Тарасюк Олена Костянтинівна. Психосоматичні порушення у вагітних з загрозою переривання вагітності, які страждали безпліддям

Краткое описание

Тарасюк Олена Костянтинівна. Психосоматичні порушення у вагітних з загрозою переривання вагітності, які страждали безпліддям : Дис... канд. наук: 14.01.01 - 2008.

Тарасюк О.К. Психосоматичні порушення у вагітних з загрозою переривання вагітності, які страждали безпліддям. Рукопис.
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук за спеціальністю 14.01.01 акушерство та гінекологія. Вінницький національний медичний університет ім. М.І. Пирогова МОЗ України, Вінниця, 2008.
Дисертація присвячена розробці комплексної системи заходів по профілактиці загрози переривання вагітності у жінок та науковому обґрунтуванню тактики ведення вагітності на основі поглибленого вивчення соціально-психологічних особливостей, гормонального фону та соматичного стану здоров`я вагітних, які страждали безпліддям.
В дисертаційній роботі наведене узагальнення і нове вирішення наукової
задачі, що виявляється в прогнозуванні, профілактиці та корекції загрози переривання вагітності у жінок з безпліддям в анамнезі. Вперше дана комплексна медико-соціальна та соціально-психологічна характеристика, проаналізовані умови виникнення та розвитку невиношуванння вагітності у жінок, які перенесли безпліддя, вивчені особливості психосоматичних порушень, виявлені психологічні чинники, які мають вплив на перебіг вагітності та пологів, визначені шляхи індивідуальної психокорекції.
Створені та впроваджені в практику охорони здоров'я високоефективні індивідуальні прогностичні моделі розвитку невиношування вагітності в залежності від соціально-психологічного статусу вагітної та клініко-біологічних чинників.
На основі отриманих результатів розроблена науково обґрунтована система заходів з комплексної профілактики загрози переривання вагітності у жінок з безпліддям в анамнезі, яка включає психокорекцію.

У дисертації наведено теоретичне узагальнення результатів вивчення соціальних, психологічних особливостей, гормонального фону та соматичного стану жінок з загрозою переривання вагітності, які страждали безпліддям та нове вирішення актуальної науково-прикладної задачі акушерства - профілактики невиношування вагітності у них, зниження кількості недоношених дітей, новонароджених з дефіцитом маси та асфіксією при пологах за рахунок прогнозування виникнення загрози переривання вагітності та удосконалення комплексу лікувально-реабілітаційних заходів з психологічною корекцією психоемоційного стану таких вагітних.
1. Основними факторами ризику виникнення невиношування вагітності, за результатами нашого дослідження, є: гіперполі- та альгодисменорея (р<0,05), нерегулярність менструацій (р<0,05), кількість штучних абортів, самовільних викиднів та передчасних пологів, післяабортних та післяпологових ускладнень в анамнезі (р<0,05); перенесені запальні гінекологічні захворювання (у 20,1 %, (р<0,01) та безпліддя в анамнезі (р<0,05), соматичні хвороби (пієлонефрит у 11,3 %, інфекційні захворювання специфічні 7,0 %) (р<0,05) та оперативні втручання в анамнезі (порожнинні 18,8 %, р<0,05), настання даної вагітності до 18 та понад 28 років (у 30,8 %, р<0,05).
2. Встановлена достовірна залежність (р<0,01) невиношування вагітності від ряду соціально-гігієнічних та психологічних чинників: перенесені стреси під час вагітності (c2=51), недостатній рівень освіти (c2=24), соціальний стан (частіше-службовець) (c2=14), неповна сім’я (c2=43), несприятливі житлові умови (c2=25), недостатній нічний сон і відпочинок (c2=12), виснажливий характер праці (р<0,05, c2=7), наявність шкідливих звичок (р<0,05, c2=6), страх перед ускладненнями у пологах під час вагітності (р<0,05).
3. Невиношування вагітності у жінок, які страждали безпліддям, корелює зі зниженням рівня прогестерону (р<0,05), підвищеною естрогеновою насиченістю (за даними гормональної кольпоцитології) (р<0,05) (починаючи з І триместру або взяття вагітної на облік), інфікуванням піхви (р<0,05) (кандидами в 22,3 %, лептотриксом -
в 19,6 %, неспецифічною флорою лейкоцитоз в 10,7%).
4. У жінок з невиношуванням вагітності, а також вагітних, які перенесли безпліддя в анамнезі, наявні спільні риси - прихована тривога і напруження, посилені соматичними фіксаціями, помірно збільшені показники реактивної та особистісної тривожності; у них частіше виявляються ознаки депресивних, іпохондричних та астенічних рис. При поєднанні безпліддя з невиношуванням вже в І триместрі даної вагітності ознаки депресії стають домінуючими, з переважанням жінок з високими рівнями особистісної та реактивної тривожності (втричі більше групи порівняння). Починаючи з ІІ триместру у них з’являються ознаки астенізації та зростання показників депресії і поступове формування патологічного психологічного стану з домінуванням соматичних фіксацій, вираженою емоційною лабільністю. В ІІІ триместрі ці ознаки більш виражені і досягають максимальної вираженості в останні тижні перед пологами.
5. Впровадження прогностичних моделей індивідуальної первинної профілактики невиношування вагітності з врахуванням соціального статусу, способу життя та клініко-біологічних характеристик сприяло виявленню жінок групи ризику для подальшого проведення індивідуальних заходів попередження невиношування.
6. Застосування розробленого нами комплексу психологічної та медикаментозної корекції у вагітних, які страждали безпліддям, сприяло зменшенню невиношування вагітності у них в 2,8 рази (р<0,01), частоти неодноразової загрози переривання під час даної вагітності на 48, 6 % (р<0,01), передчасних пологів - на 9,3 %, народження дітей з дефіцитом ваги на 18,8 % (р<0,05), частоти дистресу плода під час вагітності на 21,9 % (р<0,05).