Теоретико-правові засади кваліфікації контрабанди

Краткое описание

НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
«ОДЕСЬКА ЮРИДИЧНА АКАДЕМІЯ»

На правах рукопису
ДОПІЛКА Владислав Олексійович
УДК 343. 352 (477)

Теоретико-правові засади кваліфікації контрабанди

Спеціальність 12.00.08 – кримінальне право та кримінологія;
кримінально-виконавче право

Дисертація
на здобуття наукового ступеня
кандидата юридичних наук

Науковий керівник
МИРОШНИЧЕНКО Наталія Анатоліївна
кандидат юридичних наук, професор

Одеса – 2011
ЗМІСТ
Вступ…………………. . . . . . . . . . . . ………………………………………. . 3
РОЗДІЛ 1. Правова протидія незаконному переміщенню товарів через митний кордон України………………………………..………………………..16
1. 1. Становлення поняття «контрабанда» в історії законодавства України……………………………………………………………….….……….16
1. 2. Контрабанда – правопорушення міжнародного характеру……………..33
1. 3. Підстави криміналізації контрабанди.………………………………….....41
Висновки до розділу 1.………………………………………………..………..56
РОЗДІЛ 2. Основи кримінально-правової кваліфікації контрабанди…….....58
2. 1. Поняття кваліфікації контрабанди………………………………………...58
2. 2. Роль об'єкта та предмета в кваліфікації контрабанди…………………..67
2. 3. Кваліфікація за ознаками об'єктивної сторони контрабанди………….108
2. 4. Кваліфікація за суб'єктивними ознаками контрабанди………………..129
Висновки до розділу 2………………………………………………………...148
РОЗДІЛ 3. Окремі правила кваліфікації контрабанди…………….………...152
3.1. Кваліфікація контрабанди з урахуванням стадій її вчинення.……........152
3.2. Кваліфікація контрабанди за наявності кваліфікуючих ознак ..………..160
3.3.Розмежування контрабанди із суміжними складами злочинів у процесі кримінально-правової кваліфікації……………………………………………172
Висновки до розділу 3.………………………………………………………..187
ВИСНОВКИ……………………………………………………………............189
ДОДАТКИ...……………………………………………………………………194
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ…………………………………...210

Вступ
Актуальність теми. Демонополізація зовнішньоекономічної діяльності, вільний вихід на зовнішній ринок державних і приватних підприємств, створення численних об'єднань, фондів і вільних підприємств, інтенсифікація міграційних процесів, а також допущені помилки під час здійснення реформування економіки в Україні, призвели до створення умов для впровадження в економічні відносини злочинних елементів і стрімкого зростання економічних правопорушень і, в тому числі, злочинів, одним із різновидів яких є контрабанда. Це правопорушення характеризується кількісним і якісним зростанням. Збільшується кількість вчинених правопорушень. За даними Державної митної служби України протягом 2005р. порушено 312 кримінальних справ за фактом контрабанди на суму 319, 26 млн грн, 2006 р. – 281 кримінальну справу на суму 278, 09 млн грн, 2007 р. – 294 кримінальні справи на суму 421,03 млн грн, 2008 р. – 328 кримінальних справ на суму 5515,2 млн грн, 2009 р. – 318 кримінальних справ на суму 445,9 млн грн, 2010 р. – 377 кримінальних справ на суму 695 млн грн, за 5 місяців 2011 року – 157 кримінальних справ на суму 185 млн грн.
Необхідно зазначити, що статистичні дані «не відображають реальних масштабів і обсягу поширення контрабанди, слід враховувати високий рівень латентності цього злочину. За оцінкою багатьох дослідників фактично виявлені випадки складають один з десяти фактів контрабанди». Якісне зростання характеризується збільшенням злочинів, які вчиняються організованими групами, а також одними й тіж самими особами неодноразово. Контрабанду взято під контроль злочинними угрупованнями, які мають тісні міжнародні та міжрегіональні зв'язки.
Контрабанда визнається одним із головних дестабілізуючих чинників внутрішнього ринку України і негативно впливає на розвиток національної економіки, її стратегічних сфер. Протидія контрабанді сприяє виконанню Державного бюджету України.
Необхідність посилення процесу відшкодування майнових збитків, які спричиняються контрабандою, викликали до життя прийняття проекту Закону «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України (щодо гуманізації відповідальності за правопорушення у сфері господарської діяльності)» 2011 р.
Найважливішою є констатація стійкої тенденції збільшення випадків незаконного переміщення через митний кордон предметів, небезпечних для здоров'я людей, екологічної безпеки та культурного надбання. Підвищеною є суспільна небезпечність предметів контрабанди, вилучених із вільного обігу: зброї, боєприпасів, вибухових, спеціальних технічних засобів негласного отримання інформації, радіоактивних матеріалів, отруйних, сильнодіючих речовин; це має свій прояв і в тому, що часто контрабанда є кінцевою ланкою серед економічних злочинів, до яких можна віднести викрадення, хабарництво, незаконне вивезення капіталу з України під виглядом здійснення експортно-імпортних і фінансових операцій, легалізацію (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом, ухилення від сплати податків, зборів, інших обов’язкових платежів.
Актуальність дослідження обумовлена тим, що в умовах переходу України до ринкових відносин, активізації демократичних процесів, ствердження незалежності України виникає необхідність розвитку самостійної митної політики, формування ефективного та стабільного законодавства з метою протидії контрабанді та порушенню митних правил. Постійно зростаючі потреби практики обумовлюють необхідність конкретного дослідження соціально-правової проблематики боротьби з контрабандою.
Розвиток зовнішньоекономічних зв'язків, гармонізація законодавства різних галузей права у протидії контрабанді, вдосконалення кримінально-правових засобів та практики їх застосування обумовлюють необхідність розробки проблеми дослідження.
Конструкцію ст. 201 КК України не можна визнати досконалою. Різночитання сутності контрабанди як переміщення предметів через митний кордон України поза митним контролем або з приховуванням від нього, розмежування закінченого і незакінченого злочину, відповідальність учасників групи за попередньою змовою частково роз’яснено Пленумом Верховного Суду України у постанові № 8 від 03.06.2005 р. із змінами від 30.05.2008 р. «Про судову практику у справах про контрабанду та порушення митних правил».
Однак багато питань кримінально-правового змісту контрабанди залишаються не розв'язаними; в основному це стосується правового регулювання правовідносин, пов'язаних з незаконним переміщенням певних предметів через митний кордон, функціональних зв'язків адміністративно-правового та кримінально-правового регулювання протидії контрабанді, підстав відповідальності за цей злочин, особливостей застосування норм ст. 201 КК України, бланкетності диспозиції відповідної кримінально-правової норми, поняття предметів контрабанди, сутності визначень, пов'язаних з незаконністю їх переміщення через митний кордон України.
Зв'язок контрабанди з порушенням митних правил надає особливого значення проблемі кримінального проступку як самостійного правопорушення, на чому акцентується увага в науці кримінального права і заслуговує на аналіз у дисертаційній роботі. Розробці проблеми контрабанди і порушення митних правил присвячено багато досліджень, але на сьогодні вона залишається однією з дискусійних.
Серед учених, які присвятили праці проблемі контрабанди, слід назвати таких вітчизняних і зарубіжних авторів: П.П. Андрушко, О.І. Бойко, Б.В. Волженкін, В.О. Глушков, Н.О. Гуторова, С.А. Гадойбоєва, Д.Д. Давітадзе, О.М. Джужа, О.О. Дудоров, В.П. Ємельянов, В.М. Колдаєв, М.Й. Коржанський, В.М. Киричко, П.С. Матишевський, М.І. Мельник, А.А. Музика, Н.А. Мирошниченко, В.О. Навроцький, О.М. Омельчук, В.І. Осадчий, Н.І. Панов, О.В. Процюк, Л.Ю. Родіна, Є.Л. Стрельцов, В.В. Сташис, С.О. Сорока, В.В. Силенко, В.Я. Тацій, В.П. Тихий, М.І. Хавронюк, П.С. Яні, С.С. Яценко та ін. Основоположними у кримінально-правовому аналізі контрабанди є питання митної політики. Позитивним внеском у розробку проблеми стали праці С.В. Ківалова, Є.В. Додіна та інших учених. У плані розробки цієї проблеми необхідно назвати захищені в Україні дисертації Д.Д. Давітадзе (1992р.), С.А. Гадойбоєва (1996 р.), О.О. Кравченко (2010 р.), О.М. Омельчука (2002 р.), С.О. Сороки (2004 р.), О.В. Процюка (2006 р.), В.В. Силенко (2009 р.), В.М. Титичі (2010 р.).
Наукові дослідження проблеми протидії контрабанді визначаються періодом існування самостійної митної політики в Україні, що обумовлюється становленням державної самостійності України, тому відрізняються відносною новизною і це, певною мірою, пояснює незавершеність розробки проблеми. Гуманізм кримінального права, пов'язаний з проблемою покарання і ролі кримінально-правової норми в реалізації функцій кримінального права, обумовив пильну увагу науковців до питань відповідальності за контрабанду, що призвело до недооцінки дослідження наукових концепцій правового регулювання кваліфікації контрабанди.
Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Теоретичні та практичні проблеми досліджувались в межах виконання плану наукової роботи кафедри кримінального права Національного Університету «Одеська юридична академія» за темою: «Механізм кримінально-правового впливу: український та зарубіжний досвід», яка є складовою частиною науково-дослідницької програми Національного Університету «Одеська юридична академія» в рамках загально наукової тематики «Тенденції та перспективи розвитку кримінального права України» на 2006 – 2010 роки (державний реєстраційний номер 0101U001195) і «Теоретична та практична проблеми забезпечення сталого розвитку Української державності та права» на 2011–2015 роки (державний реєстраційний номер 0110U000671).
Мета і завдання дослідження. Метою дисертаційного дослідження є комплексний аналіз теоретичних проблем контрабанди і практики боротьби із цим злочином, розробка теоретичних передумов підвищення соціальної нетерпимості та ефективності правової протидії контрабанді.
У відповідності до мети дослідження сформульовано комплекс взаємопов'язаних завдань:
проаналізувати стан розробки теоретичних проблем контрабанди в науці кримінального права;
визначити сутність та зміст контрабанди як історичного та соціального явища;
з'ясувати джерела правового регулювання протидії контрабанді та сутність бланкетної диспозиції правової норми, яка визначає кримінальну відповідальність;
здійснити юридичний аналіз складу контрабанди (ст. 201 КК України) з урахуванням її оновленої редакції стосовно нового предмета – спеціальних технічних засобів негласного отримання інформації, а також декриміналізації незаконного переміщення товарів;
з'ясувати проблемні питання теорії та практики застосування Кримінального закону, що визначає кваліфікацію контрабанди;
здійснити розмежування контрабанди із суміжними складами злочинів та адміністративними правопорушеннями;
розробити пропозиції щодо удосконалення кримінального законодавства з питань боротьби з контрабандою.
Об'єктом дослідження є соціальна природа і сутність контрабанди, правове закріплення визначення цього негативного явища у Кримінальному законі, дослідження контрабанди як комплексного міжгалузевого поняття, що включає конкуренцію норм митного, адміністративного та кримінального законодавства, правила правової оцінки суспільно небезпечних правопорушень, а також дотримання законності та правопорядку у цій сфері.
Предметом дослідження є норма ст. 201 Кримінального кодексу України, яка визначає відповідальність за контрабанду, інші кримінально-правові положення, норми чинних митного, адміністративного законодавства України, наукові положення, які стосуються правової оцінки контрабанди як підстави для застосування Закону та правозастосовна практика кваліфікації контрабанди.
Методи дослідження. Дослідження ґрунтується на комплексному підході поєднання фундаментальної теорії про суспільну небезпеку і сутності посягань на економічну основу держави з конкретним аналізом поняття контрабанди, правового поняття контрабанди як виду злочину у сфері господарської діяльності в кредитно-фінансовій, банківській і бюджетній системах України. Методологічним фундаментом дисертаційного дослідження є діалектико-матеріалістичний метод наукового пізнання. Правове регулювання та стан протидії контрабанді досліджуються комплексно на основі економічних, політичних, моральних чинників: «Важливо поєднати дослідницький інтерес до морально-правових фактів з повагою до особистих езістенціалів та моральних абсолютів і метафізичних сутностей, що стоять за ними». Така позиція обумовлює дослідження економічних, політичних і моральних витрат, розмір яких залежить від стану боротьби з контрабандою, соціальної обумовленості правових заборон, реальної суспільної небезпеки правопорушень, пов'язаних з соціальними процесами, які протікають у суспільстві. Аналіз контрабанди здійснюється з позицій соціальної обґрунтованості та ефективності законодавства, що забезпечує протидію контрабанді (2.1). Соціологічний метод використовувався при вивченні правозастосовної практики кримінально-правової оцінки контрабанди працівниками митних та судових органів, забезпечуючи максимально можливе узгодження кримінально-правової боротьби зі злочинністю з найважливішими завданнями суспільного розвитку. Взаємозв'язок контрабанди і порушення митних правил обумовили комплексний підхід щодо з’ясування проблеми. Розглядаючи протидію контрабанді як цілісну організаційну систему, не можна виключати також різні соціальні підсистеми, їх ставлення одна до одної і, в цілому, що впливають на функціонування суспільного організму – правової системи. Найбільш значущими компонентами прояву комплексного підходу до дослідження є предметний, функціональний та історичний аспекти. Предметний підхід полягає у визначенні елементів, з яких складається об'єкт, що вивчається, а також способу взаємодії між ними (2.2). Функціональний аспект забезпечує встановлення як специфічних функцій (форм діяльності) досліджуваного соціального інституту, так і його зв'язків з іншими підсистемами і суспільством у цілому (3.3). Метод функціонального аналізу дозволив сформувати уявлення про контрабанду, що породжує багатофункціональну діяльність, яка пов'язана з різнобічними правовими проблемами і показати її різнопланове значення і роль у процесі правозастосування. Історико-правовий метод застосовувався у дослідженні історичного аналізу правового забезпечення протидії контрабанді протягом різних історичних періодів, а також у період незалежності України (1.1). Такий підхід дозволив показати генезис проблеми правової оцінки контрабанди, з'ясувати актуальність її подальшого дослідження та пояснити необхідність наукового аналізу. Сучасні методи пізнання, засновані на фундаменті діалектичної логіки, зумовили звернення до порівняльно-правового метода дослідження (1.2). Такий метод використовувався в дослідженні ознак контрабанди, динаміки, структури цього злочину, в аналізі норм кримінального законодавства, що визначають відповідальність за його вчинення. Використання порівняльно-правового методу дослідження дає можливість показати внутрішню сутність контрабанди і порушення митних правил, взаємозв'язок їх ознак, обсяг і зміст цих понять, а також їх місце серед інших правових категорій. Цей метод також дозволяє обґрунтувати необхідність видокремлення положень і принципів, що лежать в основі кримінально-правової оцінки контрабанди й порушення митних правил і свідчить про їхню взаємозумовленість. Метод аналізу і синтезу у вигляді статистичного методу полягає у використанні відомостей про об'єкт дослідження (2.3). Метод теоретичного і практичного аналізу емпіричних даних і синтезу наукового підходу дозволив визначити масив конкретних справ про контрабанду та обґрунтувати основну наукову ідею роботи. Емпіричну базу дослідження становлять близько 300 рішень, ухвал, постанов, вироків судів України різних рівнів і регіонів, кримінальних справ про контрабанду та інші злочини, пов'язані з контрабандою, а також постанов митних органів України. Систематизовано статистичні дані Митного Управління України.
Наукова новизна отриманих результатів. Дисертація є одним із перших монографічних комплексних досліджень проблеми теоретико-правових основ кваліфікації контрабанди, в якому здійснено детальне, доктринальне тлумачення комплексу нормативних актів щодо контрабанди, надається правова оцінка діяння, що містить склад цього злочину, юридичне закріплення ознак контрабанди, передбачених Кримінальним законом, визначення ефективності норм кримінального законодавства.
Сформульовано нові положення й висновки. Найбільш значущими з них є такі:
уперше:
доведено необхідність уніфікації нормативних актів різноманітних галузей права, що визначають правову сутність контрабанди;
запропоновано визначення контрабанди як дії щодо незаконного переміщення визначених предметів через митний кордон способом їх приховування, а також нормативна конкретизація поняття приховування переміщуваних предметів;
обґрунтовано, що в основу поняття замаху на контрабанду та добровільної відмови від її вчинення мають бути покладені вимоги кримінального Закону та відповідні приписи митних органів про етапи митного огляду;
запропоновано поширити правило про «добровільну видачу предметів контрабанди» при здійсненні митного огляду на «добровільну відмову від злочину»;
доведено, що розмежування контрабанди із суміжними складами злочинів має визначатися на основі кваліфікації злочину при конкуренції загальної та спеціальної норм, а також сукупності злочинів.
удосконалено:
поняття культурних цінностей, яке містить предмети, що мають велике значення для світової культури і незаконно придбані у країні, звідки вони походять;
сформульовано поняття групи з попередньою змовою осіб, перебуваючих в Україні та за кордоном, виконуючих різні ролі при скоєнні контрабанди;
набули подальшого розвитку:
пропозиції щодо удосконалення конструкції кваліфікуючих ознак складу контрабанди із включенням до їх кола повторності, вчинення дій службовою особою з використанням службового становища, або особою, звільненою від певних форм митного контролю;
визнання особливо кваліфікованим складом контрабанди її вчинення організованою групою, злочинною організацією, а також особою, раніше судимою за контрабанду;
визначення повторності контрабанди як при вчиненні винним контрабанди (ст. 201 КК України), так і контрабанди наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів, прекурсорів або фальсифікованих лікарських засобів (ст. 305 КК України). Аналогічний зміст має бути надано рецидиву контрабанди.
надано додаткові аргументи на користь того, що протидія контрабанді вимагає послідовних, паралельних змін у кримінальному, митному, адміністративному законодавстві, його підпорядкування вимогам економічних і соціальних факторів, координації політики боротьби з контрабандою на підставі норм митного та кримінального права;
для підвищення ефективності застосування бланкетних правових норм, які передбачені ст. 201 КК України, є доцільною розробка посібника для працівників митної служби, що має містити комплекс конкретних законів і підзаконних актів; з декриміналізацією «товарної» контрабанди в редакції кримінального Закону необхідно розглядати переміщення через митний кордон: лише сильнодіючих, отруйних, радіоактивних, вибухових речовин, зброї та боєприпасів (крім гладкоствольної мисливської зброї та боєприпасів до неї), спеціальних технічних засобів негласного отримання інформації, культурних цінностей як основного складу злочину.
Практичне значення отриманих результатів полягає в тому, що сформульовані у дисертації теоретичні положення, можуть бути використані у:
законотворчій діяльності – результати дослідження можуть бути використані при вдосконаленні кримінального законодавства і практики його застосування;
правозастосовній діяльності – результати дослідження можуть бути використані для підвищення ефективності практики застосування норм про контрабанду та суміжних з нею правопорушень;
науковій сфері – результати дослідження можуть розглядатись як основа для подальших кримінально-правових досліджень проблем контрабанди;
навчальному процесі – результати дослідження можуть бути використані при вивченні кримінального, митного, адміністративного права, кримінології;
правовиховній сфері – результати дослідження сприятимуть підвищенню рівня правової культури та освіти населення у протидії контрабанді.
Апробація результатів дослідження. Основні положення, висновки і рекомендації повідомлено на: науковій конференції «Організаційно-правові засади боротьби з правопорушеннями на транспорті» (м. Одеса, 2006 р.), Всеукраїнській науково-практичній конференції молодих науковців «Правосвідомість неповнолітніх правопорушників» (м. Одеса, 2007 р.), Міжнародній науково-практичній конференції «Формування вини і попередження злочинності» (м. Одеса, 2007 р.), Всеукраїнській науково-практичній конференції «Шляхи та перспективи розвитку кримінального права України. Юридичні читання» (м. Одеса, 2008 р.), Міжнародній науково-практичній конференції «Проблеми практики протидії контрабанді та порушенням митних правил. Сучасний вимір держави і права» (м. Миколаїв, 2008 р.), Міжнародній науково-практичній конференції «Сучасні порти – проблеми та рішення» (м. Одеса-Несебр, 2009 р.), Всеукраїнській науково-практичній конференції «Актуальні проблеми кримінального права та кримінології» 24 квітня 2009 р. (м. Донецьк, 2009 р.), Міжнародній науково-практичній конференції «Правове життя сучасної України» (м. Одеса, 2009 р.), Міжнародній науковій конференції «Механізм кримінально-правового регулювання» (м. Одеса, 2010 р.), Міжнародному науково-практичному симпозіуму «Від Нюрнбергга до Риму: Міжнародне правосуддя після великої перемоги» (м. Одеса, 2010 р.), Міжнародній науково-практичній конференції «Напрями удосконалення протидії правопорушенням у сфері господарської діяльності (м. Ірпінь, 2010 р.).
Публікації. Основні результати дисертаційного дослідження опубліковано в 17 наукових працях, підготовлених особисто дисертантом, 14 з яких надруковано у наукових фахових виданнях, перелік яких затверджено Атестаційною Колегією Міністерства Освіти, Науки, Молоді та Спорту України, а також 3 наукових статях в інших виданнях.
Структура дисертації визначається метою та завданнями дослідження і складається із вступу, трьох розділів, десяти підрозділів, висновків, додатків, списку використаних джерел. Загальний обсяг дисертації становить 250 сторінок тексту, із них основного тексту – 193 сторінки, 13 додатків розміщено на 15 сторінках, список використаних джерел містить 540 найменувань і розташований на 40 сторінках.

Список литературы

ВИСНОВКИ
Найбільш вагомими висновками дисертації є такі.
1. Специфіка правового регулювання відповідальності за контрабанду полягає в тому, що зміст багатьох ознак правової норми розкривається у митному законодавстві. Самостійність кримінально-правової норми досягається тим, що до неї включається не весь обсяг правил, закріплених у митному законодавстві, а тільки та частина, яка: по-перше, відповідає цілям охорони, по-друге, будучи порушеною, здатна завдати шкоди; по-третє, виражена кримінально-правовими засобами. Протидія контрабанді вимагає послідовних, паралельних змін у кримінальному, митному, адміністративному законодавстві, його підпорядкуванню вимогам економічних і соціальних факторів, координації політики боротьби з контрабандою на підставі норм митного та кримінального права.
2. Дослідження практики застосування бланкетної диспозиції кримінально-правової норми (ст. 201 КК України) викликає потребу співвідношення Закону, що застосовується, з іншими нормативно-правовими актами, що обумовлює необхідність постійної систематизації, аналітичної обробки інформації про контрабанду. Для підвищення ефективності застосування бланкетних норм, що передбачені ст. 201 КК України, є доцільною розробка посібника для практичних працівників митної служби, що має містити комплекс конкретних законів і підзаконних актів, їх найменування, зміст або необхідні витяги з них, оскільки раціональніше буде централізовано, фахівцями у відповідних галузях законодавства здійснити єдині рекомендації, а також періодично (при внесенні до Законів змін і доповнень) оновлювати такі рекомендації.
3. Дослідження об'єкта контрабанди дало змогу зробити висновок, що завдання шкоди об'єкту злочину відбувається шляхом впливу на елементи суспільних відносин, на порядок (правила) переміщення через митний кордон предметів, який пов'язаний з певними відносинами між представниками держави, в особі службовців митної служби, та фізичними особами, що виражають власні інтереси або представляють різноманітні об'єднання. Контрабанда належить до злочинів у сфері господарської діяльності, які посягають на охоронювані Кримінальним законом суспільні відносини, що складаються з приводу товарообігу через митний кордон визначених предметів та забезпечують надходження до бюджету митних платежів.
4. Доцільно декриміналізувати «товарну» контрабанду, до кримінальної відповідальності слід притягати лише за незаконне переміщення через митний кордон певних предметів: культурних цінностей, сильнодіючих, отруйних, вибухових речовин, радіоактивних матеріалів, зброї та боєприпасів (крім гладкоствольної мисливської зброї та боєприпасів до неї), спеціальних технічних засобів негласного отримання інформації.
5. У науковому та практичному сенсі особливий інтерес викликає правова природа переміщуваних предметів, які характеризуються сукупністю економічних та правових ознак, які є продуктом праці, підлягають митній ідентифікації чи декларуванню. Використання засобів для транскордонного переміщення через митний кордон України слід розглядати як спосіб вчинення контрабанди.
6. Предметом контрабанди можуть бути культурні цінності України та інших держав, при цьому це поняття містить й історичні цінності, тому кримінально-правова норма повинна мати єдину вказівку на культурні цінності. Не визнаються предметом контрабанди культурні цінності, незаконно придбані в країні, з якої вони походять, хоча мають велике значення для світової культури, тому до поняття культурних цінностей необхідно вказати ці предмети у нормативних актах.
7. Під поняттям «переміщення через митний кордон України» розуміється вчинення дій щодо ввезення на митну територію України або вивезення із цієї території визначених предметів, на що необхідно вказати в Законі, змінивши редакцію ст. 201 КК України, визнаючи кримінально-караним не «переміщення предметів через митний кордон ...», а «дії щодо переміщення предметів через митний кордон ...».
8. Об'ємний і різнобічний зміст «приховування» предметів ускладнює практичне застосування Закону й вимагає нормативного визначення такого поняття, як приховування від митного контролю або обманного використання документів чи засобів митної ідентифікації, або поєднане з недекларуванням чи недостовірним декларуванням, або з наданням предметам, що перевозяться, іншого найменування.
9. У Законі необхідно передбачити, як кваліфікуючу ознаку, вчинення контрабанди службовою особою з використанням службового становища або особою, звільненою від певних форм митного контролю. Аналіз вини доводить, що свідомість протиправності не вимагає розуміння особою властивостей переміщуваного предмета в конкретному нормативному акті, що регулює особливі правила його переміщення через кордон.
10. Дослідження стадій вчинення контрабанди та добровільної відмови при незакінченому злочині привело до висновку про те, що сутність цих понять пов'язане з урахуванням формалізованих ознак митного оформлення. Добровільна відмова набуває специфіки залежно від способу вчинення цього злочину: при контрабанді з приховуванням від митного контролю замах має місце до фактичного переміщення предметів через митний кордон, яке оформляється позначкою штампу «під митним контролем» та особистої номерної печатки інспектора митниці. До цього моменту в особи зберігається можливість добровільної відмови, зокрема шляхом заяви про наявність контрабандного товару. При переміщенні предметів поза митним контролем така особа перебуває в зоні митного контролю або в міжнародній транзитній зоні; контрабанда визнається закінченою із прийняттям рішення про проведення особистого огляду та оголошення його результату.
11. Необхідно розмежовувати кримінальну відповідальність за контрабанду, вчинену групою осіб за попередньою змовою, і організованою групою або злочинною організацією, відповідно передбачити ці ознаки як кваліфікуючі у ч. ч. 2 та 3 ст. 201 КК України; відмежувати кримінальну відповідальність за контрабанду, вчинену повторно, від рецидиву цього злочину, відповідно передбачити ці ознаки у ч. ч. 2 та 3 ст. 201 КК України. При цьому доцільно визнати контрабанду повторною, а також вчиненою особою, раніше судимою як за контрабанду (ст. 201 КК), так і за контрабанду наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів, прекурсорів або фальсифікованих лікарських засобів (ст. 305 КК).
12. При кваліфікації контрабанди, пов’язаної з діями щодо перетинання митного кордону, може ставитися питання про конкуренцію кримінально-правових норм або про сукупність (реальну або ідеальну) злочинів. Статті 201 і 305 КК України перебувають у стані конкуренції правових норм, за якої скоєний злочин підпадає під дію кількох кримінально-правових норм, одна з яких охоплює вчинене в цілому, а інша норма визначає як самостійний злочин частину вчиненого суспільно небезпечного діяння. Застосуванню підлягає спеціальна кримінально-правова норма (ст. 305 КК України).
13. Закон встановлює характерні ознаки контрабанди, що створює умови її розмежування з іншими злочинами по окремих елементах складу. У випадках незаконного переміщення через митний кордон предметів, не зазначених законодавцем щодо складу контрабанди, кваліфікація настає за відповідними статтями Кримінального кодексу. Якщо предмет злочину належить до складу контрабанди і водночас є предметом іншого злочину, настає відповідальність, за наявності відповідних підстав, за сукупністю злочинів.
14. Контрабанда часто пов'язана з несплатою митних зборів, але при цьому є необхідним доказ наявності умислу, спрямованого на ухилення від сплати митних платежів. В основі розмежування складів контрабанди та ухилення від сплати митних зборів може бути таке: недекларування або інші незаконні дії, зазначені у ст. 201 КК України, які мали місце до прийняття митними органами рішення про вивезення певних предметів з митної території України (на митну територію України) і впливали або могли впливати на прийняття митним органом такого рішення; у цьому випадку діяння винного утворює склад контрабанди.
15. Підсумовуючи викладене, необхідно деталізувати та уточнити запропонований текст редакції ст. 201 КК України.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Александров Ю.В. Кримінальне право України : Загальна частина : підручник [для студ. вищ. навч. закл.] / Ю.В. Александров, Кліменко. – К. : МАУП, 2004. – 328 с.
2. Андрушко П. П. в кн. Науково-практичний коментар до Кримінального кодексу України / За ред. С.С. Яценка. – К. : А. С. К. 2002. – 936 с.
3. Антипова А. На російсько-українському кордоні / А. Антипова // Голос України – 2009 – № 168 (4668).
4. Антонов К.В. Збільшення правоохоронних повноважень митних органів у контексті розвитку митного та оперативно-розшукового законодавства / К.В. Антонов, В.В. Варава // Право і суспільство – 2010. – № 3. – С. 174 – 179.
5. Арутюнов А.А. Объект преступления, совершенного в соучастии. / Арутюнов А.А. // Юрид. мир. – № 9. – С. 57 – 59.
6. Архив Судебной палаты по уголовным делам Апелляционного суда города Севастополя. Определение от 28 апреля 2010 года. – Дело № 10–150/10.
7. Архив Апелляционного суда Донецкой области. Определение от 9 июня 2009 года Коллегии судей № 11a–1465 2009 г. http://reyestr.court.gov.ua/Review/9971194
8. Архив Ворошиловского районного суда г. Донецка. Постановление от 11 марта 2010 года № 4–210/10. http://reyestr.court.gov.ua/Review/9073822
9. Архив Коммунарского районного суда г. Запорожья – Дело № 1–255 от 17.02.2010 года. http://reyestr.court.gov.ua/Review/8482153
10. Архив Ленинского районного суда г. Севастополя. Приговор от 1 февраля 2007 года – Дело № 1–229. http://reyestr.court.gov.ua/Review/619347
11. Архив Малиновского районного суда г. Одессы. Экспертное заключение Одесской территориальной службы по контролю за перемещением культурных ценностей через государственную границу Украины № 73 от 26.05.2008 г., по делу гражданина республики Литвы Антонаса Эитмантиса от 20 июня 2008г. – Дело № 1–920/08.
12. Архив Приморского районного суда г. Одессы. Постановление от 04 ноября 2008 года. Дело № 4–604/08. http://reyestr.court.gov.ua/Review/3951571
13. Архив Приморского районного суда г. Одессы. Постановление от 15 мая 2008 года. Дело № 4–281/08. http://reyestr.court.gov.ua/Review/5599647
14. Архив Приморского районного суда г. Одессы. Постановление от 3.03.2007 года. Дело №4–147/07. http://reyestr.court.gov.ua/Review/5138864
15. Архив Приморского районного суда города Одессы. Постановление от 14 декабря 2009 года № 4–664/08. http://reyestr.court.gov.ua/Review/7142060
16. Архив Судебной Палаты по уголовным делам Апелляционного суда города Севастополя. Определение от 18 января 2010 года. Дело № 10–11/2010. http://reyestr.court.gov.ua/Review/7509807
17. Архив Судебной палаты по уголовным делам Апелляционного суда Днепропетровской области. Определение от 07 сентября 2007 года http://reyestr.court.gov.ua/Review/2170161
18. Архив Свердловского городского суда Луганской области. Приговор от 09 декабря 2008 года. Дело №1–695 http://reyestr.court.gov.ua/Review/4358986
19. Архів Апеляційного суду Волинської області. Ухвала від 27 лютого 2007 р. Судової палати у кримінальних справах. Справа № 11 – 108/07. http://reyestr.court.gov.ua/Review/698660
20. Архів Івано-Франківського міського суду. Справа № 1–378 від 27 квітня 2007 р. http://reyestr.court.gov.ua/Review/2290803
21. Архів Шевченківського районного суду м. Києва. Справа № 4ск–492 від 07 грудня 2009 р. http://reyestr.court.gov.ua/Review/7582025
22. Архів Дворічанського районного суду Харківської області. Справа № 5–51 від 03 червня 2009 р. http://reyestr.court.gov.ua/Review/9270206
23. Архів Апеляційного суду Волинської області. Ухвала від 2 червня 2008 р. Судової палати в кримінальних справах. Справа № 10 – 168 / 08. http://reyestr.court.gov.ua/Review/1919764
24. Архів Апеляційного суду Волинської області. Ухвала від 27 квітня 2010 р. Судової палати в кримінальних справах. Справа № 11 – 110/10. http://reyestr.court.gov.ua/Review/9255610
25. Архів Апеляційного суду Волинської області. Ухвала від 27 лютого 2007 р. Судової палати в кримінальних справах. Справа № 11 – 108/07. http://reyestr.court.gov.ua/Review/698660
26. Архів Апеляційного суду Волинської області. Ухвала Колегіі суддів Судової палати в кримінальних справах від 25 вересня 2007 р. http://reyestr.court.gov.ua/Review/2140433
27. Архів Апеляційного суду Донецької області. Ухвала від 24 квітня 2009 р. Судової палати в кримінальних справах. Справа № 10–465. http://reyestr.court.gov.ua/Review/9982919
28. Архів Апеляційного суду Запорізької області. Визначення від 08 листопада 2007 р. Судової палати у кримінальних справах. Справа № 10–581 \ 2007. http://reyestr.court.gov.ua/Review/1150634
29. Архів Апеляційного суду м. Києва. Ухвала від 3 вересня 2008 р. Колегії суддів Судової палати у кримінальних справах. Справа № 10–1208/2008 р. ttp://reyestr.court.gov.ua/Review/8108165
30. Архів Апеляційного суду м. Києва. Ухвала від 26 червня 2009 р. Судової палати в кримінальних справах http://reyestr.court.gov.ua/Review/9785743
31. Архів Апеляційного суду м. Києва. Ухвала від 31 липня 2009 р. Колегії суддів Судової палати в кримінальних справах http://reyestr.court.gov.ua/Review/9855948
32. Архів Апеляційного суду м. Києва.Ухвала від 06 березня 2008 р. Колегії суддів Судової палати в кримінальних справах http://reyestr.court.gov.ua/Review/8826154
33. Архів Апеляційного суду Миколаївської області. Ухвала від 3 жовтня 2006 р. Судової палати в кримінальних справах. Справа № 11–764–2006. http://reyestr.court.gov.ua/Review/265367
34. Архів Апеляційного суду Одеської області. Визначення від 30 вересня 2009 р. Судової палати в кримінальних справах. Справа № 10–1404/09. http://reyestr.court.gov.ua/Review/832257
35. Архів Апеляційного суду Тернопільської області. Ухвала від 13 вересня 2006 р. Колегії суддів Судової палати в кримінальних справах http://reyestr.court.gov.ua/Review/179633
36. Архів Апеляційного суду Харківської області. Визначення від 20 травня 2010 р. Колегії суддів Судової палати в кримінальних справах. Справа №11–744/2010. http://reyestr.court.gov.ua/Review/9865439
37. Архів Апеляційного суду Чернігівської області. Ухвала від 01 квітня 2008 р. Судової палати в кримінальних справах. Справа № 10–112. http://reyestr.court.gov.ua/Review/1669047
38. Архів Апеляційного суду Чернігівської області. Ухвала від 04 вересня 2007 р. Колегії суддів Судової палати в кримінальних справах. Справа № 10 – 238. http://reyestr.court.gov.ua/Review/2139390
39. Архів Апеляційного суду Чернігівської області. Ухвала від 10 серпня 2007 р. Судової палати в кримінальних справах. Справа № 10 – 204. http://reyestr.court.gov.ua/Review/2130424
40. Архів Апеляційного суду Чернігівської області. Ухвала від 14 листопада 2008 р. Судової палати в кримінальних справах. Справа № 11–661/2008. http://reyestr.court.gov.ua/Review/2737823
41. Архів Апеляційного суду Чернігівської області. Ухвала від 30 липня 2007 р. Судової палати в кримінальних справах. Справа № 10–185/2007. http://reyestr.court.gov.ua/Review/2130924
42. Архів Роздільнянського районного суду Одеської області. Справа № 1–178 від 16 березня 2007 р. http://reyestr.court.gov.ua/Review/942043
43. Архів Вовчанського районного суду Харківської області. Справа № 1–315 від 20 листопада 2008 р. http://reyestr.court.gov.ua/Review/8986572
44. Архів Вовчанського районного суду Харківської області. Справа № 1–350 від 24 грудня 2008 р. http://reyestr.court.gov.ua/Review/9106891
45. Архів Вовчанського районного суду Харківської області. Справа № 1–62 від 28 січня 2008 р. http://reyestr.court.gov.ua/Review/6280655
46. Архів Володимир-Волинського міського суду Волинської області. Справа №1–161 від 1 серпня 2008 р.
47. Архів Глибоцького районного суду Чернівецької області. Справа № 1–64/09 від 17 березня 2009 р. http://reyestr.court.gov.ua/Review/3375514
48. Архів Дворічанського районного суду Харківської області. Справа № 1–85/08 від 26 червня 2008 р. http://reyestr.court.gov.ua/Review/2293166
49. Архів Дергачівського районного суду Харківської області. Справа № 1–470 від 1 листопада 2007 р. http://reyestr.court.gov.ua/Review/2427706
50. Архів Деснянського районного суду м. Чернігова. Справа № 1–П–317/10 від 12 квітня 2010 р. http://reyestr.court.gov.ua/Review/8933107
51. Архів Деснянського районного суду м. Чернігова. Справа № 1–П–529 від 29 червня 2010 р. http://reyestr.court.gov.ua/Review/10274086
52. Архів Деснянського районного суду м. Чернігова. Справа № 1–П–530 від 29 червня 2010 р. http://reyestr.court.gov.ua/Review/10274087
53. Архів Деснянського районного суду м. Чернігова. Справа № 1–П–533 від 29 червня 2010 р. http://reyestr.court.gov.ua/Review/10274090
54. Архів районного суду м. Харкова. Справа № 1п–10/07/02 від 12 березня 2007 р. http://reyestr.court.gov.ua/Review/948053
55. Архів Кельменецького районного суду Чернівецької області. Справа № 5–32 від 18 вересня 2008 р. http://reyestr.court.gov.ua/Review/2814970
56. Архів Куп'янського міськрайонного суду Харківської області. Справа № 1–313 від 13 жовтня 2008 р. http://reyestr.court.gov.ua/Review/4879736
57. Архів Ленінського районного суду м. Полтави. Справа № 1–455 від 9 листопада 2007 р. http://reyestr.court.gov.ua/Review/4074093
58. Архів Луцького міжрайонного суду Волинської області. Справа № 4с–223 від 03 жовтня 2007 р. http://reyestr.court.gov.ua/Review/3516699
59. Архів Луцького міського суду Волинської області. Справа 4–288 від 02 березня 2009 р. http://reyestr.court.gov.ua/Review/3107141
60. Архів Луцького міськрайонного суду Волинської області. Справа № 4–325 від 04 березня 2008 р. http://reyestr.court.gov.ua/Review/4253329
61. Архів м. Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області. Справа № 4–138 від 19 квітня 2007 р. http://reyestr.court.gov.ua/Review/2031858
62. Архів Малиновського районного суду м. Одеси у справі Карапетяна. Справа № 1–921/08 від 30 липня 2008 р.
63. Архів Малиновського районного суду м. Одеси у справі Рудакова. Справа № 1–1384/08 від 26 грудня 2008 р.
64. Архів Малиновського районного суду м. Одеси. Справа №21/50000/06 від 18 січня 2007 р. http://reyestr.court.gov.ua/Review/998585
65. Архів Малиновського районного суду м. Одеси. Справа № 1–944/08 від 19 грудня 2008 р.
66. Архів Малиновського районного суду міста Одеси у справі Зинов'єва. Справа № 1–950 від 09.02.2007 р.
67. Архів Малиновського районного суду міста Одеси. Справа № 1–920 від 20 червня 2008 р.
68. Архів Малиновського районного суду міста Одеси. Справа № 1–920 від 20 червня 2008 р.
69. Архів Новоселицького районного суду Чернівецької області. Справа № 1–74 від 14 квітня 2008 р . http://reyestr.court.gov.ua/Review/3865635
70. Архів Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя. Справа № 4– 97 від 03 лютого 2010 р. http://reyestr.court.gov.ua/Review/8560196
71. Архів Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя. Справа №1–744 від 19 вересня 2007р. http://reyestr.court.gov.ua/Review/3492558
72. Архів Печерського районного суду м. Києва. Справа № 4–2552 від 23 вересня 2009 р. http://reyestr.court.gov.ua/Review/5325659
73. Архів Печерського районного суду м. Києва. Постанова про відмову у відкритті провадження № 4–904/10 від 21 квітня 2010 р. http://reyestr.court.gov.ua/Review/9123532
74. Архів Печерського районного суду м. Києва. Справа № 4–2083 від 18 вересня 2008 р. http://reyestr.court.gov.ua/Review/2571001
75. Архів Печерського районного суду м. Києва. Справа № 4–781 від 21 березня 2008 р. http://reyestr.court.gov.ua/Review/1614313
76. Архів Приморського районного суду м. Одеси. Справа № 1–118 від 24 жовтня 2007 р. http://reyestr.court.gov.ua/Review/4587537
77. Архів Приморського районного суду м. Одеси. Справа № 4–153/10 від 12 травня 2010 р. http://reyestr.court.gov.ua/Review/9465645
78. Архів Приморського районного суду м. Одеси. Справа № 4–325 від 5 червня 2007 р. http://reyestr.court.gov.ua/Review/5018075
79. Архів Приморського районного суду м. Одеси. Справа № 4–688 від 16 листопада 2007 р. http://reyestr.court.gov.ua/Review/5080198
80. Архів Ріпкинського районного суду Чернігівської області від 01 серпня 2007 р. http://reyestr.court.gov.ua/Review/3993556
81. Архів Судової палати в кримінальних справах Апеляційного суду Волинської області. Справа № 11–568 від 23 жовтня 2007 р. http://reyestr.court.gov.ua/Review/2179928
82. Архів Судової палати в кримінальних справах Апеляційного суду Волинської області. Справа № 11–568 від 23 жовтня 2007 р. http://reyestr.court.gov.ua/Review/2159413
83. Архів Судової палати в кримінальних справах Апеляційного суду Волинської області. Справа № 11–568 від 23 жовтня 2007 р. http://reyestr.court.gov.ua/Review/2179928
84. Архів Червонозаводського районного суду міста Харкова. Справа № 1–493 від 24 травня 2007 р.
85. Архів Шевченківського районного суду м. Києва. Справа №4ск–149 від 09 квітня 2009 р. http://reyestr.court.gov.ua/Review/8406893
86. Архів Солом`янського районного суду м. Києва. Справа № 4–226–1/10 від 17 червня 2010 р. http://reyestr.court.gov.ua/Review/10082821
87. Багрий-Шахматов Л.В. Уголовно-правовые и криминологические проблемы борьбы с контрабандой в Украине. Проблемы борьбы с коррупцией, организованной преступностью и контрабандой. Межведомств. научн. сборник. Л.В. Багрий-Шахматов – К., 1999. – Т.18. – 664 с.
88. Багрий-Шахматов Л.В. Уголовно-правовые и криминологические проблемы коррупции, теневой экономики и борьбы с ними. – О. : Латстар, 2001. – 530 с.
89. Бажанов М.І. Повторність злочинів як вид множинності злочинів / М.І. Бажанов – Х. : Укр. юрид. академія. 1993. – 15 с.
90. Балеев С. Соучастие в преступлении и организованной преступной деятельности : законодательная регламентация и доктринальное толкование / С. Балеев // Уголовное право. – М. – 2009. – № 5 – С. 10 – 13.
91. Балобанова Д.О. Теорія кримінализації : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. юрид. наук : спец. 12.00.08 – «Кримінальне право та кримінологія; кримінально-виконавче право» / Д.О. Балобанова – О. : 2007. – 17 с.
92. Бандурка О.М., Зозуля І.В. Деякі концептуальні проблеми реформування правоохоронної системи України // Наше право – 2008. – № 4. Ч. 1. – С. 32 – 37.
93. Бараненко Д.В. Спеціальний суб’єкт злочину : кримінально-правовий аналіз : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. юрид. наук : спец. 12.00.08 – «Кримінальне право та кримінологія; кримінально-виконавче право»: Д.В. Бараненко – К., 2009. – 19 с.
94. Бахрах Д.Н. Важные вопросы науки административного права / Бахрах Д.Н. // Государство и право. – 1993. – № 2. – С. 42.
95. Бачинін В.А. Філософія права : підручник для юрид. спец. вищих навч. закладів / Бачинін В.А., Журавський В.С., Панов М.І., – К. : Видав. Дім «Ін юре», 2003. – 472 с.
96. Безпалько В.Г. Доказывание по делам о контрабанде : автореф. дис. на соискание науч. степ. канд. юрид. наук : спец. 12.00.09 – «Кримінальний процес та криміналістика; судова експертиза; оперативно-розшукова діяльність» : В.Г. Безпалько – М. , 2001. – С. 4 .
97. Берзін П. Визначення змісту наслідків у юридичній конструкції малозначного діяння / Берзін П. / Вісник прокуратури. – 2009 – №4 (94). – 62 с. – С. 52 – 62.
98. Берлач А.І. Основи економічної безпеки України : навч. посіб. / А.І. Берлач, Т.В. Філіпенко – О.: Одеськ. юрид. ін-т Харківського націон. ун-ту внутрішн. справ, 2007. – 234 с.
99. Білецька Л.М. Деякі проблеми судового розгляду кримінальних справ про контрабанду. Проблеми людини / Л.М. Білецька – К., – 2001. – 730 с. – С. 388.
100. Богданов М.М. Організаційно-правові засади боротьби з контрабандою на сучасному етапі // Економіка. Фінанси. Право. Проблемні питання, коментарі та поради. Інформаційно-аналітичний журнал. – № 02/2011. – С. 30 – 32.
101. Бойко А.И., Родина Л.Ю. Контрабанда: история, социально-экономическое содержание и ответственность. – СПб. : Юрид. – Пресс., 2002. – 299 с.
102. Бойко В.М. Історія митної справи в Україні / Бойко В.М., Багрій-Шахматов Л.В., Попов Г.В. – К. : Видавець Вадим Карпенко, 2002. – 52 с.
103. Боротьба з господарськими злочинами / За ред. Ф.А. Лопушанського, Ю. Л. Титаренко. – Донецьк : Інститут держави і права ім. В.М. Корецького НАН України, Донецький інститут внутрішніх справ МВС України. 1997. – 159 с.
104. Броунли И. Международное право / Броунли И. – М, 1970. – Кн. 1. – 434 с.
105. Буртовой М.О. Документ як предмет злочинів у сфері господарської діяльності : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. юрид. наук: спец. 12.00.08 – «Кримінальне право та кримінологія; кримінально-виконавче право». – Дніпропетровськ, 2010. – 20 с.
106. Буртовой М.О. Кримінально-правові засоби запобігання злочинам у сфері господарської діяльності, що вчиняються з використанням документів / Буртовой М.О. // Науковий вісник Дніпропетровського державного університету внутрішніх справ, 2009. – № 1 – С. 173 – 177.
107. Бурчак Ф.Г. Соучастие: социальные, криминологические и правовые проблемы / Бурчак Ф.Г. – К. : Вища шк., 1986. – 208 с.
108. Бюджетний кодекс України. Про внесення змін до деяких законодавчих актів України у зв’язку з прийняттям Бюджетного кодексу України : Закон України від 8 липня 2010 р. – № 2457 – VI. // Голос України. – 2010. – № 143 (4893).
109. В пункті пропуску «Нові Яриловичи» на Українсько-Білоруському кордоні. Інформація кор. С. Павленко «Розібрали іномарку – знайшли контрабанду» // Голос України. – 2010. – № 96(4846), 28 трав.
110. Варич О. Основні засади ефективності економічних функцій держави / Варич О. // Право України – 2009. – № 11. – С. 175 – 179.
111. Великий енциклопедичний юридичний словник / [за ред. акад. НАН України Ю.С. Шемшученка]. – К. : ТОВ «Видавництво «Юридична думка», 2007. – 992 с.
112. Верин В.П. Преступления в сфере экономики : учеб.-практ. пособ. – 2-е изд., доп. / Верин В.П. – М. : Дело сер. «Российское право: теория и практика». 2001. – 200 с.
113. Визначення колегії Судової палати в кримінальних справах Верховного Cуду України від 26 липня 2007 р. Судова практика Верховного Суду України в кримінальних справах : офіційне видання / Верховний Суд України; відп. ред. П.П. Пилипчук. – К. : Вид. Дім «Ін Юре», 2008. – 608 с.
114. Визначення Судової колегії в кримінальних справах Верховного Суду України від 26 вересня 2001 р. // Вісник Верховного Суду України. – 2002. – П. 46.
115. Владимиров В.А. Государственные преступления. / Владимиров В.А. – М. : Вища шк., 1961, – 214 с.
116. Воробей П.А. Завдання і дія кримінального закону / Воробей П.А., Коржанський М.Й. // – К. : Генеза, 1997. – С. 115.
117. Владимиров В.А. Уголовно-правовая борьба с контрабандой. – М. : Изд-во Вища шк., 1959. – 98 с.
118. Власов Ю.Л. Проблеми тлумачення норм права : монографія. – К. : Ін–т держави і права ім. В.М. Корецького НАН України, 2001. – 180 с.
119. Военный энциклопедический словарь. – М. : Воениздат, 1983. – 556 с.
120. Волженкин Б.В. Преступления в сфере экономической деятельности. Изд-во юрид. института / Б.В. Волженкин – СПб, 2002. – 641 с.
121. Волков Б.С. Мотивы преступлений (уголовно-правовое, социально-психологическое исследование) / Волков Б.С. – Казань : Изд-во Казан. Ун-та, 1982. – 152 с.
122. Володько Н.В. Ответственность за контрабанду в советском уголовном праве / Володько Н.В. – К. : КВШ МВД СССР, 1978. – 95 с.
123. Воробей П.А. Загальне поняття кримінально-правового ставлення в вину / Воробей П.А. // Право України. – 1999. – № 6. – С. 113 – 115.
124. Галанжин Е.Ф. Предупреждение контрабанды (по материалам ГТКА РФ) : автореф. дис. на соискание науч. степени канд. юрид. наук : спец. 12.00.08 – «Кримінальне право та кримінологія; кримінально-виконавче право» / Е.Ф. Галанжин – М., 1995. – 24 с.
125. Галенская Л. Н. Международная борьба с преступностью. – М. 1972. – 269 с. – С. 52. http://www.pravo.vuzlib.net/book_z302_page_3.html
126. Галиакбаров Р.Р. Квалификация групповых преступлений / Галиакбаров Р.Р. – М. : Юрид. лит., 1980. – 80 с.
127. Гаухман Л.Д. Квалификация преступлений: закон, теория, практика / Гаухман Л.Д. – М. : АО Центр Юр. Информ., 2003. – 448 с.
128. Гаухман Л.Д., Максимов С.В. Преступления в сфере экономической деятельности. – М., 1998. – 273 с. http://www.pravo.vuzlib.net/book_z1758_page_47.html
129. Географія організованих угруповань. // Вісник прокуратури – 2009. – № 8. – С. 3 –17.
130. Герько А.С. Оперативная обстановка в сфере борьбы с контрабандой // Оперативник (сыщик) – 2008. – № 1(14). – С. 46 – 48.
131. Гиченко В. Визначення вартості предметів контрабанди // Вісник прокуратури – 2003. – № 4. – С. 87–88.
132. Глебов И. Н. Международное право. Альбом схем / И.Н. Глебов, Ю.Н. Жданов – М. : Щит – 2003. – С. 108.
133. Голусніченко І.П. Адміністративне законодавство – нові підходи до кодифікації. Актуальні проблеми вдосконалення кримінального та адміністративно-деліктного законодавства // Вісник Луган. держ. ун-ту внутрішн. справ. – 2008. – Спецвип. № 6. – С. 60 – 76. 72 с.
134. Горбуза А.Д. Структура преступления / А.Д. Горбуза, Е.А. Сухарев // Вопросы совершенствования уголовно-правовых норм на современном этапе. – Свердловск, 1986. – С. 10 – 23.
135. Горелик А.С. Конкуренция уголовно-правовых норм : учеб. пособ. / Горелик А.С. – Красноярск : Изд-во Красноярск. гос. ун-та, 1996. – 140 с.
136. Господарський кодекс України // Офіційний Вісник України. – 2003. – № 11. – Ст. 462.
137. Грішні заробітки… Вісті з митниць. Інф. Прес-служби ДМСУ // Митна газета – 2009. – № 23 (340) – С. 1.
138. Гула Л.Ф. Теоретико-методологічні засади боротьби з організаторами злочинів. Проблеми правознавства та правоохоронної діяльності /Л.Ф. Гула // Зб. наук. праць. – 2008. – № 4 – С. 215 – 224.
139. Гуторова Н.А. Уголовное право Украины. Особенная часть : Учеб. пособ. / Н.А. Гуторова – Х., 1999. – 207 с.
140. Гуторова Н.О. Кримінально-правова охорона державних фінансів України / Н.О. Гуторова – Х. : Вид-во націон. ун. внутрішн. справ України, 2001. – 321 с.
141. Давиденко Л.М. Боротьба зі злочинністю та протидія криміналу / Давиденко Л.М., Давиденко М.Л., Давиденко В.Л. // Науковий вісник Дніпропетровського державного університету внутрішніх справ. – 2009. – № 1 – С. 140 – 147.
142. Давітадзе Д.Д. Кримінальна відповідальність за контрабанду: питання кваліфікації (за матеріалами республіки Грузія) : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. юрид. наук : спец. 12.00.08 – «Кримінальне право та кримінологія; кримінально-виконавче право» . Українська юридична академія / Д.Д. Давітадзе. – Х., 1992. – 21 с.
143. Данилюк Т.М. Теоретико-прикладні проблеми встановлення моменту закінчення злочину : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. юрид. наук : спец. 12.00.08 – «Кримінальне право та кримінологія; кримінально-виконавче право» / Т.М. Данилюк – Львів. 2009, 18 с.
144. Данные о товарной контрабанде в 2010 году. «Импорт выходит из тени» // Аргументы и факты. 2010. – № 29 (727). – С. 8.
145. Даньшин И. Н. в кн. Уголовное право УССР. Особенная часть / Под ред. М.И. Бажанова. К. : Вища шк. – 1989. – 305 с.
146. Декларування товарів. Інформація Прес-служби ДМСУ. Митна газета – 2008. – № 15 (308).
147. Демський Е.Ф. Відповідальність за адміністративні правопорушення // Е.Ф. Демський, О.С. Демський – К. : Юрінком Інтер, 2009. – 416 с.
148. Денисова А.С. Отграничение орудий и средств совершения преступления от предмета преступления / А.С. Денисова : материалы Второй междунар. науч.-практ. конф. «Уголовное право: стратегия развития в ХХI веке». – М. : Изд-во «Проспект», 2005. – С. 124.
149. Державна митна служба України пропонує декриміналізувати товарну контрабанду // Голос України. – 2010. – № 132 (4882).
150. Держмитслужба України звільнила 55 працівників Львівської митниці, які були задіяні у злочинних кримінальних схемах». Інформація Прес-служби ДМСУ // Митна газета. – 2010. – № 23 (364).
151. Дізнання в міліції та в митних органах : навч. посіб. /Є.І. Макаренко, В.М. Тертишний, Л.М. Лобойко та ін. – Дніпропетровськ: Ліра ЛТД, 2003. – 452 с.
152. Діняк М. Ефективність кримінально-правової норми і суміжні поняття. Проблеми державотворення і захист прав людини в Україні / Діняк М. – Львів, 2009. – 309 с.
153. Доля Л. Небезпека легалізації (відмивання) грошових коштів та іншого майна, одержаних злочинним шляхом / Доля Л. // Право України. – 2002. – № 2. – С. 89 – 93.
154. Додин Е.В. Использование опыта оперативно-розыскной работы Федеральной Таможенной службы России для повышения эффективности деятельности таможенных органов Украины / Е.В. Додин // Митна справа. – 2011 – № 1 (73).
155. Додин Е.В. Таможенные операции на морском транспорте : науч. метод. пособ. / Додин Е.В. – О. : – Юрид. л-ра, 2001. – 108 с.
156. Додік Н.Я. Тіньова економіка як форма кризової економіки. Шлях України до економічної безпеки : матеріали наук.-практ. конф. – Х., 2007. – 361 c. – С. 73.
157. Додін Є.В. Інформація // Слово. – 2008. – № 24 (790).
158. Додін Є.В. Адаптація законодавства України про кримінальну та адміністративну відповідальність за порушення міжнародних митних правил, норм та стандартів / Є.В. Додін // Митна справа. – 2008. – №1 – С. 3 – 11.
159. Додін Є.В. Митний кодекс митного союзу (Євразійського економічного співтоваривства) / Є.В. Додін // Митна справа. – 2010. – № 1. – С. 17 – 27.
160. Додін Є.В. Організація боротьби з митними правопорушеннями та контрабандою : навч. посіб. – 2-е вид., випр. та доп. / Додін Є.В. – Львів : Сполох, 2010. – 368 с.
161. Долженков А.Ф. Криминалистическая характеристика контрабанды / А.Ф. Долженков // Митна справа. Наук.-аналіт. журнал. – 2008. – № 4 – 95 с.
162. Допілка В.О. Поняття та значення об’єкта контрабанди. // Правова держава, вісник Одеського Національного університету. – 2009. – № 11. – О. : Астропринт – С. 107–111.
163. Допілка В.О. Проблеми застосування бланкетної норми Кримінального кодексу у кваліфікації контрабанди. Актуальні проблеми політики : зб. наук. праць. – Вип. 34. – О. : Юрид. л-ра – 2008. – С. 278.
164. Дорош Л.В. Контрабанда в Україні (кримінально-правове і кримінологічне дослідження) / Л.В. Дорош // Зб. наук. праць Харківського центру по вивченню організованої злочинності спільно з американським університетом у Вашингтоні. – Х., 2004. – Вип. 8. С. 127.
165. Драников А.В. Уголовная ответственность за контрабанду предметов, ограниченных в гражданском обороте. Дис. на соискание научной степени кандидата юрид. наук : 12.00.08 – «Кримінальне право та кримінологія; кримінально-виконавче право» / А.В. Драников, Ростов-на / Д, – 2000. – С. 103.
166. Дроздова І.В. Міністерство внутрішніх справ України як суб’єкт надання адміністративних послуг: автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. юрид. наук : спец. 12.00.07 – «Теорія управління; адміністративне право і процес; финансове право; информаційне право» /І.В. Дроздова – К., 2009. – 20 с.
167. Дудоров О.О. Злочини у сфері підприємництва : Навч. посіб. / За ред М.І. Хавронюка. – К. : Атіка, 2001. – 608 с.
168. Дудоров О.О. Злочини у сфері господарської діяльності / О.О. Дудоров – К. : Юрид. практика, 2003. – 923 с.
169. Дудоров О.О. Про місце бланкетної диспозиції норми кримінально-правової заборони у конкретизації змісту складу злочину. / Дудоров О.О // Вісник академії адвокатури України. – 2009. – № 1(14). – С. 257–260.
170. Дурманов Н. Д. В кн. Советское уголовное право. Особенная часть / Под ред. Б. С. Утевского. – М. : Юрид. лит. , 1958. – 380 с.
171. Дурманов Н.Д. в кн. Курс уголовного права. Часть Общая // Под ред. Пионтковского А.А., Ромашкина П.С., Чхиквадзе В.М. – М. : Изд-во ЛГУ – Т.1 –1970. – 672 с.
172. Духів В.Є. Стан і морфологічна структура економічної безпеки України / В.Є. Духів // Право і безпека – 2008. – № 7. Ч. 1. С. 9–12.
173. Душкин С.В. Уголовно-правовые меры борьбы с контрабандой: автореф. дис. на соискание науч. степени канд. юрид. наук : спец. 12.00.08 – «Кримінальне право та кримінологія; кримінально-виконавче право» / С.В. Душкин – М., 2000. – С. 15.
174. Дьомін Ю.М. Проблеми при розгляді справ про порушення митних правил. Економічні злочини: попередження та боротьба з ними : міжвідом. наук. збірник / Дьомін Ю.М. К., 2001,. – 820 с. – Т. 25 – с.456.
175. Дьяков С.В. Ответственность за государственные преступления / Дьяков С.В., Игнатьев А.А., Карпушин М.П. – М. : Юрид. лит., 1988. – 224 с.
176. Ємельянов В.П. Визначення об'єкта злочину в кримінально–правовій науці: дискусійні питання / В.П. Ємельянов // Вісник Запорізьк. юрид. інституту Дніпропетровського державного університету внутрішніх справ. – 2009. – № 2. – С. 125 – 135.
177. Єршов Р.В. Боротьба з контрабандою та порушеннями митних правил на морському транспорті / Р.В. Єршов // Митна справа. – 2007. – № 4. – С. 17 – 22.
178. Жамкочьян С. Единое таможенное законодательство Европы: от римского договора к модернизированному Таможенному кодексу / С. Жамкочьян // Таможенное дело: – 2009. – № 4. – С. 32 – 37.
179. Жилка І.П. Поняття і структура правоохоронної діяльності митних органів / І.П. Жилка // Наше право – 2009. – № 1. – С. 14 – 20.
180. Жорін Ф.Л., Звягіна І.Н. Правові засади митної справи України : навч. посіб. / За заг. ред. Ф.Л. Жоріна, І.Н. Звягіна – К. : Магістр – ХХІ століття, 2005. – 384 с.
181. Забезпечення законності в діяльності митних органів: автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. юрид. наук: спец. 12.00.07 – «Теорія управління; адміністративне право і процес; фінансове право; інформаційне право» / О.М. Тараненко – Х. – 2006. – 18 с.
182. Забезпечення верховенства права як гарантія демократичного розвитку України : Резолюція VII зборів Світового конгресу українських юристів від 17 червня 2010 р. // Голос України. – 2010. – № 136 (4886).
183. Загальна теорія держави і права : навч. посіб. / За ред. О.В. Зайчука, Н.М. Онищенко. – К. : Юрінком Інтер, 2008. – 400 с.
184. Закон України від 23.12.2010 № 2857–VI Про Державний бюджет України на 2011 рік. http://zakon1.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=2857-17 зі змінами 14 червня 2011 р. – № 3991–VI // Голос України. – 2011. – № 110 (5110) та 5 липня 2011 р. № 3562–VI // Голос України. – 2011. – № 134 (5134).
185. Законы логики при квалификации преступления / А.В. Наумов, А.С. Новиченко – М. : Юрид. лит., 1978. – 104 с.
186. Защита прав человека и борьба с преступностью: Документы Совета Европы. – М. : СПАРК. 1998.
187. Зеленецький В.С. Глобалізація економічної злочинності в світі та її прояви в Україні. Економічні злочини: попередження і боротьба з ними : міжвідом. наук. збірник / В.С. Зеленецький, О.Г. Кальман – К., 2001. – Т. 25. – 820 с. – С. 263.
188. Зимин А. А. Памятники русского права / Под ред. С. В. Юшкова. М. : Юрид. лит., 1952. – С . 37.
189. Злобин Г.А. Умысел и его формы. / Г.А. Злобин, Б.С. Никифоров – М. : Юрид. лит., – 1972. – 264 с.
190. Злочини у сфері господарської діяльності. Практика судів України з кримінальніх справ (2006 – 2007) / Укладачі: В.В. Сташис, В.І. Тютюгін; за заг. ред. В. В. Сташиса. – К. : Юрінком Інтер, 2008. – 880 с.
191. Иванов Н.Г. Понятие и форма соучастия в Советском уголовном праве. – Саратов : Изд-во Саратов. ун-та, 1991, – 128 с.
192. Информация министра финансов Ф. Ярошенко о декларировании импорта по его стоимости в первом квартале 2010 года // Аргуме