Томілін Володимир Володимирович. Клініко-лабораторна характеристика легких та латентних форм коагулопатій і тромбоцитопатій




  • скачать файл:
  • Название:
  • Томілін Володимир Володимирович. Клініко-лабораторна характеристика легких та латентних форм коагулопатій і тромбоцитопатій
  • Альтернативное название:
  • Томилин Владимир Владимирович. Клинико-лабораторная характеристика легких и латентных форм коагулопатии и тромбоцитопатии
  • Кол-во страниц:
  • 200
  • ВУЗ:
  • АМН України; Інститут гематології та трансфузіології. - К
  • Год защиты:
  • 2004
  • Краткое описание:
  • Томілін Володимир Володимирович. Клініко-лабораторна характеристика легких та латентних форм коагулопатій і тромбоцитопатій: дис... канд. мед. наук: 14.01.31 / АМН України; Інститут гематології та трансфузіології. - К., 2004








    Томілін В.В.Клініко-лабораторна характеристика легких та латентних форм коагулопатій і тромбоцитопатій. Рукопис.
    Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук за спеціальністю 14.01.31 гематологія та трансфузіологія. Інститут гематології та трансфузіології АМН України, Київ, 2004.
    Оцінювалась частота легких та латентних форм коагулопатій і тромбоцитопатій на основі проведення клініко-лабораторного обстеження пацієнтів з геморагічними симптомами неясного генезу.
    Вивчались клінічні особливості легких та латентних форм коагулопатій і тромбоцитопатій (сезонність первинного звертання та проявів геморагічних симптомів, вік хворого при появі першого геморагічного симптому, частота виникнення геморагічних епізодів, види геморагічних ускладнень, ступені важкості геморагій, спадковість вказаних захворювань).
    Визначались особливості коагуляційних розладів та стан тромбоцитарної ланки гемостазу у хворих на латентну або легку форми коагулопатій і тромбоцитопатій.
    На основі отриманих результатів розроблено алгоритм клініко-лабораторного обстеження хворих на легкі та латентні форми коагулопатій і тромбоцитопатій.












    1. У дисертаційній роботі наведено теоретичне узагальнення і нове вирішення наукової задачі, що виявляється у з’ясуванні клініко-лабораторних критеріїв діагностики легких та латентних форм коагулопатій і тромбоцитопатій.
    Розроблений алгоритм клініко-лабораторного обстеження хворих на легкі та латентні форми коагулопатій і тромбоцитопатій є достатньо простим і дозволяє оптимізувати проведення скринінгової діагностики патології системи гемостазу, встановлення попереднього діагнозу та призначення відповідної терапії, а також, визначати план подальшого дослідження для встановлення заключного діагнозу. Використання алгоритму дозволило встановити легку та латентну форми коагулопатій і тромбоцитопатій у 187 (65,5%) осіб із 285 обстежених хворих з кровотечами неясного генезу, при цьому хвороба Віллебранда була діагностована у 84 (45,0%), коагулопатії - у 56 (30,0%) та дезагрегаційні тромбоцитопатії - у 47 (25,0%) хворих.
    2. Встановлено, що основними геморагічними проявами у хворих з легкими та латентними формами КіТ є носові кровотечі, менометрорагії, кровотечі з ясен, кровотечі після екстракції зубів, післяопераційні кровотечі, післятравматичні гематоми та гемартрози, післяін’єкційні гематоми, тривалі кровотечі з поверхневих ран.
    3. Перебіг легких та латентних форм КіТ ускладнювався геморагічними епізодами 3-4 рази на рік в більшості випадків (при коагулопатіях у 45,5% хворих, при хворобі Віллебранда - у 50,0%, при тромбоцитопатіях - у 59,2%), а найбільша кількість геморагічних випадків у хворих на легкі та латентні форми коагулопатій і тромбоцитопатій припадала на зимову пору року.
    4. У хворих на легкі та латентні форми коагулопатій і тромбоцитопатій близькі родичі у 66,3% мали ті чи інші геморагічні прояви в анамнезі.
    5. Встановлено, що при носових кровотечах необхідно проводити коагулологічні дослідження не пізніше, ніж через 24 години від початку цих кровотеч; при менометрорагіях - протягом 4-8 діб від початку цього геморагічного епізоду; при екхімозах - не пізніше, ніж через 4 години від прояву цього симптому. При інших геморагічних ускладненнях (ясневі кровотечі, післяопераційні та післятравматичні кровотечі, кровотечі після екстракції зубів та ін.) лабораторні зміни показників системи гемостазу найбільш виражені під час геморагічного прояву.
    6. Одержані дані свідчать про потребу більш широкого впровадження досліджень системи гемостазу у лабораторну практику амбулаторно-поліклінічної ланки закладів охорони здоров’я особливо враховуючи те, що нозологічна діагностика легких та латентних форм КіТ відстає від терміну виникнення перших геморагічних проявів на значні строки (6-15 років).
  • Список литературы:
  • -
  • Стоимость доставки:
  • 125.00 грн


ПОИСК ДИССЕРТАЦИИ, АВТОРЕФЕРАТА ИЛИ СТАТЬИ


Доставка любой диссертации из России и Украины


ПОСЛЕДНИЕ СТАТЬИ И АВТОРЕФЕРАТЫ

ГБУР ЛЮСЯ ВОЛОДИМИРІВНА АДМІНІСТРАТИВНА ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ ЗА ПРАВОПОРУШЕННЯ У СФЕРІ ВИКОРИСТАННЯ ТА ОХОРОНИ ВОДНИХ РЕСУРСІВ УКРАЇНИ
МИШУНЕНКОВА ОЛЬГА ВЛАДИМИРОВНА Взаимосвязь теоретической и практической подготовки бакалавров по направлению «Туризм и рекреация» в Республике Польша»
Ржевский Валентин Сергеевич Комплексное применение низкочастотного переменного электростатического поля и широкополосной электромагнитной терапии в реабилитации больных с гнойно-воспалительными заболеваниями челюстно-лицевой области
Орехов Генрих Васильевич НАУЧНОЕ ОБОСНОВАНИЕ И ТЕХНИЧЕСКОЕ ИСПОЛЬЗОВАНИЕ ЭФФЕКТА ВЗАИМОДЕЙСТВИЯ КОАКСИАЛЬНЫХ ЦИРКУЛЯЦИОННЫХ ТЕЧЕНИЙ
СОЛЯНИК Анатолий Иванович МЕТОДОЛОГИЯ И ПРИНЦИПЫ УПРАВЛЕНИЯ ПРОЦЕССАМИ САНАТОРНО-КУРОРТНОЙ РЕАБИЛИТАЦИИ НА ОСНОВЕ СИСТЕМЫ МЕНЕДЖМЕНТА КАЧЕСТВА