СТАНОВЛЕННЯ ТА РОЗВИТОК СПІЛЬНОЇ ЗОВНІШНЬОЇ ПОЛІТИКИ Й ПОЛІТИКИ БЕЗПЕКИ ЄВРОПЕЙСЬКОГО СОЮЗУ В 1991-2004 рр. (на матеріалах Балканської кризи)

Краткое описание

Міністерство освіти і науки, молоді та спорту України
Горлівський державний педагогічний інститут іноземних мов

На правах рукопису

РУДА ВІКТОРІЯ ВІКТОРІВНА

УДК 327:061.1ЄС

СТАНОВЛЕННЯ ТА РОЗВИТОК СПІЛЬНОЇ ЗОВНІШНЬОЇ ПОЛІТИКИ Й ПОЛІТИКИ БЕЗПЕКИ
ЄВРОПЕЙСЬКОГО СОЮЗУ В 1991-2004 рр.
(на матеріалах Балканської кризи)

07.00.02 – Всесвітня історія

Дисертація на здобуття наукового ступеня
кандидата історичних наук

Науковий керівник:
Докашенко Галина Петрівна
доктор історичних наук, професор
кафедри вітчизняної та зарубіжної
історії

Горлівка – 2011

ЗМІСТ

ПЕРЕЛІК УМОВНИХ СКОРОЧЕНЬ ………………………………. 4

ВСТУП………………………………………………………………... 5

РОЗДІЛ І. ІСТОРІОГРАФІЯ, ДЖЕРЕЛЬНА ТА
МЕТОДОЛОГІЧНА БАЗА ДОСЛІДЖЕННЯ
1.1. Історіографія проблеми…………………………………………11
1.2. Джерельна база дослідження……………………………….......29
1.3. Методологічна база дослідження……………………….….......34

РОЗДІЛ ІІ. ОСНОВНІ ЕТАПИ РОЗВИТКУ ЗОВНІШНЬОЇ ПОЛІТИКИ ЄВРОПЕЙСЬКОГО СОЮЗУ В КОНТЕКСТІ ЄВРОПЕЙСЬКОЇ ІНТЕГРАЦІЇ
2.1. Передумови формування спільної зовнішньої політики й
політики безпеки країн Європейського Союзу………………………39
2.2. Динаміка розвитку спільної зовнішньої політики й політики
безпеки Європейського Союзу на межі століть……………………...51
2.3. Європейський Союз на шляху розвитку власного потенціалу в
галузі безпеки і оборони………………………………………….........73

РОЗДІЛ ІІІ. ПРАКТИЧНІ АСПЕКТИ РЕАЛІЗАЦІЇ СПІЛЬНОЇ
ЗОВНІШНЬОЇ ПОЛІТИКИ Й ПОЛІТИКИ БЕЗПЕКИ
ЄВРОПЕЙСЬКОГО СОЮЗУ
3.1. Європейський досвід врегулювання криз: на матеріалі конфлікту
в Боснії і Герцеговині (1991-1995 рр.)…………………………........ ..94
3.2. Європейська спільнота і косовська проблема (1998 р.): здобутки,
втрати, перспективи…………………………………………………….120
3.3. Залучення країн Східної Європи до балканської
політики Європейського Союзу……………………………………….145

ВИСНОВКИ…………………………………………………….............163

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ ТА ЛІТЕРАТУРИ…………170

ДОДАТКИ……………………………………………………………….216

ПЕРЕЛІК УМОВНИХ СКОРОЧЕНЬ

БіГ – Боснія і Герцеговина
ВАК – Визвольна Армія Косово
ДЄС – Договір про Європейський Союз
ЄЄА – Єдиний Європейський Акт
ЄБОП – Європейська безпекова і оборонна політика
ЄПС – Європейське політичне співробітництво
ЗЄС – Західноєвропейський Союз
ІФОР – Сили з виконання угоди в Боснії і Герцеговині
КФОР – Сили в Косово
МЗС – Міністерство закордонних справ
МККЮ – Міжнародна конференція з колишньої Югославії
НАТО – Організація Північноатлантичного договору
НБСЄ – Нарада з безпеки і співробітництва в Європі (ОБСЄ – з 1995 р. Організація з безпеки і співробітництва в Європі)
ООН – Організація Об’єднаних Націй
СЗПБ – Спільна зовнішня політика й політика безпеки
СООНО – миротворчі сили ООН з Охорони
СРЮ – Союзна Республіка Югославія
СФОР – Сили зі стабілізації в Боснії і Герцеговині
СФРЮ – Соціалістична Федеративна Республіка Югославія
ФРН – Федеративна Республіка Німеччина
ЦДАВО – Центральний державний архів вищих органів влади та управління України
ЮНА – Югославська Народна Армія

ВСТУП

Актуальність теми дослідження. Закінчення Другої світової війни розпочало формування нових центрів світової політики, серед яких опинилася і Західна Європа. Друга половина ХХ століття започаткувала тривалий процес інтеграційної трансформації об’єднань західноєвропейських країн від Європейського Економічного Співтовариства до Європейського Союзу, який поступово перетворився на одного з провідних суб’єктів сучасної міжнародної політики.
У 80-90-х роках ХХ століття через розпад біполярної системи міжнародні відносини зазнають суттєвих змін. На порядку денному світової спільноти постають такі питання, як вирішення проблем глобальної безпеки, урегулювання регіональних конфліктів та наслідків розвалу деяких держав, виникнення нових загроз глобального і регіонального характеру (ядерна зброя, тероризм). Зниження військово-політичної залежності європейських країн від США і поява нових загроз європейській безпеці підштовхнуло лідерів західноєвропейських країн до пошуку власних підходів у проведенні зовнішньої політики й політики безпеки. Успіхи Європейського Союзу в галузі економічної інтеграції заклали міцний фундамент під самостійні політичні проекти Європейського Союзу.
Спільна зовнішня політика і політика безпеки (СЗПБ) Європейського Союзу стає новою формою політичної співпраці, основні ідеї та принципи якої країни-членами Європейського Союзу визначили в низці документів – Єдиному Європейському Акті (1986 р.), Маастрихтській (1992 р.), Амстердамській (1997 р.), Ніццькій (2001 р.), Лісабонській (2007 р.) угодах. Суттєвим стимулом розвитку зовнішньополітичної галузі стало усвідомлення країнами-членами Європейського Союзу своєї нездатності врегулювати конфлікти в Європі без участі США. Балканська криза другої половини 90-х років сприяла більшій консолідації зусиль європейців у галузі СЗПБ, що в подальшому призвело до виокремлення військової складової – Європейської безпекової і оборонної політики (ЄБОП), впровадження на постійній основі політичних і військово-штабних структур СЗПБ, а також самостійного проведення миротворчих операцій в Європі та за її межами.
Актуальність теми дослідження визначається ще і тим, що, по-перше, на сучасному етапі історичного розвитку закономірними стали різні інтеграційні об’єднання, які вже діють або тільки формуються в багатьох регіонах світу. Дослідження розвитку європейської інтеграції дозволяє більш глибоко усвідомити і зрозуміти ці процеси. По-друге, подальший розвиток Європейського Союзу як політичної організації може суттєво вплинути на систему міжнародних відносин у майбутньому. По-третє, межуючи з політичним, економічним, соціальним і культурним простором європейської спільноти, Україна все більше відчуває на собі його вплив. Реалізація зовнішньополітичного курсу України тісно пов’язана з проблемами національної безпеки, тому вивчення співробітництва західноєвропейських країн у галузі безпеки і оборони є важливим завданням.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Обрана тема наукового дослідження виконана в межах комплексної наукової теми «Проблеми повоєнного тоталітаризму в історичному контексті» (номер державної реєстрації 0104U003406) кафедри вітчизняної та зарубіжної історії Горлівського державного педагогічного інституту іноземних мов.
Об’єктом дослідження виступає Європейський Союз як одна з впливових економічних і політичних організацій.
Предметом дослідження є діяльність країн-членів Європейського Союзу в сфері побудови СЗПБ і оборони в добу Балканської (Югославської) кризи 1991-2004 рр.
Хронологічні межі дисертаційного дослідження охоплюють 1991-2004 рр., тобто період становлення і формування СЗПБ Європейського Союзу, який триває водночас з періодом розпаду Соціалістичної Федеративної Республіки Югославії (СФРЮ) та загостренням югославської кризи. Верхня хронологічна межа (2004 р.) зумовлена новою хвилею розширення Європейського Союзу, адже прийняття до його складу 10 нових членів значною мірою вплинуло як на динаміку розвитку інтеграційних процесів загалом, так і на еволюцію СЗПБ безпосередньо. Оскільки розбудова СЗПБ триває, то в подальшому ж хронологічні рамки дослідження можуть бути переглянуті. Разом з тим у другому розділі дисертації розглядається підготовчій етап (70-80 рр. ХХ ст.) у співпраці західноєвропейських країн у зовнішньополітичній галузі, які мали вплив на формування позицій країн-членів Європейського Союзу щодо розвитку СЗПБ в 90-х роках.
Географічні межі дослідження окреслені країнами Західної Європи – членами Європейського Союзу, які брали участь у розбудові СЗПБ у 1991-2004 рр., та республіками колишньої Югославії (Боснія і Герцеговина (БіГ), Сербія і Чорногорія), в яких паралельно відбувалися дестабілізаційні процеси.
Метою дисертації є вивчення процесу становлення і розвитку співпраці західноєвропейських країн у галузі зовнішньої політики, безпеки і оборони. Відповідно до сформульованої мети передбачається розв’язання наступних завдань:
- з’ясувати ступінь і масштаби опрацювання теми у попередніх дослідженнях;
- охарактеризувати інформативну цінність історичних джерел;
- вивчити підготовчий етап у діяльності країн-членів Європейських спільнот з формування СЗПБ;
- дослідити основні етапи становлення та розвитку співробітництва країн Західної Європи в галузі зовнішньої політики та безпеки у 1991- 2004 рр.;
- виявити роль Західноєвропейського Союзу (ЗЄС) у формуванні СЗПБ і наслідки його інтеграції в Європейський Союз;
- дослідити проблеми формування СЗПБ Європейського Союзу;
- розкрити характер і причини внутрішніх конфліктів у республіках колишньої Югославії (БіГ, Сербія і Чорногорія);
- простежити еволюцію політичних підходів країн-членів Європейського Союзу відносно етнічних конфліктів у Боснії і Герцеговині та автономному краї Косово;
- проаналізувати практичну діяльність Європейського Союзу у врегулюванні конфліктів на території колишньої Югославії;
- визначити основні аспекти співпраці України з Європейським Союзом у галузі СЗПБ під час Балканської кризи.
Наукова новизна дисертації визначається:
- новизною підходів до розв’язання наукової проблеми, зокрема намаганням автора на підставі історико-політологічного аналізу простежити СЗПБ Європейського Союзу в Балканському регіоні;
- метою, предметом, авторською постановкою та вирішенням завдань дослідження;
- комплексним використанням історичних, соціологічних та статистичних методів дослідження.
Практичне значення. Результати дисертаційного дослідження можуть бути використані в подальших наукових дослідженнях проблем західноєвропейської інтеграції та участі Європейського Союзу у врегулюванні інших конфліктів кінця ХХ – початку ХХІ ст., наприклад, на Близькому Сході. Фактичний матеріал дисертації може бути задіяний у підготовці вузівських курсів з новітньої історії та міжнародних відносин, спецкурсів з історії європейської інтеграції, історії колишньої Югославії, зовнішньополітичних відносин України.
Особистий внесок здобувача полягає в розширенні поля вивчення інтеграційних процесів Європейського Союзу за рахунок індивідуалізації СЗПБ та створенні цілісної картини становлення і розвитку цієї галузі. В роботі подається авторське трактування етапів становлення і розвитку галузі СЗПБ Європейського Союзу в контексті європейських інтеграційних процесів у 1991-2004 рр. Проведено комплексний аналіз основної договірної бази з питань СЗПБ європейської спільноти в другій половині ХХ ст. Більш глибоко здійснено багаторівневе дослідження позиції Європейського Союзу з міжнародних криз кінця ХХ – початку ХХІ ст., зокрема з балканської проблематики. Обґрунтовано потребу Європейського Союзу у формуванні власних військових сил і наявності інструментів та механізмів адекватного реагування на нові загрози, а саме міжетнічні конфлікти. Результати дослідження, що репрезентовані в дисертації, авторефераті, наукових публікаціях, доповідях та повідомленнях, є самостійним доробком автора.
Апробація результатів дисертації. Дисертацію обговорено і рекомендовано до захисту на спільному засіданні кафедри всесвітньої історії Донецького національного університету і кафедри вітчизняної та зарубіжної історії Горлівського державного педагогічного інституту іноземних мов. Основні положення та результати дослідження викладено в доповідях на Міжнародній науковій конференції «Проблеми вивчення культурних зв’язків на етноконтактних територіях в слов’янському світі» (м. Мінськ, 22-23 травня 2008 р.), на Міжнародній науково-практичній конференції «Полікультуротворча діяльність – 2009» (м. Київ, 24-25 березня 2009 р.), на Другій міжнародній науковій конференції «Актуальні питання вітчизняної, світової історії та історії науки: пошуки, роздуми, знахідки» (м. Луганськ, 29 квітня 2009 р.), на VІІІ Міжрегіональній науково-практичній конференції молодих вчених і аспірантів «Дослідження молодих науковців в галузі гуманітарних наук» (м. Горлівка, 29 квітня 2010 р.) та щорічних наукових семінарах кафедри вітчизняної та зарубіжної історії Горлівського державного педагогічного інституту іноземних мов.
Публікації. За матеріалами дисертаційного дослідження автором підготовлено 13 статей, з яких 7 надруковані у фахових виданнях, затверджених ВАК України. Загальний обсяг опублікованих за темою дисертації праць складає 2,8 ум. др. арк.
Обсяг і структура роботи підпорядкована меті та основним завданням дослідження. Дисертація складається зі вступу, трьох розділів, які мають внутрішній поділ на дев’ять підрозділів, висновків, списку використаних джерел і літератури (451 позицію), додатків (2 таблиці, 4 стр.). Загальний обсяг тексту дисертації становить 219 сторінок, з них основного тексту – 169 сторінок.

Список литературы

ВИСНОВКИ

У ХХІ столітті Європейський Союз став однією з впливових країн світу. Досягнення значних успіхів у галузі економічної інтеграції перетворили його на впливового «гравця» міжнародної торгівлі. Проте міжнародна роль Європейського Союзу не обмежилася лише економічним виміром. Успіхи економічної інтеграції висунули необхідність політичної співпраці у сфері зовнішньої політики, безпеки й оборони.
Зовнішньополітичне співробітництво європейських країн-учасниць інтеграційного процесу зазнало певної еволюції. У 70-80-х рр. ХХ ст. відбулося помітне пожвавлення у розробці зовнішньополітичної співпраці. Низка представлених докладів та проведення консультацій дало змогу ЄПС вийти на якісно новий рівень, а згодом офіційно увійти до системи договорів, що впроваджують Європейський Союз. У практичній площині було розпочато регулярні міждержавні контакти та зустрічі, покликані забезпечувати обмін зовнішньополітичною інформацією, було прийнято рішення про координацію зовнішньої політики країн-учасниць Спільноти на міждержавному рівні.
Єдиний Європейський Акт розпочав новий етап зовнішньополітичної діяльності західноєвропейських країн і заклав відповідну базу для правового оформлення СЗПБ Європейського Союзу. Вперше офіційно співпраця в галузі СЗПБ була визначена як сфера діяльності Європейської Спільноти. При цьому стимулом розвитку цієї галузі стали також події на міжнародній арені у 80-90-х роках ХХ ст. Зниження військово-політичної залежності європейських країн від США та нові загрози європейській безпеці спонукали лідерів Західної Європи до пошуку автономних підходів у проведенні зовнішньої політики й політики безпеки.
З 90-х років ХХ ст. у межах Євросоюзу розпочався активний процес формування механізмів спільної політичної діяльності країн-членів Європейського Союзу. Формальне затвердження СЗПБ відбулося завдяки ратифікації Маастрихтської угоди в 1993 р., ця галузь стала невід’ємною складовою Європейського Союзу. Країни-учасниці чітко визначили цілі та механізми СЗПБ, розробили систему керівних органів і зазначили їхні повноваження. На наступному етапі із підписанням Амстердамської угоди в 1997 р. відбулося подальше реформування зазначеної галузі. Вдосконалення набула інституціональна структура СЗПБ Європейського Союзу, завдяки введенню нової посади – Високого представника Європейського Союзу з СЗПБ. Покращена була і правова база СЗПБ, яка зберіглася до прийняття Ніццької угоди. Цей етап продемонстрував прагнення багатьох країн-учасниць поглибити інтеграційні процеси в цьому напрямі й завершився посиленням внутрішнього протистояння між країнами-членами Європейського Союзу.
Проривом у розвитку СЗПБ став саміт у Сен-Мало в 1998 р., який розпочав новий етап. Прибічниця співробітництва з НАТО, Великобританія змінила свою позицію і виступила за формування єдиної політики в галузі оборони. Досягнуті домовленості було зафіксовано в Ніццькій угоді. Потужним поштовхом розвитку СЗПБ стало усвідомлення лідерами країн-членів Європейського Союзу своєї нездатності самостійно врегулювати конфлікти в Європі без участі США. Було висунуто ідею створити автономний військовий потенціал Європейського Союзу для врегулювання криз. Особливої уваги набув розвиток складової СЗПБ – Європейської безпекової і оборонної політики, яка відповідно містила три компоненти: військове врегулювання криз, громадянське врегулювання та попередження конфліктів. Почався процес формування Європейських сил швидкого реагування та розгалуження системи керівних органів в цій галузі.
Безперечним досягненням західноєвропейських країн можна вважати створення розвинутої інституціональної системи керування галуззю зовнішньої політики й політики безпеки шляхом узгодження своїх позицій, координування дій і прагненням захистити інтереси Європейського Союзу в цілому.
Гостра економічна і політична криза Югославії наприкінці 80-х початку 90-х років ХХ століття призвела до посилення дестабілізаційних процесів у країні. Суверенізація колишніх югославських республік і процес інтернаціоналізації кризи в Югославії в кінці 1991 р. фактично зробили неминучим переростання внутрішньодержавної кризи в етно-національний конфлікт.
Серія конфліктів на Балканах призвела до подальшої консолідації зусиль країн-членів Європейського Союзу в галузі СЗПБ. У процесі вирішення югославського конфлікту, який мав доволі складну структуру, Європейська спільнота зіштовхнулася із серйозною проблемою врегулювання конфліктів «нового покоління» у постбіполярному світі.
Розробивши власну систему миротворчої діяльності Європейський Союз приступив до врегулювання конфлікту в БіГ. На початковому етапі миротворча діяльність Європейського Союзу базувалася на політиці визнання незалежності новоутворених республік з числа колишніх союзних югославських держав. Прагнення вирішити конфлікт у БіГ подібним шляхом призвело до його загострення, в наслідок чого західноєвропейські лідери були змушені визнати необхідність поетапного врегулювання конфлікту з розробкою мирних планів і посередницькою роллю.
Криза миротворчої діяльності Європейського Союзу, відсутність спільних геополітичних інтересів країн-членів Європейського Союзу на Балканах, відстоювання власних національних інтересів окремих країн-учасниць Союзу, відсутність єдиної злагодженої політики та провал всіх мирних ініціатив з проблеми вирішення боснійського конфлікту, засвідчували падіння політичної ролі Західної Європи в процесі врегулювання конфлікту на Балканах, і вивели на головну позицію Північноатлантичний альянс.
Відмінною рисою європейської миротворчої діяльності стала орієнтація на гуманітарні аспекти вирішення проблеми та відмова від військової інтервенції. Таку позицію, на нашу думку, можна пояснити як політичною неготовністю західноєвропейських країн, так і їхньою технічною нездатністю здійснювати військові акції як силового засобу керування конфліктом. Проте, це не завадило Європейському Союзу розгорнути поліцейські місії в зоні конфлікту.
У будь-якому разі боснійська криза виявила недоліки в системі СЗПБ Європейського Союзу і тим самим змушувала західноєвропейські країни працювати над її вдосконаленням.
Наступною практичною площиною випробувань СЗПБ Європейського Союзу став конфлікт в автономну краї Косово наприкінці 90-х років ХХ століття. Маючи певний досвід з врегулювання конфлікту в БіГ, лідери західноєвропейських країн з обережністю поставилися до косовської кризи, адже проблеми етнічних меншин знайомі і самій Європі.
У врегулюванні конфлікту в Косово країни-члени Європейського Союзу прагнули діяти єдиним фронтом і виявили більш злагоджену політику. Беручи активну участь у роботі Контактної групи, вони продовжували відстоювати вирішення проблеми мирними шляхами.
Однією з проблем, з якою зіткнувся Європейський Союз у процесі врегулювання конфлікту в Косово, стала відсутність відповідного потенціалу для вирішення проблеми власними силами, що змусило країн-членів Європейського Союзу діяти у фарватері політики НАТО.
Підбиваючи підсумки проведеного дослідження, необхідно провести узагальнення результатів. Зокрема, слід відзначити наступне:
1. Аналіз історіографічного доробку попередніх дослідників дає підстави стверджувати, що спеціальної праці, яка б давала цілісне уявлення про становлення і розвиток СЗПБ Європейського Союзу, підготовлено не було. Саме цим автор обумовив вибір обраної теми дослідження.
2. Найбільшу частину джерельного комплексу склали писемні джерела, до яких належать міжнародно-правові акти, документи Європейського Союзу, вітчизняні офіційні документи, виступи державних і політичних діячів, статистичні й довідкові видання, матеріали соціологічних досліджень, періодичні видання. Інформаційний потенціал виявленого джерельного комплексу дає можливість скласти інформаційне підґрунтя для виявлення процесу становлення та розвитку СЗПБ Європейського Союзу в 1991-2004 рр. на матеріалі Балканської кризи.
3. Підготовчий етап у формуванні країнами-учасницями Європейських спільнот власного виміру в галузі СЗПБ охопив 70-80 рр. ХХ ст. і заклав фундамент для правового оформлення зовнішньополітичної галузі. З прийняттям Єдиного Європейського Акту вперше офіційно співпраця в галузі СЗПБ була визначена як сфера діяльності Європейської Спільноти. При цьому стимулом розвитку цієї галузі стали також події на міжнародній арені у 80-90-х рр. ХХ ст. Зниження військово-політичної залежності європейських країн від США та нові загрози європейській безпеці спонукали західноєвропейських лідерів до пошуку автономних підходів у проведенні зовнішньої політики і політики безпеки.
4. З 90-х рр. ХХ ст. у межах Європейського Союзу розпочався активний процес формування механізмів спільної політичної діяльності країн-учасниць. Формальне затвердження СЗПБ відбулося завдяки ратифікації Маастрихтської угоди (1993 р.), ця галузь стала невід’ємною складовою Європейського Союзу. Країни-учасниці чітко визначили цілі та механізми СЗПБ, розробили систему керівних органів і зазначили їхні повноваження. На наступному етапі з підписанням Амстердамської угоди (1997 р.) відбулося подальше реформування СЗПБ. Вдосконалення набула інституціональна структура Європейського Союзу, завдяки введенню нової посади – Високого представника Європейського Союзу з СЗПБ. Покращена була і правова база СЗПБ, яка зберігалася до прийняття Ніццької угоди. Цей етап продемонстрував прагнення багатьох країн-учасниць поглибити інтеграційні процеси в цьому напрямі і завершився посиленням внутрішнього протистояння між учасниками Європейського Союзу. Розвиток нормативно-правових та інституційних механізмів СЗПБ став відображенням зміни поглядів країн-членів Європейського Союзу на проблему поглиблення інтеграції в галузі безпеки і оборони. Тому на наступних етапах під час зустрічей в Сен-Мало (1998 р.), Кельні та Гельсінкі (1999 р.), Санта-Марія-де-Фейрі та Ніцці (2000 р.) стрімкого розвитку набирає Європейська безпекова й оборонна політика та процес формування Європейських сил швидкого реагування.
5. Західноєвропейський Союз в якості невід’ємної частини розвитку Європейського Союзу, забезпечив останньому доступ до операційних можливостей – надання гуманітарної допомоги, проведення рятувальних робіт, здійснення миротворчої місії, залучення збройних формувань до розв’язання кризових конфліктних ситуацій. Політика безпеки і оборони Європейського Союзу спрямована на реалізацію спільних стратегічних цілей країн-членів Європейського Союзу шляхом військового і цивільного врегулювання криз та запобігання конфліктів.
6. Правове оформлення СЗПБ виявило певні розбіжності щодо позицій країн-членів Європейського Союзу у розвитку спільної зовнішньої політики. Співпраця в цьому напрямі зачіпала право країн-учасниць на самостійне проведення зовнішньої політики і потребувало від західноєвропейських країн передати певні повноваження на наднаціональний рівень, викликавши тим самим суперечки і розділивши країн-членів Європейського Союзу на протилежні табори.
7. Загострення політичних, економічних і соціальних проблем в 90-х рр. ХХ ст. в СФРЮ призвело до кризи її державності. На розвиток внутрішніх конфліктів в БіГ і Косово вплинули етнічні та релігійні фактори, що призвело до збройного протистояння.
8. Політика європейських держав – учасниць процесу врегулювання югославської кризи відображала їхні національні інтереси на Балканському регіоні, а також особливості історичних зв’язків з республіками колишньої Югославії. В свою чергу це позначилося на позиції країн-членів Європейського Союзу щодо конфліктів в республіках колишньої Югославії: Великобританія і Франція виступали за єдність СФРЮ, тоді як Австрія, Німеччина та Угорщина навпаки. Політика західноєвропейських країн еволюціонувала від визнання новоутворених держав в колишніх республіках Югославії до активної миротворчої діяльності в них.
9. Участь Європейського Союзу у процесі врегулювання складних конфліктів на Балканах (у БіГ у 1990-1995 рр., в Косово у 1998-1999 рр.) дала змогу виявити певні недоліки в системі СЗПБ (відсутність єдиної позиції, військового забезпечення), проте разом з тим посприяла зміцненню міжнародної ролі Європейського Союзу і дозволила йому затвердитися на міжнародній арені в якості нового актора в сфері світової політики, зокрема в миротворчій діяльності.
10. Співпраця нашої держави з Європейським Союзом є програмним напрямком європейського вибору України і передумовою участі України у розбудові нової системи безпеки в Європі. Під час югославської кризи Україна продемонструвала свої посередницькі здібності й активну участь у переговорних процесах Європейського Союзу у вирішенні конфліктів. Основним внеском України в процес урегулювання конфлікту в колишній Югославії стала участь українського контингенту в миротворчих операціях ООН.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ ТА ЛІТЕРАТУРИ:

І. ДЖЕРЕЛА :
1.1 Міжнародно-правові акти:

1. Заява Контактної Групи по Косово від 9 березня 1998 р. – Режим доступу: http://www.un.org/peace/Kosovo/s98223.pdf
2. Заява Контактної Групи по Косово від 25 березня 1998 р. – Режим доступу: http://www.un.org/peace/Kosovo/s98272.pdf
3. Заява Контактної Групи по Косово від 29 квітня 1998 р. – Режим доступу: http://www.un.org/peace/Kosovo/s98355.pdf
4. Заява Контактної Групи по Косово від 12 червня 1998 р. – Режим доступу: http://www.un.org/peace/Kosovo/s98567.pdf
5. Заява Контактної Групи по Косово від 29 січня 1999 р. – Режим доступу: http://www.un.org/peace/Kosovo/s9996.pdf
6. Заява Контактної Групи по Косово від 22 квітня 1999 р. – Режим доступу: http://www.un.org/peace/Kosovo/s99-648.pdf
7. Заява Контактної Групи по Косово від 14 квітня 1999 р. – Режим доступу: http://www.un.org/peace/Kosovo/s99-429.pdf
8. Заява Контактної Групи по Косово від 26 квітня 1999 р. – Режим доступу: http://www.un.org/peace/Kosovo/s99-490.pdf
9. Заява Ради міністрів закордонних справ Групи «8» 6 травня 1999 р. – Режим доступу: http://www.un.org/peace/Kosovo/s99-516.pdf
10. Резолюция ООН № 713 от 25 сентября 1991 г. (Эмбарго на поставки оружия) // Международные организации и кризис на Балканах: Документы в 3 т./ Под ред. Е Ю Гуськовой. – М.: Индрик, 2000. – Т.1,2. – С. 15 – 16.
11. Резолюция ООН № 743 от 21 февраля 1992 г. (Создание СООНО) // Международные организации и кризис на Балканах: Документы в 3 т./ Под ред. Е Ю Гуськовой. – М.: Индрик, 2000. – Т.1,2. – С. 21 – 22.
12. Резолюция ООН № 757 от 30 мая 1992 г. (Введение санкций в СРЮ) // Международные организации и кризис на Балканах: Документы в 3 т./ Под ред. Е Ю Гуськовой. – М.: Индрик, 2000. – Т.1,2. – С. 26 – 30.
13. Резолюция ООН № 764 от 13 июля 1992 г. (О прекращении боевых действий в БиГ) // Международные организации и кризис на Балканах: Документы в 3 т./ Под ред. Е Ю Гуськовой. – М.: Индрик, 2000. – Т.1,2. – С. 33 – 35.
14. Резолюция ООН № 770 от 13 августа 1992 г. (Гуманитарная помощь БиГ) // Международные организации и кризис на Балканах: Документы в 3 т./ Под ред. Е Ю Гуськовой. – М.: Индрик, 2000. – Т.1,2. – С. 35 – 37.
15. Резолюция ООН № 777 от 19 сентября 1992 г. (Отстранение СРЮ от работы в ООН) // Международные организации и кризис на Балканах: Документы в 3 т./ Под ред. Е Ю Гуськовой. – М.: Индрик, 2000. – Т.1,2. – С. 39.
16. Резолюция ООН № 781 от 9 октября 1992 г. (Запрещение военных полетов над БиГ) // Международные организации и кризис на Балканах: Документы в 3 т./ Под ред. Е Ю Гуськовой. – М.: Индрик, 2000. – Т.1,2. – С. 41 – 42.
17. Резолюция ООН № 787 от 16 ноября 1992 г. (Ужесточение санкций) // Международные организации и кризис на Балканах: Документы в 3 т./ Под ред. Е Ю Гуськовой. – М.: Индрик, 2000. – Т.1,2. – С. 43 – 44.
18. Резолюция ООН № 820 от 17 апреля 1993 г. (Ужесточение санкций) // Международные организации и кризис на Балканах: Документы в 3 т./ Под ред. Е Ю Гуськовой. – М.: Индрик, 2000. – Т.1,2. – С. 55 – 60.
19. Резолюция ООН № 824 от 6 мая 1993 г. (Создание в БиГ безопасных районов) // Международные организации и кризис на Балканах: Документы в 3 т./ Под ред. Е Ю Гуськовой. – М.: Индрик, 2000. – Т.1,2. – С. 61 – 63.
20. Резолюция ООН № 838 от 10 июня 1993 г. (О международном наблюдении в БиГ) // Международные организации и кризис на Балканах: Документы в 3 т./ Под ред. Е Ю Гуськовой. – М.: Индрик, 2000. – Т.1,2. – С. 67 – 68.
21. Резолюция ООН № 859 от 24 августа 1993 г. (О принципах урегулирования конфликта в БиГ) // Международные организации и кризис на Балканах: Документы в 3 т./ Под ред. Е Ю Гуськовой. – М.: Индрик, 2000. – Т.1,2. – С. 73 – 74.
22. Резолюция ООН № 908 от 31 марта 1994 г. (О мирном процессе в БиГ и Хорватии) // Международные организации и кризис на Балканах: Документы в 3 т./ Под ред. Е Ю Гуськовой. – М.: Индрик, 2000. – Т.1,2. – С. 79 – 82.
23. Резолюция ООН № 1026 от 30 ноября 1995 г. (О продлении мандата СООНО в БиГ) // Международные организации и кризис на Балканах: Документы в 3 т./ Под ред. Е Ю Гуськовой. – М.: Индрик, 2000. – Т.1,2. – С. 89 – 90.
24. Резолюція ООН № 1199 від 23 вересня 1998 р. – Режим доступу: http://www.un.org/russian/documen/scresol/res1998/res1199htm
25. Резолюція ООН № 1244 від 10 червня 1999 р. – Режим доступу: http://www.un.org/russian/documen/scresol/res1999/res1244htm
26. Устав Організації Об’єднаних Націй. – Режим доступу: http://www.un.org/documents/charter/chapter1.shtml
27. Conseil de défense et sécurité, Déclaration de Toulouse, 29 mai 1999 / Web-site du Ministère des Affaires Etrangères. – Режим доступу: http://www.diplomatie.gouv.fr/actual/dossiers/73franco_all/fr_all5.html
28. Conseil des Ministres de l’UEO, Déclaration de Rôme, 27 octobre 1984 / Web-site de l’Union de l’Europe Occidentale. – Режим доступу: http://www.weu.int/documents/841026fr.pdf
28. Conseil de Ministres de l’UEO, Déclaration de Noordwijk 14 novembre 1994. – Р. 2. – Режим доступу: http://www.weu.int/documents/941114fr.pdf
29. Conseil des Ministres de l’UEO, Déclaration de Marseille 13 novembre 2000 / Web-site de l’Union de l’Europe Occidentale. – Режим доступу: www.weu.int/documents/001113fr.pdf
30. Conseil franco-allemand de défense et sécurité – déclaration de Mayence 9 juin 2000 / Web-site du Ministère des Affaires Etrangères. – Режим доступу: http://www.diplomatie.gouv.fr/actual/evenements/mayence/declar.html
31. Conseil franco-allemand de défense et sécurité – déclaration de Vittel 10 novembre 2000 / Web-site du Ministère des Affaires Etrangères. – Режим доступу: http://www.diplomatie.gouv.fr/europe/politique/defense/vittel11011.html
32. Conseil franco-allemand de défense et sécurité – déclaration de Schwerin 30 juillet 2002 / Web-site du Ministère des Affaires Etrangères. – Режим доступу: http://www.diplomatie.gouv.fr/actu/bulletin.asp?liste=20020801.html
33. Déclaration commune des chefs d’Etats et de gouvernement de l’Allemange, de la France, de la Belgique et du Luxembourg sur la défense européene, 26 avril 2003 / Web-site du Ministère de la Défense. – Режим доступу: http://www.defense.gouv.fr/actualites/discours_divers/2003/d060503/060503.html
34. Déclaration franco-britanique sur la défense européenne. Saint-Malo 4 décembre 1998 / Web-site du Ministère des Affaires Etrangères. – Режим доступу: http://www.france.diplomatie.fr/actual/evenements/stmalo2.html
35. Déclaration de Petersberg, 19 juin 1992. – Режим доступу: http://www.weu.int/documents/920619peten.pdf
36. Platforme sur les intérêts européens en matière de sécurité. La Haye, 27 octobre 1987 / Web-site de l’Union de l’Europe Occidentale. – Режим доступу:
http://www.weu.int/documents/871027fr.pdf
37. Protocole modifiant et complétant le traité de Bruxelles. Web-site de l’Union de l’Europe Occidentale. – Режим доступу: http://www.weu.int/Traité.html#3
38. Texte du Traité de Bruxelles modifié (Le Texte du Traité de Bruxelles, signé le 17 mars 1948, a été amendé par les Accords de Paris, signés le 23 octobre 1954). Web-site de l’Union de l’Europe Occidentale. – Режим доступу: http://www.weu.int/Traité.html#1

1.2 Документи Європейського Союзу:

39. Договор о Европейском Союзе. Европейский Союз. Прошлое, настоящее, будущее. Единый Европейский акт. Договор о Европейском Союзе. – М.: «Право», 1994. – Т. 2. – 246 с.
40. Європейський Союз: Консолідовані договори / Пер. Ю. Петруся. – К.: Port-Royal, 1999. – 206 с.
41. Déclaration de Conseil Européen de Cannes 26-27 Juin 1995. – Режим доступу: http://www.senat.fr/europe/cannes.-1995.pdf
42. Déclaration du Conseil Européen 9 février 1994. Politique européenne en Bosnie-et-Herzégovine. – Режим доступу: www.ue.eu.int/declar/1994/fr/fr.bosnie.html
43. Déclaration du Conseil des Ministers des Affaires Etrangères 18 Juin 1994 Situation en Bosnie-et-Herzégovine. – Режим доступу: http://www.ue.eu.int/declar/1994/fr/fr.bosnie.html
44. European Summit Portchach 24-25 October 1998. – Challiot Paper № 47 – From St-Malo to Nice: European defence: core documents. – May 2001. – Режим доступу: http://www.iss-eu.org/challiot/chai47e.html
45. European Council Cologne 3-4 June 1999. – Challiot Paper № 47 – From St-Malo to Nice: European defence: core documents. – May 2001. – Режим доступу: http://www.iss-eu.org/challiot/chai47e.html
46. European Council Helsinki 10-11 December 1999. – Challiot Paper № 47 – From St-Malo to Nice: European defence: core documents. – May 2001. – Режим доступу: http://www.iss-eu.org/challiot/chai47e.html
47. European Council Santa Maria Da Feira 19-20 June 2000. – Challiot Paper № 47 – From St-Malo to Nice: European defence: core documents. – May 2001. – Режим доступу: http://www.iss-eu.org/challiot/chai47e.html
48. European Council Laeken 14-15 December 2001. – Challiot Paper № 51 – From Nice to Laeken: European defence: core documents. – April 2002. – Режим доступу: http://www.iss-eu.org/challiot/chai51e.html
49. Traité de Maastricht sur l’Union Européenne. Titre V. Dispositions concernant une politique étrangère et de sécurité commune. Web-site de l’Union de l’Europe Européenne. – Режим доступу: http://www.europa.eu.int/abc/obj/treaties/fr/frtr2f.html
50. Traité d’Amsterdam modifiant le Traité sur l’Union Européenne, les Traités instituant les Communautés européennes et certains actes connexes. Web-site de l’Assamblée nationale de la France. – Режим доступу: http://www.assembleenationale.fr/dossiers/amsterdam/amster3html
51. Traité de Nice modifiant le Traité sur l’Union Européenne, les Traités instituant les Communautés européennes et certains actes connexes. Web-site de de la Digithèque de matériaux juridique et politique et de l’Université de Perpignan. – Режим доступу: http://www.mjp.univ-perp.fr/europe/nice1.html

1.3 Вітчизняні офіційні документи:

52. Акт проголошення незалежності України // Відомості Верховної Ради України. – 1991. – № 38. – Ст. 502.
53. Декларація про державний суверенітет України від 16 липня 1990 р. // Відомості Верховної Ради України. – 1990. – № 31. – Ст. 429.
54. Заява Верховної Ради України № 2а/99-ВР від 19.02.1999. Про вирішення проблеми Косово і Метохії. – Режим доступу: http://zakon.rada.gov.ua
55. Звернення Верховної Ради України до парламентарів країн світу, Міжпарламентського Союзу, Парламентської асамблеї Ради Європи, Парламентської асамблеї ОБСЄ, Міжпарламентської асамблеї СНД щодо негайного припинення бомбардувань у Югославії від 21.05.1999. – Режим доступу: http://www.zakon.rada.gov.ua
56. Основні напрями зовнішньої політики України. Схвалені Постановою Верховної Ради України 2 липня 1993 р. // Відомості Верховної Ради України. – 1993. – № 37. – Ст. 939.
57. Постанова Кабінету Міністрів України № 710 від 21.12.1992 Про посилення режиму санкцій Ради Безпеки ООН щодо Союзної Республіки Югославії (Сербії та Чорногорії). – Режим доступу: http://www.zakon.rada.gov.ua
58. Постанова Верховної Ради України від 3 липня 1992 р. «Про участь батальйону Збройних Сил України в Миротворчих Силах Організації Об'єднаних Націй у зонах конфліктів на території колишньої Югославії» // Відомості Верховної Ради України. – 1992. – № 38. – Ст. 564.
59. Постанова Кабінету Міністрів України № 1073 від 29.12.1995 Про участь Українського контингенту в операції багатонаціональних сил з виконання угоди на території Боснії і Герцеговини. – Режим доступу: http://www.zakon.rada.gov.ua
60. Постанова Верховної Ради України № 627-XIV від 07.05.1999 Про надання гуманітарної допомоги населенню Союзної Республіки Югославії, що постраждало від ракетно-бомбових нападів з боку НАТО // Відомості Верховної Ради України. – 1999. – № 22 – 23. – Ст. 206.
61. Поточний архів Міністерства Закордонних Справ України – фонд 1 – Фонд з основної діяльності МЗС, оп.4, спр. 7189. – Постійному представнику України при ООН В. Батюку від пешого заступника міністра закордонних справ М. П. Макаревича щодо санкцій проти СРЮ (затримання українських суден та напад на них в югославському секторі Дунаю). – С. 6 – 7.
62. Поточний архів Міністерства Закордонних Справ України – фонд 1 – Фонд з основної діяльності МЗС, оп.4, спр. 7194 – Лист міністру машинобудування військово-промислового комплексу і конверсії України В. І .Антонову від 15.10.91. – С. 1 – 2.
63. Поточний архів Міністерства Закордонних Справ України – фонд 1 – Фонд з основної діяльності МЗС, оп.4, спр. 7194 – Лист постійного представника України при ООН В. Батюка міністрам закордонних справ А. С. Зленко та оборони К .П. Морозову від 15.04.93. – С. 13.
64. Поточний архів Міністерства Закордонних Справ України – фонд 1 – Фонд з основної діяльності МЗС, оп.4, спр. 7586 – Лист Президенту Л. М. Кравчуку від міністра закордонних справ А. М. Зленко про позицію України щодо проблеми врегулювання конфлікту в колишній Югославії в світлі рішення Ради НАТО про можливість нанесення авіаційних ударів у Боснії і Герцеговині від 16.02.94. – С. 7 – 10.
65. Поточний архів Міністерства Закордонних Справ України – фонд 1 – Фонд з основної діяльності МЗС, оп.4, спр. 7588а – Інформація про поїздку делегації МЗС України у складі посла з особових доручень А. А. Озадовського і першого секретаря УМО Б. А. Мартиненка до Боснії і Герцеговини (18-21 квітня 1994 р.). – С. 124 – 128.
66. Поточний архів Міністерства Закордонних Справ України – фонд 1 – Фонд з основної діяльності МЗС, оп.4, спр. 7589 – Міністру Закордонних Справ України Г. Й. Удовенко від постійного представника України при ООН А. М. Зленко про обговорення в Генеральній Асамблеї ООН становища в Боснії і Герцеговині (листопад 1994 р.). – С. 117.
67. Поточний архів Міністерства Закордонних Справ України – фонд 1 – Фонд з основної діяльності МЗС, оп.4, спр. 7826в – Тези прес-конференції міністра закордонних справ України Г. Удовенка та міністра оборони В. Шмарова на зустрічі країн-членів Контактної Групи по колишній Югославії від 24 липня 1995 р. – С. 2 – 7.
68. Поточний архів Міністерства Закордонних Справ України – фонд 1 – Фонд з основної діяльності МЗС, оп.4, спр. 7875 – Діяльність українського контингенту СООНО. Щодо розгляду проекту Постанови Верховної Ради України «Про збільшення чисельності контингенту Збройних Сил України в Миротворчих силах ООН на території колишньої Югославії та визначення учасників миротворчих операції учасниками бойових дій». – С. 46 – 49.
69. Поточний архів Міністерства Закордонних Справ України – фонд 1 – Фонд з основної діяльності МЗС, оп.4, спр. 7876 – Заява МЗС України щодо ситуації в Боснії і Герцеговині від 15 липня 1995 р. – С. 20 – 21.
70. Поточний архів Міністерства Закордонних Справ України – фонд 1 – Фонд з основної діяльності МЗС, оп.4, спр. 7876 – Заява Верховної Ради України з приводу загострення ситуації в Боснії і Герцеговині. – С. 33.
71. Поточний архів Міністерства Закордонних Справ України – фонд 1 – Фонд з основної діяльності МЗС, оп.4, спр. 7879 – Заява МЗС України щодо ситуації в Боснії і Герцеговині від 5 травня 1995 р. – С. 56 – 57.
72. Поточний архів Міністерства Закордонних Справ України – фонд 1 – Фонд з основної діяльності МЗС, оп.4, спр. 7879 – Інформація Президенту України Л. Д. Кучмі від міністра МЗС україни Г. Й. Удовенко. – С. 115 – 117.
73. Поточний архів Міністерства Закордонних Справ України – фонд 1 – Фонд з основної діяльності МЗС, оп.4, спр. 7881 – Заява Президента України з приводу парафування в Дейтоні Загальної рамкової угоди щодо Боснії і Герцеговини 1995 р. – С. 36 – 38.
74. Поточний архів Міністерства Закордонних Справ України – фонд 1 – Фонд з основної діяльності МЗС, оп.4, спр. 8515 – Ситуація в країнах колишньої Югославії. Участь України в мирному процесі (1996 р.). – С. 1 – 58.
75. Поточний архів Міністерства Закордонних Справ України – фонд 1 – Фонд з основної діяльності МЗС, оп.4, спр. 8804 – Про хід операцій СФОР в Боснії і Герцеговині. – С. 2 – 80.
76. Поточний архів Міністерства Закордонних Справ України – фонд 1 – Фонд з основної діяльності МЗС, оп.4, спр. 8805 – Операція СФОР. Питання забезпечення участі Українського контингенту в її складі. – С. 10 – 16.
77. Поточний архів Міністерства Закордонних Справ України – фонд 1 – Фонд з основної діяльності МЗС, оп.4, спр. 9349 – Інформація щодо подій в Косово від постійного представника України при ООН В. Єльченко 1998 р. – С. 7 – 29.
78. Поточний архів Міністерства Закордонних Справ України – фонд 1 – Фонд з основної діяльності МЗС, оп.4, спр. 9349 – Постанова Кабміну № 356 від 17 травня 1998 р. Про виконання резолюції РБ ООН щодо СРЮ. – С. 43 – 44.
79. Поточний архів Міністерства Закордонних Справ України – фонд 1 – Фонд з основної діяльності МЗС, оп.4, спр. 9349 – Інформація МЗС України щодо загострення внутрішньополітичних проблем в СРЮ 1998р. – С. 115 – 118.
80. Поточний архів Міністерства Закордонних Справ України – фонд 1 – Фонд з основної діяльності МЗС, оп.4, спр. 9818 – Звіт про участь України у Конференції з питань імплементації Мирної угоди по Боснії і Герцеговині (Мадрид 15-16 грудня 1998 р.). – С. 4 – 8.
81. Поточний архів Міністерства Закордонних Справ України – фонд 1 – Фонд з основної діяльності МЗС, оп.4, спр. 9884 – Щодо можливої реакції України на останні події в Косово (20.03.1999 р.). – С. 10 – 35.
82. План Президента Украины, касающийся урегулирования кризиса в Югославии. – Режим доступу: http://www.un.org/peace/Kosovo/s99-433.pdf
83. Стратегія інтеграції України до Європейського Союзу. – Режим доступу:
http:// www.zakon.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=615%2F98
84. Угода про партнерство і співробітництво між Україною та Європейським Союзом. – Режим доступу:
http://www.ukraine-eu.mfa.gov.ua/eu/publication/content/30944/pacukr.pdf
85. Центральний державний архів вищих органів влади та управління України (ЦДАВО) – фонд 5233 – Адміністрація президента України справ постійного зберігання за 1991-1994 рр., оп.1, спр. 279/10-18 – Запис бесіди з міністром закордонних справ Хорватії Зденко Шкрабало (29 вересня 1992 р.). – С. 37 – 39.
86. ЦДАВО – фонд 5233 – Адміністрація президента України справ постійного зберігання за 1991-1994 рр., оп.1, спр. 279/10-18 – Звіт делегації Міністерства закордонних справ України про поїздку до Хорватії (травень 1992 р.). – С. 40 – 42.
87. ЦДАВО – фонд 5233 – Адміністрація президента України справ постійного зберігання за 1991-1994 рр., оп.1, спр. 279/10-18 – Звіт делегації Міністерства закордонних справ України про поїздку до СРЮ (травень 1992 р.). – С. 50 – 65.
88. ЦДАВО – фонд 5233 – Адміністрація президента України справ постійного зберігання за 1991-1994 рр., оп.1, спр. 279/10-18 – Звіт делегації Міністерства закордонних справ України про поїздку до Словенії (травень 1992 р.). – С. 66 – 78.
89. ЦДАВО – фонд 5233 – Адміністрація президента України справ постійного зберігання за 1991-1994 рр., оп.1, спр. 281/10-21 – Інформація про деякі питання, пов’язані з діяльністю 240-го окремого спецбатальйону Збройних Сил України. – С. 15 – 17.

1.4 Періодичні видання:

90. Маначинский А. Я. Балканы: полгода без войны / А. Я. Маначинский // Зеркало недели: всеукраинский общественно-политический еженедельник. – 1999. – № 49 (270). – 11 декабря. – С. 5.
91. Маначинський О. Балканська війна – праобраз воєн ХХІ століття / О. Маначинський // Народна армія: щоденна газета Міністерства оборони України. – 2000. – 28 липня – 11 серпня. – С. 4 – 7.
92. Маначинський О. Боснія і Герцеговина: конфлікт продовжується / О. Маначинський, Є. Пронкін // Розбудова держави: огран студентської націоналістичної організації «Зарево». – 1994. – № 9. – С. 20 – 29.
93. Маначинський О. «Дикій кінь» скаче на Балкани / О. Маначинський, П. Рудяков // Народна армія: щоденна газета Міністерства оборони України. – 1995. – 12 грудня. – С. 5.
94. Маначинський О. Нова статистика операції НАТО проти Югославії / О. Маначинський // День: всеукраїнське суспільно-політичне видання. – 2000. – 6 липня. – С. 3.
95. Маначинський О. Протиповітряна оборона крізь призму Балканської війни / О. Маначинський // Народна армія: щоденна газета Міністерства оборони України. – 1999. – 29 вересня. – С. 3 – 6.
96. Маначинський О. Чи буде відтворено «Велику Албанію»? / О. Маначинський // День: всеукраїнське суспільно-політичне видання. – 2001. – 31 травня. – С.4.
97. Маначинський О. Чи буде 24 вересня переломним днем в історії Югославії? / О. Маначинський // Народна армія: щоденна газета Міністерства оборони України. – 2000. – 23 вересня. – С. 2.
98. Маначинський О. Чи стане «сербський Єрусалим» мусульманською Меккою? / О. Маначинський // Народна армія: щоденна газета Міністерства оборони України. – 1998. – 13 жовтня. – С. 3 – 8.
99. Маначинський О. Югославія – нові Помпеї? / О. Маначинський, Є. Пронкін, П. Рудяков // Народна армія: щоденна газета Міністерства оборони України. – 1994. – 3 березня. – С. 3 – 5.
100. Поляков Л. Украина – Европа: поиск общего ответа на новые угрозы / Л. Поляков, М. Пашков // Зеркало недели: всеукраинский общественно-политический еженедельник. – 2001. – № 38. – 29 сентября. – С. 2 – 9.
101. Baksic H. Srebrenica, une impasse prévisible // Courrier international. – 2005. – № 784. – РР. 64 – 65.
102. Bertrand M Europe de la défense ou de la sécurité ? // Monde. – 1999. – 9 juin. – Р. 5.
103. Сaracciolo L. Kosovo, une si mauvaise guèrre // Courrier international. – 2005. – № 784. – РР. 114 – 115.
104. Cerovic S. De la Yougoslavie, «seule demeure la sauvagerie» // Courrier international. – 2005. – № 784. – Р.35.
105. Claude P. «Rambouiller» est mort, une partie du Kosovo sera indépendante // Monde. – 1999. – 30 mars. – Р. 2.
106. Delattre L. La communauté international envisage un «plan Marshall» pour le Kosovo // Monde. – 1999. – 15 mai. – РР. 8 – 10.
107. Dizdarevic Z. Espoirs vains et espoirs vrais en Bosnie-Herzégovine // Courrier international. – 2005. – № 784. – Р.34.
108. Fabre S. M. Jospin et M. Hue s’opposent publiquement sur les bombardements de l’OTAN // Monde. – 1999. – 28 mars. – Р. 5.
109. Frachon A La première guerre du XXIe siècle // Monde. – 1999. – 12 mai. – РР. 5 – 6.
110. Garoud M.-F. Kosovo: l’absurdité et le péril // Monde. – 1999. – 27 mars. – Р. 2.
111. Hassner P. Kosovo: devant l’échec // Monde. – 1999. – 28 avril. –
РР. 4 – 7.
112. Heisbourg F. Défense européene: encоre un faux départ? // Monde. – 1999. – 6 octobre. – РР. 2 – 3.
113. Iznard J. Le défilé de l’après-guerre en Serbie // Monde. – 1999. – 11 Juillet. – Р. 3
114. Iznard J. Les limites de la partitipation française à «Force alliée» // Monde. – 1999. – 6 Juillet. – РР. 6 – 7.
115. Iznard J. L’état-major de l’Eurocorps pourrait prendre le commandement de la KFOR // Monde. – 1999. – 24 novembre. – РР. 3 – 5.
116. Kenney G. Réussir l’opération Tempête sur la Serbie // Courrier international. – 2005. – № 784. – Р.27.
117. Lemaitre P. Réunis à Cologne, les Quinze veulent faire avancer l’Europe de la défense // Monde. – 1999. – 4 juin. – РР. 9 – 11.
118. Rosenzweig L. Les Européens réclament de commender la KFOR en 2000 au Kosovo // Monde. – 1999. – 4 décembre. – Р. 4.
119. Stern B. Le Kosovo au centre des entretiens de Lionel Jospin à Moscou // Monde. – 1999. – 7 Juillet. – Р. 3 – 5.
120. Vernet D. Défense commune: la guèrre du Kosovo place les Quinze au pied du mur // Monde. – 1999. – 2 juin. – Р.6.
121. Vlahovic J. Yougoslavie: demain, la guèrre // Courrier international. – 2005. – № 784. – Р.16.

1.5 Виступи політичних діячів, довідкові видання,
статистичні матеріали:
122. Вайденфельд В. Европа от А до Я. Справочник европейской интеграции / В. Вайденфельд, В. Вессельс.; пер. с нем. Л. Греле. – Рига: «Alberts XII», 2002. – 544 с.
123. Глоссарий по европейской интеграции. Терминология договоров и соглашений Европейского Союза на англ., фр., нем. и нидерл. языках / [автор-сост. Борко Ю. А., Горский А. В. и др.]. – М.: «Интердиалект+», 1998. – 357 с.
124. Довідник НАТО. – Division diplomatique publique de l’OTAN. – Bruxelles, Belgique, 2006. – 384 с.
125. Європейський Союз: Словник-довідник / [під ред. М. Марченко]. – К.: «К.І.С.», 2005. – 140 с.
126. Европейский Союз: Справочник-путиводитель / [отв. ред. О. В. Буторина]. – М.: Издательский дом, 2003. – 288 с.
127. Европейский Союз: Факты и комментарии. – 1996. – Вып. 4. – Pежим доступу: http://www.edc-aes.ru/site/ru/union/archive/vipusk_4html
128. Европейский Союз: Факты и комментарии. – 1997. – Вып. 8. – Режим доступу: http://www.edc-aes.ru/site/ru/union/archive/vipusk_8html
129. Европейский Союз: Факты и комментарии.– 1998. – Вып. 11. – Pежим доступу: http://www.edc-aes.ru/site/ru/union/archive/vipusk_11html
130. Европейский Союз: Факты и комментарии. – 2000. – Вып. 18. – Pежим доступу: http://www.edc-aes.ru/site/ru/union/archive/vipusk_18html
131. Европейский Союз: Факты и комментарии. – 2000. – Вып. 20. – Pежим доступу: http://www.edc-aes.ru/site/ru/union/archive/vipusk_20html
132. Европейский Союз: Факты и комментарии. – 2000. – Вып. 21. – Pежим доступу: http://www.edc-aes.ru/site/ru/union/archive/vipusk_21html
133. Европейский Союз: Факты и комментарии. – 2001. – Вып. 23. – Pежим доступу: http://www.edc-aes.ru/site/ru/union/archive/vipusk_23html
134. Европейский Союз: Факты и комментарии. – 2001. – Вып. 24-25. – Pежим доступу: http://www.edc-aes.ru/site/ru/union/archive/vipusk_24-25html
135. Европейский Союз: Факты и комментарии. – 2003. – Вып. 31.– Pежим доступу: http://www.edc-aes.ru/site/ru/union/archive/vipusk_31html
136. История объединения Европы / [авт. текста П. Пальк]. – Таллин: Эстонская школа димломатов, 2003. – 204 с.
137. Тэтчер М. Искусство управления государством. Стратегии для меняющегося мира / М. Тэтчер пер. с англ. – М.: Альпина Паблишер, 2003. – 504 с.
138. Chronologie de l’Eurocorps. – Режим доступу: http://www.eurocorps.org/site/index.php?language=fr&content=milestones
139. Conférence de presse conjointe du président de la République M. Jacques Chirac. – Режим доступу: http://www.diplomatie.gouv.fr/fr/IMG/pdf/FD001289.pdf
140. Déclaration de M Lionel Jospin Premier Ministre sur les relations entre la France et la Russie. – Режим доступу: http://www.lesdiscours.vie-publique.fr/pdf/993001767.pdf
141. L’Europe de la défense. Chronologie. – Режим доступу: http://www.ladocumentationfrancaise.fr/dossier_actualite/europe_defense/chrono.html
142. L’Europe de la défense. Glossaire et sigles. – Режим доступу: http://www.ladocumentationfrancaise.fr/dossier_actualite/europe_defense/glossaire.html
143. L’Europe de la défense. Les grandes étapes de l’Europe de la défense. – Режим доступу: http://www.ladocumentationfrancaise.fr/dossier_actualite/europe_defense/grandesetapes.html
144. Interview du Ministre des Affaires Etrangères H. Védrine. – Режим доступу: http://www.lesdiscours.vie-publique.fr/pdf/993001922.pdf
145. Mission de Police de l’Union européenne en Bosnie et Herzégovine (MPUE). – Режим доступу:
http://www.ue.eu.int/cms3_fo/showPage.asp?id=585&lang=fr&mode=g
146. Opération militaire de l’Union européenne en Bosnie et Herzégovine (EUFOR – Althea). – Режим доступу:
http:// www.ue.eu.int/cms3_fo/showPage.asp?id=745&lang=fr
147. Owen D. Balkan Odyssey / D. Owen. – London: Harcourt Brace, 1995. – 389 р.
148. Public Opinion in the European Community. – Eurobarometer № 36 (December 1991). – Oxford: Oxford University Press, 1992. – РР. 39 – 42.
149. The Military Balance. Volume 103, Issue 1, 2003-2004. – Режим доступу:
http://www3.oup.co.uk/milbal/hdb/Volume_103/Issue_01/pdf/20030242.pdf
150. Weekly Establishment of EUPM Personnel by Countries (Member States); The European Union Police Mission, 30 january 2004. Weekly Establishment of EUPM Personnel by Countries (Non-Member States); The European Union Police Mission, 30 january 2004. – Режим доступу: http://www.consilium.europa.eu/uedocs/cmsUpload/EU%20Security%20and%20Defence-the%20first%20five%20years.pdf

ІІ. ЛІТЕРАТУРА
2.1 Статті та монографії:

151. Адарчев О. В. Западноевропейский Союз в системе европейской безопасности / О. В. Адарчев. – М.: Изд-во Акад. ГШ ВС РФ, 1998. – 99 с.
152. Алчинов В. М. СНГ – Россия – Евросоюз. Проблемы и перспективы интеграции. Монография / В. М. Алчинов. – М.: Востк-Запад, 2008. – 220 с.
153. Антонюк Н. Європейський Союз: структура, функції, механізми: Навч. посібник / Н. Антонюк. – Л.: ЛНУ ім. Івана Франка, 2002. – 176 с.
154. Арах М. Европейский Союз. Видение политического объединения / М. Арах. – М.: «Экономика», 1998. – 467 с.
155. Арбатова Н. К. Новая стратегия безопасности ЕС / Н. К. Арбатова // Современная Европа. – 2003. – № 4. – С. 60 – 68.
156. Артьомов І. В. Проблеми і перспективи входження України в Європейський Союз: навч. посібник / І. В. Артьомов. – Ужгород: Ліра, 2007. – 384 с.
157. Артьомов І. В. Український вимір європейської і євроат