СТАНОВЛЕННЯ ПУБЛІЦИСТИЧНОГО СТИЛЮ УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ НА БУКОВИНІ В КІНЦІ ХІХ – НА ПОЧАТКУ ХХ СТОЛІТТЯ

Краткое описание

Міністерство освіти і науки України
Чернівецький національний університет імені Юрія Федьковича

На правах рукопису

Бродська Ростислава Володимирівна

УДК 811.161.2 ' 38

СТАНОВЛЕННЯ ПУБЛІЦИСТИЧНОГО СТИЛЮ УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ НА БУКОВИНІ В КІНЦІ ХІХ НА ПОЧАТКУ ХХ СТОЛІТТЯ
дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата філологічних наук
зі спеціальності 10.02.01 - українська мова

Науковий керівник
канд. філол. наук, професор
Бабич Надія Денисівна

Чернівці - 2001

ЗМІСТ
БІБЛІОГРАФІЧНІ СКОРОЧЕННЯ..................................................................... 4
ВСТУП................................................................................................................. 7
1. ЛІНГВОСТИЛІСТИЧНІ ДОСЛІДЖЕННЯ ОСОБЛИВОСТЕЙ ПУБЛІЦИСТИЧНОГО СТИЛЮ............................................................................................................. 15
1.1. Основні поняття і завдання стилістики...................................................... 23
1.2. Визначення публіцистичного стилю і його дослідження
в українській мовознавчій науці................................................................ 25
2. ВИТОКИ УКРАЇНСЬКОЇ ПУБЛІЦИСТИКИ НА БУКОВИНІ .................. 35
2.1. Співанки-хроніки та їх місце у формуванні публіцистичного стилю
української літературної мови.................................................................. 35
2.2. Ідейно-тематичний аналіз та мовні особливості перших
публіцистичних виступів........................................................................... 43
2.3. Публіцистичні виступи Ю.Федьковича..................................................... 54
2.4. Становлення і розвиток української періодичної преси на Буковині...... 60
2.4.1. Роль газети "Буковина" у розвитку публіцистичного стилю української мови у краї.................................................................... 64
2.4.2. Газетна мова як відносно єдина складна жанрова система (жанрова диференціація матеріалів)........................................ 66
2.5. Вплив на стиль "Буковини" наддніпрянських письменників (полеміка). 77
3.ЛЕКСИКА ЯК ЗАСІБ ТВОРЕННЯ ПУБЛІЦИСТИЧНОГО СТИЛЮ ПРЕСИ БУКОВИНИ...................................................................................................... 85
3.1. Синоніми у публіцистичних статтях газети "Буковина".......................... 89
3.2. Нейтральна лексика................................................................................... 96
3.3. Книжна лексика........................................................................................ 102
3.4. Образна лексика....................................................................................... 104
3.5.Термінологічна лексика............................................................................ 112
3.6. Розмовна лексика..................................................................................... 121
3.7. Позанормативна лексика......................................................................... 123
3.7.1. Діалектизми.................................................................................. 123
3.7.2. Іншомовні слова.......................................................................... 127
3.7.3. Деякі особливості функціональних зміщень у семантиці слів... 128
3.7.4. Функціональна видозміна експресивності слова у публіцистичних текстах..................................................................................................... 131
4. CТИЛІСТИЧНЕ ФУНКЦІОНУВАННЯ ФРАЗЕОЛОГІЧНИХ ОДИНИЦЬ В ПУБЛІЦИСТИЧНОМУ СТИЛІ ГАЗЕТИ "БУКОВИНА" КІНЦЯ ХІХ - ПОЧАТКУ ХХ СТ. 133
4.1. Книжна фразеологія на сторінках буковинської преси.......................... 135
4.2. Розмовно-просторічні фразеологізми в публіцистичних жанрах......... 139
4.3. Синонімія та антонімія фразеологізмів як стилістичний засіб у буковинській періодиці.................................................................................................... 143
4.4. Крилаті вислови, прислів’я та приказки на сторінках буковинської преси.................................................................................. 145
4.5. Структурно-семантичні зміни фразеологізмів в інформаційних текстах.............................................................................. 148
ВИСНОВКИ.................................................................................................... 165
СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ................................................................................. 169
ДОДАТОК

БІБЛІОГРАФІЧНІ СКОРОЧЕННЯ*:
1. Тексти публіцистичних виступів:
Б. Газета Буковина” (1885-1918). Перше число вийшло 1 січня 1885 р. Спочатку виходила двічі на місяць; у 1892-1895 рр. як тижневик; від квітня 1895 р. - чотири рази на тиждень; з 1896 р. до 1898 р. - щоденно; 1898-1910 рр. - тричі на тиждень; у 1911-1912 рр. - не виходила; у 1913 і до вересня 1914 р. тричі на тиждень виходила під назвою Нова Буковина”; у 1915-1917 рр. Буковина” як тижневик друкувалася у Відні; за час української влади у листопаді 1918 р. виходила у Чернівцях щоденно. Румунська окупаційна влада 11 листопада 1918 р. закрила часопис.
БК. Буковинський календар”.
Борба двотижневик Борба” (1908-1914) спочатку виходив у Глибоці, від 1913 р. у Чернівцях.
Вісти Вісти з Січі” неперіодичне видання Союзу Січей на Буковині”.
Дмитрів Дмитрів Є. Ілюстрована історія просвітнього товариства Руська Бесіда” в Чернівцях. Чернівці, 1909. 125 с.
Жит. Маковей О. Житєпис Осипа-Юрія Гординського-Федьковича. Львів,
1911. 591 с.
ЗСиР Зарубежные славяне и Россия: Документы архива М.Ф. Раевского. 40 80 годы ХІХ века. М.,1975. 576 с.
Календар РБ календар Руської бесіди”.
Л. Ластівка” під цією назвою протягом 1894 1896 р. виходив заснований 1885р. місячник Бібліотека для молодежи, селян і міщанства” в Чернівцях.
Листи з України Листи з України Наддніпрянської П.Вартового (Б.Грінченка). Друковано в Буковині” з рр. 1892-1893. К., 1917 180 с.
Листи на Україну Драгоманов М., Листи на Наддніпрянську Україну. Київ.: Криниця. 123 с.
МЖФ Матеріали до житєписи Осипа Гординського-Федьковича: З перводруків і автографів зібрав, упорядкував і пояснив О. Маковей. Львів, 1910. 653 с.
НПБ Народні пісні Буковини у записах Ю.Федьковича: Упорядники О.Дей, О.Романець. К.: Музична Україна, 1968 р. 222 с.
ПОЮФ Писання Осипа Юрія Федьковича. Перше повне і критичне видання. Львів, 1902. Т.1 Х+ 806 с.
РЛ Родимый листок”. одне з перших чернівецьких видань штучною мовою москвофільського спрямування (1879 1882).
РР газета Руська Рада” додаток з 1902 року до газети Буковина”.
РХ Руська хата”. Львів-Чернівці, 1877. 218 с.
СХ Співанки хроніки: Упорядники О.І. Дей, С.І. Грица. К., 1972. 558 с.
Укр. Україна” чернівецький демократичний тижневик (1913-1914).
ХЧ Хлопська читанка”. Чернівці 1907, ч.1. 78 с.
BpB Bukowiner pedagogische Blätter 1892.-10.S 156.
2. Довідкові та лексикографічні праці:
ГРНП Галицько-руські народні приповідки: Зібрав, упорядкував і пояснив др. І.Франко. Львів, 1905, 1908, 1910. Т. 1 - 3.
ЕСБЕ Энциклопедический словарь Ф.А. Брокгауза и И.А. Ефрона. Петербург, 1890-1907.
ЕУМ Українська мова. Енциклопедія. К., 2000.
ЛТ Лесин В.М. Літеретурознавчі терміни: Довідник. К.:Рад. шк.,1985. 251с.
МНСЖ Є. Желехівський та С. Недільський. Малорусько-німецький словник”. Т. 1: А О. Львів, 1886. 589 с.; Т. 2: Г Я. Львів, б. р. вид. 1122 с.
МСБГ Матеріали до словника буковинських говірок. [А - О]. Чернівці: Вип. І, 1971; 2, 1971; 3, 1972; 4, 1976; 5, 1978; 6, 1979.
РУС Російськоукраїнський словник за ред. А. Кримського. К.: Червоний шлях, Т. 1 4, 1924, 1928, 1929.
СУС Словарь росийсько український. Зібрали і впорядкували М. Уманець і А.Спілка, - Львів, Т.І, 1893. - 318с.; Т.ІІ, 1894. 285 с.; Т.ІІІ, 1896. 286 с.; Т.ІV, 1898. 238 с.
СЛТ - Д.І. Ганич, І.С. Олійник. Словник лінгвістичних термінів. К.: Вища школа. 1985. 360 с.
СГ Словарь української мови: Зібрала редакція журналу Киевская Старина”. Упорядкував з додатком власного матеріалу Б.Грінченко. К., 1907-1909. т.1-4 - (перевидано фотоспособом. К., 1958-1959).
СУМ Словник української мови в 11 томах. К.: Наукова думка., 1970-1980.
СЧС Словар чужих слів. Зібрали др. Зенон Кузеля і Микола Чайковський. Чернівці, 1910 368 с.
УЛМБ Ткач Людмила. Українська літературна мова на Буковині в кінці XIX на початку XX ст. Частина І: Матеріали до словника. Чернівці: Рута, 2000. 408 с.
ФСУМ Фразеологічний словник української мови. К.: Наук. думка, 1993 Т. 1 2.

В С Т У П
Дисертаційна робота присвячена вивченню проблеми становлення публіцистичного стилю сучасної української літературної мови (СУЛМ) на Буковині в кінці ХІХ на початку ХХ ст.
Актуальність теми дослідження. Пізнання історії становлення сучасної української літературної мови в усіх її функціональних різновидах - одне із актуальних завдань сучасного мовознавства. В українській лінгвістиці є синтетичні праці з курсу історії української літературної мови І.Огієнка, М.Жовтобрюха, Ю.Шевельова, В.Русанівського та ін., у яких висвітлені окремі аспекти становлення функціональних стилів сучасної української літературної мови. Важливим етапом у цьому процесі дослідники вважають зародження публіцистичного стилю у другій половині ХІХ на початку ХХ ст.
Українські мовознавці по-різному висвітлюють і аналізують основні джерела виникнення (І. Білодід, В. Русанівський, С. Єрмоленко та ін.), тенденції розвитку, особливості мови і стилю (А. Коваль, М. Жовтобрюх) української публіцистики. М. Жовтобрюх зазначає: "Наукове дослідження історії літературної мови в усій сукупності її стилів і жанрів обов'язково передбачає також і глибоке, всебічне вивчення мови періодичної преси на всіх етапах її існування"[87, 3]. У його монографіях висвітлюється питання розвитку мови української преси в дожовтневий період. Зокрема, визначається роль періодичної преси в збагаченні й нормуванні української літературної мови - її лексичного складу, граматичної будови й орфографії, у створенні публіцистичного стилю. Проте говорити про вичерпне висвітлення багатьох аспектів цього питання ще передчасно. "На зламі двох століть українське публіцистичне слово прозвучало з особливою силою і залишило для наших сучасників неоціниму духовну спадщину, - підтримують думку М. Жовтобрюха сучасні фахівці, одночасно підкреслюючи нагальну потребу поглибленого, комплексного освоєння української публіцистичної спадщини, - яку ще довго будуть вивчати дослідники всіх профілів - від теорії публіцистики до історії, філософії, літературознавства та лінгвістики»[166, 13]. Коли ж йдеться про мову і стиль буковинської публіцистики кінця ХІХ - початку ХХ ст., то на цю тему досліджень взагалі немає.
Першу спробу осмислення процесу становлення української публіцистики зробив свого часу відомий український письменник, історик літератури, публіцист і педагог Осип Маковей, надрукувавши в "Літературно-науковому віснику" за 1896 рік статтю "П’ятьдесятьлітній ювілей руської публіцистики" [148], в якій з болем писав: "П’ятьдесять літ борби про мову! П’ятьдесять літ борби про правопись! Кільки праці і сил змарновано у нас на сю справу, котру вже Маркіян Шашкевич поставив 1837 року в Галичині так ясно. Як поглянути тепер з нагоди ювілею публіцистики на сю борбу, то аж сум збирає куди ми подівали свою енергію! Коли иньші народи, порішивши свою справу національну так, як у нас її рішили І.Котляревський і М.Шашкевич, ішли дорогою поступу дальше, у нас десятки літ, спершу з темноти і власної непорадности, а потім вже під впливом словянофілів-обрусителів, змарновано багато-багато праці і літ на боротьбу про питанє, як писати. А коли ми прийшли на думку, що писати, иньші сусідні народи вже нас випередили в неоднім і ми тепер терпимо гіркі наслідки сеї боротьби, сих суперечок, котрими ґазети засівали 50 літ австрійську Русь" [148, 184]. Завершує О.Маковей статтю досить категорично: "Перші 50 літ нашої публіцистики можна сміло назвати літами пошесті на народну мову" [148, 190]. Загалом літературознавча розвідка несподівано завершується висновком про значення буковинської публіцистики для розвитку української мови на Буковині.
Попри такі сумні висновки О.Маковей в огляді "З життя і письменства" у цьому ж номері журналу виділив, однак, як новаторську за своїм змістом полеміку п’ятирічної давності на сторінках чернівецької "Буковини" між П.Вартовим (Б.Грінченком) з його "Листами з України Наддніпрянської" та М.Драгомановим з "Листами на Наддніпрянську Україну". "Ті два письменники, - наголошував він, - дивилися на відносини нашої літератури справедливійше і про вартість та будуччину нашої літератури сказали далеко більше нового і основного . Вони оглядали нашу літературну продукцію з усіх боків і брали її як результат нашого життя" [147, 119]. О.Маковей першим усвідомив значення полеміки між Б.Грінченком і М.Драгомановим як визначного явища української публіцистики кінця ХІХ століття, важливого моменту розвитку української літератури загалом.
Як вагоме явище не лише в літературному, а й у громадсько-політичному житті українського суспільства друкованої в "Буковині" листовної полеміки між Б.Грінченком і М.Драгомановим вважав за потрібне відзначити й І.Франко в написаній спеціально для відомого російського енциклопедичного видання І.А.Єфрона і Ф.А.Брокгауза статті "Южнорусская литература", зіславшись, зокрема, на "Листи на Наддніпрянську Україну" М.Драгоманова як приклад "замечательного разбора разных спорных вопросов современной украинской жизни" [269, 321]. Сам І.Франко активно полемізував з публіцистами "Буковини". Статтею "Політики чи кар’єристи?" він гостро реагував на друкований в газеті протягом березня-квітня 1896 року публіцистичний виступ С.Смаль-Стоцького "Політика реальна" [271].
Розгорнуту оцінку загальноукраїнського значення буковинської публіцистики кінця XIX початку XX ст. дав академік ВУАН, відомий історик і критик літератури, публіцист Сергій Єфремов у своїй ґрунтовній праці "Історія українського письменства" (1911 р.). Газету "Буковина" він поціновує як таку, що на своїх сторінках "містила принципової ваги праці, які виходили поза межі локальних інтересів", серед цих праць на перше місце ставлячи полеміку між Б.Грінченком і М.Драгомановим [84, 532]. А те, що до 1894 року "Буковина" мала цензурний дозвіл і на поширення в Росії, то вона, перейшовши через кордон, "поставила, каже автор, перед українцями питання громадсько-політичного характеру і примушувала переглянути теоретичне надбання і практичні здобутки українства" [84, 532].
Так було трактовано в літературі буковинську публіцистику кінця ХІХ - початку ХХ ст. Проте цілком очевидно, що жоден із згаданих вище авторів не розглядав її як джерело мовознавчих студій, не цікавився нею з точки зору стилістики, не досліджував особливостей становлення і розвитку публіцистичного стилю на Буковині і, зрозуміло, не аналізував стилеутворювальних компонентів публіцистичних статей, видрукуваних на шпальтах "Буковини" за період з 1885 по 1918 роки.
Л. Ткач у передмові до монографії Українська мова на Буковині в кінці XIX на початку XX ст. Частина І: Матеріали до словника” слушно зауважує: "Уже давно настав час практичного засвоєння попереднього мовного досвіду в усій повноті його соціологічного і культурного контекстів", а мовний досвід буковинської преси належить до таких явищ, які без будь-яких застережень мають самодостатню вартість для дослідника, оскільки цей досвід не був суто локальним, а виступав частиною загального”[257, 8].
Отже, актуальність дослідження зумовлена відсутністю в сучасному мовознавстві праць, присвячених лінгвостилістичному аналізові публіцистики буковинської періодики, її витоків в оригінальному жанрі карпатського фольклору співанках-хроніках, а також як джерела вивчення історико-культурних чинників, що впливали на соціальний статус, функціональні сфери та ступінь внутрішнього розвитку української літературної мови на Буковині кінця ХІХ - початку ХХ ст., зокрема становлення публіцистичного стилю загальнонародної української літературної мови зазначеного періоду.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційне дослідження виконано у межах тематики науково-дослідної роботи кафедри історії і культури української мови ( Становлення, розвиток і функціонування української літературної мови на Буковині” № 0199U001886 державної реєстрації ). Роль автора у її виконанні полягає у самостійному вивченні джерел буковинської публіцистики, зокрема матеріалів газети "Буковина", та висвітленні значення цієї газети у становленні й розвитку загальноукраїнської публіцистичної класики.
Мета роботи. На основі комплексного аналізу лексичних і фразеологічних засобів, що характеризують стильові особливості, з’ясувати роль буковинської періодики у процесі розвитку нової української літературної мови, усіх її функціональних різновидів; встановити особливості процесу становлення публіцистичного стилю української літературної мови на прикладі Буковини кінця ХІХ початку ХХ ст.; увести в науковий обіг електронні версії вибраних текстів газети Буковина” і укласти частотні списки словоформ цих статей.
Реалізація поставленої мети передбачає розв’язання таких завдань:
1. Виявити своєрідність джерел буковинської публіцистики і їх вплив на подальший розвиток стилю; здійснити ідейно-тематичний та мовностилістичний аналіз найхарактерніших з публіцистичних виступів преси.
2. Висвітлити процес становлення і розвитку української періодичної преси на Буковині та провідну роль у ньому газети "Буковина".
3. З'ясувати особливості формування і функціонування публіцистичного стилю у пресі Буковини досліджуваного періоду.
4. Вичленувати найхарактерніші стилеутворювальні компоненти публіцистичних статей газети "Буковина" за період з 1885 по 1918 рік.
5. Дослідити функціональні особливості лексичних засобів української публіцистики буковинської преси.
6. Визначити стилістичне функціонування фразеології в публіцистичних текстах.
Об’єкт дослідження - українська періодика Буковини кінця ХІХ - початку ХХ ст.
Предметом дослідження є стилеутворювальні компоненти публіцистичного стилю української преси на Буковині у кінці ХІХ на початку ХХ ст. (зокрема лексика і фразеологія).
Хронологічні рамки дослідження: за вихідний рубіж узято 1885 рік - рік виходу першої україномовної газети "Буковина", редагованої Юрієм Федьковичем. Саме в означений період зароджується буковинська літературна публіцистика.
Верхня межа дослідження - 1918 рік - зумовлена історичним фактом окупації Буковини королівською Румунією. Окупаційний режим деформував суспільно-політичне життя краю, змінив ідейний напрям роботи окремих культурно-просвітніх товариств, практично нівелював усі попередні завоювання українців Буковини. Усе це позначилося на кількісних та якісних характеристиках газетної публіцистики, її мови.
Методи дослідження. Для розв'язання поставлених завдань застосовано якісний (квалітативний) описовий метод з елементами порівняльно-історичного, а також методи типологічного аналізу та статистичний комп’ютерний.
Джерельною базою дисертації є картотека (понад 6000 одиниць), укладена на основі газетних і журнальних статей буковинської періодики досліджуваного періоду, які зберігаються у фондах наукових бібліотек Чернівецького університету, обласного краєзнавчого музею, обласного архіву; а також алфавітно-частотні списки словоформ й електронні версії текстів 20-и вибраних публікацій газети "Буковина" (1885-1918 рр.), що становлять 16394 словоформи. Для порівняння використано 16482 словоформи з текстів сучасних номерів газети Буковина” за 2001 рік.
Наукова новизна дослідження полягає в тому, що:
1) здійснено одну з перших спроб визначення самобутності процесу становлення буковинської публіцистики на основі використання традицій своєрідного жанру карпатського фольклору, характерною ознакою якого є наявність справжньої народної публіцистики” - співанок-хронік, або новин;
2) з’ясовано підстави для твердження про загальноукраїнське значення буковинської преси у розвитку загальнонародної української літературної мови, яке доводиться за результатами дослідження стану української літературної мови кінця ХІХ - початку ХХ ст. на Буковині, особливостей розвитку громадсько-політичного, культурного та економічного життя краю;
3) вперше введено в науковий обіг електронний формат малодослідженого матеріалу текстів буковинської періодики, який відбиває стан української літературної мови зазначеного періоду;
Робота має синтетичний характер; різноаспектність дослідження та сукупність методів, використаних у ній, дають змогу якнайповніше висвітлити процес становлення публіцистичного стилю преси Буковини кінця ХІХ початку ХХ ст.
Теоретичне та практичне значення. Результати дослідження можуть бути застосовані у синтетичних працях з історії української літературної мови, при поглибленому вивченні історії функціонування української літературної мови на Буковині в кінці ХІХ на початку ХХ ст., , а також для з’ясування додаткових, нових відомостей про характерні процеси становлення й ознаки публіцистичного стилю. Зібраний матеріал і теоретичні міркування можна використати у вузівській практиці при розробці відповідних курсів і спецкурсів з історії української літературної мови та стилістики.
Особистий внесок автора полягає у зборі, аналізі, інтерпретації історико-мовних фактів та явищ, пов’язаних з процесами становлення публіцистичного стилю української літературної мови преси Буковини кінця ХІХ - початку ХХ ст., виявленні самобутніх джерел походження цього жанру, особливостей стилеутворювальних засобів; введенні у науковий обіг раніше не аналізованих текстів тогочасних буковинських видань, архівних документів, що розкривають актуальні аспекти проблеми. Усі результати одержано самостійно.
Апробація роботи. Дисертація частинами і повністю обговорена на засіданнях кафедри історії та культури української мови Чернівецького національного університету імені Юрія Федьковича. ЇЇ фрагменти доповідались на міжнародних і всеукраїнських конференціях: Сатира і гумор в українській літературній традиції” (Чернівці, 1994); "Українська мова на Буковині" (Чернівці, 1994); "Українська мова на Буковині: Минуле і сучасне" (Чернівці,1998); "Українська література в загальноєвропейському контексті" (Ужгород, 2001); "Історія і сучасні проблеми функціональних стилів української літературної мови" (Чернівці, 2001).
Публікації. Зміст дисертації розкрито у 8 публікаціях (одна у співавторстві), 5 з них надруковано у фахових виданнях, рекомендованих ВАК України.
Структура і обсяг роботи. Дисертація складається зі вступу, чотирьох розділів, списку використаних джерел (322 позиції) та додатку на 207 сторінках. Повний обсяг дисертації - 165 сторінок основного тексту.

* У тексті роботи посилання на бібліографічні скорочені назви видань подаються в дужках у такому порядку: газети номер, число, рік; журнали рік, номер, сторінка; щорічні календарі рік, сторінка; окремі видання сторінка; багатотомні видання том і сторінка; «Листи» Б. Грінченка і М. Драгоманова: римськими цифрами номер листа, арабськими сторінка.

Список литературы

ВИСНОВКИ

Активне формування публіцистичного стилю української літературної мови на Буковині припадає на кінець ХІХ століття. Первісними витоками буковинської публіцистики вважаємо своєрідний жанр гуцульського фольклору - співанки-хроніки. З-поміж інших творів усної народної творчості вони вирізняються безпосереднім зверненням до аудиторії, реалістичним змістом, злободенною тематикою, використанням не тільки фольклорних мовних засобів, а й суспільно-політичної лексики, яка мові фольклору не притаманна.
Перші види такого літературного публіцистичного жанру, як передмова, з'явилися українською мовою в альманасі "Руська Хата" (1877). Гостропубліцистичний характер мав розділ "Просвіта на Буковині" "Історії літератури руської" Омеляна Огоновського (1833-1894). Вони визначались суспільно-політичною лексикою та засобами синтаксичної виразності. Велика заслуга у творенні публіцистичного стилю на Буковині належить, насамперед, видатним діячам культури краю - С.Воробкевичу та Ю.Федьковичу. Їх публіцистичні виступи розкрили і примножили стилістичні ресурси української літературної мови, зокрема, її можливості в розвитку публіцистичного різновиду.
Активне становлення публіцистичного стилю почалося тільки з появою україномовної періодичної преси. Визначальну роль у цьому процесі відіграла газета "Буковина", редагована Ю.Федьковичем, публіцистичний хист якого засвідчують, насамперед, його поетичні твори і листування. Важливим етапом у формуванні української публіцистики, її мовностильового аспекту стала полеміка між Б.Грінченком і М.Драгомановим, у тому числі і щодо шляхів розвитку української літературної мови. Основною підставою, яка зумовила публікацію матеріалів полеміки на сторінках газети Буковина”, була найбільш наближена до тогочасних загальноукраїнських норм її мовна практика. Таким чином, в умовах тогочасної східноукраїнської неґації українського публіцистичного слова, галицького вузьколокального мовного егоїзму”, буковинська преса кінця XIX початку XX ст. стала осередком формування публіцистичного стилю.
Одним з основних засобів творення стилю був лексичний склад мови газети Буковина”. Він вирізнявся багатством і різноманітністю, що доводить встановлена нами низька частотність вживаних словоформ. Повтори становлять у середньому всього 25% словника, що свідчить про майстерне використання публіцистами синонімічних багатств української мови. У перші роки видання (18851888 рр.) газети етимологічним правописом кількість словоформ, які не увійшли до словникового складу сучасної української мови, в середньому становила 6,53%, а в пізніші - у середньому 3,31 %. Тогочасний процес формування літературної норми був позначений активним використанням у мові преси застарілої, розмовної та рідковживаної вже на той час лексики, що і є причиною поширення пар абсолютних синонімів. У мові публіцистики вживалось багато паралелізмів: загальновживане слово й діалектне, українське й іншомовне, українське й новотвір.
Нейтральна лексика становить найбільшу частку вживаних у публіцистичних статтях слів в середньому 61,43%. Ця цифра не збільшується в інформаційному жанрі досліджуваного періоду, тому високий відсоток нейтральної лексики не виключає публіцистичного характеру статті, а низький - її інформативності.
На тлі нейтральної яскраво прослідковується суспільно-політична, книжна лексика. І хоч відсоток її вживання невисокий, книжна лексика пов’язана з вираженням основної стильової спрямованості статей. Екстралінгвістичні чинники - інформативність і впливовість - зумовлюють книжний мовний лад статей газети Буковина” кінця ХІХ початку ХХ століття.
Окрім нейтральної та книжної, лексика інших груп (розмовна, термінологічна, архаїзми, діалектизми) не мала суттєвого стилеутворювального значення і зумовлювалась тематикою відповідних статей. Загалом публіцистичний стиль активно послуговується уснорозмовними виразовими засобами, проте буковинська публіцистика кінця ХІХ початку ХХ століття має свою специфіку їх використання. До стилістично активної мовної групи розмовної лексики слід зараховувати також і діалектизми, які в писемних стилях іноді сприймаються як розмовні елементи, але в буковинській публіцистиці досліджуваного періоду діалектна лексика вживалась переважно без заздалегідь визначеної стилістичної настанови. Місцеві слова іншомовного походження (в основному польські, німецькі), які не були вживані в українській загальнонаціональній літературній мові, у буковинській пресі, звичайно ж, вживалися, але не мали такого поширення, як у Галичині. В обстежених текстах вони складають всього 0,23%.
Мова публіцистики Буковини досліджуваного періоду створювалась за найкращими зразками європейської публіцистики того часу. Вона була густо пересипана емоційно-експресивними елементами викладу, що зумовлювалося постійним пошуком засобів вираження експресії, оптимальних засобів впливу. Емоційність досягалася за допомогою антитез, градації, ампліфікації, поєднанням синонімії та антонімії, зіставленням на основі омонімії. В публіцистичних творах буковинської періодики досліджуваного періоду використовувались загальномовні метафори, які були активно вживаними, ставали спочатку мовним кліше, потім фразеологізмом, перетворювались у нові значення слів, збільшуючи багатозначність останніх. Продумане слово-вживання і майстерне використання фразеологізмів засвідчує досить високий фаховий рівень газетної публіцистики краю. Публіцисти використовували цікаві й різноманітні стилістичні прийоми перетворення фразеологізмів, а це свідчить про їх неабияку мовну вправність.
Трансформація фразеологізмів у газетному мовленні - явище стилістичне, вона відбувається за загальномовними законами побудови тексту і виникає в умовах контексту, з урахуванням його сприяння формуванню нової фразеологічної одиниці. Останнє творить певний стилістичний ефект. Нова експресивність фразеологізму загострює сприйняття того, заради чого написаний газетний матеріал, допомагає читачеві утвердитися в позитивному чи негативному ставленні до описуваних фактів.
Наші спостереження над лексикою і фразеологією буковинської публіцистики на межі ХІХ і ХХ ст. переконливо демонструють стан української літературної мови у зазначений період та її особливості. І хоч умови функціонування і розвитку не були достатньо сприятливими, усе ж мова буковинської публіцистики була в основному літературною, хоч вплив місцевих говірок, звичайно, позначився. Особливість і краса української мови на Буковині і полягає у взаємозв’язку загальнонародного, літературного і вузьколокального, діалектного у лексиці й фразеології. Такий взаємозв’язок на межі двох рівнів мови сприяв збагаченню загальнонародної мови.

ЛІТЕРАТУРА

1. Абрамова Г.О. Про лінгвістичний аналіз рекламного тексту // Про культуру мови. Вип. 21. К.: Наукова думка, 1981. С. 76-78.
2. Абрамович И.М. Об индивидуально-авторских преобразованиях фразеологизмов и отношении к ним фразеологического словаря // Вопросы фразеоло­гии. - М., Л.: Наука, 1964. - С. 213 - 218.
3. Авксентьев Л.Г., Калашник 3.С; Ужченко В.В. Фразеологія сучасної української мови.—Х.: Вид-во Харків ун.-ту, 1977. - 51 с.
4. Алексеев П.М. Статистическая лексикография (типология, составление и применение частотных словарей): Учебное пособие. - Л.: ЛПИ им. А.И. Герцена, 1975. 120 с.
5. Бабич Н.Д. Літератори і мовні проблеми їхньої доби (40-і рр. ХІХ ст. 40і рр. ХХ ст.) // Проблеми історії та культури української мови. Чернівці: Рута, 1995. С. 4 16.
6. Бабич Н.Д. Український менталітет і буковинська фразеологія // Українська мова на Буковині: Матеріали Всеукраїнської наукової конференції, писвяченої 160-річчю від дня народження Ю.Федьковича (Чернівці, 13 - 15 жовтня 1994 р.). Чернівці: Рута, 1994. С. 96 97.
7. Бабич Н.Д. Фразеологізм як об’єкт дослідження у науково-популярному стилі і як стилістичний засіб (на матеріалі творів Докії Гуменної) // Науковий вісник Чернівецького університету. Слов’янська філологія: Зб. наук. праць. Вип. 108. Чернівці: Рута, 2001. С. 159 167.
8. Бабич Н.Д. Фразеологія української мови: Навчальний посібник. Ч .І. Чернівці, 1970. 64 с.
9. Бабич Н.Д. Фразеологія української мови: Навчальний посібник. Ч .ІІ. Чернівці, 197І. 89 с.
10. Балли Ш. Французская стилистика. М.: Изд-во иностр. лит., 1961. 394 с.
11. Баранник Д.Х. До питання про інформаційний” стиль мови. // Мовознавство. - 1967. - № 6. С. 3-10.
12. Баранник Д.Х. Образна семантика і газетний текст. Метафора в газеті // Про культуру мови. К.: Наук. думка, 1964. С. 155-166.
13. Бахтин М.М. Литературно-критические статьи. М.: Худ. лит.,1986. 541с.
14. Бевзенко С.П. Історія українського мовознавства: Історія вивчення української мови. К.: Вища школа, 1991. 232 с.
15. Безверха З.А. Жанрові та лексико-стилістичні особливості матеріалів преси з проблем Чорнобильської аварії на грунті їх кваліметричного та семантичного аналізу: Автореф. дис... канд. філол. наук: 10.01.08 / Київський ун-т ім Т. Шевченка, Ін-т журнаслістики. К., 1997. 20 с.
16. Бернштейн М. Рец. на кн.: Д.Заславський, І.Романченко. Михайло Драгоманов // Рад. літературознавство. 1964 - № 5. - С. 140-141.
17. Бернштейн М.Д. Журнал Основа” і український літературний процес кінця 50-х 60-х років ХІХ ст. Київ: Вид-во АН УРСР, 1959. 216 с.
18. Бернштейн М.Д. Журналістика // Історія укр. літератури: У 8 т. Київ.: Наук. думка, 1968. Т. 4: Літ-ра 40-60-х рр. ХІХ ст. С. 52-81.
19. Бикова Г.П. Індивідуальний стиль Володимира Самійленка (мовний аспект). Дис...канд. філол. наук: 10.02.01. - К., 1998. 183 с.
20. Бібліографічний покажчик: Російська література в українських перекладах і критиці: Галичина і Буковина (ХІХ ст. 1939). К.: Вид-во АН УРСР, 1963. - 203 с.
21. Білецький О.І. Письменник і епоха. К.: Держлітвидав, 1963. 538 с.
22. Білодід І. К. Києво-могилянська академія в історії східнослов'янських літературних мов: Нариси з історії української літературної мови. К.: Наук. думка, 1979. 199с.
23. Білодід І.К. Питання розвитку мови радянської художньої прози. К.:Вид-во АН УРСР, 1955. 328с.
24. Білодід І.К. Сучасна українська літературна мова. В 5-ти кн. - К., 1973.- Кн.5: Стилістика. - 588 с.
25. Білодід І.К., Ващенко В.С. Фольклорний компонент основи художньо-естетичних засобів мови // Про культуру мови. К.: Наук. думка, 1964. С.176-188.
26. Білодід І.К. Вчення М.В. Ломоносова про три стилі і його значення в історії російської і української літературних мов. К., 1961. 36 с.
27. Білодід І.К. та інші. Співвідношення стилів української літературної мови в порівнянні з іншими східнослов'янськими в період творення літературних мов. К.: Вид-во Акад. Наук УРСР, 1963. 40 с.
28. Білоноженко В.М., Гнатюк І.С. Функціонування та лексикографічна розробка українських фразеологізмів. - К.: Наук. думка, 1989. - 156 с.
29. Болдырева Л.М. Стилистические особенности функционирования фразеологизмов (на материале современной художественной немецкой литературы и прессы ГДР): Автореф. дис...канд. филол. наук. - М., 1967. - 24 с.
30. Будагов Р.А. Борьба идей и направлений в языкознании нашего времени. М: Наука, 1978. 248 с.
31. Будагов Р.А. Литературные языки и языковые стили. - М.: Высш. шк., 1967. 376 с.
32. Буковина: Історичний нарис. - Чернівці, 1998. - С. 166-198.
33. Буковина: Її минуле і сучасне / За ред. Д.Квітковського, Т.Бриндзана, А.Жуковського. Париж, Філядельфія, Дітройт, 1956. 965 с.
34. Буряк Б. Стиль і зміст. Літ.Укр., 26/2.-63.
35. Бурячок А.А. Про мову популярних журналів // Питання мовної культури: Зб. статей. К., 1970. - Вип.4. С.87-96.
36. Бутковa Г. Біля витоків публіцистичного стилю нової української літературної мови // Східнослов’янські мови в їх історичному розвитку: Зб. наук. пр. Запоріжжя, 1996. Ч.2. С.116-119.
37. Вакуров В.Н. Основы стилистики фразеологических единиц: (На мат-ле сов. фельетона), - М.: Изд-во МГУ, 1983. 175 с.
38. Введение в теорию журналистики: Учебное пособие. М.: Высшая школа, 1980. 287 с.
39. Верниволя В. Буковина”: [У 50-ліття заснови першого українського часопису на Буковині] // Життя і Знання. 1935.- Ч.2. С. 33-34.
40. Вечерницький А. Українська преса // К.: Книгар. 1917. Ч.2. 39 с.
41. Взаємодія художнього і публіцистичного стилів укр. мови. К.: Наук. думка, 1990. 214 с.
42. Виноградов В.В. Избранные труды. Поэтика русской литературы. М.: Наука, 1976. 512 с.
43. Виноградов В.В. Итоги обсуждения вопросов стилистики // Вопросы. языкознания. - 1955. - №1. - С. 73.
44. Виноградов В.В. Наука о языке художественной литературы и ее задачи (На мат-ле рус. лит.). М., 1958. 51 с.
45. Виноградов В.В. О языке художественной литературы. М.: Гослитиздат, 1959. - 654 с.
46. Виноградов В.В. Проблемы русской стилистики. М.: Высш. школа, 1981. 320 с.
47. Виноградов В.В. Стилистика. Теория поэтической речи. Поэтика. М.: Изд-во Акад. наук СССР, 1963. 255с.
48. Винокур Г.О. Избранные работы по русскому языку. М.: Учпедгиз, 1959. 492 с.
49. Винокур Г.О. Филологические исследования. Лингвистика и поэтика. 1990. - 452 с.
50. Винокур Т.Г. Закономерности стилистического использования языковых единиц. - М.: Наука, 1980. 237 с.
51. Вовк В.Н. Языковая метафора в художественной речи: Природа вторичной номинации. К.: Наук. думка, 1986. 142 с.
52. Гальперин И.Р. Текст как объект лингвистического исследования. М.: Наука, 1981. 139 с.
53. Гвоздев А.Н. Очерки по стилистике русского языка.- М.: Учпедгиз, 1955.- 408 с.
54. Герман К.Ф. Українські говірки Північної Буковини в історичному та лінгвогеографічному аспектах: фонетика, фонологія: Дис... д-ра філол. наук.—К., 1996.—346 с.
55. Гольцекер Ю. П. Контекстуально-преобразованные фразеологические единицы и способы их передачи при переводе на другой язык // Вопросы фразеологии. УП. Самарканд: Изд-во Самарканд. ун-та, 1976. Новая серия. - Вып. 277. - С. 112 - 126.
56. Городецкая И.Л. Об индивидуальном употреблении фразеологизмов в автобиографической трилогии М. Горького // Словоупотребление и стиль М. Горь-кого. -Л.: Изд-во ЛГУ, 1962. - 143 с.
57. Граматические исследования. Функционально-стилистический аспект. М.: Наука, 1989. 287 с.
58. Григораш А.М. Стилістичні пласти української фразеології в порівнянні з російською // Стилістика укр. мови. К., 1990. С.97 -100.
59. Грицюк Л.Ф. Образно-семантичний підхід до класифікації заголовків // Мовознавство. - 1992. - №2. С.51 - 56.
60. Грінченко Б. Тяжким шляхом (про українську пресу) . К., 1912. 74 с.
61. Грінченко Б.Д. Драгоманов М.П. Діалоги про українську справу. К., 1994. С. 5-17.
62. Грінченко Борис. Твори у двох томах. К.: Вид-во АН УРСР, 1963. - Т.1. 603, Т.2 - 552 с.
63. Грубе У. Проблемы нормы и вариантности в научных и публицистических стилях современного украинского литературного языка // Словообразование. Стилистика. Текст. Казань, 1990. С.59-64.
64. Дарчук Н.П. Деякі риси статистичної структури тексту художньої прози // Структурні рівні мови та їх дослідження. - К.: Наук. думка, 1972. С.113 118.
65. Дарчук Н.П., Грязнухіна Т.О. Частотний словник сучасної української публіцистики // Мовознавство. - 1996. - № 4 - 5. - С.15 - 18.
66. Дей О.І. Співанки-хроніки як жанр народної поезії // Розквіт економіки і культури Радянської Буковини. Львів.: Вид-во ЛДУ,1969. С. 101 106.
67. Дзюбишина-Мельник Н. Ще один стиль української літературної мови // Культура слова. К.: Наук. думка, 1994. Вип. 45. С. 14-20.
68. Дідківська А.П., Родніна Л.О. Словотвір, синонімія, стилістика. К.: Наук. думка, 1982. 170 с.
69. Добосевич У. Д. Мова і стиль рукописних учительних Євангелій кінця ХVI поч. ХVIІ ст.: Автореф. дис...канд. філол. наук: 10.02.01 / Львіський держ. ун-т ім. І. Франка. - Львів, 1997. 20 с.
70. Добосевич У.Д. Мова і стиль рукописних учительних Євангелій кінця ХVI поч. ХVIІ ст.: Дис...канд. філол. наук: 10.02.01. - Львів, 1997. 209 с.
71. Добржанський О. В. Національний рух українців Буковини другої половини XIX — початку XX ст.: Автореф. дис... д-ра іст. наук.— Чернівці, 1999.—36 с.
72. Добржанський О. Національний рух українців Буковини другої половини ХІХ ст. Чернівці: Золоті литаври, 1999. - 574 с.
73. Дорошенко В. Українська преса // Ілюстрований народний календар Товариства Просвіта” на звичайний рік 1914. Львів, 1914. Річ ХХХVIII. C. 218 - 223.
74. Драгоманов М.П. Літературно-публіцистичні праці у двох томах. К.: Наукова думка, 1970. Т.1. 482 с.
75. Драгоманов М. Літературно-публіцистичні праці: У 2 т. К.: Наукова думка, 1979. Т.2. - 531 с.
76. Ефимов А.И. О языке художественных произведений. М.: Учпедгиз, 1954. 288 с.
77. Ефимов А.И. Об изучении языка художественных произведений. Минск, 1953.- 190с.
78. Ефимов А.И. Стилистика художественной речи. М.,1961. 519 с.
79. Єрмоленко С.Я. Нариси з української словесності (Стилістика та культура мови) / Інститут укр. мови НАН України, Укр. науково-виробн. центр Рідна мова”. К.: Довіра, 1999. 431 с.
80. Єрмоленко С.Я. Стилістика сучасної української літературної мови в контексті слов’янських стилістик // Мовознавство. - №2-3. - 1998. С.25 - 36.
81. Єрмоленко С.Я. Фольклор і літературна мова. К.: Наук. думка, 1987. 247 с.
82. Єрмоленко С.Я., Бибик С.П., Тодор О.Г. Українська мова. Короткий тлумачний словник лінгвістичних термінів. К.: АртЕк, 2001. 221 с.
83. Єфремов С. З нашого життя (мова в українській пресі та вимоги читачів) // Рада: Київ. 1907. Ч.89. - 108 с.
84. Єфремов С. Історія українського письменства. - К.: Femina,1995. - 686 с.
85. Жанри і стилі в історії української мови / Відп. ред. С.Я. Єрмоленко. - К.: Наукова думка, 1989. 288 с.
86. Животко Аркадій. Історія української преси: Навчальний посібник для студентів факультетів журналістики вищих закладів. К.: Наша культура і наука, 1999. 960 с.
87. Жовтобрюх М.А. Мова української періодичної преси (до середини 90-х років ХІХ століття). К. : Вид-во АН УССР, 1963. 412 с.
88. Жовтобрюх М.А. Мова української періодичної преси (кінець XIX початок ХХ століття). К. : Наукова думка, 1970. 300 с.
89. Заславський Д., Романченко І. Михайло Драгоманов. К., 1964. - 286 с..
90. Зелінська А.В. Українська наукова періодика кінця XIX початку ХХ століття як джерело формування сучасної науки // Українська періодика: історія і сучасність: Доповіді та повідомлення ІІ Всеукраїнської науково-теоретичної конференції (21-22 грудня 1994 р). - Львів-Житомир, 1994. С.16-20.
91. Ижакевич Г.П. Кононенко В.И. Пилинский Н.Н., Сиротина В.А . Сопоставительная стилистика русского и украинского языков . К.: Вища шк., 1980. 207 с.
92. Ипполитова Н.Б. Изобразительно-выразительные средства в публицистике: Учебное пособие. Саранск: МГУ, 1988. 79 с.
93. Історія української дожовтневої критики: Дожовтневий період. К.: Наукова думка, 1988. 453 с.
94. Історія української літератури: Дожовтнева література. К.: Вид-во АН УРСР, 1955. Т.1. 731 с.
95. Історія української літератури: У восьми томах. К.: Наукова думка, 1969. Т.4. Кн.1. 433 с.
96. Історія української літературної критики. К.:Наукова думка, 1988. - 453 с.
97. Історія української преси. ХХ століття. Хрестоматія. К.: Наша культура і наука, 2001. 352 с.
98. Їжакевич Г.П. Соціолінгвістична школа на Україні // Мовознавство. - 1986. - № 4. С. 42-50.
99. Їжакевич Г.П. Стилістична класифікація фразеологізмів // Укр.мова і літ-ра в школі. - 1971. - №10. С.13 -21.
100. Кабукова Л.Т. Функціонування віддієслівних іменників в газетно-публіцистичному стилі: Автореф. дис...канд. філол. наук: 10.02.02 / Київський ун-т ім. Тараса Шевченка. К., 1996. 16 с.
101. Калкан А. Грінченко Борис Дмитрович // Українська журналістика в іменах: Матеріали до енциклопедичного словника. Львів, 1944. Вип.1. С.56-59.
102. Карпіловська Є. А. Машинні версії традиційних словників як основа для укладення комп’ютерних словників та тезаурусів // Мовознавство. - № 4 - 5. - 1996. - С.19 - 22.
103. Кисілевський Кость. Українське мовознавство в останній добі (Філологічні праці). Рим, 1973. 196 с.
104. Кліщун Г. Еволюція суспільної думки та її мовне вираження в сучасній українській пресі // Укр. мова і літ-ра: історія, суч. стан, перспективи розвитку: Наук. щорічник. Тернопіль, 1999. С. 260-263.
105. Кобилянський І. Ю. Один із засобів експресії мови газети // Укр. мовознавство: Респ. міжвід. збірник. Вип.13.-К., 1986. С.104-110.
106. Кобилянський С.Д. Селянське питання Північної Буковини напередодні визволення від окупації // Укр. істор. журнал. 1970. - №7. С. 40-47.
107. Ковалев В.П. Языковые выразительные средства русской художественной прозы. - Киев: Вища школа, 1981.- 184 с.
108. Ковалик І.І., Мацько Л.І., Плющ М.Я. Методика лінгвістичного аналізу тексту. К.: Вища школа, 1984.- 119 с.
109. Коваль А.П. Газета і мовна норма // Журналістика, телебачення, радіо: Респ. міжвід. збірник. Вип.3. К.,1977. С.9-18.
110. Коваль А.П., Коптілов В.В. Крилаті слова важливий стилістичний засіб. Укр. мова і літ-ра в школі, 1964. - № 7. С. 29-35.
111. Коваль А.П. Мовні засоби української прогресивної публіцистики кінця ХІХ поч. ХХ ст.: Дис...канд.філол.наук. - К., 1954. 330 с.
112. Коваль А.П. Практична стилістика сучасної української мови: Навчальний посібник для факультету журналістики. К.: Вища школа, 1960. 123 с.
113. Коваль А.П. та інші. Особливості мови і стилю засобів масової інформації: Навчальний посібник К.: Вища школа, 1983. 151 с.
114. Коваль А.П. Языковые средства украинской прогрессивной публицистики конца Х1Х нач.ХХ ст. // Автореф. дис... канд. фил . наук. - К., 1954. 17с.
115. Коваль Д.В. Стилістична функція іншомовних слів у творах буковинських письменників // Тези доповідей міжвузівської ювілейної наукової конференції, присвяченої 25-річчю возз’єднання Північної Буковини з Українською РСР. - Чернівці, 1965. С.146-148.
116. Кожин А.Н. Лексико-стилистические процессы в русском языке периода Великой Отечественной войны. М.: Наука, 1985. 328 с.
117. Кожин А.Н. Функциональные типы русской речи / А.Н. Кожин, О.А. Крылова, В.В. Одинцов. М.: Высш. школа, 1982. 223 с.
118. Кожина М.М. До основ функціональної стилістики // Теоретичні проблеми лінгвістичної стилістики. К.: Наук. думка, 1972. - С.21 - 32.
119. Кожина М.Н. К основаниям функциональной стилистики. Пермь, 1968. 251 с.
120. Кожина М.Н. Проблемы специфики и системы функциональных стилей. М.: Наука, 1970. С.3-13.
121. Кожина М.Н. Стилистика и некоторые ее категории: К постановке вопроса. Пермь, 1961. 23 с.
122. Колесса Ф.М. Українська народна пісня в найновішій фазі свого розвитку // Колесса Ф.М. Фольклористичні праці. К.: Наукова думка, 1970. с.
123. Колоїз Ж.В. Структурно-функціональні різновиди усталених конструкцій у мові публіцистики Сергія Єфремова. Автореф. дис...канд. філол. наук: 10.02.02 / Криворізький держ. пед. ін-т, 1996. 23 с.
124. Коломієць М.П. Фразеологізація парафрастичних зворотів (На мат. мови газет) // Журналістика, телебачення, радіо: Респ. міжвід. збірник. Вип.3. - 1977. - С.72-79.
125. Комарова К.О. Алюзія як засіб реалізації інформаційного та супровідного аспектів висловлення // Мовознавство. 1986. - №5. С.32-36.
126. Комарова Л.І. Стилерозрізнювальна потужність слова // Структура мови і статистика мовлення. - К.: Наукова думка, 1974. - С. 163-175.
127. Корж Н.Г. Класична філологія. Здобутки і завдання // Освіта. 1994. - № 36 - 37 /25 травня/. С.6.
128. Коряк В. Драгоманов Михаил Петрович // Литературная энциклопедия. М.: Изд-во Коммунистической академии, 1930. Т.3. Кол. 411-416.
129. Коряк В. Українська література: Конспект, вид. ІІІ, виправлене. Харків: Пролетар, 1931. - 406 с.
130. Костомаров В.Г. Русский язык на газетной полосе. М.: Изд-во Моск. Ун-та, 1971. - 267 с.
131. Костомаров В.Г. Стилистические «смешения» в языке газеты // Вопр. Культуры речи. Вып. 8. - М., 1967,. - С. 8 33.
132. Костомаров В.Г. Языковой вкус эпохи: Из наблюдений над речевой практикой масс-медиа. С.Пб.: Златоуст, 1999. - 320 с.
133. Кохтев Н.