Тимофєєва Ірина Борисівна Форму­вання інформаційно-комунікаційної компетентності майбутніх вихователів дошкільних навчальних закла­дів

Краткое описание

Тимофєєва Ірина Борисівна, старший викладач кафедри математичних методів та системного аналізу Маріупольського державного університету: «Форму­вання інформаційно-комунікаційної компетентності майбутніх вихователів дошкільних навчальних закла­дів» (13.00.08 - дошкільна педагогіка). Спецрада Д
в Інституті проблем виховання

НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ ПЕДАГОГІЧНИХ НАУК УКРАЇНИ
ІНСТИТУТ ПРОБЛЕМ ВИХОВАННЯ
На правах рукопису
ТИМОФЄЄВА ІРИНА БОРИСІВНА
УДК 378:373.211.3-51:004:005.336.2
ФОРМУВАННЯ ІНФОРМАЦІЙНО-КОМУНІКАЦІЙНОЇ
КОМПЕТЕНТНОСТІ МАЙБУТНІХ ВИХОВАТЕЛІВ
ДОШКІЛЬНИХ НАВЧАЛЬНИХ ЗАКЛАДІВ
13.00.08 - дошкільна педагогіка
Дисертація на здобуття наукового ступеня
кандидата педагогічних наук
Науковий керівник - кандидат педагогічних наук, доцент
Рейпольська Ольга Дмитрівна
Київ - 2017
ПЕРЕЛІК УМОВНИХ СКОРОЧЕНЬ
FQ-EHEA - The Overarching Framework of Qualifications for the European Higher Education Area (структура кваліфікацій Європейського простору вищої освіти - ЄПВО)
ВНЗ - вищий навчальний заклад ДНЗ - дошкільний навчальний заклад ЕГ - експериментальна група
ЕНМК - електронний навчально-методичний комплекс ЕОМ - електронна обчислювальна машина
ЄКТС - Європейська кредитно-трансферна система (з англ. European Credit
Transfer System -BCTS)
ІКТ - інформаційно-комунікаційні технології ІКК - інформаційно-комунікаційна компетентність ІОС - інформаційно-освітнє середовище КГ - контрольна група
НАПН - Національна академія педагогічних наук ОКР - освітньо-кваліфікаційний рівень ОПП - освітньо-професійна програма
ПЕОМ - персональна електронна обчислювальна машина СІКТ - сучасні інформаційно-комунікаційні технології ТЗН - технічні засоби навчання
ЗМІСТ
ВСТУП 5
РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИЧНІ ОСНОВИ ФОРМУВАННЯ ІНФОРМАЦІЙНО-КОМУНІКАЦІЙНОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ МАЙБУТНЬОГО ВИХОВАТЕЛЯ ДОШКІЛЬНОГО НАВЧАЛЬНОГО ЗАКЛАДУ 14
1.1. Аналіз сутності поняття інформаційно-комунікаційної
компетентності майбутнього вихователя дошкільних навчальних закладів 14
1.2. Структура інформаційно-комунікаційної компетентності
майбутнього вихователя дошкільних навчальних закладів 37
1.3. Можливості фахової підготовки майбутніх вихователів дошкільних навчальних закладів щодо формування інформаційно-
комунікаційної компетентності 57
Висновки до першого розділу 74
РОЗДІЛ 2. МЕТОДИЧНІ ЗАСАДИ ФОРМУВАННЯ ІНФОРМАЦІЙНО-КОМУНІКАЦІЙНОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ МАЙБУТНІХ ВИХОВАТЕЛІВ ДОШКІЛЬНИХ НАВЧАЛЬНИХ ЗАКЛАДІВ 77
2.1. Педагогічні умови формування інформаційно-комунікаційної компетентності майбутніх вихователів дошкільних навчальних
закладів 77
2.2. Методика формування інформаційно-комунікаційної компетентності майбутніх вихователів дошкільних навчальних
закладів 101
Висновки до другого розділу 118
РОЗДІЛ 3. ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНА ПЕРЕВІРКА ЕФЕКТИВНОСТІ ПЕДАГОГІЧНИХ УМОВ ТА МЕТОДИКИ ФОРМУВАННЯ ІНФОРМАЦІЙНО-КОМУНІКАЦІЙНОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ У МАЙБУТНІХ ВИХОВАТЕЛІВ ДОШКІЛЬНИХ НАВЧАЛЬНИХ ЗАКЛАДІВ 121
3.1. Формування інформаційно-комунікаційної компетентності у
майбутніх вихователів дошкільних навчальних закладів 121
3.2. Аналіз результатів експериментального дослідження 181
Висновки до третього розділу 189
ЗАГАЛЬНІ ВИСНОВКИ 192
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ 198
ДОДАТКИ 220

Список литературы

ЗАГАЛЬНІ ВИСНОВКИ
У дисертації запропоновано новий підхід до вирішення актуальної проблеми формування інформаційно-комунікаційної компетентності майбутніх вихователів ДНЗ . Узагальнення результатів проведеного дослідження дає підстави сформулювати такі висновки:
1. Шляхом аналізу філософських і психолого-педагогічних джерел уточнено сутність інформаційно-комунікаційної компетентності майбутнього вихователя ДНЗ як інтегративну, динамічну характеристику майбутніх фахівців сфери дошкільної освіти, що презентує їх вмотивованість і здатність орієнтуватися в інформаційному просторі дошкільної галузі, отримувати та систематизувати інформацію щодо науково-методичного супроводу освітнього процесу ДНЗ, оперувати нею у роботі з дітьми дошкільного віку.
Структурними компонентами ІКК майбутніх вихователів ДНЗ визначено когнітивний, мотиваційний, операційний.
2. Відповідно до сутності поняття та структури досліджуваного феномену визначено критерії та показники сформованості ІКК майбутніх вихователів ДНЗ, а саме: когнітивний (визначення раціональних способів пошуку наукової та професійної інформації з використанням сучасних комп’ютерних засобів, баз даних і знань; знання про особливості використання ІКТ в професійній діяльності сформованість знань про особливості використання ІКТ у професійній діяльності); мотиваційно-ціннісний (розуміння та усвідомлення особистісний сенс та значущість ІКК; прагнення до професійного самовдосконалення стосовно оволодіння ІКТ; здатність будувати свою діяльність у відповідності з моральними, етичними і правовими нормами.); технологічно-результативний (демонстрування застосування ІКТ та набору операційних умінь; демонстрування здатності оволодіння навичками опрацювання інформації; здатність працювати з педагогічними програмними засобами; вміти здійснювати самоконтроль, самоаналіз та самооцінку застосування ІКТ; здатність до рефлексії; вміння творчо підходити до застосуванням ІКТ).
На підставі змісту критеріїв виокремлено рівні сформованості ІКК майбутніх вихователів ДНЗ: репродуктивний, продуктивний та творчий, що дало можливість простежити динаміку формування досліджуваної якості за кожним із критеріїв.
3. Теоретично обґрунтовано педагогічні умови формування інформаційно- комунікаційної компетентності майбутнього вихователя ДНЗ, а саме: створення інформаційно-освітнього середовища (ІОС), націленого на формування потреби в ІКК через організацію навчально-виховної діяльності та педагогічної практики студентів-майбутніх вихователів ДНЗ; забезпечення суб’єкт-суб’єктної взаємодії між викладачем і студентами-майбутніми вихователями ДНЗ у процесі формування ІКК; організація самостійної роботи студентів з використанням ІКТ під час позааудиторної діяльності.
4. Розроблено та експериментально перевірено методику формування інформаційно-комунікаційної компетентності майбутнього вихователя ДНЗ, яка охоплює навчально-методичний комплекс «Сучасні інформаційно-комунікаційні
технології в дошкільній освіті» (блоково-модульна структура змісту та програмного курсу підготовки майбутніх вихователів ДНЗ); контрольно- вимірювальні матеріали для студентів педагогічних спеціальностей (з метою перевірки рівня сформованості ІКК під час вивчення курсу); навчальний посібник «Сучасні інформаційно-комунікаційні технології в дошкільній освіті»), який може бути використано у процесі фахової підготовки майбутніх вихователів ДНЗ; персональну сторінку дисципліни.
Методика формування ІКК на основі розробленого методичного забезпечення впроваджувалась поетапно: 1 етап — організаційно-мотиваційний ( пробудження або поглиблення інтересу майбутніх вихователів ДНЗ до оволодіння ІКТ, вмотивованість щодо розуміння значущості ІКК для майбутньої професійної діяльності); 2 етап — когнітивно-процесуальний (забезпечення здобуття системних знань майбутніми вихователями стосовно ІКТ та особливостей використання ІКТ у професійній діяльності педагога ДНЗ); 3 етап — рефлексивно- продуктивний (формування технологічно-результативного компоненту досліджуваної якості; цей етап охоплював період формування відповідних умінь з використання ІКТ у педагогічній діяльності).
У результаті проведення формувального етапу педагогічного експерименту з’ясовано, що в ЕГ, де впроваджувалися обґрунтовані педагогічні умови та методика формування ІКК майбутніх вихователів ДНЗ, значно зросла кількість студентів з творчим (до 16,2 %) і продуктивним (до 64,8 %) рівнями ІКК, а кількість студентів з репродуктивним рівнем знизалась на 19 %. У КГ кількість студентів з творчим рівнем збільшилось на 8,8 %, продуктивним - 56,7 %, а кількість студентів з репродуктивним рівнем зменшилось 34,8 %.
Порівняння даних констатувального та формувального етапів експерименту засвідчило, що відбулися позитивні зміни в рівнях ІКК майбутніх вихователів ДНЗ експериментальної групи.
Формування ІКК у майбутніх вихователів ДНЗ є складною і багатогранною проблемою, тому проведене дослідження не забезпечує вичерпного її розв’язання. Подальше опрацювання цього науково-педагогічного напряму передбачає дослідження і розроблення ефективних форм та методів формування ІКК у студентів інших педагогічних спеціальностей; вивчення резервів навчальних предметів для формування означеної якості; підвищення ефективності післядипломної освіти педагогічних кадрів.