СПІВВІДНОШЕННЯ МІЖНАРОДНОГО ПУБЛІЧНОГО І МІЖНАРОДНОГО КОМЕРЦІЙНОГО АРБІТРАЖІВ

Краткое описание

ІНСТИТУТ ЗАКОНОДАВСТВА ВЕРХОВНОЇ РАДИ УКРАЇНИ

На правах рукопису

Мамон Зоя Володимирівна

УДК 341.63

СПІВВІДНОШЕННЯ МІЖНАРОДНОГО ПУБЛІЧНОГО І МІЖНАРОДНОГО КОМЕРЦІЙНОГО АРБІТРАЖІВ

12.00.11 – міжнародне право

Дисертація на здобуття наукового ступеня
кандидата юридичних наук

Науковий керівник
доктор юридичних наук, професор, член-кореспондент Національної академії правових наук України, Заслужений юрист України
ЗАЙЧУК Олег Володимирович

Київ – 2011

ЗМІСТ
Перелік умовних позначень 3

ВСТУП 4

РОЗДІЛ 1 ПОНЯТТЯ ТА ОСНОВНІ ХАРАКТЕРИСТИКИ МІЖНАРОДНОГО ПУБЛІЧНОГО АРБІТРАЖУ 12
1.1. Гносеологія міжнародного публічного арбітражу 12
1.2. Поняття міжнародного публічного арбітражу та його види 20
1.3. Міжнародні конвенції у сфері міжнародного публічного арбітражу 41
Висновки до розділу 1 ………………………………… ………………..55

РОЗДІЛ 2 ПОНЯТТЯ ТА ПРАВОВА ПРИРОДА МІЖНАРОДНОГО КОМЕРЦІЙНОГО АРБІТРАЖУ 57
2.1. Поняття і класифікація міжнародного комерційного арбітражу 57
2.2. Історія розвитку міжнародного комерційного арбітражу 73
2.2.1. Розвиток міжнародних комерційних арбітражів у західноєвропейській правовій традиції 73
2.2.2. Історичний розвиток міжнародного комерційного арбітражу на території України 87
2.3. Міжнародні конвенції у сфері міжнародного комерційного арбітражу 99
Висновки до розділу 2 ……………………………………………… …114

РОЗДІЛ 3 ОКРЕМІ АСПЕКТИ СПІВВІДНОШЕННЯ МІЖНАРОДНОГО ПУБЛІЧНОГО І МІЖНАРОДНОГО КОМЕРЦІЙНОГО АРБІТРАЖІВ 118
3.1. Особливості дії загальних принципів міжнародного права в міжнародному публічному і комерційному арбітражах 118
3.2. Загальні і відмінні риси третейського розгляду в міжнародному публічному і комерційному арбітражах 141
3.3. Змішаний міжнародний арбітраж. Міжнародний Центр з врегулювання Інвестиційних Спорів (ICSID) 156
Висновки до розділу 3 …………………………………………………175
ВИСНОВКИ 178

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ 185

Перелік умовних позначень
ICSID Міжнародний Центр з врегулювання Інвестиційних Спорів
ЗА НБСЄ Заключний акт Наради з безпеки і співробітництва в Європі 1975 року
Загальний акт Загальний акт про мирне вирішення міжнародних спорів
ЗТАК Зовнішньоторговельна арбітражна комісія Всесоюзної торгової палати СРСР
ІНМАРСАТ Конвенція про міжнародну організацію морського супутникового зв’язку
МАК Морська арбітражна комісія при Торгово-промисловій палаті України
МКА Міжнародний комерційний арбітраж
МКА при ТПП України Міжнародний комерційний арбітраж при Торгово-промисловій палаті України
МКАС при ТПП України Міжнародний комерційний арбітражний суд при Торгово-промисловій палаті України
МПА Міжнародний публічний арбітраж
МТП Міжнародна Торгова Палата
ОБСЄ Організація з безпеки і співробітництва в Європі
ППТС Постійна палата третейського суду
СНД Співдружність Незалежних Держав
СОТ Світова організація торгівлі
ТПП України Торгово-промислова палата України
ЮНСІТРАЛ Комісія Організації Об’єднаних Націй з права міжнародної торгівлі

ВСТУП

Актуальність теми. Характерною ознакою сучасних міжнародних відносин є постійно зростаюча кількість їх учасників (держав, державних інституцій, міжнародних організацій, фізичних та юридичних осіб), які з метою задоволення своїх потреб набувають прав та несуть обов’язки у найрізноманітніших сферах суспільного життя.
Безумовно, що процес взаємодії суб’єктів міжнародних відносин не завжди закінчується тим результатом, на який вони розраховують. Внаслідок суб’єктивних чи об’єктивних чинників їх взаємодія може трансформуватись у конфліктні ситуації, з яких вийти самостійно вони не мають змоги. У таких випадках сторони спору наділені можливістю скористатися напрацьованою міжнародним правом системою способів вирішення міжнародно-правових конфліктів. До таких способів належать: переговори, добрі послуги, посередництво, узгоджувальні процедури, міжнародний арбітраж, судовий розгляд.
В останні декілька десятиліть міжнародний арбітраж став найпопулярнішим способом вирішення міжнародних спорів. Обумовлено це тими реальними перевагами, які арбітраж зміг продемонструвати міжнародним контрагентам. Це, по-перше, демократичність процесу розгляду спорів – обрання суду та суддів за згодою сторін, вплив останніх на формування правил розгляду спорів, по-друге, спрощена процедура розгляду спору, оперативність їх вирішення та економічність, по-третє, остаточність та обов’язковість рішень міжнародного арбітражу.
У науковій літературі, як показує аналіз, переважають дослідження питань функціонування або міжнародного комерційного арбітражу (ці питання досліджувалися у працях Т. С. Кисельової, Ю. Д. Притики, В. В. Комарова, І. Г. Побірченка, А. В. Цират, Г. А. Цират та ін.) або міжнародного публічного арбітражу (ці питання досліджувалися у працях С. Л. Лазарєва, Л. А. Камаровського, П. Бібікова, А. Н. Стоянова, Є. А. Коровіна, М. А. Таубе, Н. Н. Голубєва).
Однак комплексного, з єдиних методологічних позицій, дослідження співвідношення міжнародного публічного і міжнародного комерційного арбітражів не проводилося. Між тим, сучасний етап розвитку міжнародного права характеризується великою кількістю спорів, у яких сторонами є одночасно держави, фізичні та юридичні особи.
Враховуючи вищезазначене, можна вважати, що обрана тема даного дослідження є актуальною як з точки зору міжнародного права, так і з точки вироблення рекомендацій щодо поступового зближення інститутів міжнародного публічного та міжнародного комерційного арбітражів.
Теоретичним підґрунтям висновків, сформульованих у дослідженні, є наукові праці вчених-юристів: М. Авдюкова, В. Анурова, М. Баймуратова, А. Бєлова, М. Богуславського, Є. Борисової, Г. Борна, Є. Брунцевой, А. Ван ден Берга, Є. Виноградової, Л. Винокурової, А. Волкова, Е. Гайларда, Б. Голдмана, М. Гурвича, Р. Давида, Г. Дмитрієвої, Т. Добровольської, О. Дрижчаної, М. Дубровиної, Л. Завадської, Т. Захарченко, О. Зозулі, Г. Знаменського, Б. Карабельникова, А. Кейліна, В. Кисіля, Н. Кичкиної, А. Комарова, В. Комарова, В. Крейга, П. Куфтирєва, С. Лазарєва, П. Лалі, С. Лебедєва, Л. Лунца, І. Маришевої, О. Мінакова, Л. Містеліса, Ю. Монастирського, А. Муранова, В. Нікіфорова, Т. Нешатаєвої, Дж. Паулсона, І. Побірченка, Д. Полумордвінова, А. Попкова, Ю. Притики, Є. Пушкаря, А. Редферна, М. Розенберга, П. Сандерса, Б. Сегліна, Т. Сліпачук, Н. Ткачова, М. Треушнікова, П. Трубнікова, Ф. Фушара, М. Хантера, Б. Ханото, В. Хахуліна, Г. Цірата, Н. Чечіної, Д. Чечота, М. Штефана, К. Юдельсона, В. Яркова.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційне дослідження виконане в рамках комплексної науково-дослідної теми Інституту законодавства Верховної Ради України «Правові механізми адаптації законодавства України до законодавства Європейського Союзу» (номер державної реєстрації 0104У007245).
Мета і задачі дослідження. Мета дослідження полягає у здійсненні системного, комплексного наукового аналізу міжнародного публічного і міжнародного комерційного арбітражу.
Наведена мета зумовила постановку і вирішення таких наукових задач:
– визначити поняття міжнародного публічного і міжнародного комерційного арбітражу, а також виявити їх характерні ознаки;
– розглянути загальні напрями та особливості еволюції міжнародного публічного та міжнародного комерційного арбітражу;
– виявити сучасні тенденції розвитку міжнародного публічного і міжнародного комерційного арбітражу на основі аналізу міжнародних конвенцій, договорів та національного законодавства держав;
– виділити види міжнародного публічного і міжнародного комерційного арбітражу;
– розкрити використання загальних принципів міжнародного права при здійсненні арбітражного розгляду спорів;
– проаналізувати спільні та відмінні характеристики в організації та діяльності міжнародного публічного і міжнародного комерційного арбітражів;
– розробити пропозиції та рекомендації щодо удосконалення інституту міжнародного арбітражу.
Об’єктом дослідження є міжнародні відносини у сфері вирішення спорів за участю держав, міжнародних організацій, а також фізичних та юридичних осіб, які наділені міжнародною правосуб’єктністю у визначених відносинах.
Предметом дослідження є доктринальні, нормативні та прагматичні аспекти міжнародного арбітражу, включаючи положення міжнародних конвенцій, договорів, національних нормативно-правових актів та практики їх застосування, наукові погляди, ідеї, концепції щодо розвитку, діяльності та співвідношення міжнародного публічного і міжнародного комерційного арбітражів (далі – МКА і МПА).
Методами дослідження виступають загальнонаукові й спеціальні методи наукового пізнання: історичний, діалектичний, формально-логічний, формально-юридичний, порівняльно-правовий, а також методи дослідження, що мають профільний характер, та є специфічними для системи міжнародного публічного права та галузі міжнародного приватного права, що особливо яскраво проявляються у процесі їх порівняльного (компаративного) дослідження. Використання історичного та діалектичного методів дозволило визначити основні закономірності розвитку інститутів міжнародного публічного і міжнародного комерційного арбітражів. Формально-логічний метод був використаний при формулюванні висновків щодо природи арбітражного судочинства. Органічне використання спеціальних наукових методів дало змогу реалізувати такі постулати наукового дослідження, як повнота, логічна несуперечливість та об’єктивність. Зокрема, за допомогою формально-юридичного, порівняльно-правового методів був здійснений порівняльний аналіз міжнародного публічного і міжнародного комерційного арбітражів через призму норм, які визначають принципи та порядок здійснення розгляду спорів зазначеними арбітражами, винесення ними рішень та виконання останніх сторонами спору; а також наукових позицій вчених, поглядів практиків на актуальні питання міжнародного арбітражу. Метод «міжнародне право/міжнародні відносини» та «міжнародне публічне право/міжнародне приватно право» дозволив проаналізувати та провести порівняння конституюючих та інституційних факторів становлення, існування, функціонування та перспективного розвитку МКА і МПА у їх історичній та нормативно-правовій ретроспективі та перспективі, виходячи з актуальності діяльності зазначених інститутів для міжнародного співтовариства та окремих його держав-членів.
Наукова новизна отриманих результатів полягає в тому, що вперше комплексно, на підставі аналізу історії виникнення, правового регулювання, сутнісних ознак, принципів діяльності досліджено співвідношення міжнародного публічного і міжнародного комерційного арбітражів. Новизна роботи конкретизується в науково-теоретичних положеннях, висновках та пропозиціях, найважливішими з яких є наступні.
Вперше:
– визначено, що основна відмінність між міжнародним публічним та міжнародним комерційним арбітражем полягає у відсутності в міжнародному публічному арбітражі процедур оскарження рішень та звернення щодо їх виконання;
– аргументовано доцільність на рівні міжнародних актів закріпити положення, згідно з яким міжнародний публічний арбітраж буде наділений правом у випадках ескалації спору між сторонами та з метою попередження негативних наслідків такої ескалації застосовувати на вимогу однієї із сторін спору або на власний розсуд охоронні заходи;
– доведено, що поділ міжнародних спорів на юридичні та політичні, визначений у Загальному акті про мирне вирішення міжнародних спорів 1928 року та низці інших міжнародно-правових документах є штучним, у доктрині міжнародного права відсутні чіткі критерії для проведення такого розмежування;
– обґрунтовано необхідність виключення з арбітражного законодавства (ст. 5 Конвенції про визнання та виконання іноземних арбітражних рішень від 10.06.1958 року) положення про те, що держава може відмовитись визнати арбітражне рішення, мотивуючи це нормами внутрішнього законодавства, оскільки, у випадку згоди держави на здійснення міжнародного арбітражу на її території, вона тим самим визнає право арбітражного суду виносити самостійні рішення.
Удосконалено:
– поняття «міжнародний комерційний арбітраж» під яким слід розуміти недержавний орган змішаної правової природи, а також власне спосіб розгляду спорів з договірних та інших цивільно-правових відносин, ускладнених іноземним елементом, за угодою сторін та за процедурою, яка визначена ними;
– положення, згідно з яким принцип міжнародного приватного права «автономії волі», який притаманний вирішенню спорів міжнародними комерційними арбітражами, поширюється і на міжнародний публічний арбітраж. Зокрема доведено, що цей принцип поширюється на ту частину міжнародного комерційного арбітражу, яка передбачає право сторін самостійно визначити можливість використання норм міжнародного права чи вирішення спору на основі принципу ex aequo et bono;
– класифікацію міжнародних арбітражів, зокрема запропоновано постійно діючі суди додатково класифікувати за юрисдикцією (загальної юрисдикції, корпоративні та спеціалізовані суди) та за національним чи міжнародним характером спорів (виключно міжнародні (зовнішні) та змішані);
– періодизацію розвитку міжнародного комерційного арбітражу та міжнародного публічного арбітражу.
Знайшли подальший розвиток:
– положення про те, що міжнародне публічне і міжнародне приватне право мають єдині основні принципи. Зокрема доведено, що такі принципи застосовуються як в публічному, так і в комерційному арбітражах;
– обґрунтування однакових для МПА і МКА: етапів третейського розгляду, передумов для розгляду справ, порядку формування складу арбітражу, остаточність і обов’язковість рішень для сторін;
– пропозиції розробити новий багатосторонній міжнародно-правовий документ під егідою ООН, положення якого усунуть існуючі недоліки інституту міжнародного публічного арбітражу;
– положення про поєднання змішаним міжнародним арбітражем у собі властивостей як міжнародного публічного так і міжнародного комерційного арбітражу, це пов’язано у першу з тим, що спори у ньому вирішуються на підставі національного, міжнародного приватного і міжнародного публічного права.
Теоретичне та практичне значення одержаних результатів. Положення дисертації можуть бути використані у подальших дослідженнях проблем міжнародного публічного і міжнародного комерційного арбітражів. Теоретичні концепції автора можуть бути використані в науковій та навчально-педагогічній діяльності, у навчальному процесі при викладенні таких курсів та спецкурсів як «Цивільний процес», «Міжнародне право», «Міжнародний комерційний арбітраж», «Альтернативні способи вирішення спорів», «Третейський суд», а також при підготовці підручників та посібників з цих дисциплін.
Результати дослідження можуть бути також використанні юристами під час роботи на конференціях та круглих столах, присвячених проблемам функціонування міжнародних арбітражів та подальшої уніфікації процедурних правил їх діяльності.
Особистий внесок здобувача. Дисертація є самостійною завершеною науковою роботою, спеціальним комплексним дослідженням співвідношення міжнародного публічного і міжнародного комерційного арбітражів.
Апробація результатів дослідження. Основні теоретичні положення, висновки та пропозиції по вдосконаленню законодавства України були оприлюднені на трьох науково-практичних конференціях:
1) МКА: поняття, загальна характеристика, класифікація, джерела компетенції. Актуальні правові та економічні проблеми розвитку зовнішньоекономічних зв’язків. Збірник матеріалів VI Міжнародної науково-практичної конференції УАЗТ, Київ -2003р. С.285
2) Загальні аспекти виконання рішень МКА. Міжнародно-правове та економічне регулювання торгівлі: проблеми теорії і практики. Збірник матеріалів VIІ Міжнародної науково-практичної конференції УАЗТ, Київ -2004р. С.239
3) Еволюція міжнародних публічних арбітражів. Збірник тез Міжнародної науково-практичної конференції молодих науковців «IV Осінні юридичні читання», Хмельницький - 2005р. С.188
Публікації. За темою дисертації та відповідно до її змісту всього опубліковано: п’ять статтей в журналах та збірниках, що входять до переліку затверджених ВАК України наукових фахових видань, тези трьох доповідей на науково-практичних конференціях, а також науково-практичний коментар до Закону України «Про третейські суди» (у співавторстві).
Структура дисертації. Дисертація складається із вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних джерел. Загальний обсяг дисертації складає 185 сторінок, в тому числі 15 сторінок списку використаних джерел, який охоплює 155 найменувань.

Список литературы

ВИСНОВКИ

Одним з найбільших досягнень розвитку політичного і правового мислення у планетарному масштабі в останні десять років стало формулювання ідеї цілісності, неподільності світу, а також взаємозв’язку та взаємозалежності держав та народів. Дана обставина стала відповідним імпульсом для теоретичних побудов не лише у науці міжнародного права, але й міжнародного приватного права, яке за своїм призначенням та сутністю відображає глобалізм суспільних відносин, врегульованих правом, обслуговує та опосередковує вказані процеси.
Враховуючи вказане, у дисертаційному дослідженні нами було здійснено спробу вирішити актуальні питання співвідношення міжнародного публічного і міжнародного комерційного арбітражів, що знайшло своє відображення у висновках та пропозиціях, основними з яких є:
Розвиток сучасного міжнародного публічного і змішаного арбітражів пов’язаний з англо-американськими відносинами, і зокрема з укладенням «Договору Джея» 1794 року, в якому було створено досить прогресивну систему вирішення спорів і який дозволив оцінити переваги та ефективність арбітражного способу вирішення міжнародних спорів порівняно з іншими формами вирішення.
З процесуальної точки зору, міжнародний публічний арбітраж – це, передусім, процедура третейського судового врегулювання спору, що виник між певними суб’єктами міжнародно-правових відносин, та має своїм наслідком прийняття обов’язкового для сторін арбітражного рішення, яке вважається остаточним.
З інституційної точки зору, – це судовий арбітражний орган, що функціонально відноситься до міжнародних органів правосуддя. Організаційно формується договірними сторонами з метою врегулювання конкретного спору (суд ad hoc), спорів визначеної категорії або будь-яких інших спорів, що мають між ними місце. Міжнародний арбітраж є інститутом міжнародного публічного права, який займає самостійне місце поруч з іншими формами мирного вирішення міжнародних спорів. Він має низку беззаперечних переваг порівняно з дипломатичними заходами та міжнародною судовою і примірювальною процедурами, а тому є одним з найбільш дієвих способів врегулювання міжнародних конфліктів.
Зважаючи на нинішні аспекти спрямування розвитку міжнародного публічного арбітражу, слід виділити такі його різновиди: 1) загальний арбітраж (охоплює спори з політичною складовою); 2) спеціальний арбітраж (призначений для вирішення спорів у спеціальних і технічних сферах відносин між державами); 3) спеціалізований (направлений на вирішення спорів щодо конкретних сфер співробітництва держав).
У будь-якому міждержавному спорі присутні як правові, так і політичні аспекти. Вважаємо, такий підхід дозволить використовувати принцип ex aequo et bono, який є частиною міжнародного права, при вирішенні будь-яких міжнародно-правових спорів.
Потрібно на рівні міжнародних актів закріпити положення, згідно з яким міжнародний публічний арбітраж буде наділений правом у випадках ескалації спору між сторонами та з метою попередження негативних наслідків такої ескалації застосовувати на вимогу однієї із сторін спору охоронні заходи. Це дозволить не лише призупинити процес поглиблення конфліктних відносин між державами, але і відновити, на скільки це можливо, стан, який існував до спору.
Останні здобутки у сфері кодифікації міжнародної арбітражної процедури пов’язані з діяльністю Постійної палати третейського суду на сучасному етапі. Адміністративною радою ППТС було прийнято чотири нових факультативних регламенти з арбітражної процедури.
Міжнародний комерційний арбітраж має свою історію становлення та розвитку. Першим постійно діючим міжнародним комерційним арбітражем був так званий суд рекуператорів у Стародавньому Римі. Рекуператорами (recuperatores) були судді, які призначались замість звичайних суддів для здійснення судочинства у справах за участю іноземців.
На початку XXI століття більш гостро постала необхідність розробити універсальний багатосторонній міжнародний договір (наприклад, під егідою ООН), який би забезпечив єдину арбітражну процедуру з мирного вирішення міжнародних спорів та усунув існуючі недоліки МПА. Така пропозиція все частіше висловлюється фахівцями та науковими установами з питань міжнародного права. Проект Конвенції з арбітражної процедури, розроблений Комісією міжнародного права у 1953 році, міг би стати базовим при розробці такого документу, звісно, з урахуванням сучасних тенденцій у галузі міжнародного арбітражу.
Поява третейських судів Стародавньої Русі як форми договірного розв’язання спорів була спричинена роздробленням феодальної Русі, а перші згадки про них відносяться до початку XII ст. Історія вітчизняних третейських судів з часів Стародавньої Русі і до початку ХХ ст., відрізняючись своєрідністю етапів і форм розвитку, в цілому, повторює шлях європейських країн. Не дивлячись на відсутність впливу римського права, форма договірного розв’язання спорів шляхом третейського суду на Русі була найбільш поширеною і застосовувалась здебільшого в комерційних відносинах.
У сучасному законодавстві європейських країн існують різні підходи до визначення міжнародного характеру арбітражу, і їх ретельний аналіз було проведено при розробці Типового закону ЮНСІТРАЛ. Закон України про міжнародний комерційний арбітраж, заснований на Типовому законі ЮНСІТРАЛ, виходить з більш широкого тлумачення терміну “міжнародний”, адже до МКА, крім передбачених у Типовому законі, можуть передаватися спори підприємств з іноземними інвестиціями, створених на території України, між собою; спори між їх учасниками; а також їх спори з іншими суб'єктами права України.
Сьогодні термін «міжнародний комерційний арбітраж» використовується: для визначення механізму розгляду комерційних спорів у цілому; органу (установи, організації), створеного для розгляду таких спорів; конкретного складу арбітрів, які розглядають конкретний спір. У зв’язку з цим, під міжнародним комерційним арбітражем пропонуємо розуміти недержавний орган змішаної правової природи, а також власне спосіб розгляду спорів з договірних та інших цивільно-правових відносин, ускладнених іноземним елементом, за угодою сторін та за процедурою, яка визначена ними.
Мета міжнародного комерційного арбітражу полягає у встановленні високих стандартів стабільності і законності в процесі міжнародної комерційної діяльності. Цей вид арбітражу залежить не лише від волі сторін спору, яка відображається у контрактах чи інших правових документах, але й від законодавства держави. Він є частиною національної правової системи, а тому окремі аспекти його діяльності регламентуються на рівні національних правових актів.
З огляду на велику різноманітність міжнародних комерційних арбітражів, що функціонують у світі, їх прийнято класифікувати за терміном дії, за юрисдикцією, за характером спорів, що вирішуються, за ступенем обов’язковості для сторін арбітражного розгляду, за засадами вирішення спорів, за способом створення арбітражів, за способом формування складу арбітрів тощо. Найважливішою, зважаючи на відмінності у правовому становищі міжнародних комерційних арбітражів, є їх класифікація за терміном дії. Арбітражі різного терміну дії відрізняються, насамперед, за способами закріплення компетенції судів, способами формування складу арбітрів, процедурами вирішення спорів. Виділяють постійно діючі (інституційні) суди, суди обмеженого строку дії та суди “ad hoc” (ізольовані), які створюються спеціально для вирішення конкретного спору. Постійно діючі суди додатково класифікуються за юрисдикцією (загальної юрисдикції, корпоративні та спеціалізовані суди), за національним чи міжнародним характером спорів (виключно міжнародні (зовнішні) та змішані).
Серед міжнародних угод України в області міжнародного комерційного арбітражу можна виділити універсальні міжнародні конвенції і документи та конвенції регіонального характеру. Їх, у свою чергу, можна поділити на багатосторонні і двосторонні договори.
Відповідно до Конвенції про визнання і виконання іноземних арбітражних рішень 1958 року, однією з підстав відмови у визнанні і виконанні арбітражного рішення є посилання держави на те, що ухвалене рішення суперечить її публічному порядку. Проте, у більшості національних правових систем визначення змісту поняття “публічний порядок” взагалі відсутнє. З огляду на це, необхідно розробити новий міжнародно-правовий акт, який би якомога глибше розкрив понятійний апарат у сфері міжнародного комерційного арбітражу, і зокрема зміст поняття “публічний порядок”.
Вбачається тісний взаємозв’язок міжнародного публічного і міжнародного приватного права, спільні фундаментальні принципи яких є рівними й обов'язковими для усіх суб’єктів міжнародно-правових відносин та застосовуються як в публічному (міждержавному), так і в комерційному арбітражі.
Принцип невтручання у внутрішні справи покладає на держави обов’язок без крайньої потреби не поширювати свій контроль на діяльність арбітражних судів.
Незважаючи на те, що за допомогою класичного міжнародного публічного арбітражу вирішуються спори за участю держав і міжнародних організацій на підставі норм міжнародного публічного права, а міжнародний комерційний арбітраж розглядає спори, які ускладнені іноземним елементом у сфері торговельних, економічних та науково-технічних відносин між фізичними і юридичними особами різних держав, МПА і МКА характерні одні і ті ж етапи третейського розгляду, передумовою обох арбітражів є укладення сторонами арбітражної угоди (компромісу) або включення до договору арбітражного застереження. Сторони, як правило, самостійно формують склад арбітражу, а арбітри ухвалюють рішення, які вважаються остаточним і обов’язковим для сторін.
Відомий міжнародному приватному праву принцип “автономії волі”, притаманний вирішенню спорів міжнародними комерційними арбітражами, поширюється також і на міжнародний публічний арбітраж, зокрема ту його частину, яка передбачає право сторін самостійно визначити можливість використання норм міжнародного права чи вирішення спору на основі принципу ex aequo et bono, тобто на підставі справедливості й доброї совісті, а не формального закону.
Аналіз міжнародних конвенцій у сфері міжнародного публічного і міжнародного комерційного арбітражів дозволяє зробити висновок, що основна відмінність між ними полягає у відсутності у міжнародному публічному арбітражі процедур оскарження рішень та звернення щодо їх виконання. У той же час можливість та необхідність оскарження рішення міжнародного комерційного арбітражу на підставі недійсності арбітражної угоди, перевищення судом своїх повноважень, корупції третейського судді і неправильного формування складу суду не може викликати жодних сумнівів.
Застосовані нами методи наукового аналізу вказують на наявність, передусім, проблемних питань визначення правової природи арбітражу між державами й іноземними фізичними та/або юридичними особами. Така особлива типовість цього арбітражу зумовлена поєднанням в собі властивостей як публічного, так і комерційного міжнародного арбітражу, й вказує на його дуалістичний характер. Доробок світової наукової думки у цій сфері, надав йому назву, – змішаний міжнародний арбітраж. Його виникнення пов’язане з тими випадками, коли у міжнародному публічному спорі зачіплені інтереси фізичних та юридичних осіб.
Основною характерною рисою змішаного арбітражу є те, що він надає компаніям і фізичним особам право прямого доступу до міжнародного арбітражного (судового) процесу. Спори у ньому вирішуються на підставі національного, міжнародного приватного і міжнародного публічного права, що свідчить про симбіоз властивостей МКА і МПА в ньому.
Виконання рішень, які набули законної сили, змішаного міжнародного арбітражу, залежить від відповідних норм національного права та кореспондується до норм про виконавче провадження судових рішень законодавства тієї держави, на території якої воно підлягає виконанню, та за відповідних умов, гарантується можливістю застосування міжнародних публічно-правових засобів і способів, характер яких визначають у міжнародному договорі про заснування змішаного міжнародного арбітражу, у разі відмови його виконання.
Актуальність подальшого дослідження теми є очевидною, адже сучасний етап розвитку міжнародного права характеризується перманентним зростанням активності фізичних і юридичних осіб у міжнародних правовідносинах. Процедура розгляду спорів у міжнародних комерційних арбітражах носить більш детальний характер і може бути широко застосована в міжнародних публічних арбітражах. Крім того, успішна практика розгляду в міжнародних комерційних арбітражах міждержавних спорів свідчить про необхідність її глибокого вивчення та вдосконалення задля подальшого взаємопроникнення міжнародного публічного та міжнародного права, посилення дотримання законності, покращення правової свідомості громадян.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
1. Конституція України [Текст] : [прийнята 28 червня 1996 року] // Відомості Верховної Ради України. — 1996. — № 30. — 141 с.
2. Конвенція про визнання і виконання іноземних арбітражних рішень 1958 року [Текст] // Офіційний вісник України. — 2004. — № 45. —
Ст. 3004.
3. Вашингтонська конвенція про вирішення інвестиційних спорів між державами і фізичними та юридичними особами інших держав від 18 березня 1965 року [Електронний ресурс]. — Режим доступу : http://www.worldbank.org/icsid/cases/pending.htm.62 .
4. Європейська конвенція про зовнішньоторговельний арбітраж від 21.04.1961 року // Офіційний вісник України. — 2004. — № 44. — 2940 с.
5. Заключний акт Наради з безпеки і співробітництва в Європі 1975 року [Электронный ресурс]. — Режим доступу : http://www.un.org/russian/documen/basicdoc/charter.htm.
6. Образцовые правила арбитражного процесса, принятые на десятой сессии Комиссии международного права в 1958 года [Текст] // Работа Комиссии международного права. — Нью-Йорк, 1973. — С. 88-96.
7. Про ратифікацію Конвенції з примирення і арбітражу в рамках НБСЄ [Текст] : закон України від 16 травня 1995 року // Відомості Верховної Ради України. — 1995. — № 20. — 145 с.
8. Про ратифікацію Конвенції про порядок вирішення інвестиційних спорів між державами та іноземними особами [Текст] : закон України від 16 березня 2000 року // Відомості Верховної Ради України. — 2000. — № 21. — 161 с.
9. Цивільний процесуальний кодекс України [Текст] : від 18 березня 2004 року // Офіційний вісник України. — 2004. — № 16. — 1088 с.
10. Про міжнародний комерційний арбітраж [Текст] : закон України від 24 лютого 1994 року // Відомості Верховної Ради України. — 1994. — № 25. — 198 с.
11. Про міжнародні договори України [Текст] : Закон України від 29 червня 2004 року // Відомості Верховної Ради України. — 2004. — № 50. — 540 с.
12. Регламент Міжнародного комерційного арбітражного суду при Торгово-промисловій палаті України, затверджений рішенням Президії Торгово-промислової палати України від 25 серпня 1994 року [Електронний ресурс]. — Режим доступу : http://www.ucci.org.ua/arb/icac/ru/rules.html
13. Щодо Конвенції про визнання і виконання іноземних арбітражних рішень та Європейської конвенції про зовнішньоторговельний арбітраж [Текст] : лист Міністерства закордонних справ України // Налоговый, банковский, таможенный консультант. — 2000. — № 13. — 34 с.
14. Алексеев А.Г. Международный центр по урегулированию инвестиционных споров (ИКСИД): некоторые вопросы юрисдикции и арбитражного производства [Текст] : Моногр. / А.Г. Алексеев,
С.А. Войтович, Д.И. Грищенко, О.В. Шевчук. – К. : Юридична практика, 2005. – 304 с.
15. Алексеев С.С. Структура советского права [Текст]
/ С.С. Алексеев . — М.: Юрид. лит., 1975. — 264 с.
16. Анцелевич Г. О. Міжнародне право [Текст] : підруч. для вищ. навч. закладів / Г.О. Анцелевич, О.О. Покрещук. — К.: Алерта; Пектораль, 2003. — 409 с.
17. Арбитражный процесс [Текст] : учеб. / [А.В. Абсалямов, И.Г. Арсенов, Е.А. Виноградова и др.] ; под ред. В.В. Яркова. — М. : Юристъ, 2000. — 480 с.
18. Арбитражный регламент ЮНСИТРАЛ [Текст] // Междунар. коммерч. Арбитраж в Украине : законодательство и практика / под общ. ред. И.Г. Побирченко. — К. : Вид. Дім «Ін Юре», 2000. — С. 758 – 830.
19. Бараташвили Д.М. Принцип суверенного равенства государств в международном праве [Текст] / Д.М. Бараташвили. — М. : Наука, 1978. — 118 с.
20. Барон Ю. Система римского гражданского права [Текст]
/ Ю. Барон. — СПб. : Тип. Ю.Н. Эрлих, 1909. — Вып.1, Кн. 1: Общая часть. — 974 с.
21. Бобров Р.Л. Основные проблемы теории международного права [Текст] / Р.Л. Бобров. — М. : Междунар. отношения, 1968. — 272 с.
22. Богуславский М.М. Международное частное право. Элементарный курс [Текст] / М.М. Богуславский. — М. : Юристъ, 2002. — 317 с.
23. Большой юридический словарь [Текст] / [В.Н. Додонов, В.Д. Ермаков, М.А. Крылова и др.] ; под ред. А.Я. Сухарева, В.Д. Зорькина, В.Е. Крутских. — М. : ИНФРА-М, 1997. — 790 с.
24. Брагинский М.И. Договорное право [Текст] / М.И. Брагинский, В.В. Витрянский. — М. : Статут, 1999.— 848 с. — (Кн. 1: Общие положення).
25. Броунли Я. Международное право [Текст] : в 2-х кн.
/ Я. Броунли. —М. : Прогресс, 1977. — Кн. 2. — 507 с.
26. Брунцева Е.В. Международный коммерческий арбитраж [Текст]: учеб. пособие для вузов / Е.В. Брунцева. — СПб. : Сентябрь, 2002. — 368 с.
27. Величковский А.В. Проблемные аспекты понятия «юрисдикция Международного суда ООН» [Текст] / А.В. Величковский // Белорусский журнал международного права и международных отношений. — 2000. — № 4. — С. 15-20.
28. Вербловский Г.В. Третейский суд [Текст] / Г.В. Вербловский// Журнал гражданского и уголовного права. — 1888. — Кн. 2. – 127 с.
29. Вицын А.И. Третейский суд по русскому праву [Текст]
/ А.И. Вицын // Новости АРС. — 2000. — № 1. — C. 67-83.
30. Волков А.Ф. Торговые третейские суды [Текст] / А.Ф. Волков. — СПб.: Тип. ред. период. изд. М-ва фин., 1913. — 302 с.
31. Волков А.Ф. Торговые третейские суды: средние века [Текст] / А.Ф. Волков // Новости АРС. — 2000. — № 2. – С. 38 – 57.
32. Волков А.Ф. Торговые третейские суды : третейский суд в Древней Руси [Текст] / А.Ф. Волков // Новости АРС. — 2000. — № 4. –
С. 11 –69.
33. Галенская Л.Н. Действие общих принципов международного права в международном частном праве [Текст] / Л.Н. Галенская // Международное частное право. — 1996. — № 4. — C. 3-12.
34. Галенская Л.Н. Действие общих принципов международного права в сфере международного частного права [Текст] / Л.Н. Галенская // Междунар. частное право. — 1995. — № 4. — С. 3-11.
35. Галенская Л.Н. Музы и право : правовые вопросы международного сотрудничества в области культуры [Текст]
/ Л.Н. Галенская. — Л. : Изд-во ЛГУ, 1987. — 223 с.
36. Гималаев А.Н. Международное право и современность [Текст] / А.Н. Гималаев. — М. : Наука, 1984. — 191 с.
37. Голубев Н. Международные третейские суды XIX века : очерки теории и практики [Текст] / Н. Голубев. — М. : Унив. Тип., 1903. — 316 с.
38. Гроций Г. О праве войны и мира [Текст]: три книги, в которых объясняется естественное право и право народов, а также принципы публичного права / Г. Гроций. — М. : Юрид. лит., 1956. — 867 с.
39. Дубовина М.А. Подведомственность споров третейскому суду [Текст] / М.А. Дубовина // Вестник Москов. ун-та. Сер.11: Право. — 2001. — № 2. — С. 77-87.
40. Женевская конвенция о приведении в исполнение арбитражных решений [Текст] // «Бейкер и Макензи» : международный коммерческий арбитраж. Государства Центральной и Восточной Европы и СНГ : учеб.-практ. пособие. — М. : Бек, 2001. — С. 14 – 23.
41. Жильцов А.Н. Применяемое право в международном коммерческом арбитраже. (Императивные нормы): дис. ... канд. юрид. наук: 12.00.11 / А.Н. Жильцов. — М., 1998. — 214 с.
42. Зайцев А.И. Диспозитивность – основополагающий принцип третейского судопроизводства [Текст] / А.И. Зайцев // Третейский суд. — 2000. — № 1. – С. 23 – 38.
43. Зайцев А.И. Классификация третейских судов [Текст] / А.И.Зайцев // Третейский суд. — 2001. — № 5-6. – С. 23 – 55.
44. Зайцев А.И. Отличия российского третейского судопроизводства от государственного : исторический аспект [Текст] / А.И. Зайцев // Развитие альтернативных форм разрешения правовых конфликтов: сб. науч. ст. / под общ. ред. М.В. Немытиной. — Саратов: Изд-во Сарат. юрид. ин-та МВД России, 2000. — Ч. 2. – С. 14 – 55.
45. Заозерский Н.А. Духовное лицо в звании третейского судьи [Текст] / Н.А. Заозерский. — Св. Троице-Сергиева лавра, 1899. — 389с.
46. Звеков В.П. Международное частное право [Текст] : курс лекций / В.П. Звеков. — М. : Норма-Инфра, 1999. — 686 с.
47. Зозуля О.О. Міжнародний змішаний арбітраж: досвід та національна практика [Текст] : дис. ... канд. юрид. наук: 12.00.11
/ О.О. Зозуля. — К., 2008. — 206 с.
48. Игнатенко Г.В. Понятие международного права, предмет регулирования [Текст] / Г.В. Игнатенко // Международное право: учеб. [Г.В.Игнатенко, М.В. Кучин, Л.А. Лазутин и др.] ; под ред. Г.В. Игнатенко. — М. : Высш. шк., 1995. — С. 16 – 32.
49. Казарян Г.Р. Некоторые специфические черты международного арбитража [Текст] / Г.Р. Казарян // Проблемы государства и права. — 1975. — Вып. 11. — С. 248-251.
50. Камаровский Л. О международном суде [Текст] / Л.О. Камаровский. — М. : Тип. Т. Малинского, 1881. — 550 с.
51. Киселева Т.С. Оспаривание и принудительное исполнение решений международного коммерческого арбитража: сравнительно-правовое исследование [Текст] : дис... канд. юрид. наук : 12.00.04 / Т.С. Киселева. — Донецк, 2003. — 204 с.
52. Клименко Б.М. Мирное решение территориальных споров [Текст] / Б.М. Клименко — М. : Междунар. отношения, 1982. — 184 с.
53. Кожевников Ф.И. Русское государство и право (до XX в.) [Текст] / Ф.И. Кожевников. — М. : Юрид. изд-во МЮ СССР, 1947. — 335 с.
54. Кожевников Ф.Н. Комиссия международного права [Текст]
/ Ф.Н. Кожевников, Э.С. Кривчикова. — М., 1977. — С. 248.
55. Кожевников Ф.Ш. Международный суд ООН : организация, цели, практика [Текст] / Ф.Ш. Кожевников, Г.В. Шармазанашвили. — М. : Междунар. отношения, 1971. — 102 с.
56. Коробова М.А. Международное право [Текст] : Учеб.
/ М.А. Коробова ; под ред. Г. И. Тункина. — М. : Юрид. лит., 1994. — 760 с.
57. Кривчикова Э.С. Некоторые вопросы теории и практики международного арбитража [Текст] / Э.С. Кривчикова, Е.Е. Тертус // Актуальные проблемы современного международного права. — 1976. — Вып. 6. — С. 54-55.
58. Конвенция о признании и приведении в исполнение иностранных арбитражных решений (Нью-Йорк, 10.06.1958 г.) // Международный коммерческий арбитраж в Украине: законодательство и практика / Под общ. ред. И. Г. Побирченко. - К. : Ін Юре, 2000. — C. 800-810.
59. Кудряшов С.М. Суд рекуператоров по римскому праву [Текст] / С.М. Кудряшов // Московский журнал международного права. — 1997. — № 4. – С. 97 – 103.
60. Курс международного права [Текст] : в 6 т. / гл. ред.
Ф.И. Кожевников. — М. : Наука, 1968. — Т. 4 : Основные институты и отрасли современного международного права / И.П. Блищенко,
Н.В. Захарова, Г.П. Калюжная и др. — 434 с.
61. Курс международного права [Текст] : в 6 т. / гл. ред.
Ф.И. Кожевников. — М. : Наука, 1967. — Т. 2. : Основные принципы современного международного права / А.С. Бахов, Р.Л. Бобров,
О.В. Богданов и др. — 331 с.
62. Куфтирєв П.В. Види та класифікація міжнародного комерційного арбітражу [Текст] / П.В. Куфтирєв // Актуальні проблеми приватного права в умовах становлення національної економіки : [Зб. тез доп. всеукр. наук.-практ. конф. студентів та аспірантів]. — К., 2004. — С. 4-6.
63. Кучин M.B. Международное экономическое право [Текст] // Международное право / М.В. Кучин ; под. ред. Г.В. Игнатенко. — М. : Высш. шк., 1999. – С. 324 – 400.
64. Кычкина Н. Сравнительный анализ регламентов арбитражных судов [Текст] / Н. Кычкина // Предпринимательство, хоз-во и право. — 2000. — № 8. — С. 28-31.
65. Ладыженский А.М. Мирные средства разрешения споров между государствами [Текст] / А.М. Ладыженский, И.П. Блищенко. — М. : Госюриздат, 1962. — 173 с.
66. Лазарев C.Л. Международный арбитраж [Текст] / С.Л. Лазарев. — М. : Междунар. отношения, 1991. — 213 с.
67. Лебедев С.Н. Международное сотрудничество в области коммерческого арбитража [Текст] / С.Н. Лебедев — М. : Изд-во Торг.-пром. палаты СССР, 1980. — 312 с.
68. Лебедев С.Н. Международное сотрудничество в области коммерческого арбитража. Международные конвенции, соглашения и другие документы по вопросам арбитража [Текст] / С.Н. Лебедев. — М. : Изд-во Торг.- пром. палаты СССР, 1979. — 216 с.
69. Левин Д.Б. История международного права [Текст] / Д.Б. Левин. — М. : Изд-во ИМО, 1962. — 136 с.
70. Левин Д.Б. Принцип мирного разрешения международных споров [Текст] / Д.Б. Левин. — М. : Наука, 1977. — 112 с.
71. Лисовский В.И. Международное право [Текст] / В.И. Лисовский. — К. : Изд-во Киев. ун-та, 1955. — 477 с.
72. Лукашук И.И. О применении международного права судами России [Текст] / И.И. Лукашук // Государство и право. — 1994. — № 2. —
С. 106-122.
73. Лукашук И.И. Международное право. Общая часть [Текст] : [Учеб.]. / И.И. Лукашук — М. : Бек, 1996. — 368 с.
74. Лунц Л.А. Международное частное право [Текст] / Л.А. Лунц. — М. : Юрид. лит., 1970. — 360 с.
75. Таубе М. История зарождения современного международного права (средние века) [Текст] / М. Таубе. — Харьков : Паровая тип. и лит. Зильберберг, 1899. — Т. 2 : Часть особенная. Принципы мира и права в международных столкновениях средних веков. — 839 с.
76. Международное право в документах [Текст] / сост. Н.Т. Блатова. — М. : Юрид. лит., 1982. — 856 с.
77. Международное право в документах [Текст] : учеб. пособие / [сост.: Н.Т. Блатова, Г.М. Мелков]. — М. : Юрид. лит., 2002. — 865 с.
78. Международное право [Текст] : учеб. / [Г.В. Игнатенко,
М.В. Кучин, Л.А. Лазутин и др.] ; под ред. Г.В. Игнатенко — М. : Высш. шк., 1995. — 399 с.
79. Менжинский В. И. Неприменение силы в международных отношениях [Текст] / В. И. Менжинский. — М. : Наука, 1976. — 296 с.
80. Международное частное право : современные проблемы [Текст] / [Л.А. Афанасьева, М.Х. Бабаев, Н.Р. Баратянц и др.] ; под ред. М.М. Богуславського. — М. : Теис, 1994. — 507 с.
81. Международный коммерческий арбитраж в Украине: законодательство и практика [Текст] : [науч.- практ. изд.] / под общ. ред.
И.Г. Побирченко. — К.: Видав. Дім «Ін Юре», 2000. — 973с.
82. Никифоров В.А Международный коммерческий арбитраж в системе третейских судов: история и современное состояние [Текст] : дис. … канд. юрид. наук : 12.00.03 / В.А. Никифоров. — М., 2002. — 154 с.
83. Новый Гражданский процессуальный кодекс Франции [Текст]: с учетом изм. по сост. на 27 января 2004 г.; [пер. с фр. Ф. Захватаев] / отв. ред. А. Довгерт. — К.: Истина, 2004. — 540 с.
84. Оппенгейм Л. Международное право: Споры. Война [Текст]
/ Л. Оппенгейм. — M. : Иностр. лит., 1949. — Т. 2, Полутом I. — 439 с.
85. Опришко В.Ф. Міжнародне економічне право [Текст] : підруч. [для студ. вищ. навч. закладів]. / В.Ф. Опришко — К. : Либідь, 1995. — 191 с.
86. Осинцев Ю.В. Борьба СССР за совершенствование процесса мирного урегулирования споров [Текст] / Ю.В. Осинцев, Э.А. Турбин. — М. : Междунар. отношения, 1983. — 144 с.
87. Плешанов О.Г. Диспозитивное начало в сфере гражданской юрисдикции : проблемы теории и практики [Текст] / О.Г. Плешанов. — М. : Норма, 2002. — 352 с.
88. Попков А.Н. Международный третейский суд [Текст] : дис. канд. юрид. наук : 12.00.10 / А.Н. Попков. — М., 2000. — 110 с.
89. Попков А.Н. Смешанный международный арбитраж и его правовая природа [Електронний ресурс] // Білорус. журн. - 1999. - № 3. - Режим доступу :
http://www.evolutio.info/index.php?option=com_content&task=view&id=305&Itemid=50
90. Притика Ю.Д. Деякі аспекти поняття міжнародного комерційного арбітражу і його застосування [Текст] / Ю.Д. Притика // Право України. — 1995. — № 11. — С. 36-39.
91. Притика Ю.Д. Міжнародний комерційний арбітраж : питання теорії та практики [Текст] : Моногр. / Ю.Д. Притика. – К. : Видав. Дім «Ін Юре»», 2005. – 516 с.
92. Рамзайцев Д.Ф. Договор купли-продажи во внешней торговле СССР [Текст] / Д.Ф. Рамзайцев // Правовое регулирование внешней торговли СССР / [ А.Б.Альтшулер, М.М. Богуславський, Г.С. Бургучев и др.] ; под ред. Д.М. Генкина. — М. : Внешторгиздат, 1961. — С. 50 – 78.
93. Розенберг М.Г. Международная купля-продажа товаров [Текст] / М.Г. Розенберг. — М. : Юрид. лит, 1995. — 288 с.
94. Рубанов А.А. «Автономия воли» в международном частном праве как теоретическая проблема [Текст] / А.А. Рубанов // Советский ежегодник международного права. — 1986. — С. 214-228.
95. Савельева Т.А. Судебная власть в гражданском процессе [Текст] / Т.А. Савельева. — Саратов : Изд-во СЮИ, 1997. — 181 с.
96. Сборник действующих договоров, соглашений и конвенций, заключенных СССР с иностранными государствами [Текст] : действующие договоры, соглашения и конвенции, вступившие в силу между 1 января и 31 декабря 1973 года. — М. : Междунар. отношения, 1975. — Вып. 29. — 398 с.
97. Сборник деклараций, конвенций и пактов по политическим, экономическим и социальным вопросам, принятых Генеральной Ассамблеей ООН (1946-1966 г.г.) [Текст] . — М. : Междунар. отношения, 1967. — 426 с.
98. Сборник нормативных материалов по вопросам внешней торговли СССР [Текст] / [сост. А.А. Ермолова, О.В. Кожевников,
К.М. Коняхина и др.] ; под ред. Г.С. Бургучева — М. : Междунар. отношения, 1970. — 584 с.
99. Сліпачук Т. Конвенція про угоди щодо виключного вибору суду: чи знайдено шлях до успіху [Текст] / Т.Сліпачук // Юрид. журн. — 2006. — № 4. – С.67.
100. Советское иностранное и гражданское право (проблемы взаимодействия и развития) [Текст] / [В.В.Безбах, Г. Блей, В. Кнапп и др.] ; под ред. В.П. Мозолина. — М.: Наука, 1989. — 336 с.
101. Специальный арбитраж по Конвенции ООН по морскому праву 1982 года [Текст] . — The Netherlands, 1989. — Vol. V: United Nations Convention on the Law of the Sea 1982: A Commentary. — P. 421-451.
102. Спеціальна угода між Єгиптом і Ізраїлем 1986 року [Електронний ресурс]. — Режим доступу: http: //www.orient.libfl.ru/chrono/egypt .
103. Справочник ООН по мирному разрешению споров между государствами [Текст]. — Нью-Йорк, 1992. – С. 9 – 20.
104. Суханов Е. А. Развитие и перспективы третейского суда [Текст] / Е.А. Суханов // Новости АРС. — 2000. — № 2. С. 47-58.
105. Тарасов В.И. Третейский процесс [Текст] : учеб. пособие
/ В.И. Тарасов. — СПб. : СППДТС, 2002. — 200 с.
106. Тенищев В.В. Вечный мир и международный третейский суд [Текст] / В.В. Тенищев. — Спб. : Тип. А.С. Суворина, 1909. — 119 с.
107. Типовий закон Комісії ООН з права міжнародної торгівлі «Про Міжнародний Комерційний Арбітраж» [Текст]. — Х. : Основа, 1995. — 204 с.
108. Толковый словарь Ожегова [Електронний ресурс]. — Режим доступу : http://dic.academic.ru/misc/ogegova.nsf/ByID/NT00043572.
109. Толковый словарь Ушакова [Електронний ресурс]. — Режим доступу : http://dic.academic.ru/misc/ushakov.nsf/ByID/NT0010C49A
110. Тункин Г.И. Право и сила в международной системе [Текст] / Г.И. Тункин. — М. : Междунар. отношения, 1983. — 200 с.
111. Тункин Г.И. Теория международного права [Текст] / Г.И. Тункин. — М. : Междунар. отношения, 1970. — 511 с.
112. Хадсон М. Международные суды в прошлом и будущем [Текст] / М. Хадсон. — М. : Иностр. лит. — 391 с.
113. Хейфец Б.С. Арбитраж по морским спорам. Разрешение морских споров третейским судом [Текст] / Б.С. Хейфец. — М. : Изд-во Торг.-пром. палаты СССР, 1981. — 104 с.
114. Цірат Г.А. Виконання іноземних арбітражних рішень [Текст] : дис… канд. юрид. наук : 12.00.03 / Г.А. Цірат. — К., 2000. — 209 с.
115. Цірат Г.А. Міжнародний комерційний арбітраж [Текст] : навч. посіб / Г.А. Цірат. — К. : Істина, 2002. — 304 с.
116. Шинкарецкая Г.Г. Международная судебная процедура [Текст] // Курс международного права: отрасли международного права : в 7 т. — М.: Наука, 1992. — Т. 5. / [В.Д. Бордунов, В.С. Верещетин, С.В. Виноградов и др.] ; отв. ред. В.С.Верещетин. — 336 с.
117. Штефан М.Й. Цивільний процес [Текст] : Підруч. [для студ. юрид. спец. вищ. закл. освіти] / М.Й. Штефан. — 2-е вид., перероб. та доп. — К. : Видав. Дім «Ін Юре», 2001. — 694 с.
118. Энтин М.Л. Международные судебные учреждения. Роль международных арбитражных и судебных органов в разрешении межгосударственных споров [Текст] / М.Л. Энтин. — М. : Междунар. отношения, 1984. — 176 с.
119. Энтин М.Л. Советская доктрина международного права о судебных средствах разрешения международных споров [Текст]
/ М.Л. Энтин. — Спб. : Россия-Нева, 1992. — 233 с.
120. Berger K.P. Economic Arbitration in Germany [Text] / K.P. Berger // International Arbitration Report. — 1992. — Vol. 7, № 7. – Р. 15 – 32.
121. Bishop C.M. International arbitral procedure [Text] / C.M. Bishop. — Baltimore, 1930. — 125 р.
122. Blessing M. The New International Arbitration Law in Switzerland. A Significant Step Towards Liberalism [Text] / M. Blessing // Journal of International Arbitration. — 1988. — Vol. 5, № 2. — Р. 19-20.
123. Boczek B.A. Historical Dictionary of International Tribunals [Text] / B.A. Boczek. — London, 1994. — 145 р.
124. Born G. International Commercial Arbitration in the United States [Text] / G. Born. — Deventer, Boston : Kluwer Law and Taxation Publishers, 1994. — 1041 p.
125. Broches A. The experience of the International Centre for the Settlement of Investment Disputes [Text] / A. Broches // International Investment Disputes Avoidance and Settlement / Ed. S. J. Rubin, R.W. Nelson. — West Publishing Company, 1995. — Р. 88-89.
126. Brownlie I. The Rule of Law in Internationals Affairs [Text] / I. Brownlie. — Dordrecht; Boston; London : Martinus Nijhoff Publishers, 1998. —110 р.
127. Commission Report. A/40/17 (21 August 1985) [Text] / H. Holtzmann, J. Neuhaus // A Guide to the UNCITRAL Model Law. — 95 р.
128. Delaume G.R. What is an International Contract? An American and a Gallic Dilemma [Text] / G.R. Delaume // I.C.L.Q. — 1979. — Vol. 28. — Р. 264-266.
129. Encyclopedia of public international law [Text]. — Amsterdam; N.Y.; Oxford, 1981. — Vol. 1.: Settlement of disputes. — 200 р.
130. Feliciano. Regional and/or specialized tribunals – Discussion [Text] // Judicial Settlement of International Disputes. — New York, 1974. — P. 129-130.
131. Gopal G. International Center for Settlement of Investment Disputes [Text] / G. Gopal // Case Western Reserve Journal of International Law. — 1982. — Vol. 14, numb. 1. — P. 591-592.
132. Hober K. Arbitration and the Swedish courts [Text] / K. Hober // Yearbook of the arbitration institute of the Stockholm Chamber of Commerce. — 1990. — 54 р.
133. Holtzmann H. A Guide to the UNCITRAL Model Law on International Commercial Arbitration: Legislative History and
Commentary [Text] / H. Holtzmann, J. Neuhaus. — Deventer, 1989. — 335 р.
134. Mangoldt H. Arbitration and Conciliation [Text] / H. Mangoldt // Judicial Settlement of International Disputes. — New York, 1974. — P. 417-552.
135. Murray J. et al. Process of Dispute Resolution: Role of Lawyers [Text] / J. Murray, A. Rau, E. Sherman. — New York: The Foundation Press Inc, 1989. – 215 р.
136. Netherlands Arbitration Law [Text]. — — New York, 1994. – № 12. — 120 р.
137. Newcomb J.T. New Light on Jay's Treaty [Text] // American Journal of Intentional Law. — 1934. — Vol. 28. — P. 685-692.
138. Niederer W. Einfuhrung in die altgemeinen Lehren des Internationalen Rrivatrechts [Text] / W. Niederer. — Zurich, 1959. — 200 s.
139. Peter W. Arbitration and Renegotiation of International Investment Agreements [Text] / W. Peter // Printed in the Netherlands. — 1995. — 303 р.
140. Rahmatuiian Khan. The Iran-United States Claims Tribunal controversies, cases and contribution [Text] / Rahmatuiian Khan. — Netherlands, 1990. — 327 p.
141. Ralston J.H. International Arbitration From Athens Co Locarno [Text] / J.H. Ralston. — London, 1929. — 235 p.
142. Redfern A. Law and practice of International Commercial Arbitration 447 (199)Wuhlerr N. Mixed Arbitral Tribunals [Text] / A. Redfern, M. Hunter // Encyclopedia of Public International Law (Bernhardt). — 1981. — Vol. 1. —
P. 445 – 476.
143. Rosenne Sh. The Law and practice of the International Court [Text] / Sh. Rosenne. — London, 1965. —301 р.
144. Schlochauer H .J. Arbitration in Bernhardt (ed.) [Text]
/ H.J. Schlochauer // Encyclopedia of Public International Law : Settlement of Disputes. — 1981. — Vol. 1. — P. 14-20.
145. Schnei¬der M. The New Swiss Law on International
Arbitration [Text] / M. Schnei¬der, P. Patocchi // Arbitration. — 1989. — Vol. 55, № 4. — P. 270-271.
146. Scott J.B. The Hague Court Reports vJ [Text] / J.B. Scott. — Hague. — 1932. — 60 р.
147. Seidi-Hobenveldem I. International economic law [Text] / I. Seidi-Hobenveldem // Kluwer Academic Publishers. — 1989. – P. 3 – 18.
148. Simpson J.L. International Arbitration: Law and Practice [Text] / J.L. Simpson, H. Fox. — London, 1959. — 245 p.
149. Sohn L.B. Arbitration of International Disputes Ex aequo et bono [Text] / L.B. Sohn // International Arbitration Liber Amicorum For Martin Domke. — Hague : Martinus Nijhoff, 1967. — P. 330-337.
150. Toope S.J. Mixed International Arbitration: studies in arbitration between states and private persons [Text] / S.J. Toope. — Cambridge, 1990. — 300 p.
151. Valentovic Z.N. Nacrt vyvoja teorie medzinarodneho prava sukromneho [Text] / Z.N. Valentovic // Zbornic prac z medzi-narodnehoprava. — Bratislava, 1979. — 150 p.
152. Wuhler N. Mixed Arbitral Tribunals in Berahardt (ed.) [Text]
/ N. Wuhler // Encyclopedia of Public International Laws. — 1981. — Vol. 1. — P. 142-146.
153. Yearbook of the International Law Commission [Text]. - 1953, Vol. ІІ: Documents of the fifth session including the report of the Commission to the General Assembly. — UN, New York, 1959. — 230 p.
154. 5 YB Com. Arb. (1980), — 243 р.
155. 11 YB Com. Arb. (1986), — 369 р.