ТРАНСФОРМАЦІЯ ЕКОНОМІЧНОГО МЕХАНІЗМУ РОЗВИТКУ РИНКУ ПРОДУКЦІЇ М’ЯСНОГО СКОТАРСТВА

Краткое описание

МІНІСТЕРСТВО АГРАРНОЇ ПОЛІТИКИ ТА ПРОДОВОЛЬСТВА УКРАЇНИ
БІЛОЦЕРКІВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ АГРАРНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

На правах рукопису

ШУСТ ОЛЕНА АНАТОЛІЇВНА

УДК 338.439:637.562

ТРАНСФОРМАЦІЯ ЕКОНОМІЧНОГО МЕХАНІЗМУ
РОЗВИТКУ РИНКУ ПРОДУКЦІЇ М’ЯСНОГО СКОТАРСТВА

08.00.03 – економіка та управління національним господарством

Дисертація
на здобуття наукового ступеня доктора економічних наук

Науковий консультант:
Варченко Ольга Миронівна
доктор економічних наук, профе-сор

Біла Церква – 2011

ЗМІСТ
ВСТУП 3
РОЗДІЛ 1 ТЕОРЕТИЧНІ ЗАСАДИ ЕКОНОМІЧНОГО МЕХАНІЗМУ ФОРМУВАННЯ ТА ФУНКЦІОНУВАННЯ РИНКУ АГРАРНОЇ ПРОДУКЦІЇ 12
1.1. Сутність та об’єктивна необхідність поєднання ринкового й державного регулювання ринку аграрної продукції 12
1.2. Ринок м’ясопродукції у системі продовольчого забезпечення країни 43
1.3. Концептуальні засади розвитку ринку м’ясної продукції в Україні 63
Висновки до розділу 1 89
РОЗДІЛ 2 МЕТОДОЛОГІЧНІ ОСНОВИ РОЗВИТКУ РИНКУ М'ЯСНОЇ ПРОДУКЦІЇ СКОТАРСТВА 91
2.1. Методологія дослідження розвитку ринку м’ясної продукції скотарства 91
2.2. Методичні підходи до формування статистичної інформації про функціонування ринку тваринницької продукції 102
2.3. Основні принципи прогнозування розвитку ринку продукції м’ясного скотарства 123
Висновки до розділу 2 150
РОЗДІЛ 3 СВІТОВИЙ ДОСВІД ТА ВІТЧИЗНЯНА ПРАКТИКА РЕГУЛЮВАННЯ РИНКУ ПРОДУКЦІЇ М’ЯСНОГО СКОТАРСТВА 153
3.1. Глобалізація світової економіки та її наслідки для світового ринку м'яса 153
3.2. Світовий ринок яловичини та місце України на ньому 177
3.3. Досвід регулювання ринку м’яса у провідних країнах світу 189
Висновки до розділу 3 207
РОЗДІЛ 4 СУЧАСНИЙ СТАН ТА ТЕНДЕНЦІЇ РОЗВИТКУ ВНУТРІШНЬОГО РИНКУ ПРОДУКЦІЇ М’ЯСНОГО СКОТАРСТВА 209
4.1. Характеристика основних груп споживачів на ринку тваринницької продукції 209
4.2. Динаміка виробництва продукції м’ясного скотарства 233
4.3. Аналіз основних каналів реалізації продукції м’ясного скотарства 252
4.4. Основи державного регулювання внутрішнього ринку продукції м’ясного скотарства 278
Висновки до розділу 4 290
РОЗДІЛ 5 ОСНОВНІ НАПРЯМИ ДЕРЖАВНОГО РЕГУЛЮВАННЯ М’ЯСОПРОДУКТОВОГО ПІДКОМПЛЕКСУ 295
5.1. Бюджетна підтримка галузі 295
5.2. Напрями удосконалення фінансово-кредитного механізму 319
5.3. Митно-тарифне регулювання зовнішньоекономічної діяльності м’ясопродуктового підкомплексу 342
Висновки до розділу 5 355
РОЗДІЛ 6 ФОРМУВАННЯ ОРГАНІЗАЦІЙНО-ЕКОНОМІЧНОГО МЕХАНІЗМУ РОЗВИТКУ ВИРОБНИЦТВА ПРОДУКЦІЇ М’ЯСНОГО СКОТАРСТВА 358
6.1. Посилення інтеграційних та кооперативних зв’язків при виробництві продукції м’ясного скотарства 358
6.2. Удосконалення інфраструктури ринку продукції м’ясного скотарства 383
6.3. Напрями відродження і стимулювання розвитку племінного скотарства 407
Висновки до розділу 6 427
ВИСНОВКИ 430
ДОДАТКИ 438
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ 466

ВСТУП
У балансі м’яса України визначальне місце належить яловичині та телятині, замінити які неможливо, оскільки кожний із цих видів м’яса має специфічні смакові властивості, амінокислотний склад і харчову цінність. Однак різкий спад обсягів виробництва м’ясної продукції скотарства у роки ринкових перетворень призвів до значного скорочення споживання населенням яловичини та телятини на фоні зменшення пропозиції вітчизняного м’яса і значного зростання його імпортних поставок у замороженому вигляді. Функціонування ринку м’ясної продукції скотарства ускладнюється внаслідок різкого скорочення державної підтримки галузі, невідповідності цін на м’ясну продукцію скотарства матеріальним витратам на її виробництво, порушення економічних відносин між господарюючими суб’єктами ринку, падіння платоспроможного попиту населення. Вітчизняний ринок м’ясної продукції скотарства функціонує стихійно через слабку інфраструктуру, наявність великої кількості посередницьких структур, недосконалість механізму ринкових відносин між товаровиробниками м’ясної продукції, її переробниками та торгівлею. Водночас скотарство залишається однією із провідних, історично традиційних для України галузей тваринництва.
Актуальність вирішення проблеми розвитку вітчизняного м’ясного ринку зростає у зв’язку зі вступом України до СОТ, а також із реалізацією пріоритет-ної цільової програми «М’ясне скотарство» і Державної програми розвитку українського села на період до 2015 р. У цих документах м’ясне скотарство ви-значено як пріоритетна підгалузь тваринництва, якій притаманні потенційні пе-реваги на внутрішньому і світовому ринках. Проте прийняття цих документів саме по собі не може вирішити проблему збільшення частки вітчизняних това-ровиробників у формуванні ресурсів м’яса. Нині існує потреба у наукових і практичних розробках, які б ураховували специфіку галузі, її розміщення і спеціалізацію та сприяли б забезпеченню високих темпів нарощування обсягів виробництва і споживання м’ясної продукції скотарства на душу населення на основі підвищення платоспроможного попиту.
Особливо актуальним є обґрунтування концептуальних засад відродження скотарства та переходу його до сталого розвитку в ринкових умовах господарювання.
Відомими вченими Ф.Ф. Ейснером, М.А. Кравченком, О.М. Окопним, П.Л. Погребняком, Й.А. Даниленком, О.Ю. Яценком, В.М. Кандибою, В.П. Міненком, Г.А. Глотовою, Е.М. Моргуном, М.І. Мосоловим, А.А. Бугайовим закладено теоретичні й практичні основи сучасних інтенсивних технологій виробництва яловичини, які знайшли широке впровадження у спеціалізованих господарствах і комплексах України з промисловою технологією виробництва.
Питання розвитку м’ясного скотарства і регулювання ринку м’яса, який інтегрується у світовий ринок, напрями державного регулювання і підтримки галузі в умовах розвитку ринкових відносин є предметом досліджень багатьох вітчизняних і зарубіжних науковців. Теоретичні, методологічні та прикладні питання економічного регулювання ринку аграрної продукції і м’ясного скотарства зокрема, висвітлені у працях вітчизняних учених П.С. Березівського, О.М. Варченко, Р.С. Грабовського, С.Л. Дусановського, Г.М. Калетніка, С.В. Коляденко, Д.Ф. Крисанова, О.В. Мазуренко, В.Я. Месель-Веселяка, В.М. Микитюка, П.Т. Саблука, І.В. Свиноуса, І.Н. Топіхи, О.М. Шпичака, М.Д. Янківа та багатьох інших. Водночас, враховуючи тривалий кризовий стан скотарства та необхідність інтеграції України у світовий ринок, виникає нагальна потреба в науковому обґрунтуванні дієвих інструментів економічного регулювання розвитку м’ясного скотарства в цілому та зокрема ринку його продукції з метою забезпечення продовольчої безпеки держави.
Вивчення теоретичних основ ринку дало підставу для висунення гіпотези про те, що розвиток ринкових відносин у галузі м’ясного скотарства супроводжуватиметься позитивними змінами за умови використання науково обґрунтованої системи економічних важелів, яка включає цінову й податкову політику, фінансово-кредитну підтримку виробництва продукції м’ясного скотарства, стимулювання інвестиційної діяльності, формування сприятливої для вітчизняних товаровиробників експортно-імпортної політики і системи сільськогосподарського страхування.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна робота виконана відповідно до тематики науково-дослідних робіт Білоцерківського національного аграрного університету, зокрема: «Формування організаційно-економічних засад розвитку аграрного маркетингу» (державний реєстраційний номер 0107U011343), у межах якої автором розроблено рекомендації щодо функціонування оптових продовольчих ринків та ринків живої худоби; «Економічний механізм забезпечення конкурентоспроможності підприємств АПК» (державний реєстраційний номер 0110U002313), де автором обґрунтовано організаційно-економічний механізм державної підтримки галузі м’ясного скотарства та визначено конкурентоспроможність продукції м’ясного скотарства на внутрішньому та зовнішньому ринках; державної теми «Сертифікація оптових ринків сільськогосподарської продукції» (державний реєстраційний номер 0109U005969), автором розроблено стандарти щодо організації оптової торгівлі м’ясною продукцією.
Мета і завдання дослідження. Основною метою дисертаційного дослі-дження є теоретичне й методичне обґрунтування концепції економічного регулювання ринку продукції м’ясного скотарства та розробка науково обґрунтованого механізму його реалізації.
Для досягнення цієї мети було поставлено і розв’язано такі завдання:
– поглибити теоретичні положення щодо сутності економічного механізму регулювання ринку продукції м’ясного скотарства та необхідності поєднання ринкового і державного економічного регулювання виробництва продукції м’ясного скотарства, адекватного сучасним трансформаціям на світовому ринку яловичини та телятини;
– розробити концептуальні основи економічного регулювання на державному та регіональному рівнях виробництва продукції м’ясного скотарства і ринку яловичини та телятини;
– удосконалити методологічні підходи щодо формування статистичної інформації про функціонування ринку тваринницької продукції;
– проаналізувати світові тенденції і перспективи розвитку ринку яловичини та телятини;
– узагальнити зарубіжний досвід ринкового і державного регулювання ринку м’яса та розробити пропозиції щодо можливого адаптування його до вітчизняних умов;
– опрацювати методичні підходи до визначення потреби населення України в яловичині та телятині й розрахунку реального ринкового попиту на ці види м’яса залежно від рівня середньодушового доходу;
– визначити причини сучасного кризового стану виробництва продукції м’ясного скотарства і функціонування ринку яловичини та телятини в умовах СОТ;
– оцінити організацію просування продукції на ринках живої худоби та яловичини і телятини, а також особливості функціонування розподільчої інфраструктури з метою розробки заходів щодо удосконалення процесу товароруху продукції;
– узагальнити, систематизувати та визначити дієвість існуючих заходів дер-жавного економічного регулювання ринку продукції м’ясного скотарства, розробити пропозиції щодо удосконалення його форм, методів і механізмів;
– оцінити зарубіжний досвід організації та функціонування скотарських кооперативів та обґрунтувати напрями його використання у вітчизняній прак-тиці;
– розробити пропозиції щодо поліпшення інфраструктури ринку м’ясного скотарства за напрямами: формування та розвиток ринків живої худоби; організація оптової торгівлі продуктами забою; розвиток мережі серти-фікованих боєнь;
– обґрунтувати напрями відродження і стимулювання розвитку племінного скотарства.
Об’єктом дослідження є економічні відносини між суб’єктами ринку про-дукції м’ясного скотарства, система ринкового і державного економічного регулювання, чинники, процеси та явища, які формують і визначають розвиток ринку.
Предметом дослідження є теоретико-методологічні й прикладні засади ринкового та економічного регулювання ринку продукції м’ясного скотарства.
Методи дослідження. Теоретичною і методологічною основою дисертаційної роботи є науковий метод пізнання та системний, комплексний, диференційований підходи до вивчення економічних процесів, фундаментальні дослідження вітчизняних і зарубіжних учених з проблем ринкового й державного регулювання ринку продукції м’ясного скотарства, економічних взаємовідносин скотарських і переробних підприємств, законодавчі та нормативно-правові акти України тощо.
Для реалізації поставлених у дисертаційній роботі завдань використовувалися наступні методи та прийоми: монографічний, статистичних групувань, кореляційно-регресійного аналізу і графічний – для комплексного вивчення сучасного стану виробництва продукції м’ясного скотарства та визначення факторів, що впливають на його ефективність; вибірковий – для детального обстеження окремих господарств з вирощування великої рогатої худоби у різних регіонах; анкетування – для збору інформації при виявленні впливу інструментів державного регулювання на ефективність розвитку галузі; групування – для визначення впливу різних факторів на рівень ефективності виробництва м’яса великої рогатої худоби в Україні; порівняння – для порівняння економічних явищ у різні часові періоди з метою виявлення причинно-наслідкового зв’язку, проведення порівняльного аналізу стану виробництва яловичини та телятини в Україні із провідними країнами світу; абстрактно-логічний, розрахунково-конструктивний та балансовий – при обґрунтуванні показників розвитку виробництва і споживання яловичини та телятини на перспективу, а також розмірів державної підтримки.
Вихідною інформацією при проведенні дисертаційного дослідження була нормативна база державного економічного регулювання ринку яловичини та телятини, статистично-аналітична інформація Державної служби статистики, Міністерства аграрної політики та продовольства, річні й оперативні звіти сільськогосподарських підприємств, міжнародних організацій, публікації вітчизняних і зарубіжних учених та практиків, результати особистих спостережень автора щодо регулювання ринку продукції м’ясного скотарства в провідних країнах світу, одержаних під час стажування в університетах Діжона (Франція) та Гіссена (Німеччина), а також наукова інформація, що має форму недрукованої продукції і розміщена у світовій комп’ютерній мережі Internet.
Наукова новизна одержаних результатів, що виносяться на захист, полягає в системній розробці теоретичних і методичних засад, економічних форм, методів та інструментів забезпечення відродження й сталого розвитку галузі м’ясного скотарства в ринкових умовах господарювання. До основних результатів, одержаних здобувачем, належать:
Вперше:
– обґрунтована необхідність посилення державної підтримки відродження галузі м’ясного скотарства в Україні через розрахунок порівняльної ефективності використання вітчизняної й імпортної м’ясної сировини та імпортозаміщення, а саме переорієнтації експорту зерна та його використання при виробництві м’яса великої рогатої худоби, що сприятиме підвищенню рівня самозабезпечення країни продукцією галузі;
– на основі аналізу економічних взаємовідносин господарств населення із сільськогосподарськими підприємствами з вирощування та відгодівлі великої рогатої худоби доведено нерівність умов для тих, які є платниками ПДВ, і не зареєстрованих такими. Обґрунтовано, що за даних умов при дефіциті поголів’я великої рогатої худоби доцільно встановити єдине значення нульової ставки ПДВ, незважаючи на належність сільськогосподарських товаровиробників до платників ПДВ;
– доведена необхідність створення цивілізованих ринків живої худоби як з’єднувальної ланки між суб’єктами ринку через розробку відповідного нормативно-правового забезпечення їх діяльності, що сприятиме мінімізації ризиків збуту, налагодженню контролю якості продукції, наданню повної інформації щодо цінової ситуації, попиту та пропозиції, а також створенню цивілізованих умов реалізації живої худоби;
– систематизовано інструменти регулювання ринку м’яса в провідних країнах і спрогнозовано вплив на вітчизняну галузь м’ясного скотарства посилення «експансії» на світовому ринку яловичини країн-експортерів через визначення порогу продуктивного виробництва продукції м’ясного скотарства, що забезпечує конкурентоспроможність продукції, та запропоновано напрями удосконалення економічного механізму регулювання ринку цього продукту окремими важелями, які сприятимуть забезпеченню ефективності виробництва;
удосконалено:
– механізм відродження племінного потенціалу м’ясного скотарства України через запровадження державної підтримки відтворення стада на основі дотування вирощування племінного молодняку великої рогатої худоби порід м’ясної продуктивності та надання митно-тарифних і податкових пільг при імпорті зарубіжної спермопродукції в Україну;
– підходи до прогнозування розвитку ринку продукції м’ясного скотарства з позиції потенційного попиту споживачів з урахуванням особливостей споживання яловичини залежно від зміни рівня сукупних грошових доходів, взаємозамінності м’ясних продуктів та місця проживання населення;
– організаційний механізм продуктивної взаємодії формальної і неформальної кооперації у процесі виробництва та збуту продукції м’ясного скотарства на основі об’єднання особистих селянських господарств як невеликих товаровиробників яловичини з подальшою інтеграцією їх з фермерськими господарствами, що сприятиме впорядкуванню заготівлі й оптимізації відносин між партнерами через усунення впливу посередників і монополізму переробних підприємств;
набули подальшого розвитку:
– теоретичні положення сутності й необхідності поєднання ринкового механізму і державного регулювання ринку продукції м’ясного скотарства, концептуальні положення економічного регулювання галузі з урахуванням кон’юнктури світового та внутрішнього ринку, формування сприятливих умов для залучення різних джерел фінансування, насамперед з метою забезпечення відтворювального рівня цін, що зумовить повне задоволення внутрішнього по-питу на продукцію і створення умов для соціального розвитку села;
– наукові засади стимулювання виробництва м’яса великої рогатої худоби, спрямовані на припинення подальшого спаду та відродження галузі, а саме: бюджетну підтримку м’ясного скотарства, надання пільгових кредитів і гарантій по залучених інвестиційних кредитах, забезпечення потреби товаровиробників у племінній худобі за рахунок лізингових операцій; запровадження обов’язкового страхування худоби; надання спеціалізованої підтримки з важливих напрямів діяльності та наукового супроводу;
– методичні підходи до розрахунку мінімально допустимого рівня ціни 1 т живої маси великої рогатої худоби при визначеному рівні продуктивності та врахуванні зміни цін на матеріально-технічні ресурси, що дозволяє оперативно коригувати ціну залежно від економічної ситуації на ринку;
– напрями удосконалення інформаційно-статистичного масиву даних про стан виробництва продукції м’ясного скотарства, що передбачає подання детальної інформації за розділом «реалізація за іншими каналами реалізації» та узгодження даних між відомчою статистикою та інформацією Державної служби статистики України;
– методичні підходи щодо визначення чинників, що впливають на рівень задоволення економічних інтересів і розвиток суб’єктів господарювання при виробництві, переробці та реалізації м’яса великої рогатої худоби в умовах недосконалої конкуренції через узгодження частки доходу кожного учасника товароруху від виробника до споживача, що сприятиме формуванню довгострокових партнерських відносин усіх суб’єктів товароруху.
Практичне значення одержаних результатів. Одержані результати дослідження можуть бути основою для розроблення концепції розвитку галузі м’ясного скотарства на довгострокову перспективу. Реалізація пропозицій може бути здійснена через державні органи управління сільським господарством, відомства переробних і харчових галузей при опрацюванні механізмів фінансового оздоровлення досліджуваної галузі, страхування діяльності, фінансово-кредитного забезпечення, системи ціноутворення, при регулюванні виробництва та збуту продукції, поліпшенні інфраструктури ринку. Пропозиції щодо продовження мораторію на заборону реалізації тваринницької продукції власниками особистих селянських господарств до 1 січня 2015 р. враховані при прийнятті змін до Закону України «Про якість та безпеку харчових продуктів та продовольчої сировини» та Закону України «Про державний бюджет на 2010 р.» в частині виділення коштів на стимулювання виробництва продукції м’ясного скотарства при обґрунтуванні системи дотацій за реалізацію великовагової худоби на переробні підприємства (довідка №04-11/15 – 323 від 28 листопада 2011 р.).
Пропозиції щодо регулювання економічних взаємовідносин між виробни-ками і переробниками продукції м’ясного скотарства через створення узгоджувальних рад при формуванні закупівельних цін на молодняк великої рогатої худоби, які базуються на нормативних витратах та допустимому рівні рентабельності, забезпечують розширене відтворення виробництва продукції м’ясного скотарства в сільськогосподарських підприємствах різних форм господарювання та сприяють наповненню внутрішнього ринку вітчизняною продукцією м’ясного скотарства, використані Міністерством аграрної політики та продовольства України (довідка №18 – 1 – 13/1946 від 28 листопада 2011 р.).
Головним управлінням агропромислового розвитку Київської облдерж-адміністрації при розробці Програми розвитку сільських територій до 2020 р. та опрацюванні заходів підтримки розвитку виробництва продукції м’ясного скотарства в Київській області використані пропозиції щодо стимулювання відновлення функціонування племінних репродукторів та створення дієвої мережі заготівельних пунктів із закупівлі молодняку великої рогатої худоби в особистих селянських господарствах, а також створення спеціалізованих міжгосподарських підприємств з відгодівлі великої рогатої худоби (довідка №02 – 07 – 1/3221 від 25 листопада 2011 р.).
Методичні підходи щодо розрахунку вартості послуг при створенні цивілізованих ринків живої худоби використані при розробці довгострокового плану розвитку ринку живої худоби «Чародій» в Черкаській області (довідка №304 від 20 жовтня 2011 р.).
У навчальному процесі Білоцерківського національного аграрного університету використовуються основні розробки дисертаційного дослідження при підготовці магістерських робіт та при викладанні дисциплін «Державне регулювання економіки», «Організація діяльності ринкової інфраструктури», «Економіка аграрних підприємств» (довідка №18 – 1 – 13/1946 від 28 лис-топада 2011 р.).
Особистий внесок здобувача. Дисертація є самостійно виконаною науко-вою працею, в якій комплексно розглядаються теоретичні, методичні та прикладні аспекти поєднання важелів ринкового й економічного регулювання ринку продукції м’ясного скотарства в сучасних умовах. Наукові положення, висновки і рекомендації, винесені на захист, одержані дисертантом самостійно. Із опублікованих наукових праць і наукових доповідей, у написанні та підготовці яких брала участь автор, у дисертаційній роботі використані лише ті результати, ідеї і положення, що належать їй особисто.
Апробація результатів дослідження за темою дисертації. Основні наукові та практичні положення дисертації доповідалися на 14 Міжнародних та 6 державних науково-практичних конференціях, зокрема, Міжнародній науково-практичній конференції молодих учених, аспірантів та докторантів «Наукові пошуки молоді у третьому тисячолітті» (м. Біла Церква, 15–16 травня 2008 р.); всеукраїнській науково-практичній конференції «Актуальні проблеми економіки – 2009» (м. Київ, 11 грудня 2009 р.); Міжнародній науково-практичній конференції «Маркетингове забезпечення продовольчого ринку України» (м. Полтава, 7 квітня 2010 р.); Міжнародній науково-практичній конференції «Ринкові трансформації в АПК та антикризове регулювання аграрного виробництва» (м. Мелітополь, 10–11 червня 2010 р.); Міжнародній науково-практичній конференції «Ціна, якість, витрати та ефективність виробництва в АПК» (м. Київ, 28–29 жовтня 2010 р.); Між-народній науково-практичній конференції «Розвиток сільських територій: економічний, соціальний і екологічний аспекти» (м. Київ, 17–18 березня 2011 р.); Міжнародній науково-практичній конференції «Проблеми сталого розвитку агросфери» (м. Харків, 4–6 жовтня 2011 р.) та ін.
Публікації. Результати дисертаційної роботи опубліковано в 33 наукових працях, у тому числі в одній одноосібній монографії загальним обсягом 19,2 д.а. та трьох колективних монографіях, 28 статтях у наукових фахових виданнях загальним обсягом 15,4 д.а. (з них особисто автору належить 13,8 д.а.), а також матеріалах і тезах конференцій.
Структура і обсяг дисертації. Дисертація складається зі вступу, шести розділів, висновків, списку використаних джерел. Повний обсяг дисертації 480 сторінок, з них 47 таблиць на 43 сторінках, 51 рисунок на 46 сторінках, 20 додатків на 28 сторінках. Список використаних джерел налічує 330 найменувань на 16 сторінках.

Список литературы

ВИСНОВКИ
Опрацювання нових підходів у теорії, методології та практиці економі-чного регулювання виробництва продукції м’ясного скотарства зумовлено потребою розробки дієвих методів впливу на економічні процеси в досліджу-ваному секторі економіки з метою забезпечення його стійкого зростання в умовах розвитку ринкових відносин.
1. Економічний механізм регулювання ринку продукції м’ясного скотарства до-цільно розглядати як поєднання ринкового саморегулювання з важелями державного регулювання виробництва м’яса великої рогатої худоби, продовольчого ринку, соціальної сфери села. Відповідно, важливим завданням держави є розробка концепції економічного регулювання ринку продукції м’ясного скотарства, яка передбачає формування і здійснення цінової, податкової, фінансово-кредитної, інвестиційної та зовнішньоекономічної політики, системи державної підтримки товаровиробників галузі.
Розвиток ринку продукції м’ясного скотарства в умовах глобалізації можливий за умови урахування ускладнення зв’язків і механізмів взаємодії між суб’єктами ринку, вимагає трансформації економічного механізму з метою вне-сення нового змістовного наповнення системи через доповнення його сучасними інструментами, спроможними забезпечити перехід його кон’юнктури з одного якісного стану в інший.
2. Ринок м’яса і м’ясної продукції як важливий сегмент агропродово-льчого ринку являє собою особливу сферу економічних відносин між товаровиробниками і споживачами м’яса і продуктів його переробки та узгодження їх економічних інтересів. Характерними ознаками розвиненого м’ясного ринку країни є: відносно насичений та стійкий попит на м’ясо і м’ясопродукти та стабільна пропозиція, яка відповідає попиту за цінами, обсягом, асортиментом і якістю; гнучкість системи економічних відносин у ланцюзі «виробництво–споживання»; постійна координація економічних дій між суб’єктами м’ясного ринку в умовах конкурентного середовища; функціонування розвинених міжгалузевих і внутрігалузевих економічних відносин за активної участі держави; поєднання невтручання держави у гос-подарську діяльність суб’єктів м’ясного ринку з постійним регулюванням; наявність розвиненої виробничої й особливо ринкової інфраструктури; відносно розвинена самоорганізація товаровиробників м’яса, численні об’єднання учасників ринку на регіональному і національному рівнях; наявність адекватної ринковим умовам дієвої законодавчої бази, яка забезпечує гнучке реагування на зміни кон’юнктури внутрішнього та зовнішнього ринків м’яса.
3. Узагальнення існуючих статистичних форм щодо функціонування сіль-ськогосподарських підприємств різних форм господарювання свідчить, що у цих формах відсутня деталізована інформація з розділу «реалізація за іншими каналами реалізації». Вважаємо за необхідне виділення статистичної інформації за підрозділами: «реалізація торговельній мережі», «реалізація то-ргово-посередницьким структурам», «реалізація іншим суб’єктам господарювання», що сприятиме раціоналізації процесу управління товарорухом продукції м’ясного скотарства.
Оцінка статистичних форм обліку великої рогатої худоби та обсягів виробництва продукції м’ясного скотарства в господарствах населення свідчить про приблизність статистичних даних. Пропонуємо запровадити ведення книг з господарського обліку в червні та січні поточного року, що дасть змогу точніше відображати в статистичній звітності інформацію про діяльність сільських домогосподарств та підвищить достовірність статистичної інформації про чисельність в них худоби.
4. Вітчизняному ринку продукції м’ясного скотарства властиві загальні для м’ясного ринку особливості, водночас він специфічний за своєю природою, придатністю м’ясної сировини до переробки і має властиві йому відмінності щодо формування сировинних ресурсів, витрат і ціни. Тому специфіка його функціонування має врахову-ватися у державному регулюванні ринкових відносин і формуванні продовольчих ре-сурсів.
Реформування виробництва продукції м’ясного скотарства в Україні, у процесі якого відбулося різке зниження ролі держави в регулюванні економічних відносин між господарюючими суб'єктами, непослідовність у здійсненні заходів державного регулювання економіки разом із загальноекономічними чинниками стали одними з основних причин кризи галузі, яка призвела до різкого зниження обсягів виробництва яловичини та телятини, втрати фінансової стійкості більшої частини підприємств, до експансії низькоякісної м’ясної продукції, погіршення рівня життя сільського населення.
5. Кризова ситуація, яка склалася на вітчизняному ринку продукції м’ясного скотарства, значною мірою пов’язана з тим, що у країні відсутня науково обґрунтована концепція його розвитку, яка б передбачала вирішення наступних завдань: структурну перебудову галузі із пріоритетним розвитком м’ясного скотарства на основі формування маточного стада м’ясних порід худоби через організацію племінної роботи із м’ясною худобою, що базується на регіональних системах розведення; технологічну модернізацію скотар-ства на основі впровадження переважно вітчизняних інноваційних і ресурсозберігаючих технологій; підвищення ефективності використання природних пасовищ і сінокосів; стимулювання формування ферм м’ясної худоби у крупних господарствах у традиційних регіонах відгодівлі великої рогатої худоби, створення стада м’ясної худоби у фермерських господарствах і господарствах населення; поліпшення економічної ситуації функціонування ринку яловичини і телятини через використання важелів державного регулю-вання; реструктуризацію заборгованості сільськогосподарських товаровиробників; удосконалення кредитного механізму, податкового законодавства, методів митно-тарифного регулювання; залучення приватних інвестицій.
6. На світовому ринку яловичини нині відбуваються такі процеси: посилення конкуренції; виробництво яловичини має тенденцію до стійкого зростання; зосередження основних обсягів виробництва й експорту яловичини у світі відбувається у США, Бразилії, Австралії, Канаді, Аргентині, країнах ЄС; у найближчій перспективі очікується зростання виробництва яловичини у світі, насамперед за рахунок Бразилії та країн Південної Америки; споживання яловичини найвищими темпами відбувається у США, Японії, Південній Кореї, Росії, у країнах Близького Сходу, Північної Африки й Південної Америки; до важливих тенденцій, які існують в останні роки в міжнародній торгівлі м’ясом, зокрема, яловичиною, слід віднести такі фактори, як залежність виробництва й експорту від епідеміологічних умов, посилення імпортних обмежень і протекціоністської політики основних експортерів яловичини.
Спостерігається також і певне зростання споживання яловичини на душу населення: якщо у 2003 р. однією людиною споживалося у середньому 7,64 кг яловичини, у 2007 р. – 7,77 кг, то у 2010 р. – 8,12 кг. Необхідною умовою інтеграції України у світовий ринок є використання дієвих інструментів державного регулювання, що сприятиме нарощуванню виробництва конкурентоспроможної яловичини як від молочної худоби, так і від спеціалізованого м’ясного скотарства.
7. Вивчення системи важелів економічного механізму регулювання у провідних країнах світу дозволяє зробити наступні висновки: система державного регулювання ринків аграрної продукції має комплексний, багатоплановий характер із використанням численних інструментів; незважаючи на наявну тенденцію до лібералізації ринку м’яса (пов’язано, насамперед, із вимогами СОТ), рівні державної підтримки сільсько-господарських товаровиробників та захисту ринку в більшості країн сприяють ефективному виробництву м’ясної сировини; розвиток сільськогосподарського виробництва у цих країнах здійснюється на основі продуманої і ціле-спрямованої аграрної політики, яка сприяє сталому розвитку сільського господарства, забезпеченню його конкурентоспроможності на внутрішньому та зовнішньому ринках, вирішенню внутрішньої продовольчої безпеки й активній участі в зовнішньоекономічній діяльності; рівень розвитку сільськогосподарського виробництва у провідних країнах зумовлений поєднанням використання ринкових економічних механізмів і заходів державного регулювання ринку яловичини.
8. Розвиток ринку продукції м’ясного скотарства має орієнтуватися на більш повне задоволення потреб населення країни переважно за рахунок вла-сного виробництва через підтримку галузі та посилення ролі держави у роз-витку ринку яловичини та підвищення платоспроможності населення. Збіль-шення товарних ресурсів яловичини буде забезпечено, в основному, за рахунок підвищення ефективності використання наявного поголів’я молочних і змішаних порід великої рогатої худоби, а також шляхом подальшого розвитку спеціалізованого м’ясного скотарства.
Встановлено, що домогосподарства із високим рівнем доходів віддають перевагу у споживанні свинині, меншою мірою – птиці та яловичині. За даними споживання яловичини домогосподарствами залежно від рівня сукупних доходів розраховано рівень споживання м’яса великої рогатої худоби на душу населення на місяць: для сільського населення цей показник становитиме 1,018 кг (фактично – 1,064 кг), міського – 4,42 кг (фактично – 4,021 кг). Основними причинами зміни споживчих смаків залежно від зміни доходів є ціна та якість продукції, її поживність, ставлення до харчування, національні звичаї.
9. Ретроспективний аналіз формування та розвитку галузі м’ясного скотарства України дозволив встановити, що за роки економічної кризи набула поширення тенденція до стійкого порушення функціонування всієї системи. Так, кількість поголів'я спеціалізованих м’ясних порід великої рогатої худоби дійшла до критичного рівня і нині становить менше 2% від загального поголів’я великої рогатої худоби, тоді як у провідних країнах світу – 50–70%.
На початок 2011 р. у господарствах усіх категорій налічувалося близько 4,5 млн голів великої рогатої худоби (з них 2,6 млн гол. корів), у т.ч. м’ясної продуктивності – 82,4 тис. голів (з них 36,4 тис. голів – корови), що набуває загрозливого характеру. У 2010 р. частка обсягів виробництва яловичини становила 20,8% від сумарного обсягу виробленого м’яса (у 1990 р. − близько 45%). Основними чинниками збитковості галузі м’ясного скотарства є: ціни, які не забезпечують навіть простого відтворення поголів’я; низька продуктивність тварин; відсутність повноцінної інфраструктури ринку; посилення конкуренції з боку зарубіжних виробників м’яса та м’ясопродуктів; недосконала організація племінної роботи; зниження платоспроможності населення.
Система важелів економічного механізму регулювання вітчизняного ринку продукції м’ясного скотарства в сучасних умовах має бути зорієнтована на забезпечення конкурентоспроможності галузі. Для цього необхідно досягти порогу беззбиткового виробництва – це є отримання приросту не нижче 626 г за добу, що сприятиме зниженню собівартості вирощування на 18,6%.
10. Встановлено, що сільськогосподарські підприємства здійснюють реалізацію живої великої рогатої худоби, що зумовлено відсутністю забійних пунктів, небажанням переробних підприємств купувати туші тварин та особливостями податкового і бухгалтерського обліку. Через недосконалість чинних стандартів на живу худобу у країні, саме аукціонна торгівля може бути найприйнятнішою для укладання справедливих угод між виробниками та за-купівельниками.
У 2010 р. обсяги надходження на переробку м’яса великої рогатої худоби від сільськогосподарських підприємств знизилися на 28% і становили 115738 тонн, що зумовлено зменшенням кількості поголів’я, а також орієнтацією м’ясопереробних підприємств на дешеву імпортовану сировину. Водночас, зростає частка реалізації великої рогатої худоби за іншими каналами збуту, а саме реалізація торгово-посередницьким структурам, які працюють за агентськими угодами з переробними підприємствами. Вважаємо, що для встановлення прозорості каналів продажу продукції м’ясного скотарства статистичним органам доцільно розробити відповідні форми обліку.
11. Доведена необхідність посилення державної підтримки щодо стимулювання відродження галузі м’ясного скотарства в Україні через розрахунок порівняльної ефективності експорту зерна та його використання у виробництві м’яса великої рогатої худоби. Операційний прибуток від імпортозаміщення становитиме майже 573,9 млн грн, або 71,7 млн дол. США. Отже, Україні вигідніше направляти зерно у м’ясне скотарство, ніж експортувати за кордон. З метою посилення цієї тенденції доцільно впро-ваджувати у галузь інноваційні технологій у вирощуванні та відгодівлі худоби, стимулювати виробництво м’яса великої рогатої худоби.
12. За нинішніх економічних умов доцільно забезпечити такі форми державної підтримки товаровиробників продукції м’ясного скотарства, які не підвищують ціну кінцевого продукту. Пряма державна підтримка галузі м’ясного скотарства має спрямовуватися, насамперед, на стимулювання підвищення його ефективності та конкурентоспроможності, а також на стримування подальшого спаду виробництва м’яса великої рогатої худоби. Основним напрямом може бути збереження поголів’я молодняку великої рогатої худоби до вагових кондицій вище 300–350 кг. За нашими розрахунками, ця підтримка на кожну тонну зданої сировини має становити в нинішніх умовах не менше 3329 грн.
13. Важливим напрямом державної підтримки розвитку м’ясного ско-тарства має стати відтворення стада. Встановлено, що наявність телиць від 2 років і старше на початок 2011 р. становила 142,1 тис. голів, або 5,4 % до кі-лькості корів за мінімальної річної норми вибраковки їх 20–25 %, а телиць віком від 1 до 2-х років – 288,9 тис. голів, або 10,9 % до кількості корів. З метою нарощування кількості молодняку для заміни та збільшення чисельності корів доцільно ввести стимулювання у вигляді видачі субсидій (премій) за реалізацію (або вирощування) телиць віком до року – по 5 грн за кілограм живої маси, а телиць до 1 року та старше – по 7 грн за кілограм живої маси.
14. Фінансово-кредитні відносини є важливим напрямом державного еко-номічного регулювання, який дозволяє впливати на тенденції і темпи розвитку галузі. Товаровиробники досліджуваної галузі потребують уведення дієвого кредитного механізму, який би враховував специфіку виробництва. З огляду на реальну ситуацію в аграрному секторі економіки, доцільно створити сільськогосподарський банк як спеціалізовану структуру з кредитно-фінансового обслуговування товаровиробників АПК, передбачивши спеціальні преференції, у тому числі особливі банківські нормативи.
Удосконалення кредитного механізму вимагає відновлення платоспроможності, підвищення прибутковості товаровиробників та розвитку системи страхування. З метою захисту від непрофесійності й безгосподарності товаровиробника у договорі страхування потрібно визначити вимоги щодо дотримання ветеринарно-санітарних правил.
15. В умовах обмеженості державної підтримки скотарства, дефіциту вітчизняної яловичини на внутрішньому ринку та за відсутності приміщень у сільськогосподарських підприємств для утримання великої рогатої худоби стає актуальною активізація розвитку інтеграційних зв’язків між переробними, сільськогосподарськими підприємствами і господарствами населення через забезпечення останніх молодняком великої рогатої худоби і кормами. Це сприятиме нарощуванню сировинної бази м’ясопереробних підприємств та зменшенню соціальної напруги на селі в результаті формування часткової зайнятості населення.
16. Доведено необхідність розвитку ринків живої худоби в ланцюгу товароруху від виробника до споживача, які через відсутність нормативно-правового забезпечення не мають можливості для цивілізованого функціонування. З метою формування цивілізованої діяльності необхідно розробити систему законодавчих актів, зокрема внести доповнення до Закону України «Про оптові сільськогосподарські ринки», розробити Концепцію розвитку ринків живої худоби, ветеринарно-санітарні правила торгівлі живою худобою. Ці ринки мають стати учасниками професійних об’єднань виробників продукції м’ясного скотарства.
17. Найвищу економічну привабливість під час збуту продукції м’ясного скотарства для дрібнотоварних виробників мають роздрібні продовольчі ринки. При цьому забій худоби здійснюється в домашніх умовах. Одними із напрямів вирішення цього питання є формування мережі забійних пунктів за рахунок коштів державного та регіональних бюджетів, розробка ветеринарно-санітарних правил забою тварин та транспортування їх на роздрібний продо-вольчий ринок.
18. Підвищення конкурентоспроможності вітчизняної продукції м’ясного скотарства у зв’язку зі вступом країни до СОТ потребує створення нової системи оцінки її якості, що дозволить усунути конфлікти сільськогосподарських товаровиробників і переробників у питаннях збуту–приймання худоби; наблизити вітчизняні стандарти до міжнародного рівня.
Оскільки країна відчуває дефіцит спеціалізованих транспортних засобів для перевезення живої худоби і охолодженого м’яса, то необхідно налагодити систему забою і первинної переробки м’яса в місцях вирощування худоби. Важливу роль у цій справі може зіграти споживча кооперація у тих регіонах країни, де вона зберегла свою матеріально-технічну базу. Організувати забій худоби та її первинну переробку, окрім споживчої кооперації, можуть і самі сільськогосподарські товаровиробники, створюючи різні виробничо-збутові кооперативи або інтегровані формування із невеликими м'ясопереробними підприємствами.
19. Одним із чинників відродження галузі м’ясного скотарства є відновлення племінного потенціалу м’ясного скотарства відповідно до загальнодержавної програми «М’ясне скотарство», в якій передбачено запровадити систему дотування вирощування племінного молодняку великої рогатої худоби м’ясного напряму та створення регіональних центрів спермопродукції.
Доведено, що економічно вигідніше імпортувати не племінну худобу, а спермопродукцію. З метою стимулювання імпорту спермопродукції сільськогосподарської худоби м’ясних напрямів необхідно запровадити систему митно-тарифних та податкових пільг за імпорту зарубіжної спермопродукції в Україну.
20. Удосконалення системи економічних відносин підприємств в інтегрованих формуваннях має ґрунтуватися на принципах економічного механізму розвитку та на удосконаленні виробничо-договірних відносин. До цих принципів належать такі: пропорційний розвиток і регулювання міжгосподарської кооперації та агропромислової інтеграції; еквівалентність в обміні продукції; рівноправна участь і рівна економічна вигода від спільного виробництва; створення за можливості однакових соціально-економічних умов виробничої діяльності партнерів; забезпечення взаємної матеріальної та моральної зацікавленості й відповідальності за виконання договірних зобов’язань; узгоджене поєднання економічних інтересів (індивідуальних, колективних і суспільних) на основі взаємної зацікавленості всіх ланок м’ясоскотарського підкомплексу за кінцеві результати діяльності інтегрованих формувань. Забезпечення реалізації цих умов у практичній діяльності інтегрованих формувань галузі можливо за умови створення погоджувальних комісій.
Встановлено, що невирішеність питання відносин на законодавчому рівні платника ПДВ – сільськогосподарського підприємства з неплатником цього податку – особистим селянським господарством є одним зі стримуючих факторів нарощення обсягів виробництва продукції м’ясного скотарства. З метою стимулювання розвитку подібних інтеграційних зв’язків необхідно розробити доповнення до Закону України «Про пода-ток на додану вартість» щодо використання «нульової» ставки за оподаткування отри-маного приросту великої рогатої худоби.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Іванух Р. А. Аграрна економіка і ринок / Р. А. Іванух, С. Л. Дусановський, Є. М. Білан. – Тер-нопіль: Економічна думка, 2003. – 256 с.
2. Крисанов Д. Ф. Формування собівартості продукції і прибутків товаровиробників у харчовому ланцюзі / Д. Ф. Крисанов, О. М. Варченко, М. Є. Рогоза // Економіка і прогнозування. Науковий журнал. – К.: «Інститут економіки та прогнозування НАН України». – 2009. – С. 52–70.
3. Шпичак О. М. Економічні механізми державного регулювання ринків сільськогосподарської продукції та їх проблеми / О. М. Шпичак // Економіка АПК. – 2011. –
№ 2. – С. 150–155.
4. Месель-Веселяк В. Я. Аграрна реформа і організаційно-економічні трансформації у сільському господарстві: доповідь на Дванадцятих річних зборах Всеукр. конгресу вчених економістів-аграрників 25–26 лютого 2010 р. / В. Я. Месель-Веселяк. – К.: Національний науковий центр «Інститут аграрної економіки». – 2010. – С. 57.
5. Саблук П. Т. Стан і перспективи розвитку агропромислового комплексу України /
П. Т. Саблук // Економіка України. – 2008. – № 12. – С. 4–18.
6. Шпичак О. М. Система організаційно-економічних механізмів функціонування основних агропродовольчих підкомплексів рослинництва України / О. М. Шпичак,
О. В. Боднар, І. В. Кобута; за ред. акад. УААН О. М. Шпичака. – К.: ЗАТ «Нічлава», 2009. – 406 с.
7. Саблук П. Т. Економічні інтереси як основа розвитку аграрного виробництва /
П. Т. Саблук // Економіка АПК. – 2010. – № 8. – С. 6–10.
8. Червен І. І. Аграрний ринок вимагає зваженої цінової політики / І. І. Червен, І. Д. Бурковсь-кий, А. В. Бурковська // Економіка АПК. – 2009. – № 3. – С. 99–104.
9. Мизес Л. Человеческая деятельность: трактат по экономической теории / Л. Мизес. – 2-е испр. изд. – Челябинск: Социум, 2005. – 878 с.
10. Маршалл А. Принципы экономической науки / А. Маршалл; пер. с англ. – М.: Прогресс, 1993.–Т.1. – 415 с.
11. Амосов О. Ю. Історія економіки та економічної науки: навч. посіб. / О. Ю. Амосов, В. В. Калюжний, В. Л. Міненко; за заг. ред. д.е.н., проф. О. Ю. Амосова. – Х.: Вид-во ХарРІ НАДУ «Магістр», 2009. – Гл.10.
12. Самуелсон П. Макроекономіка / П. Самуелсон, В. Нордхауз; пер. з анг. – К.: Основи, 1995. – 574 с.
13. Макконнелл К. Р. Экономика: принципы, проблемы и политика / К. Р. Макконнелл,
С. Л. Брю; пер. с англ. – Баку: Изд-во „Азербайджан”, 1992. – Т.1. – 399 с.
14. Ермишин П. Е. Основы экономической теории / П. Е. Ермишин. – М.: Изд. «ЮНИТИ», 1994. – 324 с.
15. Економічний словник-довідник / [за ред. С. В. Мочерного]. – К.: Феміна, 1995. – 368 с.
16. Гусєв В. І. Історія західноєвропейської філософії ХІІ-ХVІІ ст. / В. І. Гусєв. – К.: Либідь, 1994. – 246 с.
17. Монтескье Ш. Избранные произведения / под. ред. М. П. Баскина. – М.: Гос. изд-во политиче-ской литературы, 1955. – 328 с.
18. Норс Д. Меркантилизм. Очерки о торговле, трактующие главным образом вопросы о процен-тах, чеканке, обрезе, увеличении денег / Д. Норс; под ред. и со вступительной статьей И. С. Плотникова. – Л.: ОГИЗ, СОЦЭКГИЗ, Ленинградское отделение, 1953. – С. 293–317.
19. Гурне Б. Державне управління / Б. Гурне. – К.: Основи, 1993. – С. 88.
20. Кенэ Ф. Избранные экономические произведения / Ф. Кенэ; пер. с фр. – М.: Соцэкгиз, 1960. – С. 101.
21. Юхименко П. І. Економічна історія: навч. посіб. / П. І. Юхименко. – К.: Вікар, 2006. – 341 с.
22. Смит А. Исследование о природе и причинах богатства народов / А. Смит. – М.: Соцэкгиз, 1962. – 684 с.
23. Макконнелл C. Економікс / С. Макконнелл, Л. Брю, Р. Кемпбелл, Л. Стенлі; пер. з англ. – 11-е вид. – К.: Хагар-Демос, 1993. – 785 с.
24. Милль Д. С. Основы политической экономии / Д. С. Милль; пер. с англ. – М.: Прогресс, 1980. – 494 с.
25. Лист Ф. Национальная система политической экономии / Ф. Лист – СПб.: Изд.
А.Э. Мертенса, 1891. – 452 с.
26. Менгер К. Австрийская школа в политической экономике / К. Менгер, Е. Бем-Баверк, Ф. Визер – М.: Экономика, 1992. – 494 с.
27. Хайек Фридрих А. Познание, конкуренция и свобода: антология сочинений / под. ред. С. Мальцева, К. Большакова. – СПб.: Пневма, 1999. – 288 с.
28. Ядгаров Я. С. История экономических учений / Я. С. Ядгаров. – М.: Экономика,
1996. – 354 c.
29. Майбурд Е. М. Введение в историю экономической мысли. От пророков до профессоров / Е. М. Майбурд. – М.: Дело, Вита-Пресс, 1996. – 544 с.
30. Пигу А. Экономическая теория благосостояния: в 2-х т. / А. Пигу. – М.: Прогресс, 1985. – Т. 1. – 512 с.
31. Кейнс Джон Мейнард. Общая теория занятости, процента и денег / Д. М. Кейнс. – М.: Гелиос АРВ, 1999. – 352 с.
32. Журавлева Г. П. Теоретическая экономика. Политэкономия: учеб. для вузов /
под ред. Г. П. Журавлевой, Н. Н. Мильчаковой. – М.: Банки и биржи, ЮНИТИ, 1997. – 485 с.
33. Эйдельман М. Р. Межотраслевой баланс общественного продукта / М. Р. Эйдельман. – М.: Статистика, 1966. – 376 с.
34. Ватаманюк О. Мікроекономіка : навч. посіб. / О. Ватаманюк. – Львів: „Інтелект-Захід", 2004. – 176 с.
35. Камаев В. Д. Экономическая теория: учеб. / В. Д. Камаев. – М.: ВЛАДОС, 1998. –
640 с.
36. Вальсар Л. Элементы чистой политической экономии или теорія общественного богатства / Л. Вальсар. – М.: Изограф, 2000. – 386 с.
37. Білецька Л. В. Економічна теорія: Політекономія. Мікроекономіка. Макроекономіка: навч. посіб. / Л. В. Білецька. – К.: Центр навчальної літератури, 2005. – 651 с.
38. Парето В. Учебник политической экономии / В. Парето // Мировая экономическая мысль. Сквозь призму веков. – М.: Мысль, 2005. – Т. 2. – С. 411–416.
39. Ченери Х. Б. Экономика межотраслевых связей / Х. Б. Ченери, П. Г. Кларк; пер.
с англ. А. И. Анчишкина, С. С. Шаталина, В. В. Швыркова; под ред. Л. Я. Бери. – М.: Изд-во иност. лит., 1962. – 384 с.
40. Самуельсон Пол А. Экономика: учеб. пособие / Пол А. Самуельсон, Вильям Д. Нордхаус; 16-е изд.; пер. с англ. – М.: ИД «Вильямс», 2000. – 600 с.
41. Камаев В. Д. Экономическая теория: учебн. / В. Д. Камаев. – М.: ВЛАДОС, 1998. – 640 с.
42. Полтерович В. М. Экономическое равновесие и хозяйственный механизм / В. М. Полтерович. – М.: Наука, 1990. – 256 с.
43. Волконский В. А. Модель оптимального планирования и взаимосвязи экономических показателей / В. А. Волконский. – М.: Наука, 1967. – 152 с.
44. Гранберг А. Основы региональной экономики: о структуре, методологии и содержании: учеб. / А. Гранберг // Российский экономический журнал. – 2000. – № 10. – С. 61–74.
45. Супрун О. М. Балансування попиту-пропозиції як механізм регулювання аграрного ринку / О. М. Супрун // Економіка АПК. – 2010. – № 1. – С. 59–66.
46. Тюнен Й. Г. Изолированное государство / Й. Г. Тюнен; пер. Е. А. Торнеус; под ред.
А. А. Рыбникова. – М.: Экономическая жизнь, 1926. – 326 с.
47. Лаунгардт В. Народный университет. Популярные лекции по истории культуры /
В. Лаунгардт; под ред. В. В. Битнера. – СПб., 1908. – 86 с.
48. Вебер А. Избранное: Кризис европейской культуры / А. Вебер; пер. М. И. Левина,
Т. Е. Егорова; отв. ред. Л. Т. Мильская. – СПб.: Университетская книга, 1999. –
576 с.
49. Гелбрейт Дж. Новое индустриальное общество / Дж. Гелбрейт. – М.: Прогресс, 1969. – С. 69.
50. Гэлбрейт Дж. Экономическая теория и цели общества / Дж. Гелбрейт. – М.: Прогресс, 1979. – 406 с.
51. История экономических учений / под ред. Г. А. Шмарловской. – Минск: ООО Новое знание, 2001. – 339 с.
52. Амосов О. Ю. Історія економічних теорій: підручник / О. Ю. Амосов, В. О. Сивоконь, В. Л. Міненко; за заг. ред. д.е.н., проф. О. Ю. Амосова, к.е.н., доц. В. О. Сивоконя. – Х.: Вид-во ХарРІ НАДУ «Магістр», 2010. – 448 с.
53. Хикс Дж. Р. Господин Кейнс и «классики»: попытка интерпретации / Дж. Р. Хикс // Истоки. – М.: Высшая школа экономики, 1998. – Вып. 3. – С. 293–300.
54. Эпштейн Д. Государственное регулирование сельськохозяйственного производства в условиях перехода к рынку / Д. Эпштейн. – СПб.: СпецЛит, 1993. – 234 с.
55. Хайек Ф. А. Дорога к рабству. … Ошибки социализма / Ф. Хайек. – М.: Изд-во "Новости"при участии изд-ва «Catallaxy», 1992. − 304 с.
56. Юхименко П. І. Історія економічних учень: підруч. / П. І. Юхименко, П. М. Леоненко. – К.: Знання, 2005. – С. 293.
57. Поланьи К. Великая трасформация: политические и экономические стоки нашего времени / К. Поланьи. – СПб.: «Алетейя», 2002.– 230 с.
58. Леонтьев В. В. Экономические эссе. Теория, исследования, факты и политика /
В. В. Леонтьев; пер. с англ. – М.: Политиздат, 1990. – 415 с.
59. Лукінов І. Методи і засоби державного регулювання економіки перехідного періоду / І. Лукі-нов // Економіка України. – 1999. – № 5. – С. 8–12.
60. Гальчинський А. Відновити дієздатність держави / А. Гальчинський // Економіка України. – 2000. – № 8. – С. 8–14.
61. Кваша С. М. Напрями удосконалення механізмів формування ринкової рівноваги на ринках сільськогосподарської продукції / С. М. Кваша // Економіка АПК. – 2001. – № 2. – С. 161–167.
62. Шпикуляк О. Г. Економічні інституції та інститути у розвитку теорії ринку /
О. Г. Шпикуляк // Економіка АПК. – 2010. – № 1. – С. 159–165.
63. Шпикуляк О. Г. Інституціональне забезпечення розвитку та регулювання аграрного ринку: аналітична оцінка / О. Г. Шпикуляк // Економіка АПК. – 2010. – № 4. – С. 150–157.
64. Шуст О. А. Напрями формування інформаційної інфраструктури в АПК /
О. А. Шуст // Актуальні проблеми економіки. – 2010. – № 8. – С. 89–96.
65. Кульман А. Экономические механизмы / А. Кульман; пер. с фр.; общ. ред.
Н. И. Хрусталевой. – М.: Изд. группа «Прогресс», 1993. – 192 с.
66. Свиноус І. В. Роль і місце складових ринкової інфраструктури в ланцюгу товароруху тваринницької продукції від ОСГ до кінцевого споживача // І. В. Свиноус, О. А. Шуст, Б. Г. Міхняк // Вісник Хмельницького національного університету. – Хмельницький, 2010. – Т. 4, № 5. – С. 134–137.
67. Беседін В. Ф. Про вдосконалення методів розробки балансів попиту і пропозиції окремих видів продукції / В. Ф. Беседін, І. В. Беседін, С. В. Дідур, Б. М. Щукін // Формування ринкових відно-син в Україні. – 2003.– № 12 (31) – C. 61–65.
68. Коляденко С. В. Стратегічні напрями розвитку агропромислового комплексу регіону / С. В. Коляденко // Вісник Сумського національного аграрного університету. Серія "Фінанси і кре-дит". – 2006. – Вип. 1 (20). – С. 266–269.
69. Іфтемічук В. С. Генеза ринкової економіки (політекономія, мікроекономіка, економічний аналіз, економіка підприємства, менеджмент, маркетинг, фінанси, банки, інвестиції, біржова діяльність): терміни, поняття, персоналії / В. С. Іфтемічук, В. А. Григор’єв, М. І. Маниліч, Г. Д. Щупак; за наук. ред. Г. І. Башнянина і В. С. Іфтемічука. – К.: Магнолія плюс, 2004. – 688 с.
70. Азізов С. П. Організація виробництва і аграрного бізнесу в сільськогосподарських підприємст-ва: підруч. / С. П. Азізов, П. К. Канінський, В. М. Скупий та ін.; за ред.
С. П. Азізова. – К.: ІАЕ, 2001. – 834 с.
71. Крисанов Д. Ф. Аграрна сфера: пріоритети та механізми реалізації / Д. Ф. Крисанов. – К.: Інститут економіки НАН України, 1998. – 235 с.
72. Валентинов В. Л. Теоретичні питання сутності еквівалентності економічних відносин / В. Л. Валентинов // Економіка АПК. – 2002. – № 8. – С. 48–50.
73. Яценко В. М. Формування і розвиток агропромислової інтеграції в Україні / В. М. Яценко // Економіка АПК. – 2004. – № 1. – С. 54–60.
74. Варченко О. М. Удосконалення системи фінансово-економічних відносин у діяльності агроп-ромислового виробництва в Україні / О. М. Варченко // Економіка і управління АПК. – 2009. – № 6. – С. 23–32.
75. Романів О. В. Розвиток інтеграційних відносин як важлива умова формування ефективного ринку аграрної продукції / О. В. Романів, П. С. Березівський // Вісник Харк. нац. техн. ун-ту сільськ. госп-ва: економічні науки. – 2008. – Вип. 70. – С. 11–17.
76. Месель-Веселяк В. Я. Удосконалення економічних відносин учасників інтегрованих форму-вань / В. Я. Месель-Веселяк // Економіка АПК. – 1998. – № 6. – С. 19–21.
77. Шуст О. А. Маркетинг як інструмент орієнтованого розвитку АПК / О. А. Шуст // Вісник Харк. нац. техн. ун-ту сільськ. госп-ва ім. П. Василенка. – 2010. – Вип. 97. – С. 377–383.
78. Подухович Ю. П. Сучасні проблеми та перспективи розвитку м’ясопереробної галузі АПК / Ю. П. Подухович // Вісник ЛНАУ. – Луганськ. – 2009. – № 6. – С. 34–41.
79. Коляденко С. В. Українське тваринництво: сучасний стан та проблеми вирішення / С. В. Коляденко // Інноваційна економіка. – № 6. – 2011. – С. 37–43.
80. Аранчій Д. С. Стан і тенденції розвитку м’ясопродуктового підкомплексу України /
Д. С. Аранчій // Вісник Харк. техн. ун-ту сільськ. госп-ва: економічні науки. – 2008. – Вип. 72. – С. 48–54.
81. Пасхавер Б. Продовольча доступність / Б. Пасхавер // Економіка України. – 2001. –
№ 7. – С. 69–77.
82. WHO, Food and health in Europe, a new basis for World Health Organization, WHO Regional publications European Series № 96, 2004.
83. Білорус О. Г. Глобальна продовольча безпека: монографія / О. Г. Білорус, М. В. Зубець, П. Т. Саблук, В. І. Власов. – К.: Ін-т світ. економіки і міжнар. відносин НАН України, ННЦ "Ін-т аграр. економіки" УААН, 2009. – 486 с.
84. Наказ Міністерства економіки України від 2 березня 2007 року № 60 Про затвердження Мето-дики розрахунку рівня економічної безпеки України [Електронний ресурс]. –
Режим доступу: http://www.me.gov.ua/control/uk/publish/printable_article?art_id=97980.
85. Гойчук О. І. Продовольча безпека в Україні і світі / О. І. Гойчук. – К.: Наукметодцентр аграр-ної освіти, 2003. – 114 с.
86. Басюркіна Н. Й. Продовольча безпека як системна характеристика функціонування агропроми-слового сектору економіки / Н. Й. Басюркіна // Економіка харчової промисловості. – 2011. – № 2 (10). – С. 5–10.
87. Бойко В. І. Регіональні аспекти аграрного виробництва і продовольча проблема /
В. І. Бойко, О. А. Козак // Організаційно-економічні трансформації в аграрному виробництві: матеріали Дванадцятих річних зборів Всеукр. конгресу вчених економістів-аграрників 25-26 лютого 2010 року. – К.: Національний науковий центр «Інститут аграрної економіки», 2010. – С. 468–472.
88. Саблук П. Т. Основні положення нової економічної парадигми національної продовольчої безпеки України в ХХІ ст. / П. Т. Саблук // Економіка України. – 2002. –
№ 5. – С. 54–60.
89. Дудар Т. Г. Проблеми якості і безпечності сільськогосподарської продукції та продуктів харчу-вання в умовах глобалізації / Т. Г. Дудар // Організаційно-економічні трансформації в аграрно-му виробництві: матеріали Дванадцятих річних зборів Всеукраїнського конгресу вчених еконо-містів-аграрників 25-26 лютого 2010 року. – К.: Національний науковий центр «Інститут аграр-ної економіки», 2010. – С. 472–475.
90. Про стратегію трансформації АПК і забезпечення продовольчої безпеки України: наук. допо-відь / за ред. І. І. Лукінова та П. Т. Саблука // Економіка АПК. – 2000. – № 8. – С. 3–36.
91. Юрчишин В. В. До проблеми розробки продовольчої (аграрно-продовольчої) доктрини Укра-їни / В. В. Юрчишин // Економіка України. – 2001. – № 10. – С. 4–11.
92. Саблук П. Т. Розробка аграрної (аграрно-продовольчої) доктрини України /
П. Т. Саблук, В. В. Юрчишин // Агропромисловий комплекс України: стан, тенденції та перспе-ктиви розвитку. Інформаційно-аналітичний збірник. – К.: ІАЕ, 2002. – Вип. 5. – С. 625–642.
93. Скурихин И. М. Все о пище с точки зрения химика / И. М. Скурихин, А. П. Нечаев. – М.: Высшая шк., 1991. – 288 с.
94. Месель-Веселяк В. Я. Розвиток м’ясопродуктового підкомплексу України /
В. Я. Месель-Веселяк, О. В. Мазуренко; під наук. ред. акад. УААН П. Т. Саблука. – К.: ННЦІ-АЕ, 2004. – 198 с.
95. Мазуренко О. В. Продовольча безпека та поточна ситуація з позиції виробництва та споживан-ня м’яса / О. В. Мазуренко // Вісник Уман. нац. ун-ту садівництва. – 2008. – Вип. 70 – С. 105–111. – (Ч. 2 – економіка).
96. Шпичак О. М. Реалізація продукції особистими селянськими господарствами – витрати, ціни, ефективність: монографія / О. М. Шпичак, І. В. Свиноус. – К.: ННЦ "Інститут аграрної економіки", 2008. – 300 c.
97. Шуст О. А. Ринок продукції м’ясного скотарства в Україні: теоретико-прикладні аспекти розвитку та регулювання: монографія / О. А. Шуст. – Біла Церква, 2011. – 336 с.
98. Зубець М. В. Стратегія розвитку м’ясного скотарства в Україні у контексті національної продовольчої безпеки / за ред. М. В. Зубця, І. В. Гузєва; Укр. акад. аграр. наук, Ін-т розведення і генетики тварин. – К.: Аграрна наука, 2005. – 176 с.
99. Кравченко Н. А. Породы мясного скота / Н. А. Кравченко. – К.: Вища шк., 1979. – 288 с.
100. Пабат В. О. Практичні рекомендації щодо формування стад м’ясної худоби в Україні / В. О. Пабат, Д. Т. Вінничук. – К.: Наук. думка, 2004. – 62 с.
101. Наказ Міністерства аграрної політики України та Української академії аграрних наук від 21 жовтня 2003 року № 372/99 Про затвердження цільової програми «М'ясне скотарство» на пе-ріод 2003-2012 рр. [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.nau.kiev.ua/nau10/ukr/getcnt.php?uid=1021.989.0&nobreak.
102. Пуцентейло П. Р. Історія створення м’ясних порід великої рогатої худоби в Україні: матеріали міжнар. наук.-практ. конф. 24-25 черв. 2010 р. / П. Р. Пуцентейло. – Тернопіль: ТІ АПВ НААН, 2010 [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://conftiapv.at.ua/publ/konf_24_25_cherven_2010/40_istorija_stvorennja_m_jasnikh_porid_velikoji_rogatoji_khudobi_v_ukrajini/2-1-0-109.
103. Міністерство аграрної політики та продовольства [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://new.minagro.gov.ua/ua/animal husbandry/713-nacionalne-ob-yednannya-po-pleminnij-spravi-u-tvarinnictvi-ukrplemob-yednannya.
104. Угнівенко А. М. Спеціалізоване м’ясне скотарство / А. М. Угнівенко, В. І. Костенко, Ю. І. Чернявський. – К.: Вища освіта, 2006. – 303 с.
105. Вінничук Д. Т. Оцінка і використання м’ясних бугаїв / Д. Т. Вінничук, І. О. Гармаш. – К.: Знання, 1992. – 115 с.
106. Спека С. С. Поліська м’ясна порода великої рогатої худоби: монографія / С. С. Спека. – К.: ДОД ІАЕ УААН, 1999. – 272 с.
107. Підпала Т. В. Скотарство і технологія виробництва молока та яловичини: кур