СПІВВІДНОШЕННЯ ІНДИВІДУАЛЬНИХ І КОЛЕКТИВНИХ ТРУДОВИХ ПРАВОВІДНОСИН ЗА УМОВ РЕФОРМУВАННЯ ТРУДОВОГО ПРАВА

Краткое описание

СХІДНОУКРАЇНСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ІМЕНІ ВОЛОДИМИРА ДАЛЯ

На правах рукопису

САВЄЛЬЄВА МАРИНА ОЛЕКСАНДРІВНА

УДК 349.22

СПІВВІДНОШЕННЯ ІНДИВІДУАЛЬНИХ І КОЛЕКТИВНИХ ТРУДОВИХ ПРАВОВІДНОСИН ЗА УМОВ РЕФОРМУВАННЯ ТРУДОВОГО ПРАВА

12.00.05 – трудове право;
право соціального забезпечення

Дисертація на здобуття наукового ступеня
кандидата юридичних наук

Науковий керівник, -
доктор юридичних наук, професор, Заслужений юрист України
Іншин Микола Іванович

ЛУГАНСЬК – 2010

ЗМІСТ

ПЕРЕЛІК УМОВНИХ СКОРОЧЕНЬ………………………………..…..3
ВСТУП……………………………………………………………………......4

РОЗДІЛ 1. ЗАГАЛЬНО-ПРАВОВА ХАРАКТЕРИСТИКА ТРУДОВИХ ПРАВОВІДНОСИН…………………………………….....11
1.1. Поняття і структура трудових правовідносин.………………...11
1.2. Підстави виникнення трудових правовідносин……………..…35
1.3. Сторони індивідуальних і колективних трудових правовідносин…………………………………………………………….…53
Висновки до розділу 1……………………………………………….89

РОЗДІЛ 2. РЕАЛІЗАЦІЯ ІНДИВІДУАЛЬНИХ І КОЛЕКТИВНИХ ІНТЕРЕСІВ У ТРУДОВИХ ПРАВОВІДНОСИНАХ.………………...95
2.1. Роль категорії інтересу в трудовому праві……………………..95
2.2. Поняття і складові системи трудового права………………...111
2.3. Форми реалізації інтересів у трудовому праві……………….133
Висновки до розділу 2……………………………………………...146

ВИСНОВКИ………………………………………………………………151
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ……………………………...156

ПЕРЕЛІК УМОВНИХ СКОРОЧЕНЬ:
Європейське Співтовариство – ЄС;
КЗпП України – Кодекс законів про працю України;
МОП – Міжнародна організація праці;
Проект ТК України – проект Трудового кодексу України.

ВСТУП
Актуальність теми. Сьогодні в Україні відбувається реформування суспільних відносин: докорінно змінюються методи управління, форми господарювання, з’являються його нові суб’єкти, а правовий статус уже існуючих збагатився додатковим змістом. Швидкий розвиток недержавного сектора економіки, вихід колективно-договірного регулювання праці на вищі рівні, поява інших явищ, що супроводжують процес еволюції трудових відносин на сучасному етапі державотворення вимагають законодавчого вирішення низки проблем правового регламентування цих відносин, оскільки наявне нормативно-правове забезпечення не відповідає вимогам сьогодення, не враховує появи значного числа роботодавців – фізичних і юридичних осіб, які діють у сфері малого бізнесу й мають невелику чисельність працівників. Необхідність підготовки Трудового кодексу України є безперечною й вимагає переосмислення багатьох питань. Одним із них є співвідношення індивідуальних і колективних трудових правовідносин, показати яке можливо шляхом досконалого дослідження підстав їх виникнення, з’ясування суб’єктного складу й покладених в основу інтересів та форми їх реалізації.
До проблематики трудових правовідносин зверталися такі вчені, як М.Г. Александров, Б.К. Бегічев, Н.Б. Болотіна, Л.Я. Гінцбург, К.М. Гусов, В.В. Єрьоменко, Р.І. Кондратьєв, В.В. Лазор, Л.І. Лазор, Р.З. Лівшиць, А.Р. Мацюк, Ю.П. Орловський, О.С. Пашков, П.Д. Пилипенко, В.І. Прокопенко, О.І. Процевський, Д.В. Сичов, О.В. Смирнов, В.М. Толкунова, Г.І. Чанишева, В.І. Щербина, І.М. Якушев, О.М. Ярошенко. Проте, незважаючи на широкий спектр проведених наукових досліджень, таке надзвичайно важливе завдання, як визначення місця інституту трудових правовідносин у системі трудового права, розкриття їх сутності і структури, повною мірою не виконано. Всебічний аналіз і теоретичне осмислення змісту індивідуальних і колективних трудових правовідносин сприятиме вирішенню важливого практичного завдання в умовах переходу до ринкової економіки – забезпечення балансу інтересів працівників і роботодавців як основних суб’єктів трудового права. Саме це й обумовлює вибір теми дисертаційного дослідження.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертація виконана на кафедрі правознавства Східноукраїнського національного університету імені Володимира Даля відповідно до комплексної цільової програми університету і кафедри: «Актуальні проблеми розвитку українського законодавства на сучасному етапі». Тема роботи узгоджується з планами наукових досліджень кафедри правознавства Східноукраїнського національного університету імені Володимира Даля.
Мета і завдання дослідження. Мета дисертаційної роботи полягає в комплексному висвітлені сутності і значення індивідуальних і колективних трудових правовідносин, у розкритті їх співвідношення, в обґрунтуванні доцільності зміни системи трудового права в умовах реформування законодавства про працю, а також у підготовці конкретних практичних рекомендацій і наукових пропозицій з розвитку й удосконалення відповідного нормативно-правового забезпечення і правозастосовної практики.
Для досягнення поставлених цілей у дисертації вирішуються наступні дослідницькі завдання:
– сформулювати дефініцію поняття "трудові правовідносини" й розкрити його зміст;
– визначити структуру трудових правовідносин;
– установити підстави виникнення трудових правовідносин;
– визначити сторони індивідуальних і колективних трудових правовідносин, охарактеризувати їх правове положення;
– співвіднести поняття "сторони трудових правовідносин" із суміжними правовими категоріями;
– розкрити зміст і показати значення категорії "інтерес" у трудовому праві;
– охарактеризувати систему трудового права, окресли її складники;
– назвати види і форми реалізації інтересів у трудовому праві;
– накреслити напрямки вдосконалення правового регулювання трудових відносин за умов переходу до ринкової економіки.
Об’єктом дослідження є суспільні відносини, які складають предмет трудового права України.
Предметом дослідження є сукупність правових норм, що регулюють індивідуальні й колективні трудові відносини, а також проблемні питання щодо предмету трудового права, його системи та структури.
Методи дослідження. Методологічне підґрунтя дослідження становить діалектичний метод пізнання правових явищ (трудові правовідносини розглядаються в розвитку і взаємодії), який разом з іншими методами загальнонаукового і спеціального пізнання дозволив ґрунтовно дослідити питання співвідношення індивідуальних і колективних трудових відносин. За допомогою логіко-семантичного методу поглиблено понятійний апарат науки трудового права (запропоновано дефініції понять “трудові відносини”, “сторона трудових правовідносин”, “роботодавець” та ін.) (підрозділи 1.1; 1.2; 1.3; 2.1). Оперування методами класифікації і групування допомогло накреслити види інтересів у трудовому праві (підрозділ 2.1). Засоби формальної логіки, поєднані із системно-структурним методом, дали можливість проаналізувати систему трудового права, структуру трудових правовідносин (підрозділи 1.1; 2.2). Метод документального аналізу став у нагоді при з’ясуванні підстав виникнення трудових правовідносин та їх сторін (підрозділи 1.2; 1.3). Порівняльний метод використано для показу співвідношення підстав виникнення трудових правовідносин, форм реалізації інтересів і прав в індивідуальних і колективних трудових відносинах (підрозділи 1.2; 2.3).
Наукова новизна одержаних результатів полягає в тому, що дисертація є одним з перших у вітчизняній науці трудового права завершеним комплексним науковим монографічним дослідженням співвідношення індивідуальних і колективних трудових правовідносин в умовах реформування трудового права, в якому розроблено основні засади правового регулювання індивідуальних і колективних трудових правовідносин на сучасному етапі.
У результаті проведених наукових пошуків сформульовано нові положення й висновки, запропоновані дисертантом особисто.
Уперше:
– визначено, що реалізація інтересів у колективній формі не означає обов’язкового визнання таких інтересів публічними, оскільки вид інтересу і форма його реалізації – це різні категорії, що співвідносяться в різних варіантах. Реалізація індивідуальних інтересів у колективній формі може провадитися як представниками, вільно обраними на загальних зборах працівників або уповноважених ними органів, так і спеціально створеними суб’єктами права (профспілками);
– запропоновано активізувати колективно-договірне регулювання соціально-трудових відносин шляхом законодавчого закріплення: (а) права укладати колективні договори будь-якими роботодавцями (як фізичними, так і юридичними особами), які використовують найману працю, незалежно від форм власності й господарювання; (б) обов’язку роботодавців, які уклали трудові договори з двома чи більше працівниками ініціювати колективні переговори.
Удосконалено:
– визначення трудових правовідносин як відносин суспільних, урегульованих нормами трудового права, а саме регламентацію соціальних умов і зв’язків, що виникають під час діяльності людей у процесі найманої праці;
– обґрунтування, що при тлумаченні поняття "трудові правовідносини" не слід спиратися на необхідність включення людини до колективу працівників як одну з ознак указаних правовідносин. Інші їх ознаки (наявність спеціального суб’єкта, підпорядкування працівника режиму роботи і правилам внутрішнього трудового розпорядку, двосторонність, оплатність, тривалість, особистий характер та ін.) стосуються тільки власне трудових правовідносин;
– розмежування категорій “суб’єкт трудового права”, “суб’єкт трудових правовідносин” і “сторона трудових правовідносин”.
Дістали подальшого розвитку:
– розуміння складного характеру трудових правовідносин. Обґрунтовано, що до їх складу входять правовідносини: (а) власне трудові (щодо укладення, зміни та припинення трудового договору, відсторонення працівників від роботи, нормування й оплати праці, робочого часу й часу відпочинку та ін.); (б) організаційно-управлінські у сфері праці; (в) стосовно забезпечення зайнятості та працевлаштування; (г) щодо професійного відбору, професійної підготовки й підвищення кваліфікації кадрів безпосередньо на виробництві; (д) соціально-партнерські; (е) з нагляду й контролю за охороною праці й дотриманням трудового законодавства; (є) стосовно розгляду трудових спорів та ін.;
– обґрунтування неможливості віднесення трудового колективу до числа суб’єктів трудового права;
– твердження, що трудовий договір не є єдиним юридичним фактом, необхідним для виникнення трудових правовідносин. Однак останні не можуть виникнути за його відсутності. Ускладнення процедури працевлаштування має місце у разі: (а) встановлення обов’язкового конкурсного відбору; (б) необхідності проведення виборів; (в) призначення на посаду вищестоящим органом управління та ін.
Практичне значення одержаних результатів. Викладені в дисертації висновки, рекомендації та пропозиції можуть бути використані:
а) у науково-дослідницькій роботі – для подальшого дослідження предмета й системи трудового права України;
б) у правотворчості – в процесі підготовки рекомендацій щодо розроблення проекту Трудового кодексу України, внесення змін і доповнень до чинного законодавства, призначеного регламентувати трудові відносини;
в) у правозастосуванні – як теоретична база для органів законодавчої й виконавчої гілок влади, судів, роботодавців та їх організацій, а також професійних спілок при вирішенні питань у царині праці;
г) у навчальному процесі – при викладанні навчальної дисципліни “Трудове право України”, підготовці підручників, навчальних посібників і методичних рекомендацій, а також у науково-дослідницькій роботі студентів, слухачів і курсантів вищих юридичних навчальних закладів.
Апробація результатів дисертації. Підсумки детального аналізу проблеми, окремі її аспекти, одержані узагальнення й висновки, що містяться в роботі, доповідалися на засіданнях кафедри правознавства Східноукраїнського національного університету імені Володимира Даля, а також на науково-практичних конференціях: міжнародній науково-практичній конференції «Держава і право: проблеми становлення і стратегія розвитку» (м. Суми, 15- 16 травня 2010 р.), всеукраїнській науково-практичній конференції науковців, викладачів, аспірантів, студентів «Правові засоби забезпечення та захисту прав людини: вітчизняний та зарубіжний досвід» (м. Луганськ, 21-22 квітня 2010р.), міжнародній науково-практичній конференції «Актуальні питання сучасних державотворчих та правотворчих процесів» (м. Запоріжжя, 28 квітня 2010р.).
Публікації. Основні результати дисертації, висновки та пропозиції оприлюднені в 7 наукових публікаціях, зокрема, у 5 статтях у фахових періодичних виданнях з юридичних наук, затверджених Вищою атестаційною комісією України та в 2 тезах за результатами доповідей і наукових повідомлень на вказаних конференціях.
Структура дисертації зумовлена завданнями й логікою проведеного дослідження. Робота складається зі вступу, 2-х розділів, які об’єднують 6 підрозділів, висновків, списку використаних джерел (усього 233 найменування на 23 сторінках). Загальний обсяг дисертації становить 178 сторінок.

Список литературы

ВИСНОВКИ
Аналіз основних положень чинного законодавства, вивчення творчого доробку науковців як трудового, так і інших галузей права, звернення до основоположних засад загальної теорії права, врахування міжнародного досвіду й досвіду минулих років дозволили сформулювати низку нижченаведених висновків щодо співвідношення індивідуальних і колективних трудових правовідносин за сучасних умов реформування трудового законодавства в Україні.
1. Питання стосовно предмета трудового права є дискусійним. Прихильники однієї точки зору вважають, що він складається з 2-х частин, одну з яких становлять індивідуальні трудові відносини, другу – колективні, кожна з яких охоплює декілька видів останніх. Друга точка зору полягає в тому, що предметом трудового права охоплюються не тільки трудові, а й тісно пов’язані з ними відносини.
2. Трудові правовідносини є складними. До їх структури входять: (а) власне трудові правовідносини (щодо укладення, зміни та припинення трудового договору, відсторонення працівників від роботи, нормування й оплати праці, робочого часу й часу відпочинку, охорони здоров’я працівників у процесі праці, дисципліни праці, оцінки результатів праці й атестації працівників, дисциплінарної відповідальності, матеріальної відповідальності та ін.); (б) організаційно-управлінські відносини у сфері праці; (в) відносини стосовно забезпечення зайнятості і працевлаштування; (г) відносини щодо професійного відбору, професійної підготовки й підвищення кваліфікації кадрів безпосередньо на виробництві; (д) соціально-партнерські відносини; (е) відносини з нагляду й контролю за охороною праці й дотриманням трудового законодавства; (є) відносини стосовно розгляду трудових спорів та ін.
3. Трудовими правовідносинами слід вважати суспільні відносини, врегульовані нормами трудового права, а саме соціальні умови та зв’язки, що виникають під час діяльності людей у процесі найманої праці. Інші ознаки (наявність спеціального суб’єкта, підпорядкування працівника режиму роботи і правилам внутрішнього трудового розпорядку, двосторонність, оплатність, тривалість, особистий характер тощо) стосуються тільки власне трудових правовідносин. Включення працівника до трудового колективу не є однією з характеристик трудових правовідносин. Ця ознака в сучасних умовах втратила свою актуальність і не є загальною для всіх їх.
4. Підставою виникнення трудових відносин є укладення трудового договору. Характеризуючи останній як юридичний, факт зазначимо, що він є правостворюючим юридичний фактом-дією (за вольовою ознакою) формально рівних потенційних сторін правовідносин і фактом-підставою (за зв’язком з правовими наслідками). Тільки укладення трудового договору в законодавчо закріпленому порядку є гарантією дотримання працівником і роботодавцем визначених у договорі умов і встановлених трудових гарантій.
5. Трудовий договір не є єдиним юридичним фактом, необхідним для появи трудових правовідносин, однак вони не можуть виникнути за його відсутності.
Процедура працевлаштування окремих категорій працівників через особливості їх праці може бути більш складною порівняно із загальними вимогами. Проте її ускладнення не означає зміну законодавчо визначеної підстави появи трудових відносин, а лише вказує на “обтяження” її іншими юридичними фактами, наявність яких є обов’язковою для виникнення правовідносин. Ускладнення процедури працевлаштування має місце у випадках: (а) установлення обов’язкового конкурсного відбору; (б) необхідності проведення виборів, коли кандидат на посаду висувається відповідним колективом людей, після чого він з дотриманням визначеної процедури обирається на посаду; (в) призначення на посаду вищестоящим органом управління.
6. Конкурс провадиться для найбільш ефективного вирішення кадрового питання: перемагає особа, особисті, ділові й моральні якості якої були оцінені конкурсною комісією найвище. Перемога в ньому має бути гарантією прийому на роботу, тобто юридичною підставою укладення трудового договору.
7. Правова конструкція “суб’єкти права” є абстрактним поняттям, що включає всіх осіб, наділених відповідною правосуб’єктністю, які потенційно можуть вступити в певні правовідносини. Поняття “суб’єкти правовідносин” вказує на конкретних учасників правовідносин, між якими виникають відповідні зв’язки (суспільні відносини), врегульовані нормами права. Суб’єкти правовідносин не потенційно, а реально вступають у суспільні відносини, реалізовують свої права й виконують покладені на них обов’язки.
“Суб’єкт трудових правовідносин” і “сторона трудових правовідносин” – правові категорії, які також є різними за змістом. Вони відобивають різний рівень участі кожної зі сторін у таких відносинах, який обумовлений неоднаковим обсягом прав та обов’язків. Сторони трудових правовідносин набувають такого статусу в момент реалізації свого права на працю або на використання найманої праці, в той час як суб’єкт трудових правовідносин наділений таким статусом у силу свого особливого положення в конкретних трудових правовідносинах. Сторонами останніх є лише працівник і роботодавець, у той же час суб’єктом трудових правовідносин може виступати держава, профспілка, організація роботодавців та ін.
8. Визначення сторони трудових правовідносин, яка наймає працівників на роботу, як “власник або уповноважений ним орган” потребує заміни. Термін "власник" характеризує особу насамперед як суб’єкта цивільно-правових відносин, що означає можливість володіння, використання й розпорядження майном. Доцільнішим вбачається закріплення терміна “роботодавець”, для тлумачення якого слід виходити з ознаки використання найманої праці, тобто можливості надання роботи в широкому розумінні й наявного застосування праці – у вузькому.
9. Дотримуючись позиції, що тільки фізична або юридична особа може бути стороною трудових правовідносин, вважаємо, що неможливо й недоцільно визнавати трудовий колектив суб’єктом трудового права. Якщо можливість наділення трудового колективу певним обсягом прав та обов’язків (правоздатністю) не викликає сумнівів, то їх реалізація (дієздатність) є сумнівною.
10. Реалізація інтересів у колективній формі не означає обов’язкового визнання їх публічними, державними, суспільними чи іншими, оскільки вид інтересу і форма його реалізації – це неоднакові категорії, що співвідносяться в різних варіаціях. Це реалізація індивідуальних інтересів працівників у колективній формі, суспільного інтересу окремим суб’єктом права в індивідуальній формі та ін. Причому перша може провадитися як представниками, вільно обраними на загальних зборах найманих працівників або уповноважених ними органів, так і спеціально створеними суб’єктами права – профспілками, організаціями роботодавців та ін. Не існування колективних інтересів, що знайшли відбиття в праві у вигляді колективних прав, а реалізація індивідуальних типових інтересів працівників у колективній формі є підставою виділення певної підсистеми правовідносин, в рамках якої відбувається така реалізація. Ця підсистема вирізняється за рахунок виокремлення відносин не колективних трудових, а організаційно-управлінських.
11. У передбачених випадках працівники використовують колективну форму реалізації власних інтересів через представника або профспілку. Остання, будучи колективним суб’єктом трудового права, створюється для представлення й захисту індивідуальних інтересів своїх членів.
12. Проблему невикористання колективно-договірної форми регулювання соціально-трудових відносин фізичними особами-роботодавцями, які застосовують найману працю, треба вирішувати шляхом внесення відповідних змін до законодавства про працю. Зокрема, вважаємо, що:
а) можливість укладення колективного договору повинна бути закріплена на законодавчому рівні для кожного найманого працівника. Для цього необхідно внести зміни у ст. 2 Закону України “Про колективні договори і угоди” й розширити сферу укладення колективних договорів, угод. Частину 1 цієї статті слід викласти в наступній редакції:
"Колективний договір укладається роботодавцями, незалежно від форм власності і господарювання, які використовують найману працю";
б) зобов’язання ініціювання колективних переговорів має бути встановлено для тих роботодавців, які найняли двох або більше працівників.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ:
1. Щербіна В.І. Трудове право України: Підручник / В.І. Щербіна / За ред. В.С. Венедиктова. – К.: Істина, 2008. – 384 с.
2. Прилипко С.М. Трудове право України: Підручник / С.М. Прилипко, О.М. Ярошенко. – Х.: Видавець ФО-П Вапнярчук Н.М., 2008. – 664 с.
3. Болотіна Н.Б. Трудове право України: Підручник / Н.Б. Болотіна. – К.: Вікар, 2003. – 725 с.
4. Иванов С.А. Советское трудовое право: вопросы теории / С.А. Иванов, Р.З. Лившиц, Ю.П. Орловский. – М.: Наука, 1978. – 366 с.
5. Мацюк А.Р. Трудовые правоотношения развитого социалистического общества / А.Р. Мацюк. – К.: Наук думка, 1984. – 280 с.
6. Алексєєв С.С. Общетеоретические проблемы системы советского права / С.С. Алексєєв. – М.: Гос. изд-во юрид. лит., 1961. – 188 с.
7. Прокопенко В.І. Трудове право України: Підручник / В.І. Прокопенко. – Х.: Консум, 2000. – 480 с.
8. Гинцбург Л.Я. Социалистическое трудовое правоотношение / Л.Я. Гинцбург. – М.: Наука, 1977. – 312 с.
9. Карпенко Д.О. Основи трудового права: Навч. посіб. / Д.О. Карпенко. – К.: А.С.К., 2003. – 656 с.
10. Дмитренко Ю.П. Трудове право України: Навч. посіб. / Ю.П. Дмитренко. – К.: Школа, 2004. – 288 с.
11. Гусов К.Н. Трудовое право России: Учебник / К.Н. Гусов, В.Н. Толкунова. – 2-е изд., доп., испр. – М.: Юристъ, 1997. – 480 с.
12. Жернаков В.В. Соціально-трудові відносини: поняття, суб’єкти, правове регулювання / В.В. Жернаков // Право України. – 1999. – №10. – С. 41 – 45.
13. Пилипенко П.Д. Трудове право України: Академічний курс: Підручник / П.Д. Пилипенко, В.Я. Бурак, З.Я. Козак та ін.; За ред. П.Д. Пилипенка. – 3-тє видання, перероб. і доп. – К.: Видавничий дім "Ін Юре", 2007. – 536 с.
14. Трудове право України: Курс лекцій / За ред. П.Д. Пилипенка. – 2-ге вид., доп. і перероб. – Л.: ЛНУ, 2002. – 536 с.
15. Скобелкин В.Н. Трудовые правоотношения / В.Н. Скобелкин. – М.: Вердикт 1 М, 1999. – 372 с.
16. Процевский А.И. Предмет советского трудового права / А.И. Процевский. – М.: Юрид. лит., 1979. – 209 с.
17. Трудовое право России: Учебник / Отв. ред. Р.З. Лившиц и Ю.П. Орловский. – М.: ИНФРА*М – НОРМА, 1998. – 480 с.
18. Никитинский В.И. Правовое регулирование трудовых отношений работающих собственников / В.И. Никитинский, Т.Ю. Коршунова // Гос-во и право. – 1992. – №6. – С. 12 – 18.
19. Кодекс законів про працю України. – К.: Юрінком Інтер, 2002. – 1040 с.
20. Про державну службу: Закон України від 16.12.1993 р., №3723-XII // Відом. Верховн. Ради України. – 1993. – №52. – Ст. 490.
21. Иванов С.А. Трудовое право переходного периода: некоторые проблемы / С.А. Иванов // Гос-во и право. – 1994. – №4. – С. 53 – 61.
22. Воловик В. Про трудоправовий статус державних службовців / В. Воловик // Право України. – 1997. – №1. – С. 61 – 65.
23. Чанишева Г. Окремі теоретичні проблеми сучасного трудового права України (до постановки питання) / Г. Чанишева, Н. Болотіна // Право України. – 1999. – №9. – С. 13 – 19.
24. Хохлов Е.Б. Об основаниях трудовых правоотношений / Е.Б. Хохлов // Правоведение. – 1994. – №4. – С. 33 – 43.
25. Советское трудовое право: Учебник / Под ред. А.И. Ставцевой. – М.: Юрид. лит, 1988. – 607 с.
26. Трудовое право: Учебник / Под ред. О.В. Смирнова. – М.: Проспект, 1996. – 446 с.
27. Лаврінчук І.П. Правовий статус державного службовця як учасника трудових правовідносин: Дис. … канд. юрид. наук: 12.00.05 / Ін-т законодавства Верховної Ради України / І.П. Лаврінчук. – К., 1999. – 186 с.
28. Холодова Е.В. Правовое регулирование труда государственных служащих: Автореф. дис. ... канд. юрид. наук: 12.00.05 / Моск. гос. ун-т им. М.В. Ломоносова / Е.В. Холодова. – М., 1995. – 18 с.
29. Чанышева Г.И. Трудовое право Украины / Г.И. Чанышева, Н.Б. Болотина. – Х.:Одиссей, 1999. – 480 с.
30. Карпенко Д.О. Трудове право України: Курс лекцій / Д.О. Карпенко. – К.: МАУП, 1999. – 182 с.
31. Трудовое право: Учебник / Под ред. И.В. Семеновой. – М.: Центр, 1998. – 396 с.
32. Кудрявцев В.Н. Правовое поведение: норма и патология / В.Н. Кудрявцев. – М.: Мысль, 1982. –287 с.
33. Ярошенко О.М. Правовий статус сторін трудових правовідносин: Автореф. дис. ... канд. юрид. наук: 12.00.05 / Нац. юрид. акад. України / О.М. Ярошенко. – Х., 1999. – 20 с.
34. Бегичев Б.К. Особенности правового положения служащих как субъектов трудового права / Б.К. Бегичев // Сборник ученых трудов Свердловского юрид. ин-та. – Серия юрид. наук. – Вып. 4. – Свердловск, 1965. – С. 155 – 227.
35. Бегичев Б. К. Трудовая правоспособность советских граждан / Б.К. Бегичев. – М.: Юрид. лит., 1972. – 248 с.
36. Бачило И.Л. Организация советского государственного управления (правовые проблемы) / И.Л. Бачило. – М.: Наука, 1984. – 157 с.
37. Щербина В.И. Дисциплинарная ответственность государственных служащих органов внутренних дел: Дис. ... канд. юрид. наук: 12.00.05 / Ун-т внутр. дел / В.И. Щербина. – Х., 1998. – 208 с.
38. Лавриненко О.В. Правовое регулирование приема на службу в органы внутренних дел Украины: Дис. ... канд. юрид. наук: 12.00.05 / Ун-т внутр. дел / О.В. Лавриненко. – Х., 1998. – 224 с.
39. Трудовое право Украины: Конспект лекций / Под ред. В.С. Венедиктова. – Х.: Консум, 1998. – 140 с.
40. Советское трудовое право: Учебник / Под ред. А.С. Пашкова и О.В. Смирнова. – М.: Юрид. лит., 1988. – 427 с.
41. Александров М.Г. Трудовое правоотношение / М.Г. Александров. – М.: Юрид. изд-во М-ва юстиции СССР, 1948. – 336 с.
42. Шершеневич Г.Ф. Общая теория права / Г.Ф. Шершеневич. – Рига: Д. Гликсман, 1924. – 805 с.
43. Чувакова Г.М. Дефектність фактичних складів: Автореф. дис. ... канд. юрид. наук: 12.00.01 / Одеська нац. юрид. акад. / Г.М. Чувакова. – Одеса, 2004. – 19 с.
44. Пилипенко П.Д. Підстави виникнення індивідуальних трудових правовідносин / П.Д. Пилипенко. – К.: Т-во Знання, КОО, 2003. – 146 с.
45. Матузов Н.И. О сущности, содержании и структуре юридической обязанности / Н.И. Матузов, Б.М. Семенеко // Вопросы теории государства и права. Актуальные проблемы теории социалистического государства и права. Межвуз. научн. сб. – Изд-во Саратовского. ун-та, 1983. – 192 с.
46. Теория государства и права: Учебник / Под ред. Н.Г. Александрова. – М.: Юрид. лит., 1968. – 640 с.
47. Красавчиков О.А. Юридические факты в советском гражданском праве / О.А. Красавчиков. – М.: Госюриздат, 1958. – 184 с.
48. Кечекьян С.Ф. Правоотношения в социалистическом обществе / С.Ф. Кечекьян. – М.: Госюриздат, 1958. – 188 с.
49. Алексеев С.С. Общая теория социалистического права / С.С. Алексеев. – Свердловск: Изд-во Свердловского юрид. ин-та, 1964. – 226 с.
50. Александров Н.Г. Законность и правоотношения в советском обществе / Н.Г. Александров. – М.: Госюриздат, 1955. – 176 с.
51. Смирнов О.В. Содержание трудового правоотношения / О.В. Смирнов // Труди ВЮЗИ. – 1978. – Вып. 56. – С. 101 – 106.
52. Кодекс законів про працю України // Відом. Верховн. Ради УРСР. – 1971. – Дод. до №50. – Ст. 375.
53. Проект Трудового кодексу України (реєстраційний №1108, текст законопроекту до 2-го читання від 10.12.2009 р.) // [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.rada.gov.ua.
54. Молодцов М.В. Трудовое право России: Учебник / М.В. Молодцов, О.М. Крапивин, В.И. Власов. – М.: НОРМА, 2001. – 576 с.
55. Лившиц Р.З. Трудовое законодательство: настоящее и будущее / Р.З. Лившиц. – М.: Наука, 1989. – 192 с.
56. Ханнанов Р.А. Нормативные условия в динамике гражданского правоотношения / Р.А. Ханнанов // Сов. гос-во и право. – 1973. – №8. – С. 123 – 127.
57. Єрьоменко В.В. Підстави виникнення трудових правовідносин: Дис. … канд. юрид. наук: 12.00.05 / Нац. юрид. акад. України / В.В. Єрьоменко. – Х., 1998. – 195 с.
58. Теория государства и права: Курс лекций / Под ред. Н.И. Матузова, А.В. Малько. – М.: Юристь, 1997. – 672 с.
59. Исаков В.Б. Юридические факты в советском праве / В.Б. Исаков. – М.: Юрид. лит., 1984. – 144 с.
60. Иоффе О.С. Правоотношение по советскому гражданскому праву / О.С. Иоффе. – Л.: Изд-во Ленинградского ун-та, 1949. – 144 с.
61. Исаков В.Б. Фактический состав в механизме правового регулирования / В.Б. Исаков. – Саратов: Изд-во Саратовского ун-та, 1980. – 128 с.
62. Федькив Г.И. Правовые вопросы организации научной работы в СССР / Г.И. Федькив. – М.: Госюриздат, 1958. – 267 с.
63. Науково-практичний коментар до законодавства України про працю: за станом законодавства та постанов Пленуму Верховного Суду України на 1 січня 2001 р. / За ред. Б.С. Стичинського, І.В. Зуба, В.Г. Ротаня. – К.: А.С.К., 2001. – 1072 с.
64. Пашков А.С., Иванкина Т.В., Магницкая Е.В. Кадровая политика и право / А.С. Пашков, Т.В. Иванкина, Е.В. Магницкая. – М.: Юрид. лит., 1989. – 288 с.
65. Єрьоменко В. Вдосконалювати конкурсне заміщення посад державних службовців / В. Єрьоменко // Право України. – 1997. – №5. – С. 52 – 57.
66. Джиоев С.Х. Правовое регулирование трудовых отношений федеральных государственных служащих: Дис. … канд. юрид. наук: 12.00.05 / Московская гос. юрид. акад. / С.Х. Джиоев. – М., 1997. – 221 с.
67. Бриллиантова Н.А. Трудовое право: Учебник / Н.А. Бриллиантова, И.Я. Киселев, В.Г. Малов и др. / Под ред. О.В. Смирнова. – М.: Проспект, 2001. – 178 с.
68. Про Положення про Головне Управління державної служби при Кабінеті Міністрів України: Указ Президента України від 02.04.1999 р., №1272/99 // Офіц. вісн. України. – 1999. – №40. – Ст. 1985.
69. Про порядок проведення конкурсу при прийнятті осіб на роботу до органів державної виконавчої влади: Постанова Кабінету Міністрів України від 20.12.1993 р., №1047 // Збірник постанов Уряду України. – 1994. – №4. – Ст. 101.
70. Про внесення змін і доповнень до Закону України “Про державну службу”: Указ Президента України від 10.08.1994 р., №434 // Збірник указів. – 1994. – №3. – С. 94.
71. Про внесення змін до Положення про порядок проведення конкурсу при прийнятті осіб на роботу до органів державної виконавчої влади: Постанова Кабінету Міністрів України від 23.08.1994 р., №581 // Збірник постанов Уряду України. – 1994. – №11. – Ст. 290.
72. Про затвердження Положення про порядок проведення конкурсу на заміщення вакантних посад державних службовців: Постанова Кабінету Міністрів України від 04.10.1995 р., №782 // Урядовий кур'єр. – 1995. – №157-158 від 19 жовтня.
73. Постанови Пленуму Верховного Суду України (1995 – 1998 рр.). Правові позиції щодо розгляду судами окремих категорій цивільних справ // Бюлетень законодавства і юрид. практики України. – 1998. – №8.
74. Бодерскова Г.С. Юридические факты в процесе развития трудового правоотношения: Автореф. дис. ... канд. юрид. наук: 12.00.05 / Моск. гос. ун-т им. М.В. Ломоносова / Г.С. Бодерскова. – М., 1983. – 22 с.
75. Проблемы общей теории права и государства: Учебник / Под ред. В.С. Нерсесянца. – М.: Норма, 2004. – 832 с.
76. Новицкий И.Б. Сделки. Исковая давность / И.Б. Новицкий. – М.: Юрид. лит., 1954. – 248 с.
77. О внесении изменений в Трудовой кодекс Российской Федерации, признании не действующими на территории Российской Федерации некоторых нормативных правовых актов СССР и утратившими силу некоторых законодательных актов (положений законодательных актов) Российской Федерации: Федеральный закон от 30.06.2006 г., №90-ФЗ // Российская газета. – 2006. – №146 от 7 июля.
78. Лушникова М.В. Правовой механизм социального партнерства в регулировании трудовых и социально-обеспечительных отношений (сравнительно-правовое исследование): Дис. … канд. юрид. наук: 12.00.05 / Московская гос. юрид. акад. / М.В. Лушникова. – М., 1997. – 363 с.
79. Чанишева Г.І. Теоретичні проблеми правового регулювання колективних трудових відносин в сучасних умовах / Г.І. Чанишева // Право України. – 2000. – №8. – С. 31 – 34.
80. Кечекьян С.Ф. Правоотношения в социалистическом обществе / С.Ф. Кечекьян. – М.: Изд-во АН СССР, 1958. – 187 с.
81. Марченко М.Н. Общая теория права: Учебник / М.Н. Марченко. – Л.: Ленинградский гос. ун-т, 1976. – 347 с.
82. Черноморченко Н.П. Субъекты советского трудового права: Автореф. дис. ... канд. юрид. наук: 12.00.05 / Саратовский юрид. ин-т / Н.П. Черноморченко. – Саратов, 1968. – 16 с.
83. Конституція України: прийнята на п’ятій сесії Верховної Ради України 28.06.1996 р., №254к/96-ВР // Відом. Верховн. Ради України. – 1996. – №30. – Ст. 141.
84. Процевский А.И. Метод правового регулирования трудовых отношений / А.И. Процевский. – М.: Юрид. лит., 1972. – 288 с.
85. Флейшиц Е.А. Соотношение правоспособности и субъективных прав / Е.А. Флейшиц // Вопросы общей теории сов. права. – М.: Госюриздат, 1960. – 381 с.
86. Скакун О.Ф. Теория государства и права: Учебник / О.Ф. Скакун. – Х.: Консум; Ун-т внутр. дел, 2000. – 704 с.
87. Загальна теорія держави і права: Підручник / За редакцією М.В. Цвіка, В.Д. Ткаченка, О.В. Петришина. – Х.: Право, 2002. – 427 с.
88. Якушев І.М. Суб’єкти трудового права: Дис. … канд. юрид. наук: 12.00.05 / Львівський нац. ун-т ім. І. Франка / І.М. Якушев. – Львів, 1999. – 184 с.
89. Про порядок вирішення колективних трудових спорів (конфліктів): Закон України від 03.03.1998 р., №137/98-ВР // Відом. Верховн. Ради України. – 1998. – №34. – Ст. 227.
90. Про затвердження Положення про порядок укладення контрактів при прийнятті (найманні) на роботу працівників: Постанова Кабінету Міністрів України від 19.03.1994 р., №170 // Збірник постанов Уряду України. – 1994. – №7. – Ст. 172.
91. Про практику розгляду судами трудових спорів: постанова Пленуму Верховного Суду України від 06.11.1992 р., №9 // Бюл. зак-ва і юрид. практики України. – 2006. – №2.
92. Kodeks pracy // Stan prawny. – Maj 1998 r. – S. 12.
93. Ярошенко О. До питання трудової правосуб’єктності працівників / О. Ярошенко // Право України. – 1999. – №3. – С. 74, 75.
94. Погребной Т.М. Теория права: Учебн. пособие / Т.М. Погребной. – Харьков: Гос. специализир. изд-во “Основа”, 2003. – 128 с.
95. Волкова О.Н. Субъекты социалистического трудового договора / О.Н. Волкова // Развитие трудового права и права социального обеспечения в современный период. – М.: ВЮЗИ, 1986. – С. 105 – 113.
96. Пилипенко П.Д. Проблеми теорії трудових правовідносин в умовах переходу України до ринкової економіки: Автореф. дис. ... д-ра юрид. наук: 12.00.05 / Нац. юрид. акад. України / П.Д. Пилипенко. – Х., 2001. – 36 с.
97. Барабаш О.Т. Деякі властивості трудових правовідносин / О.Т. Барабаш // Право України. – 1997. – №8. – С. 53 – 57.
98. Бегичев Б.К. Проблемы трудовой дееспособности граждан / Б.К. Бегичев // Проблемы советского трудового права: Научные труды. – Вып. 46. – Свердловск: Свердловский юрид. ин-т, 1975. – С. 45 – 78.
99. Про внесення змін і доповнень до Кодексу законів про працю Української РСР при переході до ринкової економіки: Закон УРСР від 20.03.1991 р., №871-XII // Відом. Верховн. Ради УРСР. – 1991. – №23. – Ст. 267.
100. Про власність: Закон УРСР від 07.02.1991 р., №697-XII // Відом. Верховн. Ради УРСР. – 1991. – №20. – Ст. 249.
101. Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність, деяких законодавчих актів України у зв'язку з прийняттям Цивільного кодексу України: Закон Україи від 27.04.2007 р., №997-V // Відом. Верховн. Ради України. – 2007. – №33. – Ст. 440.
102. Венедиктов А.В. Государственные юридические лица в СССР / А.В. Венедиктов // Сов. гос-во и право. – 1940. – №10. – С. 63 – 66.
103. Кришталь М. Роботодавці як суб’єкти трудових правовідносин / М. Кришталь // Бюлетень Національної служби посередництва і примирення. – 2003. – №2. – С. 49 – 55.
104. Козак З. Поняття “роботодавець” за трудовим правом / З. Козак // Бюлетень Національної служби посередництва і примирення. – 2003. – №7. – С. 44 – 50.
105. Господарський кодекс України // Відом. Верховн. Ради України. – 2003. – №18, №19-20, №21-22. – Ст. 144.
106. Киселев И.Я. Зарубежное трудовое право: Учебник / И.Я. Киселев. – М.: НОРМА-ИНФРА*М, 1998. – 263 с.
107. Практикум по трудовому праву / Под ред. К.Н. Гусова. – М.: ТЕИС, 1996. – 248 с.
108. Хохлов Е.Б. К понятию трудового договора и договора найма труда / Е.Б. Хохлов // Правоведение. – 1998. – №2. – С. 125 – 129.
109. Про податок з доходів фізичних осіб: Закон України від 22.05.2003 р., №889-IV // Відом. Верховн. Ради України. – 2003. – №37. – Ст. 308.
110. Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності: Закон України від 15.09.1999 р., №1045-XIV // Відом. Верховн. Ради України. – 1999. – №45. – Ст. 397.
111. Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування: Закон України від 09.07.2003 р., №1058-IV // Відом. Верховн. Ради України. – 2003. – №49-51. – Ст. 376.
112. Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності: Закон України від 23.09.1999 р., №1105-XIV // Відом. Верховн. Ради України. – 1999. – №46-47. – Ст. 403.
113. Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття: Закон України від 02.03.2000 р., №1533-III // Відом. Верховн. Ради України. – 2000. – №22. – Ст. 171.
114. Про охорону праці: Закон України від 14.10.1992 р., №2694-XII // Відом. Верховн. Ради України. – 1992. – №49. – Ст. 668.
115. Про недержавне пенсійне забезпечення: Закон України від 09.07.2003 р., №1057-IV // Відом. Верховн. Ради України. – 2003. – №47-48. – Ст. 372.
116. Про організації роботодавців: Закон України від 24.05.2001 р., №2436-III // Відом. Верховн. Ради України. – 2001. – №32. – Ст. 171.
117. Таль Л.С. Трудовой договор: Цивилистическое исследование: Ч. ІІ: Внутренний правопорядок хозяйственных предприятий / Л.С. Таль. – Ярославль: Типография Губернского Правления. – 420 с.
118. Трудовой кодекс Российской Федерации от 30.12.2001 г., №197-ФЗ // Российская газета. – 2001. – №256 от 31 декабря.
119. Соловйова Л. Роботодавець: термінологічні та правові аспекти / Л. Соловйова // Право України. – 2002. – №3. – С. 79 – 82.
120. Таль Л.С. Очерки промышленного права / Л.С. Таль. – М.: Типография Г. Лисснера и Д. Собко, 1916. – 127 с.
121. Задорожна О. Робота профспілки спрямована на вдосконалення колективно-договірних відносин / О. Задорожна // Бюлетень Національної служби посередництва і примирення. – 2008. – №3. – С. 19 – 21.
122. Гетьманцова Н.Д. Особливості правового регулювання праці в нових умовах господарювання / Н.Д. Гетьманцова //Актуальні проблеми трудового права в сучасних умовах ринкової економіки: Матеріали наук.-практ. конференції (м. Сімферополь, 19-20 травня 2003 р.) / За ред. В.С. Венедиктова. – Х.: Нац. ун-т внутр. справ, 2003. – С. 106 – 110.
123. Вопросы теории права. – М.: Госюриздат, 1961. – 325 с.
124. Ковалев А.Г. Коллектив и социально-психологические проблемы руководства / А.Г. Ковалев. – М.: Политиздат, 1978. – 394 с.
125. Большая советская энциклопедия. – Т. 12. – 3-е изд. – М.: Сов. энциклопедия, 1973 – 718 с.
126. Основы экономики труда / Под. ред. К.С. Ремизова. – М.: Изд-во МГУ, 1981. – 493 с.
127. Ястребов В. Коллектив трудящихся в политической организации общества / В. Ястребов // Общественные науки. – 1982. – №3. – С. 32 – 39.
128. Конституція (Основний закон) Союзу Радянських Соціалистичних Республік: прийнята 07.10.1977 р. // [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.rada.gov.ua.
129. О трудовых коллективах и повышении их роли в управлении предприятиями, учреждениями и организациями: Закон СССР от 17.06.1983 г., №9500-X // СП СССР. – 1983. – №15.
130. О государственном предприятии (объединении): Закон СССР от 30.06.1987 г., №7284-XI // Ведом. Верховн. Совета СССР. – №26. – Ст. 385.
131. Конституція (Основний Закон) України: прийнята 20.04.1978 р. // [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.rada.gov.ua.
132. Трудовые коллективы в системе советской социалистической демократии / Под ред. В.А. Масленникова. – М.: Наука, 1979. – 294 с.
133. Кондратьев Р.И. Закон о государственном предприятии и права трудовых коллективов / Р.И. Кондратьев. – Львов: Вища школа, 1988. – 90 с.
134. Сырых В.М. Теория государства и права: Учебник / В.М. Сырых. – М.: Юстицинформ, 2001. – 592 с.
135. Теория государства и права: Учебник / Под. ред. В.К. Бабаева. – М.: Юристъ, 2002. – 592 с.
136. Пашков А.С. Трудовой коллектив как объект и субъект управления / А.С. Пашков. – Л.: Изд-во ЛГУ, 1980. – 197 с.
137. Цепин А.И. Трудовое право и трудовой коллектив / А.И. Цепин, А.В. Пятаков / Отв. ред. Р.З. Лившиц. – М.: Наука, 1986. – 199 с.
138. Андреев В.С. Проблемы общей части советского трудового права / В.С. Андреев, А.С. Пашков, О.В. Смирнов, В.И. Смолярчук // Известия ВУЗов. Правоведение. – 1980. – №2. – С. 64 – 71.
139. Байтин М.И. Теория государства и права: Курс лекций / М.И. Байтин, Ф.А. Григорьев, И.М. Зайцев и др. – М.: Юристъ, 1997. – 475 с.
140. Теория государства и права: Учебник / Под ред. Корельского В.М. и Перевалова В.Д. – 2-е изд., изм. и доп. – М.: Изд. группа НОРМА – ИНФРА*М, 2000. – 616 с.
141. Хрусталев Б.Ф. Государственное предприятие – субъект трудового права / Б.Ф. Хрусталев. – М.: Юрид. лит., 1976. – 159 с.
142. Котюк В.О. Теорія права: Курс лекцій / В.О. Котюк. – К.: Вентурі, 1996. – 208 с.
143. Про внесення змін до Кодексу законів про працю України у зв'язку з прийняттям Закону України "Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності": Закон України від 05.04.2001 р., №2343-III // Відом. Верховн. Ради України. – 2001. – №21. – Ст. 104
144. Цивільний кодекс України // Відом. Верховн. Ради України. – 2003. – №40-44. – Ст. 356.
145. Про колективні договори і угоди: Закон України від 01.07.1993 р., №3356-XII // Відом. Верховн. Ради України. – 1993. – №36. – Ст. 361.
146. Слюсар А.М. Трудовий колектив і його правовий стан в період розвитку ринкової економіки / А.М. Слюсар // Проблеми законності: Респ. міжвід. наук. зб. / Відп. ред. В.Я. Тацій. – Х.: Нац. юрид. акад. України, 2001. – Вип. 51. – С. 41 – 45.
147. Максименко В.Ф. Трудові колективи в системі радянської соціалістичної демократії / В.Ф. Максименко. – К.: Наук. думка, 1976. – 164 с.
148. Пилипенко П.Д. Проблеми теорії трудового права / П.Д. Пилипенко. – Львів: Видавничий центр Львівського нац. ун-ту імені І. Франка, 1999. – 214 с.
149. Слюсар А.М. Конституція України та суб’єкти трудового права / А.М. Слюсар // Матеріали наукової конференції „Конституція України – основа модернізації держави та суспільства”. – 21-22 червня 2001 р., м. Харків. – Х.: Право, 2001. – С. 196, 197.
150. Бондаренко Э.Н. О субъектах коллективного договора и правоотношениях по установлению условий труда / Э.Н. Бондаренко // Договорное регулирование имущественных и трудовых отношений. – Барнаул: Изд-во Алтайского ун-та, 1987. – С. 140 – 156.
151. Грудницька С. Засновник – підприємство – трудовий колектив: потрібен баланс інтересів / С. Грудницька, О. Переверзєв // Донецький національний університет. Правничий часопис Донецького університету. – 2000. – №1(4). – С. 17 – 21.
152. Снигирева И.О. Профсоюзы как субъекты советского трудового права: Автореф. дис. ... д-ра юрид. наук: 12.00.05 / ВНИИСЗ / И.О. Снигирева. – М., 1988. – 34 с.
153. Дзюба В. Профспілки “білих комірців”: бути чи не бути? / В. Дзюба // Бюлетень Національної служби посередництва і примирення. – 2008. – №3. – С. 22 – 24.
154. Жуков В.І. Наймані працівники та їхні профспілки як суб’єкти соціального партнерства / В.І. Жуков // Профспілки України. – 2001. – №4(112). – С. 35 – 41.
155. Король А. Современный профсоюз – это инструмент социальной стабильности в обществе / А. Король // Автограф XXI век. – 2007. – №4(9). – С. 16 – 19.
156. Цвих В.Ф. Профспілки у громадянському суспільстві: теорія, методологія, практика / В.Ф. Цвих. – К.: ВПЦ "Київський університет", 2002. – 376 с.
157. Нікіфоров В.Ю. Захист профспілками соціально-трудових прав працівників в умовах ринкової економіки(теоретично-правовий аспект): Автореф. дис. ... канд. юрид. наук: 12.00.05 / Нац. ун-т внутр справ / В.Ю. Нікіфоров. – Х., 2005. – 18 с.
158. Спиридонов Л.И. Теория государства и права: Учебник / Л.И. Спиридонов. – М.: Статут, 1999. – 304 с.
159. Загальна теорія держави і права: Навч. посібник / За ред. В.В. Копєйчикова. – К.: Юрінком, 1997. – 320 с.
160. Маркс К. Дебаты о свободе печати / К. Маркс // Сочинения. – 2-е изд. – Т. 1. – М.: Политиздат, 1955. – 382 с.
161. Борисов О.С. Профспілковий рух у приватному секторі України: реалії сьогодення / О.С. Борисов // Профспілки України. – 2001. – №4(112). – С. 47 – 51.
162. Даль В. Толковый словарь живого великорусского языка / В. Даль. – Т. 1. – М.: Русский язык, 1978. – 746 с.
163. Энциклопедический словарь. – Т. ХІІІ (кн. 25). – СПб.: Издатели: Ф.А. Брокгауз, И.А. Эфрон, 1891. – 819 с.
164. Український радянський енциклопедичний словник. – В 3-х т.: Т. 1. – К.: АН УРСР, 1966. – 856 с.
165. Філософський словник / За ред. В.І. Шинкарука. – К.: УРЕ, 1986. – 800 с.
166. Соціологія: короткий енциклопедичний словник / За ред. В.І. Волович. – К.: Український центр духовних культур, 1998. – 736 с.
167. Философский словарь. – М.: Политиздат, 1991. – 528 с.
168. Курбатов А.Я. Сочетание частных и публичных интересов при правовом регулировании предпринимательской деятельности / А.Я. Курбатов. – М.: Юристъ, 2001. – 212 с.
169. Проблемы теории государства и права. Учебн. пособие / Под ред. А.В. Малько. – М.: Проспект, 1999. – 504 с.
170. Тихомиров Ю.А. Коллизионное право: Учебн. и научно-практ. пособие / Ю.А. Тихомиров. – М.: Юстицинформ, 2000. – 394 с.
171. Зайчук О.В. Теорія держави і права: Академічний курс: Підручник / О.В. Зайчук, Н.М. Оніщенко. – К.: Юрінком Інтер, 2006. – 688 с.
172. Матузов Н.И. Личность. Права. Демократия. Теоретические проблемы субъективного права / Н.И. Матузов. – Саратов: Изд-во Саратов. ун-та, 1972. – 278 с.
173. Королев А.И. Теория государства и права: Учебник / А.И. Королев, А.С. Явич. – Л.: Изд-во Ленингр. ун-та, 1987. – 551 с.
174. Загальна теорія держави і права: Підручник / За ред. М.В. Цвіка, О.В. Петришина. – Х.: Право, 2009. – 584 с.
175. Скакун О.Ф. Теория государства и права (энциклопедический курс): Учебник / Скакун О.Ф. – Х.: Эспада, 2005. – 840 с.
176. Вінник О.М. Теоретичні аспекти правового забезпечення реалізації публічних і приватних інтересів в господарських товариствах: Дис. … д-ра юрид. наук: 12.00.04 / Київський нац. ун-т імені Тараса Шевченка / О.М. Вінник. – К., 2004. – 631с.
177. Рабінович П.М. Основи загальної теорії права і держави: Навч. посібник / П.М. Рабінович. – К.: ІСДО, 1995. – 172 с.
178. Порощук С.Д. Загальні основи теорії соціально – правового захисту співробітників міліції / С.Д. Порощук. – Запоріжжя: Юрид. ін-т МВС України, 2001. – 134 с.
179. Общая теория прав человека / Отв. ред. Е.А. Лукашева. – М.: НОРМА, 1996. – 509 с.
180. Щербюк Н. Правове регулювання трудових відносин. Завдання держави – узгодити протилежні інтереси / Н. Щербюк // Віче. – 2007. – №11(200). – С. 25, 26.
181. Ципеліус Р. Філософія права / Р. Ципеліус / Під ред. Є.М. Причепія. – К.: Тандем, 2000. – 300 с.
182. Андриановская И.И. Сфера действия норм трудового права и система правоотношений в сфере применения труда / И.И. Андриановская // Правоведение. – 2000. – №5. – С. 78 – 82.
183. Грибанов В.П. Осуществление и защита гражданских прав / В.П. Грибанов. – М.: Статут, 2000. – 411 с.
184. Гвишиани Д. Материалистическая диалектика – основа системных исследований / Д. Гвишиани // Общественные науки. – 1981. – №2. – С. 109. – 117.
185. Полевой Н.С. Криминалистическая кибернетика: Теория информационных процессов и систем в криминалистике / Н.С. Полевой. – М.: Изд-во МГУ, 1982. – 207 с.
186. Чанишева Г.І. Колективні відносини у сфері праці: теоретико-правовий аспект / Г.І. Чанишева. – Одеса: Юрид. літ., 2001. – 328 с.
187. Цепин А.И. О коллективно-трудовых правоотношениях / А.И. Цепин // Проблемы трудового права и права социального обеспечения. – М.: ИГПАН СССР, 1975. – С. 80 – 86.
188. Чанишева Г.І. Колективні відносини у сфері праці: теоретичні та практичні проблеми правового регулювання: Дис. … д-ра юрид. наук: 12.00.05 / Одеська нац. юрид. акад. / Г.І. Чанишева. – Одеса, 2001. – 419 с.
189. Снигирева И.О. К вопросу о профсоюзах как субъектах советского трудового права / И.О. Снигирева // Проблемы трудового права и права социального обеспечения. – М.: ИГПАН СССР, 1975. – С. 86 – 92.
190. Пашков А.С. Проект нового Трудового кодекса / А.С. Пашков // Гос-во и право. – 1995. – №3. – С. 76 – 85.
191. Чанишева Г. Право на об’єднання як колективне трудове право / Г. Чанишева // Юридичний вісник. – 2000. – №3. – С. 89 – 95.
192. Российское законодательство и Европейская Конвенция о защите прав человека и основных свобод: Обзор материалов научно-практической конференции в Институте государства и права РАН // Гос-во и право. – 1997. – №5. – С. 92 – 99.
193. Права человека: Учебник / Отв. ред. Е.А. Лукашева. – М.: НОРМА – ИНФРА*М, 1999. – 573 с.
194. Гукасян Р.Е. Личные интересы в механизме правового регулирования / Р.Е. Гукасян // Защита личных и общественных интересов в гражданском судопроизводстве. – Калинин, 1985. – 177 с.
195. Кожевников С.Н. Социально-правовая активность личности / С.Н. Кожевников // Сов. гос-во и право. – 1980. – №9. – С. 23 – 28.
196. Лукашева Е.А. Социалистическое правосознание и законность / Е.А. Лукашева. – М.: Юрид. лит., 1973. – 344 с.
197. Плеханов Г.В. Избранные философские произведения / Г.В. Плеханов. – Т. ІІ. – М.: Политиздат, 1956. – 496 с.
198. Попов В.К. Право и материальные интересы в межхозяйственной кооперации / В.К. Попов. – Х.: Вища школа, 1983. – 170 с.
199. Михайлов С.В. Интерес как общенаучная категория и ее отражение в науке гражданского права / С.В. Михайлов // Гос-во и право. – 1999. – №7. – С. 86 – 92.
200. Мальцев Г.В. Соотношение субъективных прав, обязанностей и интересов советских граждан / Г.В. Мальцев // Сов. гос-во и право. – 1965. – №10. – С. 17 – 26.
201. Галкин П.Я. Интерес в диалектическом единстве отражения и отношения: Автореф. дис. ... канд. философ. наук: 09.00.01 / Моск. гос. ун-т им. М.В. Ломоносова / П.Я. Галкин. – Киев, Одесса, 1977. – 20 с.
202. Бернацкий В.О. Интерес: познавательная и практическая функція / В.О. Бернацкий. – Томск: Томский гос. ун-т, 1984. – 168 с.
203. Психология: Словарь / Под. ред. А.В. Петровского, М.Г. Ярошевского. – М.: Политиздат, 1990. – 528 с.
204. Здравомыслов В.Г. Потребности. Интересы. Ценности / В.Г. Здравомыслов. – М.: Политиздат, 1986. – 223 с.
205. Ханипов А.Т. Интересы как форма общественных отношений / А.Т. Ханипов. – Новосибирск: Наука, 1987. – 225 с.
206. Общая и прикладная политология: Учебн. пособие / Под общ. ред. В.И. Жукова, Б.И. Краснова. – М.: МГСУ; Изд-во “Союз”, 1997. – 992 с.
207. Здравомыслов А.Г. Проблема интереса в социологической теории / А.Г. Зд