Стець Роман Віталійович. Ефективність каптоприлу, еналаприлу, фозіноприлу в комбінованій терапії стенокардії напруження у осіб похилого та старечого віку

Краткое описание

Стець Роман Віталійович. Ефективність каптоприлу, еналаприлу, фозіноприлу в комбінованій терапії стенокардії напруження у осіб похилого та старечого віку : Дис... канд. наук: 14.01.28 - 2003.

Стець Р.В. Ефективність каптоприлу, еналаприлу, фозіноприлу в комбінованій терапії стенокардії напруження у осіб похилого та старечого віку. Рукопис.
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук за фахом 14.01.28 клінічна фармакологія. Інститут фармакології та токсикології АМН України, Київ, 2003.
Дисертація присвячена дослідженню параметрів кардіогемодинаміки, функціонального стану міокарда, якості життя у осіб похилого та старечого віку з метою вивчення лікувальних властивостей каптоприлу, еналаприлу та фозіноприлу в складі базової фармакотерапії стенокардії напруження ІІ-ІІІ ФК та встановлення їх дозових режимів.
За допомогою квантово-хімічного аналізу доведена відсутність прямої хімічної взаємодії комбінацій ізосорбіда дінітрата і ацетилсаліцилової кислоти з каптоприлом, еналаприлом та фозіноприлом. Таким чином, застосування зазначених комбінацій лікарських засобів не приводить до явища антагонізму і/чи можливих токсичних реакцій і не потребує додаткової токсикологічної оцінки.
Встановлено, що використання ІАПФ на фоні базисної терапії забезпечує виражені антиангінальний, антиішемічний і антиаритмічний ефекти, нормалізує функцію вегетативної нервової системи, покращує структурно-функціональні показники центральної гемодинаміки і підвищує толерантність до фізичних навантажень у хворих похилого і старечого віку.
Включення ІАПФ в терапію стенокардії напруження ІІ-ІІІ ФК у осіб похилого та старечого віку більш ефективно, ніж традиційне лікування, підвищує якість життя даного контингенту хворих за даними спеціалізованих опитувальників (Міннесотський і SAQ).
Комбінована терапія базисними засобами і препаратами різних класів ІАПФ протягом 6 місяців виявилася безпечною, що підтверджується відсутністю гіпотензивних реакцій, посилення ішемічного ушкодження міокарду, появи порушень ритму, зниження серцевого викиду та змін з боку гемопоеза (кількість еритроцитів, лейкоцитів, рівень гемоглобіну, ШОЕ) і біохімічних показників (загальний білірубін, тимолова проба, Аст, Алт, натрій, калій, креатинин, сечовина, глюкоза крові), пов’заних з прийомом ліків особами похилого та старечого віку.

В дисертації обґрунтована можливість та безпечність використання ІАПФ (каптоприл, еналаприл та фозіноприл) з метою підвищення ефективності фармакотерапії стенокардії напруження ІІ-ІІІ ФК у осіб похилого та старечого віку, а також проведена порівняльна характеристика клініко-фармакодинамічних властивостей та особливостей впливу ІАПФ на якість життя хворих.

Встановлено, що взаємодія між молекулами ізосорбіда дінітрата і ацетилсаліцилової кислоти, а також їх комбінації з ІАПФ (каптоприл, еналаприл та фозіноприл) не призводить до хімічних перетворень і закінчується утворенням комплексів, які являють собою нестабільні, легко дисоціюючі агрегати. Таким чином, обґрунтовано, що застосування зазначених комбінацій лікарських засобів не призводить до явища антагонізму і/чи можливих токсичних реакцій.
Базисна терапія (ізосорбіда дінітрат 40-120 мг на добу + ацетилсаліцилова кислота 100 мг на добу) стенокардії напруження у осіб похилого та старечого віку при застосуванні більше ніж 3-и місяці не проявляє достатньої антиангінальної дії (зниження частоти приступів стенокардії на 36,39%, р<0,05; зниження кількості таблеток нітрогліцерину на 32,49%, р<0,05). Додаткове застосування ІАПФ підвищує ефективність лікування (зниження частоти приступів стенокардії, в середньому, на 68%, р<0,001).
Доведено, що при застосуванні комбінованого лікування стенокардії напруження у осіб похилого та старечого віку треба проводити індивідуальний підбір дози ізосорбіда дінітрату (починаючи з 40 мг на добу) в залежності від виразності антиангінального ефекту, а також використовувати ІАПФ у таких дозових режимах: перший тиждень доза каптоприлу 12,5 мг 3 рази на добу, еналаприлу 2,5 мг 2 рази на добу і фозіноприлу 5 мг 1 раз на добу. Починаючи з другого тижня, дози препаратів необхідно поступово підвищувати, максимально до середньотерапевтичних, контролюючи індивідуальну переносимість (показники АТ, поява небажаних ефектів). Загальний час титрування складає, у середньому, 1 місяць при 2-6-х етапах титрування. Середньодобові дози складають: для каптоприлу 89,73±5,57 мг, для еналаприлу 15,65±0,83 мг, для фозіноприлу 16,15±0,97 мг.
У хворих на стабільну стенокардію напруження ІІ-ІІІ ФК похилого та старечого віку застосування комбінації традиційної терапії з ІАПФ протягом 6-ти місяців сприяє вірогідному зменшенню ішемічного ушкодження міокарду (зниження часу загальної ішемії при прийомі каптоприлу на 35,04%, еналаприлу на 28,59%, фозіноприлу на 36,14%; в контрольній групі на 14,56%, р<0,05) та кількості шлуночкових екстрасистол (при прийомі каптоприлу на 27,23%, еналаприлу на 30,83%, фозіноприлу на 32,28%; в контрольній групі на 9,28%).
Використання в комбінованій терапії стенокардії напруження у осіб похилого та старечого віку ІАПФ протягом 6-ти місяців має позитивний вплив на показники варіабельності серцевого ритму вірогідне зниження співвідношення симпатичної і парасимпатичної активності на 23,50-28,49%, а також підвищення загальної потужності спектру (найбільш виражено при застосуванні фозіноприлу на 28,71%, р<0,05), що свідчить про зниження ризику розвитку фатальних станів і порушень ритму. Базисна терапія не припиняла розвиток порушень нейрогуморальної регуляції (підвищення LF/HF на 15,68% р<0,05, зниження Ti на 7,38%).
У хворих на стабільну стенокардію напруження ІІ-ІІІ ФК похилого та старечого віку комбінації традиційної терапії з ІАПФ мали однонаправлений позитивний вплив на кардіогемодинамічні показники, при цьому зниження ММЛШ найбільш виражене при використанні фозіноприлу на 18,96%, р<0,05. Застосування базисного лікування не поліпшувало показників кардіогемодинаміки.
Застосування ІАПФ на фоні базисної терапії стенокардії напруження ІІ-ІІІ ФК протягом 6-ти місяців підвищувало толерантність хворих похилого та старечого віку до фізичного навантаження за даними велоергометрії (підвищення порогової потужності найбільш ефективне при застосуванні фозіноприлу на 30,10%, р<0,05), чого не відбувалось при застосуванні тільки засобів базисної терапії.
Якість життя за даними проведеного опитування (Міннесотський опитувальник і SAQ) через 6 місяців застосування базисної терапії не підвищує якості життя хворих на стенокардію напруження ІІ-ІІІ ФК похилого та старечого віку. Комбінація базисної терапії з ІАПФ вірогідно поліпшувала цей критерій (при використанні каптоприлу на 16,05%, еналаприлу на 32,28%, фозіноприлу на 24,95%).
Комплексне застосування традиційного лікування і ІАПФ при стенокардії напруження ІІ-ІІІ ФК добре переносилося пацієнтами похилого та старечого віку, не супроводжувалось змінами з боку основних видів обміну (азотистого, пігментного, вуглеводного і мінерального), викликало очікувані, не серйозні побічні ефекти у 11,54-21,4% хворих на стенокардію. При використанні базисної терапії побічні ефекти виникали у 25% хворих.