8. Розроблено основні компоненти методичної системи підготовки майбутніх вчителів інформатики в педагогічних університетах. Обґрунтовано добір навчального матеріалу, який складає зміст методичної підготовки, виходячи з діяльнісної моделі вчителя, що дозволяє побудувати інваріантну методичну компоненту моделі майбутнього фахівця у вигляді фрагмента освітньо-кваліфікаційної характеристики.
9. Розроблено й впроваджено систему організації самостійної навчально-пізнавальної діяльності майбутніх вчителів інформатики, що побудована на основі використання модульно-рейтингової системи організації навчального процесу, елементів дистанційної форми навчання, та враховує рівні їх інтелектуальної активності.
10. Розроблено й апробовано методику формування методичних умінь студентів, що базується на системі послідовного розв’язування методичних вправ на виконання завдань: репродуктивного характеру; використання орієнтувальної основи дій різного типу; аналіз конкретних ситуацій; моделювання педагогічних процесів; виконання навчальних проектів (індивідуальних, в малих групах, колективних).
11. Ефективність запропонованої системи методичної підготовки майбутніх вчителів інформатики в педагогічних університетах підтверджена результатами педагогічного експерименту. Дослідження й аналіз кінцевих результатів формування методичної культури студентів математичних спеціальностей у вузах, спостереження за процесом становлення методичної культури молодих учителів дозволяють зробити висновок про одержання істотних результатів у формуванні методичної культури майбутніх вчителів інформатики.
12. Подальший розвиток даної проблеми пов’язано з розробкою критеріальної основи управління розвитком системи методичної підготовки вчителя інформатики, з розвитком технологічного оснащення технології навчання проектування методичної системи навчання інформатики, з інструменталізацією моніторингу методичної системи навчання інформатики та методики її навчання та її функціонування.
В процесі дослідження автором було поставлено ряд проблем, розв’язання яких вимагає спеціальної розробки. Ці проблеми зосередили увагу аспірантів і здобувачів, що працюють під керівництвом автора (Жильцов О.Б., Івасик В.Б., Ухань П.С., Дубова Т.В., Козачук О.В., Мацьоха О.М., Діментієвська Н.П., Кузьмінська О.Г. та ін.). Окремі проблеми вже достатньо досліджено, що підтверджено успішно захищеними кандидатськими дисертаціями (Жильцов О.Б., Івасик В.Б., Ухань П.С., Дубова Т.В.).

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
1. Абдеев Р.Ф. Философия информационной цивилизации. – М., 1994.
2. Абдуллина О.А. Общепедагогическая подготовка учителя в системе высшего образования. – М.: Просвещение, 1980. – 141 с.
3. Авербух А., Гисин В., Зайдельман Я. Методические рекомендации к новому учебнику информатики //Информатика и образование. – 1989. – С.30 – 36.
4. Агафонов В.Н. Математические основы обработки информации. – Новосибирск: НГУ, 1982.
5. Агафонов В.Н. Спецификация программ: понятийные средства и их организация. – Новосибирск: Наука, 1987. – 240 с.
6. Алексюк А.М. Педагогіка вищої освіти в Україні. – К.: Либідь. – 1998.
7. Анохин П.К. Теория функциональных систем в физиологии и психологии. – М.: Наука, 1978. – 384 с.
8. Айламазян А.К. Образование и телекоммуникация //Педагогическая информатика. – 1993. – № 1. – С.5 – 11.
9. Афанасьев В.Г. Системность и общество. – М.: Высш.шк., 1980. – 368 с.
10. Антонова С.Г. Информатизация и информационная культура личности. // Информационная культура личности: прошлое, настоящее, будущее. Международная научная конференция. Краснодар – Новороссийск – 11-16 сентября – 1996. – С. 50-51.
11. Апатова H.В. Развитие содеpжания школьного куpса инфоpматики. – М., 1993. – 132 с.
12. Арисава Макото. Что такое компьютер. – К.: Вища школа, 1988. – 250 с.
13. Архангельский С.И. Учебный процесс в высшей школе, его закономерные основы и методы. – М.: Высшая школа, 1980. – 268 с.
14. Архангельский С.И. Лекции по теории обучения в вісшей школе. – М.: Высшая школа, 1974. – 384 с.
15. Асеев В.Г. Мотивация поведения и формирования личности. – М.: Мысль, 1976.– 158 с.
16. Атанов Г.А. Деятельностный подход в обучении. – Донецк: «ЕАИ-пресс», 2001.– 160.
17. Бабанский Ю.К. Оптимизация учебно – воспитательного процесса. – М.: Просвещение, 1982. – 230 с.
18. Бабанский Ю.К., Сластенин В.А., Сорокин Н.А. и др. Педагогика. – М.: Просвещение, 1988. – 440 с.
19. Бабанский Ю.К. Избранные педагогические труды. – М.: Педагогика, 1989. – 331 с.
20. Бабанский Ю.К. Дидактические проблемы совершенствования учебных комплексов // Проблемы школьного учебника. – М. – 1980. – Вып. 2. –С. 17–33.
21. Балл Г.А. Теория учебных задач. – М., 1989.
22. Балл Г.О. Гуманізація загальної та професійної освіти: суспільна актуальність і психолого – педагогічні орієнтири //Неперервна професійна освіта: проблеми, пошуки, перспективи. – К.: Віпол, 2000. – С. 134 – 157.
23. Буняев М.А. Подготовка учителя – решение проблемы информатизации// Информатика и образование – 1991. – №4. – С.93.
24. Барабашев А.Г. Будущее математики: методологические аспекты прогнозирования. – М.: Изд – во МГУ, 1991. – 160 с.
25. Баранщиков А.В., Муцынов С.С. Педагогическая культура преподавателей высшей военной школы. –М., 1985.
26. Барбина Е.С., Семиченко В.А. Идеи интеграции, системности и целостности в теории и практике высшей школы. – Киев, 1996. – 261 с.
27. Бауэр Ф.Л., Гооз Г. Информатика. Вводный курс: В 2 ч.: Пер. с нем. – М.: Мир, 1990.
28. Бевз Г. П. Методика викладання математики: Навч. посіб. – 3 – е вид., перероб. І доп. – К.: Вища шк., 1989. – 367 с.
29. Белошапка В. К. Мир как информационная структура // Информатика и образование. –1988. – №5. – С. 3–9.
30. Белошапка В. К. Информатика как наука о буквах // Информатика и образование. –1992. – № 1. – С. 6 – 12.
31. Белошапка В. К. О языках, моделях и информатике //Информатика и образование. – 1987. – № 6. – С.12 – 16.
32. Белошапка В. К. Конкурс на учебник информатики //Информатика и образование. – 1988. – № 1. – С.98 – 107.
33. Белошапка В.К., Лесневский А. Основы информационного моделирования //Информатика и образование. – 1989. – № 3. – С.17 – 24.
34. Белошапка В.К. Три учебника информатики / Информатика и образование. – 1991. – № 1. – С.111 – 115.
35. Беспалько В.П. Теория учебника. – М.: Педагогика, 1988. – 160 с.
36. Беспалько В.П. Слагаемые педагогической технологии. – М.: Педагогика, 1989. – 192 с.
37. Бешенков С.А. Школьная информатика: новый взгляд, новый курс //Педагогическая информатика. – 1993. – № 2. – С. 5 – 10.
38. Блауберг В.И., Садовский В.Н., Юдин Э.Г. Проблемы методологии системного исследования. – М., 1965. – 144 с.
39. Бирюков Б.В., Петров Ю.А. Современная формальная логика и информатика //Вопросы философии. – 1986. – №4. – С. 84 – 92.
40. Блауберг В.И. Проблемы целостности и системный подход. – М.: Просвещение, 1997.
41. Богоявленский Д. Н., Менчинская Н. А. Психология усвоения знаний в школе. – М.: Изд – во АПН РСФСР, 1959. – 347 с.
42. Болтянский В. Г., Рубцов В.В. Вопросы компьютеризации школьного обучения //Вопросы психологии. – 1985. – №6. – С. 177 – 178.
43. Бордовский Г.А., Извозчиков В.А., Румянцев И.А., Слуцкий А.И. Проблемы педагогики информационного общества и основы педагогической информатики //Дидактические основы компьютерного обучения. Межвузовский сборник научных трудов. – Л.: ЛГПИ, 1989. – С.3 – 33.
44. Бороненко Т.А. Методика обучения информатике (теоретические основы). Учеб. пособ. – СПб.: РГПУ им.А.И.Герцена, 1997. – 100 с.
45. Бороненко Т.А. Отбор содержания курса методики обучения информатике //Информационные технологии в системе непрерывного педагогического образования (Проблемы методологии и теории): Коллективная монография. – СПб.: Образование, 1996, С.144 – 153.
46. Бороненко Т.А. Система методической подготовки будущего учителя информатики: теоретическая модель //Вопросы теории и практики бучения информатике: Сб. науч. трудов. – СПб.:ВАШ, РГПУ, 1996. – С.24 – 30.
47. Бороненко Т.А., Рыжова Н.И. Методика обучения информатике (специальная методика). Учеб. пособ. – СПб.: РГПУ им. А.И. Герцена, 1997. – 134 с.
48. Бочкин А.И. Методика преподавания информатики. – Минск: Высшей шк., 1998. – 431 с.
49. Братко И. Программирование на языке Пролог для искусс¬твенного интеллекта. – М.: Мир, 1990. – 560 с.
50. Брунер Дж. Процесе обучения /Пер. с англ. – М.: Изд – во АПН СССР, 1962. – 84 с.
51. Брусиловский П. Языки для обучения основам программирования //Информатика и образование. – 1990. – № 2. – С. 3 – 9.
52. Бурков В.Н. Человек. Управление. Математика. – М., 1989.
53. Буч Г. Объектно – ориентированное проектирование с примерами применения. – М.: Конкорд, 1992. – 519 с.
54. Биков В.Ю., Мадзігон В.М. Руденко В.Д. Яким бути базовому курсу інформатики в загальноосвітніх навчальних закладах //Комп’ютер у школі та сім’ї. – 2001. – № 6. – С.3 – 6.
55. Биков В.Ю., Плескач М.Я. Нормативно-правове та програмно-методичне забезпечення загальноосвітніх навчальних закладів: проблеми та шляхи удосконалення //Комп’ютер у школі та сім’ї. – 2002. – № 3. – С.2 – 6.
56. Васкевич Д. Стратегии клиент/сервер. Руководство по выживанию специалистов по реорганизации бизнеса. – К.: Диалектика, 1996.
57. Велихов Е. П. Новая информационная технология в школе // Информатика и образование. – 1986. – № 1.
58. Вербицкий А.А. Активное обучение в высшей школе: контекстный подход. – М.: Высш.шк., 1991. – 207 с.
59. Вершинин О.Е. Компьютер для менеджера. – М.: Высш.шк., 1990. – 40 с.
60. Веселов Е.Н. Средоориентированная технология в создании современных интерактивных систем //В мире персональных компьютеров. – 1988. – № 1. – С.27 – 32.
61. Вильямс Р., Маклин К. Компьютеры в школе. – М.: Прогресс, 1988. – 336 с.
62. Виноградов В.А., Скворцов Л.В. Создание информационной культуры для Европы. Доклад на VI конференции ЕКССИД, 23-25 марта 1991 г. Кантербери, Великобритания // Теория и практика обществ.-научн. информатики. – 1991. – № 2. – С. 5-29.
63. Внеурочная работа по электронике и основам вычислительной техники в средней школе. Метод. реком. /Сост. В.И. Извозчиков, В. Карпенко, Г.Г. Матаев. – Ленинград: ЛГПИ им. А.И. Герцена, 1988. – С. 5.
64. Вовк Я.И., Колесников С.Я., Морзе Н.В., Олейник А.Г., Долина В.Г., Мороз О.И., Федорив Л.А., Белоусова Л.И., Нелин Е.П., Раков С.А. Практические занятия на программируемых микрокалькуляторах. – К.: Рад. школа, 1988.
65. Волков Д. Школа, программирование, познание //Информатика и образование. – 1989. – № 6. – С.104 – 107.
66. Выготский Л. С. Собрание сочинений: В 6 т. – М.: Педагогика, 1982. – Т.1. – 487 с.
67. Вычислительная техника и обработка данных. Терминологический словарь фирмы IBM. – М.: Статистика, 1978. – 231 с.
68. Вязаничев И. Ассемблеры и дизассемблеры для MS DOS //Компьютер пресс. – 1990. – № 12. – С.11 – 18.
69. Габай Т.В. Учебная деятельность и ее средства. – М., 1988.
70. Галенко С.П. Философские основания новой парадигмы образования. //Высшее образование; проблемы и перспективы развития. – К.; 1995. – С. 21 – 24.
71. Галузинський В.М., Євтух М.Б. Основи педагогіки та психології вищої школи України. Навч. посібник для викладачів та аспірантів ВНЗів. – К.: ІНТЕЛ, 1995.
72. Гейн А., Линецкий Е., Сапир М., Шолохович В. Информатика: как решать задачи с использованием ЭВМ //Информатика и образование. – 1989. – № 2. – С.10 – 16.
73. Гейн А., Линецкий Е., Сапир М., Шолохович В. Информатика: алгоритмические конструкции //Информатика и образование. – 1989. – № 5. – С.16 – 22.
74. Гвишиани Д.М. Теоретико-методологические основания системных исследований и разработка проблем глобального развития // Системные исследования: Методологические проблемы. Ежегодник, 1982. – М. – С.12.
75. Гейн А., Линецкий Е., Сапир М., Шолохович В. Информатика: Сб. для 8 – 9 кл. общеобразоват. Учреждений. – 2 – е изд. – М.: Просвещение, 1995. – 256 с.
76. Гейн А., Линецкий Е., Сапир М., Шолохович В. Информатика: циклы и вспомогательные алгоритмы //Информатика и образование. – 1990. – С.23 – 29.
77. Гейтс Билл. Дорога в будущее: Пер. с англ. — М.: Изд. отд. «Русская редакция» ТОО «Channel Trading Ltd.», 1996.
78. Георгиева Т.С. Высшая школа США на современном этапе. – М.: Высшая школа, 1989. – 144 с.
79. Гершунский Б.С. Прогнозирование содержания обучения в технику. – М.:Педагогика, 1980. – 144 с.
80. Гершунский Б.С. Компьютеризация в сфере образования: Проблемы перспективы. – М.: Педагогика, 1987. – 264 с.
81. Гершунский Б.С. Россия и США на пороге третьего тысячелетия. – М., 1999. – 600 с.
82. Гершунський Б.С. Философии образования для ХХI века. – М., 2000. – 269 с.
83. Гиг Дж. Ван. Прикладная общая теория систем /Пер. с англ. – М.: Мир, 1981. – T. 1. – 321 с.
84. Гинецинский В.И. Основы теоретической педагогики. – СПб.: Изд-во СпбУ, 1992. – 154 с.
85. Гласе Дж., Стенли Дж. Статистические методы в педагогике и психологии. – М.: Прогресс, 1976. – 495 с.
86. Глузман А.В. Профессионально – педагогическая подготовка студентов университета; теория и путь исследования: Моногр. – К.: Поисково – издательское агенство, 1998. – 252 с.
87. Глузман О.В. Тенденції розвитку університетської педагогічної освіти в Україні. Автореф. дис. …докт. пед. наук. – К., 1997. – 44 с.
88. Глушков В.М. Основы безбумажной информатики. – М.: Наука, 1987. – 552 с.
89. Гончаренко С. У. Зміст загальної освіти і її гуманітаризація //Неперервна професійна освіта: проблеми, пошуки, перспективи. – К.: Віпол, 2000. – С. 81 – 107.
90. Гончаренко С.У. Український педагогічний словник. – К.: Либідь, 1997. – 376 с.
91. Гончаренко С.У., Пастернак Н.В. Проблема підвищення теоретичного рівня освіти //Педагогіка і психологія. – К.: Педагогічна думка, 1998. – №2. – С.16-29.
92. Гончаренко С.У. Гуманізація і гуманітарізація освіти //Творча особистість у системі неперервної професійної освіти: Матеріали Міжнародної наукової конференції 16 – 17 травня 2000 р. – Харків: ХДПУ, 2000. – С. 39 – 42.
93. Городняя Л.В. Сравнение учебных языков программирования Бейсик, Паскаль и Рапира //Информатика и компьютерная грамотность. – М.: Наука, 1988.
94. Голант Е.Я. Методы обучения в советской школе. – М., 1957.
95. Гриценко В.И., Паньшин Б.Н. Информационная технология: вопросы развития и применения. – Киев: Наук.думка, 1988. – 272 с.
96. Гриценко В.П., Довгялло A.M. Пути развития информатизации образования //Информатика и образование. – 1989. – № 6. – С. 3 – 12.
97. Громов Г.Р. Массовая компьютеризация — этап первый //В мире персональных компьютеров. – 1988. – №1. – С.65 – 68.
98. Громов Г.Р. Очерки информационной технологии. – М.: Hayка, 1992. – 336 с.
99. Громов Г.Р. Национальные информационные ресурсы: проблемы промышленной эксплуатации. – М.: Наука, 1984. – 237 с.
100. Груденов Я. И. Психолого – дидактические основы методики обучения математики. – М.: Педагогика, 1987. – 158 с.
101. Груденов Я. И. Совершенствование методики работы учителя математики: Кн. для учителя. – М.: Просвещение, 1990. – 223 с.
102. Гуржий A.M., Жук Ю.О. Інформатика і школа: проблеми, перспективи //Комп’ютер у школі та сім’’ї. – 1998. – № 1. – С. 8 –10.
103. Гусинский Э.Н. Образование личности. – М.: Интерпракс, 1994. – 106 с.
104. Давыдов В.В. Виды обобщения в обучении. – М., 1972.
105. Даль В. Толковый словарь живого великорусского языка. – М.: Русский язык. – 1981. – Т.2.
106. Державний стандарт освітньої галузі “Технології” (проект) для загальноосвітньої середньої школи // Освіта України. (Автори Биков В.Ю., Жалдак М.І., Морзе Н.В., Мостіпан О.І., РамськийЮ.С.) – 2003. – №3 – 4. – 10 с.
107. Державна національна програма «Освіта. Україна XXI століття». – К.: Райдуга, 1994. – 61 с.
108. Державна програма «Вчитель». – К.: Редакція загальнопедагогічних газет, 2002. – 39 с.
109. Дидактика современной школы: Пособ. для учит. /НИИ педагогики УССР /Под ред. В. А. Онищука – К.: Рад. школа, 1987. – 350 с.
110. Дидактика средней школы: Некоторые проблемы современной дидактики /Под ред. М.Н.Скаткина. 2 – е изд. – М.: Просвещение, 1982.
111. Дистанционное обучение: Учеб. пособ. /Под ред. Е.С. Полат. – М.: Гуманит. Изд. центр ВЛАДОС, 1998. – 192 с.
112. Долматов В. Методические проблемы построения курса информатики в V – VI классах //Информатика и образование. – 1989. – № 6. – С. 34 – 38.
113. Дименштейн Р., Яковлев А. Информатика или компьютерное дело // Информатика и образование. – 1989. – № 3. – С. 105 – 107.
114. Добудько Т.В. Формирование профессиональной компетентности учителя информатики в условиях информатизации образования. – Автореф.дисс… докт. пед. наук. – СПб., 1999. – 36 с.
115. Дородницин А.А. Информатика: предмет и задачи //Вестик АН СССР. – 1983. – № 2. – С.86 – 89.
116. Дринь Б., Скульский Р. Отбор содержания курса информатики //Информатика и образование. – 1989. – № 1. – С.109 – 111.
117. Дымков В.И., Синицын И.Н. Элементы Концепции персональных систем обработки информации. Системы и средства информации ИПИ АНС – Р. – М.: Наука, 1989.
118. Дьяченко М.И., Кандыдович ял.А. Психология высшей шкоы: Учеб. Пособие. 2-е изд., перераб. и доп. Минск, 1981.
119. Ершов А.П. Введение в теоретическое программирование (беседы о методе). – М.: Наука, 1977. – 288 с.
120. Ершов А.П. Информатика. Предмет и понятие // Наука в Сибири. – 1983. – 32 с.
121. Ершов А.П. Как учить программированию // Микропроцес¬сорные средства и системы. – 1986. – N1. – С. 91 – 93.
122. Ершов А.П., Звенигородский Г. А., Первин Ю.А. Школьная информатика (концепции, состояние, перспективы). – Новосибирск: ВЦ СО АН: Препринт 152, 1979. – 24 с.
123. Ершов А.П., Звенигородский Г.А. Зачем нужно уметь программировать //Квант. – 1979. – № 9. – С.47 – 51.
124. Ершов А.П. Школьная информатика в СССР: от грамотности к культуре //Информатика и образование. – 1987. – № 6. – С.3 – 11.
125. Ершов А.П., Кушниренко А.Г., Лебедев Г.В. и др. Основы информатики и вычислительной техники. – М.: Просвещение, 1988.
126. Ершов А.П. Информатизация: от компьютерной грамотности учащихся к информационной культуре общества //Коммунист. – 1988. – №2. – С. 82 – 92.
127. Ершов А.П. Компьютеризация школы и математическое образование //Информатика и образование. – 1992. – № 5 – 6. – С.3 – 12.
128. Жалдак М.И., Морзе Н.В. Основы информатики и вычислительной техники. Учеб. пособ. для средних спец. учеб. завед. – К.: Вища школа, 1985. – 200 с.
129. Жалдак М.И., Морзе Н.В. Основы информатики и вычислительной техники: Метод. пособ. для СПТУ. – К.: Вища школа, 1986. – 200 с.
130. Жалдак M.I. Методика вивчення основ інформатики та обчислювальної техніки у педагогічному вузі: Навч. посіб. – К.: КДПІ, 1986. – 75 с.
131. Жалдак М.И., Морзе Н.В. Основы информатики и вычислительной техники. учеб. пособ. для средних спец. учеб. завед. 2-е изд. – К.: Вища школа, 1987. – 200 с.
132. Жалдак