УДОСКОНАЛЕННЯ ЕКОЛОГО-ЕСТЕТИЧНИХ ВЛАСТИВОСТЕЙ АРХІТЕКТУРНОГО СЕРЕДОВИЩА ВЕЛИКИХ МІСТ (ЛАНДШАФТНИЙ АСПЕКТ)

Краткое описание

Харківська національна академія міського господарства

На правах рукопису

ЦИГИЧКО Світлана Петрівна

УДК 72.01

УДОСКОНАЛЕННЯ ЕКОЛОГО-ЕСТЕТИЧНИХ ВЛАСТИВОСТЕЙ
АРХІТЕКТУРНОГО СЕРЕДОВИЩА ВЕЛИКИХ МІСТ
(ЛАНДШАФТНИЙ АСПЕКТ)

Спеціальність 18.00.01
Теорія архітектури, реставрація пам’яток архітектури

ДИСЕРТАЦІЯ
на здобуття наукового ступеня
кандидата архітектури

Науковий керівник
КРИЖАНОВСЬКА Н.Я.
доктор архітектури, професор

Харків - 2007

ЗМІСТ

ТЕРМІНОЛОГІЧНИЙ СЛОВНИК...4
ВСТУП6
РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИЧНІ ПЕРЕДУМОВИ ДОСЛІДЖЕННЯ ЕКОЛОГО-ЕСТЕТИЧНОГО УДОСКОНАЛЕННЯ АРХІТЕКТУРНОГО СЕРЕДОВИЩА МІСТА13
1.1. Сучасний стан теоретичних досліджень з удосконалення еколого-естетичних властивостей архітектурного середовища міста13
1.2. Ретроспективний огляд і аналіз розвитку ландшафтної складової архітектурного середовища міста23
1.3. Удосконалення як метод оновлення архітектурного середовища з ландшафтними компонентами.39
Висновки до першого розділу..54
РОЗДІЛ 2. ЗАКОНОМІРНОСТІ УДОСКОНАЛЕННЯ ЕКОЛОГО-ЕСТЕТИЧНИХ ВЛАСТИВОСТЕЙ АРХІТЕКТУРНОГО СЕРЕДОВИЩА МІСТА56
2.1. Фактори, що зумовлюють особливості формування, розвитку і удосконалення архітектурного середовища великих міст..56
2.2. Задачі удосконалення еколого-естетичних властивостей архітектурного середовища..81
2.3. Критерії еколого-естетичної комфортності архітектурного середовища сучасних міст.102
Висновки до другого розділу.112
РОЗДІЛ 3. МЕТОДИКА ЕКОЛОГО-ЕСТЕТИЧНОГО УДОСКОНАЛЕННЯ АРХІТЕКТУРНОГО СЕРЕДОВИЩА ВЕЛИКИХ МІСТ114
3.1. Особливості сукупного потенціалу територій нераціонального використання і вимоги до їх еколого-естетичного удосконалення ...114
3.2. Інноваційний розвиток промислових територій.131
3.3. Принципи організації архітектурного середовища міста в умовах
удосконалення його еколого-естетичних властивостей..156
Висновки до третього розділу208
ЗАГАЛЬНІ ВИСНОВКИ.211
ДОДАТКИ214
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ...222

ТЕРМІНОЛОГІЧНИЙ СЛОВНИК

Архітектурне середовище міста це сукупність усіх відкритих ландшафтних і забудованих просторів, які на основі принципів інтегрованої взаємодії компонентів формують композиційно-планувальну і об’ємно-просторову структуру міста.
Архітектурно-ландшафтний комплекс багатофункціональна ієрархічна система архітектурних об’єктів, відкритих просторів і природних елементів, гармонійно і раціонально об’єднана спільним композиційно-планувальним і об’ємно-просторовим рішенням.
Еколого-естетична комфортність архітектурного середовища це найсприятливіші умови життєдіяльності людини, що забезпечуються сукупністю екологічних, функціональних, естетичних і економічних факторів.
Еколого-естетичні властивості архітектурного середовища це кількісні і якісні ознаки, що характеризують рівень екологічної безпеки та художньо-архітектурної виразності міста, його відкритих ландшафтних і забудованих просторів.
Економічний потенціал території нераціонального використання це сукупність містобудівельних і соціальних факторів, що визначають спроможність території забезпечити її подальший суспільно й економічно ефективний розвиток.
Критерії комфортності архітектурного середовища це базові характеристики архітектурного середовища, за якими визначається рівень його комфортності (у відповідності до основних нормативних вимог).
Ландшафтні території міста це фрагменти міського середовища, вирішені за допомогою засобів ландшафтного дизайну, в структурі яких переважають природні компоненти.
Рекреаційний потенціал території нераціонального використання це сукупність екологічного, архітектурно-художнього та ландшафтного факторів, що визначають можливість використовувати дану територію для задоволення рекреаційних потреб населення.
Сукупний потенціал території нераціонального використання це прогнозована здатність території створити комфортні умови для відновлення фізичних і психічних сил людини й забезпечити високий рівень економічної ефективності.
Території нераціонального використання територій зі складним і порушеним рельєфом, а також територій житлової, громадської або промислової забудови, які під впливом соціально-економічних змін в суспільстві чи інших факторів втратили своє значення і використовуються не на повну потужність свого рекреаційного, економічного чи естетичного потенціалу.
Удосконалення еколого-естетичних властивостей архітектурного середовища це зміна композиційно-планувальної і об’ємно-просторової структури міських територій з метою підвищення функціональної комфортності їх використання, естетичної виразності, економічної ефективності та забезпечення екологічної безпеки життєдіяльності.

ВСТУП

Актуальність теми. У зв’язку з інтенсивним розвитком міст, збільшенням чисельності населення в них, зростанням промисловості у великих містах, ускладненням інфраструктури міст і загостренням соціальних проблем питання організації архітектурного середовища життєдіяльності міського населення набувають особливого значення. Сучасне місто це складна ієрархічна багаторівнева система з інтегрованою взаємодією компонентів, що характеризується великою кількістю економічних, соціальних, транспортних, екологічних, композиційно-планувальних, архітектурно-художніх (естетичних) та інших проблем, які істотно знижують рівень комфортності архітектурного середовища (АС) життєдіяльності людей. Особливо це стосується великих і найбільших міст, кількість яких в усьому світі невпинно зростає.
Великим містам притаманна хаотична забудова: багато архітектурних об’єктів зводиться без урахування історичної і художньо-архітектурної цінності навколишнього середовища, забудовуються цінні історичні ландшафти. Це призводить до деструктуризації і децентралізації міста, погіршення його композиційно-планувальної, об’ємно-просторової і функціональної організації, зниження архітектурно-художньої виразності міського середовища. Зменшення відсотку ландшафтних територій у структурі міста є одним з факторів погіршення екологічної ситуації. Збільшується негативний вплив на психо-емоційний стан городян: людина постійно знаходиться в депресії, зумовленій тривалим перебуванням в агресивному зовнішньому оточенні. Негативним явищем також є збільшення кількості територій нераціонального використання (ТНВ) територій зі складним і порушеним рельєфом, а також територій житлової, громадської або промислової забудови, які під впливом соціально-економічних змін в суспільстві чи інших факторів втратили своє значення і використовуються не на повну потужність свого рекреаційного, економічного чи естетичного потенціалу. Вони не тільки негативно впливають на художньо-архітектурний образ міста, а й істотно знижують економіч-
ну ефективність міського середовища.
Проблема оновлення АС, удосконалення його екологічних і естетичних властивостей тісно пов’язана також зі зменшенням відсотку ландшафтних компонентів міста (фрагментів міського середовища, вирішених за допомогою засобів ландшафтного дизайну, в структурі яких переважають природні елементи), які могли б водночас сприяти оптимізації екологічної ситуації в місті і підвищенню рівня його естетичної виразності, позитивно впливати на формування образу міста.
Необхідність розвитку теорії і практики архітектури, містобудування і ландшафтної архітектури в Україні підтверджується прийняттям законодавчих актів: «Про основи містобудування», «Про планування і забудову територій», «Про пріоритетні завдання у сфері містобудування», «Державна концепція сталого розвитку населених пунктів», програма «Україна-2010».
Отже, на сучасному етапі розвитку великих міст загострилася потреба в комплексному (кількісному і якісному) перетворенні АС, для чого має бути вирішена ціла низка проблем: економічних, соціальних, композиційно-планувальних. Засоби архітектури, містобудування і ландшафтної архітектури дозволяють вирішити більшість художньо-архітектурних (естетичних) та частину екологічних проблем сучасного великого міста, що сприятиме підвищенню економічної ефективності та соціальної значущості міських територій, створенню комфортніших умов життєдіяльності городян.
Актуальність теми дисертації зумовлена необхідністю пошуку нових засобів і підходів до створення оптимальних умов для життєдіяльності міських мешканців в урбанізованому середовищі з урахуванням переосмислення багатьох застарілих стереотипів, формування АС міст, яке відповідає сучасним соціальним та архітектурно-містобудівельним вимогам.
Аналіз існуючого стану проблеми показує, що вона теоретично розроблена недостатньо, розглянуті лише її окремі аспекти. Питаннями організації ландшафтної складової архітектурного середовища міста займалися А.П. Вергунов, В.А. Горохов, Л.С. Залєсская, Е.М. Микуліна, А.В. Сичева, Н.П. Тітова, В.Т. Шимко, О.А. Швидковський, Е.А. Ахмедова. Екологічну та естетичну роль ландшафтних компонентів міста досліджували М.В. Малаховська, Е.Г. Матюгіна, Н. Бринза, І. Ільїна, А.Д. Маяк, Н.Я. Крижановська. Проблематику міського, архітектурного і архітектурно-ландшафтного середовища вивчали М.Г. Бархін, Н.М. Шебек, А.В. Сичева і О.Н. Вороніна. Значний внесок в дослідження архітектурного середовища і розвиток вітчизняної ландшафтної архітектури зробив І.Д. Родічкін. Необхідність оновлення і удосконалення міського середовища обґрунтовували Н.М. Демін, Т.Ф. Панченко, В.Т. Семенов, Н.А. Саприкіна, Н.П. Овчиннікова, М.Н. Рядова, Н.Ю. Меженна, Б.В. Боде. На пошук територіальних резервів для розвитку архітектурного середовища спрямовували свою увагу О.М. Пітухіна і Г.М. Агранович. Питання реорганізації та оновлення промислових територій вивчали В.А. Новиков, А.Ю. Ілгунас і М.А. Ілгунас, Н.Ю. Житкова, С.Г. Хохлачева, Г.М. Агранович, О.Р. Мамлєєв, В.Я. Беккер, В.В. Кареліна і С.В. Казаков, а проблему організації ландшафтної складової підприємств К.М. Яковлевас-Матецкіс. Теоретичні надбання вищеназваних науковців є основою для більш детального вивчення проблеми оновлення, перетворення і удосконалення АС міста. Проте недостатня вивченість даного питання, а саме особливостей комплексного удосконалення екологічних та естетичних властивостей міського середовища робить актуальним проведення цілеспрямованого теоретичного дослідження сучасних тенденцій та закономірностей розвитку АС у великих містах, розробку принципів удосконалення його еколого-естетичних властивостей.
Актуальність обраної теми зумовлює цілі і завдання, вибір об’єкта і предмету дослідження.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Обраний напрям дисертаційного дослідження пов’язаний з пріоритетною тематикою наукових розробок кафедри архітектурного і ландшафтного проектування Харківської національної академії міського господарства, де була виконана робота. Розроблені автором рекомендації впроваджені в держбюджетну тематику ХНАМГ (тема: «Реконструкція колишнього виробничо-побутового корпусу №39-А під адміністративно-побутовий корпус по вул. Сумській, 132 в м. Харкові», номер держреєстрації 03-12/2003/341 К/03) та в навчальний процес для удосконалення методів навчання і виховання молодих фахівців архітекторів зі спеціалізацією в області ландшафтної архітектури та містобудування.
Мета дисертаційного дослідження полягає в розробці науково обґрунтованих принципів удосконалення еколого-естетичних властивостей архітектурного середовища великих міст.
Відповідно до поставленої мети були визначені завдання дослідження:
1. Обґрунтувати необхідність удосконалення еколого-естетичних властивостей архітектурного середовища сучасних великих міст.
2. Встановити головні напрями (блоки задач) удосконалення еколого-естетичних властивостей архітектурного середовища великих міст.
3. Уточнити критерії еколого-естетичної комфортності архітектурного середовища життєдіяльності людини.
4. Виявити особливості сукупного (рекреаційного і економічного) потенціалу різних типів територій нераціонального використання.
5. Визначити вимоги до еколого-естетичного удосконалення архітектурного середовища.
6. Розробити принципи удосконалення еколого-естетичних властивостей архітектурного середовища.
Об’єкт дослідження архітектурне середовище міста з ландшафтними компонентами.
Предмет дослідження еколого-естетичні властивості архітектурного середовища міста.
У роботі над дисертацією застосовувались такі методи дослідження:
- історико-генетичного аналізу для виявлення закономірностей еволюційного розвитку АС з ландшафтними компонентами й визначення стійких
тенденцій його формування, розвитку та удосконалення;
- порівняльного і факторного аналізу для вивчення літературних джерел і нормативних матеріалів щодо організації і перетворення міста в цілому та його окремих структурно-територіальних елементів; для уточнення критеріїв еколого-естетичної комфортності АС; для визначення особливостей сукупного потенціалу і основних вимог до удосконалення еколого-естетичних властивостей різних типів ТНВ;
- ідеалізованих моделей для розробки основних принципів удосконалення еколого-естетичних властивостей АС на загальноміському і локальному рівнях;
- дедукції та індукції для узагальнення і систематизації даних в цілому і в деталях.
Наукова новизна одержаних результатів дисертаційної роботи, які безпосередньо належать автору, полягає в тому, що:
- уточнено критерії комфортності архітектурного середовища міста, задачі його еколого-естетичного удосконалення і основні вимоги до перетворення;
- вперше визначено особливості рекреаційного та економічного потенціалу різних типів територій нераціонального використання в контексті удосконалення еколого-естетичних властивостей архітектурного середовища;
- вперше розроблено принципи організації архітектурного середовища міста з ландшафтними компонентами в умовах удосконалення його еколого-естетичних властивостей.
Обґрунтованість і достовірність наукових результатів забезпечена застосуванням фундаментальних принципів та методів досліджень, відповідністю методів дослідження його цілям і завданням, кількісним і якісним аналізом значного обсягу теоретичного і емпіричного матеріалу, повнотою і значущістю зібраних в ході дослідження даних.
Наукове значення роботи. У дисертації обґрунтовано необхідність еколого-естетичного удосконалення АС великих міст і його адаптації до сучасних умов, виявлено територіальні резерви для розвитку ландшафтної складової АС, визначено вимоги до еколого-естетичного удосконалення різних типів ТНВ й розроблено структурно-логічну схему удосконалення еколого-естетичних властивостей АС великих міст.
Практичне значення отриманих результатів. Основні висновки і результати роботи можуть бути використані навчальними закладами архітектурно-будівельного профілю, а також при розробці проектних пропозицій з еколого-естетичного удосконалення АС: для визначення рівня сукупного потенціалу конкретної ТНВ (пріоритетності розвитку рекреаційної чи інших функцій), методу оновлення промислових територій, методу композиційного моделювання АС на територіях з малоцінною і зношеною забудовою та при проектуванні й будівництві нових архітектурно-ландшафтних комплексів (АЛК). Розроблені автором рекомендації були впроваджені: в навчальний процес у ХНАМГ при читанні лекційних курсів з ландшафтної архітектури та для виконання курсових проектів.
Особистий внесок здобувача. Основні результати роботи отримані автором особисто. Авторські розробки й основні положення та ідеї дисертації відображені в публікаціях автора [1-11]. Особистим внеском автора в роботи, виконані у співавторстві [1,3], є виявлення зв’язків між композиційно-просторовою структурою ландшафтно-рекреаційного об’єкта та основними факторами впливу і визначення основних етапів та особливостей формування ландшафтно-рекреаційних об’єктів у структурі великих і найбільших міст.
Апробація результатів дисертації. Результати дисертаційної роботи отримали позитивний відгук на таких наукових конференціях і конкурсах наукових робіт:
- міський конкурс молодіжних наукових робіт, перша премія в номінації «Міське господарство, архітектура та градобудування» (робота на тему «Формування ландшафтно-рекреаційних комплексів у структурі найбільших міст України (на прикладі м. Харкова)», 2004);
- другий обласний конкурс «Найкращий молодий науковець Харківщи-
ни» за напрямом «Архітектура і будівництво» (робота на тему «Реновація територій нераціонального використання в сучасних великих і найбільших містах», 2007);
- ІV міжнародна науково-практична конференція «Стійкий розвиток міст. Сучасні проблеми забезпечення комфортного середовища» (2005);
- ХХХІІІ науково-технічна конференція викладачів, аспірантів і співробітників Харківської національної академії міського господарства (2006);
- постійно діючий міжвузівський семінар при Спеціалізованій вченій раді Д 64.056.02 (2007).
Наукові результати впроваджені:
1. У розробку курсових проектів, виконаних студентами кафедри АіЛП у ХНАМГ.
2. У навчальний процес при читанні лекційних курсів з ландшафтної архітектури в ХНАМГ.
3. У держбюджетну тематику ХНАМГ (тема: «Реконструкція колишнього виробничо-побутового корпусу №39-А під адміністративно-побутовий корпус по вул. Сумській, 132 в м.Харкові», номер держреєстрації 03-12/2003/341 К/03).
Публікації. Результати дисертаційного дослідження опубліковані в 11 статтях у наукових фахових виданнях, затверджених ВАК України.

Структура і обсяг роботи. Дисертація складається із вступу, трьох розділів, списку використаних джерел і додатків. Результати дослідження викладені на 234 сторінках, що включають 152 сторінки основного тексту і 61 графічну ілюстрацію, 13 сторінок списку використаних джерел (146 найменувань), 8 сторінок додатків.

Список литературы

ЗАГАЛЬНІ ВИСНОВКИ

1. Встановлено, що будь-яке велике місто необхідно розглядати як стійку об’єкт-систему, яка завдяки своєму існуванню і зв’язкам з оточенням (під впливом комплексу зовнішніх і внутрішніх сил) безперервно розвивається і невідворотньо переходить сама у себе зі зміною кількості, якості і відношень структурних елементів. При цьому внутрішні сили це існування атрибутивно властивої містам (об’єктам-системам) мінливості, а зовнішні це фактори середовища, які своєю дією (позитивною чи негативною) стимулюють процес перетворення. Звідси, постійний розвиток, реструктуризація, оновлення і еколого-естетичне удосконалення АС міста є його генетичною властивістю, зумовленою необхідністю адаптації композиційно-планувальної й об’ємно-просторової структури міста до нових соціально-економічних умов.
2. З’ясовано, що удосконалення еколого-естетичних властивостей АС сучасних великих міст спрямоване на розв’язання трьох блоків задач: 1) екологічного; 2) естетичного; 3) соціально-економічного. Екологічні задачі це стабілізація екологічної ситуації у місті завдяки розвитку ландшафтної складової АС. Естетичні задачі це формування виразного архітектурно-художнього образу міста (або АЛК) завдяки гармонізації архітектурних і ландшафтних компонентів і підвищенню рівня дизайну середовища. Соціально-економічні задачі це підвищення економічної ефективності й соціальної значущості ТНВ.
3. Уточнено, що основними критеріями еколого-естетичної комфортності АС великих міст є: 1) екологічна безпека; 2) естетична виразність; 3) функціональна збалансованість. Екологічна безпека АС це сукупна якість природних компонентів і мікрокліматичних показників, що гарантує безпеку життєдіяльності людини в міському середовищі. Естетична виразність це образна насиченість АС, забезпечена високим рівнем дизайну. Функціональна збалансованість це гармонійне поєднання у місті в цілому чи в окремих АЛК рекреаційних територій і різноманітних установ.
4. Виявлено, що доцільність і ефективність удосконалення еколого-естетичних властивостей ТНВ зумовлюється їх сукупним потенціалом, який є сумою рекреаційного й економічного потенціалів. Рекреаційний потенціал оцінюється за такими характеристиками, як екологічна ситуація, архітектурно-художня й історико-культурна цінність території, естетичні якості території, ступінь збереження природнього ландшафту. Економічний потенціал ТНВ характеризують розміщення у структурі міста, транспортна і пішохідна доступність, функціональна насиченість, соціальна необхідність. Сукупний потенціал території визначає напрям її удосконалення і подальшого розвитку.
5. Визначено, що вимоги до еколого-естетичного удосконалення ТНВ зумовлюються їх колишнім функціональним призначенням і розташуванням у структурі міста. Основними вимогами до удосконалення еколого-естетичних властивостей ТНВ у структурі АС міста є: 1) максимальне збереження природнього ландшафту; 2) стилістична і пропорційна гармонізація новостворених архітектурних і ландшафтних об’єктів з історично сформованою навколишньою забудовою; 3) збереження промислових будівель і споруд, які мають архітектурно-художню й історико-культурну цінність.
6. Встановлено, що удосконалення еколого-естетичних властивостей АС має два рівні загальноміський і локальний. Загальноміський рівень забезпечує формування цілісної системи ландшафтних компонентів АС міста в цілому. Локальний рівень удосконалення еколого-естетичних властивостей АС відповідає організації окремих АЛК. Принципи організації АС міста в умовах удосконалення його еколого-естетичних властивостей є спільними для обох рівнів: 1) принцип екологічної ефективності; 2) принцип структурованості; 3) принцип композиційної цілісності; 4) принцип інформативності. Принцип екологічної ефективності це покращення параметрів навколишнього середовища (рівня загазованості повітря, шуму і вологості) засобами ландшафтної архітектури і містобудування. Принцип структурованості спрямований на формування чіткої й раціональної планувальної і об’ємно-просторової структури міста чи АЛК. Принцип композиційної цілісності це рішення міської забудови як єдиного АС з цілісною безперервною системою ландшафтних територій; формування середовища, об’єднаного спільною концепцією розвитку архітектурних і ландшафтних компонентів. Принцип інформативності полягає у формуванні яскравого і образно виразного АС міста; це забезпечення такого рівня дизайну й інформаційної насиченості АС, які здатні підтримувати постійний інтерес людей до навколишнього оточення. Особливості організації АС на різних рівнях полягають у застосуванні різних композиційно-планувальних прийомів (зумовлених масштабом робіт з еколого-естетичного удосконалення і особливостями сприйняття АС людиною) для реалізації одних і тих самих принципів.

Для ефективної реалізації принципів удосконалення еколого-естетичних властивостей АС міста і збереження його ландшафтних компонентів необхідне впровадження державного регулювання мінімального відсотку території, який в результаті реорганізації ТНВ має обов’язково відводитися для організації ландшафтно-рекреаційних об’єктів.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Агранович Г.М. Проблемы освоения территорий современного города // Архитектура и строительство Москвы. 2003. - №2-3. С.24-30.
2. Агранович Г.М., Мамлеев О.М. Реконструкция промышленных предприятий в исторически сложившейся городской застройке // Известия вузов. Строительство. 1996. - №1. С.100-105.
3. Азгальдов Г.Г., Сендерова О.М. Оценка и аттестация качества в строительстве. М.: Стройиздат, 1977. 88с. Библиогр.: с. 87.
4. Азгальдов Г.Г. Численная мера и проблемы красоты в архитектуре. М.: Стройиздат, 1978. 92с.: ил. Библиогр.: с. 81-87.
5. Араухо И. Архитектурная композиция [Пер. с исп. М.Г.Бакланов, А.Михе]. М.: Высшая школа, 1982. 208с.: ил. Библиогр.: с. 205-207.
6. Атаунех А.А. Еколого-містобудівне формування природного каркасу міст та районів в умовах Йорданії: Автореф. дис. канд. архіт./ Київ. держ. техн. ун-т буд-ва і архіт. К., 1997. 16с.
7. Ахмедова Е.А. Региональный ландшафт: история, экология, композиция. Самара: Кн. изд-во, 1991. 246с.: ил. Библиогр.: с. 241-245.
8. Ахмедова Е.А., Шабанов В.А. Городская среда: Проблемы реконструкции. Куйбышев: Кн.изд-во, 1989. 108с.: ил. Библиогр.: с. 105-107.
9. Банкова Н.М. Транспортный комплекс в городской инфраструктуре: ставка на развитие // Промышленное и гражданское строительство. 2003. - №12. С.32-33.
10. Банников А.Г. Основы экологии и охрана окружающей среды: Учебн. пособ. / А.Г. Банников, А.А. Вакулин, А.К. Рустамов. М.: Колос, 1999. 304с.: ил. Библиогр.: с. 294.
11. Бархин М.Г. Архитектура и человек: Проблемы градостроительства будущего. М.: Наука, 1979. 239с.: ил. Библиогр.: с. 227-230.
12. Белкин А.Н. Городской ландшафт: Учебн. пособ. М.: Высшая школа, 1987. 109с.: ил. Библиогр.: с. 108-110.
13. Белов С.В. Охрана окружающей среды / С.В. Белов, Ф.А. Барбинов, А.Ф. Козьянов. М.: Высшая школа, 1991. 319с.: ил. Библиогр.: с. 313-314.
14. Белоусов В.Н. Основы формирования архитектурно-художественного облика городов / В.Н. Белоусов, Л.Н. Кулага, В.А. Лавров и др. М.: Стройиздат, 1981. 191с.: ил. Библиогр.: с. 190.
15. Беккер А.Ю., Щенков А.С. Современная городская среда и архитектурное наследие / ЦНИИ теории и архитектуры. М.: Стройиздат, 1986. 200с.: ил. Библиогр.: с. 195-202.
16. Беккер В.Я., Карелина В.В. Реорганизация промышленных территорий // Архитектура и строительство Москвы. 2001. - №5-6. С.73-76.
17. Бірюк С.П. Еволюція нормування промислових територій міста // Містобудування та територіальне планування: Наук.- техн. зб. К.: КНУБА, 2003. Вип.№14. С.7-11
18. Бичковська Л.С., Мачулянський Ю.Ю. Реконструкція міської забудови з урахуванням вимог сучасності // Містобудування та територіальне планування: Наук.- техн. зб. К.: КНУБА, 2002. Вип.№13. С.13-21
19. Блохин В.В. Тризну по промышленной архитектуре править рано // Промышленное и гражданское строительство. 1997. - №9. С.60-62
20. Бобков И.В. Проектирование центров кратковременного отдыха в зоне влияния крупных городов. М.: Центр науч.-текнич. информ. по гражд. строит. и архит. Обзорная информация. Градостроительство., 1977. 37с.: ил. Библиогр.: с. 36.
21. Боговая И.О., Фурсова Л.М. Ландшафтное искусство: Учебн. пособ. М.: Агропромиздат, 1988. 223с.: ил. Библиогр.: с. 222.
22. Бодэ Б.В. Реконструкция исторического центра // Архитектура и строительство Москвы. 2002. №1. С.9-12.
23. Бондарь Ю.А. Благоустройство нарушенных территорий. К.: Будівельник, 1984. 72с.: ил. Библиогр.: с. 71.
24. Босенко С.Б. Координация пространственных осей как средство образ-
ного объединения городской среды // Коммунальное хозяйство городов: Научн.- техн. сб. К.: Техніка, 1995. Вып.4. С.54-55.
25. Бочаров Ю.П., Фильваров Г.И. Производство и пространственная организация города. М.: Стройиздат, 1987. 255с. : ил. Библиогр.: с. 249-255.
26. Бринза Н., Ильина И. Ландшафтно-экологические принципы градостроительного развития Москвы // Ландшафтная архитектура. Дизайн.
2004. №1. С.12-13.
27. Бутягин В.А. Планировка и благоустройство городов. М.: Стройиздат, 1974. 383с.: ил. Библиогр.: с. 378-379.
28. Вайтенс М.Е. Эстетические проблемы градостроительства. Л.: Общество «Знание», 1987. 16с.
29. Вергунов А.П. Архитектурно-ландшафтная организация крупного города. Л.: Стройиздат. Ленингр. отд-ние, 1982. 135с.: ил. Библиогр.: с. 132-134.
30. Вергунов А.П. Ландшафтное проектирование: Учебн. Пособ. / А.П. Вергунов, М.Ф. Денисов, С.С. Ожегов. М.: Высшая школа, 1991. 240с.: ил. Библиогр.: с. 238-240.
31. Воробьев О. Зеленые пояса высоток // Ландшафтная архитектура. Дизайн. 2004. №4. С.28-29.
32. Воронина О.Н. Архитектурно-ландшафтный комплекс общественных пространств // Жилищное и коммунальное хозяйство. 2005. №3. С. 35-37
33. Воскресенский И. Гармония и экология: пути интеграции // Ландшафтная архитектура. Дизайн. 2004. №3. С.66-74.
34. Воскресенский И. Вертикали и горизонтали современной архитектуры // Ландшафтная архитектура. Дизайн. 2004. №4. С.9-17.
35. Гаврилов Г.М. Создание парков и зон отдыха на нарушенных территориях // Проблемы больших городов: Обзорн. информ. МГЦНТИ. 1985. Вып.№4. 21с.
36.Голик Й.М. Умови і фактори перспективного розвитку Ужгорода // Мі-
стобудування та територіальне планування: Наук.- техн. зб. К.: КНУБА,
2003. Вип.№14. С.47-51.
37. Горбачев В.Н. Архитектурно-художественные компоненты озеленения городов: Учебн.пособ. М.: Высшая школа, 1983. 207с.: ил.
38. Городков А.В. Эффективность средозащиты в различных вариантах планировочной организации озелененных пространств крупных городов // Известия вузов. Строительство. 1998. №8. С.115-121.
39. Горохов В.А. Городское зеленое строительство: Учебн. пособ. М.: Стройиздат, 1991. 409с.: ил. Библиогр.: с. 403-405.
40. Горохов В.А. Зеленая природа города: Учебн. пособ. М.: Стройиздат, 2003. 528с.: ил. Библиогр.: с. 526-527.
41. Гродзинський М.Д. Основи ландшафтної екології. К.: Либідь, 1993. 224с.
42. Гук Т. Природный каркас как фактор, формирующий масштаб города // Архитектура. Строительство. Дизайн. 2001. №2. С.20-25.
43. Демин Н.М., Панченко Т.Ф. Основные направления развития и преобразования украинских городов // Сучасні проблеми архітектури і містобудування: Наук.- техн. зб. 1997. №1. С.96-104.
44. Дударець В.М. Композиційні принципи формування міських садів України: Автореф. дис. канд. архіт./ Акад. образотворч. мист-ва і архіт. К., 2000. 20с.
45. Еларгин А.Г., Желанная Н.В. и др. Эстетическая оценка качества продукции. Номенклатура показателей и качество оценки: Методические рекомендации. М.: ВНИИТЭ, 1987. 62с.: ил. Библиогр.: с. 62.
46. Ерзовский А. Альтернативные пространства постиндустриального города // Архитектура. Строительство. Дизайн. 2001. №1. С.28-31.
47. Ерохина В.И. Озеленение населенных мест: [Справочник] / В.И. Ерохина, Г.П. Жеребцова, Т.И. Вольфтруб и др. М.: Стройиздат, 1987. 480с.: ил. Библиогр.: с. 472.
48. Ефимов А.В. Колористика города. М.: Стройиздат, 1990. 271с.: ил.-
Библиогр.: с. 268-271.
49. Житкова Н.Ю. Промисловість у містобудівному середовищі міста Києва // Сучасні проблеми архітектури і містобудування: Наук.- техн. зб. 1999. №6. С.114-121.
50. Журавлева Л.Л. Экологические аспекты в строительстве населенного пункта // Жилищное строительство. 2004. №1. С.13-15.
51. Залеская Л.С., Микулина Е.М. Ландшафтная архитектура. М.: Стройиздат, 1979. 237с.: ил. Библиогр.: с. 232-233.
52. Звоницкий Э.М., Матвиенко В.М. Зеленый города наряд; Харьк. обл. орг. Укр. общ-ва охраны природы, СКП «Харьковзеленстрой». Х.: «Наш городок», 2004. 152с.: ил. Библиогр.: с. 152.
53. Ивашкина И., Ильина И. Природно-ландшафтные основы комплексного благоустройства // Ландшафтная архитектура. Дизайн. 2004. №2. С.37-40.
54. Ігнатьєва Н.В. Структура і функції колористики предметно-просторового середовища (регіональні особливості): Автореф. дис. канд. архіт./ Хар. держ. техн. ун-т буд-ва та архіт. Х., 2002. 20с.
55. Илгунас А.Ю. Промышленные сооружения в композиции исторически сложившихся городов / А.Ю. Илгунас, М.А. Илгунас, А.М. Рудницкий. М.: Стройиздат, 1983. 63с.: ил. Библиогр.: с. 61-62.
56. Казаков С.В. Об архитектурной типологии промышленных пейзажей // Промышленное и гражданское строительство.1997. - №10. С.22-25.
57. Канунников М. Прирельсовые территории в современном городе // Архитектура. Строительство. Дизайн. 2001. №1. С.32-34.
58. Ковачев А. Озелененные территории в новом генеральном плане Софии // Ландшафтная архитектура. Дизайн. 2004. №1. С.44-47.
59. Ковешников А.И. Экологическая оценка зеленых насаждений // Жилищно-коммунальное хозяйство. 2005. - №2. С.34-36.
60. Коротич А.В. Вектор архитектурного творчества // Жилищное строительство. 2004. №1. С.19-21.
61. Кравец Е. Пластика в образе города // Традиції та новації у вищій архі-
тектурно-художній освіті: Зб. наук. праць, 1998. Вип. 4-5. С.100.
62. Краснощекова Н. Формирование природного каркаса в генеральных планах городов // Ландшафтная архитектура. Дизайн. 2004. №1. С.14-19.
63. Крижановская Н.Я. Городская среда. Дети. Транспорт. К.: Будівельник, 1994. 136с.: ил.
64. Крижановская Н.Я. Основы ландшафтного дизайна. Х.: «Константа», 2002. 214с.: ил., табл. Библиогр.: с. 203-204.
65. Крижановская Н.Я. Основы ландшафтного дизайна. Ростов-на-дону.: «Феникс», 2005. 212с. : ил., табл. Библиогр.: с. 199.
66. Крижановська Н.Я., Цигичко С.П. Фактори, що впливають на особливості формування ландшафтно-рекреаційних об’єктів з елементами національної символіки // Коммунальное хозяйство городов: Научн.- техн. сб. К.: Техніка, 2003. Вып.47. С.110-113.
67. Кряжева И.Ю. Эколого-градостроительные аспекты организации лечебно-оздоровительных парков в промышленных городах // Ландшафт городской среды. К.: НИПИ градостроительства, 1991. С.10-17.
68. Кузьмин В.П., Коротаев В.П. и др. Основные положения генерального плана развития города Москвы до 2020 года // Архитектура и строительство Москвы. 2001. - №5-6. С.13-21.
69. Курбатов Ю.И. Архитектурные формы и природный ландшафт: композиционные связи. Л.: Изд-во ЛГУ, 1988. 132с.: ил. Библиогр.: с. 128-133.
70. Лавров В., Кудрявцев О., Малоян Г. Преобразование среды крупных городов и совершенствование их планировочной структуры. М.: Стройиздат, 1979. 126с.: ил. Библиогр.: с. 123-124.
71. Лалаев Э.М., Федоров Н.Н. О защите жилой застройки от транспортных шумов // Промышленное и гражданское строительство. 2004. - №12. С.40-42.
72. Линч К. Образ города [Пер. с англ. Глазычева В.П.; Под ред. Иконникова А.В.]. М.: Стройиздат, 1982. 328с.: ил. Библиогр.: с. 312-327.
73. Лобанов Ю.Н. Отдых и архитектура: Будущее и настоящее. Л.: Стройиздат, Ленингр. отделение, 1982. 200с.: ил. Библиогр.: с. 198-199.
74. Малаховская М.В., Матюгина Э.Г. Зеленые насаждения в системе городов // Жилищное строительство. 2004. №6. С.25
75. Мамаков Н.В. Город: опыт композиционного анализа. Казань: Изд-во Казанского ун-та, 1990. 188с.: ил. Библиогр.: с. 177-187.
76. Мамлеев О.М. Реновация исторических производственных зданий и их адаптация в городской среде // Архитектура. Строительство. Дизайн. 2001. №1. С.21-27.
77. Марьев А.П. Принципы формирования многофункциональных зон приложения труда и обслуживания в структуре крупнейшего города: Автореф. дис. канд. архит./ Киев. инж.-строит. ин-т. К., 1988. - 20с.
78. Маслов Н.В. Градостроительная экология: Учебн. пособ. М.: Высшая школа, 2002. - 284с.: ил. Библиогр.: с. 283-284.
79. Меженна Н.Ю. До проблеми створення нових акцентів і домінант в історичному середовищі // Сучасні проблеми архітектури і містобудування: Наук.- техн. зб. 1997. №1. С.111-113.
80. Меженна Н.Ю. Образна характеристика і сприйняття нового будинку в системі історичної вулиці // Сучасні проблеми архітектури і містобудування: Наук.- техн. зб. 1999. №5. С.60-63.
81. Микулина Е.М., Бакулина В.В. Охрана природы и задачи ландшафтной архитектуры. М.: Знание, 1979. 63с.: ил. Библиогр.: с. 62.
82. Моисеев В.С., Яновский Л.Н., Максимов В.А. Строительство и реконструкция лесопарковых зон. Л.: Стройиздат, 1990. 288с.: ил. Библиогр.: с. 257-258.
83. Мюллер-Менкенс Г. Новая жизнь старых зданий / Пер. с нем. Д.Г. Копелянского. М.: Стройиздат, 1981. 247с.: ил.
84. Некрасов А.Б., Кудрявцев Ф.С. Градостроительный потенциал московских территорий // Архитектура и строительство Москвы. 2004. - №2-3. С.31-37.
85. Новиков В.А. Архитектурная организация производственной среды. М., 1980. 130 с.: ил., табл.
86. Овчинникова Н.П., Рядова М.Н. Новое в застройке города // Жилищное строительство. 2004. №4. С.9-11.
87. Ожегов С.С. История ландшафтной архитектуры. М.: Стройиздат, 2003. 231с.: ил. Библиогр.: с. 222.
88. Омельяненко Г. Водоемы в городе // Ландшафтная архитектура. Дизайн. 2004. №2. С.8-13.
89. Оселко Н.Э. Открытые пространства города // Жилищное строительство. 2004. №4. С.14-16.
90. Осиченко Г.О. Методичні основи реконструкції композиційних структур історичних міст (на прикладі міст центральної України): Автореф. дис. канд. архіт./ Хар. держ. техн. ун-т буд-ва і архіт. Х., 2006. 20с.
91. Палеха Ю.М. Еколого-географічні аспекти формування вартості територій населених пунктів. К.: Профі, 2006. 324с.
92. Петраковська О.С. Методика проектування пішохідних зон в історичних міських центрах // Сучасні проблеми архітектури і містобудування: Наук.- техн. зб. 1999. №5. С.63-65.
93. Петришин Г.П. Природно-ландшафтные основы процесса градообразования: Автореф. дис. канд. архит./ Моск. арх. ин-т. М., 1990. 24с.
94. Питухина Е.В. Градостроительные резервы развития города и их разновидности // Містобудування та територіальне планування: Наук.- техн. зб. К.: КНУБА, 1999. Вип.№4. С.112-117.
95. Плужник Г.Н. Особенности рекультивации карьеров в условиях городов // Містобудування та територіальне планування: Наук.- техн. зб. К.: КНУБА, 2001. Вип.№10. С.146-150.
96. Посацький Б.С. Основи урбаністики: Навч. посіб. Львів: Видавництво Нац. ун-ту «Львівська політехніка». Ч.2. Розпланування та забудова міст, 2001. 242с.: іл. Бібліогр.: с. 215.
97. Посацький Б.С. Реконструкція сформованих міст: Навч.посіб. Львів:
Львів. політехн. ін.-т ім. Ленінського комсомолу, 1985. 76с.: іл. Бібліогр.: с. 72-73.
98. Потапов Л.С. Реконструкция и пространственное упорядочение промышленной застройки // Промышленное строительство. -1990.- №3.- С.32-34.
99. Присяжнюк В.Ф. Містобудівні аспекти реконструкції міських територій // Реконструкція житла. 2002. С.3-5
100. Птичникова Г.А. Заметки о новейших стратегиях организации городской среды // Архитектура и строительство Москвы. 2005. - №1. С.42-48.
101. Разумова О.В. Формирование комфортной городской среды // Містобудування та територіальне планування: Наук.- техн. зб. К.: КНУБА, 2001. Вип.№10. С.151-156.
102. Родички И.Д. Формирование среды промышленных городов Украины // Известия вузов. Строительство и архитектура. - 1987. - №9. - С.54-62
103. Родичкин И.Д. Человек, среда, отдых. К.: «Будівельник», 1977. 159с.: ил. Библиогр.: с. 157-158.
104. Сапрыкина Н.А. Основные принципы динамической адаптации
архитектурных объектов // Известия вузов. Строительство. 1998. №11-12. С.112-117.
105. Семенов В.Т., Татаринова В.П. Функционально-пространственная организация реконструируемой части города // Коммунальное хозяйство городов: Научн.- техн. сб. 1997. №10. С.30-32.
106. Серегина Ю.А. Инженерная геология в градостроительстве / Ю.А. Серегина, Н.И. Лебедева, Р.И. Мурзина. М.: Издательство Моск. ун-та, 1982. 54с.
107. Смирнова А. Сады Валенсии // Ландшафтная архитектура. Дизайн. 2004. №1. С.48-53.
108. Стаускас В.П. Градостроительная организация районов и центров отдыха. Л.: Стройиздат. Ленингр. Отделение, 1977. 164с.: ил. Библиогр.: с. 161-163.
109. Стольберг Ф.В. Экология города. К.: Либра, 2000. 464с.
110. Сугробов Н.П., Фролов В.В. Строительная экология: Учебн. пособ. М.: Издательский центр «Академия», 2004. 416с.
111. Сычева А.В. Архитектурно-ландшафтная среда: Вопросы охраны и формирования. Минск: Вышэйшая школа, 1982. 158с.: ил. Библиогр.: с. 149-151.
112. Сычева А.В., Титова Н.П. Ландшафтный дизайн: Эстетика деталей городской среды. Минск: Вышейшая школа, 1984. 127с.: ил. Библиогр.: с. 124-125.
113. Титов С.С., Бояркина М.Г. Колористический анализ промышленных территорий в городском окружении // Известия вузов. Строительство и архитектура. 1987. №10. С.48-52.
114. Тищенко Б.А. Архитектурно-композиционные принципы планировки и застройки комплексов отдыха международного класса. К., 1982. 16с.
115. Товстенко Т.Д. Реконструкция исторической застройки городов. К.: Будівельник, 1984. 72с.: ил. Библиогр.: с. 69-71.
116. Тюхтин В.С. Диалектика познания сложных систем. М.: «Мысль», 1988. 316с.
117. Урманцев Ю.А. Эволюционика или общая теория развития систем природы, общества и мышления. Пущино: ОНТИ НЦБИ АН СССР,
1988. 79с.: ил. Библиогр.: с. 76-78.
118. Усачева Е.Ю. Ландшафтный дизайн как средство повышения эстетических качеств городской среды // Коммунальное хозяйство городов: Научн.- техн. сб. К.: Техніка, 1999. Вып.18. С.76-78.
119. Фоменко О.О. Методологія аналізу та оцінка естетичної якості морфологічних властивостей архітектурних об’єктів: Автореф. дис. доктора. архіт./ Хар. держ. техн. ун-т буд-ва і архіт. Х., 2003. 36 с.
120. Хараборська О.Ю. Сучасні уявлення про первісний елемент забудови міст та його особливості // Сучасні проблеми архітектури і містобуду-
вання: Наук.- техн. зб. 1999. №4. С.99-104.
121. Хорошавин М.В. Стритпарк основа полифункционального парка от-
дыха // Сучасні проблеми архітектури і містобудування: Наук.- техн. зб. 1997. №1. С.142-145.
122. Хохлачева С.Г. К проблеме архитектурно-планировочной организации реконструируемых промышленных зон города // Известия вузов. Строительство. 1996. №2. С.109-113.
123. Хохлачева С.Г. Градостроительные проблемы реконструкции промышленных зон крупных городов // Известия вузов. Строительство. 1996. №5. С.92-95.
124. Цигичко С.П., Крижановська Н.Я. Аналіз формування рекреаційного середовища у великих і найбільших містах // Коммунальное хозяйство городов: Научн.- техн. сб. К.: Техніка, 2005. Вып.63. С.3-6.
125. Цигичко С.П. Актуальність реновації архітектурно-ландшафтного середовища сучасних міст. Теоретичні аспекти // Традиції та новації у вищій архітектурно-художній освіті: Зб. наук. праць, 2006. Вип. 4,5,6. С.77-80.
126. Цигичко С.П. Задачі реновації архітектурно-ландшафтного середовища великих і найбільших міст України // Коммунальное хозяйство городов: Научн.- техн. сб. К.: Техніка, 2007. Вып.74. С.457-464.
127. Цигичко С.П. Композиційні принципи проектування архітектурно-ландшафтного середовища // Региональные проблемы архитектуры и градостроительства: Сб. научн. трудов. Одесса: АстраПринт, 2007. Вип. 9,10. С.84-86.
128. Цигичко С.П. Композиційно-планувальні особливості реновації архітектурно-ландшафтного середовища в історичному центрі міста // Коммунальное хозяйство городов: Научн.- техн. сб. К.: Техніка, 2006. Вып.67. С.145-150.
129. Цигичко С.П. Методи планування композиційно-планувальної структури ландшафтно-архітектурних комплексів у великих і найбільших містах // Містобудування та територіальне планування: Наук.- техн. зб. К.: КНУБА, 2006. Вип. № 25. С.345-352.
130. Цигичко С.П. Напрями і особливості оновлення промислових терито-
рій у сучасних великих і найбільших містах // Традиції та новації у вищій архітектурно-художній освіті: Зб. наук. праць, 2007. Вип. 1,2,3. С.164-169.
131. Цигичко С.П. Новий підхід до організації ландшафтно-рекреаційного середовища сучасного міста // Традиції та новації у вищій архітектурно-художній освіті: Зб. наук. праць, 2005. Вип. 4-5. С.41-42.
132. Цигичко С.П. Особливості формування сучасних ландшафтно-архітектурних комплексів // Сучасні проблеми архітектури і містобудування: Наук.- техн. зб. К.: КНУБА, 2006. Вип. № 16. С.267-276.
133. Цигичко С.П. Проблеми сучасних міст і шляхи їх подолання // Строительство, архитектура, экология: XXXIII научно-техническая конференция преподавателей, аспирантов и сотрудников Харьковской национальной академии городского хозяйства. Харьков, 11-13 мая 2006 г. Х.: ХНАГХ, 2006. Часть 1. С.21-22.
134. Цигичко С.П. Реновація промислових територій як шлях до гармонізації міського середовища // Коммунальное хозяйство городов: Научн.- техн. сб. К.: Техніка, 2005. Вып.66. С.141-145.
135. Чемакіна О.В. Сутність проблеми реабілітації порушеного міського середовища // Містобудування та територіальне планування: Наук.- техн. зб. К.: КНУБА, 2003. Вип.№14. С.208-212.
136. Черкасов М.И. Эстетика ландшафтной архитектуры. М.: Стройиздат, 1976. 62с.: ил. Библиогр.: с. 61.
137. Шарлай Е.В. Морфологические аспекты формирования пространственной модели архитектурной среды исторического города // Сучасні проблеми архітектури і містобудування: Наук.- техн. зб. 1997. №1. С.145-149.
138. Шауфлер Г.В. Комфортность городской среды // Промышленное
и гражданское строительство. 1997. - №10. С.18-19.
139. Шебек Н.М. Типологія архітектурного середовища міста: основи методики дослідження // Містобудування та територіальне планування: Наук.- техн. зб. К.: КНУБА, 2000. Вип.№7. С.232-236.
140. Шимко В.Т. Архитектурное формирование городской среды: Учебн. пособ. М.: Высшая школа, 1990. 223с.: ил. Библиогр.: с. 220-221.
141. Швидковский О.А. Эстетическая выразительность города: Сб. стат. / АН СССР, ВНИИ искусствознания М-ва культуры СССР. М.: Наука, 1986. 156с.
142. Шкодовський Ю.М. Регіональні особливості реабілітації міського середовища: Автореф. дис. канд. архіт./ Хар. держ. техн. ун-т буд-ва і архіт. Х., 2001. 20с.
143. Шовкопляс Т.И. Опыт проектирования санитарно-защитной зоны предприятия машиностроения // Ландшафт городской среды. К.: НИПИ градостроительства, 1991. С.18-24.
144. Штейман Б.И. Устройство эксплуатируемых крыш // Жилищное строительство. 2004. №6. С.13-15.
145. Яковлевас-Матецкис К. М. Комплексное благоустройство промышленных территорий. К.: Будівельник, 1989. 136с.: ил. Библиогр.: с. 135.
146. Яковлевас-Матецкис К.М., Скайсгирите О.Ю. Проектирование мест кратковременного отдыха на территории промышленных предприятий. М.: ВНИИТЭ, 1983. 25с.