ТЕОРЕТИКО-МЕТОДОЛОГІЧНІ ОСНОВИ КАТЕГОРІАЛЬНОЇ СТРУКТУРИ ПРОФЕСІЙНОЇ СВІДОМОСТІ ВИКЛАДАЧІВ ВИЩОЇ ШКОЛИ

Краткое описание

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ
ХАРКІВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
імені В.Н. КАРАЗІНА

ГУЛЬБС ОЛЬГА АНАТОЛІЇВНА

УДК 159.9:37.015.3

ТЕОРЕТИКО-МЕТОДОЛОГІЧНІ ОСНОВИ КАТЕГОРІАЛЬНОЇ СТРУКТУРИ ПРОФЕСІЙНОЇ СВІДОМОСТІ ВИКЛАДАЧІВ ВИЩОЇ ШКОЛИ

19.00.01 – загальна психологія, історія психології

Дисертація на здобуття наукового ступеня
доктора психологічних наук

Харків – 2013

ЗМІСТ
ВСТУП ................................................................................................................... 4
РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИКО-МЕТОДОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ДОСЛІДЖЕННЯ КАТЕГОРІАЛЬНОЇ СТРУКТУРИ ПРОФЕСІЙНОЇ СВІДОМОСТІ ВИКЛАДАЧІВ ВИЩИХ НАВЧАЛЬНИХ ЗАКЛАДІВ
1.1. Теоритичні підходи досліджені категоріальної структури професійної свідомості викладачів............................................... 18
1.1.1. Основні категорії вивчення професійної свідомості викладачів........................................................................................ 18
1.1.2. Професійна свідомість і самосвідомість викладачів вищої школи, зміст і структура................................................................ 29
1.2. Принципи дослідження категоріальної структури професійної свідомості викладачів..................................................................... 45
1.3. Методологічне обґрунтування досліджень категоріальної структури професійної свідомості в діяльності викладачів....... 56
Висновки до розділу................................................................................ 64
РОЗДІЛ 2. ПСИХОЛОГІЧНІ КОМПОНЕНТИ РОЗВИТКУ КАТЕГОРІАЛЬНОЇ СТРУКТУРИ ПРОФЕСІЙНОЇ СВІДОМОСТІ ВИКЛАДАЧІВ ВИЩОЇ ШКОЛИ
2.1. Психологічні особливості діяльності викладачів вищих навчальних закладів...................................................................... 68
2.2. Свідомість викладача в діяльності вищої школи: сучасний стан та тенденції подальшого розвитку...................................... 82
2.3. Об’єктивні та суб’єктивні чинники розвитку категоріальної структури професійної свідомості викладачів............................ 101
2.4. Когнітивні, емоційно-вольові й мотиваційно-ціннісні компоненти розвитку категоріальної структури професійної свідомості викладачів................................................................... 115
2.5. Кризи у свідомості та фаховій діяльності викладачів............. 120
2.6. Інноваційні аспекти розвитку професійної свідомості в діяльності викладачів вищої школи.............................................. 134
Висновки до розділу ............................................................................... 141
РОЗДІЛ 3. КОНЦЕПЦІЯ КАТЕГОРІАЛЬНОЇ СТРУКТУРИ ПРОФЕСІЙНОЇ СВІДОМОСТІ ВИКЛАДАЧІВ ВИЩОЇ ШКОЛИ
3.1. Теоретичне обгрунтування принципів розробки концепції категоріальної структури професійної свідомості викладачів вищої школи.................................................................................... 147
3.2. Сутність концепції категоріальної структури професійної свідомості викладачів вищої школи.............................................. 161
3.3. Теоретична модель розвитку категоріальної структури професійної свідомості викладачів...............................................
172
3.4. Критерії, показники, етапи оцінки рівня розвитку професійної свідомості викладачів вищої школи............................................. 184
Висновки до розділу ................................................................................. 188
РОЗДІЛ 4. ЕМПІРИЧНЕ ДОСЛІДЖЕННЯ КАТЕГОРІАЛЬНОЇ СТРУКТУРИ ПРОФЕСІЙНОЇ СВІДОМОСТІ ВИКЛАДАЧІВ ВИЩОЇ ШКОЛИ
4.1. Загальна характеристика контінгенту та методів емпіричного дослідження.................................................................................... 192
4.2. Дослідження особливості мотиваційно-ціннісної сфери викладачів....................................................................................... 202
4.3. Вивчення емоційно-вольової сфери викладачів.......................... 214
4.4. Дослідження комунікативної та психологічної культури викладачів....................................................................................... 233
4.5. Визначення когнітивних компонентів викладачів ..................... 243
4.5.1. Особливості пізнавальних процесів та інтелектуальних якостей викладачів ........................................................................ 243
4.5.2. Дослідження самовідношення та індивідуального ступеня виразності рефлексії викладачів................................................... 248
4.5.3. Вивчення семантичних особливостей особистісних конструктів викладачів ................................................................. 260
Висновки до розділу...................................................................................... 292
РОЗДІЛ 5. СИСТЕМА І ПСИХОЛОГІЧНА ЕФЕКТИВНІСТЬ РОЗВИТКУ ПРОФЕСІЙНОЇ СВІДОМОСТІ ВИКЛАДАЧІВ ВИЩОЇ ШКОЛИ
5.1. Психологічні механізми, методи, засоби розвитку професійної свідомості в діяльності викладачів................................................ 297
5.2. Особливості розвитку професійної свідомості викладачів вищої школи.................................................................................... 309
5.3. Психологічна ефективність програми розвитку професійної свідомості в діяльності викладача................................................ 323
Висновки до розділу ................................................................................... 363
ВИСНОВКИ .......................................................................................................... 368
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ .......................................................... 375
ДОДАТКИ............................................................................................................ 410

ВСТУП
Актуальність теми. Перспективи інтеграції України в Європейське співтовариство потребують суттєвих кроків у розбудові національної системи освіти, особливо удосконалення її вищої освіти відповідно до вимог постіндустріального суспільства. До ключових проблем сучасної вищої школи можна віднести створення таких умов у підготовці фахівців, які забезпечили б їх здатність до компетентної професійної діяльності. Ключовою фігурою, що впливає на якість освіти, безумовно, є викладач вищої школи, який не тільки передає знання, а й формує особистість майбутнього фахівця (Г.О. Балл, В.У. Кузьменко, О.К. Любчук, М.П. Мащенко, Л.Г. Подоляк, А.Г. Скок). Як професіонал викладач вищих навчальних закладів повинен мати грунтовні психолого-педагогічні знання, розвинену психологічну та комунікативну культуру, володіти творчим стилем мислення, гнучким розумом, навичками науково-дослідницької діяльності й постійно прагнути до саморозвитку (О.Ф. Бондаренко, В.Й. Бочелюк, М.Б. Євтух, Л.В. Засєкіна, Л.М. Мітіна). Одним із важливих чинників, що має особливе значення в розвитку викладача-професіонала, є професійна свідомість особистості (Ж.П. Вірна, Н.Ф. Шевченко, Т.С. Яценко). Викладач вищої школи є одночасно й суб’єктом освітнього процесу, і суб’єктом педагогічної діяльності. Розвиток професійної свідомості В.В. Третьяченко розглядає в єдності трьох підстав буття людини: діяльність, свідомість, спільність. Із загальнопсихологічних позицій професійна свідомість є таким психологічним явищем, яке інтегрує професійні цінності, наукові знання та знання особистості про себе як фахівця. Сьогодні розробляється нове уявлення про викладача професіонала вищої школи. Він розглядається як цілісний суб’єкт, активний, вільний і відповідальний у здійсненні і творчому перетворенні власної діяльності (В.О. Моляко) та розумінні творчих педагогічних задач (А.Б. Коваленко). У системі сучасної освіти і у психологічній науці проявляється всебільший інтерес не до описових моделей діяльності фахівця, а до дослідження його професійної свідомості: професійних смислових утворень та рефлексії (Н.І. Гуслякова, Є.І. Ісаєв, О.В. Лішин). Звернення до смислової сфери особистості для розуміння закономірностей розвитку професійної свідомості підтверджується в монографічних та дисертаційних дослідженнях вітчизняних та зарубіжних учених, що дає підстави констатувати опрацьованість різних аспектів професійної свідомості особистості: діяльнісного і смислового підходів до розуміння смислової сфери особистості (О.Г. Асмолов, Б.С. Братусь, Л.С. Виготський, О.М. Леонтьєв, С.Л. Рубінштейн,); гуманітарно-екзистенціональному підході щодо вивчення особистості (Г.О. Балл, Д. Б’юдженталь, У. Джеймс, А. Маслоу, Г. Олпорт, К. Роджерс); у контексті онтогенетичного розвитку в нормі та паталогії (Л.М. Балабанова, Л.С. Виготський, Т.П. Вісковатова, С.Д. Максименко, Ж. Піаже, Т.М. Титаренко, Л.Ф. Шестопалова); концепції ціннісно-смислової та ціннісно-орієнтованої діяльності (В.Г. Асєєв, Ж.П. Вірна, Д.О. Леонтьєв, С. Мадді, Р. Мей, Ю.М. Швалб); психосемантичного підходу до дослідження свідомості (О.Ю. Артем’єва, Дж. Келлі, О.М. Лозова, В.Ф. Петренко, С.М. Симоненко, О.Г. Шмельов, Н.Ф. Шевченко); теорія вивчення образу (О.М. Леонтьєв, Б.Ф. Ломов); виявлення пізнавальних потреб особистості (О.М. Матюшкін, Л.М. Мітіна, О.К. Тихомиров, В.О. Якунін), прояв емоційно-вольової регуляції особистості (О.Д. Кайріс, В.М. Корольчук, П.В. Лушин, О.П. Саннікова, В.М. Юрченко та ін.); положення про сутність закономірності професійного становлення особистості (Б.Г. Ананьєв, Д.Є. Барашева, І.С. Кон, С.В. Савченко, О.Г. Солодухова); вивчення психологічного розвитку та формування особистості (К.О. Абульханова-Славська, Б.С. Братусь, В.І. Слабодчиков, В.О. Татенко, Т.М. Титаренко, В.М. Чернобровкін та ін.); теорія діяльністного опосередкування розвитку особистості С.Д. Максименко; інноваційні підходи до підготовки вчителя (В.Й. Бочелюк, Л.А. Дзюба, В.В. Сєріков); теорії соціально-рольової позиції особистості (Н.С. Корабльова, Т.В. Скрипаченко); проблеми формування професійної свідомості особистості (Н.І. Гуслякова, В.В. Третьяченко, Н.Ф. Шевченко); готовність особистості до компетентнісного здійснення своєї професійної діяльності (Т.Д. Дубовицька, І.О. Зимня, А.О. Реан, В.Д. Шадриков); природа та сутність професійної свідомості особистості (Г.В. Акопов, Є.І. Ісаєв, С.Г. Косарецький, В.І. Слободчиков, О.С. Цокур).
Аналіз вітчизняних та зарубіжних концепцій свідомості дав можливість встановити різні аспекти професійної свідомості викладачів та визначити компоненти її структури: значення й смисл (Л.С. Виготський); значення, смисл і чуттєва тканина (О.М. Леонтьєв); значення, смисл, чуттєва тканина, предметний зміст образів та слова-знаки (Ф.Є. Василюк); значення, смисл, чуттєва тканина та біодинамічна тканина (В.П. Зінченко); текст, який є носієм смислів (в. налімов); багаторівнева система, що включає як усвідомлювані, так і неусвідомлювані компоненти (В.Ф. Петренко).
В дослідженнях виділені функції свідомості, найважливішими з яких вважаються інформаційна, орієнтувальна, оціночна, регулятивно-управлінська (Л.М. Веккер), відображувальна, породжуюча, рефлексивна й духовна (В.П. Зінченко, В.Ф. Моргун). Дослідники розглядають дві основні форми свідомості – індивідуальну та суспільну, в яких виділяють політичну, моральну, етнічну, естетичну, екологічну, релігійну, професійну свідомість і правосвідомість; указують на цілісність свідомості, яка містить два основних рівня – буденний та рефлексивний; як істотні характеристики свідомості розглядають буденну й наукову свідомість (В.П. Зінченко, С.Л. Рубінштейн, Т.М. Титаренко, М.К. Тутушкіна).
У той же час слід відмітити, що професійна свідомість викладачів вищої школи не була предметом баготоаспектного дослідження, хоча має значення для вищої школи. Аналіз робіт виявив тільки деякі аспекти професійної свідомості викладачів і психологічних механізмів її розвитку. Недостатньо вивчений важливий чиник особистості викладача як категоріальна структура його професійної свідомості, не визначені критерії, показники й рівні її сформованості, не розроблені психологічні умови та методи розвитку категоріальної структури професійної свідомості викладачів вищої школи. Ряд досліджень категоріальної структури свідомості особистосоті виконанані для специфічних видів діяльності: прокурорська діяльність (О.В. Кобець), діяльність дизайнерів (О.О. Авраменко), діяльність лікарів (А.А. Лузаков).
Виходячи з важливості зазначених проблем та їхньої недостатньої розробленості в сучасній психологічній науці як у теоретико-методологічному, так і в емпіричному аспектах, визначена тема дисертаційного дослідження «Теоретико-методологічні основи категоріальної структури професійної свідомості викладачів вищої школи».
Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційне дослідження виконувалось в рамках наукової програми кафедри психології і є складовою частиною планів науково-дослідної роботи ПВНЗ „Краматорський економіко-гуманітарний інститут”, що пов’язане з комплексною темою „Теоретичні і прикладні проблеми адаптації та саморегуляції людини в навчальній і трудовій діяльності” (державний реєстраційний номер 010 6 U 0026285). Тема затверджена Вченою радою ПВНЗ „Краматорський економіко-гуманітарний інститут” (протокол № 5 від 17.04.2009 р.) та узгоджена бюро Ради з координації наукових досліджень у галузі педагогіки і психології НАПН України (протокол № 8 від 22.12.2009 р.)
Мета дослідження полягає в теоретико-методологічному обгрунтуванні та емпіричній перевірці концепції розвитку категоріальної структури професійної свідомості викладачів вищої школи.
Для досягнення поставленої мети необхідно вирішити такі задачі.
1. Здійснити теоретико-методологічне обгрунтування дослідження категоріальної структури професійної свідомості викладачів вищої школи та розробити її теоретичну модель.
2. Визначити психологічні компоненти категоріальної структури професійної свідомості викладачів та виявити об’єктивні та суб’єктивні її чинники.
3. Вивчити роль смислових конструктів у розвиткові категоріальної структри професійної свідомості викладачів.
4. Обґрунтувати концепцію розвитку категоріальної структури професійної свідомості викладачів.
5. Розробити критерії й показники рівнів розвитку категоріальної структури професійної свідомості викладачів.
6. Обґрунтувати методичний комплекс і провести емпіричну перевірку компонентів, що впливають на розвиток категоріальної структури професійної свідомості викладачів вищої школи.
7. Розробити психологічні профілі викладачів для груп з різним стажем роботи та виявити особливості розвитку компонентів категоріальної структури професійної свідомості викладачів вищої школи.
Об'єкт дослідження: свідомість викладачів вищої школи.
Предмет дослідження: особливості категоріальної структури професійної свідомості викладачів вищої школи.
Методологічну основу дослідження склали положення, пов'язані з розробленою у вітчизняній психології теорією єдності психіки і діяльності (Б.Г. Ананьєв, Л.С. Виготський, П.І. Зінченко, О.Ф. Іванова, Г.С. Костюк, О.М. Леонтьєв, Б.Ф. Ломов, С.Д. Максименко, С.Л. Рубінштейн та ін.); системний підхід у психології (П.К. Анохін, М.О. Бернштейн, С.П. Бочарова, Б.Ф. Ломов, С.Д. Максименко); теоретичні положення генетичної психології та психофізіології (Л.С. Виготський, Т.П. Вісковатова, С.Д. Максименко, Л.Ф. Шестопалова, А.І. Шинкарюк,); системно-структурний підхід щодо вивчення психологічної готовності особистості до професійної діяльності (О.М. Бандурка, С.П. Бочарова, О.В. Землянська, Е.Ф. Зеєр, Є.О. Клімов, В.У. Кузьменко, А.К. Маркова, Л.М. Мітіна, Т.О. Піроженко, В.А. Семиченко, Н.В. Чепелєва); основні положення психологічних теорій свідомості (Б.Г. Ананьєв, О.Ф. Бондаренко, Ф.Є. Василюк, В.П. Зінченко, О.М. Леонтьєв, Ю.Б. Максименко, В.М. Мясищев, А.В. Петровський, С.Л. Рубінштейн, Ю.М. Швалб); психосемантичний підхід до вивчення свідомості людини (О.Ю. Артем’єва, Л.В. Засєкіна, З.О. Кіреєва, О.М. Лозова, В.Ф. Петренко, С.М.Симоненко, В.О. Скребець, О.Г. Шмельов), гендерні та статеворольові підхіди у психології (І.С. Кон, О.С. Кочарян); наукові уявлення про особистість професіонала та її свідомість (В.І. Барко, Л.Ф. Бурлачук, Ж.П. Вірна, О.В. Мамічева, В.О. Моляко, Є.М. Потапчук, О.П. Саннікова, О.Д. Сафін, О.Г. Солодухова, В.В. Третьяченко, Т.Б. Хомуленко, Н.Ф. Шевченко, С.І. Яковенко, Т.С. Яценко); теоретичні положення щодо інноваційних процесів в освіті (В.Й. Бочелюк, І.А. Зязюн, М.В. Кларін, В.М. Мадзігон, О.В. Попова).
Методи дослідження. Використано комплекс взаємодоповнюючих методів дослідження: теоретичні: системний і семантичний аналіз, абстрагування, узагальнення, порівняння, систематизація і класифікація отриманої інформації та її інтерпретація, структурно-функціональне моделювання; емпіричні: методи психодіагностичного обстеження, метод порівняльного аналізу отриманих результатів, експертна оцінка. Психолого-діагностичне обстеження включає низку психодіагностичних методик, спрямованих на дослідження компонентів які впливають на розвиток категоріальної структури професійної свідомості викладачів вищої школи, а саме:
- мотиваційно-ціннісний компонент вивчався за допомогою методик: «Діагностика спрямованості особистості» Б. Басса; «Діагностика міжособистісних стосунків» Т. Лірі; «Задоволеність обраною професією» А.О. Реана (модифікація В.О. Ядова, Н.В. Кузьміної); «Діагностика рівня сформованості мотиваційно-ціннісного компонента ставлення до педагогічної діяльності» А.О. Реана та В.О. Якуніна; «Оцінювання мотивації педагогічної діяльності» К. Замфір (модифікація А.О. Реана);
- емоційно-вольовий компонент вивчався за допомогою методик: «Дослідження рівня суб'єктивного контролю» Дж. Роттера; особистісний опитувальник FPI (форма В); тест самоактуалізації Л.Л. Гозмана, М.В. Кроза, М.В. Латинської; «Діагностика рівня емоційного вигорання» В.В. Бойка; «Діагностика рівня емпатичних здібностей» В.В. Бойка; «Оцінювання емоційно-вольових якостей» В.В. Бойка;
- комунікативна та психологічна культури вивчалися за допомогою методик: «Потреба у спілкуванні» (Ю.М. Орлов, Л.П. Орлова, В.І. Шкуркін), «КОЗ-1» (модифікація Б.О. Федоришина та В.В. Синівського), «Вивчення здібностей до самоуправління у спілкуванні» В.В. Бойка, “Психологічна культура особистості” О.І. Моткова;
- когнітивний компонент вивчався за допомогою методик: «Діагностика індивідуального ступеня виразності рефлексії» (А.В. Карпов); «Визначення коефіцієнту рівня інтелекту IQ» (Г. Айзенк); «Визначення параметрів короткочасної пам'яті при відніманні із заданого числа»; «Визначення показників оперативної пам'яті»; «Визначення граничної частоти злиття світлових імпульсів у ручному режимі» (ГЧЗСІ); «Вимір часу простої реакції на світлову і звукову стимул-реакцію в режимі одиничного виміру»; «Визначення концентрації уваги на основі цифрової таблиці за методикою Шульте»;
- виявлення особистісних конструктів професійної свідомості викладачів вищої школи, їх концептуальних уявлень про ідеальний образ викладача-професіонала ВНЗ на підставі аналізу своїх професійно важливих якостей і змісту своєї діяльності відбувалося за методиками: методика репертуарних ґрат Дж. Келлі; методика семантичного диферінціалу Ч. Осгуда; «Тест особистісних конструктів» у модифікації О.Г. Шмельова; «Тест смисложиттєвих орієнтацій» (СЖО), адаптований Д.О. Леонтьєвим.
методи математичної статистики – t-критерій Стьюдента, кореляційний аналіз за Спірменом. кластерний і факторний аналіз. Одним із основних методів вивчення категоріальної структури професійної свідомості викладачів виступив метод моделювання семантичних структур.
Досліджувана вибірка – дослідження виконувалось у вищих закладах освіти: Краматорському економіко-гуманітарному інституті (n = 145); Уманському державному педагогічному університеті ім. Павла Тичини (n = 125); Горлівському державному інституті іноземних мов (n = 139); університеті економіки і права «КРОК» (м. Київ) (n = 52); Донбаській державній машинобудівній академії (м. Краматорськ) (n = 69). Всього було задіяно 173 слухачів магістратури, 357 викладачів, з яких зі стажем роботи до десяти років – 121 особа, викладачів зі стажем роботи десять - двадцять років – 117 осіб, викладачів зі стажем роботи понад двадцяти років – 119 осіб. Загальна вибірка досліджуваних становила 530 осіб, з них 57 чоловіків і 473 жінки, віком від 23 до 55 років. Дослідження здійснювалось упродовж 2007–2012 років. Ґендерні особливості викладачів не аналізувалися, оскільки серед викладачів чоловіків значно менше, ніж жінок.
Наукова новизна одержаних результатів полягає в тому, що вперше:
• створено теоретичну модель категоріальної структури професійної свідомості викладачів вищої школи, яка відображає суб’єктивний підхід викладача до об’єктів своєї діяльності та психологічні механізми, які розкривають динаміку розвитку новоутворень у свідомості викладачів; стратегію розвитку професійної свідомості викладачів, яка складається з серії програм, спрямованих на розвиток професійної свідомості на основі гармонізації внутрішніх і зовнішніх чинників розвитку викладачів;
• розроблено концепцію категоріальної структури професійної свідомості викладачів вищої школи, в якій показано, що категоріальна структура є психологічним утворенням, у якому інтегруються науково-теоретичні знання, професійні цінності, програми професійних дій, а також моральні цінності, норми, ідеали та еталони позитивного ставлення до професійної діяльності, знання про себе як про представника певної професії; психологічний профіль особистості викладача з різним досвідом професійної діяльності;
• виявлено функціональну роль компонентів, які впливають на розвиток категоріальної структури професійної свідомості викладачів, таких як: мотиваційно-ціннісний, емоційно-вольовий, когнітивний, психологічна та комунікативна культури, самовідношення й рефлексія; систему конструктів професійної свідомості викладачів; структурно-змістовий розподіл особистісних конструктів викладачів; критерії, показники та рівні сформованості професійної свідомості викладачів, що відображають структурно-змістовний бік професійної свідомості (дієвість професійних знань, характер педагогічних цінностей, рівень професійно значимих якостей особистості, рівень професійних самооцінок); характеризують потребнісно-мотиваційний аспект свідомості (рівень пізнавальних і особистісних потреб, професійну мотивацію, рівень педагогічних здібностей, рівень професійних домагань); розкривають функціонально-поведінковий бік професійної свідомості (рівень саморегуляції поведінки, рівень професійної активності);
• встановлено, що категоріальна структура особистості викладача знаходиться в постійній взаємодії з макро- й мікросоціальним середовищем і окремими значимими людьми; психосемантичний підхід орієнтує на реконструкцію суб’єктних систем значень категорій у свідомості й особистісного досвіду; зміна семантичного простору особистості викладача залежить від змін у професійному досвіді та розвитку компонентів, які впливають на категоріальну структуру професійної свідомості викладачів: мотиваційно-ціннісну, емоційно-вольову, когнітивного компонентів, комунікативної та психологічної культури;
• виділено об’єктивні та суб’єктивні детермінанти професійної свідомості викладачів; об’єктивними детермінантами є соціальні інститути та соціум, які впливають на становлення й розвиток професійної свідомості й обумовлюють процеси соціалізації та культуризації; суб’єктивні: потреби, мотиви, інтереси, орієнтації, емоційно-вольові та комунікативні якості, що усвідомлено розвиваються на основі притаманних людині здібностей, а також набір відповідних цим прагненням і здібностям умінь і стійких навичок поведінки, саморегуляції, самоорганізації, що постійно проявляються й потребують розвитку. Найважливішими суб’єктивно психологічними чинниками, що впливають на розвиток професійної свідомості викладачів, є система одержаних ним понять-категорій і принципів, на яких будується категоріальна структура їх професійної свідомості;
• поглиблено уявлення про розвиток категоріальної структури професійної свідомості викладачів шляхом включення до змісту даного феномена наступних його характеристик: розвиток смислових та професійних ресурсів особистості викладача відбувається в ході взаємодії компонентів внутрішньої й зовнішньої діяльності, рушійною силою розвитку виступає прагнення викладачів до саморозвитку, яке досягається у процесі урівноваження особистісних смислів, внутрішніх ресурсів та зовнішніх умов; ефективність розвитку зумовлена широтою мотиваційно-ціннісного, емоційно-вольового, когнітивно-смислового орієнтування викладачів; безперервність процесу підтримується новоутвореннями, які створюють нові ресурси й умови розвитку на кожному етапі професійної діяльності викладачів.
дістали подальшого розвитку положення:
• про системну організацію щодо визначення особливостей категоріальної структури професійної свідомості викладачів;
• про систему психологічних чинників, які впливають на розвиток категоріальної структури професійної свідомості викладачів;
• про напрями та методи психологічного супроводу розвитку категоріальної структури професійної свідомості викладачів.
Практичне значення одержаних рультатів полягає в тому, що розроблені нові дослідницькі інструменти: модифіковані психосемантичні методики: тест „Особистісних конструктів” Дж. Келлі (у модіфікації О.Г. Шмельова) для виявлення специфіки категоризації концептуальних уявлень у процесі професіоналізації викладача; методика семантичного диферінціалу (Ч. Осгуда) для вивчення професійних уявлень викладачів про ідеальний образ „викладач-професіонал”, розроблені: психокорекційні методики, рефлексивний практикум та соціально-психологічний тренінг удосконалення компонентів, які впливають на розвиток професійної свідомості викладачів; спецкурс „Розвиток професійної свідомості викладачів вищої школи”, навчально-методичний комплекс з дисциплін: «Психологія професійної свідомості», «Психосемантичний аналіз індивідуальних особливостей особистості»; лабораторний комплекс для вивчення та розвитку когнітивних процесів професійної свідомості при кафедрі психології Краматорського економіко-гуманітарного інституту (патент України на винахід: № 26755 «Пристрій для виміру психофізіологічних параметрів» автори О.А. Гульбс, О.К. Польшин).
Результати дослідження можуть бути використанні у процесі викладання психологічних дисциплін студентам психологічних, педагогічних спеціальностей; у процесі професійної підготовки фахівців у галузі освітнього менеджменту; при розробці нових психодіагностичних методик для визначення ефективності використання різних напрямів психологічного супроводу розвитку категоріальної структури професійної свідомості майбутніх викладачів в умовах ВНЗ.
Комплекс методів визначення рівня розвитку професійно важливих властивостей викладачів; практичні рекомендації по визначенню фахової придатності викладачів до професійної діяльності з урахуванням категоріальної структури професійної свідомості й рівня розвитку компонентів, які на неї впливають; система психокорекційних занять з розвитку та корекції категоріальної структури професійної свідомості викладачів упроваджена в професійну підготовку студентів зі спеціальності „Психологія” Університету економіки та права «КРОК», м. Київ (Довідка про впровадження від 29.06.2010 р.), Донбаської державної машинобудівної академії, м. Краматорськ (Акт упровадження № 022-05-1110 від 24.06.2010 р.), Уманського державного педагогічного університету ім. Павла Тичини (Довідка про впровадження від 21.04.2010 р.).
За темою дослідження автором розроблено спецкурс: «Психосемантичний аналіз індивідуальних особливостей особистості» та навчальний посібник «Психологія професійної свідомості викладачів вищої школи» які впровадженні у Краматорському економіко-гуманітарному інституті (Акт упровадження № 15 від 23.04.2010 р); Горлівському державному інституті іноземних мов (Акт упровадження № 17 від 12.05.2010 р.) та на курсах підвищення кваліфікації викладачів середньої ланки міського відділу освіти м. Краматорська.
Особистий внесок здобувача у спільних публікаціях методичних посібників є наступне: у методичному посібнику «Математичні методи в психології» розроблено частину першу (п. 6, 7, 8) і частину другу; у навчальному посібнику «Психологія свідомості викладачів вищої школи» належить основна ідея посібника, його зміст та розробка першої частини; у «Психологическом практикуме ПТК „Психо-тест”» розроблено розділ 1, 4 та параграфи 4.1, 4.3, 4.4.; у посібнику «Матеріали для перевірки результатів самостійної роботи слухачів та якості перепідготовки спеціалістів зі спеціальності «Менеджмент освіти, 7.050201», «Психологія, 7.040101» розроблено розділ 2.2. та параграфи 3.1, 3.3, 3.4.; у посібнику «Практична психологія навчально-виховного процесу» розроблено розділ 1.1; у посібнику «Навчально-методичне забезпечення перепідготовки спеціалістів зі спеціальності «Психологія» розроблені параграфи: 3.1, 3.3, 3.7, 3.8, 4.1, 4.6, 4.15; у навчальному посібнику «Психологія особистості: теорія і практика» авторові належать основна ідея його змісту, розроблені перший, другий розділи та додатки.
У розробці лабораторного комплексу «Психо-Тест», у співавторстві з О.К. Польшиним, автору належить обґрунтування напрямків роботи комплексу, розробка технічного завдання на конструювання тестів дослідження пізнавальних процесів та технології використання в навчальній та дослідницькій роботі.
Апробація результатів дисертації. Основні теоретичні положення та отримані в ході дослідження результати пройшли апробацію на 22 міжнародних науково-практичних конференціях: „Актуальні наукові проблеми управління у перехідний період співробітництва України і Китаю” (м. Донецьк, 2004 р.); „Інтеграція системи вищої освіти України до загальноєвропейського освітнього простору” (м. Рівне, 2006 р.); „Україна на шляху інноваційного розвитку економіки, суспільства, особистості” (м. Краматорськ, 2007 р.); «Соціально-психологічні проблеми гендерної стратифікації суспільства» (м. Луганськ, 2008 р.) „Професіоналізм педагога. Інноваційні підходи до процесу його формування” (м. Київ, 2008 р.); «Соціально-психологічні проблеми трансформації сучасного суспільства» (м. Луганськ, 2009 р, 2010 р.) «Психологические технологии в экстремальных видах деятельности» (м. Донецьк, 2009, 2010 р.); «Матеріали ІІ Всеукраїнського психологічного конгресу, присвяченого 110 річниці від дня народження Г.С. Костюка» (м. Київ, 2010 р.), «Актуальні проблеми сучасної психології: теорія і практика» (м. Горлівка, 2010 р.), «Культурно-історичний та соціально-психологічний потенціал особистості в умовах трансформаційних змін у суспільстві» (м. Одеса, 2010 р.), «Психологічні проблеми творчості» (м. Київ, 2010, 2011 р.); «Соціально-психологічне забезпечення правоохоронної діяльності: теоретичні та прикладні аспекти» (м. Харків, 2011 р.); „Психологічні особливості особистості в умовах трансформації суспільства” (м. Макіївка, 2012 р.); „Психология и педагогика: методика и проблемы практического применения” (г. Новосибірськ, 2010 р.), „Человек и транспорт. Психология. Экономика. Техника”, (г. Санкт-Петербург, 2010 р.), „Психология творчества: наследие Я.А. Пономарева и современные исследования” (г. Пермь, 2010 р.), „Актуальные вопросы современной психологии и педагогики” (г. Челябинск, 2011 р.), „Вопросы научного образования с гуманитарных, социальных и психологических специальностей” (г. Москва, 2011 р.), „Актуальные вопросы педагогики и психологии” (г. Новосибирск, 2011 р.), а також на розширених засіданнях кафедри психології Краматорського економіко-гуманітарного інституту, кафедри диференціальної та спеціальної психології Одеського національного університету ім. І.І. Мечникова.
Структура дисертації. Дисертація складається зі вступу, п’яти розділів, висновків та списку літератури (375 найменувань) і 17 додатків. У тексті дисертації міститься 47 таблиці, 36 рисунків на 76 стор. Загальний обсяг роботи становить 520 стор., з них основного тексту – 409 стор.

Список литературы

ВИСНОВКИ

У дисертації теоретично узагальнено та емпірично досліджено проблему категоріальної структури професійної свідомості викладачів вищої школи, визначені її зміст, функціональна роль, закономірності та системна організація розвитку професійної свідомості викладачів. Результати дослідження дали підставу зробити наступні висновки:
1. Звернення до смислової сфери особистості для розуміння закономірностей розвитку категоріальної структури професійної свідомості викладачів дозволило виявити сутність цього явища, та аналізувати різні її аспекти. Професійна свідомість розглядається як провідна категорія, що реально відображає суть процесу професійного становлення й розвитку фахівця і є психологічним утворенням, у якому інтегруються професійні цінності, науково-теоретичні знання, програми професійних дій, а також знання людини про себе як про представника певної професії. Професійна свідомість викладача вищої школи стимулює особистість до засвоєння моральних цінностей, норм, ідеалів та еталонів позитивного ставлення до професійної діяльності. Створена теоретична модель категоріальної структури професійної свідомості викладачів вищої школи відображає суб’єктивний підхід викладача до об’єктів своєї діяльності та психологічні механізми, які розкривають динаміку розвитку новоутворень у свідомості викладачів, стратегію розвитку професійної свідомості викладачів.
2. Узагальнюючи різні теоретичні підходи до категоріальної структури професійної свідомості викладачів, визначено зміст компонентів, які впливають на розвиток професійної свідомості викладачів: мотиваційно-ціннісний, емоційно-вольовий, когнітивний, психологічна й комунікативна культура, самовідношення, рефлексія, інноваційна рефлексія. Мотиваційно-ціннісний компонент здійснює регуляцію викладачем своєї поведінки й діяльності відповідно до педагогічних норм, визначає можливість саморегуляції поведінки, здатність приймати самостійні рішення, управляти й контролювати свою поведінку. Емоційно-вольовий компонент відображає ставлення суб'єкта до професійної діяльності викладача, до себе як фахівця, або до окремих професійно значущих якостей своєї особистості й діяльності у зв'язку з його потребами і мотивами. Когнітивний компонент є процесом відображення викладачем образу професійно-педагогічної реальності, усвідомлення себе у професії й розвитку професійних якостей, необхідних для здійснення професійно-педагогічної діяльності. Ефективність впливу психологічних компонентів на розвиток категоріальної структури професійної свідомості зростає, коли вони виступають єдиною взаємопов'язаною системою.
У соціальному житті об’єктивними чинниками розвитку професійної свідомості особистості викладача є соціальні інститути та соціум, які впливають на становлення й розвиток професійної свідомості й обумовлюють процеси соціалізації та культуризації. Найважливішими суб’єктивно психологічними чинниками, які впливають на розвиток професійної свідомості викладачів, є система одержаних ним понять-категорій і принципів, на яких будується категоріальна структура їх професійної свідомості.
3. Категоріальна структура професійної свідомості викладачів розглядається як універсальне поняття, що утворює «модель світу», завдяки якій особистість сприймає дійсність і будує образ світу, що існує в її свідомості і об'єднує індивідуальні особистісні якості, професійний досвід, рефлексію засобів професійної діяльності, як внутрішніх, у вигляді знань, умінь, навичок так і зовнішніх, регулюючих стретегію поведінки викладачів. Професійна свідомість викладачів виступає динамічною системою, що розвивається в педагогічному середовищі і змінює уявлення викладачів згідно з досвідом їх педагогічної діяльності. Процес відображення професійно-педагогічної реальності й пізнання професії, усвідомлення себе у професії й розвитку професійних якостей, необхідних для здійснення педагогічної діяльності, реалізує когнітивну сферу професійної свідомості викладачів. Вивчення категоріальної структури професійної свідомості викладачів дозволяє визначити наступні функції категоризації, серед яких виділено підтримку розвитку у викладачів: «Я»-концепції, самовідношення, самооцінки, стильових стратегій поведінки викладача та його цінностей, смислових утворень, рефлексії, що потребує виходу за межі вузькотехнічного розуміння професійної діяльності викладачів вищої школи у сферу їх професійної свідомості. На підставі засвоєння загальнонаукових і моральних категорій формуються професійно важливі категоріальні поняття викладача, що складають основу категоріальної структури його професійної свідомості. Ці категорії знаходяться в постійному розвитку.
4. Сутністю концепції категоріальної структури професійної свідомості викладачів вищих навчальних закладів є наступне: категоріальна система особистості знаходиться в постійній взаємодії з макро- й мікросоціальним середовищем і окремими значимими людьми; психосемантичний підхід орієнтує на реконструкцію суб’єктних систем значень, категорій свідомості й особистісного досвіду, крізь призму яких викладач бачить навколишній світ; зміна семантичного простору особистості викладача залежить від професійного досвіду та рівня розвитку мотиваційного, афективного, когнітивного компонентів категоріальної структури професійної свідомості викладачів. Запропонована змістовна модель розвитку професійної свідомості викладачів яка включає: принципи, психологічні умови та провідні напрями розвитку професійної свідомості викладачів. В основу побудови змістовної моделі покладені наступні наукові принципи: детермінізму, розвитку, гуманізації, системності, єдності теорії і практики, діяльнісного підходу. У змістовній моделі розвитку професійної свідомості викладачів вищої школи визначено, що процес розвитку професійної свідомості викладача вищої школи відбувається успішно за наявності наступних психологічних умов: науковий, рефлексивний та інноваційний характер діяльності викладачів; формування професійної ідентичності, Я-концепції викладача та її реалізація в професійній діяльності, професійної компетентності, психологічної та комунікативної культури; формування інноваційної рефлексії.
5. Розроблені критерії оцінки рівня сформованості професійної свідомості викладачів об’єднано в наступні групи: 1) критерії, що відображають структурно-змістовний бік професійної свідомості (дієвість професійних знань, характер педагогічних цінностей, рівень професійно значущих якостей особистості та професійних самооцінок); 2) критерії, що характеризують мотиваційні компоненти, які впливають на розвиток професійної свідомості (рівень пізнавальних і особистісних потреб, професійна мотивація, рівень педагогічних здібностей, рівень професійних домагань); 3) критерії, що розкривають функціонально-поведінковий бік професійної свідомості (рівень саморегуляції поведінки та професійної активності). Ці критерії враховуються в структурно-функціональній схемі компонентів, які впливають на розвиток категоріальної структури викладачів.
6. Розроблений: комплекс психодіагностичних методів емперічного дослідження категоріальної структури професійної свідомості викладачів дозволив вивчити основні компоненти, які впливають на розвиток категоріальної структури професійної свідомості викладачів. Одержані дані показують, що з накопиченням теоретичних знань і практичного досвіду значно зростає рівень адекватної мотивації до професійної діяльності. Професійна мотивація викладача, спрямовуючи його діяльність на певні соціально-освітні завдання, закріплюється та розвивається залежно від досвіду роботи, свідомого оцінювання суб’єктом своєї професійної придатності й особистісних перспектив. Особливості когнітивних механізмів професійної свідомості викладачів свідчать про перевагу середнього рівня інтелекту у всіх групах досліджуваних, що є достатнім показником для навчання і професійної діяльності в освітній сфері. Серед досліджуваних є певна група осіб з високим інтелектом, які спроможні оптимально використовувати свій розумовий потенціал.
Вивчення семантичних конструктів викладачів показує, що конструкти професійних уявлень доповнюються й уточнюються у процесі набуття професійного досвіду. Особливості емоційної саморегуляції викладачів, доводить здатність більшості з них до регуляції своїх емоційних станів у ситуації впливу стресчинників. Разом з тим не значна частина випробовуваних відчуває певні труднощі в емоційній витримці, що вказує на необхідність проведення спеціальних тренінгів для розвитку протидії входження у стресовий стан.
Рівень розвитку комунікативних здібностей викладачів свідчить про досить високий коефіцієнт здатності викладачів до спілкування і взаємодії, тоді як коефіцієнт організаторських здібностей досягає переважно лише середнього рівня. Це зумовлено змістом професійного досвіду, який не у всіх викладачів спрямований на виконання організаторських функцій. Вирішення проблеми розвитку категоріальної структури професійної свідомості викладачів важливо в контексті оптимізації їх психологічної культури, яка забезпечує: зростання творчого потенціалу, ефективну соціальну взаємодію, становлення професійно-важливих якостей і умінь, що обумовлює зростання ефективності їх професійної діяльності.
Застосування психологічних практик, соціально-психологічного тренінгу, професійно-рефлексивного практикуму дозволило ефективно розвивати компоненти, які впливають на розвиток категоріальної структури професійної свідомості викладачів.
7. Виділені структури семантичних ознак (конструктів) ставлення викладачів до образу „викладач-професіонал” об’єднані за ознаками конструктів у групи-кластери на основі сумарних матриць викладачів з різним стажем роботи. Перший семантичний кластер відображає структурно-функціональні аспекти професійної діяльності викладачів вищої школи, другий семантичний кластер віддзеркалює ціннісну характеристику особливостей професійної діяльності щодо образу „викладач-професіонал”. Аналізуючи сумарні матриці викладачів з різним досвідом роботи, виділено чотири фактори оцінювання образу „викладач-професіонал”: прагматичний (оцінювання виконання професійних функцій); професійно-оцінювальний (оцінювання професійно важливих якостей викладача); загально оцінювальний за ефективністю діяльності (оцінювання індивідуального стилю діяльності); індивідуально-особистісний (оцінювання індивідуально-особистісних якостей викладача). Найбільш значущим для всіх викладачів є оцінювання виконання професійних функцій, а на другому місці є оцінювання наявності у фахівця професійно важливих якостей.
Емпіричне дослідження професійно важливих якостей діяльності викладачів та урахування конструктів категоріальної структури їх професійної свідомості дозволило побудувати узагальнені психологічні профілі, які відображають систему уявлень викладачів з різним професійним досвідом про образ „викладач-професіонал” в оцінюванні за критеріями: емоційно-вольового; мотиваційно-ціннісного; когнітивного компонентів; психологічної та комунікативної культури.
Встановлено закономірність, що в ході набуття професійного досвіду викладачами вищої школи їх категоріальна структура свідомості змінюється. Це проявляється у вигляді зміни фаз уявлень викладачів про образ „викладач-професіонал”. Виявлено три фази: перша фаза - прагматизму, на якій провідними детермінантами свідомості є уявлення про вибір і закріплення свого місця у професійному соціумі на основі як наявних професійних навичок, так й індивідуально-особистісних властивостей, що характерно для майбутніх викладачів та викладачів зі стажем роботи до десяти років. Друга фаза - фаза професіоналізації, провідними уявленнями свідомості є уявлення про успішність професійної діяльності, набуття професійного досвіду, що характерно для викладачів зі стажем роботи десять-двадцять років. Треття фаза - фаза концептуалізації, провідними факторами свідомості стають світоглядні, екзистенційні проблеми, вона є характерною для зрілого професіонала, у якого стійке самоставлення й самооцінка, стійка оцінка своїх взаємин з професійним та соціальним середовищем.
Перспективи подальшого розвитку роботи розглядаються в розширенні насиченості змісту категорії «професійна свідомість» викладачів вищої школи; у вивченні специфічності категоріальної структури професійної свідомості фахівців різних напрямів освітньої діяльності та психологічних практик розвитку категоріальної структури; у розробці компонентів які, впливають на розвиток категоріальної структури професійної свідомості викладачів різних напрямів.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Абульханова-Славская К.А. Стратегия жизни / К.А. Абульханова-Славская. – М.: Мысль, 1991. – 299 с.
2. Абульханова К.А. Психология и сознание личности. Проблемы методологии, теории и исследования реальной личности / К.А. Абульханова. – Воронеж: НПО “МОДЭК”, 1999. – 216 с.
3. Акмеологія з основами психології кар’єри: Навч. посібник / Укл. О.М. Гавалешко, В.В. Пасніченко, Т.А. Кривко. – Чернівці: Рута, 2004. – 84 с.
4. Акопов Г.В. Проблемы сознания в психологии: Учеб. пособие. / Г.В. Акопов. – М.: Изд-во МПСИ; Воронеж: Изд-во НПО "МОДЭК", 2004.  232 с.
5. Аллахвердов В.М. Сознание как парадокс (экспериментальная психология) / В.М. Аллахвердов. – СПб.: ДНК, 2000 – 517 с.
6. Алексюк А.М. Педагогіка вищої освіти України. Історія. Теорія: Підручник / А.М. Алексюк.  К.: Либідь, 1998.  560 с.
7. Ананьев Б.Г. Избранные психологические труды / Б.Г. Ананьев. – М.: Педагогика, 1980. – 230 с.
8. Ангеловски К. Учителя и инновации / К. Ангеловски.  М.: Просвещение, 1994.  159 с.
9. Анохин П.К. Биология и нейрофизиология условного рефлекса / П.К. Анохин. – М.: Медицина, 1968. – 547 с.
10. Анциферова Л.И. Личность с позиции динамического похода / Л.И. Анциферова. // Психология личности в социалистическом обществе (Личность и ее жизненный путь). – М.: Науки, 1990. – С. 7-17.
11. Артемьева Е.Ю. Психология субъективной семантики / Е.Ю. Артемьева. – М.: Изд-во Моск. гос. ун-та, 1980. – 126 с.
12. Асмолов А.Г. По ту сторону сознания: методологические проблемы неклассической психологии / А.Г. Асмолов. – М.: Смысл, 2002. – 480 с.
13. Астахова Е.В. Социальные характеристики кадрового потенциала высшей школы: украинский вариант / Е.В. Астахова. // Инновации в образовании. – 2003. – № 1. – С. 27-51.
14. Бажин К.С. Наука и образование в вузе: направления и пути интеграции: материалы 1 межвуз. конф. / К.С. Бажин и др.  Киров: Изд-во Вят. гос. гуманитар. ун-та , 2005. – 250 с.
15. Балл Г.А. Психология в рациогуманистической перспективе / Г.А. Балл.– К.: Основа, 2004. – С. 306-312.
16. Балабанова Л.М. Психолого-педагогічні проблеми студентського віку / Л.М. Балабанова. // Психологія: К.: НПУ, 1999. – Вип. 4 (7). – С 169 – 170.
17. Бандурка А.М. Професіоналізм і лідерство / А.М. Бандурка, С.П. Бочарова, Е.В. Землянская. – Х.: «ТИТУЛ», 2006. – 578 с.
18. Бандурка А.М. Психология власти: Учеб. пособие для вузов / А.М. Бандурка, В.А. Друзь. – Харьков: Ун-т внутр. дел, 1998. – 328 с.
19. Бандурка А.М. Юридическая психология / А.М. Бандурка, С.П. Бочарова, Е.В. Землянская. – Харьков: Изд-во Нац. ун-та внутр. дел, 2001. – 640 с.
20. Барко В.І. Професійний відбір кадрів до органів внутрішніх справ (психологічний аспект) [Монографія] / В.І. Барко. – К.: Ніка-Центр, 2002. – 385 с.
21. Батракова И.С. Теоретические основы организации педагогического процесса в современной школе / И.С. Батракова.  СПб., 1995.  37 с.
22. Бассин Ф.В. К развитию проблемы значения и смысла / Ф.В. Бассин. // Вопросы психологии. – 1973. – № 6. – С. 13-24.
23. Белоконь М.А. Влияние изменений в социокультурной ситуации на личностные особенности и содержательный характер социально-психологического эталона преподавателя вуза у субъектов обучения / М.А. Белоконь. // Основные направления развития региональной системы социально-психологической поддержки населения: Материалы 12-й научно-практической конференции 22-23 апреля. – Краснодар: КГУ, 1999. – С. 15-21.
24. Беляева А.П. Интегративно-модульная педагогическая система профессионального образования / А.П. Беляева.  СПб., 1997.  226 с.
25. Беспалько В.П. Системно-методологическое обеспечение учебно-воспитательного процесса подготовки специалистов / В.П. Беспалько, Ю.Г. Татур.  М.: Высшая школа, 1989.  218 с.
26. Библер В.С. От наукоучения  к логике культуры: Два философских введения в XXI век. / В.С. Библер.  М.: Политиздат, 1991.  413 с.
27. Богданова І.М. Оновлення професійно-педагогічної підготовки майбутніх вчителів на основі застосування інноваційних технологій / І.М. Богданова. // Педагогіка та психологія.  1997.  № 4. – С. 174-184.
28. Бодалев А.А. О предмете акмеологии / А.А. Бодалев. // Психологический журнал. – 1993. – № 1. – С. 73-78.
29. Бойко В.В. Синдром "эмоционального выгорания" в профессиональном общении / В.В. Бойко. – СПб.: Питер-Пресс, 1999. – 210 с.
30. Бондаренко А.Ф. Основы психологии. Учебник для студентов гуманитарных вузов / А.Ф. Бондаренко. — К.: Освіта України, 2009. — 328 с.
31. Бочарова С.П. Психология и память. Теория и практика для обучения и работы / С.П. Бочарова. – Х.: Гуманитарный центр, 2007. – 384 с.
32. Бочарова С.П. Факторы формирования психологической культуры инженера-педагога / С.П. Бочарова. // Управління якістю професійної освіти: зб. наук. пр. – Донецьк: Лебідь. – 2001. – С. 176-178.
33. Бочарова С.П. Психологічні аспекти ефективності інженерної підготовки фахівців інженерно-педагогічного профілю / С.П. Бочарова. // Проблеми інженерно-педагогічної освіти: зб. наук. пр. – Вип. 1. – Х.: УІПА, 2001. – С. 107-110.
34. Бочелюк В.Й. Психологічні особливості управління інноваційними процесами в школі / В.Й. Бочелюк. – Дніпропетровськ: Січ, 2003. – 343 с.
35. Будянський М.Ф. Модель спеціаліста з вищою освітою: Концепція гуманізму в становленні та розвитку професійної освіти: Матеріали Міжнародної науково-практичної конференції 1-2 жовтня 1997 р. – Одеса, 1997. – С. 25-29.
36. Булах І.С. Психологічні аспекти міжособистісної взаємодії викладачів і студентів: навч. - метод. посіб. / І.С. Булах, Л.В. Долинська. – К.: НПУ ім. М.П. Драгоманова, 2002. – 114 с.
37. Бургин М.С. Инновации и новизна в педагогике / М.С. Бургин. // Советская педагогика.  1989. – № 12.  С. 36-40.
38. Бурдейна Л. Діалогічне спілкування як необхідна умова формування моральної культури студентської молоді / Л. Бурдейна. // Педагогіка і психологія професійної освіти. – 2004. – № 4. – С. 38 -46.
39. Бурков В.Н. Модели и методы управления организационными системами / В.Н. Бурков, В.А. Ириков.  М.: Наука, 1994.  269 с.
40. Бурлачук Л.Ф. Психологическая диагностика интеллекта и личности / Л.Ф. Бурлачук. – К.: Здоровье, 1989. – 168 с.
41. Брушлинский А.В. Гуманистичность психологической науки / А.В. Брушлинский. // Психологический журнал. – 2000. – № 3. – С. 14–23.
42. Бучек Л.І. Аналіз емоційної стійкості як прояву особливостей саморегуляції особистості: дис. ... канд.психол.наук: 19.00.01 / Л.І. Бучек – К., 1993. – 111 с.
43. Вакуленко В.М. Розвиток теорії і практики вищої педагогічної освіти України, Росії, Білорусі на основі акмеологічного підходу: [Монографія] / В.М. Вакуленко. – Луганськ: Альма-матер, 2007. – 496 с.
44. Василюк Ф.Е. Психология переживания / Ф.Е. Василюк. – М.: МГУ, 1984. – 196 с.
45. Вачков И.В. Введение в тренинговые технологии / И.В. Вачков. // Психологическое сопровождение выбора профессии. – М.: "Ось-89", 1998. – 224 с.
46. Вербицкий А.А. Активное обучение в высшей школе: контекстный подход: Метод. пособие / А.А. Вербицкий. – М.: Высш. шк., 1991. – 207 с.
47. Вершловский С.Г. Социально-педагогические проблемы развития профессиональной и общественной активности учителей / С.Г. Вершловский.  М.: АПН СССР, НИИ ООВ, 1988.  80 с.
48. Вилюнас В.К. Психологические механизмы мотивации человека / В.К. Вилюнас.  М.: Изд-во Московского ун-та, 1990.  288 с.
49. Вітюк Н.Р. Психологічні особливості комунікативних здібностей педагога / Н.Р. Вітюк. // Збірник наукових праць: філософія, соціологія, психологія. – Івано-Франківськ: Плай, 2000. – Вип. 5. – Ч. 2. – С. 32-37.
50. Вірна Ж.П. Мотиваційно-смислова регуляція у професіоналізації психолога: [монографія] / Ж.П. Вірна. – Луцьк: Ред-вид. «Вежа» Волин. держ. ун-ту ім. Лесі Українки, 2003. – 320 с.
51. Вировере А. Методика Дж. Келли в исследовании студенческих групп. Когнитивные стили: Тез. научно-практического семинара /А. Вировере – Таллин, 1986. – C. 148-151.
52. Вісковатова Т.П. Проблема ґенезу, діагностики і психолого-педагогічної корекції затримки психічного розвитку у дітей (на прикладі несприятливого впливу природних і антропогенних чинників): автореф. дис. на здобуття наук. ступеня д-ра психол. наук: 19.00.08 – Спеціальна психологія / Т.П. Вісковатова; Інститут спеціальної педагогіки АПН України. – К, 1997. – 34 с.
53. Водзинская В.В. Понятие установки, отношения и ценностные ориентации / В.В. Водзинская. // Философские науки. – 1988. – № 2. – С. 48-54.
54. Воронова В.Г. Гуманитарно-аксиологические основы постдипломного образования педагога / В.Г. Воронцова.  Псков, 1997.  421 с.
55. Вундт В. Проблема психологии народов / В. Вундт. – М.: "Космос", 1979. – 347 с.
56. Выготский Л.С. Психология развития как феномен культуры : избранные психологические труды / Л.С. Выготский. – Воронеж : Модэк; Москва : Институт практической психологии, 1996. – 512 с.
57. Выготский Л.С. Избранные психологические исследования / Л.С. Выготский. – М.: 1956. – 341 с.
58. Гегель Г.В. Феноменологія духу – Гегель Г.В. [пер. з нім. П. Таращук, наук. ред. пер. Ю. Кушаков]. – К. : Вид-во Соломії Павличко «Основи», 2004. – 548 с.
59. Гегель Г.В.Ф. Основи філософії права або природне право і державознавство / Г.В.Ф. Гегель. – К.: 2000. – 96 с.
60. Герасимова Н.Є. Внутрішньоособистісні конфлікти в процесі соціальної адаптації студентів до умов вищих навчальних закладів: дис. ... канд. психол. наук: спец. 19.00.07 / Герасимова Наталія Євгенівна. – К., 2004. – 196 с.
61. Герасина Л.Д. Современная высшая школа в условиях реформирования образования / Л.Д. Герасина. – Харьков: Люкс, 1993. – 120 с.
62. Гердер И.Г. Идеи к философии истории человечества / И.Г. Гердер. – М.: 1977. – 421 с.
63. Гершунский Б.С. Философия образования для XXI века (в поисках практико-ориентированных образовательных концепций) / Б.С. Гершунский. – М.: Совершенство, 1998. – 608 с.
64. Гиппиус С.В. Тренинг развития креативности. Гимнастика чувств / С.В. Гиппиус – СПб.: Речь, 2001. – 347 с.
65. Гиро А.И. Аттестация как фактор совершенствования профессионализма и стимулирования самообразования педагогических кадров / А.И. Гиро.  Минск, 1994.  54 с.
66. Гозман Л.Я. Психология эмоциональных отношений / Л.Я. Гозман. – М.: 1987. – 257 с.
67. Гордон Т. Терапевтические метафоры / Т. Гордон. – СПб.: 1995. – 124 с.
68. Горностай П.П. Теория и практика психологического консультирования: проблемний подход / П.П. Горностай, С.В. Васьковская. – К.: Наук. думка, 1995. – 128 с.
69. Гороховатская Н.В. Подготовка учителей европейской средней школы в условиях реализации инновационных образовательных процессов: Автореф. дис... канд. пед. наук. 13.00.01 / Н.В Гороховатская.  СПб., 1997.  18 с.
70. Грановская Р.М. Элементы практической психологии / Р.М. Грановская.  2-е изд.  Л.: Издательство Ленинградского университета, 1988  560 с.
71. Грейліх О.О. Підготовка майбутніх вчителів до міжособистісної професійної взаємодії: дис. … канд. психол. наук: спец. 19.00.07 / Грейліх Ольга Олексіївна. – К.: 2000. – 162 с.
72. Гура Т.Є. Концепти професійного егоцентризму вчителя / Т.Є. Гура. // Социальные технологии: актуальные проблемы теории и практики: Международный межвузовский сборник научных работ. – Киев – Москва – Одесса – За¬порожье: ГУ "ЗИГМУ", 2004. – Выпуск 22. – С. 74-82.
73. Гуревич П.С. Философия культуры / П.С. Гуревич. – М., 1994. – 345 c.
74. Давиденко Л.В. Формирование самоотношения личности учителя в ВУЗе / Л.В. Давиденко. // Гуманитарные и социально-экономические науки. Спецвыпуск «Педагогика». – Ростов-на-Дону: ИПО РГПУ, 2006. – № 2 – С. 129 - 136.
75. Давыдов В.В. О понятии личности в современной психологи / В.В. Давыдов. // Психологический журнал. – № 4. – 1988. – С. 22-32.
76. Данилова В. Как стать собой: Психотехника индивидуальности / В. Данилова. – Х.: Рубин, 1994. – 125 с.
77. Демина Л.Д. Психологическая культура личности: проблема становления и развития / Л.Д. Демина. // Сибирский социологический вестник. – 2003. – № 1. – С. 153 - 160.
78. Демина Л.Д. Психологическая культура личности: контекст субъективного переживания времени жизни / Л.Д. Демина, И.А. Ральникова. // Вестник Алтайской науки: проблемы социологии и психологии. – 2001. – № 1. – С. 78 - 87.
79. Деркач А.А. Акмеологические основы развития профессионала / А.А. Деркач. – М.: Издательство Московского психолого-социального института, 2004. – 752 с.
80. Джеймс У. Психология / У. Джеймс; под ред. Л.А. Петровской. – М.: Педагогика, 1991. – 368 с.
81. Донченко О.А. Архетипи соціального життя і політика (Глибинні регулятиви психополітичного повсякдення) / О.А. Донченко, Ю.В. Романенко. – К.: Либідь, 2001. – 334 с.
82. Дроздов О.Ю. Соціально-психологічні фактори динаміки агресивної поведінки молоді: дис. ... канд. психол. наук: спец. 19.00.05 / Дроздов Олександр Юрійович. – К., 2003. – 166 с.
83. Дубасенюк О.А. Професійна підготовка майбутнього вчителя до педагогічної діяльності [монографія] / О.А. Дубасенюк, Т.В. Семенюк, О.Є. Антонова. – Житомир: Житомир. держ. пед. ун-т, 2003. – 192 с.
84. Дубчак Г.М. Внутрішньоособистісні конфлікти студентів у період навчання у вузі: дис. ... канд. психол. наук: спец. 19.00.01 / Дубчак Галина Михайлівна – Чернівці, 2000. – 226 с.
85. Дьяков С.І. Семантика суб’єктності особистості. Матеріали 3-х Ірпінських міжнарод. науково-педагогічних читань: Проблеми гуманізації навчання у вищому закладі освіти / С.І. Дьяков. – Ірпінь: Національна академія ДПС України, 2005. – С. 312-316.
86. Дьяченко М.И. Психология высшей школы: учеб. пособие / М.И. Дьяченко, Л.А. Кандыбович. – 3-е изд., перераб. и доп. – Мн.: Университетское, 1993. – 368 с.
87. Євтух М.Б. Основні напрямки реформування вищої школи освіти в Україні / М.Б. Євтух // Гуманізація навчально-виховного процесу у вищій школі: мат-ли. наук. - практ. конф. (27-29 верес. 1999р.). – Слов’янськ: Словян. держ. пед. ін-т. – 1999. – С. 5-8.
88. Ермолаева Е.П. Преобразующие и идентифицирующие аспекты профессиогенеза / Е.П. Ермолаева. // Психологический журнал. – 1998. – № 4. – С. 80 - 88.
89. Ермолин В.В. Предпосылки формирования профессионального призвания / В.В. Ермолин. – Ростов-на-Дону, 1974. – 165 с.
90. Жалдак Л. Управління гуртуванням студентської групи // Освіта і управління. – 1999. – № 3. – С. 99 – 102.
91. Жигайло Н. Психологічні проблеми адаптації студентів-першокурсників і шляхи їх вирішення / Н. Жигайло. // Педагогіка і психологія професійної освіти. – 2004. – № 4. – С. 107 – 112.
92. Завлин П.Н. Косвенные методы стимулирования инновационной деятельности / П.Н. Завлин. // Наука и научное знание.  1999, № 1. – С. 59-65.
93. Загвязинский В.И. Проектирование региональных образовательных систем / В.И. Загвязинский. // Педагогика.  1999. № 5. – С. 8-13.
94. Зажирко М.П. Глибиннопсихологічні передумови активізації процесу спілкування (акмеологічний підхід): Автореф. дис. ... канд. психол. наук: спец. 19.00.07 / М.П. Зажирко. – К.: АПН України, Ін-т пед. і психол. проф. освіти, 1998. – 16 с.
95. Зазыкин В.Г., Чернышев А.П. Акмеологические проблемы профессионализма / В.Г. Зазыкин, А.П. Чернышев. – М.: РАГС, 1992. – 125 с.
96. Заир-Бек Е.С. Основы педагогического проектирования / Е.С. Заир-Бек.  СПб.: Образование, 1995.  234 с.
97. Зайцева І.В. Мотивація учіння студентів: монографія / І.В. Зайцева. – Ірпінь, 2000. –191 с.
98. Зарецкий В.К. Смысловая регуляция решения творческих задач / В.К. Зарецкий, А.Б. Холмогорова. // Исследование проблем психологии творчества. – М.: Институт психологии АН СССР, 1983. – С. 62-100.
99. Засєкіна Л.В. Структурно-функціональна організація інтелекту. [Монографія] / Л.В. Засєкіна. – Острог: Вид-во нац. ун-ту «Острозька академія», 2005. – 370 с.
100. Здравомыслов А.Г. Потребности. Интересы. Ценности / А.Г. Здравомыслов. – Л.: Изд-во ЛГУ, 1964. – 205 с.
101. Зеер Э.Ф. Психология личностно-ориентированного профессионального образования / Э.Ф. Зеер. – Екатеринбург: Изд-во Урал. гос. проф. - пед. ун-та, 2000. – 258 с.
102. Зинченко В.П. Аффект и интеллект в образовании / В.П. Зинченко. – М.: Тривола, – 1995. – 64 с.
103. Зинченко В.П. Психологические основы педагогики / В.П. Зинченко. – М.: Гардарики, 2003. – 275 с.
104. Зотова Н.К. Аттестация как способ повышения квалификации учителей: Автореф. дис... канд. пед. наук. 13.00.01. / Н.К. Зотова.  СПб., 1997.  16 с.
105. Зязюн І.А. Педагогічна майстерність. Підручник. І.А. Зязюн, Л.В. Карамущенко, І.Ф. Кривонос. – К.: Вища школа, 1997.– 349 с.
106. Іванова О.В. Оціночні еталони як засіб діагностики індивідуально-психологічних властивостей особистості: дис. ... канд. психол. наук: спец. 19.00.07/ Іванова Олена Володимирівна. – К., 1999. – 190 с.
107. Ильин Е.П. Мотивация и мотивы / Е.П. Ильин. – СПб.: Питер, 2000. – 512 с.
108. Инновации в образовании и социальные перемены // Материалы к конференции / Под ред. Ю.Н. Кулюткина, Л.И. Рожко, В.А. Соколовской.  СПб., 1993.  120 с.
109. Исаев Е.И. Становление и развитие профессионального сознания будущих педагогов / Е.И. Исаев, С.Г. Косарецкий, В.И. Слободчиков. // Вопросы психологии. – № 3. – 2000. – С. 35-47.
110. Іщенко Д. В. Психологія і педагогіка. Підручник / Д.В. Іщенко, С.Д. Максименко, Б.М. Олексієнко, О.Д. Сафін. – Хмельницький: Видавництво ВНЗ ПВУ, 1998. – 422 c.
111. Кваша В.П. Управление инновационными процессами в образования / В.П. Кваша.  Минск, 1994.  177 с.
112. Кадыкова Т.А. Особенности динамики ценностных ориентаций студентов-психологов: дис. … канд. психол. наук: спец. 19.00.01 / Кадыкова Тамара Анатольевна. – Донецк, 2002. – 207 с.
113. Кайрис Е.Д. Развитие эмпатии в профессиональном становлении студентов высших педагогических учебных заведений: дис. ... канд. психол. наук: спец. 19.00.07 / Кайрис Елена Дмитриевна. – К., 2002. – 244 с.
114. Калюжный А.А. Психология формирования имиджа учителя / А.А. Калюжный. – М.: Владос, 2004. – 222 с.
115. Кан-Калик В.А. Основы профессионально-педагогического общения / В.А. Кан-Калик. – Грозный. 1979. – 186 с.
116. Кант І. Критика чистого Розуму / Кант І.; [пер. з нім.]. – К.: Юніверс, 2000. – 504 с.
117. Карамушка Л.М. Психологія управління закладами середньої освіти: Монографія / Л.М. Карамушка. – К.: Ніка-центр, 2000. – 332 с.
118. Кириленко Т.С. Психологія: емоційна сфера особистості. навч. посіб. / Т.С. Кириленко. – К.: Либідь, 2007. – 256 с.
119. Киричук О.В., Коберник О.М. Психолого-педагогічне проектування навчально-виховного процесу / О.В. Киричук, О.М. Коберник. // Педагогіка та психологія.  № 4, 1996. – С. 4-9.
120. Климов Е.А. Психология профессионального самоопределения / Е.А. Климов – Ростов на Дону: Феникс,1996. – 512 с.
121. Киреева З.А. Развитие сознания, детерминированное временем. Монография. – Одесса, 2010. – 380 с.
122. Кисіль С.Г. Індивідуальний підхід у навчанні на основі обліку типологічних особливостей особистості фахівця / С.Г. Кисіль. // Проблеми інженерно-педагогічної освіти: зб. наук. пр. – Вип. 1. – Х.: УІПА, 2001. – С. 111-115.
123. Китаев-Смык Л.А. Психология стресса / Л.А. Китаев-Смык – М.: ВПА, 1983. – 367 с.
124. Кларин М.В. Инновационные модели обучения в зарубежных педагогических поисках / М.В. Кларин.  М.: Арена, 1995.  222 с.
125. Климов Е.А. Психология профессионала: Избр. психол. тр. – Москва-Воронеж: Ин-т практ. психологии, НПО «Модекс», 1996. – 400 с.
126. Клюев Е.В. Речевая коммуникация: успешность речевого взаимодействия: учеб. пособие для ун-тов и ин-тов / Е.В. Клюев. – М.: РИПОЛ КЛАССИК, 2002. – 317 с.
127. Коваленюк Т.П. Психология профессионального образования: Учебно-практ. пособие / Т.П. Коваленюк. – М.: МГАУ им. В.П. Горячки, 2001. – 69 с.
128. Коваленко А.Б. Психологія розуміння: [монографія] / А.Б. Коваленко. – К., 1999. – 184 с.
129. Коваль І.А. Психологічні особливості конфліктів у процесі спільної учбової діяльності студентів: дис. ... канд. психол. наук: спец. 19.00.07 / Коваль Ірина Андріївна. – К., 2003. – 161 с.
130. Коваль С.Б. Психологічні чинники розвивальної комунікативної ситуації у вищих навчальних закладах освіти : автореф. дис. на здобуття науков. ступеня канд. психол. наук / С.Б. Коваль. – Івано-Франківськ, 2001. – 20 с.
131. Колмогорова Л.С. Становление психологической культури школьника / Л.С. Колмогорова. // Вопросы психологии. – 1999. – № 1. – С. 83-91.
132. Коломинский Я.Л. Психология взаимоотношений в малых группах / Я.Л. Коломинский. – Минск, 2000. – 432 с.
133. Колот С.А. Психологические механизмы и условия формирования культуры эмоций студентов высших технических заведений образования: дис. ... канд. психол. наук: спец. 19.00.07 / Колот С.А. – Одесса, 1999. – 307 с.
134. Кон И.С. В поисках себя: Личность и ее самосознание / И.С. Кон. – М.: Политиздат, 1984. – 335 c.
135. Концепции психологической службы в системе непрерывного образования: метод. пособие [М.В. Удовенко, А.Г. Разумная, И.В. Каух] – Х., 2002. – 23 с.
136. Копець Л.В. Психологія особистості: Навч. посіб. для студ. вищ. навч. зал./ Л.В. Копець – К.: Вид. дім «Києво-Могилянська академія», 2007. – 460 с.
137. Коропецька О.М. Психолого-педагогічні умови ефективного міжособистісного спілкування вчителя і підлітка: дис. ... канд. психол. наук: спец. 19.00.07 / Коропецька О.М. – Івано-Франківськ, 1997. – 162 с.
138. Коротяєв Б.І., Курило В.С. Ціннісні пріоритети освіти у XXI столітті: інноваційний розвиток освітніх систем: мат-ли ІV Міжнародної науково-практичної конференції (3-5 жовтня 2007 р.) – Ч. 3. – С. 76-82.
139. Косарецкий С.Г. Психологические условия развития профессионального сознания будущих педагогов: Дис. ... канд. психол. наук: 19.00.07 / Косарецкий Сергей Геннадьевич – М., 1999. – 123 c.
140. Коссов Б.Б. Личность и педагогическая одаренность: новый метод / Б.Б. Косов. – М.: Изд-во Ин-та практической психологии, 1998. – 128 с.
141. Коссов Б.Б. Обобщенность содержания высшего образования как фактор его развития (личностно-развивающее образование) / Б.Б. Косов. // Вопросы психологии – № 6. – 1995. – С. 9-20.
142. Костюк Г.С. Навчально-виховний процес і психічний розвиток особистості / Г.С. Костюк. – К.: Радянська школа, 1989. – 608 с.
143. Кот Г.М. Психологічна культура керівників середніх навчальних закладів як об’єкт системного дослідження / Г.М. Кот. // Актуальні проблеми психології: зб. наук. пр. Ін-ту психол. ім. Г.С. Костюка АПН України; за ред. С.Д. Максименка, Л.М. Карамушки – К.: Міленіум, 2003. – Вип. 11. – С. 48-54.
144. Кот Г.М. Психологічна культура керівника: конфігурація рис особистості / Г.М. Кот. // Психологія: зб. наук. пр. – К.: НПУ ім. М. П. Драгоманова. – Вип. 23. – 2004. – С. 234 – 246.
145. Котляр Л.И. Влияние внутригрупповых отношений на волевое развитие личности (на материале подготовки будущих учителей): автореф. дис. ... канд. психол. наук: спец. 19.00.01 / Л.И. Котляр – Одесса, 1996. – 19 с.
146. Коул М. Культурно-историческая психология: наука будущего / М. Коул. – М., 1997. – 164 с.
147. Криличевский В.И. Общественные отношения как фактор развития системы образования / В.И. Криличевский.  СПб., 1997.  44 с.
148. Кричевский В.Ю. О некоторых направлениях развития теории управления школой / В.Ю. Кричевский. // Управление в образовании.  СПб.: Образование, 1996.  С. 68.
149. Кротенко В. И. Психологические особенности эмпатии подростков: дис. ...канд. психол. наук: спец. 19.00.07 / Кротенко В.И. – К., 2001. – 197 с.
150. Кузьменко В.У. Психологічні особливості професійної адаптації педагога (в умовах роботи із змінним контингентом слухачів) / В.У. Кузьменко. // Соціальна педагогіка і адаптивність особистості: Науково-методичне видання. – Суми: Мрія – ЛТД, 1994. – С. 97-104.
151. Кузьмина Н.В. Профессионализм педагогической деятельности / Н.В. Кузьмина, А.А Реан. – СПб.: 1993. – 418 с.
152. Кузьмина Н.В. Аттестация преподавателя и мастера производственного обучения / Н.В. Кузьмина, Г.И. Михайловская, М.Ю. Еремин, А.А. Реан.  СПб.: 1992.  68 с.
153. Кулюткин Ю.Н. Образование и личность / Ю.Н. Кулюткин // Проблемы образования в современной социокультурной ситуации: Материалы научно-практической конференции.  СПб.: 1996. – С. 3-6.
154. Кунц Г. Управление: Системный и ситуационный анализ управленческих функций / Г. Кунц, С.О. Доннел.  М.: 1981.  512 с.
155. Куценко Г.В. Когнітивний стиль особистості в структурі регуляції соціальної поведінки: автореф. дис. на здобуття наук, ступеня канд. психол. наук : спец. 19.00.01 / Г.В. Куценко. - К, 1998.  16 с.
156. Кучеренко С.М. Определение психологической готовности личности к профессиональной деятельности: дис... канд. психол. наук: спец. 19.00.01 / Кучеренко С.М. – Х., 2000.