ТЕНДЕНЦІЇ ЗАСВОЄННЯ І РОЗВИТКУ СЕМАНТИКИ АНГЛІЗМІВ У СУЧАСНІЙ УКРАЇНСЬКІЙ МОВІ

Краткое описание

Тернопільський національний педагогічний університет
імені Володимира Гнатюка

На правах рукопису

Битківська Ярина Володимирівна

УДК 811.161.2’373.23

ТЕНДЕНЦІЇ ЗАСВОЄННЯ І РОЗВИТКУ СЕМАНТИКИ АНГЛІЗМІВ
У СУЧАСНІЙ УКРАЇНСЬКІЙ МОВІ

Спеціальність 10.02.01 українська мова

Дисертація на здобуття наукового ступеня
кандидата філологічних наук

Науковий керівник
Ґрещук Василь Васильович,
доктор філологічних наук, професор

Тернопіль 2008

ЗМІСТ

ПЕРЕЛІК УМОВНИХ СКОРОЧЕНЬ 4
ВСТУП 5
РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИЧНІ ПЕРЕДУМОВИ ВИВЧЕННЯ СЕМАНТИКИ ЗАПОЗИЧЕНЬ 10
1.1. Основні поняття та проблеми контактології 10
1.2. Семантика як змістова частина мовного знака 23
1.3. Семантичний аспект у вивченні процесу укорінення
запозиченого слова 36
ВИСНОВКИ ДО ПЕРШОГО РОЗДІЛУ 45
Розділ 2. ТЕНДЕНЦІЇ ТРАНСФЕРУ ЛЕКСИЧНОГО ЗНАЧЕННЯ АНГЛІЗМУ У СУЧАСНІЙ УКРАЇНСЬКІЙ МОВІ 47
2.1. Нульова транссемантизація 48
2.2. Часткова транссемантизація 55
2.2.1. Звуження значення 55
2.2.2. Звуження поля значення 67
2.2.3. Збільшення значеннєвого поля 69
2.2.4. Розширення значення 74
2.3. Комбінації семантичних модифікацій 76
2.3.1. Розширення значення та розширення поля значення 76
2.3.2. Звуження значення та звуження поля значення 77
2.3.3. Звуження значення та розширення поля значення 80
2.3.4. Звуження значення та розширення значення 87
2.3.5. Звуження поля значення та розширення значення 90
2.4. Тричленні комбінації семантичних модифікацій 91
2.5. Дерогація значення англізмів 94
ВИСНОВКИ ДО ДРУГОГО РОЗДІЛУ 99
Розділ 3. СЛОВОТВІРНЕ УКОРІНЕННЯ АНГЛІЗМІВ 101
3.1. Словотвірне засвоєння англізмів іменниковою підсистемою 102
3.2. Словотвірне пристосування англізмів до прикметникової підсистеми сучасної української мови 118
3.3. Словотвір англізмів у підсистемі українського дієслова 125
ВИСНОВКИ ДО ТРЕТЬОГО РОЗДІЛУ 130
Розділ 4. ГРАМАТИЧНЕ ОСВОЄННЯ АНГЛІЗМІВ 131
4.1.Граматичне засвоєння англійських запозичень в іменниковій підсистемі української мови 132
4.2.Граматичне засвоєння англійських запозичень у дієслівній підсистемі української мови 142
4.3. Граматичне засвоєння англізмів прикметниковою підсистемою української мови 151
4.4. Зміни семантики англійських прислівників при запозиченні українською граматичною системою 154
ВИСНОВКИ ДО ЧЕТВЕРТОГО РОЗДІЛУ 157
ВИСНОВКИ 158
ДОДАТКИ. СЛОВНИК АНГЛІЗМІВ 166
СПИСОК ДЖЕРЕЛ 346
СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ 348

ВСТУП

Вплив англійської мови як панівного фактора глобалізаційного процесу помітний у всіх сферах мовної комунікації. Значне поповнення англійськими запозиченнями спостерігається в публіцистиці, мові реклами, в корпоративній лексиці, різноманітних сленгах, технічній термінології. Англізми застосовуються не тільки для позначення нових реалій, але й замінюють, витісняють питомі слова. Такий активний вплив англійської лінгвосистеми на мовну свідомість носіїв української мови зумовлює відповідні наукові дискурси та стимулює пильний інтерес мовознавців до проблеми запозичення.
Питанням контактології присвятили роботи такі зарубіжні учені, як Г.Пауль, А.Мартіне, У.Вайнрайх, С.Томсон, Р.Філіпович, Й.Айдукович, Л.Щерба, Л.Крисін, Г.Казарян, А.Молодкін, К.Єрьоміна, Е.Біржакова та ін. В україністиці явища запозичення висвітлені в працях Ю.Жлуктенка, Б.Ажнюка, О.Муромцевої, С.Семчинського, Н.Клименко, Є.Карпіловської, Н.Скибицької, О.Стишова, В.Сімонок, А.Ґудманяна, О.Чередниченко, А.Архипенко, Г.Сергеєвої, Л.Кислюк, І.Каминіна та ін. Зокрема, етапи і ступені адаптації запозичень стали предметом дослідження А.Архипенко, І.Каминіна, О.Саакяна; проблеми функціонування запозичень у лексико-семантичній системі мови-реципієнта розглянули О.Стишов, Т.Полякова, Н.Попова. Характером взаємодії мов у контакті цікавились Ю.Жлуктенко, Л.Лазаренко, А.Архипенко, О.Чередниченко. Поповнення термінологічної лексики запозиченнями досліджували А.Олійник, О.Лисенко, С.Федорець, О.Боровська, Г.Сергеєва. Структуруванню запозиченої лексики за тематичними групами присвячені праці О.Муромцевої, Д.Мазурик, В.Сімонок, Л.Чурсіної. На словотвірному потенціалі запозичень зосередили увагу Н.Клименко, Н.Скибицька, Є.Карпіловська, О.Стишов, Л.Кислюк, Д.Мазурик, Л.Чурсіна. Особливості адаптації запозиченої лексики на різних мовних рівнях вивчали А.Ґудманян, О.Муромцева.
І все ж, попри динаміку збільшення кількості праць у дослідженні запозичень, зокрема англізмів, перед мовознавцями залишилася ще низка питань, які потребують системного вивчення. Серед них глибшого аналізу вимагає семантична поведінка англійських запозичень у новому лінгвокультурному просторі, передовсім характер і міцність значеннєвих зв’язків запозиченого слова із його етимоном, набуття нових відтінків, а також ієрархічне структурування семантичних компонентів під домінантним впливом нового мовного довкілля. Водночас необхідно виявити і проаналізувати характер змін у підсистемах мови-одержувача, зумовлених входженням і функціонуванням елементів відмінної граматичної мовної системи. Цим і зумовлена актуальність нашої теми.
Зв’язок роботи з науковими темами. Дисертаційна робота виконана в рамках реалізації державної наукової програми «Закономірності розвитку мов і практика мовної діяльності» і відповідає профілеві наукових планів кафедри українського та загального мовознавства Тернопільського національного педагогічного університету імені В.Гнатюка «Закономірності розвитку української та інших слов’янських мов на лексичному, граматичному та дериваційному рівнях». Тема закоординована науковою координаційною радою «Українська мова» Інституту української мови Національної академії наук України (протокол № 307/315 від 16 травня 2005р.)
Мета дисертаційного дослідження простежити зміни значень, яких зазнають англізми у процесі вкорінення у лексико-семантичну систему української мови, а також проаналізувати, як на їх формування впливають особливості будови української мови, зокрема її словотвірний і граматичний рівні.
Для досягнення цієї мети необхідно було розв’язати такі завдання:
· зібрати й систематизувати новітні запозичення з англійської мови, засвідчені в усному мовленні, в художній літературі, у друкованих і електронних засобах масової інформації, а також у лексикографічних джерелах;
· визначити природу англізмів, узагальнивши теоретичні напрацювання в ділянці контактології;
· виявити межі значеннєвого змісту англізмів при перенесенні англійських лексем на український мовний ґрунт;
· простежити зміни у значенні англізмів і виявити їх причини;
· проаналізувати вплив словотвірних і граматичних засобів української мови на значеннєве розгортання англізмів;
· з’ясувати специфіку функціонування англізмів у сучасній українській мові.
Матеріалом для дослідження стала картотека автора, укладена шляхом вибірки із друкованих та електронних, теле- і радіомовних засобів масової інформації, художньої літератури, розмовного мовлення, а також словників некодифікованої лексики. У роботі аналізується близько 1200 лексичних одиниць, реалізованих у понад 3000 контекстах. Основна маса досліджуваного матеріалу засвідчена на сторінках газет «Дзеркало тижня», «Закон і бізнес», «Експрес», «Високий замок», «Post Поступ»; журналів «Єва», «Книжник-Ревю», «Пластилін», «Карпати.Туризм.Відпочинок», «Український тиждень», «City Life»; у електронних та теле- і радіомовних засобах масової інформації, у художніх текстах сучасних українських авторів: Ю.Андруховича, С.Андрухович, М.Гримич, Л.Дереша, С.Жадана, Ю.Іздрика, В.Кожелянка, С.Пиркало, Т.Прохаська. Залучені також лексикографічні праці Л.Ставицької «Короткий словник жаргонної лексики української мови», С.Пиркало «Перший словник українського молодіжного сленгу», Д.Мазурик «Нове в українській лексиці», А.Нелюби «Лексико-словотвірні інновації», Т.Кондратюк «Словник сучасного українського сленгу».
Об’єктом дослідження є англійські запозичення новітнього етапу входження в українське мовлення від 90-х років ХХст., а також ті, які активізувалися в узусі після тривалого перебування на периферії лексичної системи української мови. Лексикографічна фіксація не є пріоритетною у виборі досліджуваних лексем: аналіз семантичних змін здійснено з урахуванням як словникових визначень, так і контекстів, що увиразнюють значеннєвий обсяг англізмів.
Предметом дослідження є комплексна смислова абсорбція англізмів системою сучасної української мови.
У дисертаційній роботі як основний використано описовий метод, який сприяв з’ясуванню формальних, семантичних і функціональних властивостей досліджуваних мовних одиниць. Метод компонентного аналізу дав змогу максимально розкрити значеннєвий обсяг аналізованих лексем. Контекстний аналіз допоміг виявити прагматичну інформацію, що міститься у значенні англізмів та похідних утвореннях і поповнює їх зміст. Застосування зіставного методу детерміноване необхідністю розгляду аналізованих лексем у системному порівнянні з їхніми етимонами у мові-джерелі.
Наукова новизна одержаних результатів дисертаційного дослідження полягає в тому, що робота є одним із перших в україністиці комплексним дослідженням семантики англізмів як складного, ієрархічно побудованого змістового плану, що є результатом процесу абсорбції іншомовної лексичної одиниці та освоєння її лексико-семантичною і граматичною системою сучасної української мови. Для глибшого аналізу семантичної поведінки англізмів на українськомовному ґрунті вперше застосовано теорію транссемантизації. Автором укладено словник новітніх англізмів, у яких тлумачення лексичних одиниць супроводжуються ілюстративним матеріалом.
Практичне значення роботи полягає у можливості застосування фактичного матеріалу для лексикографічного моделювання, при укладанні словників іншомовної лексики та неологізмів. Результати дослідження можуть бути використані для вивчення динамічних процесів у системі сучасної української мови, при написанні узагальнювальних праць із контактології, у процесі викладання курсу «Сучасна українська літературна мова» та спецкурсів на філологічних факультетах університетів. Проаналізований матеріал розширює уявлення про гнучкість змістової інформації англійських запозичень, її модифікацій під впливом відмінної від мови-джерела лінгвосистеми. Основні положення і висновки дослідження поглиблюють теорію контактології, зокрема в ділянці адаптації запозичених одиниць до лексичного, словотвірного та граматичного рівнів мови-одержувача, доповнюють загальні та конкретні проблеми української лексикології, граматики і словотвору.
Апробація результатів дисертації. Основні результати та положення дисертації обговорено на Всеукраїнській науковій конференції «Володимир Гнатюк у контексті розвитку сучасної культури України» (Тернопіль, 2006); на Міжнародній науково-теоретичній конференції «Граматичні читання-IV» (Донецьк, 2007); на Всеукраїнській науковій конференції «Іван Ковалик і сучасне мовознавство» (до 100-річчя від дня народження Івана Ковалика) (Івано-Франківськ, 2007); на Міжнародній науковій конференції «Проблеми загальної та ареальної семантики» (Луганськ, 2007); на звітно-наукових конференціях кафедри українського та загального мовознавства Тернопільського національного педагогічного університету імені Володимира Гнатюка (2006, 2007 рр.).
Публікації. Зміст дисертації висвітлено у семи публікаціях, шість з яких опубліковані у фахових виданнях, передбачених переліком ВАК України.

[1] Тут і далі повний бібліографічний опис подано у списку використаної літератури, див. с.166.

Список литературы

ВИСНОВКИ

Англійські запозичення англізми займають все міцніші позиції в системі української мови. Вони з’являються під впливом активних глобалізаційних процесів, мовним маркером яких є англійська мова. Провідниками іншомовних елементів стають, зокрема, письменники, журналісти, науковці, політики, які добре володіють англійською мовою і переносять окремі лексичні одиниці у рідну мову для номінації нових предметів і явищ дійсності, а також розширення синонімних засобів тощо. Водночас процесу запозичення сприяє активне вивчення молодим поколінням англійської мови, яка для них є ознакою професійного престижу та перспективи, що зумовлює залучення англізмів до формування сленгового і жаргонного мовлення. Таким чином, англізми є неоднорідним за тематичними групами та сферами функціонування пластом лексики, який динамічно вплітається у нові лексико-семантичні зв’язки та пристосовується до граматичних меж і водночас є стимулом змін у підсистемах мови-одержувача. Різнобічні цілі використання та мовні й соціальні потреби зумовлюють гетерогенність значеннєвого обсягу англізмів у порівнянні з етимонами.
Взята за основу теорія транссемантизації дала змогу виявити 15 видів семантичних змін англізмів, які ґрунтуються на чотирьох базових типах семантичної поведінки запозичення у новому мовному середовищі: 1)збереженні семантичного обсягу запозичення; 2а)звуженні кількості семем запозичення у порівнянні з його етмоном; 2б)звуженні кількості сем (значеннєвого поля) запозичення відносно його англійської моделі; 3а)розширенні кількості семем на ґрунті мови-реципієнта; 3б)розширенні кількості сем під впливом мови-реципієнта; 4)втраті семантичного зв’язку запозичення з його етимоном та набутті іншого специфічного значення під впливом нового лінгвокультурного оточення.
Найчастіше в сучасну українську мову англізми переймаються із меншим змістовим навантаженням у порівнянні з їх англійськими моделями. Звуження значеннєвого обсягу відбувається неоднорідно. Найбільш типовим є засвоєння меншої кількості контактосемем. При цьому запозичуються адекватні для українського лінгвокультурного простору ЛСВ, які водночас є найбільш поширеними в англомовному середовищі. За умови моносемантичної будови етимона спостерігається зменшення кількості сем у контактосемемі. Така модифікація значення зумовлена використанням англізму в конкретних сферах застосування і набуттям статусу терміна.
Велику групу англізмів становлять неологізми, значеннєвий зміст яких у повному обсязі сформувався під домінантним впливом англійської мови. Етимони цих запозичень є новотворами у мові-джерелі і позначають явища й поняття, які є так званими маркерами доби, відтворюючи основні проблеми та потреби сучасного суспільства. В умовах глобалізації такі реалії є актуальними та близькими для українського соціуму, що й зумовлює численність запозичень нульового типу транссемантизації.
Нова мовна система та соціальні замовлення сприяють значеннєвому розгортанню англізмів. Однак через нетривалість функціонування неолексем вплив українського лінгвокультурного середовища відбувається переважно на рівні сем, коли значеннєвий обсяг англізму поповнюється новими нюансами, відтінками, не властивими семантиці етимона. Набуття нової семеми у значеннєвій структурі англізмів новітнього етапу входження є явищем спорадичним. Все ж зміни семантики аналізованої групи лексики у напрямку розширення поступаються кількістю перед іншими семантичними процесами нульовою транссемантизацією та типам часткової транссемантизації, що передбачають звуження значеннєвого обсягу.
Явище транссемантизації відображає динамічний характер утворення і функціонування лексики, передбачаючи у структурі запозичень поєднання різних семантичних модифікацій. Зокрема, спостерігаються як однорідні за характером процеси, наприклад розширення значення і розширення поля значення, звуження значення і звуження поля значення, так і полярні у напрямку значеннєвого розгортання явища розширення значення і звуження поля значення, звуження зачення і розширення поля значення тощо. Загалом часткова транссемантизація англізмів нараховує п’ять типів двочленної комбінації: 1)розширення значення і розширення поля значення; 2)звуження значення і звуження поля значення; 3)звуження значення і розширення поля значення; 4)звуження значення і розширення значення; 5)звуження поля значення і розширення значення.
У процесі транссемантизації англізмів викристалізувалося явище конверсії. Такий тип семантичної модифікації зумовлений різною природою граматичних будов контактних мов синтетичною українською мовою та аналітичною англійською мовою, а також потребою у номінації предметів і явищ дійсності, що спричинює зміну первинного частиномовного значення моделі у іменник. Однак конверсивні зміни є нечисленними і спостерігаються у тричленних комбінаціях з іншими типами семантичних змін. Своєю чергою тричленні комбінації включають такі модифікації: 1)конверсія+звуження значення+розширення поля значення; 2)конверсія+звуження поля значення+звуження значення; 3)звуження значення+розширення значення+розширення поля значення; 4)звуження значення+звуження поля значення+розширення значення.
Явище дерогації, яке полягає у втраті зв’язків зі значенням етимона і набуття нової семантики під домінантним впливом нового мовного і мовленнєвого оточення, засвідчене у різноманітних соціолектах. Такій екстремальній зміні семантики сприяє стихійний характер розмовного мовлення, свобода вербальної поведінки, а відтак і залучення таких мовних засобів, як метафоричного переосмислення, паронімії, фонетичної мімікрії та різноманітних наслідків мовної гри.
Різнобічні сфери застосування англізмів, їх неоднорідна частотність та соціальні замовлення на ті чи інші номінації зумовлюють гетерогенний характер запозичень. Відтак у пласті досліджуваних лексичних одиниць чітко виокремилися два основні типи англізмів: 1)власне англізми, або ж безпосередні англізми, тобто транскрибовані чи транслітеровані англійські лексеми, які у новій флективній граматичній системі набули необхідних граматичних категорій відповідно до своїх кінцевих фонем та 2)опосередковані англізми запозичення англійського походження, у яких до звукового складу етимона приєдналися питомі словотворчі та формотворчі афікси. У межах групи опосередкованих англізмів виділяються два підтипи: а)опосередковані англізми-деривати (ОАд) похідні від безпосередніх англізмів, та б)опосередковані англізми зі зв’язаними коренями (ОАк) похідні, сформовані додаванням питомих афіксів до основ етимонів, які самостійно не функціонують у сучасній українській мові. Опосередковані англізми-деривати становлять основу словотвірної підсистеми іменників і переважають у прикметниковій підсистемі. Дієслівна мікросистема представлена як опосередкованими англізмами-дериватами, так і опосередкованими англізмами зі зв’язаними коренями.
Розвинута система українських суфіксів сприяє активному входженню англізмів-іменників у нове мовне середовище, збагачуючи семний склад лексем новим змістовим навантаженням. Значну частину тут посідають суфікси-модифікатори, що надають вихідному значенню нових відтінків. Зокрема, значення згрубілості та пестливості, які серед англійських лексем поширені спорадично, модифікують семантику ОАд-іменників, що використовуються у розмовному мовленні, побутують у жаргоні і слензі і реалізовуються за допомогою модифікаційних суфіксів -ик, -ік, -уль(к)-, -оч(к)-, -іш(к)-, -уш(к)-, -юк, -ак, -ух(а), -их(а), -аг(а), уг(а), -н(я), -о(та). Набуття семи «жіночість» досягається за допомогою суфіксів -к-, -ш(а), -ниц'-. Нового категоріального словотвірного значення надають англізмам-дериватам мутаційні суфікси -ист, -іст, -ик, -овець, -івець, -ець, -ер, -ар, -ач. Транспозиційні дериваційні форманти серед опосередкованих англізмів є епізодичними, зокрема суфікс -и(і)заці(я).
Словотвірна активність та емоційно-експресивна прагматика сленгової лексики зумовила появу ОА-іменників, утворених шляхом усічення, фонетичної мімікрії, абревіації та деабревіації, компресійного словотвору, які спрямовані на мовну гру, жартівливу евфемізацію тощо.
Вплив мови-джерела на словотвірні підсистеми української мови виявляється у застосуванні деяких слів англійського походження у ролі суфіксоїдів у оказіональних утвореннях, а також у субстантивній структурі англійських словосполучень як моделі словоскладання в українській мові.
У прикметниковій парадигмі опосередковані англізми за ознаковими характеристиками набувають відповідних словотвірних категорій якості та відносності. Семантика відносності переважає у ОАд-прикметниках, утворених транспозиційним шляхом словотворення від власне англізмів-іменників. Характер відсубстантивної похідності наближує новотвори до питомих ад’єктивів-дериватів і зумовлює їхнє словотвірне значення. Засвідчені також відсубстантивні деривати, в яких семантика якості експліцитно виражена в самій основі.
Ознаку якості, сформованої на ґрунті українського лінгвокультурного простору, підсилюють модифікаційні суфікси, що утворюють ОА-прикметники і водночас поглиблюють їх змістове навантаження додатковими конотативними семами.
Опосередковані англізми зі зв’язаними коренями становлять невелику частку в ад’єктивній підсистемі. Вони засвідчені у публіцистичних текстах та професійно-жаргонному мовленні як синоніми питомим позначенням, однак характеризуються спеціалізованою семантикою та стилістичним забарвленням. У сленговому мовленні такі утворення використовуються для евфемізації та експресивної мовленнєвої демонстративності.
У дієслівній підсистемі групу опосередкованих англізмів утворюють адаптовані до питомих дієслівних моделей імперативні форми англійських дієслів, які функціонують у комп’ютерних програмах та інтернетних сайтах як команди запуску. ОАк-дієслова поширені також у молодіжному слензі, де використовуються для кодування мови. Своєю чергою ОА-вербати мотивують похідні за допомогою питомих модифікаційних суфіксів, що розширюють семантику дії чи стану уточнювальними семами.
Відсубстантивні ОАд-дієслова утворюються шляхом додавання суфіксів -ува- та -и-, які в залежності від лексичної семантики мотиваторів поповнюють словотвірні типи українських дієслів.
У внутрішньодієслівному словотворі ОА із загальним просторовим значенням задіяні питомі префікси. Однак такі утворення є спорадичними.
Аналіз поведінки англізмів під впливом особливості структури мови-джерела підтверджує думку про стійкість морфологічної системи перед іншомовним впливом. Водночас відмінна граматична будова обох мов (аналітична англійська і флективна українська) є одночасно як стимулом до активізації поширених процесів і тенденцій, притаманних граматиці української мови, так і появи нових граматичних зв’язків. Зокрема, спостерігається гармонійне пристосування англізмів-субстантивів до відмінкових парадигм українських іменників, до категорії числа і роду. Англізми, що не містять питомих афіксів, підтверджують існування нульової словозміни як окремої парадигми для запозичених слів, яким властива омонімія словоформ. У категорії числа явище плеоназму граматичних формантів, тобто одночасне вживання іншомовних і питомих показників числа спостерігається на прикладі сленгізмів. Родова диференціація англізмів нульової відміни випливає з їхнього лексичного значення й увиразнюється аналітичними засобами. Ознакою підтвердження певної родової належності виступають родові семи питомих еквівалентів англізмів. Однак розгалужена синонімія в українській лексичній системі відображається на англійських запозиченнях у варіативності їхніх родових сем.
Фактором впливу мови-джерела на мову-одержувач є поширення використання англійських іменників у функції препозитивного означення за прикладом англійського субстантивного словосполучення. Граматична сема ознаки неологізмів виражається аналітично, а питома лексема відмінюється за властивою для неї парадигмою.
Непохитною стосовно зовнішніх впливів є підсистема українського дієслова, позаяк ОА вербати адаптовані до моделей українських дієслів за допомогою відповідних граматичних і словотворчих формантів, тому повністю підпорядковуються її граматичним категоріям. Вони набувають необхідних грамем способу, особи, числа і роду та розширюють семантику відповідними граматичними значеннями.
У творенні перфектних форм ОА-дієслів задіяний найбільш продуктивний спосіб внутрішньодієслівного слово- і формотоврення префіксація. Питомі префікси увиразнюють не тільки аспектуальне значення ОА-вербатів, а й сприяють їх значеннєвому розгортанню додатковими словотвірними значеннями, специфічно трансформуючи семантику твірної основи. Це зумовило віднесеність перфектних форм новотворів до подібних питомих дієслів зі спільними родами дієслівної дії.
Спорадичним є запозичення англійських прикметників як ознакових слів. Збережене фонетичне оформлення англізмів-ад’єктивів не забезпечує належного узгодження із опорними іменниками, характерного для питомих прикметників. Більш поширеним є використання неморфологізованих словоформ таких англізмів-прикметників як іменних частин складеного присудку, в яких вони реалізовують предикативно-атрибутивну функцію.
ОА-прикметники, які підпорядковуються прикметниковим категоріям і особливостям їх синтаксичної позиції, зокрема узгоджуються з опорним іменником у роді, числі й відмінку, виражають атрибутивне значення у присубстантивній позиції та виконують роль присубстантивного другорядного члена речення.
Запозичені англійські прислівники зафіксовані у розмовному мовленні, де вони використовуються не для заповнення лексичних лакун, а прагматично скеровані на досягнення певного стилістичного, емоційно-експресивного ефекту. Найчастіше такі одиниці виступають у реченні як частини складеного присудка. Явище переходу англізмів у АД-прислівники свідчить про динаміку словотвірного гніздування та значеннєвого розгортання англізмів у системі сучасної української мови.
Відкритість української мовної системи до зовнішніх впливів, зокрема інтенсивний процес запозичення англійських лексем, окреслює перед науковцями низку нових актуальних питань. Перспективними проблемами дослідження може бути поглиблене вивчення прагматики використання англізмів у авторських текстах, вплив запозичень на синтаксичну будову мови-реципієнта, збільшення лексичного фонду української мови кальками з англійської мови тощо. Водночас украй важливим є чітке визначення поняття норми в українській мовній системі та місця в ній запозиченої лексики, встановлення її меж.

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

1. Аjдуковиħ Jован. Увод у лексичку контактологиjу. Теориjа адаптациje русизама / Аjдуковиħ J Београд: Фото Футура, 2004. 364с.
2. Ажнюк Б.М. Еволюція української мови в діаспорі (етно- і соціолінгвістичні аспекти): автореф. дис. на здобуття наук. ступеня доктора філол.. наук.: спец. 10.02.01 «Українська мова», 10.02.15 «Загальне мовознавство»/Б.М.Ажнюк. К., 1999. 38с.
3. Англо-український тлумачний словник з обчислювальної техніки, Інтернету і програмування [авт.-уклад. Пройдаков Е.М., Теплицький Л.А.]. Вид.1 К.: Видавничий дім «СофтПрес», 2005. 552с.
4. Архипенко Л.М. Активізація процесу запозичення в сучасній українській мові кінця XX початку ХХІ століття. Таврический национальный университет. - Электронные издания. Культура народов Причерноморья. Том 37. Раздел 3. Функциональное описание языковых единиц. - Режим доступу до журналу: www.ccssu.crimea.ua/tnu/magazine/culture/culture37/index.htm
5. Архипенко Л.М. Іншомовні лексичні запозичення в українській мові: етапи і ступені адаптації (на матеріалі англіцизмів у пресі кін.XX-поч.XXIст.): автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. філол. наук: спец. 10.02.01 «Українська мова» / Л.М.Архипенко. - Харків, 2005. 20с.
6. Аспекты семантических исследований. [отв. ред. Н.Д. Арутюнова и А.А. Уфимцева] М.: Наука, 1980. с.355.
7. Баш Л.М. Дифференциация термина «заимствование»: хронологический и этимологический аспекты / Л.М.Баш // Вестник Московского ун-та: Филлогия, IV - Москва, 1989. - с.22-34.
8. Беликов В.И., Никольский Л.В. Культорологический и социолингвистический аспекты изучения лексических заимствований в восточных язиках//Лексические заимствования в языках зарубежного востока. Москва: Наука, 1991. - 175с.
9. Бережан С.Г. Семантическая эквивалентность лексических единиц / Бережан С.Г. Кишинев: Штиинца, 1973. с.371.
10. Бережан С.Г. Взаимосвязь между лексическим и грамматическим значениями в составе слова / С.Г.Бережан // Исследования по семантике. Межвузовский сборник. Уфа: изд-во Башкирского государственного ун-та, 1983. 144с.
11. Биржакова Е.Э. Очерки по исторической лексикологии русского языка XVIII века. Языковые контакты и заимствования / Биржакова Е.Э., Войнова Л.А., Кутина Л.Л. Ленинград: Наука, 1972. 431с.
12. Бігай Ю.В.«Модні» слова в сучасній російській мові (на матеріалі тлумачних словників і мовленнєвої практики мас. Медіа кін. ХХ поч. ХХІ ст): автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. філол. наук: спец. 10.02.02 «Російська мова» / Ю.В.Бігай. - Дніпропетровськ, 2003. - 20с.
13. Білоусенко П.І. Історія суфіксальної системи українського іменника (назви осіб чоловічого роду) / Білоусенко П.І. К.: КДПІ, 1993. 215с.
14. Білоусенко П.І. Нариси з історії українського словотворення (суфікс иця) / П.Білоусенко, В.Німчук. Київ, Запоріжжя: ЗДУ, 2002. 206с.
15. Бойко Н.І. Українська експресивна лексика: семантичний, лексикографічний і функціональний аспекти: [монографія] / Надія Іванівна Бойко. Ніжин: ТОВ «Видавництво «Аспект-Поліграф», 2005. 552с.
16. Бондар М.В. Активні лексико-семантичні процеси в мові художньої прози кін. ХХпоч. ХХІ ст.: автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. філол. наук: спец. 10.02.01 «Українська мова» / М.В.Бондар. К., 2004. 19с.
17. Бондарко А.В. Грамматическое значение и смысл / Бондарко А.В. - Ленинград: Наука, 1978. 175с.
18. Боровська О.В. Співвідношення національних та інтернаціональних термінів в українській термінології в галузі фізичної культури та спорту: автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд.. філол.. наук: спец.10.02.01 «Українська мова» / О.В.Боровська. К., 2004. 17с.
19. Брітікова К.В. Узуальне та оказіональне в інноваціях сучасної української мови: тенденції оновлення лексико-словотвірної категорії назв особи: автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. філол. наук: спец. 10.02.01 «Українська мова» / Брітікова К.В. Харків, 2007. 20с.
20. Булыгина Т.В. Грамматические и семантические категории и их связи / Т.В.Булыгина // Аспекты семантических исследований [отв. ред. Н.Д. Арутюнова и А.А. Уфимцева]. - М.: Наука, 1980. с.355.
21. Бурыкин А.А. Ментальность, языковое поведение и национально-русское двуязычие (язык меньшинства как «тайный язык» в отечественном социокультурном контексте). Режим доступу: http://arctogaia.krasu.ru/laboratory/burykin/mentalnost.htm
22. Бурячок А.А. Словник синонімів української мови: У 2 т. / НАН України; Інститут мовознавства ім. О.О.Потебні. Інститут української мови / А.А.Бурячок, Г.МГнатюк, С.І.Головащук, Г.Н.Горюшина, Н.Є.Лозова / [ред.кол. А.А.Бурячок] — К. : Наукова думка, 2006. — (Словники України). Т. 1 : А-Н. — 1028с.;Т. 2 : О-Я. — 960с.
23. Вайнрайх У. Языковые контакты. Состояние и проблемы исследования / Уриель Вайнрайх; [пер. с англ. и комментарии Ю.А.Жлуктечко]. К.: Высшая школа, 1979. - 263с.
24. Валгина Н.С. Активные процессы в современном русском языке: [учебное пособие] / Валгина Н.С. Москва: Логос, - 2001. 304с.
25. Валюх З.О. Словотвірна парадигматика іменника в українській мові: [монографія] / Зоя Орестівна Валюх. Київ-Полтава: АСМІ, 2005. 356с.
26. Василюк І.М. До питання про актуалізацію англомовних запозичень / Василюк І.М. // Проблеми зіставної семантики. Доповіді та повідомлення міжнародної наукової конференції з проблем зіставної семантики 25-27вересня 1997р. /НАН України; Інститут мовознавства ім.О.О.Потебні / М.П.Кочерган (відпов.ред.). К., 1997. 486с.
27. Васильев А.Д. Слово в телеэфире: Очерки новейшего словоупотребления в российском телевещании: [монография] / Васильев А.Д. Красноярск: Сибирский юридический институт МВД России, 2000. 166с.
28. Васильев Л.М. Отношение языковых значений в границах полисемантического слова / Васильев Л.М. // Исследования по семантике. Межвузовск. сб. Уфа: изд-во Башк. ун-та, 1989. 128с.
29. Васильев Л.М.Значение как предмет современной лингвистической семантики / Васильев Л.М. // Исследования по семантике. Межвузовский сборник. Уфа: изд-во Башкирского государственного ун-та, 1983. 144с.
30. Васильев Л.М.Современная лингвистическая семантика: [учеб. пособие для вузов] / Васильев Л.М. М.: Высш. шк., 1990. 176с.
31. Ващеко В.С. Українська семасіологія: Типологія лексичних значень / Ващенко В.С. Дніпропетровськ: Вид-во Дніпропетровського університету, 1981. - 68с.
32. Великий тлумачний словник сучасної української мови [уклад. і голов. ред. В.Бусел]. К.: Ірпінь: ВТФ «Перун», 2004. - 1440с.
33. Взаимовлияние и взаимообагощение языков народов СССР. / [отв. ред. Ю.Дешериев].- М.:Наука, 1987. 319с.
34. Вихованець І. Теоретична морфологія української мови: Академічна граматика української мови / І.Вихованець, К.Городенська. [за ред. І. Вихованця]. К.: Унів. Вид-во «Пульсари», 2004. 400с.
35. Возный Т.М. Словообразовательная структура украинского глагола в сопостовлении с русским и беларусским: автореф. дис. на соискание научн. ступ. д-ра филол. наук: - Киев, 1992 36с.
36. Воробьева С.В. Структурные преобразования лексической системы принимающего языка в связи с заимствованиями / Воробьева С.В. // Веснік Беларускага дзяржаўнага універсітэта. Серыя : Філалогія, Журналістыка, Педагогіка. 2004. - №1.
37. Гальчук Іван. Акцентуаційна адаптація запозиченої лексики в українській мові (наголошення слів бутик і дискурс). / І.Гальчук // Українська мова. 2006. - №3. С.58-64.
38. Говердовский В.И. Коннотемная структура слова / Говердовский В.И. Харьков: Изд-во при Харьк. гос. ун-те издательского объединения «Вища школа», 1989. с. 95.
39. Голдованський Я.А. Лексичні англіцизми в сучасній українській мові / Голдованський Я.А. // Лексика української мови і її зв’язках з сусідніми слов’янськими і неслов’янськими мовами: тези доповідей [редкол.: Й.О.Дзендзелівський (відпов.ред) та ін]. Ужгород, 1982. 241с.
40. Голянич М.І. Внутрішня форма слова і художній текст: [монографія] / Марія Іванівна Голянич. Івано-Франківськ: Плай, 1997. 178с.
41. Гордієнко В.А.Формування загального сленгу в сучасній російській мові: автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. філол. наук: спец. 10.02.02 «Російська мова» / В.А.Гордієнко. Київ, 2006. 17с.
42. Горпинич В.О. Морфологія української мови: [підруч для студентів вищ. навч. закладів] / Горпинич В.О. М.- К.: ВЦ «Академія», 2004. 336с. (Альма-матер).
43. Ґрещук В.В. Деякі теоретичні питання словотвірного значення / В.В.Ґрещук // Мовознавство. 1991. - №3. с.34 41.
44. Ґрещук В.В.Український відприкметниковий словотвір: [монографія] / Василь Васильович Ґрещук. Івано-Франківськ: Видавництво «Плай» Прикарпатського університету ім. В.Стефаника, 1995. 208с.
45. Грищенко А.П. Сучасна українська літературна мова: [підручник] / ГрищенкоА.П., МацькоЛ.І., Плющ М.Я. та ін.; [за ред. А.П.Грищенка]. [2-ге вид., перероб. і допов]. К.: Вища шк., 1997. 493с.
46. Ґудманян А. Чужомовна пропріальна лексика у фонографічній системі української мови: у 3-х кн. Кн. 1: Теоретичні аспекти / А.Г.Ґудманян. Ужгород, 1999. 483с.
47. Дзюбишина-Мельник Н.Я. Сучасний жаргон й сучасне розмовне мовлення // Наукові записки Національного університету «Києво-Могилянська Академія». Т. 20. Філологічні науки. К., 2002. Режим доступудожурн.: http://www.radchuk.novamova.com.ua/tum/lang_conf_18.htm.
48. Доровских Я.В. Семантическое освоение иноязычной лексики в заимствующем языке (на материале греческих заимствований в латинском языке): автореф. на соискание научн. ступ. канд. филол. наук: спец.10.02.14 / Я.В.Доровских. - Тбилиси, 1977. 23с.
49. Еремина К.Н. К проблеме языковых контактов (европеизмы в современном персидском языке) / Еремина К.Н. Москва: Наука, 1980. 78с.
50. Жлуктенко Ю.О. Мовні контакти. Проблеми інтерлінгвістики / Жлуктечко Ю.О. - К.:Вид-во Київського ун-ту, 1966. 135с.
51. Жлуктенко Ю.О. Українсько-англійські міжмовні відносини. Українська мова у США і Канаді / Жлуктенко Ю.О. Видавництво Київського університету, 1964. 167с.
52. Земская Е.А. Словообразование как деятельность / Земская Е.А.. М.: Наука, 1992. 221с.- (Институт русского языка РАН).
53.&