ТЕХНІКА ЮРИДИЧНОГО ПИСЬМА В НОРМАТИВНО-ПРАВОВИХ АКТАХ

Краткое описание

Міністерство внутрішніх справ України
Львівський державний університет внутрішніх справ

На правах рукопису

ОНИЩУК ІГОР ІГОРОВИЧ
УДК 340.13

ТЕХНІКА ЮРИДИЧНОГО ПИСЬМА
В НОРМАТИВНО-ПРАВОВИХ АКТАХ

12.00.01 – теорія та історія держави і права;
історія політичних і правових учень

ДИСЕРТАЦІЯ
на здобуття наукового ступеня кандидата юридичних наук

Науковий керівник –
І. Д. Шутак,
доктор юридичних наук

Львів – 2012

ЗМІСТ

ПЕРЕЛІК УМОВНИХ ПОЗНАЧЕНЬ 3
ВСТУП 4
РОЗДІЛ 1. ДОКТРИНАЛЬНІ ОСНОВИ ДОСЛІДЖЕННЯ
ТЕХНІКИ ЮРИДИЧНОГО ПИСЬМА 13
1.1 Стан наукового вивчення проблеми дослідження 13
1.2 Понятійно-категоріальний апарат дослідження 25
1.3 Нормативно-правове регулювання вимог
до юридичної техніки в Україні 42
Висновки до Розділу 1 52
РОЗДІЛ 2. ЗАГАЛЬНОТЕОРЕТИЧНА ХАРАКТЕРИСТИКА ТЕХНІКИ ЮРИДИЧНОГО ПИСЬМА 55
2.1 Види юридичного письма 55
2.2 Стиль і тональність юридичного письма 64
2.3 Критерії якості та правила юридичного письма 80
2.4 Техніка та логіка письмового викладу 90
Висновки до Розділу 2 107
РОЗДІЛ 3. ДОКУМЕНТАЛЬНЕ ВИРАЖЕННЯ ЗМІСТУ НОРМАТИВНО-ПРАВОВОГО АКТА 111
3.1 Мова та система лінгвістичних засобів 111
3.2 Юридичні конструкції та конструювання 141
3.3 Термінологія та законодавчі дефініції 153
3.4 Юридичні помилки та способи їх розпізнавання 175
Висновки до Розділу 3 184
ВИСНОВКИ 188
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ 195
ДОДАТКИ 219

ВСТУП

Актуальність теми. Стійке функціонування механізму держави залежить від його інструментально-технологічної оснащеності. Наявність в арсеналі державних органів якісних правових засобів та науково обґрунтованих технологій юридичної діяльності дає змогу успішно вирішувати завдання, які стоять перед Україною на сучасному етапі. Удосконалення правових технологій – необхідна умова підвищення ефективності роботи державних органів та одна з найважливіших проблем у сучасній юридичній науці.
Центральне місце в юридичних технологіях посідають правила техніки юридичного письма. Як засоби гарантування якості нормативно-правових актів, вони забезпечують оформлення змісту і форми нормативно-правових актів у процесі їх розробки та прийняття. Юридичні технології забезпечують необхідні передумови для використання засобів, способів і правил з арсеналу юридичної техніки, спрямованих на продукування найбільш якісних нормативно-правових актів – основи регламентування відповідних суспільних відносин.
Коли той чи інший нормативно-правовий акт виходить за межі визначених ціннісних параметрів, то стає чинником гальмування, не відповідає початковим цілям, якими керувалися його розробники. Тож технічна недовершеність – це недосконалість усього права, недолік, який гальмує право, перешкоджає його цілям і завданням. Тому дослідження, спрямоване на вдосконалення системи теоретичних знань про юридичну техніку, її місце та роль у юридичній науці і практиці, сприятиме усуненню недоліків у нормативно-правових актах.
Актуальність теми дослідження зумовлена необхідністю конструювання механізму дії та реалізації прийнятих норм як одного з першоважливих науково-практичних завдань. Потребують розв’язку чимало проблем, пов’язаних з ігноруванням техніки юридичного письма, недотриманням у законотворенні обов’язкових правил, скасуванням застарілих нормативно-правових актів (далі – НПА) або внесенням до них змін і доповнень, декларативності, багатослівності, дріб’язковості та ін.
Теоретичною основою дисертації послужили праці, присвячені юридичним аспектам мови (І. Акімова, А. Александрова, С. Армстронг, Н. Артикуца, В. Баранов, І. Биля, Є. Бобрешов, Н. Власенко, А. Енквіст, В. Ісаков, С. Кравченко, М. Мущініна, А. Піголкін, Ю. Прадід, В. Радецька, Б. Стецюк, Т. Террелл, С. Хижняк, А. Шепелєв та ін.).
У сучасній вітчизняній теоретико-правовій літературі майже немає комплексних монографічних робіт з техніки юридичного письма.
Проблематику юридичного письма вивчали і українські (В. Ватрас, С. Гусаров, Г. Проценко, О. Прохоренко, Д. Монастирський, В. Рогожа, Р. Стефанчук), і зарубіжні (Б. Гарнер, М. Фельзенбург, Л. Грагам, Н. Краснослободцева, Й. Райдот, Б. Раппапорт, Р. Стівенсон, У. Странк, Е. Уайт, Д. Швартц, Є. Шугріна, О. Хазова) дослідники.
Концептуальні питання поняття і сутності юридичної техніки досліджували: С. Алексєєв, Л. Апт, В. Баранов, М. Давидова, Т. Кашаніна, В. Карташов, В. Картухін, Д. Керімов, Д. Лизлов, Г. Муромцев, Т. Хабрієва, А. Черданцев, І. Шутак та ін. Над теорією юридичних документів працювали С. Арія, І. Федорова, Л. Чулінда, Л. Шестопалова та ін.
Окремі теоретико-правові та галузеві розробки присвячено аналізу засобів юридичної техніки – юридичних конструкцій (М. Болдирев, Ж. Дзейко, Д. Пономарьов, Н. Тарасов, В. Чевичелов та ін.).
Традиційно важливою науковою проблемою вважають дослідження техніки правотворчості, яку різнобічно вивчали українські спеціалісти, зокрема К. Волинка, Б. Даневич, О. Дзюбенко, Н. Задирака, А. Заєць, В. Ковальський, К. Колесник, В. Копєйчиков, Л. Луць, О. Мурашин, З. Погорєлова, Л. Пригара, П. Рабінович, Т. Рахманіна, В. Риндюк, О. Скакун, О. Фатхутдінова, Ю. Шемшученко, О. Ющик та інші, а також зарубіжні дослідники Р. Бержерон, С. Поленіна, Ю. Тихомиров, Б. Чигидин, Д. Чухвічев та ін.
У роботі використано й праці вітчизняних і зарубіжних філософів (І. Демідова, А. Івіна, В. Кирилова, І. Макдермотта, В. Нерсесянца, А. Нікіфорова, А. Старченка та ін.).
У ході наукового дослідження послуговувалися й новітніми дисертаційними роботами, безпосередньо чи опосередковано пов’язаними з проблемою техніки юридичного письма. Це дало змогу простежити тенденції в розвитку сучасної юридичної науки, оцінити рівень й обсяг нагромадженого теоретичного матеріалу.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дослідження проведено в контексті науково-дослідної роботи Львівського державного університету внутрішніх справ за напрямом «Філософсько-правові та теоретично-історичні проблеми державотворення та правотворення в Україні» (державний реєстраційний номер 0109U007855), а також узагальнення позитивних результатів вивчення зарубіжного досвіду під час опрацювання визначальних аспектів комплексної теми за напрямом «Проблеми реформування правової системи України» (державний реєстраційний номер 0109U007853).
Мета і завдання дослідження. Мета роботи – комплексно на загальнотеоретичному рівні дослідити юридичне письмо та розробити концепцію техніки юридичного письма в нормативно-правових актах як сегмента юридичної техніки та складової юридичних технологій; розкрити поняття, зміст і внутрішню будову техніки юридичного письма на єдиних методологічних засадах. Відтак внести пропозиції й рекомендації щодо вдосконалення техніки юридичного письма під час розробки нормативно-правових актів.
Для досягнення поставленої мети було сформульовано такі завдання:
– віднайти та згрупувати історіографічну базу дослідження;
– сформулювати визначення понять «юридичне письмо», «техніка юридичного письма» та виокремити основні види юридичного письма;
– обґрунтувати необхідність системного й чіткого нормативно-правового врегулювання вимог до юридичної техніки в нормативно-правових актах та його забезпечення на рівні закону;
– сформулювати загальні принципи словесної організації нормативних висловлювань;
– встановити критерії якості та основні правила техніки юридичного письма;
– висвітлити особливості структури нормативно-правового акта щодо його реквізитів, змісту і логіки письмового викладу;
– проаналізувати вплив техніки юридичного письма на якість юридичних конструкцій та конструювання;
– схарактеризувати лінгвістичну структуру та вимоги техніки юридичного письма щодо мовностилістичного вираження змісту нормативно-правових актів;
– висвітлити проблему термінології нормативно-правового акта й розглянути найважливіші правила формулювання юридичних термінів;
– обґрунтувати причини найбільш типових юридичних «пасток» та запропонувати способи їх розпізнавання під час роботи з текстом нормативно-правового акта;
– сформулювати практичні рекомендації щодо вдосконалення техніки юридичного письма в нормативно-правових актах апарату держави.
Об’єкт дослідження – суспільні відносини, що складаються у процесі розробки, видання та дії нормативно-правових актів.
Предмет дослідження – техніка юридичного письма як засіб формування і формулювання нормативно-правових актів.
Методи дослідження. Достовірність і теоретико-практичну обґрунтованість дослідження забезпечено за допомогою комплексу загальнонаукових та спеціальнонаукових методів, вибір яких зумовлений конкретними цілями і завданнями, сформульованими в роботі, а також низкою новітніх методів наукового пізнання.
Методологічною основою дослідження послугував, зокрема, діалектичний метод наукового пізнання, за допомогою якого всебічно досліджено сутність, розвиток, значення техніки юридичного письма та її взаємозв’язок з матеріальними й культурно-моральними чинниками (підрозділи 2.1, 2.2). Діалектична логіка забезпечила дотримання загальних принципів наукового пізнання: об’єктивності, всебічності, історизму, єдності теорії та практики, розвитку предмета дослідження, його логічної визначеності і системності. Під час аналізу теоретичних праць і визначення головних понять застосовано такі категорії і прийоми формальної логіки, як: поняття, визначення, доказ і спростування, судження, аналіз, синтез, аналогія, порівняння, узагальнення тощо.
Аналіз текстів нормативно-правових актів, роз’яснення їхнього внутрішнього змісту здійснено за допомогою герменевтично-правового методу (підрозділ 3.3). Завдяки формально-юридичному (юридико-технічному методу) сформульовано визначення поняття «техніка юридичного письма», забезпечено логічність і несуперечливість викладу тексту дисертації (підрозділи 3.2, 3.4). Історичний метод дав змогу простежити еволюцію юридичної техніки як соціально-правового феномену та науково-правової категорії, виявити її історичний зв’язок із правом та проблемами праворозуміння (підрозділ 1.1). Порівняльно-правовий метод застосовано під час оцінювання специфіки техніки юридичного письма як національного й універсального явища, його загальних і конкретних закономірностей розвитку (підрозділ 2.3). У роботі широко використано системний метод – простежено взаємозв’язок техніки юридичного письма з іншими елементами правової системи й категоріями юридичної науки, розбудовано систему організації нормативно-правових актів (підрозділи 1.3, 2.4, 3.1). За допомогою методу семантичного тлумачення визначено зміст поняття «юридичне письмо» (підрозділ 1.2). На основі структурного аналізу розкрито внутрішню будову техніки юридичного письма, виявлено зв’язки між її елементами, досліджено внутрішню структуру кожного з них (підрозділи 2.1, 2.2, 2.3).
Наукова новизна дослідження полягає в тому, що вперше у вітчизняній теорії держави і права комплексно в монографічній формі досліджено техніку юридичного письма, сформовано її цілісну розгорнуту концепцію.
Елементи наукової новизни містяться в положеннях, висновках та рекомендаціях, наведених у роботі, зокрема:
уперше:
– сформульовано поняття техніки юридичного письма в нормативно-правових актах як системи методів і засобів, професійних юридичних правил і процедур, які використовуються для забезпечення письмової побудови, конструктивності та досконалості нормативно-правових актів;
– виокремлено систему засобів техніки юридичного письма в нормативно-правових актах, що складається з мови права, юридичних конструкцій, а також правових застережень, законодавчої стилістики й лінгвістичної структури письма, термінів, нормативних дефініцій і символічних прийомів, юридичної аргументації, логіки викладу правового матеріалу;
– встановлено, що порушення зв’язку між технікою юридичного письма, якістю юридичних конструкцій та нормативно-правових актів призводить до правотворчих, правозастосовних та інтерпретаційних помилок;
– сформовано пропозиції для Комітету Верховної Ради України з питань правової політики щодо законопроекту «Про нормативно-правові акти» (№ 7409 від 1 грудня 2010 р.);
удосконалено:
– наявні визначення і класифікації правил та засобів техніки юридичного письма, правових понять і термінів, юридичних конструкцій, юридичних застережень;
– правила вживання в нормативно-правових актах термінів, які ґрунтуються на дотриманні таких вимог, як: упровадженість, мовна правильність, системність, точність, питомість, стислість, дефінітивність, понятійно-термінологічна єдність, емоційно-експресивна нейтральність;
– способи запобігання юридичним помилкам, зокрема софізмам і паралогізмам, у текстах нормативно-правових актів, які ґрунтуються на логіці викладу, точності формулювань та зрозумілості, чіткому визначенні юридичних термінів і мовних конструкцій;
набули подальшого розвитку:
– визначення поняття юридичного письма в нормативно-правових актах як виду техніки написання, який використовують юристи-професіонали та інші суб’єкти правотворення для формування змісту нормативно-правових актів та оформлення інших юридичних документів;
– система лінгвістично-юридичних засобів підготовки нормативно-правових актів, яка складається з таких елементів: слова, речення, абревіатури, юридичні фразеологізми, знаки пунктуації, основні вимоги мовностилістичного вираження змісту нормативно-правових актів;
– обґрунтування необхідності системного й чіткого нормативно-правового врегулювання вимог до юридичної техніки в нормативно-правових актах та його забезпечення на рівні закону;
– засоби підвищення якості техніки юридичного письма в нормативно-правових актах, які основані на додержанні вимог законодавчого стилю, професійному освоєнні учасниками правотворчого процесу всього інструментарію юридичної техніки й технологій, уведенні в сучасну юридичну освіту спеціального курсу техніки юридичного письма для розвитку навиків писемної мови юриста.
Практичне значення одержаних результатів тісно пов’язане з актуальністю вибраної теми, визначається науковою новизною і полягає в можливості їх застосування з науковою, навчальною, прикладною метою. Сформульовані й обґрунтовані в дисертації висновки і пропозиції спри-ятимуть вдосконаленню техніко-юридичної якості чинного законодавчого масиву та можуть бути використані у:
– науково-дослідній роботі – для поглиблення знань про теорію юридичної техніки як змістовної частини юридичної діяльності та самостійної наукової дисципліни в системі юриспруденції, розвитку базових концепцій теоретичного правознавства;
– правотворчій сфері – для формування єдиних правил, прийомів способів і засобів створення нормативно-правових актів;
– правовиховній сфері – для підвищення рівня правової культури, правосвідомості населення;
– практичній діяльності – для підвищення якості прийнятих в Україні нормативно-правових актів;
– навчальному процесі – для вдосконалення викладання навчальних дисциплін «Теорія держави і права», «Історія вчень про державу і право», «Філософія права», вивчення «Юридичної техніки» як однієї з базових навчальних дисциплін у рамках вищої юридичної освіти з метою формування практичних навичок професійної юридичної діяльності.
Окрім того, теоретичні та практичні напрацювання за темою дисертації використовують співробітники Центру адаптації державної служби до стандартів Європейського Союзу Головного управління державної служби України (акт впровадження від 10 квітня 2012 р.); наукові співробітники Інституту держави і права ім. В. М. Корецького в розробці фундаментальних проблем, що стосуються розвитку відповідних аспектів теорії держави і права, та в законотворчій діяльності з підготовки нормативно-правових актів на замовлення органів державної влади (акт впровадження від 26 червня 2012 р.); у навчальному процесі Львівського державного університету внутрішніх справ під час проведення лекційних, семінарських і практичних занять (акт впровадження від 6 вересня 2012 р.).
Особистий внесок здобувача. Дисертаційна робота є самостійно виконаною науковою працею. Усі теоретичні висновки і практичні рекомендації дослідження сформульовано особисто на основі авторського переосмислення проблеми техніки юридичного письма.
Апробація результатів дисертації. Основні положення та результати дисертаційної роботи обговорювалися та одержали схвалення на розширеному засіданні кафедри теорії та історії держави і права Львівського державного університету внутрішніх справ (протокол № 10 від 18 травня 2012 р.). Отримані узагальнення та висновки апробовано під час виступів на науково-практичних заходах, зокрема: на І Міжнародній науково-практичній конференції «Теорія і практика сучасного права» (м. Херсон, 29 жовтня 2010 р.); Міжнародній науково-практичній конференції «Актуальні проблеми нормативно-правового забезпечення діяльності та професійної підготовки працівників правоохоронних органів» (м. Івано-Франківськ, 14–15 квітня 2011 р.); Науково-практичній інтернет-конференції з питань правового регулювання суспільства та проблем теорії держави і права (м. Івано-Франківськ, 1–15 квітня 2011 р.); Щорічній міжвузівській науково-практичній конференції «Стан та перспективи розвитку законодавства України в умовах європейської інтеграції» (м. Івано-Франківськ, 15 квітня 2011 р.); Всеукраїнській науковій конференції ад’юнктів, аспірантів та здобувачів «Проблеми правової реформи та розбудови громадянського суспільства в Україні» (м. Львів, 30 вересня 2011 р.).
Публікації. Опубліковано 14 наукових авторських публікацій: 8 статей у наукових фахових виданнях та 6 у збірниках тез доповідей на науково-практичних конференціях, у яких викладено основні теоретичні положення і практичні рекомендації дисертації.
Структура дисертації. Відповідно до мети, завдань і предмета дослідження робота складається з переліку умовних позначень, вступу, трьох розділів, що об’єднують 11 підрозділів, висновків, списку використаних джерел і додатків. Загальний обсяг роботи становить 224 сторінки, з них 194 – основний текст (вміщує 6 рисунків), 24 – список використаних джерел (234 найменування) і 6 – додатки.

Список литературы

ВИСНОВКИ

Розроблені наукові положення й одержані результати роботи сукупно вирішують актуальне наукове завдання, яке полягало у визначенні та здійсненні цілісного аналізу техніки юридичного письма. На основі виконаного дослідження сформульовано такі висновки та рекомендації:
1. Системний аналіз джерел за темою дослідження засвідчив, що на сьогодні, з огляду на актуальність та опосередковану наукову розробленість, проблема техніки юридичного письма не має належного науково-теоретичного і практичного обґрунтування. Недостатньо досліджено, зокрема, питання техніки юридичного письма та юридичних технологій як тісно взаємопов’язаних і практично значущих правових станів, що лежать в основі належної якості, ціннісних показників нормативно-правових актів та інших юридичних актів. У наукових працях висвітлено лише деякі аспекти зазначеної проблеми, і то фрагментарно. Предметом же окремого системного комплексного дослідження у сфері фундаментальної юридичної науки «Теорія держави і права» ця проблема так і не стала. Щоправда, відзначено праці і вітчизняних, і зарубіжних науковців, у яких розглянуто такі проблеми мови права, як юридичні терміни і термінологія, поняття, дефініції, конструкції, правові застереження, законодавча стилістика, лінгвістика та герменевтика.
2. Проаналізовано основні теоретико-методологічні підходи до проблеми юридичного письма в контексті сучасних вітчизняних та зарубіжних наукових шкіл, ґенезу поняття «юридичне письмо». Розкрито особливості розгляду юридичного письма в межах окремих галузей правової науки з акцентом на його істотних характеристиках. Відтак юридичне письмо розглянуто як форму юридичного мислення, майстерність написання, систему письмових засобів та правил їх використання, засіб фіксації юридичної мови, який за допомогою графічних елементів передає мовленнєву інформацію у вигляді «написаного тексту» та «офіційного документа» на відстань і закріплює її в часі. Техніку ж юридичного письма висвітлено як складову юридичних технологій, що виступає системою професійних юридичних правил, засобів, прийомів і методів, які використовуються для забезпечення конструктивності письмової побудови та досконалості нормативно-правових актів.
3. На основі аналізу законодавчих і нормативних джерел з’ясовано, що вимоги до юридичної техніки закріплюються в нормативно-правових актах або ж існують у вигляді звичаїв та науково-методичних рекомендацій. Мова права має свою специфіку, однак украй рідко нормується законодавством. По суті, фактично немає законів, указів Президента, постанов Кабінету Міністрів України з цього питання, які забезпечили б системне й чітке правове регулювання у цій сфері та значно поліпшили б якість законопроектів. Частина нормативної бази лише частково та безсистемно регулює питання стосовно того, якою має бути юридична техніка.
Аргументовано, що найбільш оптимальний і комплексний підхід до удосконалення нормативно-правових актів на сучасному етапі розвитку суспільних відносин має передбачати такі заходи: усунення причин низької якості нормативно-правових актів; удосконалення нормативно-правового регулювання вимог до юридичної техніки; унормування лексики і логіки тлумачення правових текстів; складення правил розуміння і вжитку правових термінів; уніфікація правил техніки юридичного письма.
4. Сформульовано загальні принципи словесної організації нормативних висловлювань: принцип коректності, стабільності та інформативності. Принцип коректності означає, що всі слова в нормативному тексті мають відповідати лексичним, граматичним, стилістичним стандартам і літературним нормам державної мови України. Принцип стабільності мовного вираження полягає в тому, щоб використовувати загальноприйняті та зрозумілі словосполучення і стандартні мовні звороти, які традиційно вживаються в юридичному письмі та мають чітко визначене тлумачення. Принцип інформативності полягає в тому, щоб точним словам відповідали ясні ідеї щодо запропонованої, дозволеної чи забороненої поведінки.
5. З’ясовано, що до основних правил техніки юридичного письма належать: дотримання лінгвістичної структури та законодавчого стилю тексту; правила, пов’язані із вживанням термінів у нормативно-правовому акті, законодавчих дефініцій як прийомів юридичної техніки; правила забезпечення ясності, простоти та стислості мови нормативно-правових актів. До останніх зараховують відсутність емоційного забарвлення, зв’язність, послідовність і простоту викладу матеріалу. Правила техніки юридичного письма щодо оформлення документів закріплюються в нормативно-правових актах, повністю або частково присвячених цим питанням, що видаються органами державної влади, органами місцевого самоврядування, органами управління комерційних і некомерційних організацій та їхніх об’єднань. Важливе значення мають Конституція України, Цивільний кодекс України, чинні нормативно-правові акти, які регламентують загальні принципи організації документаційного забезпечення діяльності фізичних (громадян) та юридичних осіб.
6. Обґрунтовано основні вимоги до письмового викладу нормативно-правових актів: 1) логічну послідовність викладення, взаємозв’язок нормативних приписів, що містяться в нормативно-правових актах; 2) якість і доступність мови нормативно-правових актів; 3) відсутність суперечностей у структурі нормативно-правових актів і в системі законодавства; 4) максимальну компактність викладених норм за належної глибини і всебічності їхнього змісту; 5) точність і визначеність термінів та юридичних конструкцій; 6) скорочення кількості актів, виданих з одного й того самого питання, для полегшення користування ними.
Структура та письмовий виклад нормативно-правових актів відповідають таким критеріям техніки юридичного письма, як: внутрішня узгодженість, логічна побудова, відповідність нормативній формі держав-ної мови. Щодо групи правил, прийомів та інших елементів юридичної техніки, які стосуються структури, мови, логіки викладу, то на перше місце виходять вимоги щодо несуперечливого викладу нормативного матеріалу, його повноти, ясності, зрозумілості, взаємозв’язку з уже чинними правовими приписами в рамках відповідних інститутів та галузей права. Логічну схему побудови нормативно-правових актів, насамперед законів, можна звести до трьох найбільш значущих частин: загальної, основної та заключної. Серед технічних правил створення нормативно-правових актів розглядаються правила структурування, які визначають їх зовнішній вигляд, внутрішню систему та співвідношення основних структурних одиниць.
7. Визначено способи підвищення ефективності юридичних конструкцій: 1) усунення причин і умов, за яких виникають хиби в юридичних конструкціях; 2) виявлення й усунення безпосередньо самих недоліків; 3) науково-правова експертиза проектів і чинних нормативно-правових актів; 4) юридична фіксація заходів відповідальності і експертів, і законодавців; 5) інформаційне забезпечення конструкційної роботи; 6) організація системи теоретико-практичного навчання для всіх користувачів юридичними конструкціями.
Доведено, що завдяки високому рівню техніки юридичного письма досягається правильна, ефективна побудова й використання юридичних конструкцій. Структурованість і логічність, ясність, простота і безпосередність юридичного матеріалу лежать в основі створення юридичних документів. У ході правотворчої діяльності юридична конструкція використовується як раціональна (логічна) основа, що виражається в окремих інститутах (власність, договір, угода, злочин тощо).
8. У процесі дослідження встановлено, що первинним елементом лінгвістичної структури нормативно-правових актів є речення, яке складається зі слів і знаків пунктуації. Лінгвістична структура тексту нормативно-правових актів визначається його лінгвістичними характеристиками. Елементи лінгвістичної структури тексту нормативно-правових актів виділяються відповідно до мовної побудови тексту. Під час створення нових норм, положень увагу варто зосередити на окремих мовних засобах (реченнях, словах, абревіатурах, юридичних фразеологізмах тощо). Письмо є особливою графічною формою мови та мислення. Написання – процес фіксації мовлення, а письмовий текст – її результат. Мова нормативних документів – частина письмової юридичної мови.
9. Виявлено, що юридична термінологія разом із техніко-юридичними правилами побудови й формулювання правових норм є специфічними засобами вираження змісту нормативно-правових актів. Мова й термінологія нормативно-правових актів – складові юридичного письма, яке, своєю чергою, є інструментарієм юридичної техніки. Висока якість юридичного письма здатна забезпечити належну якість та ефективність усього законодавчого масиву, що, безумовно, сприятиме адекватному впливу законодавства на політичні, економічні та соціальні відносини в державі. Загалом, займаючи невелику частину нормативного тексту, юридична термінологія являє собою його підґрунтя й смисловий фундамент. Основний фонд юридичної термінології міститься в нормативно-правових актах, які й визначають термінологічні еталони.
Наведено найважливіші правила формулювання юридичних термінів: 1) розглядаючи конкретні юридичні явища, потрібно розрізняти слова «поняття» і «визначення»; 2) для розкриття змісту поняття, слід перераховувати лише найважливіші його ознаки; 3) в ухвалі мають бути вказані необхідні й достатні ознаки явища, які унеможливлюють сплутування його з іншими; 4) визначення повинно бути коротким і чітким, містити ключове слово (іменник), навколо якого групуються прикметники та інші частини мови, що фіксують основні ознаки явища; 5) у тлумаченні поняття неприпустимо використовувати термін, що вимагає додаткових пояснень.
10. Розкрито найбільш типові юридичні помилки та обґрунтовано способи їх усунення під час роботи з текстом нормативно-правового акта. До таких помилок зараховують: прийняття (підписання) документа органом (посадовою особою) за межами своєї компетенції; недотримання вимог до змісту або форми документа; неналежне оформлення документа; логічні помилки: взаємозаперечні або суперечливі положення; прогалини у правовому регулюванні; колізії, фактографічні помилки (наприклад, відсилання до актів, яких не існує); розширене або звужене тлумачення там, де це неприпустимо; підміна понять, неточна термінологія; друкарські помилки, описки, софізми і паралогізми тощо.
11. Результати виконаного дослідження дозволяють сформувати практичні рекомендації щодо вдосконалення техніки юридичного письма в нормативно-правових актах апарату держави:
– ч. 2. ст. 8 законопроекту «Про нормативно-правові акти» (№ 7409, від 01. 12. 2010) «Техніка нормопроектування та її загальні вимоги» доповнити: «Проект нормативно-правового акта відповідає техніці юридичного письма, у розрізі дотримання лінгвістичної структури та законодавчого стилю тексту, правил, пов’язаних з уживанням термінів та правових дефініцій, забезпечення структурованості, логічності, ясності, простоти та стислості мови»; ст. 22. «Вимоги до термінології нормативно-правового акта» доповнити частиною «Правила формулювання термінології нормативно-правового акта»: 1) розрізняти слова «поняття» і «визначення»; 2) при розкритті змісту поняття перераховувати лише найважливіші його ознаки; 3) вказати необхідні й достатні ознаки явища, які унеможливлюють сплутування його з іншими; 4) визначення має бути коротким і чітким, містити ключове слово (іменник), навколо якого групуються прикметники та інші частини мови, що фіксують основні ознаки явища; 5) у тлумаченні поняття неприпустимо використовувати термін, що вимагає додаткових пояснень; ст. 24. «Вимоги до стилю нормативно-правового акта» доповнити частиною 2: «Стиль нормативно-правового акта характеризується високою регламентованістю мови, офіційністю та безособовістю;
– скласти єдині правила нормопроектування та вимоги до підготовки нормативно-правових актів, беручи до уваги міжнародний досвід держав-членів Європейського Союзу, а також законодавства ЄС загалом та його значення для гармонізації законодавства України в аспекті її євроінтеграції;
– для втілення техніки юридичного письма у практику нормотворення потрібно уніфікувати її правила і засоби, стандартизувати комплекс уніфікованих правил і засобів, які обов’язково повинні застосовуватись під час вираження змісту нормативно-правових актів;
– ввести у навчальний процес спеціальний курс «Техніка юридичного письма» для розвитку навиків писемної мови юриста та управлінця, формування культури юридичного письма;
– на основі концептуалізації техніки юридичного письма розробити юридичні технології, адекватні сучасному рівню розвитку суспільних відносин, які допоможуть задовольнити потреби суспільства та впорядкувати механізм правового впливу;
– розрізняти терміни «мова права» і «юридичне письмо», адже «юридичне письмо» за змістом, який полягає в організації та структуруванні правового матеріалу, його письмовому викладі і зовнішньому вираженні, є самостійним поняттям, яке дуже тісно взаємопов’язане з поняттям «мова права», але не є його синонімом.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Акимова И. Л. Формирование юридико-лингвистических и юридико-технических навыков студентов при преподавании юридических дисциплин с региональным компонентом // Юрислингвистика-7 : Язык как феномен правовой коммуникации : [межвуз. сб. науч. ст. / под ред. Н. Д. Голева]. – Барнаул : Изд-во Алт. ун-та, 2006. – С. 89–96.
2. Алексеев Н. Н. Основы философии права / Н. Н. Алексеев. – СПб. : Лань, 1999. – 256 с.
3. Алексеев С. С. Право : азбука – теория – философия : опыт комплексного исследования / С. С. Алексеев. – М. : НОРМА – ИНФРА, 1999. – 712 с.
4. Аннерс Э. История европейского права : пер. со швед. / Э. Аннерс. – М. : Наука, 1996. – 395 с.
5. Апт Л. Ф. Правовые дефиниции в законодательстве // Проблемы юридической техники : [сб. ст. / под ред. д. ю. н., проф., акад. В. М. Баранова]. – Н. Новгород : Юрид. техника, 2000. – С. 311–312.
6. Апт Л. Ф. Дефиниции в законодательстве Российской Федерации / Л. Ф. Апт // Законодательная дефиниция: логико-гносеологические, политико-юридические, морально-психологические и практические проблемы : [матер. Междунар. «круглого стола» (г. Черновцы, 21–23 сентября 2006 г.)] / под ред. В. М. Баранова, П. С. Пацуркивского, Г. О. Матюшина]. – Н. Новгород : Юрид. техника, 2007. – 1456 с.
7. Ария С. Язык и стиль процессуальных документов [Електронный ресурс] / С. Ария // Российская юстиция. – 2002. – № 7. – С. 59–61. – Режим доступу : http://www.lawclinic.ru/library.phtml?m=1&p=25.
8. Артеменко В. Проектування нормативно-правових актів : [навчальний посібник] / В. Артеменко. – К. : Фонд «Європа ХХІ», 2007. – 256 с.
9. Артикуца Н. В. Мова права у її функціональних різновидах / Н. В. Артикуца // Сьогодення українського мовного середовища / АПН України, Ін-т вищої освіти, Від. теорії та методології гуманіт. освіти ; [упоряд. Л. З. Мороз]. – К. : Кіровоград. вид-во, 2008. – С. 23–32.
10. Баранов В. М. Предисловие / Проблемы юридической техники : [сб. ст.] ; под ред. д. ю. н., проф., акад. РАЕН и ПАНИ, засл. деят. науки РФ В. М. Баранова. – Н. Новгород, 2000. – С. 8–15.
11. Бержерон Р. Правила нормопроектування / Р. Бержерон. – Оттава : М-ство юстиції Канади, 1999. – 59 с.
12. Биля І. О. Теоретичні основи використання нормотворчої техніки : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. юрид. наук : спец. 12.00.01 «Теорія та історія держави і права; історія політичних і правових учень» / І. О. Биля. – Х., 2004. – 20 с.
13. Биля-Сабадаш І. О. Мовностилістичні правила вираження змісту нормативних правових актів / І. О. Биля-Сабадаш // Форум права. – 2009. – № 1. – С. 35–42.
14. Бобрешов Е. Г. Язык как фактор влияния на формирование права / Е. Г. Бобрешов, Е. В. Яковенко // Право і лінгвістика : [матер. міжнар. наук.-практ. конф.] : у 2 ч. – Сімферополь : Доля, 2003. – С. 93–94.
15. Болдырев М. Юридическое конструирование : курс лекций [Електронный ресурс] / М. Болдырев. – Режим доступу : http://www.drivehq.com/file/df.aspx/publish/singa/PublicFolder/iurconst.pdf.
16. Большой толковый словарь русского языка / cост. и гл. ред. С. А. Кузнецов. – СПб. : Норинт, 1998. – 1536 с.
17. Большой юридический словарь. – М. : Инфра-М, 2009. – 864 c.
18. Бредемайер К. Искусство словесной атаки : [практическое руководство] / К. Бредемайер ; пер. с нем. – М. : Альпина Бізнес Букс. – 2005. – 190 с.
19. Великий тлумачний словник сучасної української мови / упоряд. В. Т. Бусел. – К. : Перун. – 2005. – 1728 с.
20. Венгеров А. Б. Теория государства и права [Електронный ресурс] / А. Б. Венгеров. – 3-е изд. – М. : Юриспруденция, 2000. – 528 с. – Режим доступу : http://www.yuridlit.narod.ru.
21. Власенко Н. А. Правила законодательной техники в нормативных правовых актах субъектов Российской Федерации / Н. А. Власенко // Законотворческая техника современной России: состояние, проблемы, совершенствование : [сб. ст. : у 2 т. / под ред. д. ю. н., проф., акад. В. М. Баранова]. – Н. Новгород : Юрид. техника, 2001.
22. Власенко Н. А. Язык права / Н. А. Власенко. – Иркутск : Норма-Плюс, 1997. – 176 с.
23. Волинка К. Г. Теорія держави і права : [навчальний посібник] / К. Г. Волинка. – К. : МАУП, 2003. – 240 с.
24. Гнатюк М. Д. Реалізація правових норм: поняття і значення / М. Д. Гнатюк // Держава і право : зб. наук. пр. Юридичні і політичні науки. – К. : Ін-т держави і права ім. В. М. Корецького НАН України, 2005. – Вип. 27. – С. 79–85.
25. Головина С. Ю. Понятийный аппарат трудового права / С. Ю. Головина. – Екатеринбург : Изд-во УрГЮА, 1997. – 180 с.
26. Головистикова А. Н., Дмитриев Ю. А. Проблемы теории государства и права : учебник / А. Н. Головистикова, Ю. А. Дмитриев. – М. : Изд-во Эксмо, 2005. – 832 с.
27. Горский Д. П. Проблемы общей методологии науки и диалектической логики / Д. П. Горский. – М. : Мысль, 1966. – 374 с.
28. Грегуль Г. Вимоги до юридичних термінів / Г. Грегуль // Проблеми української термінології. – Львів : Вид-во НУ «Львів. політехніка», 2008. – С. 294–297.
29. Давид Р., Жоффре-Спинози К. Основные правовые системы современности / Р. Давид, К. Жоффре-Спинози ; [пер. с фр. В. А. Туманова]. – М. : Междунар. отношения, 1999. – 400 с.
30. Давыдова М. Л. Юридическая техника : проблемы теории и методологи : [монография] / М. Л. Давыдова. – Волгоград : Изд-во ВолГУ, 2009. – 318 с.
31. Давыдова М. Л. Теоретические и методологические проблемы понятия и состава юридической техники : автореф. дис. … д. ю. н. : спец. 12.00.01 «Теория и история права и государства; история учений о праве и государстве» / М. Л. Давыдова. – Волгоград, 2010. – 50 с.
32. Давыдова М. Л. Теоретические и методологические проблемы понятия и состава юридической техники: дис. … д. ю. н. : 12.00.01 / Давыдова Марина Леонидовна. – Волгоград, 2010. – 408 с.
33. Давыдова М. Л. К вопросу о стиле языка права [Електронный ресурс] / М. Л. Давыдова. – Режим доступу : http://konference.siberia-expert.com/publ/doklad_s_obsuzhdeniem_na_sajte/davydova_m_l_k_voprosu_o_stile_jazyka_prava/2-1-0-70.
34. Даневич Б. Ф. Про вимоги до ефективного законопроектування та застосування деяких засобів законотворення / Б. Ф. Даневич // Наукові записки НаУКМА. – 2002. – Т. 20, ч. 2. – С. 297–299.
35. Демидов И. В. Логика / И. В. Демидов. – М. : Юриспруденция, 2000. – 208 с.
36. Денисов Г. И. Юридическая техника : теория и практика / Г. И. Денисов // Журнал российского права. – 2005. – № 8. – С. 89.
37. Дзейко Ж. О. Юридичні конструкції як засоби законодавчої техніки : поняття, значення та вимоги до їх створення / Ж. О. Дзейко // Українське право. – 2007. – № 1. – С. 17–29.
38. Дзюбенко О. Л. Теоретико-правове розуміння юридичної техніки відомчої нормотворчості / О. Л. Дзюбенко // Юриспруденція : теорія і практика. – К., 2009. – № 7. – С. 2–10.
39. ДСТУ 3966–2000. Термінологія. Засади і правила розроблення стандартів на терміни та визначення понять. – К., 2000. – 32 с.
40. Закомлистов А. Ф. Юридическая философия / А. Ф. Закомлистов. – СПб. : Юрид. Центр Пресс, 2003. – 548 с.
41. Закон України «Про авторське право і суміжні права» від 23 грудня 1993 р. № 3792-XII // Відомості Верховної Ради України. – 1994. – № 13. – Ст. 64.
42. Закон України «Про загальнодержавну програму адаптації законодавства України до законодавства Європейського Союзу» від 18 березня 2004 р. № 1629-IV (Із змінами і доповненнями, внесеними Законом України від 14 січня 2009 р. №852-VI) [Електронний ресурс] – Режим доступу : http: //search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/T041629.html.
43. Закон України «Про запровадження в порядку експери¬менту єдиного (фіксованого) податку для сільськогосподар¬ських товаровиробників» від 15 січня 1991 р. № 25/98-ВР // Відомості Верховної Ради України. – 1998. – № 25. – Ст. 147.
44. Закон України «Про інформацію» від 2 жовтня 1992 р. № 2657-ХІІ // Відомості Верховної Ради України. – 1992. – № 48. – Ст. 650.
45. Закон України «Про iнформацiю» від 2 жовтня 1992 р. № 2657-ХІІ (Iз змiнами i доповненнями, внесеними Законoм України вiд 6 квiтня 2000 року № 1642-III [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://tourlib.net/zakon/pro_inform.htm.
46. Закон України «Про колективні договори і угоди» від 1 липня 1993 р. № 3356-ХІІ // Відомості Верховної Ради України. – 1993. – № 36. – Ст. 361.
47. Закон України «Про міжнародні договори України» від 29 червня 2004 р. № 1906-IV // Відомості Верховної Ради України. – 2004. – № 50. – Ст. 540.
48. Закон України «Про міліцію» від 20 грудня 1990 р. № 565-ХІІ // Відомості Верховної Ради України. – 1991. – № 4. – Ст. 15.
49. Закон України «Про місцеві державні адміністрації» від 9 квітня 1990 р. № 586-XIV // Відомості Верховної Ради України. – 1999. – № 20/21 – Ст. 190.
50. Закон України «Про наукову і науково-технічну експертизу» від 10 лютого 1995 р. № 51/95-ВР // Відомості Верховної Ради України. – 1995. – № 9. – Ст. 56.
51. Закон України «Про Національну депозитарну систему та особливості електронного обігу цінних паперів в Україні» від 10 грудня 1997 р. № 710/97-ВР // Відомості Верховної Ради України. – 1998. – № 15. – Ст. 67.
52. Закон України «Про Національний банк України» від 20 травня 1999 р. № 679-XIV // Відомості Верховної Ради України. – 1999. – № 29. – Ст. 238.
53. Закон України «Про Регламент Верховної Ради України» від 10 лютого 2010 р. № 1861-VI // Відомості Верховної Ради України. – 2010. – № 14/15, 16/17. – Ст. 133 [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://zakon1.rada.gov.ua/laws/show/1861-17/page
54. Законодательная техника / [отв. ред. Ю. А. Тихомирова]. – М. : Городец, 2000. – 268 с.
55. Законотворчество Российской Федерации : научно-практическое и учебное пособие / [А. С. Пиголкин]. – М. : НОРМА, 2000. – 263 с.
56. Иванников И. А. Толковый словарь по теории права / И. А. Иванников. – Изд. 2. – Ростов н/Д. : Фенікс, 2006. – 123, [1] с.
57. Іванишин В., Радевич-Винницький Я. Мова і нація / В. Іванишин, Я. Радевич-Винницький. – Дрогобич : Відродження, 1994. – 218 с.
58. Ивин А. А. Логика : [учебное пособие] / А. А. Ивин. – Изд. 2. – М. : Знание, 1998. – 240 с.
59. Иеринг Р. Юридическая техника [Електронний ресурс] / Р. Иеринг. – СПб., 1906. – Режим доступу : http://www.russiun-lawyers.ru/art.shtml
60. Исаева Л. А. Юридические технологии в деятельности уголовно-исполнительной системы : дис. ... канд. юрид. наук : 12.00.01 «Теория и история права и государства; история учений о праве и государстве» / Исаева Лилия Айратовна. – Владимир, 2008. – 199 с. [Електронный ресурс]. – Режим доступу : http://www.lib.ua-ru.net/diss/cont/288101.html
61. Исаков В. Б. Правовые словари и терминосистемы / В. Б. Исаков // Законодательная дефиниция : логико-гносеологические, политико-юридические, морально-психологические и практические проблемы : матер. Международного «круглого стола» (г. Черновцы, 21–23 сентября 2006 г.) / под ред. В. М. Баранова, П. С. Пацуркивского, Г. О. Матюшина. – Н. Новгород : Юрид. техника, 2007. – 1456 с.
62. Исаков В. Б. Язык права [Електронный ресурс] / В. Б. Исаков. – Режим доступу : http://lexis-asu.narod.ru/other-works/index.htm.
63. Как работать над терминологией. Основы и методы. – М. : Наука, 1968. – 76 с.
64. Кармазіна К. Ю. Закон «Про систему джерел права України» : актуальність та перспективи [Електронний ресурс] / К. Ю. Кармазіна // Вісник ОНУ. Сер. «Правознавство». – 2008. – С. 101–106. – Режим доступу : http://dspace.onu.edu.ua:8080/handle/123456789/467.
65. Кашанина Т. В. Юридическая техника : учебник / Т. В. Кашанина. – 2-е изд., пересмотр. – М. : НОРМА – ИНФРА-М, 2011. – 496 с.
66. Карташов В. Н. Юридическая техника, тактика, стратегия, технология (к вопросу о соотношении) // Проблемы юридической техники : [сб. ст. / под. ред. В. М. Баранова]. – Н. Новгород, 2001. – Т. 1. – С. 16–23.
67. Кельман М. С. Теорія держави і права (схеми, таблиці, поняття) : [навчальний посібник] / М. С. Кельман, О. Г. Мурашин, Н. В. Сухицька. – К. : Центр навч. л-ри, 2006. – 148 с.
68. Керимов Д. А. Законодательная техника : научно-методическое и учебное пособие / Д. А. Керимов. – М. : НОРМА – ИНФРА-М, 1998. – 121 с.
69. Керимов Д. А. Культура и техника законотворчества / Д. А. Керимов. – М. : Юрид. лит., 1991. – 160 c.
70. Кистяковский Б. А. Реальность объективного права // Социальные науки и право. Очерки по методологии и социальных наук и общей теории права / Б. Л. Кистяковский // Кистяковский Б. Л. Философия и социология права / Б. Л. Кистяковский. – СПб. : РХГИ, 1999. – С. 154–201.
71. Кириллов В. И., Старченко А. А. Логика : [учеб. для юрид. вуз.] / В. И. Кирилов, А. А. Старченко. – Изд. 5-е, перераб. и доп. – М. : Юрист, 1999. – 252 с.
72. Климентенко А. Д. Теоретические основы методики обучения иностранным языкам в средней школе / А. Д. Климентенко. – М. : Высш. шк., 1981. – 456 с.
73. Ковальський В. С., Козінцев І. П. Правотворчість : теоретичні та логічні засади / В. С. Ковальський, І. П. Козинцев. – К. : Юрінком Інтер, 2005. – 192 с.
74. Кобзарь И. Логика : [учеб. пособ. для студ. гуманит. фак.] / И. Кобзарь. – СПб., 2001. – 175 с.
75. Кодекс законів України про працю : станом на 15 липня 2005 р. – К. : Велес, 2005. – 96 с.
76. Козяр В. Г. Вимоги до мови постанов Пленуму Верховного Суду України / В. Г. Козяр // Наук. вісн. Львів. держ. ун-ту внутр. справ. – 2009. – № 4. – С. 207–214.
77. Кондильяк Э. Б. Опыт о происхождении человеческих знаний / Э. Б. Кондильяк // Сочинения : в 3 т. – М. : Мысль, 1980. – Т. 1. – 1263 с.
78. Конституція України // Нове законодавство / уклад. Ю. П. Єлісовенко. – К. : Махаон, 2003. – 798 с.
79. Копєйчиков В. В., Колодій А. М. Теорія держави і права : [навчальний. посібник] / В. В. Копєйчиков, А. М. Колодій, Є. Л. Лисенков та ін. ; за заг. ред. С. Л. Лисенкова. – К. : Юрінком Інтер, 2002. – 368 с.
80. Коссович В. Закон «Про нормативно-правові акти» як засіб удосконалення нормативно-правових актів України / В. Косович // Вісн. Львів. ун-ту. Сер. юрид. – Львів, 2011. – Вип. 52. – С. 10–20.
81. Коссіньяк Ж. Ясне законодавство. / Ж. Коссіньяк // Нариси з нормотворення (міжнародний досвід) : у 2 кн. – К., 2000. – Кн. 1. – С. 53–72.
82. Кравченко С. П. Мова як фактор правоутворення та законотворення : автореф. дис. … канд. юрид. наук : спец. 12.00.01 «Теорія та історія держави і права; історія політичних і правових учень» / С. П. Кравченко. – Одеса, 2000. – 20 с.
83. Кравченко С. П. Мова як фактор правоутворення та законотворення : дис. ... канд. юрид. наук : спец. 12.00.01 «Теорія та історія держави і права; історія політичних і правових учень» / Кравченко Сергій Петрович. – Одеса, 2000. – 201 с.
84. Краснослободцева Н. К. Основы техники юридического письма [Електронний ресурс] / Н. К. Краснослободцева – Режим доступу : http://fictionbook.ru/author/nataliya_kuzminichna_krasnoslobodceva/osnoviy_tehniki_yuridicheskogo_pisma/read_online.html?page=0.
85. Кримінальний кодекс України // Відомості Верховної Ради України. –2001. – № 25/26. – Ст. 131.
86. Легін Л. М. «Законодавчий процес в Україні та його вдосконалення» : автореф. дис. … канд. юрид. наук : спец. 12.00.01 «Теорія та історія держави і права; історія політичних і правових учень» / Л. М. Легін ; Київ. нац. ун-т ім. Т. Шевченка. – К., 2009. – 20 с.
87. Лисюткин А. Б. Юридическая техника и правовые ошибки / А. Б. Лисюткин // Государство и право. – 2001. – № 11. – С. 22–28.
88. Лызлов Д. Н., Картухин В. Ю. Юридическая техника : [учебное пособие] / Д. Лызлов, В. Картухин. – М. : Ось-89, 2009. – 176 с.
89. Малько А. В., Шундиков К. В. Целевая и инструментальная информация в языке законодательства // Законодательная дефиниция : логико-гносеологические, политико-юридические, морально-психологические и практические проблемы : матер. Междунар. «круглого стола» (г. Черновцы, 21–23 сентября 2006 г.) / под ред. В. М. Баранова, П. С. Пацуркивского, Г. О. Матюшина. – Н. Новгород : Юрид. техника, 2007. – 1456 с.
90. Мамутов В. Повніше використовувати техніко-юридичні засоби удосконалення законодавства / В. Мамутов // Право України. – 2008. – № 2. – С. 3–8.
91. Маруженко О. П. Відкритість інформації щодо законотворчого процесу як складова демократичного розвитку суспільства / О. П. Маруженко // Наук. записки Ін-ту законодавства Верховної Ради України. – 2011. – № 2 (5). – С. 19–24.
92. Мацко А. С. Міжнародне право : [навчальний посібник] / А. С. Мацко. – 2-ге вид., стер. – К. : МАУП, 2003. – 216 с.
93. Мистецтво писемності Стародавнього Сходу [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://www.refine.org.ua/pageid-3448-1.html.
94. Мірошниченко А. М., Попов Ю. Ю. Чи потрібний Закон України «Про нормативно-правові акти?» [Електронний ресурс] / А. М. Мірошниченко, Ю. Ю. Попов // Форум права. – 2009. – № 1. – С. 362–372. – Режим доступу : http://www.nbuv.gov.ua/e-journals/FP/2009_1/09mamnpa.pdf.
95. Мудрий С., Козовик І. Латинські вирази, афоризми та приповідки / С. Мудрий, І. Козовик. – Івано-Франківськ, 2001. – 255 с.
96. Муромцев Г. И. Юридическая техника : некоторые аспекты содержания понятия / Г. И. Муромцев // Проблемы юридической техники : [сб. ст.] / под ред. Д. ю. н., проф., акад. РАЕН и ПАНИ, засл. деят. науки РФ В. М. Баранова. – Н. Новгород, 2000. – С. 23–37.
97. Мущинина М. М. О правовой лингвистике в Германии [Електронний ресурс] / М. М. Мущинина // Юрлингвистика–5 : Юридические аспекты язика и лингвистические аспекты права : [межвуз. сб. науч. тр.]. – Барнаул ; Ирбис : Изд-во Алтай. гос. ун-та, 2004. – Режим доступу : http://www.lexis-asu.narod.ru/other-works/42.htm.
98. Мущинина М. М. Об особенностях юридических текстов и юридических дефиниций [Електронний ресурс] / М. М. Мущинина // Юрлингвистика – 7 : Язык как феномен правовой коммуникации : [межвуз. сб. науч. тр.] – Барнаул ; Ирбис : Изд-во Алтай. гос. ун-та, 2006. – Режим доступу : http://liborui.ru/text/bull/ur_tehn.pdf.
99. Наказ від 2 лютого 2010 р. № 68 «Про затвердження вимог до нормопроектувальної техніки при розробці наказів у Міністерстві охорони здоров’я України» (Із змінами і доповненнями, внесеними наказом Міністерства охорони здоров'я України від 20 жовтня 2010 року № 907) [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/MOZ10776.html.
100. Наказ № 34/5 «Про вдосконалення порядку державної реєстрації нормативно-правових актів у Міністерстві юстиції України та скасування рішення про державну реєстрацію нормативно-правових актів». Зареєстровано в Міністерстві юстиції України 12 квітня 2005 р. за № 381/10661 [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http:// zakon.nau.ua/doc/?uid=1092.384.8&nobreak=1.
101. Наказ № 592/5 «Про внесення змін до нормативно-правових актів Міністерства юстиції України з питань державної реєстрації нормативно-правових актів». Зареєстровано в Міністерстві юстиції України 2 серпня 2007 р. за № 870/14137 [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://zakon.nau.ua/doc/?code=z0870-07.
102. Нерсесянц В. С. Общая теория права и государства : [учеб. для юрид. вуз. и фак.] / В. С. Нерсесянц. – М. :НОРМА – ИНФРА-М, 2000. – 552 с.
103. Нерсесянц В. С. Философия права : [учеб. для вуз.] / В. С. Нерсесянц. – М. : Норма, 2005. – 656 с.
104. Нижегородский исследовательский научно-прикладной центр «Юридическая техника» [Електронный ресурс]. – Режим доступу : http://www.jurtech.ru/frame.html.
105. Никифоров А. Л. Логика [Електронный ресурс] / А. Л. Никифоров. – М. : Весь Мир, 2001. – Режим доступу : http://studentik.net/knigi/knigi-logika/385-aleksandr-leonidovich-nikiforov-logika.html.
106. Новицкий И. Б. Римское право / И. Б. Новицкий. – Изд. 7-е стер. – М. : Зерцало, 2002. – 310 с.
107. Общая теория права : [учеб. для юрид. вуз.] / Ю. А. Дмитриев, И. Ф. Казьмин, В. В. Лазарев и др. ; под общ. ред. А. С. Пиголкина. – 2-е изд., испр. и доп. – М. : Изд-во МГТУ им. Н. Э. Баумана, 1996. – 384 с.
108. Общая теория права и государства : [учебник] / под ред. В. В. Лазарева. – 3-е изд., перераб. и доп. – М. : Юристъ, 2001. – 520 с.
109. Онищук І. І., Шутак І. Д. «Пастки» в юридичних документах та способи їх розпізнавання / І. І. Онищук, І. Д. Шутак // Актуальні проблеми вдосконалення чинного законодавства України : [зб. наук. ст.]. – Івано-Франківськ : Прикарпат. нац. ун-т ім. В. Стефаника, 2011. – Вип. 25. – С. 22–27.
110. Онищук І. І. Термінологія нормативно-правового акту / І. І. Онищук // Право і Безпека : [наук. журн. Харків. нац. ун-ту внутр. справ]. – Х., 2010. – С. 25–29.
111. Онищук І. І. Юридичні колізії як особлива група юридичних пасток / І. І. Онищук // Теорія і практика сучасного права : зб. матер. І Міжнар. нау.-практ. конф. [«Теорія і практика сучасного права»] (м. Херсон, 29 жовтня 2010 р.). – Херсон : Айтлант, 2010. – Т. 1. – С. 28–30.
112. Онищук І. І. Стиль юридичного письма / І. І. Онищук // Науково-практична інтернет-конференція з питань правового регулювання суспільства та проблем теорії держави і права (м. Івано-Франківськ, 29 листопада – 3 грудня 2010 р.). – Івано-Франківськ : ПЮІ ЛьвДУВС, 2010. – С. 7–13.
113. Онищук І. І. Техніка документального вираження змісту нормативно-правового акту / І. І. Онищук // Університет. наук. записки Хмельн. ун-ту упр. та права. – Хмельницький, 2011. – С. 63–66.
114. Онищук І. І. Поняття та особливості техніки юридичного письма в нормативно-правовому акті / І. І. Онищук // Вісн. Чернів. нац. ун-ту ім. Ю. Федьковича. – Чернівці, 2011. – С. 5–11.
115. Онищук І. І. Проблеми вдосконалення нормативно-правового регулювання вимог до юридичної техніки / І. І. Онищук // Юрид. Україна : [наук. журн.]. – К. : Юрінком Інтер, 2011. – № 6 (102). – С. 22–27.
116. Онищук І. І. Техніка та логіка письмового викладу нормативно-правового акту / І. І. Онищук // Актуальні проблеми нормативно-правового забезпечення діяльності та професійної підготовки працівників правоохоронних органів : [матер. Міжнар. наук.-практ. конф.] (м. Івано-Франківськ, 14–15 квітня 2011 р.). – Івано-Франківськ, 2011. – С. 198–199.
117. Онищук І. І. Критерії якості юридичного письма / І. І. Онищук // Стан та перспективи розвитку законодавства України в умовах європейської інтеграції : [матер. міжвуз. наук.-практ. конф.] (м. Івано-Франківськ, 15 квітня 2011 р.). – Івано-Франківськ, 2011. – С. 21–25.
118. Онищук І. І. Тональність юридичного письма / І. І. Онищук // Науково-практична інтернет-конференція з питань правового регулювання суспільства та проблем теорії держави і права / (м. Івано-Франківськ, Прикарпатський інститут ЛьвДУВС, 28.03–01.04. 2011 р.) – Івано-Франківськ : ПЮІ Льв ДУВС, 2011. – С. 16–20.
119. Онищук І. І. Види юридичного письма / І. І. Онищук // Проблеми правової реформи та розбудови громадянського суспільства в Україні. – Львів : Львів. держ. ун-т внутр. справ, 2011. – С. 163–166.
120. Ораторське мистецтво : [навч. посіб. для студ. вищ. навч. закл. юрид. спец. / за ред. проф. Н. П. Осипової ; Н. П. Осипова, В. Д. Воднік, Г. П. Клімова та ін.]. – Вид. 2. – Х. : Одіссей, 2006. – 144 с.
121. Парамонов А. Р. Технико-юридическое качество законодательных актов: теоретический и прикладной аспекты : автореф. дис. … канд. юрид. наук / А. Р. Парамонов. – М., 2000. – 26 с.
122. Перша інформаційна революція [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://uk.wikipedia.org/wiki/Перша_інформаційна_революція.
123. Пиз А., Гарнер А. Язык разговора / А. Пиз, А. Гарнер. – M. : ЭКСМО-Пресс, Изд-во ЭКСМО-Маркет, 2000. – 146 с.
124. Пископпель А. А. Научная концепция : структура, генезис / А. А. Пископпель. – М. : Путь, 1999. – 416 с.
125. Подорожна Т. С. Законодавчі дефініції : поняття, структура, функції : [монографія] / Т. С. Подорожна. – Львів : ПАІС, 2009. – 196 с.
126. Подорожна Т. С. Законодавчі дефініції : поняття, структура, функції : автореф… дис. … канд. юрид. наук : спец. 12.00.01 «Теорія та історія держави і права; історія політичних і правових учень» / Т. С. Подорожна. – К., 2009. – 30 с.
127. Пономарев Д. Е. Генезис и сущность юридической конструкции : дис. … канд. юрид. наук : 12.00.01 / Дмитрий Евгеньевич Пономарев. – Екатеринбург, 2005. – 175 с.
128. Пономарів О. Д. Стилістика сучасної української мови : [підручник] / О. Д. Пономарів. – 3-тє вид., переробл. і допов. – Тернопіль : Навч. книга «Богдан», 2000. – 248 с.
129. Постанова Кабінету Міністрів України від 6 вересня 2005 р. № 870 «Про затвердження Правил підготовки проектів актів Кабінету Міністрів України [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://uazakon.com/document/fpart39/idx39689.htm.
130. Правила оформлення проектів законів та основні вимоги законодавчої техніки : [методичні рекомендації] / заг. ред. В. П. Крижанівського. – Вид. 3, випр. і допов. – К. : [б. и.], 2007. – 32 с.
131. Правнича лінгвістика : [навчальний посібник] / Г. П. Проценко, Л. М. Шестопалова, О. Ф. Прохоренко [та ін.] ; за заг. ред. С. М. Гусарова. – К. : ПАЛИВОДА А. В., 2010. – 312 с.
132. Правове письмо : [навчальний посібник] / В. А. Ватрас, Д. А. Монастирський, В. Г. Рогожа та ін. ; за ред. Р. О. Стефанчука. – К. : Алерта ; ЦУЛ, 2011. – 148 с.
133. Прадид Ю. Ф. Юридическая лингвистика в Украине: вчера, сегодня, завтра [Електронный ресурс] / Ю. Ф. Прадид. – Режим доступу : http://lexis-asu.narod.ru/other-works/41.htm.
134. Пригара Л. І. Юридична техніка актів правозастосування : автореф. дис. … канд. юрид. наук : спец. 12.00.01 «Теорія та історія держави і права; історія політичних і правових учень» / Л. І. Пригара. – К., 2008. – 19 с.
135. Проблемы общей теории права и государства / под общ. ред. В. С. Нерсесянца. – М. : Норма, 2001. – 832 с.
136. Проект Закону України «Про нормативно-правові акти» № 1343-1 від 21.01.2008 р. [Електронний ресурс]. – Режим доступу : www.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/JF11B01I.html.
137. Проект Закону України «Про закони і законодавчу діяльність в Ук