СУЧАСНЕ УКРАЇНСЬКЕ СУСПІЛЬСТВО: СТРАТИФІКАЦІЙНИЙ ВИМІР РЕГІОНУ

Краткое описание

Львівський національний університет імені Івана Франка

На правах рукопису

Савчинський Руслан Орестович

УДК 316.34

Сучасне українське суспільство:
стратифікаційний вимір регіону

22.00.04 спеціальні та галузеві соціології

Дисертація на здобуття наукового ступеня
кандидата соціологічних наук

Науковий керівник
Коваліско Наталія Володимирівна
к.соц.н., доц.

Львів 2007

Зміст

ВСТУП..4

Розділ 1. Теоретико-методологічні основи
аналізу українського суспільства у вимірі
соціальної стратифікації12

1.1. Феномен соціальної стратифікації: теорії, парадигми,
підходи...12

1.2. Специфіка українського суспільства як об’єкта
стратифікаційних досліджень.44

Висновки до 1 розділу...68

РОЗДІЛ 2. Методологія багатокритеріального
вимірювання соціальної стратифікації....69

2.1. Множинність критеріїв стратифікації....69

2.2. Багатокритеріальна стратифікаційна модель
українського суспільства...106

Висновки до 2 розділу.....137

Розділ 3. Конкретно-соціологічний аналіз
структурних та динамічних аспектів соціальної стратифікації на регіональному рівні..139

3.1. Позиціонування населення у просторі нерівності регіону.139

3.2. Регіональні особливості та тенденції стратифікаційних
процесів...168

Висновки до 3 розділу.186

Висновки187

Список використаних джерел...192

додатки...207

Додаток А. Базові теорії класів..208

Додаток Б. Результати досліджень стратифікаційної
структури сучасного українського суспільства....209

Додаток В. Багатокритеріальні схеми аналізу соціальної
структури..216

Додаток Д. Результати багатокритеріальних стратифікаційних
досліджень у Східній Європі в другій пол. XX поч. XXI ст...219

Додаток Е. Емпірична операціоналізація критеріїв стратифікації
сучасного українського суспільства на рівні площини нерівності....222

Додаток Ж. Математична модель соціальної ієрархії
А.Г. Угольницького.....225

Додаток З. Методологія дослідження стратифікаційного
простору регіону..226

Додаток К. Результати емпіричного дослідження
стратифікаційного простору регіону.238

ВСТУП

Актуальність теми. Процеси трансформації позначаються на змінах та особливостях подальшого розвитку всіх сфер українського суспільства, його соціальної структури. Проте сучасне українське суспільство як об’єкт стратифікаційного аналізу має ряд особливостей. Перехід від командно-адміністративної до ринкової системи позначився на різкій зміні критеріїв стратифікації, рекомбінації елементів соціальної структури, сприяв появі нових соціальних прошарків та груп, привів до змін у соціальній самоідентифікації індивідів тощо. Соціальне структурування у сучасному українському суспільстві характеризується певним рівнем хаотичності, умовами недостатньої інституціоналізації основних чинників нерівності, що позначається на відсутності домінантної системи стратифікації та консистентності соціальних статусів більшості індивідів. У таких умовах традиційні підходи дослідження соціальної диференціації та стратифікації суспільства вже не задовольняють потреби сучасної соціальної практики. Застосування різноманітних теоретичних парадигм та методологічних підходів часом дають суперечливі результати щодо стратифікації сучасного українського суспільства.
Аналізу сучасного українського суспільства як об’єкта стратифікаційного структурування присвячено ряд наукових досліджень. Стосовно проблем співвіднесення суспільної трансформації та найрізноманітніших змін у соціальній структурі слід передусім виділити роботи Є.Головахи, С.Катаєва, С.Макеєва, Н.Паніної, В.Паніотто, А.Ручки, В.Танчера, В.Хмелько, В.Чорноволенка, Ю.Яковенка та ін. Аналіз змін соціально-класової структури з позицій структурно-діяльнісного аспекту пострадянської трансформації, порівняння процесів, що відбуваються у стратифікаційному просторі великого міста із змінами, характерними для західних суспільств, реалізований в роботах О. Якуби, О.Куценко, Л.Хижняк, С.Бабенко та ін. Дослідженню рухливості соціальної структури сучасного українського суспільства, змін соціальних ідентичностей, застосування структурної парадигми у просторі нерівномірно розподілених соціальних благ та умов відтворення життя, особливостей сучасного теоретико-методологічного підходу до аналізу нових соціальних нерівностей, проблемам формування середнього та робітничого класів в Україні присвячені роботи С.Оксамитної, І.Прибиткової, О.Швачко, С.Бродської, О.Симончук, О.Іващенко та ін. Дослідження пірамідальності будови сучасного українського суспільства та спрямованості стратифікаційних процесів здійснено в роботах І.Рущенка, Є.Подольської та ін. Розгляду соціально-економічних процесів, пов’язаних із майновою стратифікацією, нерівністю у доходах, проблемами бідності українців, присвячені роботи В. Пилипенка, Е.Лібанової, І. Чапської, Є.Сірого та ін. Соціально-психологічні чинники трансформаційних змін соціальної структури вивчаються Е. Афоніним, О.Злобіною, В.Тихоновичем та ін. Сучасні тенденції професійної структури та престижу професій є предметом наукових пошуків В.Подшивалкіної, В. Лапшиної таін. Специфіка формування соціальних прошарків, процеси трудової мобільності та методологія їхнього дослідження на регіональному рівні описані в роботах Н.Коваліско, А.Хоронжого та ін.
Сучасне українське суспільство та його соціальна структура розглядається не лише як об’єктивна, а й як породження суб’єктивних позицій. Проте, незважаючи на різноплановість досліджень структурування сучасного українського суспільства, об’єктивна стратифікаційна структура не знайшла свого поглибленого вивчення у межах наявних теоретичних та емпіричних наукових пошуків.
Специфіка структурування сучасного українського суспільства створює низку теоретико-методологічних проблем дослідження його об’єктивної стратифікації. В умовах трансформації об’єктивні соціальні позиції індивідів формуються на основі різноманітних комбінацій соціально значущих критеріїв нерівності, що часто є неконсистентними, але між якими існують залежність та здатність до взаємної компенсації. Одновимірні градаційні схеми часто неадекватно і неповно відображають стратифікаційні процеси, результати їхнього застосування є неспівмірними та можуть використовуватись для вирішення вузьких прикладних проблем. Тому, на нашу думку, використання множинних критеріїв стратифікації є однією з важливих методологічних підстав об’єктивного дослідження стратифікаційної структури суспільства.
Актуальність роботи полягає також у тому, що глибинне уявлення про структурування сучасного українського суспільства та виділення реальних стратифікаційних прошарків може стати потужним інструментом його подальшого всебічного наукового дослідження. Наявність об’єктивної моделі стратифікаційної структури суспільства можна також інтерпретувати і з позицій прикладних завдань соціальної політики, ефективності процесів реформування українського соціуму як на загальнодержавному, так і регіональному рівнях.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Тема дослідження була складовою частиною планового держбюджетного дослідження «Регіональна економічна соціологія» (№ДР 0197U017011), над якою працював колектив кафедри соціології Львівського національного університету імені Івана Франка і в якому автор був співвиконавцем.
Метою дисертаційного дослідження є опрацювання теоретико-методологічної моделі структурування сучасного українського суспільства в умовах трансформації та глибинне вивчення стратифікаційних процесів на рівні регіону.
Для досягнення поставленої мети визначені такі дослідницькі завдання:
· проаналізувати основні підходи, традиції, парадигми, сформовані в межах теорій соціальної структури та соціальної стратифікації суспільства;
· проаналізувати особливості стратифікаційних процесів у сучасному українському суспільстві;
· визначити та описати основні критерії структурування суспільства, провести аналіз та узагальнити досвід багатовимірного структурування суспільства в межах існуючих теорій стратифікації та проведених емпіричних досліджень;
· систематизувати та синтезувати теорії соціального простору нерівності, соціального капіталу в єдину теоретичну модель соціальної стратифікації, на основі якої розробити методологію дослідження структури українського суспільства в умовах трансформації;
· емпірично апробувати розроблену методологію та дослідити багатовимірне структурування українського суспільства на рівні регіону, виділити соціальні прошарки та проаналізувати їхні статусні характеристики;
· проаналізувати на рівні регіону особливості впливу різноманітних ресурсів-капіталів на структурування українського суспільства та визначити взаємозалежності між ними;
· дослідити тенденції та динаміку регіональної стратифікаційної структури суспільства, потенційну мобільність та рівні адаптації соціальних прошарків.
Об’єктом дослідження є сучасне українське суспільство у вимірі соціальної нерівності.
Предмет дослідження стратифікація українського суспільства за умов трансформації.
Теоретико-методологічну основу дисертаційного дослідження становлять роботи соціологів, філософів, економістів, психологів, які присвячені вивченню суспільства як соціальної ієрархії; процесів структурування соціальних систем на об’єктивному та суб’єктивному рівнях; багатовимірних підходів до аналізу соціальних нерівностей; проблем соціального простору та розподілу в ньому капіталів і ресурсів; особливостей структурування трансформаційних суспільств.
Теоретичні основи дисертаційного дослідження закладені теорією соціальної стратифікації, зокрема представниками об’єктивістської традиції Е.Дюркгаймом, К.Марксом, М.Вебером, Т.Парсонсом, Р.Мертоном, К.Девісом, У.Муром, Дж.Голдторпом, Р.Еріксоном, Е.Гіденсом та ін.
У дисертаційній роботі аналізується багатовимірний стратифікаційний підхід, основи якого закладені роботами П.Сорокіна. Значного поширення багатовимірні процедури отримали з середини XXстоліття в межах різних напрямів загальної теорії стратифікації, зокрема у працях Л. Уорнера, Г.Ленські, Д.Келлі, У.Чембліша, Дж.Локвуда, У.Рансімена, Г.Гензбума, Д.Треймана, П.ДеГрааф, Дж.Спефа та ін.
Методологічні особливості та результати емпіричного застосування багатовимірних методик при дослідженнях стратифікаційних структур постсоціалістичних трансформаційних суспільств описані в роботах східно-європейських соціологів, передусім польських соціологів В.Весоловського, Г.Доманського, Е.Внук-Ліпінського; чеських дослідників П. Махоніна і М.Тучека; російських науковців О. Шкаратана, Н.Сергеєва, Т.Заславської, Н.Тихонової, Н.Давидової, І.Попової; українських соціологів О. Куценко, С.Макеєва та ін.
Теоретико-методологічні основи багатовимірної стратифікаційно-просторової моделі аналізу сучасного українського суспільства запропоновані автором у дисертаційному дослідженні, закладені роботами Г.Зіммеля, П.Сорокіна, П. Бурдьє, В. Ільїна, В. Радаєва та ін.
Методи дослідження. Для вирішення поставлених дослідницьких завдань у теоретичній частині дисертаційної роботи використовується комплекс загальнонаукових методів, які забезпечують логіку і системність дослідження: порівняльний аналіз, синтез, системний аналіз, типологізація, вторинний аналіз документів. Основними методами отримання первинної соціальної інформації є методи опитування (стандартизоване інтерв’ю, експертне опитування). Аналіз первинної соціальної інформації проводився шляхом застосування переліку математико-статистичних методів: категоріальний аналіз даних, кластерний аналіз, індексний метод, кореляційний та дискримінантний аналіз.
Емпіричну базу дисертаційного дослідження склали дані ряду емпіричних соціологічних досліджень під загальною назвою «Вивчення сучасних проблем українського суспільства», проведених у різні роки соціологічною лабораторією кафедри соціології Львівського національного університету імені Івана Франка в межах держбюджетної теми (березень квітень 2002 р., n=600; березень квітень 2003 р., n=600; січень лютий 2006 р., n=800), а також експертне опитування «Стратифікаційні процеси в країні» (листопад 2005 р., n=50). Пошукувач брав безпосередню участь на всіх етапах проведення цих досліджень.

Наукова новизна отриманих результатів полягає в опрацюванні багатовимірної стратифікаційної теоретико-методологічної моделі структурування українського суспільства на прикладі регіону та виділення на її основі базових соціальних прошарків.
Наукова новизна роботи включає такі положення:
· узагальнено досвід використання багатовимірного стратифікаційного підходу в межах загальної теорії стратифікації;
· запропоновано методологію багатовимірного стратифікаційного дослідження соціальної структури трансформаційного українського суспільства на основі синтезованої моделі теорії соціального простору нерівності та теорії капіталів;
· на основі багатовимірної методології (з використанням п’ятнадцяти показників статусної позиції) виділено та досліджено на емпіричному рівні шість основних прошарків, які утворюють стратифікаційну структуру українського суспільства на рівні регіону: «вищий та середній класичний прошарки», «прошарок висококваліфікованих спеціалістів-професіоналів», «український серединний прошарок», «базовий економічно активний прошарок», «базовий економічно незайнятий прошарок», «нижчий прошарок»;
· уперше проведено багаторівневий стратифікаційний аналіз регіональної соціальної структури сучасного українського суспільства: побудовано стратифікаційні профілі прошарків на мікро- та мезорівнях (рівні критеріїв нерівності та капіталів відповідно) та здійснено оцінку консистентності статусних позицій індивідів у регіоні;
· на основі первинних емпіричних даних проаналізовано вплив різноманітних критеріїв стратифікації (ресурсів, капіталів) на структурування сучасного українського суспільства, окреслено взаємозалежності між ними в межах побудованої стратифікаційної моделі.
Практичне значення отриманих результатів. Запропонована в роботі теоретична багатовимірна модель стратифікації суспільства та методологія його дослідження можуть виступати інструментом подальшого вивчення українського соціуму шляхом проведення моніторингових, порівняльних регіональних досліджень тощо. Застосування моделі можливе також і в комплексних соціологічних дослідженнях, які б поєднували кількісні та якісні методики. Інформація про виділені прошарки є важливою при дослідженні таких соціальних явищ, як процеси соціальної мобільності, стилі життя, політична поведінка, цінності та ціннісні орієнтації, соціальна адаптація тощо. Багатовимірна просторово-градаційна схема аналізу стратифікаційної структури суспільства надається до соціально-технологічного застосування, що сприятиме розробці національної моделі виділення стратифікаційних груп. Інформацію про соціальну структуру населення, отриману на основі пропонованої в роботі моделі, доцільно використовувати при опрацюванні програм соціальної політики на регіональному рівні. Теоретико-методологічні положення, викладені в дисертаційній роботі, можна використовувати при опрацюванні навчальних програм та курсів лекцій з таких навчальних дисциплін: «Соціальна структура та соціальна стратифікація», «Соціологія українського суспільства», «Економічна соціологія», «Методологія соціологічних досліджень» тощо.
Результати дисертаційного дослідження з 2004 року використовуються автором при розробці та викладанні навчального курсу «Соціальна структура суспільства» для студентів спеціальності «Соціологія» кафедри соціології та соціальної роботи Національного університету «Львівська політехніка».
Апробація результатів дисертаційного дослідження. Основні положення та результати дисертаційного дослідження були представлені автором та обговорювались на таких наукових конференціях: Міжнародна наукова конференція студентів та молодих вчених «Політ-2003» (Київ, 2003); Міжнародні студентсько-аспірантські наукові конференції «Економіка пострадянських країн: стан та перспективи розвитку», «Економіка посткомуністичних країн в умовах глобалізації», «Інтеграція країн з перехідною економікою у світовий економічний простір: стан і перспективи» (Львів: 2003, 2004, 2005); Міжнародна наукова конференція «Харківські соціологічні читання» (Харків: 2003, 2004, 2005, 2006); Всеукраїнська наукова студентсько-аспірантська конференція «Соціологія: минуле, сьогодення, майбутнє» (Львів, 2003); Міжнародна науково-практична конференція «Молодіжна політика: проблеми і перспективи» (Дрогобич: 2004, 2005); XV і XVI наукові сесії Наукового товариства ім. Шевченка (Львів: 2004, 2005).
Структура дисертації. Дисертація складається зі вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних джерел (163 найменування), 8додатків. Основна частина дисертації складається зі 187 с. Загальний обсяг дисертації складає 257 с. В основній частині дисертації подано 2таблиці та 4 рисунки, що займають 5 с.

Список литературы

ВИСНОВКИ

Адекватне дослідження будь-якого суспільства неможливе без аналізу його соціальної структури, знання якої дає змогу краще розуміти та глибше вивчати інші об’єкти наукового аналізу у суспільстві: різноманітні процеси та ситуації, які мають місце у ньому, найрізноманітніші сфери суспільства (політичну, економічну, соціальну, дозвільну та ін.), особливості їхнього функціонування та інституціоналізації тощо. Слід зазначити, що різні наукові та прикладні ситуації, які підлягають вивченню або вирішенню, потребують аналізу різних зрізів соціальної структури. Проте, універсальною властивістю будь-якої структури є ієрархічність її складових елементів.
Проблеми ієрархічного структурування суспільства в соціології розглядаються теорією соціальної стратифікації. В її межах розроблена значна кількість наукових традицій, підходів, парадигм, концепцій, шкіл, які виходять з різних науково-світоглядних позицій. Класифікація теорії соціальної стратифікації в науковій літературі переважно зводяться до виділення полярних напрямків. Загалом, в сучасній теорії стратифікації суспільства сформувались об’єктивістська та суб’єктивістська традиції, субстанціоналістська та структуралістська парадигми, структурний, діяльнісний та структурно-діяльнісний підходи, теорії номіналізму та реалізму тощо. Виділяють дихотомічні (засновані на конфлікті), функціональні (засновані на кооперації), градаційні (засновані на ієрархії) форми структурування суспільства. Теоретичний аналіз елементів соціальної структури ми здійснювали в площинах класового та стратифікаційного підходів, а також з позицій теорії реальних соціальних груп тощо.
Значну кількість та різноманітність теорій соціальної стратифікації можна пояснити тим, що кожна з них розроблялась щодо аналізу конкретних суспільств та, відповідно, враховувала особливості їхнього історичного розвитку, наявні соціальні реалії, домінуючі ідеології, ментальні та діяльнісні особливості націй, якість та динаміку стратифікаційних процесів тощо. Наявність різноманітних наукових підходів до аналізу соціальної структури слід розглядати як потужний теоретико-методологічний арсенал дослідження будь-якого суспільства.
Проблеми дослідження суспільства та його соціальної структури особливо загострюються в період соціальних трансформацій. Процеси трансформації спричиняють зміни у всіх сферах суспільства, що викликає рекомбінацію, переструктурування, оновлення множинних критеріїв стратифікації, реконфігурацію взаємозалежностей між ними. В умовах сучасного українського суспільства одними з наслідків трансформації стали відсутність домінантної системи стратифікації та консистентності статусних позицій окремих індивідів, розмивання меж між стратифікаційними групами, поляризація суспільства за окремими критеріями нерівності тощо. В таких умовах ускладнюється процес виділення та дослідження об’єктивних стратифікаційних утворень. Застосування відомих об’єктивних схем структурування суспільства дає неповну, часто суперечливу інформацію, піддається сумніву їхня адекватність умовам сучасної України. На нашу думку, отримання об’єктивної інформації про соціальну структуру сучасного українського суспільства неможливе без звернення до багатокритеріальних, багатовимірних стратифікаційних підходів.
У дисертаційній роботі наголошується на множинності чинників нерівності у сучасних суспільствах та наведено опис основних критеріїв стратифікації: економічні (дохід, продуктивне майно, непродуктивне майно тощо), владні (адміністративна, духовна, політична влада), також аналізуються професія, освіта, соціальні символи та знаки, стиль споживання, обсяг вільного часу, стать, етнічність, територіально-просторові характеристики фізичного простору тощо.
В умовах ускладнення процесів відтворення нерівності та її множинного характеру, доцільно, як окремий теоретико-методологічний підхід, виділити багатовимірний стратифікаційний аналіз. Його теоретична основа започаткована працями М.Вебера та П.Сорокіна. З середини XX століття застосування багатовимірного структурування суспільств в межах різних теорій соціальної стратифікації дозволяє точніше та глибше аналізувати соціальні нерівності, виявляти та досліджувати нові соціальні процеси, пов’язані з ними, як на теоретичному, так і на емпіричному рівні.
Серед наявних теоретичних конструктів найбільш широкі можливості аналізу соціальної структури в багатовимірній площині має теорія соціального простору нерівності П. Бурдьє. Соціальний простір нерівності виділено як базовий елемент соціальної стратифікації суспільства. Соціальна стратифікація існує в силу нерівномірного розміщення індивідів у просторі нерівності, позиції яких визначаються обсягами наявних у їхньому розпорядженні ресурсів та капіталів. Капітал ми розглядаємо як багатовимірний критерій стратифікації. Виділено та проаналізовано ресурсну структуру основних видів капіталу: економічний, культурний, соціальний, символічний, політичний, адміністративний людський, фізичний. Соціальний простір нерівності в якості теоретичної моделі стратифікації суспільства дозволяє проаналізувати: нерівності на макро- (нерівність за обсягом сукупного капіталу), мезо- (нерівність за певним видом капіталу) та мікрорівні (нерівність за конкретним критерієм стратифікації (ресурсом)); явище консистентності соціальних статусів; взаємозалежності між критеріями стратифікації; структуру ресурсів та капіталів соціальних груп, окремих індивідів тощо.
На основі теоретичної моделі простору нерівності ми опрацювали багатовимірну схему структурування сучасного українського суспільства. За результатами теоретико-емпіричного аналізу визначено основні поля та площини нерівності сучасного українського суспільства. П’ять основних полів нерівності утворюються розподілами владного, економічного, культурного, соціального та символічного капіталів. По кожному виду капіталу визначені та емпірично операціоналізовані соціально значущі ресурси, що до нього входять, та утворюють відповідні площини нерівності.
Емпіричне застосування авторської моделі стратифікації сучасного українського суспільства дозволило дослідити стратифікаційні процеси на рівні регіону. На основі аналізу емпіричних даних конкретно-соціологічного дослідження отримано наступні результати та висновки:
· на рівні регіону виділено шість сталих стратифікаційних прошарків: «вищий та середній класичний прошарки», «прошарок висококваліфікованих спеціалістів-професіоналів», «український серединний прошарок», «базовий економічно активний прошарок», «базовий економічно незайнятий прошарок» та «нижчий прошарок»;
· статусна характеристика виділених прошарків засвідчує відмінність їхніх стратифікаційних профілів та неконсистеність статусних позицій індивідів. Необхідно зазначити, що загалом неконсистентність статусів є більш характерною для середини стратифікаційної ієрархії регіону;
· спостерігається розрив між «уявною» та «реальною» структурою на рівні регіону, оскільки ідентифікаційні практики більшості респондентів не відповідають їхній реальній статусній позиції;
· для більшості прошарків характерна активна життєва стратегія досягнення. Соціальна ексклюзія спостерігається переважно у «нижчому прошарку»;
· виявлено низький рівень мобільності на рівні потенційних соціальних практик. У більшості прошарків низькі показники індексів потенційної мобільності у напрямках відкриття власної справи, бізнесу, зміни місця роботи, пошуку додаткових джерел доходів, отримання освіти, підвищення кваліфікації тощо. Для всіх прошарків характерним є переважання пасивного (фактично стабільного) типу мобільної поведінки, що характеризує людей, які задоволені (або певною мірою задоволені) тим, що мають на даний час (роботою, професією, рівнем життя тощо), тому не мають намірів щось змінювати;
· соціальні прошарки характеризуються відмінностями у рівнях соціальної адаптації. Простежується тенденція, що рівень соціальної адаптації є вищим для прошарків, що знаходяться у верхній частині простору нерівності, і навпаки, нижчим у нижній його частин. Загалом, для мешканців регіону характерний середній рівень адаптації до соціальних умов;
· дискримінантний аналіз засвідчив, що стратифікаційний простір регіону чітко структурується (диференціюється) символічним капіталом. Загалом, простежується нерівний розподіл економічного, соціального та владного видів капіталу по всіх соціальних прошарках. Кожен прошарок регіону на досить високому рівні володіє культурними ресурсами. Але, виявлена середня взаємозалежність між різними видами капіталів не дає можливості говорити про використання культурних ресурсів для отримання економічних тощо.
Отже, стратифікаційні процеси, що відбуваються в сучасному українському суспільстві, та зокрема на рівні регіону, й надалі характеризуються певною хаотичністю, відсутністю системності, нерівномірністю розподілу ресурсів та його інституційної підтримки тощо. Межі між соціальними прошарками є нечіткими, «розмитими», відсутня кристалізація соціальних статусів. За таких умов зростає прикладне значення подальшого дослідження стратифікаційної структури суспільства з метою виявлення наявних ресурсних (особистісних, структурних) та діяльнісних потенціалів кожного прошарку. Інформація отримана з таких досліджень може стати основою подальших державно-політичних та соціально-технологічних дій, програм соціальної політики, спрямованих на розвиток і гармонізацію соціальної структури, як на рівні українського суспільства загалом, так і окремо взятого регіону.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Азаренко С.А., Базаров Е.Ю. Коммуникативные и телесные техники в символическом пространстве власти // Социемы. 2003. № 9 / доступно на <http://www2.usu.ru/philosophy/soc_phil/rus/texts/sociemy/9/azar_bazar.html#_ftn1> (стягнено 12.12.2005)
2. Андреева И.Н. Социальная роль // Социология: Энциклопедия / Сост. А.А. Грицанов, В.Л. Абушенко, Г.М. Евелькин, Г.Н. Соколова, О.В. Терещенко. Мн.: Книжный дом, 2003. С.954-955.
3. Антиас Ф. Материальное и символическое в теоретическом анализе социальной стратификации: дискурс о поле, етничности и классе // Социальные и гуманитарные науки. Отечественная и зарубежная литература. Российская академия наук. Реферативный журнал. 2004. №2. Серия 11. С.21 27.
4. Анурин В. Ф. Экономическая стратификация: аттитюды и стереотипы сознания // Социологические исследования. 1995. № 1. С.104-115.
5. Бабенко С.С. Социальный механизм постсоветской трансформации: деятельностно-структурный подход // Посткоммунистические трансформации: векторы, направления, содержание / под ред. О.Д. Куценко; со-редактор С.С. Бабенко. Харьков: Изд. Центр Харьковского национального университета имени В.Н. Каразина, 2004. С.251-274.
6. Беккер Г. Человеческий капитал (главы из книги) // США: экономика, политика, идеология. 1993. № 11. С.107-119.
7. Беккер Г. Человеческий капитал (главы из книги) // США: экономика, политика, идеология. 1993. № 12. С.86-104.
8. Богомолова Т., Саблина С. Статусная рассогласованность как аспект социальной стратификации: Презентация классической концепции // Рубеж. 1997. №10-11. С.58-67.
9. Бондаренко Е.Б. «Класс профессионалов» в Украине: тенденции становления // Вісник ХНУ ім. В.Н.Каразіна. 1999. №433. С.134-137.
10. Бродська С.С., Оксамитна С.М. Класова самоідентифікація населення України // Наукові записки. Соціологічні науки. 2001. Том 19. С.44-49.
11. Брум Л. Социальная дифференциация и стратификация // Социология сегодня. М.: Прогресс, 1965. С.477-492.
12. Бурдье П. Начала. Choses dites /Пер. с фр. Н.А. Шматко. М.: Socio-Logos, 1994. 288с.
13. Бурдье П. Некоторые свойства полей / доступно на <http://bourdieu.narod.ru> (стягнено 12.10.2005)
14. Бурдье П. Социальное пространство и генезис классов // Вопросы социологии. 1992. Т.1. С.17-36.
15. Бурдье П. Социология политики / Пер. с фр. Сост., общ.ред. и предисл. Н.А. Шматко. М.: Socio-Logos, 1993. 336 с.
16. Бурдье П. Формы капитала // Економическая социология. 2002. Том 3. №5. С.60-75.
17. Бурдье П. Формы капитала // Западная экономическая социология: Хрестоматия современной классики / Сост. и научн. ред. В.В.Радаев. М.: РОССПЭН, 2004. С.519-536.
18. Бююль А., Цефель П. SPSS: искусство обработки информации. Анализ статистических данных и восстановление скрытых закономерностей / Ред. к. ф-м.н. В.Е.Мамота. Москва-Санкт-Петербург-Киев: Торгово-издательский дом Pia Soft, 2002. 659c.
19. Ванкевич В.Е. Экономические отношения занятости: закономерности развития и регулирования. Мн.: Издательство БГЭУ, 2000. 237с.
20. Вебер М. Класс, статус и партия // Социальная стратификация: Сб.статей. Вып. 1. М.: Изд-во Ин-та народнохозяйственного прогнозирования РАН, 1992. С.19-38.
21. Вебер М. Основные понятия стратификации // Человек и общество. Хрестоматия / Под. ред. С.А. Макеева. К.: Ин-т социологии НАН Украины, 1999. С.85-107.
22. Веблен Т. Теория праздного класса / Пер. с англ., вступ. ст. С. Г. Сорокиной; Общ. ред. В. В. Мотылева. М.: Прогресс, 1984. 367с.
23. Весоловский В. Классы, слои и власть. М.: Прогресс, 1981. 231с.
24. Гидденс Э. Стратификация и классовая структура // Социологические исследования. 1992. № 9. С.112-123.
25. Гіденс Е. Соціологія. К.: Основи, 1999. 726с.
26. Голенкова З.Т. Динамика социоструктурной трансформации в России. // Социологические исследования. 1998. - №10. С.77-84.
27. Голенкова З.Т., Витюк В.В., Гридчин Ю.В., Черных А.И., Романенко Л.М. Становление гражданского общества и социальная стратификация // Социологические исследования. 1995. №6. С.14-24.
28. Головаха Е.И. Изменение социальной структуры и формирование среднего класса в Украине // Социологический журнал. 1997. №4. С.37-42.
29. Гордон Л., Терехин А., Будилова Е. Опыт многомерного описания материально-экономической дифференциации населения (по данным «Мониторинга экономических и социальных перемен»): Статья первая // Экономические и социальные перемены: Мониторинг общественного мнения. Информационный бюллетень. 1998. № 1. С.43-54.
30. Гордон Л., Терехин А., Будилова Е. Опыт многомерного описания материально-экономической дифференциации населения (по данным «Мониторинга экономических и социальных перемен»): Статья вторая // Экономические и социальные перемены: Мониторинг общественного мнения.: Информационный бюллетень. 1998. № 2. С.17-22.
31. Давыдова Н.М., Тихонова Н.Е. Методика расчета ресурсной обеспеченности при анализе социальной стратификации // Социологические исследования. 2006. №2. С.29-41.
32. Дворецька А.В. Соціологія: Навч. посібник. К.: КНЕУ, 1999. 340 с.
33. Демин П. Человеческий капитал как фактор европейской экономической интеграции Республики Белорусь // Белорусский журнал международного права и международных отношений. 2003. №3. С.87-92
34. Джонсон А.Г. Тлумачний словник з соціології / Пер. з англ. за науковою редакцією В. Ісаїва, А. Хоронжого. Львів: Видавничий центр Львівського національного університету імені Івана Франка, 2003. 480 с.
35. Добреньков В.И., Кравченко А.И. История зарубежной социологии / доступно на <http://socio-inst.by.ru> (стягнено 12.10.2005)
36. Дэвис К. Функционалистское обоснование стратификации // Человек и общество. Хрестоматия / Под ред. С.А. Макеева. К.: Ин-т социологии НАН Украины, 1999. С.107-117.
37. Заславская Т. И. Бизнес-слой российского общества: сущность, структура, статус // Общественные науки и современность. 1995. № 1. С.17-32.
38. Заславская Т.И. Современное российское общество: Социальный механизм трансформации. Учеб. пособие. М.: Дело, 2004. 400с.
39. Заславская Т.И. Социальная структура современного российского общества. // Общественные науки и современность. 1997. №2. С.2-23.
40. Заславская Т.И. Социоструктурный аспект трансформации Российского общества. // Социологические исследования. 2001. №8. С.3-11.
41. Зиммель Г. Социальная дифференциация. Социологические и психологические исследования / Зиммель Г. Избраное. Т.2. Созерцание жизни. М.: Юристъ, 1996. С.301-465.
42. Зубова Л. Г., Ковалева Н, В. Обеспеченные (основные характеристики группы) // Экономические и социальные перемены: Мониторинг общественного мнения. 1994. № 6. С.38-41.
43. Ильин В. Социология потребления / доступно на <http://www.consumers.narod. ru/content.html> (стягнено 16.06.2005)
44. Ильин В.И. Классовая структура: проблема методологи анализа // Рубеж. 2000. №15. С.86-109.
45. Ильин В.И. Поведение потребителей: Учеб. пособие. СПб. и др.: Питер, 2000. 223 с.
46. Ильин В.И. Социальное неравенство. М.: Институт социологии РАН, 2000. / доступно на <http://www.socnet.narod.ru/library/authors/Ilyin/neravenstvo/ content.htm> (стягнено 30.06.2005)
47. Ильинский И. В. Инвестиции в будущее: образование в инновационном воспроизводстве. СПб.: Изд. СПбУЭФ, 1996. 163с.
48. Иноземцев В. Расколотая цивилизация (отривок из книги) / доступно на <http//scd.centro.ru/social.htm> (стягнено 01.07.2005)
49. Кармадонов О.А. Престиж и пафос как жизненые стратегии социоекономической группы (анализ СМИ) // Социологические исследования. 2001. №1 С.66-72.
50. Катаєв С.Л. Сучасне українське суспільство: Навч. посібник. К.: Центр навчальної літератури, 2006. 200с.
51. Кендалл М. Дж., Стьюарт А. Многомерный статистический анализ и временные ряды. М.: Наука, 1976. 736с.
52. Классовое общество. Теория и емпирические реалии / Под ред. С. Макеева. Інститут социологии НАН Украины, 2003. 258с.
53. Коваліско Н.В. Можливості поєднання кількісних і якісних підходів при вивченні соціальної стратифікації суспільства // Соціальні виміри суспільства. Вип.9. Інститут соціології НАН України. 2006. С.86-96.
54. Коваліско Н.В., Хоронжий А.Г. Регіональна трудова мобільність. Львів: ЛНУ імені Івана Франка, 2002. 165с.
55. Комаров М.С. Социальная стратификация и социальная структура // Социологические исследования. 1992. №7. С.62-72.
56. Кононов И.Ф. Проблема пространства в социологии // Вісник Харківського національного університету імені В.Н. Каразіна «Соціологічні дослідження сучасного суспільства: методологія, теорія, методи». 2004. №621. С.20-26.
57. Коулман Дж. Капитал социальный и человеческий // Общественные науки и современность. 2001. № 3. С.121-139.
58. Кузнецов П.С. Методика измерения социальной адаптации // Социология: 4М. 1997. №9. С.146-162.
59. Куценко О.Д. Діяльнісно-структурна парадигма суспільства як системи, що саморозвивається // Проблеми розвитку соціологічної теорії. Теоретичні проблеми змін соціальної структури українського суспільства: наукові доповіді і повідомлення II Всеукраїнської соціологічної конференції / М.О. Шульга (наук. ред.) та ін. К.: Соціологічна асоціація України, Інститут соціології НАН України, 2002. С.49-66
60. Куценко О.Д. Общество неравных. Класовый анализ неравенств в современном обществе: Попытки западной социологии. Харьков: Издательский центр Харьковского национального университета им. В.Н. Каразина, 2000. 316с.
61. Куценко О.Д. Сохраняют ли значение классовые основания политического участия? // Социология: теория, методы, маркетинг. 2006. - №3. С.92-115
62. Куценко О.Д. Фазы и пути системных трансформаций: подобия и различия в бывших странах государственного социализма // Посткоммунистические трансформации: векторы, направления, содержание / Под ред. О.Д. Куценко; со-редактор С.С. Бабенко. Харьков: Изд. центр Харьковского национального университета имени В.Н. Каразина, 2004. С.11-82.
63. Лібанова Е.М. Соціальна стратифікація українського суспільства: спроба статистичного визначення та вимірювання // Український соціум. 2003. № 1 (2). С.146-164.
64. Літвінов С.В. До перспективи соціології простору // Методологія, теорія та практика соціологічного аналізу сучасного суспільства: Збірник наукових праць. Харків: Видавничий центр Харківського національного університету ім. В.Н. Каразіна, 2004. С.572-575.
65. Макеев С. Статус класового анализа в современной социологии / Социология: теория, методы, маркетинг. 2006. №3. С.81-91.
66. Макеев С., Оксамитная С., Швачко Е. Социальные идентификации и идентичности. К.: ИС НАН Украины, 1996. 135с.
67. Макеев С.А. Процессы социальной структурации в современной Украине // Полис. 1998. №3. С.49-60.
68. Макеев С.А. Структура пространства жизненных шансов и возможностей // Посткоммунистические трансформации: векторы, направления, содержание / Под ред. О.Д. Куценко; со-редактор С.С. Бабенко. Харьков: Изд. Центр Харьковского национального университета имени В.Н. Каразина, 2004. С.242-250.
69. Маркс К. Капитал: Критика политической економии // Маркс К., Энгельс Ф. Избранные сочинения: В 9т. Т. 7 М.: Политиздат, 1987. 811с.
70. Мелвін К., Хмелько В., Паніотто В. Соціальна структура і особистість за умов радикальних змін // Соціологія: теорія, методи, маркетинг. 1998. № 1-2. С.120-137.
71. Мелвін К., Хмелько В., Паніотто В. Соціальна структура і особистість за умов радикальних змін // Соціологія: теорія, методи, маркетинг. 1998. №3. С.56-74.
72. Нойманн Ф. Методика экономической оценки человеческого капитала // Тезисы докладов международной научно-практической конференции. Государственное управление: трансформационные процессы в современном мире. Ч. 2. Мн.: Академия управления при Президенте Республики Беларусь, 2002. С.97-100.
73. Оксамитна С.М. Уявна соціальна піраміда: тенденції визначення свого місця в ній. // Українське суспільство: десять років незалежності (соціологічний моніторинг та коментар науковців) / За ред. В.М.Ворони, М.О.Шульги. К.: Ін-тут соціології НАН України, 2001. С.286-297.
74. Орлов А.И. Заметки по теории классификации // Социология 4М. 1991. №2. С.28-49.
75. Панина Н. Социологический мониторинг. Украинское общество 1994-2005: Год перелома. К.: Институт социологии НАН Украины, 2005. 149с.
76. Пилипенко В.Є., Титарчук М.О. Формування та поведінка «середнього» класу в сучасному українському суспільстві // Вісник ХНУ ім. В.Н. Каразіна. 2000. №492 С.16-24.
77. Радаев В. Экономическая социология. Курс лекций: Учебное пособие. М.: Аспект-Пресс, 1997. 368с.
78. Радаев В., Шкаратан О. Власть и собственность // Социологические исследования. 1991. № 1. С.50-61.
79. Радаев В., Шкаратан О. Социальная стратификация: Учебн. пособие. М.: Аспект-Пресс, 1996. 318с.
80. Радаев В.В. Понятие капитала, формы капиталов и их конвертация // Экономическая социология. 2002. Том 3. № 4. С.20-33.
81. Радионова С.А. Социальный престиж // Социология: Энциклопедия / Сост. А.А. Грицанов, В.Л. Абушенко, Г.М. Евелькин, Г.Н. Соколова, О.В. Терещенко. Мн.: Книжный дом, 2003. С.995-996.
82. Риджвей С.Л. Гендер, статус и лидерство // Социальные и гуманитарные науки. Отечественная и зарубежная литература. Российская академия наук. Реферативный журнал. 2004. №2. Серия 11. С.27-33.
83. Рывкина Р.В., Герчиков В.И., Новокшанов Ю.В., Суховский М.Л. Тапилина В.С. Опыт изучения сельского образа жизни на основе его типологии // Применение факторного и классификационного анализа для типологизации социальных явлений. Новосибирск: ИЭиОПП СО АН СССР, 1976. С.69-117.
84. Ручка А. Особенности системной трансформации современного украинского общества // Современное общество. 1994. №4. С.34-47.
85. Саблина С. Статусная рассогласованность в постсоветский период // Социальная траектория реформируемой России: Исследования Новосибирской экономико-социологической школы / Отв. ред. Т.И. Заславская, З.И. Калугина. Новосибирск: Наука, 1999. С.415-426.
86. Савчинський Р.О. Консистентність статусних позицій індивідів у стратифікаційному просторі (регіональний аспект) // Методологія, теорія та практика соціологічного аналізу сучасного суспільства: Збірник наукових праць. У 2-х т. Т.2. Харків: Видавничий центр Харківського національного університету ім. В.Н. Каразіна, 2006. С.89-95.
87. Савчинський Р.О. Соціально-технологічні можливості «національної» методики дослідження стратифікаційної структури суспільства // Социальные технологии: Актуальные вопросы теории и практики. Международный Межвузовский зборник научных работ. Запорожье: Изд-во ГУ «ЗИГМУ», 2005. Вып.28. С.254-264.
88. Савчинський Р.О. Соціологічний аналіз економічної стратифікації на регіональному рівні // Наука і молодь. Гуманітарна серія: Збірник наукових праць. К.: НАУ, 2003. С.425-430.
89. Сергеев Н. В. Ранжирование критериев стратификации методом энтропийного анализа / доступно на <http://www.socio.ru/wr/3-02/Sergeew.htm> (стягнено 01.07.2005)
90.