Соколова Людмила Василівна. Організаційно-економічне забезпечення адаптації підприємств до невизначеності бізнес-середовища

Краткое описание

Соколова Людмила Василівна. Організаційно-економічне забезпечення адаптації підприємств до невизначеності бізнес-середовища : дис... д-ра екон. наук: 08.06.01 / НАН України; Інститут економіки промисловості. - Донецьк, 2006

Соколова Л. В. Організаційно-економічне забезпечення адаптації підприємств до невизначеності бізнес-середовища. Рукопис.
Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора економічних наук за спеціальністю 08.06.01 Економіка, організація і управління підприємствами. Інститут економіки промисловості НАН України, Донецьк, 2006.
Дисертація присвячена розробці теоретичних і науково-методичних основ організаційно-економічного забезпечення процесу адаптації підприємств промисловості до невизначеності бізнес-середовища.
Виявлено проблеми сучасного розвитку промислових підприємств і визначено передумови формування стратегій адаптації. На основі використання системного підходу розроблено концептуальні засади побудови системи організаційно-економічного забезпечення адаптації підприємства, сформовано її структуру та складові елементи. Розроблено стратегічну модель адаптації підприємства, що дозволяє обирати цілеорієнтовану стратегію адаптації. Обґрунтовано вибір критеріїв якості функціонування системи адаптації конкурентоспроможність і фінансову привабливість підприємства, запропоновано сучасні методи їх оцінки. Розроблено й обґрунтовано науково-методичні рекомендації щодо розрахунку цільових параметрів стратегічної моделі адаптації підприємства. Запропоновано методичні підходи до планування заходів з адаптації, методичні рекомендації щодо розрахунку показників соціально-економічної ефективності адаптаційних заходів, методику оцінки синергетичної якості функціонування системи організаційно-економічного забезпечення адаптації підприємства до невизначеності бізнес-середовища.

У дисертації виконано теоретичне узагальнення та запропоновано нове вирішення проблеми формування системи організаційно-економічного забезпечення ефективної адаптації підприємства до невизначеності бізнес-середовища з метою забезпечення його життєдіяльності і досягнення сталих конкурентних переваг у перспективі. Результати дослідження дозволили сформулювати такі висновки концептуального, теоретичного та науково-практичного спрямування.
1. Забезпечення сталого розвитку вітчизняної економіки потребує підвищення конкурентоспроможності підприємств промислового комплексу, що можливо за умови орієнтації на споживача, на якісне та своєчасне задоволення його мінливих потреб. Доведено, що стратегічною метою кожного підприємства є забезпечення життєдіяльності й сталого розвитку в довгостроковій перспективі на основі адаптації, що сприяє установленню балансу інтересів підприємства і його оточення та своєчасному вирішенню ринкових проблем.
Сучасні умови розвитку ринку формують для підприємств промисловості бізнес-середовище, яке характеризується високим ступенем невизначеності та високим рівнем конкуренції. Це вимагає від кожного підприємства здатності підтримувати конкурентне становище на ринках збуту у довгостроковому періоді, що можливо за умови своєчасного забезпечення його адаптації. Аналіз стану і динаміки діяльності вітчизняних промислових підприємств свідчить, що їх функціонування часто здійснюється без належного супроводу відповідними адаптаційними перетвореннями, а це не сприяє виконанню їх основного завдання задоволення мінливих потреб споживачів.
Виявлення сучасних особливостей функціонування промислових підприємств, засад їх організаційно-економічного, кадрового, інформаційного, фінансового забезпечення дозволило обґрунтувати висновок, що в сучасних швидко змінюваних умовах ринку на підприємстві потрібно постійно вирішувати питання адаптації працівників, структурних підрозділів, корпоративного менеджменту, комплексу маркетингу до невизначеності бізнес-середовища. У роботі доведено, що в сучасних умовах структурно-інноваційної перебудови економіки країни проблема адаптації це об'єктивна реальність, яка визнана в науковому світі і підлягає всебічному, глибокому дослідженню.
2. Пошук шляхів забезпечення сталого економічного зростання підприємств промисловості обумовив теоретичне обґрунтування необхідності організаційно-економічного забезпечення їх адаптації. З урахуванням положень теорії функціональної системології, що характерно для сучасного етапу розвитку системного підходу, розроблено теоретичні та науково-методологічні засади дослідження процесу адаптації та розробки відповідного механізму. На цій основі сформульовано та систематизовано основні поняття теорії адаптації, класифіковано істотні ознаки процесу адаптації, визначено його типи (активна, пасивна, превентивна), структуровано стратегічні цілі, визначено локальні критерії адаптації конкурентоспроможність і фінансова привабливість підприємства.
У роботі визначено чинники адаптації підприємства залежно від етапу його життєвого циклу, що сприяло виявленню напрямів адаптації та обґрунтуванню концептуального підходу до розробки механізму організаційно-економічного забезпечення адаптації, дало можливість з наукових позицій вирішувати комплекс адаптаційних завдань.
3. Визначено передумови формування системи організаційно-економічного забезпечення процесу адаптації підприємства до невизначеності сучасного бізнес-середовища. Посилення конкурентної боротьби за ринки збуту, прагнення підприємств досягти успіху у задоволенні споживчого попиту в певних товарах вимагають переходу на ситуаційне управління, обумовлюють посилення значущості та ролі маркетингу в реалізації сукупності адаптаційних заходів. Маркетингова діяльність спрямована на забезпечення адаптивності підприємства, його стратегічних одиниць бізнесу й товарів упродовж тривалого часу, внаслідок чого на маркетингову службу покладається провідна роль у плануванні й реалізації комплексу адаптаційних заходів. Це дало підставу застосувати програмно-цільовий підхід до організації процесу адаптації підприємств.
У роботі запропоновано науково-методологічний підхід до формування регіональної політики адаптації промислових підприємств, що базується на обґрунтованій концептуальній моделі організації Регіонального адаптаційно-маркетингового центру. Його функціонування спрямовано на надання підприємствам цілеспрямованої кваліфікованої інформаційно-консультативної допомоги з питань організаційно-економічного забезпечення процесу їх адаптації до невизначеності бізнес-середовища.
4. Проведене теоретичне обґрунтування структури системи адаптації дозволило виділити її функціональні підсистеми та визначити сукупність завдань, що потребують вирішення. З цією метою розроблено трирівневу модель організації процесу адаптації, що потребувало визначити цілеполягання та дозволило окреслити засоби цілереалізації. Технологія застосування програмно-цільового підходу до адаптації передбачає розробку комплексу використання відповідних способів, форм, положень організаційного, інформаційного та методичного забезпечення, що дозволило вирішити питання організаційного характеру.
5. Створена система організаційно-економічного забезпечення процесу адаптації є багатоцільовою, кінцевим результатом функціонування якої є забезпечення продуктивної діяльності підприємства протягом його життєвого циклу, а саме: формування потреб ринку, забезпечення мобільності організаційної структури підприємства, підвищення ефективності маркетингу, реструктуризація та диверсифікація діяльності підприємства. Головним критерієм ефективності їх господарювання визначено здатність до своєчасної й адекватної перебудови діяльності з метою забезпечення конкурентного становища на ринках збуту, тобто адаптивність, чисельним виразом якої обрано відповідний коефіцієнт адаптивності. У роботі доведено, що проблему моделювання процесу адаптації підприємства ще недостатньо вивчено та вирішено. Це потребувало розробки стратегічної моделі адаптації, базуючись на поточному значенні коефіцієнта адаптивності. Як інструментарій обрано дві істотні комплексні характеристики підприємства: конкурентоспроможність і фінансову привабливість, які є локальними критеріями моделі. Їх змістовий аналіз як чинників, які впливають на адаптацію, дозволив установити, що характер цього впливу є степеневим і мультиплікативним. Запропонована стратегічна модель адаптації у формі матриці „конкурентоспроможність фінансова привабливість” дозволяє відобразити позицію підприємства у стратегічному адаптаційному просторі, що визначається цілеорієнтованим вектором адаптивності.
Порівняльний аналіз фактичних та запланованих значень коефіцієнтів адаптивності й відповідно напрямів їх векторів дозволяє провести якісну оцінку програми адаптації та правильності обраного курсу функціонування підприємства в умовах невизначеності бізнес-середовища. Застосування даної стратегічної моделі на практиці дає можливість керівництву підприємства одержувати набір сценаріїв адаптації й вибрати з них найбільш оптимальний відносно цілей діяльності підприємства та його ресурсних можливостей. Це сприяє прийняттю обґрунтованих рішень у сфері управління, спрямованих на забезпечення життєдіяльності підприємства й можливостей розвитку протягом його життєвого циклу за умови динамічного балансу з мінливим бізнес-середовищем.
6. Перемога у конкурентній боротьбі за ринки збуту є закономірним підсумком інтегрованих зусиль підприємства з реалізації системи організаційно-економічного забезпечення процесу адаптації, моделювання якого потребує відповідної формалізації обраних оцінних параметрів стратегічної моделі. Проблема кількісного значення конкурентоспроможності й фінансової привабливості підприємства в науковій літературі не знайшла свого остаточного розв’язання, тому суттєвим напрямом її вирішення слід вважати розроблену методику оцінки рівня конкурентоспроможності підприємства із застосуванням методу аналізу ієрархій (стратегічний та графоаналітичний підходи). Оцінку рівня фінансової привабливості підприємства проведено на основі застосування елементів апарату теорії нечітких множин. Одержані чисельні значення цих комплексних показників дозволили розробити шкалу інтервалів, необхідну для побудови стратегічної матриці адаптації з метою визначення адаптаційних зон та вибору стратегії адаптації відповідно належності до однієї із можливих зон.
Запропоновані теоретико-методологічні підходи до розробки дієвої стратегії адаптації українських підприємств до невизначеності бізнес-середовища є реальними орієнтирами для реалізації національної програми розвитку промислових підприємств до 2015 р. і підвищення рівня їх конкурентоспроможності на зовнішніх і внутрішніх ринках збуту. Підставою для цього є те, що розроблені науково-методичні рекомендації: 1) виходять із проблем, виявлених у процесі проведених маркетингових досліджень; 2) базуються на сучасних потребах підприємств, аналізі їх стратегічної інформації; 3) враховують передові зарубіжні теоретичні надбання щодо управління процесом адаптації підприємств до невизначеності бізнес-середовища; 4) тісно пов’язані із загальнодержавними соціально-економічними орієнтирами розвитку промисловості у перспективі.
7. Процес забезпечення ефективності життєдіяльності підприємства є складним і багатовекторним, що потребує впровадження системи адаптації, ефективне функціонування якої скорочує час на зміцнення ринкових позицій товаровиробника. Це можливо шляхом реалізації комплексу обґрунтованих у рамках бізнес-плану адаптації відповідних адаптаційних заходів, реалізація яких потребує певних фінансових витрат. Економічне обґрунтування функціонування системи адаптації базується на оцінці чистого інтегрованого приведеного ефекту від реалізації комплексу адаптаційних заходів, використанні механізму його розподілу між структурними підрозділами залежно від ступеня участі їх персоналу у процесі адаптації.
Ефективність сформованої системи організаційно-економічного забезпечення процесу адаптації підприємства до невизначеності бізнес-середовища залежить від оцінки якості її функціонування, що обумовило розробку відповідного методичного забезпечення. Методика оцінки синергетичної якості даної системи ґрунтується на ієрархічній моделі, на різних рівнях якої розраховуються абсолютні значення показників, що характеризують конкурентоспроможність та фінансову привабливість підприємства. Оцінка відповідності якості функціонування системи адаптації належному рівню базується на застосуванні розробленої шкали абсолютних значень комплексного мультиплікативного показника. Практичне застосування запропонованої методики сприяє якісній та комплексній оцінці резервів підвищення ефективності функціонування промислових підприємств.
Основні результати й рекомендації дисертації впроваджено на промислових підприємствах, організаціях і в навчальному процесі вищих навчальних закладів.