УКРАЇНСЬКА ТЕРМІНОЛОГІЯ В ГАЛУЗІ ПРИКЛАДНОЇ (КОМП’ЮТЕРНОЇ) ЛІНГВІСТИКИ (логіко-лінгвістичний аналіз)

Краткое описание

КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
імені ТАРАСА ШЕВЧЕНКА
ІНСТИТУТ ФІЛОЛОГІЇ

На правах рукопису

ДЕРБА Світлана Миколаївна

УДК 811.161.2:81’322.5

УКРАЇНСЬКА ТЕРМІНОЛОГІЯ В ГАЛУЗІ ПРИКЛАДНОЇ (КОМП’ЮТЕРНОЇ) ЛІНГВІСТИКИ
(логіко-лінгвістичний аналіз)

10.02.01 українська мова

Дисертація на здобуття наукового ступеня
кандидата філологічних наук

Науковий керівник
кандидат філологічних наук, доцент
Алексієнко Людмила Антонівна

Київ 2007

З М І С Т
ПЕРЕЛІК УМОВНИХ СКОРОЧЕНЬ.5
ВСТУП...6
РОЗДІЛ 1. ТЕРМІНОЛОГІЧНА ЛЕКСИКА ЯК ОБ’ЄКТ ЛІНГВІСТИЧНОЇ І ЛОГІЧНОЇ СИСТЕМАТИЗАЦІЇ.16
1.1. Поняття терміна і терміносистеми у термінознавстві17
1.2. Термін як основна лексична одиниця мов спеціального призначення.29
1.3. Проблеми впорядкування терміносистем, що знаходяться у стані формування.32
1.3.1. Специфіка функціонування термінів-синонімів, омонімів, антонімів і полісемічних термінів та їхнє впорядкування..38
1.3.2. Лексико-граматичне нормування термінів-неонімів44
1.4. Логічні аспекти формування і функціонування термінів.............................46
1.5. Завдання сучасної термінографії та їх вирішення в процесі укладання «Словника з української термінології прикладної (комп’ютерної) лінгвістики»..........................................50
1.6. Висновки...53
РОЗДІЛ 2. УКРАЇНСЬКА ТЕРМІНОСИСТЕМА ПРИКЛАДНОЇ (КОМП’ЮТЕРНОЇ) ЛІНГВІСТИКИ: ГЕНЕЗИС І ПРИНЦИПИ СИСТЕМАТИЗАЦІЇ....55
2.1. Прикладна лінгвістика як комплексна дисципліна...55
2.1.1. Комп’ютерна лінгвістика нова галузь прикладної лінгвістики63
2.1.2. Автоматичні системи оброблення тексту як провідний напрямок комп’ютерної лінгвістики.71
2.2. Українська термінологія з прикладної (комп’ютерної) лінгвістики: джерела формування та принципи систематизації.....74
2.3. Проблеми стандартування українських термінів з прикладної (комп’ютерної) лінгвістики................................82
2.4. Висновки...88
РОЗДІЛ 3. СПЕЦІАЛІЗОВАНИЙ СЛОВНИК УКРАЇНСЬКИХ ТЕРМІНІВ З ПРИКЛАДНОЇ (КОМП’ЮТЕРНОЇ) ЛІНГВІСТИКИ: ЛЕКСИКОГРАФІЧНІ ЗАСАДИ І ПРИНЦИПИ КОНСТРУЮВАННЯ..90
3.1. Якісно-кількісні характеристики бази даних термінологічного словника прикладної (комп’ютерної) лінгвістики...90
3.2. Тезаурусний принцип конструювання спеціалізованого словника українських термінів з прикладної (комп’ютерної) лінгвістики..107
3.2.1. Тезаурусна технологія опису значення терміна113
3.3. Дерево залежностей як модель логіко-поняттєвої структури терміносистеми з прикладної (комп’ютерної) лінгвістики...120
3.3.1. Похідність (деривація) термінів як показник їхніх ієрархічних відношень. ............................134
3.4. Інформаційна структура статті в тлумачно-довідковій версії словника.....138
3.4.1. Дефініції термінів прикладної (комп’ютерної) лінгвістики: різновиди й специфіка функціонування міжгалузевих термінів..138
3.4.2. Формат статті в тлумачно-довідковій версії спеціалізованого словника.146
3.5. Висновки.153
ВИСНОВКИ.157
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ НАУКОВИХ ДЖЕРЕЛ163
ДОДАТОК А: Дерево термінів...189
ДОДАТОК Б: Словник з української термінології прикладної (комп’ютерної) лінгвістики..230
ДОДАТОК В: Джерельні матеріли.522

П Е Р Е Л І К У М О В Н И Х С К О Р О Ч Е Н Ь

АОТ автоматичне оброблення тексту
АСОТ автоматизована система оброблення тексту
БД банк даних
ДЗ дерево залежностей
ЕОМ електронно-обчислювальна машина
ІПС інформаційно-пошукова система
КЛ комп’ютерна лінгвістика
МП машинний переклад
П(К)Л прикладна (комп’ютерна) лінгвістика
ПЛ прикладна лінгвістика
ТБД термінологічна база даних
ТС термінологічний словник
Тс терміносистема

В С Т У П
Мова як засіб спілкування є одним із найвищих духовних надбань суспільства. Чим вищий рівень суспільної організації, тим ширшими стають функціональні можливості мови, яка є своєрідним барометром, що фіксує досягнення соціально-економічного, державно-політичного, науково-технічного та культурного розвитку людства. Зафіксувати і розвивати досягнення людської цивілізації допомагає досконала наукова термінологія, яка не обмежена національними рамками і має виразно інтернаціональний характер.
Термінологія найбільш динамічна частина лексичного фонду, зміни в якій зумовлюються досягненнями у науково-практичній діяльності суспільства. Помітно зростає роль і обсяг термінології в суспільстві: за даними термінологів вона складає 90% лексики української мови [102], із збільшенням обсягу зростає і її вплив на розвиток загальнонаціональної мови. Об’єм спеціальної лексики у розвинених мовах у багато разів перевищує об’єм загальної лексики, оскільки кожна національна мова обслуговує безліч предметно-професійних сфер з іншою організацією лексичних засобів порівняно із загальновживаними. Неологізація термінолексики пов’язана з тим, що будь-яка галузь науки постійно оновлюється, час від часу бурхливо розвивається, що позначається на змінах її метамови.
Динаміка розвитку термінолексики викликала до життя комп’ютерні технології її систематизації та користування нею. В Україні вже накопичено чималий досвід роботи в комп’ютерній лексикографії. Це стосується, по-перше, переведення в електронний формат паперових словників, створення на їхній основі словниковозорієнтованих баз даних різної структури та призначення і, по-друге, розробляння поняттєвого та процедурного апарату, лінгвістичних процесорів та алгоритмів для конструювання сучасних комп’ютерних словників (Перебийніс В. С., Муравицька М. П. [190; 191], Клименко Н. Ф. [105; 106; 107], Пещак М. М. [193; 194], Савченко І. Ф. [108], Карпіловська Є. А. [98; 99], Широков В. А. [277; 278], Дарчук Н. П. [65; 66; 68], Грязнухіна Т. О. [61; 67], Алексієнко Л. А. [2; 3]).
Актуальність проведеного дослідження полягає в його зорієнтованості на ті мовознавчі концепції, які конструктивно, на рівні теоретичного моделювання, відображають взаємозв’язки різного характеру між мовою та мисленням (від робіт Б. О. Серебренникова і О.С.Мельничука до сучасних концепцій І. Небески, О.С. Кубрякової та ін.). Логіка такого підходу зумовлена тим, що роботи з лінгвістичного аналізу галузевих термінологій здебільшого орієнтуються на внутрішньомовний опис термінів.
Термінологія української мови є основним інформативним шаром лексики, яка формувалась упродовж століть, формується і нині. Увібравши все краще, створене українськими вченими попередніх епох, сучасна українська наукова термінологія стала потужною базою, здатною задовольняти різноманітні потреби суспільства.
Українська термінологія з прикладної (комп’ютерної) лінгвістики широко представлена у спеціальних текстах і є основним засобом (каналом) наукової комунікації у цій відносно новій комплексній предметній галузі. Ця термінологія досі практично не була предметом систематизованого лінгвістичного опису, хоча українська прикладна лінгвістика (ПЛ) представлена значною кількістю теоретичних праць, а також діючих електронних систем на базі природних мов [36; 61; 67; 68; 75; 76; 98; 99; 105; 106; 107; 108; 142; 189; 190; 191; 193; 194; 218; 234; 235; 277; 279].
Важливою проблемою сучасної української термінографії є створення різних термінологічних словників (ТС) на основі сучасних лексикографічних методик. Основним джерелом для них є наукові тексти, оскільки саме вони відбивать рух, розвиток, зміну знань, їх розширення та поглиблення. Термінословник можна укладати з текстів емпірично, використовуючи фахові знання або консультації спеціалістів з предметної галузі та відповідні процедури логіко-лінгвістичного опису цієї лексики. Але сучасна прикладна лінгвістика створила більш оптимальні методики укладання словників, зокрема термінологічних, на основі баз даних. Такий підхід уможливлює точну й оперативну реалізацію завдання, у зв’язку з тим, що в базі даних текстова інформація відповідним чином лінгвістично і логічно параметризується [213]. Актуальною проблемою термінографії є також моделювання лексикографічної продукції в нових умовах інтенсифікації інформаційних процесів в різних сферах суспільно-економічної діяльності. Терміносистеми різних галузей знань у лексикографічній практиці можуть діставати різної систематизації. Так, для практики автоматичного оброблення текстів, науково-технічного перекладу, інформаційного пошуку тощо найбільш адекватним на сьогодні є тип комп’ютерного термінологічного словника з логіко-семантичною організацією реєстру. За принципами систематизації даних укладений нами спеціалізований «Словник з української термінології прикладної (комп’ютерної) лінгвістики» належить до ідеографічних, у якому терміни займають своє, чітко визначене місце в загальній логіко-поняттєвій структурі цієї галузі і характеризуються адресами тих семантичних полів (статей, гнізд), в які вони входять.
Лексичне наповнення статей створеного нами словника регулюється такими логіко-семантичними відношеннями, як рід вид, частина ціле; синонімія; асоціації, а також поняттєво-дериваційними відношеннями. Оскільки український варіант терміносистеми прикладної (комп’ютерної) лінгвістики (П(К)Л) ще не був предметом окремого дослідження, дібраний нами матеріал був розглянутий у двох аспектах: як система парадигматичних (тезаурусних) відношень, виражених деревом залежностей; і як система дефініцій до термінів, представлених у словнику. Семантична визначеність терміна досягається за рахунок його дефініції. Навіть у тих випадках, коли зміст терміна варіює у текстах різних авторів (звужується або розширюється), семантична визначеність, тобто цілісність терміна, залишається обов’язковою вимогою його конструювання. Такий підхід дає можливість виявити структуру терміносистеми, а також особливості метамови комп’ютерної лінгвістики.
Спеціалізований «Словник з української термінології прикладної (комп’ютерної) лінгвістики» належить до словників комп’ютерного типу, який укладався за підготовленою базою даних і в якому передбачено різні режими його використання: пошук і систематизація інформації; гіпертекстова навігація для з’ясування змісту термінів, використаних у їхніх дефініціях; а також можливість перетворення словника на дослідну, навчальну або фактографічну базу даних. Комп’ютерний спеціалізований словник українських термінів з П(К)Л репрезентує терміносистему цієї галузі у її сучасному стані, на рівні передових лексикографічних й інформаційних технологій і є першим досвідом її систематизації та стандартування в українській мові.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Робота над укладанням тезаурусів проводиться групою співробітників лабораторії комп’ютерної лінгвістики Інституту філології Київського національного університету імені Тараса Шевченка в рамках загальної програми кафедри сучасної української мови «Актуальні проблеми розвитку української філології» (01БФ044-01).
Метою дисертаційного дослідження є комплексний аналіз української термінології з П(К)Л на основі парадигматичних (тезаурусних) і дериваційних відношень та представлення терміносистеми П(К)Л у вигляді ієрархічно впорядкованого словника термінів з їхніми дефініціями.
Дослідження термінології з П(К)Л тісно пов’язане з рядом теоретичних і практичних питань:
яким чином формується термінологія з прикладної (комп’ютерної) лінгвістики, зокрема її українська версія?
які проблеми необхідно вирішувати у процесі аналізу й упорядкування термінології, що знаходиться в стані свого формування?
термінологія чи терміносистема П(К)Л? Як методологічно й методично коректно можна вирішити це питання?
які принципи лексикографування термінології П(К)Л є єфективними для практичних потреб комп’ютерної лінгвістики?
яка база даних є адекватною для комп’ютерного словника з П(К)Л?
які проблеми необхідно вирішувати щодо мовного й поняттєвого стандартування термінології з прикладної (комп’ютерної) лінгвістики, зокрема української?
Виходячи з мети дисертації і комплексу розглянутих проблем, було сформульовано конкретні завдання:
1) створення української термінологічної бази даних (ТБД) з прикладної (комп’ютерної) лінгвістики;
2) вибір лексикографічних засад і розробка методики укладання термінологічного словника прикладної (комп’ютерної) лінгвістики на основі ТБД;
3) дослідження логіко-семантичних і мовних особливостей українських термінів цієї галузі;
4) створення системи узгоджених дефініцій термінології П(К)Л як дослідження метамови предметної галузі.
Поставлені завдання стосуються опису термінології відносно нової галузі знань комп’ютерної лінгвістики, що вимагало формулювання й аргументованого доведення низки робочих гіпотез про шляхи формування, взаємодії нової термінології з термінологіями суміжних наук; про баланс інтернаціонального й національного фонду в досліджуваній термінології, про якісні та кількісні його характеристики і пропорції. Так, створення термінологічної бази даних з комп’ютерної лінгвістики було пов’язане з гіпотезою про комплексний характер цієї предметної галузі, основою якої є загальна і структурна лінгвістика, інформатика і кібернетика. Доведення цієї гіпотези спиралося на ряд чинників: на емпіричний аналіз спеціальних текстів, присвячених автоматизованим системам оброблення інформації; на термінологічні словники суміжних предметних галузей; на попередній досвід опису й впорядкування термінологій нових наук, зокрема структурної лінгвістики, кібернетики. В результаті доведення цієї гіпотези була сформульована ідеологія ТБД як комплексної ієрархічної структури, створеної термінами власне комп’ютерної лінгвістики, загальної лінгвістики, логіки, кібернетики, інформатики з їхніми дефініціями.
Головною концептуальною гіпотезою нашого дослідження можна вважати таку: комп’ютерна лінгвістика має власну метамову, що являє собою терміносистему, яка функціонує у спеціальних текстах. Доведення цієї гіпотези було пов’язане з виконанням основних завдань дисертації, таких як створення спеціальної методики логіко-семантичного й мовного аналізу термінів і їхніх дефініцій; вибору тезаурусних засад упорядкування термінології; укладання спеціалізованого ідеографічно-тлумачного словника українських термінів з П(К)Л.
Теоретичні гіпотези у поєднанні з методами і прийомами лінгвістичного й логіко-семантичного аналізу термінів покладено в основу нашої методики дослідження й упорядкування термінології П(К)Л. У роботі використовуються методи і прийоми як логічного, так і лінгвістичних аналізів, що необхідно для об’єктивного дослідження термінологічної лексики, зокрема це елементи таких методів: контекстно-лексикографічного (класифікація мовних одиниць); логіко-семантичного (тезаурусне представлення та систематизація термінів); компонентного аналізу (визначення похідності термінів). Указані методи і прийоми можна розглядати як принципи аналізу й лексикографування термінології з П(К)Л.
Об’єктом дисертаційної роботи є українська термінологія з прикладної (комп’ютерної) лінгвістики.
Предметом дослідження процесів формування та функціонування термінів прикладної (комп’ютерної) лінгвістики у спеціальних текстах; аналіз їхніх мовних і логіко-семантичних особливостей; проблеми систематизації і принципи лексикографування. Такий комплексний підхід уможливив дослідження термінології з прикладної лінгвістики як системи, що є метамовою цієї галузі знань.
Матеріалом для тезауруса з П(К)Л були наукові та навчально-методичні тексти з комп’ютерної лінгвістики. Це теоретичні монографії, термінологічні словники, енциклопедії, довідники й статті, написані провідними спеціалістами як в Україні, так і в інших зарубіжних виданнях російською мовою. Прикладна лінгвістика представлена відомими школами московською, санкт-петербурзькою, білоруською, отже, терміни часто потрапляють в українську термінологію за допомогою перекладу, калькування або транслітерації з російської мови. Важливим джерелом були підручники з прикладної лінгвістики для ВНЗ, оскільки саме в них подаються чіткі визначення понять і термінів науки. Також джерельна база включала вторинні документи: реферати, анотації, статті відповідної тематики прикладної (комп’ютерної) лінгвістики (загальний список джерельних матеріалів містить 105 одиниць).
Наукова новизна дисертації полягає в тому, що вперше в українському мовознавстві предметом дослідження виступає українська термінологія з прикладної (комп’ютерної) лінгвістики як комплексний об’єкт аналізу та систематизації за допомогою сучасних методик тезаурусно-поняттєвого представлення знань. Вирішення поставлених завдань здійснено на основі спеціальної методики, яка враховує особливості термінології досліджуваної предметної галузі її комплексний, міжгалузевий характер, мовну специфіку оформлення термінів, закономірності розвитку терміносистеми та її функціонування у спеціальних текстах. Створена методика є адекватною для аналізу й впорядкування термінологій будь-яких предметних галузей, які знаходяться в стані свого формування. Вперше в українській термінографії створено діючу ідеографічно-тлумачну модель комп’ютерного словника для комплексних терміносистем із зручним інтерфейсом, у якій реалізовано функції систематизації термінології, фактографічні, навчальні та інформаційно-пошукові. Спеціалізований «Словник з української термінології прикладної (комп’ютерної) лінгвістики» має також друковану версію з аналогічним реєстром із термінів (1190 одиниць), систематизованих за алфавітно-гніздовим принципом.
Теоретичне значення дисертаційної роботи визначається тим, що вона є спробою концептуального опису української терміносистеми з П(К)Л шляхом її тезаурусного моделювання. Глибокий емпіричний аналіз спеціальних текстів дав можливість сформулювати конструктивні гіпотези про комп’ютерну лінгвістику як комплексну предметну галузь з власною проблематикою і метамовою, представленою її термінологією. Запропонована методика опису термінології нової предметної галузі стала ефективним інструментом для вирішення дослідних завдань завдяки адекватній методологічній основі роботи з термінологією: від спеціальних текстів до реєстру або термінологічної бази даних від ТБД до логіко-семантичної та лінгвістичної організації термінологічних гнізд, які перетворюють реєстр на терміносистему. Вибір моделі представлення терміносистем комплексних наук, а також технологій диференціації міжгалузевої термінології є необхідним завданням об’єктивного дослідження терміносистем, які знаходяться в стані свого формування, що реалізовано в дисертаційній роботі і може вважатися одним з її теоретичних досягнень.
Це дослідження також має практичне значення як у сфері української термінографії, так і в галузі комп’ютерної лінгвістики, зокрема у розділах інформаційного пошуку та індексування наукових текстів. Дисертаційне дослідження його матеріал та дві версії словника можуть бути використані під час викладання теоретичної і практичної лексикології та термінографії української мови, спецкурсів із спеціальності «Прикладна лінгвістика», а також як матеріал для навчально-методичних посібників. Дерево залежностей (формалізований словник термінів) є ефективним інструментом для інформаційно-пошукових, експертних систем та систем машинного перекладу.
Апробація роботи. Основні положення та результати дослідження доповідалися на 7 конференціях: Міжнародній науковій конференції «Мови та літератури народів світу в контексті глобалізації» (Інститут філології Київського національного університету імені Тараса Шевченка, 12 квітня 2005 року); Міжнародній науковій конференції «Київські філологічні школи: історико-теоретичний спадок і сучасність» (Інститут філології Київського національного університету імені Тараса Шевченка, 11 жовтня 2005 року); ІІ Міжнародній науково-практичній конференції «Проблеми прикладної лінгвістики» (Одеський національний університет імені І. І. Мечникова, 21 22 жовтня 2005 року); Міжнародній науковій конференції «Мова як світ світів. Граматика і поетика української мови» (Інститут філології Київського національного університету імені Тараса Шевченка, 21 22 лютого 2006 року); Всеукраїнській науковій конференції «Феномен А. Кримського у світовій науці» (Інститут філології Київського національного університету імені Тараса Шевченка, 18 квітня 2006 року); на Наукових читаннях, присвячених 130-річчю від дня народження професора І. В. Шаровольського (Інститут філології Київського національного університету імені Тараса Шевченка, 3 жовтня 2006 року); Всеукраїнській науковій ювілейній конференції «Концепція нації у творчості І. Франка» (до 150-річчя від дня народження) (Інститут філології Київського національного університету імені Тараса Шевченка, 2 листопада 2006 року).
Публікації. Теоретичні положення та практичні здобутки дисертації викладено в 7 статтях, 5 з яких опубліковані у провідних фахових наукових виданнях України.
Структура та обсяг дисертації. Робота складається зі вступу, 3-ох розділів, у яких викладено основний зміст дослідження, висновків, списку використаної літератури (кількість найменувань складає 292 позиції), списку джерельних матеріалів (кількість найменувань складає 105 позицій) загальним обсягом тексту 162 сторінки та 3 додатків обсягом 342 сторінки.
Ключові слова: прикладна (комп’ютерна) лінгвістика, термін, терміносистема, термінографія, ідеографічний термінологічний словник, тезаурусні відношення, структурно-семантичні відношення, термінологічна деривація, дефініція, словникова стаття, дерево залежностей.

Список литературы

В И С Н О В К И

І. Сучасний розвиток наукового пізнання позначений інтеграцією наук, які досліджують природну мову в широкому спектрі її проблематики від онтологічної сутності, семіозису, структури, функцій до її місця і ролі в інтелектуальних інформаційних системах. Таке різномаїття проблем, їх переформулювання в нових термінах і вирішення в процесах суспільно-економічної діяльності стимулювало виникнення нових предметних галузей, чимало з яких можна назвати комплексними.
Так, розширення меж лінгвістики зумовило появу в ХХ ст. «нових лінгвістик» етно-, психо-, соціо-, нейрон-, антропологічної лінгвістики, структурної, прикладної, математичної, інженерної, обчислювальної, комп’ютерної, які мають свій предмет, методи і, звичайно, метамову, тобто власну термінологію. Чимало з названих галузей знань є логічним продовженням прикладної лінгвістики на її новому етапі, який характеризується зміцненням взаємозв’язку гуманітарних, математичних, природничих і кібернетичних наук.
ІІ. У прикладній лінгвістиці, що історично складалася як комплексна дисципліна, виділився новий її напрямок комп’ютерна лінгвістика, предметом якої є моделювання природних мов для автоматичних систем перероблення текстів, тобто для лінгвістичних процесів. Комп’ютерна лінгвістика комплексна предметна галузь успішно розвивається у взаємодії насамперед із загальною, структурною, прикладною, математичною, інженерною лінгвістиками, а також з інформатикою і кібернетикою.
Власна проблематика, ядром якої є автоматизовані системи на базі природних мов, а також взаємозумовлені контакти комп’ютерної лінгвістики із суміжними галузями знань, у концепцію яких входять мови (природні й штучні), стали основою витворення й власної термінології, яка функціонує як метамова комп’ютерної лінгвістики у спеціальних текстах різними мовами, в тому числі й українською.
Українська версія терміносистеми прикладної (комп’ютерної) лінгвістики ще не була предметом спеціального аналізу й систематизації, що зумовило мету дисертаційного дослідження. Це комплексний аналіз української термінології з прикладної (комп’ютерної) лінгвістики на основі логіко-поняттєвих, семантичних і дериваційних відношень та представлення її як терміносистеми у спеціалізованому тезаурусному словнику.
ІІІ. Комплексний характер термінології з прикладної (комп’ютерної) лінгвістики, яка перебуває ще в стані свого формування, відсутність стандартизованої національної версії термінологічного словника потребували спеціальної методики для реалізації мети дослідження у ряді аналітичних й технологічних завдань: враховуючи ці фактори, створена нами методика є комплексом узгоджених й поетапно здійснюваних процедур. Згідно з методологією сучасної лінгвістики, основаної на системно-структурних принципах опису мови і вимогах формалізованого (об’єктивного) ведення її аналізу згідно з теорією і практикою лексикографії (термінографії), за технологіями сучасної прикладної (комп’ютерної) лінгвістики було вирішено такі завдання:
укладено термінологічну базу даних за спеціальними текстами монографій і підручників, термінологічними й енциклопедичними словниками, а також вторинними текстами (статтями, рефератами й анотаціями);
до реєстру спеціалізованого словника за відповідними правилами з бази даних відібрано терміни прикладної (комп’ютерної) лінгвістики і суміжних наук з їхніми дефініціями;
проведено стандартизацію термінів (мовну, логіко-поняттєву, фахову);
виділено (за правилами) ключові терміни, які є семантичними домінантами предметної галузі прикладної (комп’ютерної) лінгвістики;
за логіко-поняттєвими (рід вид, частина ціле), семантичними (синонімія антонімія) та асоціативними (парадигматика синтагматика) відношеннями реєстр перетворено на алфавітно-гніздовий тезаурус перша версія спеціалізованого словника у вигляді дерева залежностей;
за деревом залежностей створено другу версію словника тлумачно-довідкову.
У результаті поетапного вирішення цих лінгвометодичних завдань можна стверджувати, що прикладна (комп’ютерна) лінгвістика є новою комплексною предметною галуззю з власною терміносистемою (метамовою), яка функціонує у спеціальних текстах комп’ютерної лінгвістики й суміжних із нею наук.
IV. Українська версія терміносистеми з прикладної (комп’ютерної) лінгвістики формується аналогічно до національних версій термінологій в основному шляхом запозичень (транслітерацій, перекладу, калькування) термінів з англійської, російської, німецької, французької мов (браунінг, десигнант, дефініція, навантаження, скрінсервер, штучний інтелект), а також шляхом термінологічної деривації, тобто створення термінологічних словосполучень з існуючих термінів, терміноелементів і загальнонаукової лексики (інтегрована система, система автоматичного перероблення тексту, корінь дерева залежностей).
Як в усталених, так і в нових термінологіях різних наук, найбільш типовим способом домінування нових наукових понять є термінологічна деривація в її лексико-синтаксичній формі. Це означає, що серед термінів значну частку займають терміносполуки. Особливо це характерно для термінологій, що знаходяться в процесі свого формування, зокрема й української версії термінології з прикладної (комп’ютерної) лінгвістики, про що свідчать кількісні дані спеціалізованого словника: 27,4% : 72,65% (терміни-слова : терміносполуки). Поява нових лексем (з новими кореневими морфемами) практично зникла у термінологіях. В українській терміносистемі з прикладної (комп’ютерної) лінгвістики їх також немає, терміни-неоніми є запозиченнями з греко-латинським субстратом, або українським (рідко), що виникли в процесі перекладу термінів з інших мов (термін, номенклатура, система).
Твірними базами для терміносполук виступають, в основному, ключові терміни-слова, серед яких значна частина це транслітеровані терміни з українськими афіксами (ад’юнкт, букмарка, інтерфейс, екстенсіонал); частково кальковані терміни з українськими афіксами (мережа, безпосередні складники); перекладні терміни з українськими морфемами (відношення, вибірка, сукупність, гніздо, забезпечення, доступ, діяльність, знання, ім’я, значення).
На їхній основі створено корпус похідних термінів на позначення споріднених із ключовим, але нових наукових понять, про що свідчать їхні дефініції.
V. Систематизація ключових і похідних термінів була проведена на тезаурусній основі за такими відношеннями: логічними (рід вид, частина ціле), семантичними (синонімія антонімія), асоціативними (парадигматичні синтагматичні) й дериваційними (похідність термінів). Упорядкування термінів за цими відношеннями уможливило перетворення реєстру на терміносистему, моделлю якої є тезаурусне дерево залежностей (синопсис).
Тезаурусні моделі словника є на сьогодні оптимальними насамперед для систем автоматизованого аналізу текстів (інформаційно-пошукова система, машинний переклад, автоматизоване робоче місце та ін.), а також ефективними у перекладацькій, дидактичній, науково-дослідній діяльності. Конструювання спеціалізованих (термінологічних) тезаурусів порівняно із загальновживаними має свою специфіку, зокрема у виборі й характері синоптичних відношень. Так, основним у спеціалізованих тезаурусах є логічне відношення рід вид; синонімія як малохарактерне для термінології явище представлена, в основному, абревіатурами (ІПС, АСОТ, МП, ДО, БД) й повними (абсолютними) синонімами, дублетами запозиченими та українськими (дистрибуція контекстне оточення; детермінованість означеність; анафора єдинопочаток). Асоціативні відношення парадигматичні й синтагматичні також мають суто логізований характер. Усі відзначені фактори є характерними для укладання спеціалізованого тезаурусного словника з прикладної (комп’ютерної) лінгвістики, а також необхідними й достатніми.
VI. Спеціалізований тезаурусний словник українських термінів з прикладної (комп’ютерної) лінгвістики створено за алфавітно-гніздовим принципом. Стаття словника це гніздо семантично й формально споріднених термінів, яке має таку структуру: ключовий термін (логіко-поняттєва домінанта гнізда) і похідні терміни, утворені за лексико-синтаксичними і морфемними словотвірними типами від ключових або інших похідних термінів. Похідні терміни впорядковані в гнізді за ступенем похідності й алфавітним принципом (корпус текстів, мультимедійний корпус текстів, репрезентативність корпусу текстів).
У словнику подано 251 гніздо, серед яких переважають багатокомпонентні 65% і які об’єднують від 1 до 62 термінів.
Основними відношеннями, за якими сформовані тезаурусні гнізда словника, були родо-видові, парадигматичні і синтагматичні.
VII. Для спеціалізованого тезаурусного словника запропоновано й реалізовано такі його функції: систематизації термінології реалізована у вигляді дерева залежностей як синоптична модель терміносистеми; довідкова (фактографічна) реалізована упорядкованими термінами з їхніми дефініціями; навчальна реалізована впорядкованою термінологією і системою посилань до термінів, використаних у дефініціях; інформаційно-пошукова реалізована упорядкованим реєстром і комп’ютерними опціями навігації, відбирання й сортування термінів та їхніх дефініцій.
Для оптимізації зазначених функцій створено дві версії спеціалізованого словника: у вигляді дерева залежностей, яке подає лише терміни й оптимізує систематизувальну й інформаційно-пошукову функції; і у вигляді тлумачно-довідкового словника, який подає терміни з їхніми впорядкованими за предметними галузями дефініціями і системою посилань та оптимізує довідкову і навчальну функції спеціалізованого словника.
Ці дві версії ідентичні за реєстром, але відрізняються за способом організації матеріалу.
VIII. Спеціалізований тезаурусний словник українських термінів з прикладної (комп’ютерної) лінгвістики можна розглядати як комп’ютерну модель, що репрезентує термінологію відносно нової комплексної предметної галузі комп’ютерної лінгвістики в її національній версії; подає внормовані терміни з їхніми дефініціями; є інформаційно насиченою, з важливими для користувачів функціями фактографічною, навчальною, науково-дослідною. Методику його конструювання можна використовувати для впорядкування термінологій нових предметних галузей. Словник є моделлю метамови прикладної (комп’ютерної) лінгвістики в її парадигматичних і синтагматичних координатах згідно з методологією сучасної лінгвістики і є першим досвідом упорядкування національної термінології комп’ютерної лінгвістики, яка активно використовується у спеціальних текстах цієї предметної галузі.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ НАУКОВИХ ДЖЕРЕЛ

1. Актуальные вопросы структурной и прикладной лингвистики. М.: Изд-во МГУ, 1980. 232 с.
2. Алексієнко Л. А. Дієприкметник в українській науково-технічній термінології // Українське мовознавство. Вип. 22. К., 2002. С. 69 72.
3. Алексієнко Л. А., Дарчук Н. П. Обчислення омонімів у процесі конструювання лінгвістичних процесорів // Українське мовознавство. К., 2004. Вип. 29 33. С. 49 54.
4. Анисимов А. В. Компьютерная лингвистика для всех: Мифы. Алгоритмы. Язык. К.: Наукова думка, 1991. 208 с.
5. Анютіна Г., Войнов В., Гончарова Т. Лінгвістичні вимоги до термінів і терміносистем // Проблеми української науково-технічної термінології: Тези доп. 1-ої Міжнар. наук. конф. Львів, 1992. С. 56 57.
6. Апресян Ю. Д. Идеи и методы современной структурной лингвистики. М.: Просвещение, 1966. 303 с.
7. Апресян Ю. Д. Избранные труды. Т. 1: Лексическая семантика: синонимические средства языка. 2 изд., испр. и доп. М: Школа «Языки рус. культуры», 1995. 472 с.
8. Апресян Ю. Д. Избранные труды. Т. 2: Интегральное описание язика и системная лесикография. 2 изд., испр. и доп. М.: Школа «Языки рус. культуры», 1995. 767 с.
9. Апресян Ю. Д. Лексическая семантика. Синонимические средства языка. М.: Наука, 1974. 367 с.
10. Апресян Ю. Д., Богуславская О. Ю., Левонтина И. Б., Урысон Е. В. Новый объяснительный словарь синонимов русского языка: Проект / РАН; Институт русского языка / Ю. Д. Апресян (ред.). М.: Русские словари, 1995. 560 с.
11. Ахманова О. С. Словарь лингвистических терминов. М.: КомКнига, 2005. 576 с.
12. Ахманова О. С. Термины как предмет лексикографии // Семиотические проблемы языков науки, терминологии и информатики. М.: Изд-во МГУ, 1971. Т. 2. С. 764 765.
13. Багмут А. Й. Пути развития украинской лингвистической терминологии // Славянская лингвистическая терминология. К.: Наукова думка, 1984. С. 54 61.
14. Балли Ш. Общая лингвистика и вопросы французского языка. М.: Изд-во иностранной литературы, 1955. 416 с.
15. Балог В. О. Галузева лексика в словнику української мови в 11-ти томах (1970 1980 рр.) (семантичний та стилістичний аспекти): Дис. канд. філол. наук: 10.02.01 / НАН України, Інститут української мови. К., 2002. 207 арк.
16. Баранов А. Н. Введение в прикладную лингвистику. М.: Эдиториал УРСС, 2001. 360 с.
17. Бархударов С. Г. Актуальные задачи лексикографии в области терминов // Проблемы определений терминов в словарях разных типов. Ленинград: Наука, 1976. С. 5 13.
18. Белоногов Г. Г., Новоселов А. П. Автоматизация процесов накопления, поиска и обобщения информации. М.: Наука, 1979. 256 с.
19. Беляева Л. Н., Герд А. С., Убин И. И. Автоматизация в лексикографии // Прикладное языкознание. Санкт-Петербург: Изд-во С.-Петербургского ун-та, 1996. С. 318 334.
20. Беляева Л. Н., Откупщикова М. И. Автоматический (машинный) перевод // Прикладное языкознание. Санкт-Петербург: Изд-во С.-Петербургского ун-та, 1996. С. 360 389.
21. Бондалетов В. Д. Социальная лингвистика. М.: Просвещение, 1987. 159 с.
22. Бондарчук Л. Українська комп’ютерна термінологія: від хаосу до системи // Українська термінологія і сучасність: Зб. наукових праць. К: КНЕУ, 2005. В. VІ. С. 149 152.
23. Булаховський Л. А. Нариси з загального мовознавства. К.: Рад. школа, 1955. 248 с.
24. Булычева С. Ф. Лингвометодические проблемы термина // Лингвометодические основы преподавания иностранных языков. М.: Наука, 1979. 224 с.
25. Васильев Л. М. Современная лингвистическая семантика. М.: Высшая школа, 1990. 176 с.
26. Васильева Н. В. Термин // Лингвистический энциклопедический словарь. М.: Сов. энциклопедия, 1990. С. 508 509.
27. Вахек Й. Лингвистический словарь пражской школы. Москва: Прогресс, 1964. 351 с.
28. Ващенко В. С. Українська лексикологія: Семантико-стилістична типологія слів. Дніпропетровськ: Вид-во ДДУ, 1979. 128 с.
29. Введение в языкознание: Хрестоматия для вузов / Составители: А. В. Блинов, И. И. Богатырева, О. А. Волошина, В. П. Мурат. М.: Академический Проект, 2005. 560 с.
30. Веклинець Л. М. Структура і походження сучасної української психологічної термінології: Автореферат дис. ... канд. філол. наук за спец. 10.02.01 / НАН України, Інститут української мови. К., 1997. 24 с.
31. Великий тлумачний словник сучасної української мови. / В. Бусел (ред.). Ірпінь: Перун, 2001. 1440 с.
32. Винник В. О., Годована М. П. Дієслова в системі галузевої термінології та їх відображення в термінологічній лексикографії // Українська термінологія і сучасність: Зб. наук. праць. К.: КНЕУ, 1998. С. 205 210.
33. Виноградов В. В. Избранные труды. Лексикология и лексикография. М.: Наука, 1977. 312 с.
34. Винокур Г. О. О некоторых явлениях словообразования в русской технической терминологии // Труды Московского института истории, философии и литературы: Сб. ст. по языкознанию. М., 1939. Т. 5. С. 3 54.
35. Вихованець І. Р. Частини мови в семантико-граматичному аспекті. К.: Наукова думка, 1988. 256 с.
36. Войнов В., Новікова О. До стандартизації української науково-технічної термінології за допомогою тезаурусів // Проблеми української науково-технічної термінології: Тези доп. 1-ої Міжнар. наук. конф. Львів, 1992. С. 194 195.
37. Войшвило Е. К. Понятие. М.: Изд-во МГУ, 1967. 286 с.
38. Волкова И. Н. Стандартизация терминологии как одно из направлений лексикографии // Теория и практика научно-технической лексикографии. М.: Русский язык, 1988. С. 20 27.
39. Вюстер Е. Международная стандартизация языка в технике. Ленинград Москва: Стандартгиз, 1935. 302 с.
40. Гадамер Г.-Г. Семантика і герменевтика // Гадамер Г.-Г. Істина і метод. К.: Юніверс, 2000. Т. 2. С. 158 167.
41. Ганич Д. І., Олійник І. С. Словник лінгвістичних термінів. К.: Вища школа, 1985. 360 с.
42. Ганіткевич М. Принципи та методи укладання українських науково-технічних термінологічних словників // Проблеми української науково-технічної термінології: Тези доп. 1-ої Міжнар. наук. конф. Львів, 1992. С. 9 10.
43. Гвишиани Н. Б. Язык научного общения (вопросы методологии). М.: Высшая школа, 1986. 280 с.
44. Герд А. С., Ассоциативные отношения в информационно-поисковом тезаурусе и пути их выделения // Научно-техническая информация. Серия 2. Информационные процессы и системы. М.: ВИНИТИ, 1980. Вып. 5. С. 28 35.
45. Герд А. С. Научно-техническая лексикография // Прикладное языкознание. Санкт-Петербург: Изд-во С.-Петербургского ун-та, 1996. С. 287 307.
46. Герд А. С. Основы научно-технической лексикографии. Ленинград: Изд-во ЛГУ, 1986. 73 с.
47. Герд А. С. Предмет и основные направления прикладной лингвистики // Прикладное языкознание. Санкт-Петербург: Изд-во С.-Петербургского ун-та, 1996. С. 5 14.
48. Герд А. С. Прикладная лингвистика. СПб.: Изд-во С.-Петеб. ун-та, 2005. 268 с.
49. Герд А. С. Терминологическое значение и типы терминологических значений // Проблемы определений терминов в словарях разных типов. Ленинград: Наука, 1976. С. 101 107.
50. Гетман И. М. Общая идеография: Конспект лекций по спецкурсу для студентов V курса филологического факультета. Нежин: НГПИ, 1993. 107 с.
51. Гловинская М. Я. Многозначность и синонимия в видо-временной системе русского глагола. М.: Азбуковник: Русские словари, 2001. 320 с.
52. Годована М. Словосполучення як джерело поповнення української термінології // Українська термінологія і сучасність: Зб. наукових праць. К: КНЕУ, 2005. В. VІ. С. 101 103.
53. Головин Б. Н. О некоторых проблемах изучения терминов // Семиотические проблемы языков науки, терминологии и информатики: В 2 ч. М.: Изд-во МГУ, 1971. Ч. 1. С. 64 67.
54. Головин Б. Н., Кобрин Р. Ю. Лингвистические основы учения о терминах. М.: Высшая школа, 1987. 104 с.
55. Горнунг Б. В. О природе синонимии в языке и теоретических предпосылках составления синонимических словарей // Вопросы языкознания. 1965. № 5. С. 95 99.
56. Городецкий Б. Ю. Актуальне проблемы прикладной лингвистики // Новое в зарубежной лингвистике. Вып. ХІІ. М.: Прогресс, 1983. С. 5 22.
57. Городецкий Б. Ю. Компьютерная лингвистика: моделирование языкового общения // Новое в зарубежной лингвистике. Вып. XXIV. Москва: Прогресс, 1989. С. 5 29.
58. Городецкий Б. Ю. Термин и его лингвистические свойства // Структурная и прикладная лингвистика: Межвуз. сб. Вып. 3. Л.: Изд-во ЛГУ, 1987. С. 54 62.
59. Горский Д. П. Определение (логико-методологические проблемы). М.: Мысль, 1974. 312 с.
60. Гринев С. В. Введение в терминологическую лексикографию: Учебное поспобие. М.: Изд-во МГУ, 1986. 104 с.
61. Грязнухіна Т. О. Система багатомовного машинного перекладу // Мовознавство. 2001. №5. С. 14 26.
62. Даниленко В. П. Русская терминология: Опыт лингвистического описания. М.: Наука, 1977. 248 с.
63. Даниленко В. П. Терминологизация разных частей речи: Термины-глаголы // Проблемы языка науки и техники: Логические, лингвистические и историко-научные аспекты терминологии. М.: Наука, 1970. С. 40 51.
64. Даниленко В. П. Терминология и норма. М.: Наука, 1972. 120 с.
65. Дарчук Н. П. Структурно-статистическая база данных современного украинского языка на основе частотных словарей // Слово и словарь. Vocabulum et vocabularium. Сборник научных трудов по лексикографии. Гродно, 2005. С. 194 197.
66. Дарчук Н. П., Алексієнко Л. А., Зубань О. М., Сорокін В. М. Методика створення автоматизованої навчаючої системи з української мови // Педагогічний процес: теорія і практика. К., 2006. Вип. 35. С. 11 22.
67. Дарчук Н. П., Грязнухіна Т. О. Частотний словник сучасної української публіцистики // Мовознавство. 1996. № 4 5. С. 15 18.
68. Дарчук Н. П., Денисенко І., Сірук О., Сорокін В. Теоретичні питання моделювання ідеографічного тезауруса української мови // Українське мовознавство. Міжвідомчий науковий збірник. Вип. 24. К.: Видавничо-поліграфічний центр «Київський університет», 2002. С. 107 118.
69. Диброва К. Ю., Ступин Л. П. Научный термин и его дефиниция // Терминоведение и терминография в индоевропейских языках: Сб. науч. тр. Владивосток: ДВО АН СССР, 1987. С. 66 71.
70. Дротянко Л. Г. Філософські проблеми мовознавства. К: Навчальна книга, 2002. 128 с.
71. ДСТУ 3966-2000. Термінологія. К.: Держстандарт України, 2000. ІV. 32 с.
72. Дубічинський В. В. Українська лексикографія: історія, сучасність та комп’ютерні технології: Навч. посібник. Х.: НТУ «ХПІ», 2004. 203 с.
73. Д’яков А. С., Кияк Т. Р., Куделько З. Б. Основи термінотворення: Семантичні та соціолінгвістичні аспекти. Київ: КМ Аcademia, 2000. 218 с.
74. Дячук Т. Семантичні процеси при формуванні української соціально-економічної термінології // Українська термінологія і сучасність: Матеріали II Всеукр. наук. конф. К.: КНЕУ, 1997. С. 158 160.
75. Енциклопедія кібернетики [В 2-х т.]. Ред. кол. В. М. Глушков. К.: Головна редакція УРЕ, 1973. Т. 1 583 с.
76. Енциклопедія кібернетики [В 2-х т.]. Ред. кол. В. М. Глушков. К.: Головна редакція УРЕ, 1973. Т. 2 573 с.
77. Естественный язык, исскуственные языки и информационные процессы в современном обществе / Р. Г. Котов, С. Е. Никитина, Н. В. Васильева и др. М.: Наука, 1988. 176 с.
78. Єрмоленко С. Я., Бибик С. П., Тодор О. Г. Українська мова. Короткий тлумачний словник лінгвістичних термінів / За ред. С. Я. Єрмоленко. К.: Либідь, 2001. 224 с.
79. Жовтобрюх М. А. Українська літературна мова. К.: Наук. думка, 1984. 256 с.
80. Засорина Л. Н. Введение в структурную лингвистику. М.: Высшая школа, 1974. 319 с.
81. Звегинцев В. А. История языкознания XIX и XX веков в очерках и извлечениях. М.: Гос. учебно-педагогическое изд-во Министерства просвещения РСФСР, 1960. Ч. 2. 331 с.
82. Звегинцев В. А. Теоретическая и прикладная лингвистика. М.: Просвещение, 1967. 338 с.
83. Звегинцев В. А. Язык и лингвистическая теория. М.: Эдиториал УРСС, 2001. 248 с.
84. Зубань О. М. Морфеміка суфіксальної зони українського дієслова: Дис. канд. філол. наук: 10.02.01. Т. 1 / Київський університет імені Тараса Шевченка, 1998. 195 арк. + дод. (268 арк.)
85. Зубов А. В., Лихтарович А. А. ЭВМ анализирует текст. Минск: Народная освета, 1989. 159 с.
86. Іваницький Р. В. Лексикографічні аспекти нормалізації термінів (на матеріалі німецьких, англійських, українських та російських термінологічних одиниць): Дис. канд. філол. наук: 10.02.04 / Чернівецький університет імені Ю. Федьковича. Чернівці, 1995. 184 с.
87. Інформатика та обчислювальна техніка. Короткий тлумачний словник (За ред. проф. В. П. Гондюла ). К.: Либідь, 2000. 320 с.
88. Интернациональные элементы в лексике и терминологии. Харьков: Вища школа, 1980. 208 с.
89. Использование ЭВМ в лингвистических исследованиях. К.: Наукова думка, 1990. 228 с.
90. Канделаки Т. Л. Опыт разработки принципов упорядочения терминологии // Современные проблемы русской терминологии. М.: Наука, 1986. С. 128 140.
91. Канделаки Т. Л. Семантика и мотивированность терминов. М.: Наука, 1977. 145 с.
92. Капанадзе Л. А. О понятиях термин” и терминология” // Развитие лексики современного русского языка. М.: Наука, 1965. С. 75 85.
93. Караулов Ю. Н. Лингвистическое конструирование и тезаурус литературного языка. М.: Наука, 1981. 366 с.
94. Караулов Ю. Н. Общая и русская идеография. М.: Наука, 1976. 356 с.
95. Караулов Ю. Н. Частотный словарь семантических множителей русского языка. М.: Наука, 1980. 206 с.
96. Караулов Ю. Н., Молчанов Н. И. и др. Русский семантический словарь. Опыт автоматического построения тезауруса. М.: Наука, 1982. 566 с.
97. Карпенко Ю. В. Вступ до мовознавства. 2-ге вид., перероб. і допов. Київ-Одеса: Либідь, 1991. 280 с.
98. Карпіловська Є. А. Вступ до комп’ютерної лінгвістики. Донецьк: ТОВ Юго-Восток, Лтд”, 2003. 184 с.
99. Карпіловська Є. А. Машинні версії традиційних словників як основа для укладання комп’ютерних словників та тезаурусів // Мовознавство. 1996. № 4 5. С. 19 22.
100. Карпіловська Є. А. Суфіксальна підсистема сучасної української літературної мови: будова та реалізація: Дис. д-ра філол. наук: 10.02.01 / НАН України, Інститут мовознавства імені О. О. Потебні. К., 2000. 400 арк.
101. Кияк Т. Р. До питання про своє” і чуже” в українській термінології // Мовознавство. 1994. № 1. С. 22 25.
102. Кияк Т. Р. Лингвистические аспекты терминоведения. К.: УМК ВО, 1989. 104 с.
103. Кияк Т. Р. Про аспекти стандартизації української термінології // Проблеми української науково-технічної термінології: Тези доп. 1-ої Міжнар. наук. конф. Львів, 1992. С. 183 185.
104. Кияк Т. Р. Проблема лінгвістичного упорядкування термінології // Українська термінологія і сучасність: Зб. наукових праць. К: КНЕУ, 2005. В. VІ. С. 13 17.
105. Клименко Н. Ф. Автоматизований аналіз мови: проблеми і пошуки // Мовознавство. 1988. №4. С. 3 10.
106. Клименко Н. Ф. Нові пі