Трещак Іван Іванович. Прогнозування та профілактика фетоплацентарної недостатності і гіпогалактії у жінок із супутнім ожирінням

Краткое описание

Трещак Іван Іванович. Прогнозування та профілактика фетоплацентарної недостатності і гіпогалактії у жінок із супутнім ожирінням: дис... канд. мед. наук: 14.01.01 / Київська медична академія післядипломної освіти ім. П.Л.Шупика. - К., 2004

Трещак І.І. Прогнозування та профілактика фетоплацентарної недостатності і гіпогалактії у жінок із супутнім ожирінням. Рукопис.
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук за спеціальністю 14.01.01 акушерство та гінекологія. Київська медична академія післядипломної освіти ім. П.Л.Шупика МОЗ України. Київ, 2004.
Наукова праця присвячена зниженню частоти та ступеня виразності фетоплацентарної недостатності і гіпогалактії у жінок із супутнім ожирінням. Вперше вивчені особливості формування фетоплацентарного комплексу і становлення лактації у жінок із супутнім ожирінням в залежності від клінічного плину вагітності, пологів, післяпологового і неонатального періодів. Вперше встановлений взаємозв’язок між ступенем виразності гіпогалактії і станом фетоплацентарного комплексу у жінок із супутнім ожирінням з використанням ехографічних, доплерометричних і ендокринологічних досліджень. Розроблені та впроваджені практичні рекомендації щодо зниження частоти фетоплацентарної недостатності і гіпогалактії у жінок із супутнім ожирінням на підставі запропонованої прогностичної моделі і поетапної профілактичної методики з використанням медикаментозної корекції.

У дисертаційній роботі запропонований та теоретично обгрунтований новий підхід до вирішення актуальної задачі сучасного акушерства зниження частоти фетоплацентарної недостатності і гіпогалактії у жінок із супутнім ожирінням на підставі розробки власної методики прогнозування й удосконалення існуючих лікувально-профілактичних заходів.

Серед різних форм супутнього ожиріння у жінок репродуктивного віку переважає обмінно-аліментарна (74,0%) у порівнянні з ендокринно-обмінною (16,0%) і церебральною (10,0%). Основним варіантом будівлі жирової тканини є змішаний (64,0%), рідше зустрічаються гіпертрофічний (26,0%) і гіперпластичний варіанти (10,0%).
Клінічний перебіг вагітності у жінок із супутнім ожирінням характеризується високою частотою анемії вагітних (52,0%); гестозів (18,0%) і фетоплацентарної недостатності (42,0%), у структурі якої переважають компенсована (58,5%) і субкомпенсована форми (34,1%).
Розродження жінок із супутнім ожирінням супроводжується значним рівнем передчасного розриву плодових оболонок (20,0%); аномалій пологової діяльності (16,0%); дистресу-плода (18,0%) і акушерських кровотеч (12,0%), що призводить до високої частоти кесарських розтинів (28,0%), а в структурі показань частіше зустрічаються гострий дистрес-плода (50,0%) і неефективне лікування аномалій пологової діяльності (28,6%).
Перинатальні наслідки розродження жінок із супутнім ожирінням характеризуються високою частотою інтранатальної асфіксії (34,0%); затримкою внутрішньоутробного розвитку плоду (32,0%); інтраамніальним інфікуванням (10,0%) і постгіпоксичною енцефалопатією (16,0%), при сумарних перинатальних втратах - 40,0.
Фетоплацентарна недостатність у жінок із супутнім ожирінням формується з 18-20 тижнів вагітності і напередодні розродження частота ехографічних компенсованих порушень складає 44,0%; субкомпенсованих- 20,0% і декомпенсированих 10,0%. Гемодинамичні й ендокринологічні зміни починаються з 28-30 тижнів і характеризуються посиленням кровоплину в артерії пуповини та маткових артеріях на тлі одночасного зниження в середньомозковій артерії плоду; дисгормональні порушення виявляються зниженням вмісту естріолу, прогестерону, хоріонічного гонадотропіну і плацентарного лактогену при одночасному збільшенні рівня вмісту кортизолу.
Частота гіпогалактії у жінок із супутнім ожирінням складає 84,0%, а якісні і кількісні зміни грудного молока характеризуються з 1 доби зниженням обсягу молока і вмісту в ньому лактози і загального білка; з 3 доби зменшується рівень лактоферіна, вітамінів С та Е, імуноглобулінів А, М и G, а також пролактина в плазмі крові.
Використання розробленої лікувально-профілактичної методики дозволяє знизити у жінок із супутнім ожирінням частоту фетоплацентарної недостатності в 1,8 рази; гестозів в 1,5 рази; аномалій пологової діяльності в 1,6 рази; дистресу-плода в 1,5 рази; кесарських розтинів у 2 рази; середньо-важких форм асфіксії в 3,5 рази; затримки внутрішньоутробного розвитку плоду в 2,3 рази; постгіпоксичної енцефалопатії в 1,6 рази; сумарних перинатальних втрат у 2 рази і гіпогалактії в 2,8 рази при одночасному поліпшенні основних кількісних і якісних показників грудного молока.