Сизоненко Олеся Анатоліївна. Механізм управління еколого-економічними процесами у діяльності промислових підприємств

Краткое описание

Сизоненко Олеся Анатоліївна. Механізм управління еколого-економічними процесами у діяльності промислових підприємств : Дис... канд. наук: 08.06.01 2006

Сизоненко О.А. Механізм управління еколого-економічними процесами у діяльності промислових підприємств. Рукопис.
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук за спеціальністю 08.06.01 Економіка, організація і управління підприємствами. Приазовський державний технічний університет Міністерства освіти і науки України, Маріуполь, 2006.
У дисертаційній роботі вирішено актуальну задачу вдосконалення механізму управління еколого-економічними процесами у діяльності промислових підприємств. Дано визначення поняття еколого-економічні процеси”, що є основою для розробки механізму управління ними у діяльності промислових підприємств. Проведено моніторинг еколого-економічних проблем промислових регіонів України. Запропоновано концептуальну модель механізму управління еколого-економічними процесами. Адаптовано до умов господарювання промислового підприємства модель, засновану на принципі холодного резервування, що дає можливість мінімізувати негативні наслідки аварійного відключення основного природоохоронного устаткування. Розглянуто та удосконалено метод попереджуючого управління еколого-економічними процесами. Розроблено модель ефективного використання грошових коштів на удосконалення еколого-економічного стану з метою мінімізації витрат, екологічних платежів та штрафних санкцій. Вдосконалено організаційно-економічний механізм промислового підприємства при оптимізації управління еколого-економічними процесами. Удосконалено метод розрахунку витрат в інноваційних еколого-економічних проектах. Розроблено методи оцінки рівня еколого-економічних процесів, що мають порогові значення індикаторів безпеки, які є кількісними параметрами та визначають межу між небезпечною і безпечною зонами функціонування підприємства. Визначено економічну ефективність еколого-економічних процесів у діяльності промислових підприємств.

У дисертаційній роботі на основі проведеного дослідження здійснено теоретичне обґрунтування та практичне вирішення актуальної задачі з удосконалення механізму управління еколого-економічними процесами у діяльності промислових підприємств.

Для пошуку економічних важелів формування чітко діючого механізму екологобезпечного розвитку на основі вдосконалення та трансформації існуючої законодавчої і нормативної бази державного екологічного регулювання, системи управління еколого-економічними процесами у діяльності промислових підприємств проаналізовано поняття еколого-економічні заходи” і дано визначення поняття еколого-економічні процеси”, що є основою для розробки механізму управління ними у діяльності промислових підприємств. Вони є узагальнюючими еколого-економічними заходами, при впровадженні яких забезпечується дотримання економічних інтересів ЕВС.
Для вирішення проблеми зростання межі між виробничими потужностями і системами природоохоронної інфраструктури проведено моніторинг еколого-економічних заходів на промислових підприємствах, який виявив, що, з одного боку, антропотехногенне навантаження на навколишнє середовище призводить до екологічної кризи, а, з іншого, екологічна криза блокує економічний розвиток країни.
Запропоновано концептуальні положення механізму управління еколого-економічними процесами у діяльності економіко-виробничих структур, що дозволяє за допомогою адміністративних та економічних важелів понизити антропогенне навантаження на навколишнє середовище і забезпечити економічний розвиток. Розуміючи під механізмом управління еколого-економічними процесами систему організаційних заходів, направлених на запобігання і ліквідацію загроз в цій сфері, можна виділити такі складові: наукові дослідження в даній сфері; правове забезпечення; діяльність, націлену на забезпечення економіко-екологічної безпеки; спостереження за станом соціально-економічної системи.
Розроблено оптимізаційну модель на базі портфельної теорії, в якій враховується нерозривний зв’язок між процесом виробництва, екологічними платежами та штрафними санкціями. Модель дозволяє визначити напрямки найбільш ефективного використання грошових коштів для удосконалення еколого-економічного стану ЕВС з метою мінімізації витрат, екологічних платежів та штрафних санкцій, що сплачує підприємство.
Удосконалено метод розрахунку витрат в інноваційних еколого-економічних проектах. Можливість отримання результатів змінної точності дозволяє застосовувати його як для оцінних, так і для уточнених розрахунків витрат. При цьому точність набутих значень поліпшується поступово, у міру надходження до ОПР даних, які відносяться до інноваційного еколого-економічного проекту. Завдяки цьому забезпечується єдність методології розрахунку витрат на різних етапах інноваційного процесу, а також зменшуються витрати праці ОПР і витрати на підготовку інформації.
Для забезпечення можливості зниження втрат від несприятливих змін в зовнішньому середовищі на етапі упровадження екологічних інновацій на промисловому підприємстві розглянуто та удосконалено метод попереджуючого управління витратами, заснований на принципах адаптивного управління, який дозволяє здійснювати моніторинг несприятливих змін зовнішнього середовища при впровадженні інноваційних еколого-економічних проектів.
Фактична відсутність витрат на капітальний ремонт основних виробничих фондів природоохоронного призначення призводить до кризових та аварійних ситуацій. Виникає необхідність у гнучких виробничих потужностях, здатних швидко відреагувати на попит, який виникає на додатковий обсяг очищення або переробки. Тому розроблено та адаптовано модель, засновану на принципі холодного резервування. Модель припускає, що на підприємстві ведеться виробничий процес, вхідним потоком якого є потік відходів, які необхідно очистити або переробити. Це здійснюється на спеціальному очисному устаткуванні, що знаходиться в постійному включенні. Разом з основним модулем устаткування, який підтримується завжди в робочому стані, на підприємстві необхідно мати ще резервний модуль, ідентичний основному, який підключається до роботи в певні моменти часу (у разі аварійного випадку). Це дає можливість мінімізувати негативні наслідки аварійного відключення основного природоохоронного устаткування.
Сформовано систему управління навколишнім середовищем у відповідності до стандарту ISO 14000. Це дозволяє вдосконалити організаційно-економічний механізм промислового підприємства при оптимізації управління еколого-економічними процесами.
Здійснено оцінку рівня еколого-економічних процесів, що мають порогові значення індикаторів безпеки, які є кількісними параметрами і визначають межу між небезпечною і безпечною зонами функціонування ЕВС. Критеріями еколого-економічних процесів можна назвати вимоги знаходження значень індикаторів в певних межах, перехід за які означає зміну рівноваги у бік економічних інтересів за рахунок екологічних і навпаки.
Запропоновано методи визначення економічного ефекту від удосконалення управління еколого-економічними процесами з урахуванням існуючої системи державного регулювання природоохоронної діяльності, системи пільг, податків, платежів. Це надає можливість підтвердити істотну економічну вигоду запропонованих заходів.