Соколова Наталя Іванівна. Превентивна фізична реабілітація як стратегія профілактики хронічних соматичних захворювань

Краткое описание

Соколова Наталя Іванівна. Превентивна фізична реабілітація як стратегія профілактики хронічних соматичних захворювань : дис... д-ра наук із фіз. виховання та спорту: 24.00.03 / Національний ун-т фізичного виховання і спорту України. - К., 2005.

Соколова Н.І. Превентивна фізична реабілітація як стратегія профілактики хронічних соматичних захворювань. Рукопис.
Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора наук з фізичного виховання і спорту за фахом 24.00.03 Фізична реабілітація. Національний університет фізичного виховання і спорту України, Київ, 2005.
Захищається теоретико-методологічне й організаційне обґрунтування превентивної фізичної реабілітації як стратегії профілактики хронічних неінфекційних захворювань, що включає технологію й організацію діагностичних та оздоровчих засобів.
Представлено ретроспективний аналіз літературних даних, які розкривають стан здоров'я населення й існуючих підходів до оцінки здоров'я. Підкреслено, що саме масове застосування оцінки соматичного здоров'я індивіда, котре охарактеризовано кількісно, обумовлює безпечну зону інтенсивності рухової активності і є критерієм ефективності превентивної фізичної реабілітації. Визначено основні методи дослідження, наведено відомості про респондентів експерименту, організацію, етапи і методику досліджень.
На підставі результатів досліджень отримана інформація про соціально-демографічний статус і стан здоров'я працівників промислових підприємств Донецького регіону. Установлено, що з загальної кількості обстежених (10445 чоловік) низький і нижчий за середній рівень фізичного здоров'я зареєстрований у 84,0% обстежених, середній у 11,9%, вищий за середній у 3,7%, високий рівень фізичного здоров'я мали тільки 0,4%, що обумовило необхідність розробки заходів превентивної фізичної реабілітації. Показано, що з загальної кількості обстежених (10445 чоловік) звернулося з приводу захворювань 6123 (58,62%) людини, з них 63,80% - особи фізичної праці. Показано залежність між рівнями фізичного здоров'я і групами здоров'я. Низький рівень фізичного здоров'я відзначений у всіх групах, навіть у групі «здоровий», - 104 (0,99%) людини, у групі «практично здоровий» - 3024 (29,0%) людини, не говорячи вже про хворих. Кращою виявилася експрес-діагностика рівня фізичного здоров'я (Г.Л. Апанасенко, 1987 р.). Сформульовано нову стратегію і тактику збереження і зміцнення здоров'я населення регіону, що включає етапи і перелік заходів «Комплексної програми превентивної фізичної реабілітації», яка реалізувалася шляхом організації територіальних лікувально-оздоровчих ділянок на основі існуючої структури охорони здоров'я і фізичної культури.
Представлено результати імунологічного контролю в комплексній системі медичного забезпечення гірничорятувальників і комплекс спеціалізованої превентивної реабілітації, який проводився перед початком робіт, безпосередньо після підйому з шахти й у міжаварійні періоди.

1. Аналіз літературних джерел і документальних матеріалів дає підставу зробити висновок, що серед причин неефективної профілактики хронічних соматичних захворювань можна виділити:
відсутність спеціалізованої інфраструктури, котра відповідає за оздоровлення населення;
відсутність обґрунтування можливості практичного використання шкали соматичного здоров’я в системі медичних профілактичних оглядів населення, у тому числі працівників промислових підприємств;
недостатньо охарактеризований зв’язок рівня фізичного здоров’я з функціональними резервами організму, фізичною працездатністю та вираженість розвитку захворювань, імунного статусу;
не втілені в практику на регіональному рівні нові напрямки превентивна фізична реабілітація”, безпечний” рівень здоров’я;
не визначена можливість використання оцінки рівня фізичного здоров’я для характеристики оздоровчого ефекту, що розвивається, і застосування їх як показника етапного контролю під час проведення превентивної фізичної реабілітації;
відсутність спроб організовано об’єднати на регіональному рівні різні відомства, що відповідають за здоров’я населення: управління охорони здоров’я та з питань фізичної культури і спорту, що й обумовило необхідність розробки даної проблеми.
2. В регіоні не об’єднані відомства, що відповідають за оздоровлення населення, не планується їх спільна діяльність, відсутні організовані форми. Прогноз розвитку ситуації веде до висновку про постійну необхідність прийняття та реалізації цілого комплексу соціальних, медичних, профілактичних та організаційних заходів, що протидіятимуть подальшому погіршенню здоров’я населення.
3. Обстеження 10 445 чоловік, які працюють у провідному промисловому регіоні України — Донецькій області, виявили низький рівень функціонального стану працівників. Він характеризувався розповсюдженням випадків надлишкової маси тіла (37,50%), підвищеним систолічним (22,32%) та діастолічним (19,00%) артеріальним тиском, загальним низьким рівнем резерву (4,10 ± 0,04 хв., p < 0,05) та економізації серцево-судинної системи — 90,3 ± 0,10 у. о. (p < 0,05). При цьому, в осіб, зайнятих у сфері фізичної праці, відмічалися ознаки хронічного стомлення, за даними стабілометрії — 20,24 ± 0,07 с (p < 0,05), зниження функції дихальної системи, за даними ЖЄЛ — 2727,5 ± 7,57 мл (p < 0,05).
4. Рівень фізичного здоров’я в регіоні переважно низький (58,36%) і нижче середнього (25,70%), тобто 84,06% працівників регіону знаходилися на межі хвороби. Найбільший відсоток (59,23%) низького рівня фізичного здоров’я мали ті, хто працює в сфері фізичної праці. Найменший відсоток (55,20%) низького рівня здоров’я мали ті, хто працює у нервово-емоційній сфері. І лише 4,11% мають рівень здоров’я вище середнього і високий.
5. Відповідно до рівня фізичного здоров’я реєструється захворюваність за зверненнями, яка супроводжується втратою працездатності. Із загальної кількості обстежених зверталися за медичною допомогою 6123 (58,62%) особи. Чим нижчий рівень фізичного здоров’я, тим частіші захворювання. Найбільш високий відсоток захворюваності відмічено в осіб з фізичним характером трудового процесу (63,80%), найменший — в осіб нервово-емоційної сфери (49,19%). Кожен випадок захворюваності в даній групі супроводжується більшими, ніж в інших групах, втратами працездатності. Показники випадків, днів та середньої тривалості випадків тимчасової втрати працездатності найбільшими були у працівників фізичної праці — 63,80 випадків — 1157,04 дня і 18,14 дня, відповідно; найменшими — 49,19 випадків — 696,0 дня — 14,15 дня в осіб нервово-емоційної сфери.
6. Найбільшу розповсюдженість мали хвороби органів кровообігу — 32,48% від загальної кількості хворівших, далі йдуть хвороби органів дихання — 16,14% та опорно-рухового апарату — 3,08%. При цьому визначено, що розповсюдженість захворювань залежить від рівня фізичного здоров’я. Так, при низькому рівні частка хворих із захворюваннями серцево-судинної системи становила 32,12%, нижче середнього — 23,22%, середньому — 0,07%. Із захворюваннями опорно-рухового апарату — відповідно 3,61% - 1,63% - 0,02%; із захворюваннями органів дихання — 23,42% - 4,08% - 0,03% тощо.
7. Розроблені структурні компоненти, етапи і зміст заходів Комплексної програми збереження та зміцнення здоров’я” населення Донецького регіону. Її первинною ланкою є територіальна лікувально-оздоровча дільниця. Програма передбачає виконання таких управлінських впливів:
аналіз інформації про стан здоров’я населення та факторів, що його формують;
інформаційно-мотиваційний (формування мотивації до зміцнення свого здоров’я);
аналіз стану матеріально-технічного і кадрового потенціалу (наявність фізкультурно-оздоровчих і профілактичних закладів, фізкультурних і медичних кадрів, які володіють методами превентивної фізичної реабілітації);
діагностика рівня здоров’я, визначення рівня фізичної підготовленості та призначення оздоровчих заходів;
реалізація програми превентивної фізичної реабілітації;
оцінка ефективності й адекватності оздоровчих заходів;
навчання й надання рекомендацій з фізичної підготовки і профілактичних заходів для самостійного виконання вдома.
8. Проведені реабілітаційні заходи протягом 12 місяців за участю 1020 чоловік дозволили зареєструвати чіткий оздоровчий ефект: на 15,88% зменшилася кількість осіб з низьким рівнем фізичного здоров’я, на 12,26% — з рівнем нижче середнього. Збільшилася кількість осіб із середнім рівнем фізичного здоров’я на 15,10%, вище середнього — на 7,55%, високим на — 5,49%. Поліпшилися антропометричні дані (масо-ростовий показник знизився до 23,95 ± 0,1 (р < 0,05)), збільшилися силовий” і життєвий” індекси (р < 0,05), функціональні показники (фізичний розвиток, показники серцево-судинної системи). Ці зміни торкнулися всіх професійних груп.
9. Зміни рівня фізичного здоров’я відбилися і на показниках захворюваності з тимчасовою втратою працездатності. За 12 місяців знизився на 20,69% загальний показник захворюваності, показник випадків тимчасової втрати працездатності на 65,49 випадків, днів непрацездатності на 1277,67 дня, середня тривалість випадків тимчасової непрацездатності на 3,29 дня. Найменше зниження даних показників було в осіб фізичної праці, найбільше — у працівників нервово-емоційної сфери та розумової праці. Економічний ефект від річного проведення заходів превентивної фізичної реабілітації становив тільки на одному з підприємств 14683,3 гривні.
10. Рівень здоров’я персоналу гірничорятувальної служби переважно безпечний. Проте, під впливом специфічних умов праці виникали ознаки фізичного стомлення. Про це свідчили показники клітинного та гуморального імунітету. Так, знижувались показники обох фаз фагоцитозу (р < 0,05) і реакції імуноприлипання на 5,63 ± 0,14% (р < 0,05), підвищувались показники, що відображають ступінь сенсибілізації організму — реакція лейколізису (ЛЛ) — на 3,55 ± 0,47% (р < 0,05), й аутоімунних реакцій — реакцій гальмування фагоцитозу міокардіальним антигеном (КТз) — на 1,17 ± 0,17% (р < 0,05), міокардіальної стимуляції бляшкоутворюючих клітин (А3) — на 0,89 ± 0,02% (р < 0,05). Знижувались показники гуморального імунітету: Ig A — на 47,95 ± 6,22 мг100мл-1(р < 0,05); Ig М — на 16,14 ± 2,85 мг100мл-1(р < 0,05); Ig G — на 74,33 ± 36,29 мг100мл-1(р < 0,05). Підвищилася кількість осіб, які мають зниження показників тесту резистентності емалі зубів (ТЕР) на 78,0% і тесту вітального забарвлення глікогену ясен на 72,0%.
11. Розроблено спеціалізовану превентивну фізичну реабілітацію для осіб гірничорятувальної служби, що включала програму і зміст заходів "Комплексної превентивної фізичної реабілітації" для населення регіону з додаванням реабілітаційних засобів, необхідних для підвищення працездатності осіб воєнізованої гірничорятувальної служби.
12. Систематичний контроль за показниками функціонального стану, включаючи показники імунологічної резистентності в системі медичного забезпечення осіб гірничорятувальної служби та проведення комплексної спеціалізованої превентивної фізичної реабілітації, дозволяють попередити несприятливі наслідки значних фізичних навантажень на організм осіб, які працюють в екстремальних ситуаціях: підвищились індекс маси тіла” на 0,89 ± 0,22 кг/м2(р < 0,05), силовий” індекс — на 1,1 ± 0,47% (р < 0,05), життєвий” індекс (р < 0,05), показники стабілометрії (р < 0,05), збільшилась кількість осіб, які мають нормотонічну реакцію, на 26 (52%) чоловік, поліпшилися показники фізичної працездатності (р < 0,05). Достовірно підвищилися всі показники фагоцитарної реакції нейтрофілоцитів (р < 0,05), реакції імуноприлипання — на 6,34 ± 0,14 (р < 0,05), знизилися показники лейколізису на 1,1 ± 0,46% (р < 0,05), аутоімунних реакцій: КГз на 0,90 ± 0,16% (р < 0,05) та Аз на 0,79 ± 0,02% (р < 0,01), підвищилися показники гуморального імунітету (р < 0,05), поліпшились показники тесту резистентності емалі зубів та вітального забарвлення глікогену ясен (р < 0,05), сечовини (р < 0,05), залишкового азоту (р < 0,05), глюкози (р < 0,05).
Перспективним напрямком є удосконалення формування у населення мотивації до зміцнення здоров’я, покращання матеріально-технічного і кадрового потенціалу, проведення експрес-діагностики рівня здоров’я всіма закладами охорони здоров’я та фізичної культури на промислових підприємствах, закладах, школах, ВНЗ, за місцем проживання, в місцях відпочинку тощо, з метою подальшого втілення програми превентивної фізичної реабілітації, оцінки ефективності й адекватності оздоровчих заходів.