Трифонова Олена Василівна. Управління параметрами, що визначають інвестиційну привабливість вугільних шахт

Краткое описание

Трифонова Олена Василівна. Управління параметрами, що визначають інвестиційну привабливість вугільних шахт : дис... канд. екон. наук: 08.06.01 / Національний гірничий ун-т. — Д., 2006. — 192арк. : рис., табл. — Бібліогр.: арк. 168-182

Трифонова О.В. Управління параметрами, що визначають інвестиційну привабливість вугільних шахт. Рукопис.
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук за спеціальністю 08.06.01 Економіка, організація і управління підприємствами. Національний гірничий університет, Дніпропетровськ, 2006.
Дисертація присвячена актуальним проблемам управління параметрами, що визначають інвестиційну привабливість вугільних шахт, для забезпечення адресного інвестування в просте і розширене відтворення шахтного фонду. Визначено, що для отримання комплексної оцінки стану й потенціалу окремої шахти необхідно враховувати технологічну надійність основних виробничих ланок як основних споживачів інвестиційних коштів. Запропонований показник інвестиційної пріоритетності, що визначається за дев’ятьма коефіцієнтами та надає відносну характеристику інвестиційної привабливості шахти як складної природно-виробничої системи. Доведена необхідність оцінки інноваційних можливостей шахти та запропонований відповідний інноваційний індекс, що оснований на коефіцієнті загальної характеристики шахти та показнику інноваційної активності, який враховує взаємовплив продуктивності праці робітника з видобутку, швидкості посування лав і собівартості. Економічно обґрунтована блокова побудова функції мети та обмежень запропонованої економіко-математичної моделі управління параметрами, що визначають інвестиційну привабливість вугільних шахт, за якою визначаються наслідки градієнтного регулювання ліміту ресурсів. Доведено, що універсальним способом встановлення рівня ефективності використання ресурсів та впливу його зміни на показники роботи підприємства є визначення двоїстих оцінок.

У дисертації вирішена актуальна наукова задача, яка полягає в теоретичному обґрунтуванні й розробці методичних рекомендацій та інструментарію управління параметрами, що визначають інвестиційну привабливість вугільних шахт, для забезпечення адресності інвестування в просте і розширене відтворення їх виробничої потужності.
1. Сучасний стан вугільної галузі вимагає проведення такої інвестиційної політики, яка сприяла б найшвидшому відновленню шахтного фонду головним чином шляхом його реконструкції з основним акцентом на перетворення вугільних шахт у великі (стосовно до умов Донбасу) сучасні високоефективні підприємства. При цьому необхідно чітке дотримання принципів адресного інвестування в шахти залежно від рівня їх інвестиційної привабливості.
2. Широко використовуваний показник економічної надійності дає уяву про стан шахти більш повно, ніж будь-який інший показник, оскільки характеризує пропускну здатність технологічних ланок шахти, її економічний стан і забезпеченість запасами вугілля. Це дає можливість звузити коло шахт, де може розглядатися питання про реструктуризацію. У той же час, показник економічної надійності не пов'язаний з віком шахти, що багато в чому визначає її стан, він не характеризує складність підземного господарства й потужність шахти. Тому показник економічної надійності доцільно доповнити коефіцієнтом загальної характеристики шахти, який являє собою добуток чотирьох коефіцієнтів, що характеризують термін служби шахти, топологію мережі виробок, потужність шахти та її технологічну надійність. Остання грає досить важливу роль, оскільки технологічні ланки є безпосередніми споживачами інвестицій і від їх надійності залежить ефективність роботи шахти та її інвестиційна привабливість.
3. Функціонування шахти, тобто видобування вугілля в певному обсязі з деяким рівнем витрат, є результатом взаємодії природних і виробничих факторів, в яких провідна роль належить останнім. Об'єктивна оцінка інвестиційної привабливості вугільної шахти може бути отримана тільки з урахуванням її особливостей як природно-виробничої системи. Для одержання такої оцінки доцільно використовувати показник інвестиційної пріоритетності, що являє собою аддитивну композицію природних і виробничих факторів.
4. Здатність шахти поліпшувати показники роботи за рахунок впровадження передових досягнень у галузі техніки, технології й організації виробництва доцільно визначати на основі інноваційного індекса. Цей індекс визначається на основі коефіцієнта загальної характеристики шахти та показника інноваційної активності, що враховує взаємовплив продуктивності праці робітника з видобутку, місячного посування лав і собівартості видобутку.
Установлено, що шахти «ім. Героїв космосу» і «Західно-Донбаська» ДХК «Павлоградвугілля», які мають високий рівень інноваційної активності, залишаються на верхніх позиціях і за рівнем інноваційного індексу, на відміну, наприклад, від досить великої шахти «Піонер» ДП «Добропіллявугілля». Її більш низький рейтинг пояснюється значним віком і складністю підземного господарства.
5. Установлено, що на ряді найбільш перспективних у галузі шахт Західно-Донбаського й Добропільского регіонів Донбасу при зростанні продуктивності праці та швидкості посування лав собівартість збільшується, а при збільшенні довжини очисної лінії (тобто зростанні деконцентрації робіт) собівартість зменшується, що суперечить класичній уяві про взаємозв'язок між цими показниками. Внаслідок виявленої помилкової тенденції взаємозв'язків між собівартістю й продуктивністю праці, швидкістю посування лав і довжиною очисної лінії параметри кореляційних моделей не можуть бути використані як коефіцієнти при невідомих для побудови економіко-математичної моделі управління параметрами шахт, що визначають їх інвестиційну привабливість.
6. Управління параметрами, що визначають інвестиційну привабливість вугільних шахт, доцільно здійснювати на основі економіко-математичної моделі із блоковим поданням функції мети та системи обмежень залежно від ступеня використання ними виробничих ресурсів. Ця модель дозволяє визначати зміну рівня техніко-економічних показників роботи шахти внаслідок управлінських впливів на ліміти ресурсів. Відмінною рисою пропонованого підходу до оцінки використання ресурсів є градієнтне скорочення їх ліміту та регулювання величини функціонала до значень, що наближають результати роботи шахт до порога беззбитковості.
Економіко-математична модель управління параметрами, що визначають інвестиційну привабливість вугільних шахт, дозволяє визначати рівень використання як матеріальних і трудових ресурсів, так і параметрів з посування лав, довжини очисної лінії, продуктивності праці робітника з видобутку.
7. Адресне інвестування у вугільні шахти передбачає розподіл обмежених інвестиційних коштів залежно від рівня параметрів, що визначають їх інвестиційну привабливість. Задля дотримання принципів адресного інвестування необхідно враховувати також рівень ефективності використання ресурсів шахти та наслідки зміни цього рівня. Дослідження показали, що універсальним методом встановлення рівня ефективності використання ресурсів та впливу його зміни на показники роботи підприємства є визначення двоїстих оцінок, які отримують під час аналізу розв'язку економіко-математичної моделі на чутливість. Стосовно шахт ДХК «Павлоградвугілля» визначено, що «вузьким місцем» у процесі менеджменту є продуктивність праці робітника з видобутку та за умови її збільшення на 1 т/міс. у масштабах холдингу може бути забезпечене зниження виробничих витрат на 4,5 млн. грн на рік.