СОЦІОКУЛЬТУРНІ АСПЕКТИ ІНФОРМАТИЗАЦІЇ ВИЩОЇ ОСВІТИ

Краткое описание

ЗАПОРІЗЬКА ДЕРЖАВНА ІНЖЕНЕРНА АКАДЕМІЯ

На правах рукопису

ШВЕЦЬ Дмитро Євгенійович

УКД 316.74: 37

СОЦІОКУЛЬТУРНІ АСПЕКТИ ІНФОРМАТИЗАЦІЇ
ВИЩОЇ ОСВІТИ

Спеціальність
22.00.04 спеціальні та галузеві соціології

ДИСЕРТАЦІЯ
на здобуття наукового ступеня
кандидата соціологічних наук

Науковий керівник
ОГАРЕНКО Віктор Миколайович
кандидат історичних наук, професор

Запоріжжя 2004

ЗМІСТ

Стор.
Вступ 3
Розділ 1 Теоретико-методологічні засади соціологічного
аналізу інформатизації освіти 14
1.1. Аналіз сутності та визначення поняття інформатизації
освіти” 14
1.2. Стан вивчення інформатизації освіти в Україні та
за рубежем 23
1.3. Соціокультурні фактори, що впливають на інформатизацію
освіти 29
1.4. Інформатизація вищої освіти: інституціональний аспект 39
1.5. Латентні явища в інформатизації освіти 51
Розділ 2 Особистісні аспекти інформатизації у ВНЗ 61
2.1. Вплив інформатизації на становлення особистості 62
2.2. Місце інформатизації у ціннісних орієнтаціях особистості 76
2.3. Інформатизація освіти як фактор формування ідентичності 85
2.4. Інформаційна культура учасників освітнього процесу 106
2.5. Гендерний аспект інформатизації освіти 125
Розділ 3 Інформатизація в освіті як соціальна технологія 131
3.1. Соціально-технологічна концепція в соціології освіти 131
3.2. Дистанційне навчання як соціальна інформаційна технологія
в освіті 139
3.3. Чинники впровадження інформаційних технологій 145
Висновки 155
Список використаних джерел 164

ВСТУП

Актуальність теми. Для сучасної України характерні процеси модернізації й системної трансформації суспільства. Зміст трансформаційних процесів багато в чому визначається закономірностями становлення інформаційного суспільства. Частиною цих процесів є інформатизація освіти, яка значною мірою обумовлена запровадженням комп'ютерної техніки.
Згідно з Національною аналітичною доповіддю "Україна. Цілі розвитку тисячоліття", однією з фундаментальних цілей є забезпечення якісної освіти впродовж усього життя. ХХІ століття висуває до освіти нові вимоги, оскільки вони є основою переходу до інноваційної моделі розвитку економіки.
Підвищенню якості освіти сприятиме впровадження сучасних інформаційних технологій, у тому числі Інтернету, застосування комп'ютерних технологій при оцінюванні рівня знань учнів та студентів. Глобальні соціокультурні зміни в світі, де усе різкіше виявляють невідповідність між сформованою системою освіти і суспільними потребами, що формуються. Саме ця невідповідність і викликає в нашій країні прагнення до реформування освіти.
Пошук найбільш раціональних шляхів одновлення різних ступенів освіти вимагає й від соціологів зусиль щодо всебічного аналізу сучасного стану освіти та визначення тенденцій її розвитку, а також участі у розв’язанні назрілих проблем формування інтелектуального потенціалу країни. Коло цих питань розглядається сучасною соціологією освіти.
Розвиток суспільства, усе більш широке впровадження інформаційних технологій вимагає наукового супроводу, зокрема соціологічного. Соціальні наслідки інформатизації, соціокультурний контекст цього важливого процесу мають бути теоретично осмисленими і отримати подальші емпіричні характеристики.
Незважаючи на активізацію досліджень по даному напрямку за останні роки, залишається ще багато питань, які вимагають відповіді. Наприклад, щодо впливу інформатизації на особистість студента і на ефективність навчального процесу, змісту латентних явищ у сфері освіти викликаних її інформатизацією, місця інформатизації в управлінні освітою та ін.
Оскільки зміст трансформаційних процесів багато в чому визначається закономірностями становлення інформаційного суспільства (хоча риси такого суспільства виявляються в Україні не так чітко, як у більш економічно розвинутих країнах) найважливіші складові інформаційного суспільства пов'язані саме з підвищенням ролі комп'ютеризації й розширенням сфери застосування інформаційних технологій в нашій країні. Інформатизація відкриває доступ до нових джерел даних, сприяє участі в розподілі і споживанні інформаційних ресурсів з усього світу, сприяє глобалізації, дозволяє стати членом віртуального світового співтовариства, розширює участь України в комунікації і створенні віртуальних форумів і навчального середовища в дистанційному навчанні.
Характер і тип соціальних наслідків і духовно-культурних змін, викликаних інформатизацією, залежать не тільки від інформаційної технології, від комп'ютеризованих інформаційних систем, але і від того, у яких соціальних умовах відбувається процес інформатизації, яка ментальність у населення країни.
Велику роль у становленні інформаційного суспільства відіграє освіта, забезпечуючи необхідними кадрами економіку, що модернізується. Освіта як соціальний інститут перебуває під впливом процесів інформатизації, значною мірою обумовлених комп'ютерною технікою. Інформатизація є засобом, що сприяє ефективному засвоєнню навчального матеріалу, підвищенню інформаційного насичення процесу навчання. Вона також є важливим чинником глобалізації освіти, надання їй якостей, відповідних сучасному інформаційному суспільству.
Інтеграція освіти та інформатизації змінює, модернізує освіту як соціальний процес і, у свою чергу, впливає на інформатику. Освіта розширює коло суб’єктів інформатизації, які в свою чергу змінюють конфігурацію освітнього процесу. Освіта й інформатика спільно змінюють соціальну структуру, завдяки чому формується соціальний шар мережного співтовариства, шар суб'єктів кіберпростору.
Становлення і розвиток інформаційного суспільства викликають потребу активізації процесів інформатизації освіти. Цьому приділяється багато уваги в Національній доктрині розвитку освіти в ХХI столітті. Фахівці різних наук досліджують питання стимулювання, розвитку інформатизації в школі й ВНЗі. Однак, вивченню соціальних і культурних аспектів інформатизації приділяється ще недостатньо уваги. Наприклад, це питання впливу інформатизації на освіту, на соціальну ідентичність, на зміну норм і цінностей особистості, на модернізацію різних функцій освіти як соціального інституту.
Оскільки, на думку Р. Мертона, головним завданням соціології є вивчення латентних соціальних явищ, а інформатизація породжує такі явища (як позитивні, так і негативні), то ця поки що маловивчена сторона інформатизації заслуговує спеціального дослідження.
У даній роботі ми вважаємо за доцільне звернутися до вивчення соціокультурних аспектів інформатизації. Дослідницьку проблему ми вбачаємо у протиріччі між потребами суспільства в інформатизації й готовністю освіти як соціального інституту відповідати цим потребам. Гносеологічна сторона цієї проблемної ситуації випливає з недостатнього розуміння суб'єктами управління процесом інформатизації важливості соціокультурних факторів, які суттєво впливають на впровадження інформатизації в суспільну практику.
Згідно з Національною доктриною розвитку освіти України у ХХI столітті: Пріоритетом розвитку освіти є впровадження сучасних інформаційних технологій, які забезпечують доступ до мережі високоякісних баз даних, розширюють можливості учнів у сприйнятті складної інформації”. Це здійснюється шляхом побудови індивідуальних модульних навчальних програм, використання можливостей Інтернету, впровадження дистанційного навчання, випуску електронних підручників. Державні структури підтримують застосування комп’ютерних технологій при оцінюванні рівня знань студентів, сприяють навчальним закладам в обладнанні комп’ютерних класів, розбудові інформаційно-освітніх мереж. Конкретні заходи щодо інформатизації мають соціокультурні аспекти та наслідки, тому що інформатизація впроваджується людьми, серед людей, які мають певні цінності, мотиви та цілі.
Ступінь наукової розробленості. Вивчення освіти як соціального інституту започатковано в роботах Е. Дюркгейма і М. Вебера, які розглядали соціальні функції освіти й зв'язок системи освіти з іншими сторонами життєдіяльності суспільства. Згодом освіту як інститут соціалізації і соціальну систему розглядав Т. Парсонс.
Велика увага соціології освіти приділялася в другій половині ХХ століття в СРСР. Особливо слід зазначити досягнення таких соціологів, як Л. Коган, М. Руткевич, Л. Рубіна, М. Тітма, Н. Аїтов, В. Нечаєв, В. Турченко, Ф. Філіппов, В. Шубкін, А. Астахова, О. Якуба та ін. [71].
Вивчалися такі питання, як: роль освіти у функціонуванні і розвитку суспільства, у соціальній мобільності, життєві плани молоді, соціальні особливості викладачів і вчителів. У минулі роки і зараз проводяться опитування громадської думки стосовно проблем освіти. Вивчаються соціальні аспекти системи освіти, а також зв'язки соціального інституту освіти й інших інститутів суспільства. Важливе значення мають дослідження соціалізації засобами освіти, взаємин вчителів, викладачів з учнями, студентами.
У сучасний період трансформацію соціального інституту освіти, соціологічні аспекти освіти досліджують в Україні В. Волович, І. Гавриленко, В. Городяненко, О. Долженко, Г. Климова, П. Куделя, В. Луговий, М. Лукашевич, О. Навроцький, В. Пінчук, Л. Сіднєв, О. Скідін, В.Солодков, А.Фурман та ін.
Дослідження в галузі соціології освіти виявляють залежність стану освіти від рівня розвитку економіки, розвиненості політичних і соціальних інститутів. Існує взаємозалежність між соціальним розвитком і освітою. З одного боку, для розвитку суспільства необхідна розгалужена система освіти, а з іншого боку - на розвиток самої освіти впливає перебіг суспільних процесів. Інформатизація освіти розглядається як важлива риса сучасності. Одним із аспектів впливу інформатизації освіти на соціалізацію особистості є зміна ідентифікації. Загальні питання ідентифікації в умовах сучасного суспільства досить ґрунтовно досліджені у низці публікацій. Зокрема, в Україні їх вивчають А. Ручка, Р. Шульга, Н. Костенко, Л. Аза, О. Резнік, Т. Воропай, П. Гнатенко, В. Павленко, С. Макєєв, С. Оксамитна, О. Швачко. У фундаментальній монографії, присвяченій проблемам ідентичності, розглядається сутність ідентичності як соціокультурного феномена. Аналізуються етнічні, політичні та культурні ідентифікації та практики [119]. Але детального аналізу впливу інформатизації освіти на особливості ідентифікації сучасної студентської молоді в літературі не вистачає.
Осмислення інформатизації освіти є частиною великого кола питань в рамках концепції інформаційного суспільства. Починаючи з другої половини 1960-х років, у ряді розвинутих країн стали розробляти концепцію "інформаційного суспільства" як модифікацію концепції постіндустріального суспільства. У 80-х роках дослідження проблем інформаційного суспільства за кордоном значно розширилися. Найбільш відомі представники цього напрямку - А. Турен, Ю. Хабермас, Н. Луман, М. Маклюен, Д. Белл, Е. Тоффлер, Дж. Гелбрейт, М. Кастельс, І. Масуда та ін.
Серед російських і українських учених, яких можна назвати засновниками проблематики інформатизації суспільства, - В. Глушков, О. Єршов, М. Моїсеєв, М. Ракітов, О. Соколов, А. Урсул. Активно працюють і роблять значний внесок у розвиток напрямку Р. Абдєєв, Г. Артамонов, В. Герасименко, К. Колін, І. Мелюхін, Я. Пасхін, Р. Рейзема, О. Соколова, І. Цвилєв та інші [113, 7-8].
Інформатизація освіти може бути розглянута в межах соціально-технологічної концепції. Теоретичні питання соціальних технологій порушували в різний час М. Марков, В. Іванов, Ж. Тощенко, В. Ядов. У сьогоднішніх реаліях трансформації соціального інституту освіти дослідники, що займаються вивченням упровадження соціальних технологій в управління різними сферами, підкреслюють недостатню зацікавленість практичних працівників у справі використання інновацій. Це відзначали В. Беспалько, А. Зайцев, Ю. Красовський, серед українських учених В. Подшивалкіна, О. Скідін, Є. Суїменко, М. Лукашевич, М. Бірюкова та ін.
Проблемами інформатизації в освіті та інформаційної культури займалися К. Колін, Н. Джинчарадзе, К. Яресько, Д. Зарецький, Ю. Первін, Л. Вінарик, А. Щедрін, Л. Скворцов, А. Шадрін, С. Дятлов, А. Толстопятенко та ін.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами темами. Дисертаційне дослідження є складовою частиною комплексної теми Соціальні аспекти трансформації суспільства” державний реєстраційний № 0102U006853, яку виконує кафедра соціології та соціальної роботи Гуманітарного університету „Запорізький інститут державного та муніципального управління” („ЗІДМУ”) за участю автора: ”Соціокультурні фактори інформатизації ВНЗу як напряму трансформації соціального інституту освіти”, а також часткою наукової роботи на замовлення Науково-технічної ради Запорізької державної інженерної академії (ЗДІА) за темою Соціально-психологічні аспекти комп’ютеризації навчального процесу” державний реєстраційний № 0103U006545, яка розроблялась кафедрою менеджменту організацій ЗДІА за участю автора „Соціокультурна обумовленість комп’ютеризації навчального процесу”. Внесок автора аналізі змісту та форми модифікацій функцій освіти як соціального інституту та у проведенні емпіричних досліджень з питань інформатизації освіти.
Мета і завдання дослідження. Мета дисертаційного дослідження полягає у визначенні соціокультурних чинників здійснення інформатизації в діяльності ВНЗ сучасної України та їхнього впливу на ефективність підготовки фахівців.
Для досягнення даної мети слід вирішити наступні завдання:
уточнити теоретико-методологічні засади соціологічного аналізу інформатизації освіти і визначити головні поняття дослідження;
з’ясувати соціокультурні аспекти інформатизації освіти;
визначити модифікації функцій освіти в контексті її інформатизації;
дослідити вплив інформатизації освіти на особистість студента;
розробити методи вивчення інформаційної культури суб’єктів освітнього процесу;
проаналізувати можливості соціальних технологій в інформатизації освіті;
здійснити емпіричні дослідження соціокультурних аспектів інформатизації ВНЗ.
Об'єкт дисертаційного дослідження - інформатизація вищої освіти.
Предмет дисертаційного дослідження - соціокультурні аспекти інформатизації вищої освіти
Методи дослідження. Автор використовував методологічні положення діалектики, концепцію соціального конструювання реальності, розглянутої П. Бергером і Т. Лукманом. Предмет дослідження вимагає врахування соціокультурного аналізу інформатизації, що привертає увагу до ідентифікацій, норм і цінностей суб’єктів освітнього процесу. Розгляд питань соціокультурних аспектів управління освітою потребує використання соціально-технологічної концепції.
Інституціональний та функціональний підходи, які використані в даній роботі, зумовлюють необхідність звернути увагу на явні й латентні функції та наслідки інформатизації, їхній вплив на трансформацію соціального інституту освіти.
До кола методологічних проблем належить міждисциплінарна взаємодія. Так, соціологія освіти в частині питань інформатизації ВНЗ зближається із соціальною інформатикою, оскільки остання в найзагальнішому вигляді вивчає інформаційні процеси в суспільстві. Питанням спільного розгляду двох наук є роль інформаційних процесів у освіті, вивчення тих компонентів освітнього процесу, на які впливає інформатика: соціальні умови й передумови впровадження інформатики в освіті, соціальна спрямованість інформатизації освіти, її гуманістичний та антропологічний характер, вплив інформатики на гуманітаризацію освіти.
Важливими питаннями, що вивчаються спільно інформатикою і соціологією освіти, є формування цінностей та світогляду людини інформаційного суспільства, особливості соціального типу особистості інформаційного суспільства. Освіта вирішує ці питання як своїми традиційними засобами, через навчальний процес, так і засобами, притаманними інформатиці методами комп'ютерного навчання, дистанційної освіти із залученням комп'ютерної техніки й Інтернету.
Розгляд інформатизації як соціальної освітньої технології в межах соціально-технологічної парадигми зближує соціологію освіти з соціологією управління.
Вивчення інформаційної культури учасників освітнього процесу, віртуальних співтовариств у освіті, дистанційної освіти, інформатизації соціологічної освіти споріднює соціологію освіти із соціологією інформатизації.
Методами дослідження є аналіз та синтез, критичний і міждисциплінарний підходи до досліджуваної проблеми, логічний і системний аналіз, котрі було використано для розробки концептуальних положень щодо модифікації функцій освіти як соціального інституту; метод ідеального типізування, що використовувався для дослідження впливу інформатизації на процеси ідентифікації; залучені також методи отримання соціологічної інформації.
Емпіричну базу дисертаційного дослідження складають матеріали соціологічних досліджень, проведених у 2003 році на базі ВНЗ м. Запоріжжя, насамперед в Запорізькій державній інженерній академії та в Гуманітарному університеті ЗІДМУ”. Загалом в основному дослідженні було опитано 800 студентів. Вибірка стратифікована, у стратах квотна за критерієм курсу, випадкова, гніздова за навчальними групами, у гніздах суцільна. Одна страта - це студенти, які навчаються за спеціальностями, де передбачено активне використання комп’ютерної техніки. Друга - це студенти спеціальностей, що не потребують активного використання комп’ютера.
Додатково було проведено два дослідження (450 осіб та 250 осіб) репрезентативних для ЗДІА, за критеріями статі студентів, спеціальностей та курсу. Вибірка квотна за курсами і факультетами, гніздова за навчальними групами, у гніздах суцільна.
Наукова новизна одержаних результатів. У дисертаційній роботі вирішено наукове завдання вивчення соціокультурних наслідків інформатизації у ВНЗ.
Вперше обґрунтовано положення щодо модифікації функцій соціального інституту освіти. Модифікація полягає в зміні змісту та засобів реалізації функцій завдяки впливу інформатизації, яка зумовлює застосування нових методів навчання та контролю знань, прилучення до глобалізаційних процесів, нових ресурсів інформації.
Подальшого розвитку набув аналіз впливу інформатизації освіти на формування особистості інформаційного суспільства, яка має позитивні (підвищення ролі знань, глобалізація свідомості) та негативні риси (залежність від Internet, послаблення соціальних зв’язків та посилення соціальної відокремленості), що зумовлено специфікою трансформації суспільства, особливостями ментальності української молоді.
Дістало подальшого розвитку вивчення ролі інформатизації у формуванні ціннісних диспозицій студентів: доведено, що інформатизація освіти сприяє формуванню компонентів інформаційної диспозиції, інтерналізації та екстерналізації інформаційних цінностей, створює сприятливу ситуацію та засоби для задоволення інформаційних потреб.
Подальший розвиток отримав аналіз нових соціальних ідентичностей студентів як членів кіберсоціуму, що зумовлює їхнє включення до кола суб’єктів інформаційного суспільства.
Удосконалено теоретичну та емпіричну операціоналізацію поняття інформаційна культура”, внаслідок чого можна виділити низку показників рівня засвоєння особистістю цінностей інформаційного суспільства.
Доведено, що підвищення рівня інформаційної культури впливає на зростання експресивних мотивів навчання, підвищення інтересу до гуманітарних знань, тим самим підтверджено тезу про цілісний характер впливу інформатизації на особистість.
Отримав розвиток розгляд інформатизації з точки зору соціальних технологій в освіті, який полягає в необхідності впровадження інформаційних освітніх технологій (віртуальні лабораторні практикуми, тренажери в поєднанні з тестуванням, віртуальні ділові ігри, безальтернативні методи тестування) з урахуванням соціокультурних чинників та наслідків.
Практичне значення роботи. Подані в роботі матеріали і сформульовані положення, висновки і рекомендації можуть бути використані для подальшої розробки соціологічної теорії, орієнтованої на осмислення нових явищ і процесів, що відбуваються у суспільстві, в цілому, і в освіті зокрема, в міру поглиблення інформатизації, а також для розробки навчальних посібників і матеріалів із дисциплін галузевої соціології, пов'язаних з інформатизацією, а саме: з соціології освіти, соціології управління, соціальної інформатики й ін.
Аналіз соціокультурних аспектів інформатизації освіти також може реально послужити основою для уточнення програм інформатизації ВНЗ.
Результати теоретичного й емпіричного дослідження є джерелом інформації для забезпечення подальшого впровадження інформатизації та дистанційного навчання у ВНЗ. Дані дослідження сприяють розробці соціальних технологій, удосконаленню навчального процесу за рахунок його комп’ютеризації, що дасть можливість здійснювати інформатизацію навчального процесу та управління в певному закладі освіти з урахуванням соціальних і культурних аспектів, досліджуваних у дисертації.
Апробація результатів дисертації. Основні результати і висновки дисертації було викладено на науково-практичних семінарах кафедри менеджменту Запорізької державної інженерної академії, на кафедрі соціології та соціальної роботи Гуманітарного університету ЗІДМУ”, а також на таких конференціях: міжнародна науково-практична конференція "Інформатизація освіти України: стан, проблеми, перспективи" (Херсон, 2001); П'ята Міжнародна науково-методична конференція Інформаційні технології навчання у вищих закладах освіти” (Суми, 2001); VII міжнародна науково-методична конференція викладачів України, Росії, Білорусії "Засоби вдосконалення фундаментальної освіти в школах і вузах" (Севастополь, 2001); науково-практична конференція "Інформаційні технології в освіті" (Бердянськ, 2001); міжнародна науково-практична конференція „Актуальні проблеми державного управління і місцевого самоврядування” (Запоріжжя, 2001); міжнародна науково-практична конференція „Актуальні проблеми державного управління і місцевого самоврядування” (Запоріжжя, 2002).
Публікації. Основні положення та висновки дослідження відображені в 11 публікаціях, з яких 6 фахові.
Структура і обсяг дисертації. Дисертація складається зі вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних джерел. Обсяг дисертації 177 сторінок; з них 163 сторінок основного тексту, 2 таблиці, 14 сторінок списку використаних джерел (178 найменувань).

Список литературы

ВИСНОВКИ

Важливою тенденцією розвитку сучасної України є становлення інформаційного суспільства. Інформатизація освіти є одним із факторів, що сприяє формуванню відповідних рис такого суспільства. Інформатизація у ВНЗі має соціокультурні умови та наслідки, вивченню яких була присвячена дана робота.
За результатами дисертаційного дослідження були зроблені наступні узагальнені висновки.
Проведено аналіз теоретичних розробок у сфері інформатизації вищої школи. Автором здійснена концептуалізація поняття інформатизації освіти” з урахуванням смислу вживання в існуючій літературі значення інформатизації. Інформатизацію визначають як комплекс заходів, спрямованих на оперування інформацією з використанням комп'ютерної та комунікативної техніки. Відповідно, інформатизація освіти це процес залучення нових джерел інформації, застосування нових засобів управління нею, зміна методики навчання і контролю знань на основі всебічного використання комп'ютерної, комунікаційної та мультимедійної техніки.
З інформатизацією пов’язане таке явище, як інформаційна культура. Її визначають як уміння цілеспрямовано працювати з інформацією і використовувати для її одержання, обробки і передачі комп'ютерну інформаційну технологію, сучасні технічні засоби і методи.
Автор пропонує для сфери інформатизації освіти використовувати термін „освітня інформаційна культура”.
Інформатизація освіти має соціокультурні умови та наслідки. До них, зокрема, відносяться: формування глобального, мережного суспільства, нерівність доступу різних соціальних груп до можливостей інформатизації; вплив її на спосіб життя, спілкування через комп'ютерні мережі; явище інтернетних спільнот; ідентифікація у мережному співтоваристві; норми відносин у мережі; цінності, пов'язані з комп’ютерно-інформаційною культурою; рівень комп'ютерної грамотності; ступінь ментальної готовності до використання сучасної інформаційної техніки, мотиви користування комп'ютером та ін.
В дисертації обґрунтовано положення щодо модифікації функцій соціального інституту освіти завдяки впливу інформатизації, яка обумовлює застосування нових методів навчання та контролю рівня знань, прилучення до глобалізаційних процесів, нових ресурсів інформації та високостатусних професій. Проаналізовано вплив інформатизації на виконання таких функцій освіти, як навчальної, гуманістичної, формування освітніх спільнот, соціалізації, соціальної мобільності, соціальної селекції, соціального відтворення, формування споживчих стандартів, інноваційної, глобалізації стимулювання самоосвіти.
Інформатизація у ВНЗі забезпечує прилучення до нових професійних позицій, де важливим компонентом є знання комп'ютера, мультимедійної техніки, системи комунікації тощо. Інформатизація дозволяє реалізувати функцію глобалізації освіти через освоєння міжнародних вимог до освіти, програмного забезпечення, комп'ютерної техніки, методики навчання. Інформатизація за допомогою українізованого програмного забезпечення дозволить вирішувати питання розширення сфери розвитку національної культури і мови.
Проаналізовано латентні, небажані наслідки, явища в освіті, джерелом яких є недоліки у здійсненні інформатизації освіти. Серед латентних явищ зазначені насамперед новий тип відчуження, що характеризується відходом людини від дійсності і зануренням у віртуальний світ, підвищення рівня агресії через вплив агресивних комп'ютерних ігор, соціальна самоізоляція адепта мережі і комп’ютерника, механічне списування з Інтернету рефератів та інших навчальних завдань. Недоліки морального виховання в умовах інформатизації породжують такі негативні явища, як створення студентами та випускниками ВНЗів комп’ютерних вірусів, хакерство та інші види комп’ютерної злочинності .
В дисертації розглянуто питання впливу інформатизації освіти на формування особистості інформаційного суспільства, яка має позитивні та негативні риси, що зумовлено специфікою трансформації суспільства, особливостями ментальності української молоді.
До специфіки трансформації українського суспільства, що впливає на процеси інформатизації, відносяться нерівномірність трансформації з регіонами, галузями суспільного виробництва, висока соціальна ціна, запозичення сучасної техніки з інших країн. Це викликає нерівність доступу до сучасних електронних засобів одержання та оперування інформацією, залежність від змісту та мови мережної інформації від зарубіжних джерел, наслідування частини норм і цінностей агентів впливу із-за кордону та ін.
Але позитивний вплив інформатизації освіти на становлення нового типу особистості інформаційного суспільства більш вагомий. Прагненню молодої людини зрозуміти себе і керувати собою сприяє використання численних інформаційних ресурсів і мережне спілкування. Інформатизація дозволяє студентові стати сучасним і підтримувати постійно відчуття сучасності.
Задля запобігання неврозів, властивих сучасній людині, інформатизація дозволяє знаходити більше способів обходити тривожні ситуації, оскільки надає більше ступенів волі. Для інформатизованої особистості існує спосіб витиснення тривоги за рахунок опанування нею у віртуальній формі. Тривожність, обумовлена витиснутою ворожістю, компенсується у віртуальній формі: можна взяти під контроль ситуацію в її віртуальній формі. Інформатизація бачиться як засіб удосконалювання здатності «приборкати світ» за допомогою віртуальної маніпуляції.
Для тих, хто користується Інтернетом щодня, спілкування в мережі набуває статус повсякденності. Розглянуті важливі категорії сприйняття повсякденності комп'ютерного світу: час і простір.
Виходячи із соціології життя, соціально значимий час це час соціального самовираження і самореалізації. Повнота життєсприйняття у комп’ютерника сприймається як час, проведений за комп'ютером. Цей процес виступає як самоцінність. Інформатизація помітно впливає на темпоральну структуру студентів. Розклад роботи комп'ютерного класу, різна ціна години в Інтернеті в залежності від сегмента доби і т.п. впливає на соціальний час комп’ютерника. Для студента найчастіше темпоральна структура є примусовою, мало від нього залежною. Студент не завжди може самостійно визначати свій час роботи за комп'ютером. Це викликає почуття тривоги за успіх у реалізації задуманого.
Для комп’ютерника інформатизаційна ідентичність виникає в той період, коли виникло і почало набирати силу інформаційне суспільство. Комп’ютерник людина свого часу - у більш повній мірі реалізує можливості інформаційного суспільства, аніж люди, не пов'язані з комп'ютером. Інформатизація породжує новий різновид соціокультурної диференціації, що відображає міру сучасності людини, відповідності вимогам і потребам інформаційного суспільства. І хоча люди живуть в одну епоху, все ж соціальний час у них різний. Саме інформатизація багато в чому викликає соціальну диференціацію за критерієм статусу соціального часу в людині.
Для орієнтації у світі й освоєння, подальшого перетворення соціокультурного простору молода людина повинна володіти соціокультурною компетентністю. Варто включити інформаційну компетентність для освоєння комп'ютерної культури, для користування мережними ресурсами і мережним спілкуванням. Таку компетентність не можна сформувати без інформатизації, бо вона поряд з гуманітарною освітою сприяє індивідуальній самоактуалізації в соціокультурній сфері, й таким чином допомагає зайняти своє місце в житті, реалізувати свій особистісний потенціал. У такому сенсі інформаційна компетентність не тільки бажана якість для молоді, а й необхідна для людини властивість, яка прагне цілеспрямовано сформуватися як сучасна, з перспективними можливостями особистість.
Інформатизація впливає і на сприйняття особистістю соціального простору. Мережа як соціальний простір є зоною перетинання інформаційних потоків безлічі людей. Невизначеної, розмитої безлічі в Інтернеті і конкретної, локальної безлічі в локальній мережі чи форумі. Значущість цих акторів визначається досить великою часткою студентів, які користуються Інтернетом, форумами та чатами.
Інформатизація способу життя в цілому та у ВНЗі зокрема впливає на процеси ідентифікації, формує її специфічні різновиди.
Завдяки інформатизації у ВНЗі студент включається у специфічне інформаційне середовище кіберсвіт. Інформатизація, формуючи нові напрямки та практики ідентифікації, включає студентів до лав суб’єктів інформаційного суспільства. Завдяки Інтернету та іншим комунікаційним засобам інформаційна культура сприяє ідентифікації з більш широким загалом, ніж раніше. Завдяки Інтернету людина пов'язується через голову ближнє оточення із соцієтальним рівнем. Але водночас Інтернет послаблює соціальний фактор ідентифікації і посилює індивідуальний. Самовираження в середовищі кіберсвіту збільшує значення індивідуальності, знижує значення соціального фактора. Індивідуальний споживач комп'ютерної інформації типовий варіант комп'ютерно-інформаційної практики. Натомість формується співтовариство комп'ютерників на основі спільної участі у форумах, конференціях, іграх, участі в поштовому зв'язку Інтернетом, інтересом до комп'ютерних технологій, програм і іншій проблематиці навколо комп'ютерів.
Розглянуто вплив інформатизації освіти на ціннісні орієнтації особистості. Інформатизація освіти сприяє формуванню компонентів для інформаційної диспозиції, зокрема, формує потребу в комп'ютері і тих можливостях, що він надає; створює сприятливу ситуацію для задоволення інформатизаційних потреб; забезпечує об'єктивацію інформатизаційної ситуації, сприяє інтерналізації інформаційних цінностей.
У дисертації розглянута інформатизація освіти як фактор формування ідентичності. Важливими функціями інформаційної ідентифікації є реалізація потреб спілкування з інформатизаційного приводу, приналежності до інтернт-спільнот, розширення можливості самореалізації в інформаційній сфері, сприяння соціалізації, що відповідає потребам інформаційного суспільства. Інформатизація, формуючи нові напрямки та практики ідентифікації, залучає студентів до лав суб’єктів інформаційного суспільства.
Автор розглядає риси інформаційної культури учасників освітнього процесу. Зважаючи на недостатній рівень обізнаності у комп’ютерах частини викладачів, актуальною є психолого-педагогічна підготовленість їх до використання комп'ютерної техніки, розуміння методичних особливостей застосування її.
У роботі наведено результати дослідження інформаційної культури студентів, питання інформаційної культури в управлінні ВНЗу розглядаються в плані постановки проблеми.
Запропоновано наступні індикатори і показники освітньої інформаційної культури: міра напруженості і нагальні потреби в освітній інформації; тип відносин до освітньої інформації і її функцій; міра використання літератури, періодики, Інтернету; ступінь поінформованості у сфері сучасних інформаційних технологій; володіння комп'ютером, Інтернетом і ін.
Наведено результати соціологічного дослідження інформаційної культури студентів ВНЗів м. Запоріжжя у 2003 році. Емпіричним індикатором прилучення до комп'ютерної культури в дослідженні є час, проведений за комп'ютером. Користуються комп'ютером кілька годин щодня близько половини студентів. Чим вищий рівень прилучення до комп'ютерної культури, тим вищий інтерес до одержання нових знань, вища частка експресивних, а не інструментальних мотивів навчання, вищий рівень загальної культури, вищий інтерес до книжок. Наявність комп'ютера вдома у студентів практично не залежить від рівня матеріального становища.
На інформаційну культуру учасників освітнього процесу впливає рівень інформатизації ВНЗу. Він оцінюється за допомогою набору показників і індикаторів таких, як: кількість та розмаїтість інформаційно-освітніх послуг; сполучення традиційних і сучасних методів викладання; питома вага комп'ютерної техніки на 100 студентів; наявність дистанційного навчання і його кількісні показники; ступінь інформатизації управління ВНЗом та ін.
В дисертації розглянуто гендерний аспект інформатизації освіти. Згідно з дослідженням, серед юнаків прилучення до комп'ютерної культури вище, ніж серед дівчат.
У роботі інформатизація розглянута в категоріях соціально технологічної концепції в соціології. Стверджується, що для реалізації заходів з інформатизації необхідна відповідна соціальна технологія, яка всебічно враховує соціальні і культурні аспекти.
Дані опитування свідчать, що викладачі і студенти в цілому позитивно ставляться до введення нових інформаційних технологій у навчальний процес. Основними перешкодами в ефективному використанні комп'ютерів на заняттях є незадовільна обізнаність викладачів щодо можливостей комп'ютера як методичного засобу, незначна кількість методичної літератури з цих питань, недостатня матеріально-технічна база. Виявлена динаміка комп’ютерної забезпеченості студентів, що дає підставу для реального впровадження елементів дистанційних технологій у навчальний процес.
Усе більш широке використання інформаційних технологій дозволяє вдосконалити процес навчання, трансформувавши його з урахуванням росту обсягу досліджуваної інформації і ролі самостійної роботи студентів. Однією з важливих соціальних інформаційних технологій в освіті є дистанційне навчання. Але дистанційне навчання сприймається молодими людьми як вимушений спосіб одержання освіти.
Впровадження соціальних інформаційних технологій потребує певну мотиваційну обумовленість, соціально-психологічну та методичну підготовку.
Теоретичні положення в дисертації щодо зростання значення знання та інформації для суспільства і особистості знайшли емпіричне підтвердження.
Емпіричні та теоретичні дані свідчать про становлення в інформаційному суспільстві нового типу особистості та культури. Зазначене поки що існує як тенденція, бо залишається великий відсоток явищ, притаманних індустріальному суспільству. Але наявність чітких тенденцій породжує надію на високі темпи трансформації суспільства та особистості в напрямку більш розвинутого їх стану, властивого інформаційному суспільству.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
1. Андрущенко. В., Михальченко М. Сучасна соціальна філософія. Курс лекцій. Т. 2. К.: Генеза, 1993. 77 с.
2. Алексеева И. Ю. Возникновение идеологии информационного общества // Ин­формационное общество. 1999. — № 1. С. 30-35.
3. Алексеева И. Ю. Нравственные ценности в эпоху сетевых технологий: о книге "Этика Интернет" // Информационное общество. 2001. № 5. С. 66-68.
4. Афанасьев В. Проектирование педагогических технологий // Высшее образование в России. 2001. №4. С. 147.
5. Афанасьев В. Г. Человек в управлении обществом. М.: Политиздат, 1977. 208 с.
6. Ахметова Д., Гурье Л. Преподаватель вуза и инновационные технологии // Высшее образование в России. 2001. №4. С. 138.
7. Африна Е. Учебный предмет нового поколения // Народное образвоание. 2001. №6. С. 116.
8. Аглицкий Д. С., Аглицкий И. С. Российский рынок информационных технологий: проблемы и решения. М., 2000. 208 с.
9. Бауэр Ф. Л. Информатика. М.: Мир, 1990. 144 с.
10. Бергер П., Лукман Т. Социальное конструирование реальности. М.: «Медиум», 1995. 320 с.
11. Белл Д. Социальные рамки информационного общества. М., 1986. 324 с.
12. Болгов В. И Социологический анализ новых форм социокультурной жизни // Социс. 2003. №2. С. 28.
13. Бойко Л. И. Трансформация функций высшего образования и социальные позиции студенчества // Социс. 2003. №2. С. 78.
14. Блюменау Д. И. Информация и информационный сервис. М.: Наука, 1989. 183 с.
15. Блюмкин С. А., Шуйкова И. А. Построение электронной библиотеки высшего учебного заведения // Инновации в образовании. 2001. № 6. С. 64-66.
16. Білоцерковська Н. Г. Гуманітарна освіта та ціннісна самоактуалізація молоді в сучасному суспільстві // Молодь в умовах нової соціальної перспективи. Матеріали ІV Міжнародної науково-практичної конференції. Житомир, 2002. С. 76.
17. Бутенко И. А. Подростки: Чтение и использование компьютера // Социс. 2001. №12. С. 84-91.
18. Бурега В. В. Социально адекватный менеджмент. Донецк. 2002. 308 с.
19. Вардомацкий А. П. Сдвиг в ценностном измерении // Социс. 1993. №4. С. 46.
20. Васильев О. Виртуальный мир развлечение или уход от реальности // Молодь в умовах нової соціальної перспективи. Матеріали V Міжнародної науково-практичної конференції. Житомир, 2003. С. 100-101.
21. Вебер М. Избранное. Образ общества.: Пер. с нем. М.: Юрист, 1994. 704 с.
22. Вебер М. Наука как призвание и профессия. Избранные произведения: Пер с нем. М.: Прогресс, 1990. С. 728-730.
23. Вернік О. Л. Соціально-психологічні аспекти взаємодії людини з Інтернет-середовищем. // Молодь в умовах нової соціальної перспективи. Матеріали V Міжнародної науково-практичної конференції. Житомир, 2003. С. 211.
24. Вертинская О. И. Информационное неравенство как социологическая проблема // Информационное общество. 2001. № 4. С. 45-49.
25. Всемирный доклад ЮНЕСКО по коммуникациям и информации, 1999-2000 гг./ Вачнадзе Г.Н. (ред.) - Париж: ЮНЕСКО, 2000. 17 с.
26. Винарик Л. С., Щедрин А. Н. Информационная культура. / НАН Украины, Институт экономики промышленности. Донецк, 1999. 144 с.
27. Волянськая Є. В. Вплив ЗМІ на підліткову агресію: теоретико-соціологічний аналіз // Молодь в умовах нової соціальної перспективи. Матеріали IV Міжнародної науково-практичної конференції. Житомир, 2002. С. 156.
28. Высшая школа как фактор изменения социальной структуры развитого социалистического общества. М., 1978. 256 с.
29. Вопросы социологической диагностики высших учебных заведений. Сборник статей. Вып.1. Запорожье. 1995 74 с.
30. Гавриленко І. М., Скідін О. Л. Соціологія освіти. Навчальний посібник. Запоріжжя: ЭТТА-ПРЕСС», 1998. 396 с.
31. Голицын Г. А., Петров В. М. Информация. Поведение. Творчество. М.: Наука, 1991. 281 с.
32. Головаха Е., Панина Н. Постсоветская деинституализация и становление новых социальных институтов в украинском обществе. // Социология: теория, методы, маркетинг 2001. №4. С. 5.
33. Головко Б. Программа курса «Информационная социология» // Социология: теория, методы, маркетинг 2003. № 1. С. 152.
34. Городяненко В. Теории среднего уровня: место в структуре социологического знания и тенденции развития ( историографический анализ на материале стран СНГ) // Социология: теория, методы, маркетинг 2001. № 4. С. 187.
35. Говорунов А. В. Человек в ситуации виртуальной реальности // Информационное общество. 2001. № 1. С. 22-24.
36. Горбачик А. Можливості та перспективи застосування в соціології інформаційних технологій штучного інтелекту // Методологія, теорія та практика соціологічного аналізу сучасного суспільства. Харків, 2002. С. 149-153.
37. Громов Г. Р. Очерки информационной технологии. М., 1993. С. 19-20.
38. Давидов А. А., Чуриков А. Н. Измерение идентичности социальных систем // Со­циологические исследования. — 1996. — № 11. — С. 85-87.
39. Джинчарадзе Н. Г. Інформаційна культура особистості: формування та тенденції розвитку (соціально-філософський аналіз): Автореф. дис. д-ра філос. наук. Київський університет ім.Тараса Шевченка. К., 1997. 45 с.
40. Дікова-Фаворська О. М. Особистість майбутнього фахівця в контексті ринкових перетворень. // Молодь в умовах нової соціальної перспективи. Матеріали ІV Міжнародної науково-практичної конференції. Житомир. 2002. С. 9.
41. Донченко О. А. Соцієтальні проблеми суспільства // Соціальні технології. Актуальні проблеми теорії та практики. Міжвузівский збірник наукових праць.,- Київ Запоріжжя-Одеса: Вид-во ГУ ЗІДМУ”. 2002. Вип. 13. С. 38-46.
42. Дубровский Е. Н., Соколова И. В. Основы социальной информатики (Конспект лекций). М.: Московский государственный социальный университет, кафедра социальной информатики, 1996 г. http://referat.caravan.ru/info/12120.htm
43. Дятлов С. А., Толстопятенко А. В. Интернет-технологии в дистанционном образовании. // Информационное общество 2000. №5. С. 29.
44. Ерасов В. Н. Социальная культурология. - М., 1996. 328 с.
45. Ефимов К. Мифы о баннерах - правда и вымысел // Планета Интернет, 1999. № 31. С. 34-37.
46. Ершов А. Информатизация: от компьютерной грамотности учащихся к информационной культуре общества // Коммунист. М., 1988. №2. С.48.
47. Жичкина А. Е., Ефимов К. Ю. Особенности проведения психологических исследований через Интернет: проблемы достоверности данных // Тезисы 2-ой Российской конференции по экологической психологии, М.: Экопсицентр, РОСС. 2000. С.254-255.
48. Жичкина А., Ефимов К. Социально-психологические особенности населения Сети // Планета Интернет, 1999. № 30. C. 18-21.
49. Зайцев А. К. Внедрение социальных технологий в практику управления // Социальное развитие предприятия и работа с кадрами. М.: Экономика, 1989.
50. Закон України про освіту, 17.01.2002. № 2984-Ш.
51. Закон України "Про Національну програму інформатизації" від 04.02.98. №75/98-ВР.
52. Зеркало недели” №11 (386) от 23 марта, 2002. С. 21.
53. Землянова Л. Сетевое общество, информационализм и виртуальная культура http://www.isn.ru/index162.shtml
54. Иванов В. Н. Социальные технологии в современном мире. М.: Славянский диалог, 1996. 335 с.
55. Ионин Л. Г. Основания социокультурного анализа: Учебн.пособие. М.: Рос. гос. гуманит. ун-т, 1996. С. 7.
56. Информационные ресурсы России. - М.: Росинформресурс, 1996. 263 с.
57. Информационная цивилизация: пространство, культура, человек / Саратовский гос. ун-т — Саратов: Изд. Поволжского межрегионального учебного центра, 2000. 169с.
58. Капитонов Э. А. Социология XX века. История и технология. Ростов-на-Дону, 1996. 509 с.
59. Катаев С. Л. Консервативные и модернизационные компоненты социокультурной трансформации // Социология: теория, методы, маркетинг. №1. 2000. С. 76-82.
60. Катаев С. Л. Социальные аспекты компьютерной преступности // Держава і регіони, Серія " Право". Запоріжжя: ГУ ЗІДМУ. 2001. С. 56.
61. Катаева М. С. Повседневность комьютерно-информационной культуры // Грани. №1. 2003. С. 76-79.
62. Кастельс М, Киселева Э. Россия и сетевое общество http://www.socio.ru/wr/00 - 1/Castells. htm
63. Колин К. К. Социальная інформатика научная база постиндустриального общества // Социальная информатика 94. М. 1994. С. 5.
64. Колин К. К. Фундаментальная информатика и качество образования. Лекция-доклад / РАН: М.: Исследовательский центр, 2001. 29 с.
65. Кушниренко А.Г. и др. Основы информатики и вычислительной техники. М.: Просвещение, 1990. 198 с.
66. Комарчук Е.В. Интернет в жизни современной молодежи // Молодь в умовах нової соціальної перспективи. Матеріали V Міжнародної науково-практичної конференції. Житомир. 2003. С. 240.
67. Каймин В. К концепции информатизации образования в СССР // Информатика и образование. М. 1989. №1. С. 56.
68. Кизилова О. А. Проблема соціальної ідентичності молоді в сучасній соціології молоді. // Молодь в умовах нової соціальної перспективи. Матеріали ІV Міжнародної науково-практичної конференції. Житомир. 2002. С. 39.
69. Концепция информатизации образования // Информатика и образование. М., 1988. №6. 127 с.
70. Куделя П. О. Вища школа регіону як об’єкт соціального управління: Монографія. Дніпропетровськ: Дніпрокнига, 2002. 272 с.
71. Лещенко Л. О. Використання комп’ютерних технологій в соціологічній освіті // Проблеми розвитку соціологічної теорії. К., Інститут соціології НАН України. 2002. С. 348.
72. Лукашевич Н. П., Солодков В. Т. и др. Социология образования: Конспект лекций. К.: МАУП, 1997. 224 с.
73. Маслоу А. Новые рубежи человеческой природы: Пер с англ. / Г. А Балл (ред.) М.: Смысл, 1999. 425 с.
74. Мертон Р. Социальная теория и социальная структура (фрагменты) / Под общей ред. В. В. Танчера; Реферативный перевод и вступ. статья В. Костинской. Киев: Ин-т социол., 1996. 112 с.
75. Марков М. Технология и эффективность социального управления. М.: Прогресс, 1982. 267с.
76. Михайловский В. Н. Формирование научной картины мира и информатизация. С.-Петербург, 1994. С. 56.
77. Медведева Е. А. Основы информационной культуры (програм­­­ма курса для ВУЗов) // Социс. 1994. № 11. С. 59.
78. Мид М. Культура и мир детства. М.: Наука, 1988. 386 с.
79. Молодь в умовах нової соціальної перспективи. Матеріали ІV Міжнародної науково-практичної конференції. Житомир. 2002. С. 295.
80. Моисеева М. В., Сойфорт С. Феномен виртуальных учебных сообществ // Инфор­мационное общество. — 2001. — № 4. — С. 51-53.
81. Мангейм К. Диагноз нашого времени. М.: 1994. 342 с.
82. Меламуд В. Э., Ефимов К. Ю., Жичкина А. Е. Исследование особенностей "компьютерной" субкультуры // Социологический сборник. Выпуск 7 / Институт молодежи. Кафедра социологии; под общ. ред. В. А. Лукова. М.: Социум, 2000. С. 204-218.
83. Молодь в умовах нової соціальної перспективи. Матеріали V Міжнародної науково-практичної конференції. Житомир. 2003. С. 54.
84. Мдивани М. О. Подросток в информационной среде. М. 1999. 292 с.
85. Навроцький А. І. Вища школа України в умовах трансформації суспільства. Харків, 2000. С. 97.
86. Нечаев В. Я. Социология образования. М.: Изд-во МГУ, 1992. 200 с.
87. Оністрат Е. В. Ціннісні орієнтації університетського студентства: фактори динаміки // Молодь в умовах нової соціальної перспективи. Матеріали ІV Міжнародної науково-практичної конференції. Житомир. 2002. С. 59.
88. Овакимян О. С. Освіта як цінність і життєва стратегія сучасної молоді // Молодь в умовах нової соціальної перспективи. Матеріали ІV Міжнародної науково-практичної конференції. Житомир. 2002. С. 57.
89. Окинавская Хартия глобального информационного общества // Информацион­ное общество. 2000. № 4. С. 53-58.
90. Подольска Є. А., Назаркіна В. М. Освіта як чинник розвитку особистості в ситуації постмодернізму. Молодь в умовах нової соціальної перспективи. Матеріали ІV Міжнародної науково-практичної конференції. Житомир. 2002. С. 17.
91. Підлісний М. Н. Тенденції зміни ціннісних орієнтацій студентської молоді. // Молодь в умовах нової соціальної перспективи. Матеріали ІV Міжнародної науково-практичної конференції. Житомир. 2002. С. 61.
92. Подшивалкина В. И. Социальные технологии: проблемы методологи и практики. Кишинев: „Центральная типография”, 1997. С. 147.
93. Пінчук В. Інноваційні процеси - підґрунтя проектування нових освітніх технологій // Освіта і управління. 1998. № 3. С. 96.
94. Пиголенко И. В. Место интернет-технологий в современном информационном обществе и их влияние на молодежь // Инф