СУСПІЛЬНО-ГЕОГРАФІЧНІ АСПЕКТИ РОЗВИТКУ СІЛЬСЬКОЇ МІСЦЕВОСТІ КІРОВОГРАДСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Краткое описание

НАЦІОНАЛЬНИЙ ПЕДАГОГІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
ІМЕНІ МИХАЙЛА ДРАГОМАНОВА

На правах рукопису

СЕМЕНЮК Лариса Леонтіївна

УДК 911. 3:30 (477.65)

СУСПІЛЬНО-ГЕОГРАФІЧНІ АСПЕКТИ РОЗВИТКУ СІЛЬСЬКОЇ МІСЦЕВОСТІ КІРОВОГРАДСЬКОЇ ОБЛАСТІ

11.00.02 економічна та соціальна географія

НАУКОВИЙ КЕРІВНИК
кандидат географічних наук,
професор Загородній В.В.

ДИСЕРТАЦІЯ
на здобуття наукового ступеня
кандидата географічних наук

Київ 2006

ЗМІСТ

Вступ

..............................................................................................................

4

Розділ І.

ТЕОРЕТИЧНІ ТА МЕТОДОЛОГІЧНІ ЗАСАДИ СУСПІЛЬНО-ГЕОГРАФІЧНОГО ДОСЛІДЖЕННЯ СІЛЬСЬКОЇ МІСЦЕВОСТІ

1.1. Розвиток теорії суспільно-географічного дослідження сільської місцевості........
1.2. Сільська місцевість як специфічний тип природно- соціо-економічних систем.....
1.3. Методологічні принципи та методи дослідження сільської місцевості....

10

17

24

Висновки.....

32

Розділ ІІ.

ФАКТОРИ РОЗВИТКУ СІЛЬСЬКОЇ МІСЦЕВОСТІ
КІРОВОГРАДСЬКОЇ ОБЛАСТІ

2.1. Природно-екологічні фактори та їх аналіз.......
2.2. Аналіз соціально-економічних факторів розвитку.....
2.3. Роль соціальної інфраструктури у розвитку сільської місцевості області...

34
39

55

Висновки.......

70

Розділ ІІІ.

СУЧАСНИЙ ФУНКЦІОНАЛЬНИЙ РОЗВИТОК СІЛЬСЬКОЇ МІСЦЕВОСТІ КІРОВОГРАДСЬКОЇ ОБЛАСТІ

3.1. Особливості розвитку демографічної функції .
3.2. Виробнича функція сільської місцевості області.
3.3. Природоохоронна функція та екологічний стан сільської місцевості області...
3.4. Соціальна функція..
3.5. Рекреаційна та культурно-історична функції...
3.6. Управлінська функція.

72
87

100
116
125
134

Висновки...

140

Розділ ІV.

ПРОБЛЕМИ І ПЕРСПЕКТИВИ КОМПЛЕКСНОГО РОЗВИТКУ СІЛЬСЬКОЇ МІСЦЕВОСТІ КІРОВОГРАДСЬКОЇ ОБЛАСТІ

4.1. Внутрішньорегіональні особливості комплексного функціонального розвитку сільської місцевості.....
4.2. Рекомендації щодо вирівнювання територіальних диспропорцій у розвитку сільської місцевості області..
4.3. Перспективи та основні напрямки вдосконалення функціонального розвитку сільської місцевості..

143

150

153

Висновки.

159

Загальні висновки

161

Список використаних джерел

169

Додатки...

186

ВСТУП
Сучасний стан соціально-економічного розвитку України характеризується помітними якісними та кількісними змінами в усіх сферах життєдіяльності населення. Докорінні політичні, економічні та соціальні трансформації вимагають всебічного врахування їхньої дії при плануванні перспективного розвитку українського суспільства.
На сучасному етапі розбудови держави тягар перехідного періоду несе на своїх плечах більша частина суспільства. Але чи не найбільше відчуває його село, яке протягом усієї історії радянського та пострадянського періоду розглядалося лише з точки зору пріоритетів держави. Інтереси та прагнення сільського населення не завжди були в центрі уваги. Подібна державна політика призвела до повного занепаду села колиски української нації.
Україна є потужним аграрно-промисловим регіоном, але проблемам вивчення сільських місцевостей (СМ) в різних аспектах приділялося недостатньо уваги з боку наукових установ та організацій відповідного профілю. Це призвело до фактичного автономного розвитку міст і СМ, що проявилося в дисбалансах системи розселення України, різних рівнях розвитку соціальної інфраструктури і, як наслідок, до великої різниці в рівнях життя міських та сільських жителів. Тому дослідження суспільно-географічних проблем розвитку СМ України набувають особливої актуальності. Результати їх необхідні для пізнання закономірностей розвитку сільської місцевості різних регіонів держави, що, в свою чергу, повинно сприяти виведенню українського села з глибокої структурної кризи.
Сучасні суспільно-географічні дослідження сільських територій потребують від учених комплексного підходу до розв’язання давно назрілих у них проблем. Комплексність дослідження досягається детальним вивченням розвитку як окремих функцій СМ, так і вивченням причинно-наслідкових зв’язків між ними.
Актуальність дослідження зумовлена загостренням існуючих та появою нових проблем розвитку СМ, необхідністю аналізу нових суспільно-географічних чинників розвитку сільських місцевостей в розрізі адміністративних областей держави тощо. Основна увага в дисертації приділяється періоду набуття Україною незалежності (з 1991 р.), періоду активних і динамічних соціально-економічних перетворень.
Робота продовжує напрямок дисертаційних досліджень сільських місцевостей України, який в останні роки знайшов своє відображення в працях О.О.Афоніної, А.М.Гольцова, Т.А.Гринюк, О.Д.Левади, К.В.Мезенцева, М.Л.Сажнєва та ін. [див.: 9; 33; 37; 80; 90; 130 та ін.].
У науковій літературі наголошується, що важливе місце в суспільно-географічних дослідженнях мають посісти проблеми територіальної організації України як держави: створення теоретико-методичних основ вивчення країни як суспільно-територіального комплексу, комплексного економічного і соціального розвитку її районів й екологічної ситуації в них; проблеми територіального устрою України, зокрема її соціальне районування; обґрунтування раціональної структури і спеціалізації господарського комплексу, підвищення його ефективності; вивчення особливостей розвитку міських та сільських територій держави тощо [102, с.11]. Варто зазначити, що дослідження такого спрямування в регіоні не проводилися, а необхідність у них зумовлена не тільки соціально-економічною ситуацією та суто науковими чинниками. Важливість наукового вивчення та ґрунтовного аналізу стану СМ підкреслюється Законами України, Указами Президента та постановами Кабінету Міністрів України щодо розвитку села. Ці актуальні проблеми сучасної суспільної географії певним чином зумовили мету і завдання нашої роботи.
Мета і завдання дослідження. Метою роботи є виявлення загальних і внутрірегіональних особливостей комплексного розвитку сільської місцевості Кіровоградської області та визначення перспектив і напрямків її функціонування. Конкретними завданнями дослідження є:
1. Проаналізувати теоретичні засади та поглибити методичні основи суспільно-географічного дослідження сільської місцевості.
2. Виявити та проаналізувати вплив природно-екологічних та соціально-економічних факторів на розвиток СМ області.
3. Розкрити особливості соціальної інфраструктури як фактора розвитку СМ у сучасних економічних умовах.
4. Визначити та доповнити перелік основних функцій, які виконує СМ у територіальній організації суспільства.
5. Визначити загальні риси, рівень, ефективність та територіальні відмінності в розвитку основних функцій.
6. Провести районування сільської місцевості та розробити прогноз перспективного функціонального розвитку різних типів районів.
Об’єктом дослідження є сільська місцевість адміністративної (Кіровоградської) області. Вибір Кіровоградської області зумовлено тим, що вона має типові для багатьох областей України природні та соціально-економічні характеристики, та разом з тим, є яскравим прикладом особливих умов розвитку депресивного агропромислового регіону.
Предметом дослідження є функціональний розвиток сільської місцевості Кіровоградської області в умовах трансформації економічних, соціальних та політичних відносин у суспільстві.
Методологічна основа і методи дослідження. Методологічною основою є загальноприйняті діалектичний та історичний підходи до вивчення природно-соціо-економічних систем, загальногеографічна теорія геосистем та основні принципи системно-структурного аналізу. За теоретико-методичну основу дисертаційного дослідження слугують наукові положення, що викладені у працях Е.Б.Алаєва, О.І.Алексєєва, Г.В.Балабанова, В.Р.Бєлєнького, Д.І.Богорада, П.П.Борщевського, М.Х.Валєєва, І.О.Горленко, Т.А.Гринюк, В.О.Джамана, В.В.Долішнього, А.І.Доценка, В.В.Загороднього, Т.І.Заславської, Д.Ф.Крісанова, С.О.Ковальова, В.І.Куценко, В.О.Максимова, П.О.Масляка, В.П.Нагірної, М.М.Паламарчука, О.М.Паламарчука, М.Д.Пістуна, Ю.І.Пітюренка, Л.Г.Руденка, О.Г.Топчієва, М.І.Фащевського, Г.С.Фтомова, Л.Г.Чернюк, О.І.Шаблія та інших вітчизняних і зарубіжних учених про закономірності розвитку та територіальну організацію суспільства, життєдіяльність територіальних спільностей людей, у тому числі і розвитку СМ.
У роботі застосовувалися загальнонаукові та спеціальні методи досліджень: системного підходу, історичний, статистичні і математичні методи, абстрактно-логічний, аналізу, синтезу, аналогій, рейтингового аналізу; порівняльно-географічний, районування, картографування, класифікації та типізації. У процесі підготовки дисертації використовувалися наукові та методичні літературні джерела, статистичні матеріали державного, обласного та районних управлінь статистики, звітні та планові матеріали окремих відомчих організацій, картографічні матеріали.
Наукова новизна отриманих результатів:
вперше:
- здійснено суспільно-географічне дослідження сільської місцевості Кіровоградської області на основі аналізу рівня розвитку основних функцій, що дало змогу виявити загальні та внутрірегіональні особливості комплексного розвитку СМ;
- проаналізовано систему факторів, які впливають на розвиток сільської місцевості області, особливу увагу приділено фактору соціальної інфраструктури;
- проведено районування сільської місцевості області за рівнем розвитку основних функцій, що дало можливість виділити та охарактеризувати три типи СМ;
удосконалено:
- суспільно-географічне поняття сільська місцевість, зокрема обґрунтовано специфічність способу життя сільського населення, що визначає особливість і значення СМ у територіальній організації суспільства;
- методику дослідження СМ, яка базується на визначенні рівня та ефективності розвитку основних функцій у сучасних умовах;
- перелік функцій, що виконує СМ у територіальній організації суспільства, зокрема, виділено соціальну функцію, базовою складовою якої є найбільш розвинена в сільській місцевості області - освітня;
- структуру групи соціально-економічних факторів розвитку СМ, яку, зокрема, доповнено сучасними, такими як: зміна форм власності, інвестиції;
отримали подальший розвиток:
- принципи і основні напрямки перспективного розвитку різних типів СМ області, що дадуть змогу вирівняти внутрірегіональні диспропорції у їхньому функціональному розвитку.
Теоретичне значення наукового дослідження полягає у збагаченні підходів до вивчення проблем сільської місцевості, у розширенні знань про взаємодію соціально-економічних і природних факторів та їх впливу на функціонування людських територіальних спільнот; в аналізі особливостей розвитку СМ в умовах соціально-економічних трансформацій суспільства. Окрім цього: уточнено і доповнено суть поняття сільська місцевість; доповнено методику суспільно-географічного дослідження СМ в умовах транзитивної економіки.; збільшено перелік функцій, що виконує СМ та визначено тенденції у їх трансформації в період ринкових відносин.
Практичне значення отриманих результатів пов’язане з можливістю їхнього використання для удосконалення наукових основ розвитку територіального прогнозування, планування та управління територіями. Виявлені автором тенденції та закономірності в розвитку окремих функцій та пропозиції щодо удосконалення їх ефективності та схем розвитку в СМ області були використані Кіровоградською обласною радою при розробці програм соціально-економічного розвитку Кіровоградської області на 20052006 рр., Стратегії економічного і соціального розвитку області до 2011 р., Програми розвитку соціальної сфери села на період до 2005 р. та ін. (довідка № 26-51/1 від 18.04.06). Окремі положення дисертаційного дослідження використовуються в навчальному процесі Кіровоградського державного педагогічного університету імені Володимира Винниченка, зокрема, при вивченні курсів „Економічна і соціальна географія України”, „Краєзнавство і туризм”, „Географія населення”, читанні спецкурсів, підготовці кваліфікаційних робіт (довідка № 252-Н від 20.09.06).
Зв’язок із науковими програмами і темами. Окремі положення дисертації використані при розробці держбюджетної теми „Наукове обґрунтування ринку праці педагогічних кадрів природничих спеціальностей в сільських місцевостях України до 2015 року” (№ державної реєстрації РК 0105U000449). Дисертація також пов’язана з темою наукових досліджень кафедри географії та геоекології Кіровоградського державного педагогічного університету імені В.Винниченка „Систематика та функціонування ландшафтних комплексів Центральної та Південної України в умовах інтенсивного антропогенного пресингу, геоекологічні та соціально-географічні аспекти проблеми переходу регіону до сталого розвитку”.
Апробація результатів дослідження. Основні положення дисертації обговорювалися на наукових конференціях: Кіровоградського державного педагогічного університету імені Володимира Винниченка (20022006 рр.); „Суспільно-географічні дослідження природно-господарського комплексу Запорізького краю і суміжних територій” (Мелітополь, 2003); Актуальні проблеми розвитку економіко-географічної науки та освіти в Україні” (Київ, 2003); „Роль освіти для економічного, соціального і культурного розвитку регіонів” (Кіровоград, 2003); ІХ з’їзді Українського географічного товариства „Україна: географічні проблеми сталого розвитку” (Чернівці, 2004); „Регіональні суспільно-географічні дослідження: стан, проблеми, перспективи” (Тернопіль, 2005); „Конструктивна географія: становлення, сучасні досягнення та перспективи розвитку” (Київ, 2006).
Публікації. Основні положення і результати дослідження відображено у 7 статтях, у тому числі 6 фахових, 4 тезах наукових конференцій.

Обсяг і структура роботи. Дисертація складається зі вступу, чотирьох розділів, висновків, списку використаної літератури (196 джерел) та 3-х додатків (56 стор.). Основний текст дисертації 168 стор. Робота містить 59 таблиць та 20 рисунків.

Список литературы

ЗАГАЛЬНІ ВИСНОВКИ
1. Становлення географії СМ, формулювання її основних принципів припало на другу половину 80-х років минулого століття періоду початку соціально-економічних змін. У ХХІ ст. дослідження сільської місцевості, особливо для держав Східної Європи, зокрема й України, набуває ще більшого значення, тому що усталені в 5080-ті роки канони розвитку територіальних соціальноекономічних систем не завжди відповідають умовам періоду ринкових перетворень, а сам розвиток СМ в умовах трансформації соціально-економічної системи суспільства потребує нових науково обґрунтованих рекомендацій.
Найбільшого розвитку вивчення сільської місцевості дістало в працях українських та російських учених. У їх дослідженнях увага приділялася теоретичним та прикладним дослідженням із географії сільських місцевостей, зокрема, вивченню сільського населення та його розселення, інфраструктури, аналізу розміщення окремих галузей сільського господарства та невиробничої сфери тощо. В сучасних роботах особливий акцент робиться на вивченні таких проблем, як: взаємовідносини міст та сільських місцевостей, особливості територіальної організації СМ, соціально-історичний аналіз розвитку СМ, стан соціальної інфраструктури СМ, комплексні дослідження та моделювання розвитку СМ регіону тощо.
2. Сільська місцевість це історично сформована у взаємозв’язку з містами природно-соціо-економічна територіальна спільність, що отримала розвиток поза межами міських територій, характеризується специфічним способом життя населення, функціонально-територіальною структурою і виконує загальні та специфічні функції у розвитку суспільства. СМ є особливим типом геосистем, які мають складний функціональний характер та відрізняються від міських територій своїми компонентами. В якості відмінностей відзначаються: домінування сільськогосподарських підприємств, характер землекористування, який на селі територіально розосереджений, менш інтенсивний, ніж у міських поселеннях; значно нижчий рівень розвитку сфери послуг; суттєво відмінний віковий, соціальний, професійний склад населення тощо. Сільський спосіб життя вирізняється (порівняно з міським) більш низьким рівнем споживання соціально-культурних послуг, незначним рівнем комфортності побутових умов, додатковими витратами часу та зусиль на обслуговування підсобного господарства. Останні чинники сприяють формуванню особливої системи ціннісних орієнтирів особистості в СМ, які спираються, зокрема, й на консервативні, національно-ментальні основи.
Використовуючи у дослідженні загальноприйняті методологічні й методичні прийоми вивчення природно-соціо-економічних систем, для дослідження суспільно-географічних аспектів СМ області ми застосовуємо методику, яка базується на визначенні рівня розвитку основних функцій, що виконує СМ у територіальній організації суспільства: демографічної, виробничої, природоохоронної, соціальної. Підсумковий аналіз внутрірегіональних відмінностей сільської місцевості області базується на визначенні коефіцієнта комплексного розвитку території.
3. Особливості природних умов території, а через них рівень та специфіку функціонального розвитку СМ, визначає її фізико-географічне положення: її північна та північно-західна части­ни розташовані в межах південного лісо­степу (43,5% площі області), а південна та південно-східна північного степу (56,5%). Вища щільність населення та краща господарська освоєність території спостерігається у більш сприятливій для життєдіяльності, давньозаселеній лісостеповій частині області. Розгляд форм рельєфу, кліматичних умов, мінеральних, водних і земельних ресурсів дозволяє стверджувати, що природні умови та ресурси СМ області в цілому сприятливі для інтенсивного, поліфункціонального розвитку сільської місцевості. Разом з тим, виявлено окремі фактори та явища, що вже знижують ефективність розвитку СМ або можуть найближчим часом стати дестабілізуючим фактором у виконанні деяких важливих функцій СМ, зокрема агровиробничої. Так, значна кількість орних земель (86,4% території області) сприяє виконанню виробничої функції, запобігає міграції сільського населення, створює передумови для розвитку фермерських господарств. Однак, значний відсоток освоєної території стає на заваді розвитку рекреаційної і природоохоронної функцій СМ.
Аналіз свідчить, що основними природними ресурсами, які суттєво впливають на розвиток СМ в усіх районах області, є земельні, лісові і водні, пропорції та взаємовідношення між якими змінюються в залежності від фізико-географічного розташування території. Рекреаційний потенціал СМ області формують, в основному, кліматичні, лісові, водні та бальнеологічні ресурси, основний обсяг яких зосереджений у лісостепових районах області.
4. Соціально-економічні фактори здійснюють помітний вплив на розвиток СМ. Традиційно важливими серед них є: економіко-географічне положення області, історико-географічні особливості заселення території, населення і його розселення, трудові ресурси, транспортний фактор. Проведений аналіз дозволяє стверджувати, що останнім часом все більшого впливу набувають також такі фактори, як зміна форм власності, інвестиції.
Для Кіровоградщини економіко- та транспортно-географічне положення можна оцінити як вигідне за рахунок таких рис: центральності та транзитності території; виходу до Дніпра; сусідства з Придніпров’ям. Ці чинники позитивно впливають на розвиток виробничої, демографічної, рекреаційної функції СМ. Розвиток цих функцій у районах області які, наприклад, розташовані вздовж основних транспортних магістралей або межують із Придніпров’ям має, зазвичай, вищі показники.
Як доводить дослідження, поселенська мережа області формувалась навколо пунктів, вигідно розташованих в оборонному та географічному плані, вздовж головних військово-транспортних шляхів у напрямку із півночі на південь, тому найбільш освоєними є лісостепові північні та північно-західні райони області, прибережні смуги великих річок, а одними із найбільш розповсюджених типів сільських поселень в області є яружно-балковий і долинно-яружний.
До факторів, які помітно вплинули на систему розселення та розвиток СМ області можна віднести: а) трансформацію системи пунктів міжселенної структури (збільшення кількості міст районного підпорядкування і селищ міського типу, які виконують роль центрів, у яких зосередилися об’єкти медичного, культурного, побутового обслуговування мешканців СМ, та скорочення (на 15%) кількості великих сіл, які також виконували роль пунктів міжселенної структури), що зменшило ступінь доступності певних послуг; б) зменшення кількості сільських населених пунктів та сільського населення, що призвело до закриття частини об’єктів соціально-культурної та соціально-побутової сфери (особливо нерентабельних), та вплинуло на зниження привабливості значної частини населених пунктів, унеможливило їх нормальний розвиток і відродження (зокрема, демографічного), стимулювало процеси внутрішньообласної та внутрішньодержавної міграції.
Одним із головних соціально-економічних чинників останніх десятиліть, який помітно впливає на стан та розвиток сільської місцевості, є процес зміни форм власності. Найбільше зміна форм власності в сільській місцевості області торкнулася сільськогосподарських підприємств, об’єктів, пов’язаних із переробкою с/г продукції. Аналіз ефективності роботи основних об’єктів і підприємств у СМ, що змінили форму власності, дає можливість говорити про інтенсифікацію розвитку виробничої функції, і, перш за все, за рахунок створення сприятливих умов для інвестицій та їх ефективного використання.
Інвестиції є важливим чинником розвитку сільської місцевості в сучасних економічних та соціальних умовах. Аналіз їх обсягу на рівні області дозволяє констатувати, що обсяг інвестицій в основний капітал сільського господарства із 2000 року постійно зростав. Переважна кількість коштів іде на технічне переоснащення і реконструкцію діючих підприємств, будівель, споруд (64,9%), на нове будівництво та розширення існуючих підприємств 35,1%. Інвестиції у соціальну сферу села не мають такої прогресуючої динаміки. Із 1990 року можна констатувати зменшення інвестицій в основний капітал у соціально-культурну сферу СМ області. Все це призвело до певної диспропорції, коли соціальна інфраструктура СМ почала деградувати, що стало одним із чинників міграції сільського населення, і вплинуло на зниження ефективності інвестицій у виробничу сферу села.
5. Важливу роль у загальному розвитку СМ області відіграє стан соціальної інфраструктури. Для соціальної сфери області, починаючи із 1990 р., характерним є зменшення обсягів фінансування та зниження темпів розвитку основних галузей соціальної інфраструктури сільської місцевості. Як результат, відчутно зменшилися показники введення в експлуатацію об’єктів житлового та соціального призначення в СМ області. Практично у всіх галузях соціальної сфери (соціально-культурній, охорони здоров’я, житлово-комунальній) зменшується кількість об’єктів, де надаються відповідні послуги, особливо тих, якими опікується держава. З іншого боку, в СМ збільшується кількість об’єктів інфраструктури приватної власності.
Згортання кількості закладів соціальної сфери та обсягів їх діяльності можна пов’язувати не тільки з економічними чинниками, але й з динамікою скорочення населення в сільських районах, його щільністю. Скорочення мережі закладів соціальної інфраструктури провокує зниження ступеня привабливості території та умов життя населення, що віддзеркалюється у ефективності виконання демографічної, виробничої та інших функцій. Зважаючи на домінанту державного сектору в соціальній інфраструктурі села, саме на державні органи, на державний і місцевий бюджети лягає основний тягар по її підтримці.
Серед основних тенденцій, що характеризують стан соціальної інфраструктури СМ області можна назвати: а) відчутне зменшення обсягів введення в експлуатацію об’єктів житлового та соціального призначення; б) негативна динаміка кількості установ сфери культури, охорони здоров’я, а також кількості їх працівників та збільшення радіусу обслуговування цих установ; в) трансформацію системи роздрібної торгівлі та ресторанного господарства, прогресуюче домінування приватного сектору в цій сфері; г) збільшення можливостей телефонізації, газифікації, покращення житлових умов з одного боку, та постійне зростання тарифів на ці послуги з іншого.
Більшість елементів соціальної сфери сільських районів області не сприяють створенню належних умов життя сільських мешканців і потребують удосконалення й розвитку. Без цих складових загальний комплексний розвиток сільської місцевості не може бути успішним.
6. У роботі проаналізовано рівень та ефективність розвитку основних функцій СМ, до яких відносимо: виробничу, демографічну, природоохоронну, рекреаційну, історико-культурну, соціальну, управлінську.
Окремо виділено особливу освітню функцію СМ, яка є базовою складовою соціальної функції. Система освіти є важливим елементом розвитку сільської місцевості. Освіту відносять до сфери, соціальне значення та рівень розвитку якої визначає якість життя і є одним з головних показників рівня людського розвитку. У межах виконання соціальної функції можна розглядати також і системи охорони здоров’я та культурно-спортивних закладів, але вони не мають співвідносного із системою освіти ступеня розвитку в межах сучасної СМ області. Враховуючи ці аспекти, ми й вважаємо за можливе розглядати особливу соціальну функцію сільської місцевості.
7. Найбільш розвиненими та важливими є демографічна і виробнича функції. Для останніх десятиліть демографічна функція СМ області є не досить ефективною. Це призвело до виникнення проблем, найбільш помітними з яких є від’ємне значення показників природного приросту населення та перетворення СМ із трудонадлишкової в трудодефіцитну.
Територіальні відміни в розвитку основних демографічних процесів у сільській місцевості області дозволяють констатувати певні тенденції: більш сприятлива демографічна ситуація спостерігається в сільських районах, розташованих у безпосередній близькості до крупних промислових центрів та деяких центральних районах. Особливо гостро проблема розвитку демографічної функції на сьогодні постає в північних і західних районах.
Аналіз виробничої функції дозволяє констатувати, що розвиток та ефективність її в сільської місцевості Кіровоградської області в останні десятиліття окрім природно-географічних факторів, все більше залежить від соціально-економічних чинників. Зниження рівня технічної та агрохімічної підтримки сільськогосподарських робіт, висока затратність с/г виробництва, конкуренція на ринку переробки продовольчих товарів, цінова політика держави, низька ефективність приватного сільськогосподарського сектору та багато інших факторів стримують потенційно високі можливості сільськогосподарських підприємств до збільшення обсягів виробництва продукції та економічного розвитку СМ.
Рекреаційна, культурно-історична, природоохоронна функції на території СМ області мають ще недостатній рівень розвитку, на відміну від зазначених вище, але від цього значення їх для загального розвитку СМ не зменшується. Ці функції мають помітну потенцію для розвитку, а збільшення ефективності рекреаційної та культурно-історичної функції матиме позитивні наслідки для загального соціально-економічного підйому сільської місцевості Кіровоградщини. Особливу роль для СМ області, зокрема у районах лісостепової зони, може відіграти розвиток зеленого туризму.
Управлінська функція СМ, яка вже зазнала реформування за останні десятиліття, набуває особливого значення в контексті адаптації СМ до нових умов розвитку. Найсуттєвіші регіональні відмінності та особливості життєдіяльності населення має сільський район, головними сферами управління в якому є агропромислова діяльність, місцева промисловість, сфера послуг, ефективне використання територіальних ресурсів.
8. Проведений аналіз дозволив виокремити три типи СМ за рівнем розвитку основних функцій. До першого типу СМ, із високим рівнем комплексного розвитку увійшли два райони Добровеличківський та Кіровоградський, що є імпліцитним підтвердженням депресивності СМ регіону. Дев’ять районів області належать до другого типу СМ із середнім рівнем комплексного розвитку. До третього типу СМ увійшло 10 районів, зокрема і три з чотирьох, на території яких розташовані великі міста області (Олександрійський, Знам’янський, Світловодський). Останній факт може свідчити про те, що в сучасних умовах для впливу на розвиток сільської місцевості важливим є не тільки „присутність” міста як такого, але і його адміністративний статус. Наприклад, Кіровоградський район (1 група) із розташованим на його території обласним центром має високі показники демографічної, виробничої та соціальної функції і прогнозовано низькі природоохоронної. У третій групі особливо вирізняється Світловодський район, у якого всі функції мають низький рівень розвитку.
З огляду на ступінь розвитку, першочерговими завданнями для СМ області є корегування рівня розвитку районів третьої групи. Пріоритетним є завдання підвищення ефективності сільськогосподарської (виробничої функції). Це дозволить збільшити надходження до місцевих бюджетів, що опосередковано вплине на розвиток соціальної інфраструктури. Підняття ефективності виробничої сфери і рівня соціальної інфраструктури матиме наслідки і для нормалізації демографічної функції. Однак, підвищення ефективності основних функцій СМ потребує комплексної, науково обґрунтованої програми, яка б враховувала велику кількість необхідних чинників розвитку від пріоритетності інвестицій і будівництва доріг між населеними пунктами до музеєфікації пам’яток історії і культури в СМ.
Комплексний розвиток передбачає використання місцевих ресурсів та виконання ефективної зовнішньоекономічної функції шляхом інтеграції регіону в єдину загальнодержавну систему. Він може бути забезпечений лише на основі здійснення регіональних економічних та соціальних програм. Основним принципом їх утворення в сучасних умовах повинна бути „географічна нерівність”, тобто непропорційний розподіл ресурсів і соціальних благ на користь тих територій, які мають низький рівень соціально-економічного розвитку депресивних регіонів.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Агранат А.Г. География и экономика: связи и зависимости (к поискам путей развития экономической географии). Известия АН СССР. Серия: География. 1977. № 6. С.13 26.
2. Агропромисловий комплекс України: стан, тенденції та перспективи розвитку. Інформаційно-аналітичний збірник (випуск 4) / За ред. П.Т.Саблука та ін. К.: ІАЕ, 2000. 601 с.
3. Алаев Э.Б. Социально-экономическая география: Актуальные вопросы развития науки // Изв. АН СССР. Серия: География. 1980. №4. С.89 94.
4. Алаев Э.Б. Социально-экономическая география. Понятийно-терминологический словарь. М.: Мысль, 1983. 292 с.
5. Алексеев А.И. Социально-географическое исследование сельской местности // Сельская местность: территориальные аспекты социально-экономического развития. Уфа, 1986. С.65 80.
6. Алексеев А.И. Территориальная организация социальной сферы в сельской местности СССР (Теория, методология, опыт конкретных исследований): Автореф. дис. ...докт. геогр. наук. М., 1988. 22 с.
7. Алексеев А.И. География сельской местности. М.: Знание, 1989. 48 с.
8. Алексеев А.И. Многоликая деревня: (население и территория). М.: Мысль, 1990. 226 с.
9. Афоніна О.О. Удосконалення територіальної організації розселення в Чернігівській області: Автореф. дис. канд. геогр. наук. Київ, 2003. 20 с.
10. Балабанов Г.В., Кобзєв О.М., Семенченко Г.В. Трансформація структури сільськогосподарського виробництва України: регіональний аспект. Київ, VAPP/ ПАП, 2000. 29 с.
11. Барановський В.А. Екологічна географія і екологічна картографія. К., Фітосоціоцентр, 2001. 252 с.
12. Барановський В.А., Шищенко П.Г., Дмитрук О.Ю. Україна. Техногенна небезпека (карта). Київ, 2004. 35 с.
13. Бейдик О.О. Словник-довідник з географії туризму, рекреалогії та рекреаційної географії. К., 1998. 197 с.
14. Бейдик О.О. Рекреаційно-туристські ресурси України: методологія та методика аналізу, термінологія, районування. К.: ВПЦ „Київський університет”, 2001. 395 с.
15. Бейдик О.О. Пріоритети регіонального розвитку туризму і рекреації в Україні // Україна: географічні проблеми сталого розвитку: Зб. наук. праць. В 4-х т. К.: ВГЛ Обрії, 2004. Т.2. С. 167 168.
16. Беленький В.Р. Основные принципы формирования системы населенных пунктов аграрно-промышленных комплексов (на примере свеклосеющих районов Орловской обл.): Автореф. дис. канд. экон. наук. М., 1968. 28 с.
17. Беленький В.Р. Сельские поселки в единой системе расселения / В.Р.Беленький, Л.А.Кранц. М.: Знание, 1975. 64 с.
18. Беленький В.Р. Демографические проблемы села. М., 1979. 142 с.
19. Битаева Е.Я. Областной аграрно-промышленный комплекс и его территориальная организация (на примере Кировоградской обл.): Автореф. дис. канд. геогр. наук. К., 1974. 17 с.
20. Богорад Д.И. Конструктивная география районной планировки. М., Мысль, 1965. 407 с.
21. Богуцький О.А. Демографічна ситуація на селі. Економіка АПК. 1997. №11. С.54 59.
22. Бойчук О.І., Булавка О.Г. Проблеми культурно-освітнього обслуговування населення. Економіка АПК. 1997. №3. С.77 79.
23. Валеев М.Х. Территориальные аспекты взаимодействия городов и сельской местности // Сельская местность: территориальные аспекты социально-экономического развития: Межвуз. научный сборник / Ред.: В.А.Максимов и др. Уфа: БГУ, 1986. С.107 121.
24. Ващенко А.Т. К историографии вопроса о предмете экономико-географической науки // Экономическая география. Вып. 29. К.: Вища школа, 1980. С.8 16.
25. Витренко Н.М. Социальная инфраструктура Украины: оценка уровня и перспектив развития. К.: Наукова думка, 1993. 144 с.
26. Галагамаге Д.П.С. Стратегия подъема сельской местности в развивающихся странах: (Географический анализ на примере Шри Ланки): Автореф. дис. ...канд. геогр. наук. М., 1994. 16 с.
27. Геєць В. Соціогуманітарні складові перспективи переходу до соціально-орієнтованої економіки в Україні // Економіка України. 2000. № 2. С.4 13.
28. Гелевера О.Ф., Зарубіна А.В. Аналіз земельних ресурсів Кіровоградської області в контексті формування і розвитку екомережі регіону. // Фізична географія та геоморфологія. Випуск 48. Київ: Обрії, 2005. С.193 198.
29. Географічна енциклопедія України: в 3-х т./ Редкол.: Бабичев Ф.С, Беляев В.ІО.М.Маринич (відповід. ред.) та ін. К.: Українська радянська енциклопедія ім. М.П.Бажана, 1989 1993.
30. Гладій О.А., Лесечко М.Д. Сільське розселення в умовах трансформації форми власності. Львів, 1998. 223 с.
31. Гладкий Г.Н. Социально-географическое исследование урбанизации сельской местности Молдавии: Автореф. дис. ...канд. геогр. наук. М., 1990. 22 с.
32. Голіков А.П., Олійник Я.Б., Степаненко А.В. Вступ до економічної і соціальної географії: підручник. Київ: Либідь, 1997. 320 с.
33. Гольцов А.Г. Умови життя сільського населення: суспільно-географічна оцінка територіальних відмін (на прикладі Сумської обл.): Автореф. дис. канд. геогр. наук. Київ, 1995. 20 с.
34. Горбенко А.В. Деякі аспекти формування екологічної мережі (на прикладі Кіровоградської області) // Фізична географія та геоморфологія. К.: ВГЛ Обрії, 2004. Вип. 46 Т.2. С.71 75.
35. Горленко И.А., Руденко Л.Г., Малюк С.Н. и др. Проблемы комплексного развития территории. Киев: Наук. думка, 1994. 295 с.
36. Город и деревня в Европейской России: сто лет перемен (памяти Вениамина Петровича Семенова-Тян-Шанского): монографический сборник. М., ОГУ, 2001 560 с.
37. Гринюк Т.А. Комплексне суспільно-географічне дослідження сільської місцевості адміністративної області: Автореф. дис. канд. геогр. наук. Київ, 1997. 24 с.
38. Гринюк Т.А., Загородній В.В. Географія сільської місцевості Київської області. Київ: УДПУ ім. М.П.Драгоманова, 1996. 130 с.
39. Гринюк Т.А. Суспільно-географічний аналіз динаміки розвитку демографічної функції в сільських місцевостях України // Географія і сучасність. Збірник наукових праць Національного педагогічного університету імені М.П.Драгоманова. К.: ВНПУ імені М.П.Драгоманова, 2001. С.100 106.
40. Гринюк Т.А. Взаєморозвиток виробництва, систем розселення і соціальної інфраструктури у сільських місцевостях України // Географія і сучасність: Зб. наук. праць. Київ, НПУ імені М.Драгоманова, 2003. № 9. С.123 135.
41. Данилишин Б.М., Дорогунцов С.І., Міщенко В.С., Коваль Я.В., Новотворов О.С., Паламарчук М.М. Природно-ресурсний потенціал сталого розвитку України. К.: РВПС України, 1999. 716 с.
42. Демографическое развитие Украинской ССР (1959-1970 гг.) Киев: Наукова думка, 1977. 221 с.
43. Демографическое развитие Украинской ССР (1970-1979 рр.) / Монография. В.С.Стешенко, Л.В.Чуйко, В.П. Пискунов и др. К.: Наукова думка, 1987. 255 с.
44. Джаман В.О. До проблеми територіальних особливостей демографічних процесів в Україні // Український географічний журнал. 1998. №3. С.13 17.
45. Джаман В.О. Регіональні системи розселення: демографічні аспекти. Чернівці: Рута, 2003. 392 с.
46. Джаман В.О. Конструктивно-географічний підхід до вивчення проблем сільської місцевості // Конструктивна географія: становлення, сучасні досягнення та перспективи розвитку: Збірник тез доповідей. К.: НПУ імені М.П. Драгоманова, 2006. С.56 58.
47. Доценко А.І. Регіональне розселення: проблеми та перспективи. К.: Наукова думка, 1994. 106 с.
48. Доценко А.І. Територіальна організація розселення / теорія і практика: Автореф. дис. ...доктора геогр. наук / Ін-т географії НАН України. К., 1998. 32 с.
49. Доценко А.І. Регіональна політика розселення: наукові засади // Україна: географічні проблеми сталого розвитку: Зб. наук. праць. В 4-х т. К.: ВГЛ Обрії, 2004. Т.2. С. 134 136.
50. Дудник И.М. Комплексное развитие сельского района (географические основы управления). Полтава: Астрея, 1993. 230 с.
51. Загородний В.В. Сельское расселение в Украинской ССР и пути его усовершенствования. Киев, КГПИ, 1986. 85с.
52. Загородній В.В., Бурангулов В.Р. Загальні суспільно-географічні риси розвитку соціальної інфраструктури у сільських місцевостях України // Географія і сучасність: Зб. наукових праць Національного педагогічного університету імені М.П.Драгоманова. К.: ВНПУ ім. М.П.Драгоманова, 2001. С.220 227.
53. Заповідні куточки Кіровоградської землі. / Колектив авторів під заг. ред. докт. біол. наук Т.Л.Андрієнко. Київ: Артур-А, 1999. 240 с.
54. Заславская Т.И. Методологические проблемы системного изучения деревни. Новосибирск: Наука, 1977. 271 с.
55. Заславская Т.И. и др. Социально-территориальная структура города и села (опыт типологичского анализа). Новосибирск: Наука, 1982, С. 35 42.
56. Заставецька О.В. Соціально-економічний комплекс обласного регіону: територіально-методологічні основи розвитку і територіальної організації: Автореф. дис. докт. геогр. наук. Львів, 1997. 28 с.
57. Заставецька О.В., Заставецький Б.І., Ткач Д.В. Географія населення України. Навчальний посібник. Тернопіль, 2003. 149 с.
58. Заставецька О.В. Проблеми комплексного розвитку депресивних регіонів України у контексті нової регіональної політики // УГПСР. Київ. Т.2. 2004. С.214 215.
59. Заставецька О., Заставецький Т. Географічні засади формування територіальних громад у світлі нового адміністративно-територіального устрою України // Наукові записки Тернопільського національного педагогічного університету. Серія: Географія. Тернопіль, 2005. № 2. С.10 13.
60. Зубаревич Н.В. Социально-географическое исследование жилищной ситуации в сельской местности РСФСР: Автореф. дис. ...канд. геогр. наук. М., 1990. 22 с.
61. Зубаревич Н.В. Социальное развитие регионов России: проблемы и тенденции переходного периода. М.: Едиториал УРСС, 2003. 264 с.
62. Іщук С.І. Географія промислових комплексів. К.: ІСДО, 1993. 136с.
63. Калашникова Т.М. Научно-технический прогресс и методологические проблемы современной экономической географии // Вопросы географии. М.: Мысль, 1984. № 122. С.64 73.
64. Кибардин М.М. Функционально-территориальной анализ и диагностика сельской местности Удмуртской Республики: Автореф. дис. ...канд. геогр. наук Пермь, 2000. 20 с.
65. Кіровоградська область у восьмій п’ятирічці. Обласне статистичне управління. Кіровоград, 1971. 211 с.
66. Кіровоградська область. Адміністративно-територіальний поділ на 1.03.1966. Кіровоград, 1966. 171 с.
67. Кіровоградщина в цифрах (Обласне управління статистики). Кіровоград, 2003. 33 с.
68. Кіровоградщина в цифрах у 2004 році: Короткий статистичний довідник /Головне управління статистики у Кіровоградській обл. Кіровоград, 2005. 131 с.
69. Ковалев Е.М. Географический анализ взаимодействия городов и сельской местности в староосвоенном Нечерноземье: Автореф. дис. ...канд. геогр. наук. Воронеж, 1990. 22 с.
70.&nb