СПРИЯННЯ УЧАСНИКАМ ЗЛОЧИННИХ ОРГАНІЗАЦІЙ ТА УКРИТТЯ ЇХ ЗЛОЧИННОЇ ДІЯЛЬНОСТІ: КРИМІНАЛЬНО-ПРАВОВА, КРИМІНОЛОГІЧНА ХАРАКТЕРИСТИКА ТА ЗАПОБІГАННЯ

Краткое описание

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ, МОЛОДІ ТА СПОРТУ УКРАЇНИ
КЛАСИЧНИЙ ПРИВАТНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

На правах рукопису

ТЮНІН ВОЛОДИМИР ОЛЕКСАНДРОВИЧ

УДК 343.341

СПРИЯННЯ УЧАСНИКАМ ЗЛОЧИННИХ ОРГАНІЗАЦІЙ ТА УКРИТТЯ ЇХ ЗЛОЧИННОЇ ДІЯЛЬНОСТІ:
КРИМІНАЛЬНО-ПРАВОВА, КРИМІНОЛОГІЧНА ХАРАКТЕРИСТИКА ТА ЗАПОБІГАННЯ

12.00.08 – кримінальне право та кримінологія;
кримінально-виконавче право

Дисертація
на здобуття наукового ступеня
кандидата юридичних наук

Науковий керівник –
Денисов Сергій Федорович,
доктор юридичних наук, доцент

Запоріжжя – 2011

ЗМІСТ

ВСТУП 4
РОЗДІЛ 1. ОБУМОВЛЕНІСТЬ ВСТАНОВЛЕННЯ КРИМІНАЛЬНОЇ ВІДПОВІДАЛЬНОСТІ Й ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА СПРИЯННЯ УЧАСНИКАМ ЗЛОЧИННИХ ОРГАНІЗАЦІЙ ТА УКРИТТЯ ЇХ ЗЛОЧИННОЇ ДІЯЛЬНОСТІ 13
1.1. Історико-правовий аналіз розвитку кримінального законодавства України щодо відповідальності за сприяння учасникам злочинних організацій та укриття їх злочинної діяльності, підстави й принципи криміналізації зазначених діянь 13
1.2. Поняття та ознаки злочинної організації як різновиду стійкого злочинного об’єднання 41
Висновки до розділу 1 48
РОЗДІЛ 2. ХАРАКТЕРИСТИКА ОБ’ЄКТИВНИХ І СУБ’ЄКТИВНИХ ОЗНАК СПРИЯННЯ УЧАСНИКАМ ЗЛОЧИННИХ ОРГАНІЗАЦІЙ ТА УКРИТТЯ ЇХ ЗЛОЧИННОЇ ДІЯЛЬНОСТІ 51
2.1. Об’єктивні ознаки злочину, передбаченого ст. 256
Кримінального кодексу України 51
2.2. Суб’єктивні ознаки злочину, передбаченого ст. 256
Кримінального кодексу України 81
Висновки до розділу 2 96
РОЗДІЛ 3. КРИМІНОЛОГІЧНА ХАРАКТЕРИСТИКА СПРИЯННЯ УЧАСНИКАМ ЗЛОЧИННИХ ОРГАНІЗАЦІЙ ТА УКРИТТЯ ЇХ ЗЛОЧИННОЇ ДІЯЛЬНОСТІ 98
3.1. Загальна кримінологічна характеристика сприяння учасникам злочинних організацій та укриття їх злочинної діяльності 98
3.2. Особистість злочинця, який сприяє учасникам
злочинних організацій та укриває їх злочинну діяльність 112
3.3. Особливості детермінації сприяння учасникам
злочинних організацій та укриття їх злочинної діяльності 135
Висновки до розділу 3 150
РОЗДІЛ 4. ЗАПОБІГАННЯ СПРИЯННЮ УЧАСНИКАМ ЗЛОЧИННИХ ОРГАНІЗАЦІЙ ТА УКРИТТЮ ЇХ ЗЛОЧИННОЇ ДІЯЛЬНОСТІ 155
4.1. Загальносоціальні заходи запобігання сприянню
учасникам злочинних організацій та укриттю їх злочинної діяльності 155
4.2. Спеціально-кримінологічні заходи запобігання сприянню
учасникам злочинних організацій та укриттю їх злочинної діяльності 168
4.2.1. Загальні спеціально-кримінологічні заходи
запобігання сприянню учасникам злочинних організацій
та укриттю їх злочинної діяльності 171
4.2.2. Індивідуальні спеціально-кримінологічні заходи
запобігання сприянню учасникам злочинних організацій
та укриттю їх злочинної діяльності 177
Висновки до розділу 4 192
ВИСНОВКИ 198
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ ……………………………………..203
ДОДАТКИ 233

ВСТУП

Актуальність теми. Побудова та розвиток незалежної демократичної правової держави неможливі без реального і ефективного забезпечення та захисту прав і свобод людини. Однією з найбільших загроз зазначеним цінностям є злочинні посягання та злочинність у цілому. Найнебезпечнішими ж для будь-якої країни є організовані форми злочинності, її найбільш стійки та консолідовані прояви. Висока суспільна небезпечність існування та діяльності стійких злочинних об’єднань визначається не лише на державному рівні, а й на міжнародному, про що свідчать відповідні численні міжнародні правові акти та договори.
Останнім часом у зв’язку з глобалізацією усіх сфер життєдіяльності та розвитком високих технологій, з одного боку, і поширенням діяльності організованої злочинності, з іншого, остання набуває дедалі складних та небезпечних форм, постійно виникають нові види діяльності стійких злочинних об’єднань, у які залучаються все більш широкі верстви населення.
Як в Україні, так і в інших державах проблемі протидії організованій злочинності з боку держави та суспільства приділяється значна увага. Однак, незважаючи на наукову розробленість проблеми організованої злочинності, залишається чимало кримінально-правових та кримінологічних аспектів протидії цьому виду злочинності, що вимагають подальшого наукового дослідження. Зокрема, на сьогодні практично ігнорується науковцями проблема запобігання сприянню учасникам злочинних організацій та укриттю їх злочинної діяльності. Хоча саме сприяння діяльності злочинних організацій та укриття їх злочинної діяльності з боку окремих представників населення, особливо службових осіб, робить практично неефективною всю діяльність держави та суспільства щодо протидії цьому виду злочинності. Саме позбавлення організованої злочинності соціального фундаменту у вигляді підтримки її діяльності з боку частини населення є запорукою ефективності реалізації наукових рекомендацій та практичних заходів протидії їй. Однак це неможливо без дослідження мотивів і детермінант сприяння діяльності злочинних організацій та укриття їх злочинної діяльності, а також розробки рекомендацій і вжиття практичних заходів запобігання цій негативній формі соціальної активності.
Відповідно до статистичних даних МВС України, була зафіксована така кількість злочинів, відповідальність за вчинення яких передбачена ст. 256 Кримінального кодексу України (далі – КК України): у 2001 р. – 0; у 2002 р. – 1; у 2003 р. – 1; у 2004 р. – 1; у 2005 р. – 0; у 2006 р. – 0; у 2007 р. – 0; у 2008 р. – 0; у 2009 р. – 0; у 2010 р. – 0.
Зазначене вище обумовлює необхідність дослідження кримінально-правової й кримінологічної характеристики сприяння учасникам злочинних організацій та укриття їх злочинної діяльності з метою розробки адекватних ефективних заходів запобігання цьому виду злочинів. У свою чергу, складний механізм вчинення зазначеного злочину обумовлює труднощі кваліфікації відповідних діянь, що нерідко призводить до їхньої хибної юридичної оцінки, негативно впливаючи на призначення справедливого покарання та поширення соціальної несправедливості в нашому суспільстві, а також через низьку індивідуальну та загальну превенцію знижує ефективність інших заходів протидії організованій злочинності.
Усі перелічені обставини обумовлюють у сукупності актуальність обраної теми дослідження.
Різним аспектам проблеми кримінально-правової характеристики та протидії організованій злочинності з боку держави та суспільства приділено увагу в працях: В. О. Алексєєва, Ю. М. Адашкевича, П. П. Андрушка, Ю. М. Антоняна, М. І. Бажанова, В. І. Борисова, Ф. Г. Бурчака, С. В. Ванюшкіна, Р. Р. Галіакбарова, Є. Б. Галкіна, О. І. Гурова, Н. О. Гуторової, І. М. Даньшина, Т. А. Денисової, А. І. Долгової, С. В. Дьякова, В. П. Ємельянова, В. Є. Емінова, А. Ф. Зелінського, І. В. Іваненко, М. Г. Іванова, О. М. Ігнатова, С. М. Іншакова, О. Г. Кальмана, І. І. Карпеця, Ю. Г. Козлова, М. І. Ковальова, Н. Ф. Кузнєцової, О. Г. Кулика, В. М. Куца, О. М. Литвака, О. М. Литвинова, В .В. Лунєєва, Є. К. Марчука, М. І. Мельника, В. О. Навроцького, В. А. Номоконова, В. В. Осіна, В. С. Овчинського, В. Д. Пахомова, В. С. Разінкіна, А. Л. Репецької, В. І. Рибакова, В. А. Робака, М. І. Слінька, В. В. Сташиса, М. А. Стручкова, В. Я. Тація, В. П. Тихого, В. С. Устінова, М. І. Хавронюка, М. А. Шнейдера, О. Ю. Шостко, О. Н. Ярмиша та ін.
Однак, незважаючи на значну увагу, що приділяється цій темі, комплексне дослідження кримінально-правових і кримінологічних проблем запобігання такому різновиду злочинної поведінки, як сприяння учасникам злочинних організацій та укриття їх злочинної діяльності, в України не проводилося.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Робота ґрунтується на положеннях Комплексної програми профілактики правопорушень на 2007–2009 рр., затвердженої постановою Кабінету Міністрів України № 1767 від 20.12.2006 р.; Пріоритетних напрямів розвитку науки України на 2005–2010 рр., які рекомендовані відділенням кримінально-правових наук (затверджених загальними зборами Академії правових наук України від 09.04.2004 р.); Пріоритетних напрямів наукових та дисертаційних досліджень, які потребують першочергового розроблення і впровадження в практичну діяльність органів внутрішніх справ, на період 2004–2009 рр., затверджених наказом МВС України № 755 від 05.07.2004 р.; Пріоритетних напрямів наукового забезпечення діяльності органів внутрішніх справ України на період 2010–2014 рр., затверджених наказом МВС України № 347 від 29.07.2010 р.
Дослідження виконано в межах науково-дослідної теми Класичного приватного університету “Кримінально-правова охорона суспільних відносин та запобіжний вплив на злочинність” (номер державної реєстрації 0105U002568). Тема дисертації затверджена вченою радою Класичного приватного університету (протокол № 6 від 24 лютого 2010 р.).
Мета і завдання дослідження. Мета дослідження полягає у встановленні та всебічному аналізі кримінально-правової та кримінологічної характеристики злочину, передбаченого ст. 256 Кримінального кодексу України (сприяння учасникам злочинних організацій та укриття їх злочинної діяльності), з метою вдосконалення існуючої правової бази та системи заходів запобігання цьому виду злочину.
Для досягнення зазначеної мети у роботі поставлено і послідовно вирішено такі завдання:
– визначити й проаналізувати підстави криміналізації сприяння учасникам злочинних організацій та укриття їх злочинної діяльності;
– визначити та проаналізувати ознаки злочинної організації;
– дослідити об’єктивні ознаки злочину, передбаченого ст. 256 КК України;
– дослідити суб’єктивні ознаки злочину, передбаченого ст. 256 КК України;
– сформувати та обґрунтувати пропозиції щодо вдосконалення кримінального законодавства у сфері протидії цьому виду злочину;
– дати кримінологічну характеристику сприяння учасникам злочинних організацій та укриття їх злочинної діяльності;
– розробити типологію особистості злочинця, який сприяє учасникам злочинних організацій та укриває їх злочинну діяльність;
– здійснити аналіз особливості детермінації сприяння учасникам злочинних організацій та укриття їх злочинної діяльності;
– визначити та обґрунтувати систему заходів запобігання цьому виду злочину й напрями вдосконалення існуючих заходів, враховуючи два рівні запобігання цьому злочину – загальносоціальний та спеціально-кримінологічний.
Об’єктом дослідження є суспільні відносини у сфері громадської безпеки, пов’язані зі сприянням діяльності учасників такої форми організованої злочинності, як злочинна організація, та протидією зазначеному явищу.
Предметом дослідження є кримінально-правова, кримінологічна характеристика злочину, передбаченого ст. 256 Кримінального кодексу України (сприяння учасникам злочинних організацій та укриття їх злочинної діяльності), та заходи запобігання йому.
Методи дослідження. У ході дослідження використано такі методи: діалектичний – при дослідженні кримінальної відповідальності за сприяння учасникам злочинних організацій та укриття їх злочинної діяльності в контексті загальних категорій кримінального права (розділи 2 та 3); історико-правовий – при історичному аналізі встановлення кримінальної відповідальності за сприяння учасникам злочинних організацій та укриття їх злочинної діяльності (підрозділ 1.1); порівняльно-правовий – задля здійснення аналізу законодавства зарубіжних країн у частині встановлення відповідальності за сприяння учасникам злочинних організацій та укриття їх злочинної діяльності й результатів застосування зарубіжного досвіду у вітчизняній законодавчій практиці (розділ 2); системно-структурний – з метою виявлення об’єктивних і суб’єктивних ознак злочину, що досліджується; здійснення відповідних класифікацій; вивчення відповідних кількісно-якісних кримінологічних показників цього злочину, а також системи заходів запобігання йому (розділи 2 та 4); формально-логічний – при дослідженні особливостей детермінації цього виду злочинів та обґрунтуванні нових положень, теоретичних висновків, пропозицій і практичних рекомендацій щодо запобігання їм (підрозділ 3.3); формально-юридичний – у ході дослідження положень Кримінального кодексу, що містять кримінально-правові заборони за сприяння учасникам злочинних організацій та укриття їх злочинної діяльності, з погляду їх відповідності підставам та умовам криміналізації діянь, уніфікації термінів, відповідності правилам законодавчої техніки (підрозділ 1.2 та розділ 2); статистичні та конкретно-соціологічні методи збору, узагальнення й аналізу інформації – при проведенні анкетування працівників правоохоронних органів, узагальненні результатів, аналізі кримінальних справ, порушених за статтею, дослідженню якої присвячено роботу (розділи 1, 2, 3 та 4).
Теоретичною основою дослідження є праці вітчизняних і зарубіжних учених з філософії, теорії держави та права, кримінального права, кримінології, соціології, психології, теорії управління, статистики й деяких інших наук.
Нормативну базу дисертації становлять Конституція України, міжнародно-правові акти, нормативно-правові акти Верховної Ради України, Президента України, Кабінету Міністрів України, міністерств і відомств України, інші чинні нормативно-правові акти, а також кримінальне законодавство інших держав.
Емпірична база дослідження охоплює узагальнені дані, отримані в ході аналізу: 1) статистичних даних МВС України за 2001–2010 рр.; 2) статистичних даних Державної судової адміністрації України за 2004–2010 рр.; 3) результатів анкетування понад 270 співробітників оперативних підрозділів та 150 співробітників слідства.
Наукова новизна одержаних результатів. Дисертація є першим в Україні комплексним дослідженням кримінально-правової та кримінологічної характеристики сприяння учасникам злочинних організацій та укриття їх злочинної діяльності. Його наукова новизна полягає, зокрема, у такому:
вперше:
– надано кримінологічну характеристику сприяння учасникам злочинних організацій та укриття їх злочинної діяльності, включаючи основні кількісно-якісні показники зазначених видів злочинів;
– надано кримінологічну характеристику особистості злочинця, що здійснює сприяння учасникам злочинних організацій та укриття їх злочинної діяльності; на підставі особливостей мотивації та глибини антисоціальної спрямованості особистості запропоновано типологію цього виду злочинців;
– виявлено специфічні особливості комплексу факторів детермінації сприяння учасникам злочинних організацій та укриття їх злочинної діяльності, зокрема: недоліки й помилки в соціально-культурній, духовній сфері життя нашого суспільства, негативні соціально-економічні процеси, корупція, міграція населення, недоліки кадрової роботи в правоохоронних органах, криміногенна роль середовища здійснення службових функцій працівниками правоохоронних органів тощо;
удосконалено:
– положення, що обґрунтовують доцільність передбачення кримінальної відповідальності за заздалегідь не обіцяне сприяння діяльності всіх видів стійких злочинних об’єднань, а також за заздалегідь не обіцяне сприяння діяльності осіб, які, не будучи членами стійких злочинних об’єднань, беруть участь у злочинах, вчинених такими об’єднаннями;
– визначення поняття “громадська безпека”, під яким необхідно розуміти стан (міру) захищеності життєдіяльності суспільства від будь-яких небезпек, що можуть виникати в разі діяльності або використання загальнонебезпечних джерел;
– загальне визначення системи заходів запобігання сприянню учасникам злочинних організацій та укриттю їх злочинної діяльності, враховуючи два рівні запобігання зазначеному злочину – загальносоціальний та спеціально-кримінологічний;
– напрями загальносоціальних (включаючи вдосконалення кримінального законодавства у сфері запобігання цьому виду злочину) заходів запобігання цьому виду злочину з урахуванням специфіки та основних сфер діяльності організованої злочинності в цілому, взаємозв’язку з нею, особливостей кримінологічної характеристики сприяння учасникам злочинних організацій та укриття їх злочинної діяльності та, відповідно, підстав і принципів його криміналізації;
– напрями загальних та індивідуальних спеціально-кримінологічних заходів запобігання цьому виду злочину з урахуванням специфічних особливостей комплексу факторів детермінації сприяння учасникам злочинних організацій та укриття їх злочинної діяльності, а також розробленої на підставі особливостей мотивації й глибини антисоціальної спрямованості особистості типології злочинців;
– запропоновано нову назву ст. 256 КК України та авторську редакцію ч. 1 ст. 256 КК України.
дістало подальшого розвитку:
– система аргументів на користь того, що сприяння учасникам злочинних організацій та укриття їх злочинної діяльності являє собою різновид причетності;
– положення про те, що злочин, передбачений ст. 256 КК України, може бути вчинено лише з прямим умислом.
Практичне значення одержаних результатів полягає в тому, що викладені в ньому висновки та пропозиції можуть бути використані:
– у науково-дослідній роботі – при подальшій розробці загальних і спеціальних питань протидії організованій злочинності;
– у правотворчості – при подальшому вдосконаленні чинного законодавства України, зокрема, в частині відповідальності за злочини, вчинені стійкими злочинними об’єднаннями (Акт впровадження в діяльність Комітету Верховної Ради України з питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності № 04-19/15-1854 від 14 вересня 2011 р.);
– у правозастосовній практиці – у слідчій та судовій практиці при розслідуванні й кваліфікації злочинів, що вчинюються стійкими злочинними об’єднаннями та при тлумаченні відповідних положень КК України; при розробці й упровадженні державних та регіональних програм з протидії організованій злочинності (Акт впровадження в діяльність слідчого управління ГУ МВС України в АР Крим від 22 вересня 2011 р.);
– у навчальному процесі – при підготовці підручників і навчальних посібників з кримінального права та при викладанні курсу кримінального права (Акт впровадження у навчальний процес Економіко-правового факультету Національного університету “Одеська юридична академія” у м. Сімферополь від 5 вересня 2011 р.).
Апробація результатів дисертації. Основні положення й результати дослідження доповідалися та обговорювалися на: ІІ Міжнародній науково-практичній конференції “Роль та місце ОВС у розбудові демократичної правової держави” (23 квітня 2010 р., м. Одеса); Міжнародній науковій конференції професорсько-викладацького і аспірантського складу “Правове життя сучасної України” (21–22 травня 2010 р., м. Одеса); Міжнародній науково-практичній конференції “Генезис публічного права: від становлення до сучасності” (VI Прибузькі юридичні читання) (26–27 листопада 2010 р., м. Миколаїв); Міжнародній науково-практичній конференції “Кримінальний кодекс України: 10 років очікувань і розчарувань” (22–23 вересня 2011 р., м. Львів).
Публікації. За матеріалами дисертаційного дослідження опубліковано 5 наукових статей у фахових виданнях, перелік яких затверджено ВАК України, та 4-х тезах доповідей.

Список литературы

ВИСНОВКИ

Проведене дослідження кримінально-правової та кримінологічної характеристики, а також заходів запобігання сприянню учасникам злочинних організацій й укриттю їх злочинної діяльності дає змогу сформулювати такі загальні висновки та пропозиції до законодавства:
1. Аналіз суспільної небезпеки, специфіки та основних сфер діяльності організованої злочинності в цілому, взаємозв’язку з нею, особливостей кримінологічної характеристики сприяння учасникам злочинних організацій та укриття їх злочинної діяльності, а також історичний аналіз розвитку вітчизняного кримінального законодавства (вперше відповідальність за сприяння, заздалегідь не обіцяне, учасникам стійких злочинних об’єднань у сучасному розумінні була передбачена в кримінальному законодавстві у ХІХ ст.) дозволив дійти висновку, що становлення досліджуваної кримінально-правової норми є історично обумовленим фактом, а криміналізація відповідних злочинних діянь на сучасному етапі розвитку нашого суспільства відповідає рівню злочинності та підставам і принципам криміналізації.
2. Громадську безпеку як родовий об’єкт злочинів, передбачених розділом ІХ Особливої частини КК України, можна визначити як стан (міру) захищеності життєдіяльності суспільства від будь-яких небезпек, що можуть виникати в разі діяльності стійких злочинних об’єднань або використання загальнонебезпечних джерел. Безпосереднім об’єктом злочину, передбаченого ст. 256 КК України, є суспільні відносини громадської безпеки у сфері нормального (законного) існування будь-якої особи, підприємства, установи та організації, незалежно від форм власності та держави в цілому, з приводу гарантування захищеності від діяльності злочинних організацій. Злочин, передбачений ч. 1 ст. 256 КК України, має додатковий факультативний об’єкт, який складають суспільні відносини, що є безпосереднім об’єктом того чи іншого злочину (злочинів), з метою вчинення якого (яких) створена злочинна організація. Злочин, передбачений ч. 2 ст. 256 КК України, а саме “вчинення діянь службовою особою”, окрім зазначеного додаткового об’єкта, має й додатковий факультативний об’єкт, яким є суспільні відносини щодо порядку діяльності (нормальної діяльності) державного апарату, апарату органів місцевого самоврядування, об’єднань громадян, підприємств, установ і організацій незалежно від форм власності.
Поняття “сприяння” та “укриття” є різними за тлумаченням, тому використання в досліджуваній нормі єднального сполучника “та” між ними недоцільне.
3. Аналіз практики застосування досліджуваної кримінально-правової норми, а також виявлені особливості кримінологічної характеристики сприяння учасникам злочинних організацій та укриття їх злочинної діяльності (особливо вкрай високий рівень латентності та широке коло суб’єктів злочину) вказують на необхідність удосконалення чинного кримінального законодавства в цій сфері.
У зв’язку з тим, що злочинна організація являє собою один з видів стійких злочинних об’єднань, обґрунтовано доцільність передбачення відповідальності за заздалегідь не обіцяне сприяння або укриття злочинної діяльності учасників інших видів зазначених угруповань: банди, терористичної групи, терористичної організації, непередбаченого законом воєнізованого формування та непередбаченого законом збройного формування.
Доцільним є передбачення відповідальності за заздалегідь не обіцяне сприяння або укриття злочинної діяльності осіб, які беруть участь у злочинах, що вчинюються злочинною організацією. Отже, на підставі проведеного дослідження запропоновано викласти назву та ч. 1 ст. 256 КК України в такій редакції:
“Стаття 256. Сприяння стійким злочинним об’єднанням або укриття їх злочинної діяльності:
1. Заздалегідь не обіцяне сприяння учасникам стійких злочинних об’єднань або укриття їх злочинної діяльності, а рівно особам, які, не будучи членами стійких злочинних об’єднань, беруть участь у злочинах, вчинених такими об’єднаннями, шляхом надання приміщень, сховищ, транспортних засобів, інформації, документів, технічних пристроїв, грошей, цінних паперів, а також заздалегідь не обіцяне здійснення інших дій зі створення умов, які сприяють їх злочинній діяльності -
караються позбавленням волі на строк від трьох до п’яти років”.
4. Кримінологічно значущі характеристики сприяння учасникам злочинних організацій та укриття їх злочинної діяльності залежать від відповідних характеристик діяльності суб’єктів організованої злочинності – злочинних організацій та їх учасників. Перш за все, це стосується напрямів діяльності зазначених суб’єктів.
5. Дослідження основних типів злочинців, що сприяють учасникам злочинних організацій та (або) здійснюють приховування їхньої злочинної діяльності, з урахуванням глибини антисоціальної спрямованості особистості, дослідження їхньої загальної характеристики і специфіки мотиваційної сфери показало, що більшість їх відноситься до ситуативно-криміногенного типу: 1) посадовці-корупціонери; 2) працівники правоохоронних органів; 3) неповнолітні та представники маргінальних груп населення; 4) представники етнічних меншин. До послідовно-криміногенного типу належать: 1) особи, які відбули покарання у виді позбавлення волі (як правило, неодноразово) та (або) займаються злочинним промислом і мають стійкі антисуспільні установки та кримінальну орієнтацію; 2) колишні учасники злочинних об’єднань, які відбули кримінальне покарання; 3) колишні учасники злочинних об’єднань, які уникнули кримінального покарання. До ситуативного типу належать: 1) спеціалісти різних рівнів та напрямів; 2) пересічні громадяни.
6. Специфічні особливості комплексу факторів детермінації сприяння учасникам злочинних організацій та укриття їх злочинної діяльності пов’язані, перш за все, із взаємозв’язком цього злочинного діяння з організованою злочинністю (специфікою й сферами її діяльності) та, відповідно, широким колом суб’єктів злочинів і складністю мотивації їх злочинної діяльності.
Основними факторами детермінації сприяння учасникам злочинних організацій та укриття їх злочинної діяльності є: недоліки й помилки в соціально-культурній, духовній сфері життя нашого суспільства, негативні соціально-економічні процеси, корупція, міграція населення, недоліки кадрової роботи в правоохоронних органах (відбір і розміщення кандидатів на службу, професійна підготовка співробітників, контроль за їх діяльністю тощо), криміногенна роль середовища здійснення службових функцій працівниками правоохоронних органів тощо.
7. Система заходів запобігання сприянню учасникам злочинних організацій та укриттю їх злочинної діяльності повинна являти собою сукупність взаємопов’язаних заходів, що вживаються різноманітними суб’єктами запобіжної діяльності на загальносоціальному та спеціально-кримінологічному (загальних та індивідуальних) рівні, спрямованих на обмеження, нейтралізацію чи усунення факторів детермінації цього злочину, а також недопущення його вчинення окремими особами.
8. Основним суб’єктом запобігання сприянню учасникам злочинних організацій та укриття їх злочинної діяльності є оперативні підрозділи правоохоронних органів, перш за все, ОВС. Найбільший запобіжний потенціал при цьому мають підрозділи кримінальної міліції, оперативні працівники якої здійснюють оперативно-розшукову профілактику – заходи, спрямовані, з одного боку, на саму особистість, у якої виявлений намір на вчинення сприяння учасникам злочинних організацій та укриття їх злочинної діяльності, з іншого, – на оточення цієї особи, а також накопичення, обробку, аналіз і оцінювання розвідувальної інформації щодо осіб, які вчинюють відповідні діяння або схильні до цього.
9. Ядро комплексу спеціально-кримінологічних запобіжних заходів повинні становити такі заходи, що спрямовані на виявлення осіб, схильних до вчинення цього злочину, блокування можливості його вчинення та своєчасне припинення їх злочинної діяльності. Тому однією з центральних організаційних проблем запобігання досліджуваному злочину є встановлення кола осіб, щодо яких необхідна відповідна оперативно-розшукова робота та вжиття заходів індивідуального впливу.
Специфіка індивідуальних засобів пливу на особистість окремих осіб (основні з яких: переконання, стимулювання й примус) з метою запобігання сприянню ними учасникам злочинних організацій та (або) укриттю їх злочинної діяльності обумовлюється, головним чином, спрямованістю на формування в особи переконання в ненормальності сприйняття злочинного способу життя й необхідності активізації внутрішніх процесів самозахисту своєї особистості, що мають запобігти негативному впливу кримінальної субкультури та окремих представників злочинного світу.
10. Специфіка злочину, дослідженню якого присвячена робота, обумовлює спрямованість заходів запобігання девіктимологічного характеру, об’єктом яких виступають потенційні злочинці.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. About us Last Updated (Monday, 23 March 2009). OCCRP. Organized Crime and Corruption Reporting Project [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://www.reportingproject.net/new/index.php?option= com_content&task=view&id=17&Itemid.
2. Hicks D. C. Thinking About Organized Crime Prevention / D. C. Hicks // Journal of Contemporary Criminal Justice. – 1998. – Vol. 14. – № 4. – P. 325–351.
3. Агапов П. В. Организация незаконного вооруженного формирования или участие в нем: политико-правовой, криминологический и уголовно-правовой анализ / П. В. Агапов, А. Г. Хлебушкин. – М. : АНО “Юридические программы”, 2005. – 133 с.
4. Акутаев Р. М. Латентная преступность: актуальность проблемы и понятие / Р. М. Акутаев // Государство и право. – 1997. – № 12. – С. 79–87.
5. Акутаев Р. М. Проблемы латентной преступности : автореф. дис. на соискание ученой степени канд. юрид. наук : спец. 12.00.08 «Уголовное право и кримінология; уголовно-исполнительное право» / Р. М. Акутаев. – Х., 1984. – 14 с.
6. Александров Ю. В. Кримінологія : курс лекцій / Ю. В. Александров, А. П. Гель, Г. С. Семаков. – К. : МАУП, 2002. – 295 с.
7. Алексеев А. И. Криминологическая профилактика: теория, опыт, проблемы / А. И. Алексеев, С. И. Герасимов, А. Я. Сухарев. – М. : НОРМА, 2001. – 496 с.
8. Алексеев А. И. Криминология : курс лекций / А. И. Алексеев. – М. : Щит-М, 1999. – 339 с.
9. Алтухов С. А. Преступления сотрудников милиции (понятие, виды и особенности профилактики) / С. А. Алтухов. – СПб. : Юридический центр Пресс, 2001. – 271 с.
10. Антонов А. Д. Теоретические основы криминализации / А. Д. Антонов // “Черные дыры” в российском законодательстве. – 2002. – № 2. – С. 8–14.
11. Антонян Ю. М. Изучение личности пре ступника : учебное пособие / Ю.М. Антонян. – М. : ВНИИ МВД СССР, 1982. – 80 с.
12. Антонян Ю. М. Криминология : избранные лекции / Ю.М. Антонян. – М. : Логос, 2004. – 448 c.
13. Антонян Ю. М. Личность преступника / Ю.М. Антонян, В. Н. Кудрявцев, В. Е. Эминов. – СПб. : Юридический центр Пресс, 2004. – 366 с.
14. Антонян Ю. М. Профилактика правонарушений / Ю.М. Антонян, Г.М. Миньковский. – М. : Знание, 1978. – 41 с.
15. Ануфрієв М. І. Соціально-правовий захист працівників органів внутрішніх справ України : науково-практичний посібник / М. І. Ануфрієв, В. С. Венедиктов. – Х. : Видавництво Університету внутрішніх
справ, 2000. – 102 с.
16. Армия талибов [Электронный ресурс]. – Режим доступа: http: // antiterror.ntvru.com/article/20.html.
17. Арутюнов А. А. Субъект преступления совершенного в соучастии / А. А. Арутюнов // Современное право. – 2002. – № 9. – С. 29– 31.
18. Архів Печерського міськрайонного суду міста Києва. – 2004. – Справа № 1-265.
19. Бабаев М. М. Социальные последствия преступности : учебное пособие / М. М. Бабаев. – М. : Академия МВД СССР, 1982. – 82 с.
20. Багрій-Шахматов Л. В. Корупція як соціальна патологія та її взаємозв’язок з організованою злочинністю / Л. В. Багрій-Шахматов // Проблеми боротьби з корупцією та організованою злочинністю. – К. : НДІ “Проблеми людини”, 1998. – Т. VІІ. – С. 43–52.
21. Бандурка А. М. Преступность в Украине: причины и противодействие : монография / А. М. Бандурка, Л. М. Давыденко. – Харьков : Основа, 2003. – 368 с.
22. Батиргареєва В. С. Кримінологічна характеристика та попередження розбоїв, поєднаних з проникненням у житло : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. юрид. наук : спец. 12.00.08 «Кримінальне право та кримінологія; кримінально-виконавче право» / В. С. Батиргареєва. – Х., 2002. – 20 с.
23. Бачинин В. А. Философия права и преступления / В. А. Бачинин. – Харьков : Фолио, 1999. – 608 с.
24. Беца О. В. Соціальна робота з неповнолітніми, які перебувають у місцях позбавлення волі / О. В. Беца, О. В. Вакуленко, І. М. Дубиніна, О. Г. Колб, В. І. Кривуша ; В. М. Синьов (ред.) ; Державний центр соціальних служб для молоді ; Державний департамент України з питань виконання покарань. – К., 2003. – 220 с.
25. Блувштейн Ю. Д. Понятие в криминологии / Ю. Д. Блувштейн // Советское государство и право. – 1986. – № 9. – С. 77–82.
26. Борисов В. І. Протидія організованій злочинності у сфері торгівлі людьми / В. І. Борисов, Н. О. Гуторова. – Х. : Одіссей, 2005. – 288 с.
27. Бурбело Р. Ю. Вплив корупції на зміну формального статусу професійного злочинця [Електронний ресурс] / Р. Ю. Бурбело. – Режим доступу : http://jurlugansk.ucoz.org/publ/5-1-0-2.
28. Варчук Т. В. Криминология / Т. В. Варчук. – М. : Инфра-М, 2002. – 296 с.
29. Варыгин А. Н. Преступность сотрудников органов внутренних дел и воздействие на нее / А. Н. Варыгин ; под ред. Б. Т. Разгильдиева. – Саратов : Изд-во Сарат. ун-та, 2003. – 224 с.
30. Витвицкая В. В. Криминологические проблемы предупреждения преступных посягательств на нравственное и физическое развитие несовершеннолетних : дис. … канд. юрид. наук : 12.00.08 / Витвицкая Виктория Вячеславовна. – К., 2002. – 222 с.
31. Вітвіцька В. В. Кримінологічні проблеми попередження злочинних посягань на моральний і фізичний розвиток неповнолітніх : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. юрид. наук : спец. 12.00.08 «Кримінальне право та кримінологія; кримінально-виконавче право» / В. В. Вітвіцька – К., 2002. – 20 с.
32. Владимерцев Н. И. НКВД – МВД СССР в борьбе с бандитизмом и вооруженным национальным подпольем на западной Украине, в западной Белоруссии и Прибалтике (1939–1956) / Н. И. Владимирцев, А. И. Кокурин. – М. : Объединенная редакция МВД России, 2008. – 640 с.
33. Гавриш С. Б. Проблема застосування кримінальної відповідальності за співучасть у воєнізованих або збройних формуваннях, терористичних групах та інших злочинних організаціях / С.Б. Гавриш // Новий кримінальний кодекс України: питання застосування і вивчення : матер. міжнар. наук.-практ. конф. [Харків, 25–26 жовт. 2001 р.). – К. ; – Х. : Юрінком Інтер, 2002. – С. 38–42.
34. Галиакбаров Р. Квалификация преступлений по признаку совершения их организованной группой / Р. Галиакбаров // Российская юстиция. – 2000. – № 4. – С. 47–49.
35. Гальперин И. М. Основные направления борьбы с преступностью / И. М. Гальперин, В. И. Курляндский. – М. : Юридическая література, 1975. – 176 с.
36. Геворгян Г. М. Криминологические проблемы борьбы с организованными этническими преступными формированиями в России : дис. на соискание ученой степени канд. юрид. наук : 12.00.08 / Г. М. Геворгян. – М., 2003. – 153 с.
37. Герцензон А. А. Уголовное право. Часть Общая / А. А. Герцензон. – М. : РИО ВЮА, 1948. – 496 с.
38. Гилинский Я. И. Проблема причинности в криминологической науке / Я. И. Гилинский // Советское государство и право. – 1986. – № 8. – С. 67–71.
39. Глобальний план дій проти організованої транснаціональної злочинності. Затверджений резолюцією 49/159 Генеральної Асамблеї Організації Об’єднаних Націй від 23 грудня 1994 р. [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://www.ligazakon.ua/
40. Глоточкин А. Д. Эмоции и чувства человека, лишенного свободы / А. Д. Глоточкин, В. Ф. Пирожков. – М. : Высшая школа МВД СССР, 1970. – 45 с.
41. Глушков В. О. Геополітико-правові проблеми створення зони антитерористичної безпеки у Чорноморському регіоні / В. О. Глушков // Актуальні проблеми політики : зб. наук. праць. – Одеса : Фенікс, 2004. – Вип. 20. – С. 60–71.
42. Гнєтнєв М. К. Кримінальна відповідальність за сприяння учасникам злочинних організацій та укриття їх злочинної діяльності : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. юрид. наук : спец. 12.00.08 «Кримінальне право та кримінологія; кримінально-виконавче право» / М .К. Гнєтнєв. – Луганськ, 2010. – 22 с.
43. Гнєтнєв М. К. Кримінальна відповідальність за сприяння учасникам злочинних організацій та укриття їх злочинної діяльності : монографія / М.К. Гнєтнєв. – Луганськ : Виртуальная реальность, 2009. – 310 с.
44. Голiна В. В. Спеціально-кримінологічне попередження злочинів (теорія і практика) : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня д-ра юрид. наук : спец. 12.00.08 «Кримінальне право та кримінологія; виправно-трудове право» / В. В. Голiна. – Х., 1994. – 44 с.
45. Голина В. В. Пути совершенствования предупредительного значения представлений следователя (криминологический аспект) / В. В. Голина // Проблемы социальной законности : республ. межвед. науч. сб. – Х. : Вища школа, 1986. – Вып. 17. – С. 74–78.
46. Голина В.В. Работа органов внутренних дел, суда и прокуратуры по предупреждению преступности / В. В. Голина. – Х. : Юридический институт, 1981. – 77 с.
47. Голина В. В. Специально-криминологическое предупреждение преступлений (теория и практика) : дис … д-ра юрид. наук : 12.00.08 / Голина Володимир Васильович. – Х., 1994. – 569 с.
48. Голина В. В. Предупреждение преступности и права человека / В. В. Голина // Проблеми законності : респ. міжвідом. наук. зб. – Х. : Нац. юрид. акад. України, 1998. – Вип. 36. – 221 с.
49. Голина В. В. Современные тенденции тяжкой насильственной преступности против личности и основные направления борьбы с нею / В. В. Голина // Проблеми боротьби з насильницькою злочиннісью в Україні : зб. мат. наук. праць. – Х., 2001. – С. 54–60.
50. Голіна В. В. Злочинності – організовану протидію / В. В. Голіна. – Х. : Рубікон, 1998. – 128 с.
51. Головкін Б. М. Кримінологічні проблеми умисних вбивств і тяжких тілесних ушкоджень, що вчиняються у сімейно-побутовій сфері / Б. М. Головкін. – Х. : Нове слово, 2004. – 252 с.
52. Гончаренко В. Д. Хрестоматія з історії держави і права України : навч. посіб. для юрид. вищих навч. закл. і фак. / за ред. В. Д. Гончаренка. – К. : Інтер Юре, 1997. – Т. 1. З найдавніших часів до початку ХХ ст. – 464 с.
53. Горб Н. О. Наруга над могилою: кримінально-правовий та кримінологічний аналіз : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. юрид. наук : спец. 12.00.08 «Кримінальне право та кримінологія; кримінально-виконавче право» / Н. О . Горб. – К., 2005. – 17 с.
54. Горяинов К. К. Латентная преступность в России: опыт теоретического и прикладного исследования. / К. К. Горяинов, А. П. Исиченко, Л. В. Кондратюк. – М. : ВНИИ МВД РФ, 1994. – 149 с.
55. Гриб В. Г. Этнический фактор и его влияние на криминогенную обстановку в России / В. Г. Гриб, А. И. Федотов // Насилие. Личность. Общество : тезисы науч.-практ. конф. – М,. 2000. – С. 121–127.
56. Губанова О.В. Кримінологічна характеристика та запобігання зґвалтуванню (на підставі матеріалів практики Автономної Республіки Крим) : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. юрид. наук : спец. 12.00.08 «Кримінальне право та кримінологія; кримінально-виконавче право» / О. В. Губанова – К., 2008. – 20 с.
57. Гуров А. И. Профессиональная преступность: прошлое и современность / А. И. Гуров. – М. : Юрид. лит., 1990. – 304 с.
58. Гуров А. И. От эмоций к фактам (взгляд на проблему организованной преступности) / А. И. Гуров // Социальная законность. – 1988. – № 10. – С. 33–36.
59. Гуторова Н. А. Уголовное право Украины. Особенная часть : конспект лекцій / Н. А. Гуторова. – Х. : Одиссей, 2003. – 320 с.
60. Гуторова Н. О. Кримінально-правова охорона державних фінансів України : монографія / Н. О. Гуторова. – Х. : Вид-во Нац. ун-ту внутр. справ, 2001. – 384 с.
61. Даньшин И. Н. Общественная безопасность и система преступлений, посягающих на нее / И. Н. Даньшин // Проблеми відповідальності за злочини проти громадської безпеки за новим Кримінальним кодексом України : матеріали міжнар. наук.-практ. семінару. – Х. : Східно-регіональний центр гуманітарно-освітніх ініціатив, 2003. – С. 25–28.
62. Даньшин И. Н. Понятие, негативные последствия и методы выявления латентной преступности / И. Н. Даньшин // Латентная преступность: познание, политика, стратегия : сборник матер. международ. семинара. – М., 1993. – С. 53–55.
63. Даньшин И. Н. Преступность: понятие, общая характеристика, причины и условия : учебное пособие / И. Н. Даньшин. – К. : УМК ВО, 1988. – 88 с.
64. Даньшин І. М. Латентна злочинність : поняття, причини, негативні наслідки / І.М. Даньшин, В. Ф. Оболенцев // Вісник Університету внутрішніх справ. – 2000. – Вип. 10. – С. 29–34.
65. Демидова Л. М. Кримінальна відповідальність за створення злочинної організації : дис. … канд. юрид. наук : 12.00.08 / Демидова Людмила Миколаївна. – Х., 2003. – 163 с.
66. Денисова Т. А. Зменшення репресій – зменшення рецидиву злочинів / Т. А. Денисова // Актуальные проблемы криминологии и криминальной психологии : сб. науч. статей. – Одесса : Феникс, 2007. – С. 68–76.
67. Денисова Т. А. Миграционные процессы в Украине : современное состояние и влияние на преступность в Причерноморском регионе / Т. А. Денисова, Д. В. Батрак // Актуальні проблеми політики : зб. наук. праць. – Одеса : Фенікс, 2004. – Вип. 20. – С. 103–111.
68. Джужа О. М. Віктимологія на захисті прав і законних інтересів жертви злочину / О. М. Джужа // Право України. – 2002. – № 2. – С. 133–138.
69. Джужа О. М. Проблеми потерпілого від злочину: (кримінологічний та психологічний аспекти) / О. М. Джужа, Є. М. Моісеєв. – К. : УАВС, 1994. – 140 с.
70. Донских Д. Г. Противодействие криминальной субкультуре в обществе (криминологические проблемы) : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. юрид. наук : спец. 12.00.08 «Уголовное право и криминология; уголовно-исполнительное право» / Д. Г. Донских. – М., 2009. – 35 с.
71. Дремин В. Н. Коррупционная практика: актуальные вопросы уголовно-правового воздействия / В. Н. Дремин // Правовые проблемы противодействия организованной преступности : сб. науч. статей. – Одесса : Феникс, 2005. – С. 99–109.
72. Дрёмин В. Н. Миграция и проблемы обеспечения криминологической безопасности в Причерноморском регионе / В. Н. Дрёмин // Актуальні проблеми політики : зб. наук. праць. – О. : Фенікс, 2004. – Вип. 20. – С. 123–131.
73. Дремин В. Н. Организованная преступность и криминальная культура: механизмы взаимодетерминации / В. Н. Дремин // Криминогенная ситуация на юге Украины: особенности и проблемы сдерживания. – Одесса : Феникс, 2003. – С. 78–88.
74. Дремин В. Н. Преступность и её организованные формы как социальная практика / В. Н. Дремин // Информационное обеспечение противодействия организованной преступности. – Одесса : Феникс, 2003. – С. 12–25.
75. Дремин В. Н. Преступность как социальная практика: институциональная теория криминализации общества / В. Н. Дремин. – Одесса : Юридическая литература, 2009. – 614 с.
76. Дульський О. О. Першочергові заходи протидії організованій злочинності і корупції на сучасному етапі / О. О. Дульський // Боротьба з організованою злочинністю і корупцією (теорія і практика). – 2006. – № 13. – С. 33–40.
77. Дурманов Н. Д. Понятие преступления / Н. Д. Дурманов. – М. ; – Л. : АН СССР, 1948. – 316 с.
78. Дуюнов В. К. Комментарий к Уголовному кодексу Российской Федерации / В. К. Дуюнов. – М. : Волтерс Клувер, 2005. – 1104 с.
79. Егоров В. С. Понятие преступления в уголовном праве : учебное пособие / В. С. Егоров. – М. : Моск. психолого-социальный ин-т, 2001. – 80 с.
80. Експрес інформація “Про стан злочинності на території України”. – К. : Департамент інформаційних технологій, 2001.
81. Експрес інформація “Про стан злочинності на території України”. – К. : Департамент інформаційних технологій, 2002.
82. Експрес інформація “Про стан злочинності на території України”. – К. : Департамент інформаційних технологій, 2003.
83. Експрес інформація “Про стан злочинності на території України” – К. : Департамент інформаційних технологій, 2004.
84. Експрес інформація “Про стан злочинності на території України”. – К. : Департамент інформаційних технологій, 2005.
85. Експрес інформація “Про стан злочинності на території України”. – К. : Департамент інформаційних технологій, 2006.
86. Експрес інформація “Про стан злочинності на території України”. – К. : Департамент інформаційних технологій, 2007.
87. Експрес інформація “Про стан злочинності на території України”. – К. : Департамент інформаційних технологій, 2008.
88. Експрес інформація “Про стан злочинності на території України”. – К. : Департамент інформаційних технологій, 2009.
89. Експрес інформація “Про стан злочинності на території України”. – К. : Департамент інформаційних технологій, 2010.
90. Емельянов В. П. Понятие объекта преступления в уголовно-правовой науке / В. П. Емельянов // Право і безпека. – 2002. – № 4. – С. 7–11.
91. Емельянов В. П. Терроризм и преступления с признаками терроризирования: уголовно-правовое исследование / В. П. Емельянов. – СПб. : Юридический центр Пресс, 2002. – 291 с.
92. Еникеев М. И. Основы общей и юридической психологи. учебник / М. И. Еникеев. – М. : Юристъ, 1996. – 361 с.
93. Єсенков А. В. Напрями вдосконалення кримінальної відповідальності за сприяння учасникам злочинних організацій та укриття їх злочинної діяльності (ст. 256 КК України) / А. В. Єсенков // Проблеми правознавства та правоохоронної діяльності. – 2007. – № 2. – С. 181–188.
94. Жалинский А. Э. Социально-правовое мышление: проблемы борьбы с преступностью / А. Э. Жалинский. – М., 1989. – 189 с.
95. Жалинский А. Э. Специальное предупреждение преступлений в СССР: Вопросы теории / А. Э. Жалинский. – Львов : Вища школа, 1976. – 196 с.
96. Закалюк А. П. Общественное воздействие и предупреждение правонарушений / А. П. Закалюк. – К. : Наукова думка, 1975. – 263 с.
97. Закон Украинской ССР от 28 декабря 1960 г. “Об утверждении Уголовного кодекса Украинской ССР” // Ведомости Верховного Совета Украины. – 1961. – № 2. – С. 14– 15.
98. Закон України “Про цінні папери та фондовий ринок” від 23 лютого 2006 р. № 3480-IV [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://www.ligazakon.ua/.
99. Закон України “Про адміністративний нагляд за особами, звільненими з місць позбавлення волі” [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://www.ligazakon.ua/
100. Зелінський А. Ф. Кримінологія : навчальний посібник / А.Ф. Зелінський. – Х. : Рубікон, 2000. – 240 с.
101. Землянський Ю. В. Загроза тероризму в Україні / Ю. В. Землянський // Тероризм і боротьба з ним. Аналітичні розробки, пропозиції наукових та практичних працівників : міжвідомчий наук. збірник. – К., 2000. – Т. 19. – С. 45–50.
102. Зибер У. Организованная преступность Японии и Германии / У. Зибер. – М. : Российский юридический издательский Дом, 1999. – 211 с.
103. Зубрилов И. С. Использование полиграфа при решении кадровых вопросов / И. С. Зубрилов, А. И. Скрытников // Вестник МВД РФ. – 1999. – № 5. – С. 82–83.
104. Иногамова-Хегай Л. В. Уголовное право Российской Федерации : учебник / Л. В. Иногамова-Хегай. – М. : ИНФРА-М, 2002. – Т. 1. Общая часть. – 384 с.
105. Иншаков С. М. Зарубежная кримінологія / С. М. Иншаков. – М. : ИНФРА-М–НОРМА, 1997. – 383 с.
106. Исмаилов И. А. Проблемы предупреждения преступлений / И. А. Исмаилов. – Баку, 1990. – 40 с.
107. Ігнатов О. М. Насильницькі злочини, що вчиняються працівниками органів внутрішніх справ України: кримінологічна характеристика, детермінація та попередження : монографія / О. М. Ігнатов. – Х. : Формат Плюс, 2008. – 293 с.
108. Ігнатов О. М. Прояви організованої злочинності працівників правоохоронних органів / О. М. Ігнатов // Часопис Київського університету права. – 2011. – № 1. – С. 97–102.
109. Йосипів А. О. Насильницька злочинність: детермінанти та протидія органами внутрішніх справ) : дис. ... канд. юрид. наук : 12.00.08 / Йосипів А.О. – Л., 2009. – 290 с.
110. Карпец И. И. Наказание. Социальные, правовые и криминологические проблемы / И. И. Карпец. – М. : Юрид. лит., 1973. – 288 с.
111. Карпец И. И. Правосознание и причины преступности / И. И. Карпец, А. Р. Ратинов // Советское государство и право. – 1968. – № 12. – С. 49.
112. Карпец И. И. Преступность : иллюзии и реальность / И.И. Карпец. – М. : Рос. право, 1992. – 432 с.
113. Карышев В. Организованная преступность в некоторых европейских странах / В. Карышев // Социальная законность. – 1989. – № 9. – С. 74–75.
114. Кенни К. Основы уголовного права / К. Кенни ; пер. с англ. В.И. Каминская. – М. : Изд-во иностранной литературы, 1949. – 600 с.
115. Клименко В. А. Кримінальне право України. Особлива частина : підручник / В. А. Клименко, М. І. Мельник. – К. : Юридична думка, 2004. – 656 с.
116. Клименко В. А. Уголовное право Украины. Общая часть : учебник / В. А. Клименко, Я. А. Кондратьев, Н. И. Мельник. – К. : Атика, 2002. – 448 с.
117. Клочков А. В. Информационные предпосылки криминализации общественного сознания / А. В. Клочков // Вестник МГУ. Серия 11: Право. – 1999. – № 2. – С. 17–42.
118. Ковалев М. И. Понятие и признаки преступления и их значение для квалификации / М. И. Ковалев. – Свердловск : Свердл. юрид. ин-т, 1977. – 80 с.
119. Коломытц Д. М. Структурные особенности этнической преступности [Электронный ресурс] / Д. М. Коломытц // Научный обзор выступл. участн. науч.-практ. конф. “Организованная, преступность и этнические проблемы” (13 ноября 2003 года). – Режим доступа : http://www.crime.vl.ru/index.php?p=1252&more=1.
120. Комиссаров В. С. Терроризм, бандитизм, захват заложника и другие тяжкие преступления против безопасности общества. По новому УК РФ / В. С. Комиссаров. – М. : Кросна-Лекс, 1997. – 160 с.
121. Комментарий к Уголовному кодексу Российской Федерации (постатейный) / под ред. Н. Г. Кадникова. – М. : Книжный мир, 2005. – 888 с.
122. Конвенція ООН Проти транснаціональної організованої злочинності від 15 листопада 2000 р. [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://www.rada.gov.ua/laws/pravo/new/cgi-bin/search/cgi.
123. Конституція України від 28.06.1996 р. – Неофіц. вид. – К. : Право, 1996. – 127 с.
124. Коржанський М. Й. Кримінальне право и законодавство України. Частина особлива : курс лекцій / М. Й. Коржанський. – К. : Атіка, 2001. – 412 с.
125. Коржанський М. Й. Кримінальне право України. Загальна частина / М. Й. Коржанський. – К. : Наукова думка, 1996. – 334 с.
126. Коржанський М. Й. Предмет і об’єкт злочину : монографія / М. Й. Коржанський. – Дніпропетровськ : Юрид. акад. Мін-ва внутр. справ ; Ліра ЛТД, 2005. – 252 с.
127. Коробеев А. И. Советская уголовно-правовая политика: проблеми криминализацииии і пенализациии : монография / А. И. Коробеев. – Владивосток : Изд-во Дальневосточного Университета, 1987. – 267 с.
128. Коробеев А. И. Уголовная наказуемость общественно опасных деяний (основания установления, характер и реализация в деятельности органов внутренних дел) : учебное пособие / А. И. Коробеев. – Хабаровск : Хабаровская высшая школа МВД СССР. – 80 с.
129. Коробєєв О. І. Кримінальний кодекс Росії : достоїнства і недоліки / О. І. Коробєєв // Юридичний Вісник України. – 2006. – № 19 (567). – С. 8– 9.
130. Косенко С. С. Віктимологічна профілактика статевих злочинів щодо неповнолітніх : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. юрид. наук : спец. 12.00.08 «Кримінальне право та кримінологія; кримінально-виконавче право» / С. С. Косенко. – К., 2004. – 20 с.
131. Костенко О. М. Проблема № 1 сучасної цивілізації (в українському контексті) / О. М. Костенко. – Черкаси : СУЕМ, 2008. – 112 с.
132. Кравченко Ю. Ф. Свобода як принцип демократичної правової держави : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. юрид. наук : спец. 12.00.01 «Теорія та історія держави і права; історія політичних і правових учень» / Ю. Ф. Кравченко. – Х., 2003. – 35 с.
133. Кравчук І. А. Особа злочинця-терориста як елемент криміналістичної характеристики терористичного акту [Електронний ресурс] / І. А. Кравчук // Форум права. – 2010. – № 2. – С. 210–216. – Режим доступу : http://www.nbuv.gov.ua/e-journals/FP/2010-2/10kiaxta.pdf.
134. Кривуля О. М. Чи можуть бути суспільні відносини об’єктом злочину? / О. М. Кривуля, В. М. Куц // Вісн. Ун-ту внутр. справ. – 1997. – Вип. 2. – С. 70–75.
135. Криминальная ситуация на рубеже веков в России / под ред. А. И. Долговой. – М. : Криминологическая ассоциация, НИИ проблем укрепления законности и правопорядка при Генеральной прокуратуре РФ, 1999. – 276 с.
136. Кримінологія : учебник для вузов / под ред. А. И. Долговой. – М. : НОРМА-ИНФРА М, 2000. – 784 с.
137. Криминология : учеб. для студентов вузов, обучающихся по специальности “Юриспруденция” / [Гуров А. И. и др.] ; под. ред. Н.Ф. Кузнецова, В.В. Лунеева. – М. : Волтерс Клувер, 2005. – 640 с.
138. Криминология : учебник / под общ. ред. А. И. Долговой. – М. : НОРМА-Инфра М, 1997. – 784 с.
139. Кримінологія : учебник / под ред. В. Н. Бурлакова, Н. М. Кропачева. – СПб. : Санкт-Петербургский государственный университет ; Питер, 2002. – 432 с.
140. Криминология : учебник / под ред. В. Н. Кудрявцева, В. Е. Эминова. – М. : Юристъ, 2004. – 734 с.
141. Кримінальне право і законодавство України. Частина загальна : курс лекцій / за ред. М. Й. Коржанського. – К. : Атіка, 2001. – 412 с.
142. Кримінальне право України. Загальна частина : підручник / [Александров Ю. В., Антипов В. І., Володько М. В. та ін.] ; за ред. М. І. Мельника, В. А. Клименка. – [вид. 4-ге, переробл. та допов.]. – К. : Атіка, 2008. – 376 с.
143. Кримінальне право України. Загальна частина : навчальний посібник / [Агєєв М. М., Бахуринська О. О., Альошин Д. П. та ін.] ; за ред. О. О. Кашкарова, В. А. Робака. – Сімферополь : КРП “Видавництво Кримнавчпеддержвидав”, 2010. – 364 с.
144. Кримінальне право України. Загальна частина : підручник / за ред. Бажанова М. І., Сташиса В. В., Тація В. Я. – [2-ге вид., перероб. і доп.] – К. : Юрінком Інтер, 2005. – 424 с.
145. Кримінальне право України. Загальна частина : підручник / за ред. М. І. Мельника, В. А. Клименка. – К. : Юридична думка, 2004. – 352 с.
146. Кримінальне право України. Особлива частина / за ред. М. І. Бажанова, В. В. Сташиса, В. Я. Тація. – К. ; –Х. : Юринком Інтер – Право, 2002. – 494 с.
147. Кримінальне право України. Особлива частина : підручник / [Ю. В. Александров, О. О. Дудоров, В. А. Клименко та ін.] ; за заг. ред. М. І. Мельника, В. А. Клименко. – [вид. 2-ге, переробл. та допов.]. – К. : Атіка, 2008. – 712 с.
148. Кримінальне право України. Особлива частина : підручник / за ред. Є.Л. Стрельцова. – Х. : Одіссей, 2009. – 496 с.
149. Кримінальне право України: Загальна частина : підручник [для стідентів юрид. вузів і фак.] / [Андрусів Г. В., Андрушко П. П., Ліхова З.Я. та ін.] ; за ред. П. С. Матишевського. – К. : Юрінком Інтер, 1997. – 512 с.
150. Кримінальний кодекс України : науково-практичний коментар / за ред. В. Т. Маляренко, В. В. Сташиса, В. Я. Тація. – [Видання друге, перероблене та доповнене]. – Х. : Одіссей, 2004. – 1152 с.
151. Кримінальний кодекс України : науково-практичний коментар / під ред. Е. Л. Стрельцова. – Х. : Одиссей, 2005. – 864 с.
152. Кримінально право України. Особлива частина : підруч. [для студ. вищ. навч. закл. освіти] / [Баулін Ю. В., Борисов В. І., Гавриш С. Б. та ін.] ; за ред. В. В. Сташиса, В. Я. Тація. – [3-е вид., перероб. і допов.]. – К. : Юрінком Інтер ; – Х. : Право, 2007. – 624 с.
153. Кримінологічна віктимологія : навчальний посібник / [Моісеєв Є. М., Джужа О. М., Василевич В. В. та ін.] ; за заг. ред. О. М. Джужі. – К. : Атіка, 2006. – 352 с.
154. Кримінологія: Загальна та Особлива частини / за ред. І.М. Даньшина. – Х. : Право, 2003. – 352 с.
155. Кримінологія: Загальна та Особлива частини : [підруч. для студ. юрид. спец. вищ. навч. закл.] / [І. М. Даньшин, В. В. Голіна, О. Г. Кальман, О. В. Лисодєд] ; за ред. І. М. Даньшина. – Х. : Право, 2003. – 352 с.
156. Кудрявцев В. Н. Объективная сторона преступления / В. Н. Кудрявцев. – М. : Госюриздат, 1960. – 244 с.
157. Кудрявцев В. Н. Основания уголовно-правового запрета: криминализация и декриминализация / В. Н. Кудрявцев. – М. : Наука, 1982. – 304 с.
158. Кудрявцев В. Н. Причины преступности в России: криминологический анализ / В. Н. Кудрявцев, В. Е. Эминов. – М. : НОРМА, 2006. – 112 с.
159. Кудрявцев И. А. Криминальная агрессия / И. А. Кудрявцев, Н. А. Ратинова. – М. : Изд-во Моск. ун-та, 2000. – 192 с.
160. Кузнецова Н. Ф. Курс уголовного права. Общая часть : учебник для вузов / Н. Ф. Кузнецова. – М. : Зерцало-М, 2002. – Т. 1. Учение о преступлении. – 624 с.
161. Курицкий И. И. Уголовный кодекс УССР в редакции 1927 г. / И. И. Курицкий, Л. А. Гиммельфарб, Н. И. Шихмантер. – Х. : Юридическое издательство НКЮ УССР, 1927. – 322 с.
162. Курс кримінології: Особлива частина : підручник : у 2 кн. / за заг. ред. О. М. Джужи. – К. : Юрінком Інтер, 2001. – 480 с.
163. Курс уголовного права : в 5 т. / под ред. Г. Н. Борзенкова, В. С. Комиссарова. – М. : Зерцало-М, 2002. – Т. 1. Общая часть. – 556 с.
164. Курс уголовного права : в 5 т. / под ред. Г. Н. Борзенкова, В. С. Комиссарова. – М. : Зерцало-М, 2002. – Т. 4. Особенная часть. – 603 с.
165. Курс уголовного права / под ред. Н. Ф. Кузнецовой, И. М. Тяжковой. – М. : Зерцало, 1999. – Т. 1. Общая часть. – 592 с.
166. Ларченко М. О. Кримінологічна характеристика особистості злочинця, винного у статевому злочині : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. юрид. наук : спец. 12.00.08 «Кримінальне право та кримінологія; кримінально-виконавче право» / М. О. Ларченко. – К., 2009. – 20 с.
167. Лапин А. Б. Криминальные сообщества / А. Б. Лапин // Вестник Московского университета МВД России. – 2007. – № 1. – С. 93–96.
168. Лизогуб Б. В. Організовані злочинні угруповання : класифікація та заходи протидії : дис. … канд. юрид. наук : 12.00.08 / Лизогуб Богдан Вікторович. – Х., 2004. – 259 с.
169. Литвак О. М. Державний контроль за злочинністю (кримінологічний аспект) : дис. …доктора юрид. наук : 12.00.08 / Литвак Олег Михайлович. – Х., 2001. – 370 с.
170. Лукашевич С. Ю. Кримінологічна характеристика та попередження злочинності засуджених в місцях позбавлення волі : дис. … канд. юрид. наук : 12.00.08 / Лукашевич С. Ю. . – Х., 2001. – 173 с.
171. Лунеев В. В. Преступность ХХ века. Мировой криминологический анализ / В. В. Лунеев. – М. : Норма, 1997. – 497 с.
172. Ляпунов Ю.И. Общественная опасность деяния ка