Трифонов Сергій Валерійович. Механізм розвитку промислового виробництва на основі міжнародного кредитування

Краткое описание

Трифонов Сергій Валерійович. Механізм розвитку промислового виробництва на основі міжнародного кредитування : Дис... канд. наук: 08.07.01 2006

Трифонов С.В.Механізм розвитку промислового виробництва на основі міжнародного кредитування. Рукопис.
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук за спеціальністю 08.07.01 економіка промисловості. Київський національний університет технологій та дизайну, Київ 2006.
Розкриті сучасний характер та динаміка міжнародних інвестиційних та кредитних процесів; особливості державної підтримки міжнародних інвестицій і кредитів в розвинутих країнах, в країнах с перехідною економікою та країнах, що розвиваються; сутність, зміст та планово-бюджетного забезпечення міжнародного співробітництва в Україні.
Виділені основні етапи становлення міжнародного співробітництва України, виявлені тенденції розвитку співробітництва з різними міжнародними фінансовими організаціями, здійснена оцінка ефективності співробітництва в промисловому секторі економіки.
Обґрунтовані пропозиції щодо вдосконалення планування, бюджетування і контролю позик МФО, розроблені порядок і методи оцінки фінансового стану суб’єктів міжнародних кредитних відносин та комплексна система оцінки зобов’язань для визначення виду забезпечення для обслуговування та погашення позик, наданих за рахунок коштів МФО.

В дисертації здійснено дослідження з позицій формування механізму розвитку промислового виробництва на основі узагальнення накопиченого досвіду та підвищення ефективності та результативності міжнародного співробітництва України з міжнародними фінансовими організаціями, насамперед, в промисловому секторі української економіки.
Отримані наукові та прикладні результати дозволили сформулювати наступні висновки та пропозиції:

За роки співробітництва з МФО (з жовтня 1994 року по квітень 2006 року) Україна отримала кредитних ресурсів на загальну суму більш як 11 млрд. дол. США, в тому числі від МВФ 4,41 млрд., МБРР 4,3 млрд., МФК 470 млн., ЧБТР 97,5 млн. дол. та від ЄБРР близько 2,27 млрд. євро.

2. Для реалізації інвестиційних проектів Світового банку використано менш, як 0,43 млрд. дол. США, що становить 28,1 % запропонованих на інвестиційні цілі фінансових ресурсів обсягом 1,53 млрд. дол. США. Успішними були лише 2 із 7 завершених інвестиційних проектів. Через регулярне порушення українською стороною умов та графіків реалізації проектів з 1996 року Світовий банк анулював 35 % наданих Україні інвестиційних позик.
3. Китай, як один з провідних позичальників Світового банку, із залучених 26,7 млрд. дол. США 80 % інвестував у розвиток промисловості та інфраструктури. Польща та Угорщина відмовились від фінансування дефіциту бюджету за рахунок позик Світового банку і вкладають їх у реструктуризацію промисловості, розвиток інфраструктури, фінансового та агропромислового секторів національних економік.
4. Головними причинами невикористання можливостей зовнішнього пільгового кредитування інвестиційних проектів, насамперед, у високотехнологічних галузях промисловості України, були недоліки організаційного та інституціонального характеру, відсутність досвідчених фахівців з ініціювання, підготовки і реалізації проектів, а також української середньострокової Стратегії співробітництва з міжнародними фінансовими організаціями.
5. Стратегії допомоги Світового банку України передбачали, в основному, реалізацію соціальних і інституціональних проектів розвитку центральних органів виконавчої влади та розбудови громадянського суспільства. Є негайна потреба зміни структури портфелю кредитних проектів Світового банку.
6. Наявні передумови переходу від міжнародного кредитування інституціональних проектів до фінансування комплексних програм і масштабних інвестиційних і кредитних проектів в промисловому секторі економіки України:
- здійснення щорічних планів співробітництва з МФО (з 2002 року);
- реалізація Стратегії співробітництва з МФО на 2006 2008 роки;
- впровадження програмно-цільового методу формування державного та місцевих бюджетів;
- перехід до міжнародних стандартів фінансовому контролю та аудиту ефективності використання фінансових ресурсів, системи національного рахівництва та національних стандартів в бухгалтерському обліку;
- перехід від фінансування проектів через комерційні банки на казначейське обслуговування процесів виконання проектів за рахунок позик МФО;
- перехід до стратегічного планування спів фінансування проектів за рахунок об’єднання внутрішніх фінансових ресурсів та зовнішніх запозичень в середньо- та довгострокових програмах соціально-економічного розвитку;
- забезпечення захисту національних інтересів завдяки членству України у Міжнародному центрі по врегулюванню інвестиційних спорів.
7. Формування механізму розвитку промислового виробництва на основі міжнародного кредитування передбачає:
- використання можливостей перебування України в якості члена МФО для реалізації спільних проектів шляхом фінансового, технічного і консультативного співробітництва згідно міжурядових угод та міжнародних договорів;
- визначення пріоритетних напрямків розвитку промислового сектору економіки і впровадження самоокупних інвестиційних і кредитних проектів у високотехнологічних галузях;
- використання методології дискримінантного аналізу фінансового стану суб’єктів кредитних відносин за видам економічної діяльності та системи комплексної оцінки застави для визначення виду забезпечення зобов’язань;
- визначення проектів та процесів управління проектами відповідно до Класифікатора видів економічної діяльності;
- використання чотирирівневої (А, В, С, D) системи визначення компетентності й сертифікації українських професіональних керівників і фахівців з управління проектами;
- розвиток освітньо-кваліфікаційної характеристики підготовки фахівців з вищою освітою та наукових співробітників в сфері управління проектами;
- синхронізація у часі формування Стратегій допомоги МФО Україні та Стратегії співробітництва України з МФО та їх реалізація в щорічних Планах співробітництва України МФО в структурі Державних програм економічного і соціального розвитку України та Державного бюджету України.
8. Основним напрямком подальших наукових досліджень є розробка Методологічних положень та методів обґрунтування Концепції інвестиційного і кредитного проекту та Техніко-економічного обґрунтування проекту відповідно до вимог та процедур Міжнародних фінансових організацій.