УКРАЇНСЬКОМОВНИЙ КОМП’ЮТЕРНИЙ СЛЕНГ: ФОРМУВАННЯ І ФУНКЦІОНУВАННЯ

Краткое описание

Київський національний університет імені Тараса Шевченка

На правах рукопису

ЩУР ІРИНА ІГОРІВНА
УДК 81'276.6:811.161.2

УКРАЇНСЬКОМОВНИЙ КОМП’ЮТЕРНИЙ СЛЕНГ:
ФОРМУВАННЯ І ФУНКЦІОНУВАННЯ

Спеціальність 10.02.01 українська мова

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата філологічних наук

Науковий керівник:
доктор філологічних наук,
професор Мойсієнко А.К.

Київ 2006

ЗМІСТ

ВСТУП

4

РОЗДІЛ І.
Соціальні діалекти як об’єкт лінгвістичного дослідження

1.1. Загальнотеоретичні дослідження соціальних діалектів української мови

10

1.2. Арго, жаргон, сленг: уточнення понять

22

1.3. Сленг загальний і сленг спеціальний

40

1.3.1. Основні ознаки сленгу

43

1.4. Соціальні діалекти української мови: до проблеми вивчення

46

1.4.1.Соціальний діалект кобзарів і лірників

46

1.4.2.Соціальний діалект злочинців

53

1.4.3. Соціальний діалект військовослужбовців

61

1.4.4. Соціальний діалект ремісників і робітників

63

1.4.5. Соціальний діалект бізнесменів

66

1.4.6. Соціальний діалект науковців

66

1.4.7. Соціальний діалект молоді

67

1.4.8. Соціальний діалект музикантів

76

Висновки до Розділу І

78

РОЗДІЛ ІІ.
Семантико-структурні та функціональні особливості комп’ютер­ного сленгу української мови

2.1. Передумови розвитку комп’ютерного сленгу

80

2.2. Функції комп’ютерного сленгу

82

2.3. Тематична організація лексики комп’ютерного сленгу

83

2.4. Функціональна неоднорідність одиниць комп’ютерного сленгу

90

2.5. Лексико-семантичні відношення між одиницями комп’ютерного сленгу

94

2.6. Застарілі слова та неологізми в складі комп’ютерного сленгу

100

2.7. Зміни в лексичному значенні одиниць комп’ютерного сленгу

103

2.8. Стійкі словосполучення в комп’ютерному сленгу

104

2.9. Семантичні переосмислення в процесі утворення одиниць комп’ю­терного сленгу

107

2.10. Запозичення як основний складник лексики комп’ютерного сленгу

115

2.11. Словотвірна система комп’ютерного сленгу

124

2.11.1. Словотвір іменників

125

2.11.2. Словотвір прикметників

140

2.11.3. Словотвір дієслів

144

2.11.4. Словотвір прислівників

155

2.11.5. Словотвірний потенціал як показник пристосування одиниць комп’ютерного сленгу до словотвірної системи української мови

155

2.12. Особливості функціонування одиниць комп’ютерного сленгу в текстах різних стилів

158

Висновки до Розділу ІІ

169

ВИСНОВКИ

174

СПИСОК ДЖЕРЕЛ

180

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

181

ДОДАТОК 1

198

ДОДАТОК 2

203

ВСТУП
Останні десятиліття характеризуються бурхливим зростанням досягнень науки та появою сучасних тезнічних розробок. До нашого життя стрімко увійшли технічні інновації супутникове телебачення, мобільні телефони, комп’ютери, локальні та глобальні мережі, зокрема Інтернет. Інформаційні технології проникли до найрізноманітніших сфер життя людини. Разом із ними в нашій мові з’явилися нові слова. Одні з них відомі найширшому загалові, іншими користуються лише ті, хто безпосередньо пов’язаний із цими технологіями.
Мова зазнала активних змін як система і як засіб комунікації. Сьогодні зіткнення з сучасними реаліями світу комп’ютерів не може уникнути навіть «найофлайновіший» носій мови. Якщо ще років десять-п’ятнадцять тому з цими розумними машинами працювали одиниці, то нині комп’ютери стали не просто невід’ємним атрибутом робочого або навчального місця, а й досить ефективним способом спілкування й отримання оперативної інформації (через глобальну мережу Інтернет), вони також є засобом дозвілля. Чимало користувачів ототожнює поняття персонального комп’ютера з доступом до Всесвітньої комп’ютерної мережі.
У світі розвиткові мікропроцесорної та обчислювальної техніки, комп’ютерним технологіям приділяється велика увага. У зв’язку з чим надзвичайно активно поповнюється новою лексикою саме царина комп’ютерних технологій: стався ніби своєрідний «обвал», англомовні терміни й абревіатури, здебільшого в англійському ж написанні, панують на сторінках журналів та в мові спеціалістів. Нові одиниці із професійного лексикону програмістів і розробників комп’ютерної техніки переходять до розряду загальновживаних, адже кількість людей, які мають відношення до комп’ютерів, постійно зростає. І паралельно з цим явищем відбувається ще один закономірний, із погляду лінгвістики, процес утворення специфічного варіанта національної мови комп’ютерного сленгу.
Будь-яка національна мова характеризується не лише літературною лексикою, а й різ­ними територіальними та соціальними діалектами, яким властиві певні лексичні, граматичні та фонетичні особливості, що відрізняються від загальнонаціональних літературних норм. Національна мова вбирає також різні мовні особливості, властиві представникам окремих професійних чи соціальних груп, тобто так звані професійні діалекти та соціальні сленги, що характеризуються наявністю в них специфічних слів і висловлювань, відсутніх у загальнонародній мові.
Традиції досліджувати мову як соціальне явище були закладені В.Жирмунським і Є.Поливановим, а продовжені О.Береговською, О.Швейце­ром, Л.Нікольським, О.Горбачем і Й.Дзендзелівським. На сучасному етапі соціальні діалекти української мови досліджують Л.Ставицька, О.Тараненко, Н.Шовгун та ін. Історія вивчення субстандартних мов в Україні налічує не одне десятиліття: увагу дослідників привертали таємні мови лірників і кобзарів, арго злочинців, сленг військових, молоді тощо. Комп’ютерний сленг явище в українській мові досить нове, яке вимагає всебічного та ґрунтовного аналізу мовознавцями. Незважаючи на наявність поодиноких робіт, присвячених вивченню соціальних діалектів української мови на сучасному етапі, комплексне дослідження комп’ютерного сленгу практично відсутнє в українському мовознавстві, що й визначає актуальність дисертаційної роботи.
Комп’ютерний сленг це живий і динамічний шар української мови, який має свою структуру, закони формування та розвитку. Володіння ним передбачає знання відповідної лексики та особливостей її використання, що залежить не лише від рівня компетентності у сфері інформаційних технологій, а й від того, наскільки людина відчуває себе причетною до комп’ютерників.
Комп’ютерний сленг (КС) набір стилістично маркованих слів, не властивих літературній мові, які початково використовувалися членами ізольованих груп комп’ютерників, але з часом почали вживатися повсюдно широким колом людей, які користуються комп’ютерами як у професійній, так і побутовій сфері і в яких виникає потреба «полегшеного» варіанта спілкування.
Комп’ютерний сленг не є монолітною замкненою системою, він досить динамічний і неоднорідний і може надто відрізнятися в різних підгрупах носіїв. Проте виникнення комп’ютерних мереж, особливо глобальної мережі Інтернет, стало своєрідним консолідаційним чинником для людей, які користуються КС. Можливість спілкування між користувачами, поширенню розповсюдженню КС, але й певному його нормуванню.
Метою дослідження є комплексний опис лексичної системи українськомовного комп’ютерного сленгу, вивчення особливостей його формування та функціонування як соціально-професійного варіанта української мови, що передбачає розв’язання таких завдань:
· укладання реєстру слів, що становлять основу українськомовного комп’ютерного сленгу;
· простеження історії вивчення соціальних діалектів української мови;
· визначення особливостей лексико-семантичної системи українськомовного комп’ютерного сленгу;
· аналіз шляхів формування комп’ютерної сленгової лексики;
· проведення морфемного аналізу одиниць комп’ютерного сленгу, виявлення спільнокореневих лексем та об’єднання їх у кореневі гнізда на морфемному рівні;
· виявлення особливостей функціонування одиниць комп'ютерного сленгу в ЗМІ та інших друкованих виданнях.
Об’єктом дослідження є лексична система українськомовного КС.
Предмет безпосереднього аналізу історія дослідження субстандартних мов, семантико-структурні, словотвірні та функціональні особливості українськомовного комп’ютерного сленгу.
Мета і завдання роботи зумовили вибір методів дослідження. Основним методом дисертаційного дослідження обрано описовий, що включає лінгвістичне спостереження, аналіз і систематизацію мовних явищ. Також використано метод компонентного аналізу семантичної структури похідних одиниць комп’ютерного сленгу, функціональний метод, метод опитування і кількісних підрахунків.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційне дослідження виконано в межах тематики науково-дослідної роботи кафедри сучасної української мови Інституту філології Київського національного університету імені Тараса Шевченка «Актуальні проблеми філології» (02БФ044-01).
Тема затверджена Науковою координаційною радою «Закономірності розвитку мов і практика мовної діяльності» НАН України (протокол № 5 від 16 грудня 2003 року).
Наукова новизна. Вперше в межах дисертаційного дослідження простежено формування і функціонування українськомовного комп’ютерного сленгу, визначено причини його виникнення, виділено тематичні групи, а також з’ясовано функції, які виконує комп’ютерний сленг у мовленні його носіїв. Комплексне дослідження одиниць комп’ютерного сленгу як багатоаспектного утворення й засобу емоційно-експресивного вираження думок мовців спрямоване на вивчення динаміки поповнення та змін у лексичному складі сучасної української мови.
Теоретичне значення полягає в тому, що пропонована робота розширює та поглиблює теоретичні дослідження соціальних діалектів української мови. Зокрема, висновки та узагальнення, вперше зроблені на основі широкого комплексного аналізу сленгової лексики комп’ютерників, дозволяють виявити тенденції розвитку такого малодослідженого мовного пласту, як субстандартна лексика, обґрунтувати роль сленгізмів як своєрідного засобу динамізації загальнонародної мови.
Практичне значення дослідження визначається тим, що його результати можуть бути застосовані при подальшому вивченні сленгової лексики української мови та її впливу на розвиток загальнонаціональної мови. Зібраний лексичний фонд українськомовного комп’ютерного сленгу можна використати при укладанні словників української мови початку ХХІ ст., а також у дидактичній практиці. Практична цінність дослідження випливає з доцільності використання його основних результатів у рамках спецкурсів із лексикології, психолінгвістики, семантики та прагматики для студентів філологічних спеціальностей, а також при написанні дисертаційних, дипломних і курсових робіт.
Особистий внесок здобувача. Укладено реєстр одиниць українськомов­ного КС, зафіксованих словниками сленгової лексики, а також у повідомленнях комп’ютерних форумів; виділено лексико-тематичні групи одиниць КС та виявлено постійну активність у поповненні та деривації групи комп’ютерної лексики; виявлено особливості словотворення одиниць КС та вплив іншомовної лексики на дериваційні процеси в українськомовному КС; визначено словотвірний потенціал одиниць КС, упорядковано словотвірні гнізда; визначено особливості функціонування КС у ЗМІ та друкованих виданнях.
Матеріалом для дослідження обрано тексти комп’ютерних конференцій за період із листопада 2002 до лютого 2005 рр. (17 форумів, із них 3 власне комп’ютерні), присвячених програмному та апаратному забезпеченню, Інтернет, програмуванню та комп’ютерним іграм (досліджено близько 23 тис. повідомлень). До аналізу залучено повідомлення тих форумів, обов’яз­ковою умовою яких, зазначеною в правилах, є спілкування виключно українською мовою. Крім того, вивчалися одиниці, зафіксовані у роботах, присвячених як проблемам арготичного, жаргонного і сленгового мовлення взагалі (К.Боярова [21], І.Костюк [100], Г.Руденко [147], О.Стишов [178], «Український сленг» [194], «Феномен солов’їного дискурсу та український молодіжний сленг» [199], Н.Шовгун [215]), так і комп’ютерного сленгу зокрема (Т.Ілик [84; 86], В.Коломєєц та Н.Шаруненко [96], І.Купранець [105], Ю.Мосенкіс та О.Фурси [122], С.Пиркало [133], А.Силка [153], М.Федорів [197], С.Чемеркін [208]). Також до аналізу були залучені одиниці КС, зафіксовані у словниках («Короткий словник жаргонного мовлення української мови» Л.Ставицької; «Матеріали до словника українського комп’ютерного сленгу» Д.Гавлюк; «Почуйте, або спілкуючись з ...»; «Матеріали до словника комп’ютерного сленгу (А-В)» Р.Синишина; «Словник розробника»; «Сучасний український словник компутерної грамотності»). У дослідженні вивчалися слова, отримані в результаті опитування, а також відповідна лексика з публіцистичних, художніх і наукових текстів. Сукупна вибірка становить понад 1500 одиниць.
Апробація роботи. Основні теоретичні положення та практичні результати здійсненого дослідження було обговорено на засіданні кафедри сучасної української мови Інституту філології Київсього національного університету імені Тараса Шевченка, а також викладено в наукових доповідях на семи міжнародних конференціях: «Мовно-культурна комунікація: напрямки і перспективи дослідження» (Київ, 2003); «Проблеми розвитку філології в Україні у контексті світової культури» (Київ, 2003); «Міжнародній лінгвістичній конференції на честь 80-річного ювілею професора І. К. Кучеренка і професора Н. І. Тоцької» (Київ, 2003); «Семіотика культури/тексту в етнонаціональних картинах світу» (Київ, 2004); «Філологія в Київському університеті: історія та сучасність», присвяченій 200-річчю від дня народження М. О. Максимовича (Київ, 2004); «Київські філологічні школи: історико-теоретичний спадок і сучасність» (Київ, 2005); «Мова як світ світів. Граматика і поетика української мови» (Київ, 2006).
Публікації. Проблематику, теоретичні й практичні результати дисертаційної роботи висвітлено в 9 публікаціях автора, 7 із яких включено до видань, що увійшли до переліку фахових ВАК України.

Структура і зміст роботи визначаються її метою та завданнями. Дисертаційне дослідження складається зі вступу, двох розділів, висновків, списку використаної літератури, списку джерел ілюстративного матеріалу й додатків. Повний обсяг роботи складає 245 стор., з них 176 стор. основного тексту. Список використаної літератури налічує 230 найменувань.

Список литературы

ВИСНОВКИ

Сленг специфічна підмова спілкування людей певних професій і вікових груп. Протягом тривалого часу українські мовознавці не звертали належної уваги на вивчення цього шару лексики, оскільки не був визначений предмет дослідження. Лише останніми роками соціальні діалекти української мови знаходять усе більшу зацікавленість істориків мови, дослідників її сучасного стану, лексикографів.
Початки теоретичних студій над лексикою та фразеологією субстандартних мов, окрім лексикографічного їх опрацювання, сягають ще ХІХ ст., проте вони були поодинокими і мали звичайно вигляд окремих, часто дуже коротких, заміток і розвідок, виконаних в історичному плані. Щоправда, вже починаючи з 60-х рр. ХІХ ст., зрідка з’являються невеликі дослідження, присвячені лінгвістичному аналізові лексики соціальних діалектів, переважно жаргонів, але вони мали, як правило, описовий характер. Це, зокрема, вивчення мовлення українських злодіїв (К. Естрейхер, П. Петров), жебраків (К. Студинський, В.Боржковський, Ф. Николайчик, В.Гнатюк) та молоді (К. Широцький, В.Щепотьєв). Проте, починаючи з 20-х рр. ХХ ст., такі дослідження практично не проводилися.
Активне вивчення особливостей професійного та вікового мовлення розпочинається з другої половини ХХ ст. і набуває значного розвою наприкін­ці минулого століття. У 60-80-х рр. минулого століття тему субстандартних мов наполегливо розробляли О. Горбач і Й. Дзендзелівський. У цей же час з’являються перші теоретичні роботи, присвячені проблемі тлумачення термінів «арго», «жаргон» і «сленг». Значний внесок у вирішення проблеми зробили В.Балабін, В.Винник, Д.Ганич та І.Олійник, С.Єрмоленко, Т.Ілик, Є.Кротевич і Н.Родзевич, С.Пиркало та Л.Ставицька.
Своєрідним підсумком роботи багатьох дослідників українських соціаль­них діалектів став «Короткий словник жаргонної лексики української мови», укладений Л.Ставицькою.
Кінець ХХ початок ХХІ ст. уводить у коло наукових студій проблему вивчення особливостей функціонування комп’ютерного сленгу української мови.
Комп’ютерний сленг явище в українській мові нове. Новизна його визначається тим, що носії й творці цієї лексики представники порівняно молодої професії програмісти, а також звичайні користувачі, які у своїй роботі, навчанні та дозвіллі активно використовують комп’ютер.
Українськомовний КС досить неоднорідним явищем. У ньому можна виділити принаймні дві групи комунікативних засобів: 1) засоби, які збігаються з одиницями загальнонародної мови та становлять лексичну й граматичну основу сленгу; 2) сленгові слова та звороти, які дублюють офіційно прийняті в спеціальній комп’ютерній мові терміни і називають те, що не має термінологічного позначення. Співвідношення цих двох компонентів неоднакове: оскільки наявна глибока спеціалізація в цій професійній галузі, то превалює другий компонент.
Одніа з причин виникнення КС його надзвичайна місткість, коли трьома-чотирма специфічними словами можна передати чималий абзац літературно опрацьованого технічного тексту. Існування КС надає змогу спеціалістам не лише відчути себе членами певної замкненої спільноти, а й розуміти один одного «з півслова»; сленг елементарний засіб комунікації.
Комп’ютерний сленг є засобом емоційно-експресивного вираження. Емоційно забарвлена лексика комп’ютерників відрізняється від українського розмовного мовлення і просторіччя «зацикленням» на реаліях світу комп’ютерів. На відміну від професійної термінології комп’ютерників, їхній сленг характеризується емоційністю та певною розмитістю значень слів, невластивим для термінів. Особливості семантики (перевага конотації над денотацією) та прагматики одиниць сленгу спричинюють те, що сленгізми проникають до науково-технічної літератури, поступово входять до складу загальновживаної лексики української мови. Водночас кількість слів, відомих одній частині носіїв і невідомих іншій, досить велика. Це може бути пояснено низкою причин. По-перше, знання/незнання слів пов’язане з рівнем компетентності носіїв сленгу. Комп’ютери використовують у своїй діяльності не лише спеціалісти, а й прості користувачі. Зрозуміло, що рівень знання відповідної лексики безпосередньо залежить від рівня володіння комп’ютерними технологіями, а також необхідності номінації «комп’ютерних понять» і спілкування на «комп’ютерні теми». По-друге, на знання і використання лексики сленгу впливають певні соціальні параметри, передусім, вік. Люди молодшого покоління спокійніше ставляться до використання ненормативної сленгової лексики і ширше використовують КС. Існує також певний зв’язок між освітнім, а точніше, культурним рівнем інформантів і використанням КС. По-третє, це пов’язано з різновидами апаратного та програмного забезпечення, яке використовується комп’ютерниками. Так, обсяг словника, відомого спеціалістам із ремонту комп’ютерів, охоплює слова, що становлять лексичну базу носіїв сленгу (клікнути (англ. click) «натиснути клавішу миші»; софт (англ. software) «програмне забезпечення»), і слова, специфічні для даної підгрупи, тобто відомі лише цим спеціалістам (дім, дімка «модуль пам’яті з дворядним розташуванням виводів DIMM »).
Шляхи формування КС доволі різнорідні. Аналіз слів показує, що при формуванні сленгізмів використовуються загалом ті самі способи, що й для української мови в цілому, а саме: а) семантичні переосмислення лексем літературної мови з використанням складних тропів; б) запозичення; в) словотвір.
Сленгізми, які виникли внаслідок семантичного переосмислення творення лексем літературної мови, становлять майже третину одиниць КС. Нові значення з’являються шляхом метафоричного, метонімічного переосмислення та через синекдоху. Серед метафор в українськомовному КС виділяються номінативні (буквар «інструкція для користувача»), асоціативні (мізки «центральний процесор комп’ютера»), метафори на основі функціональної подібності (реаніматор «набір спеціальних програм із відновлення роботи комп’ютера») та когнітивні (інвалід (від invalid) «помилковий, неправильний, несправний»).
Морфолого-синтаксичним способом словотвору також є субстантивація (хвостата «маніпулятор типу миша на дроті»), фонетична мімікрія (професор «центральний процесор комп’ютера») та антономастичне використання імен людей (цезар «процесор Celeron»). Саме метафоричне перенесення та мовна гра є одними з найпродуктивніших способів творення одиниць КС.
Продуктивний спосіб творення одиниць КС української мови запозичення з англійської та російської мов, а також із інших сленгових систем. Англійські та російські запозичення обов’язково проходять через стадію інтерференції. Відомі лише поодинокі приклади сленгізмів, які повністю зберегли свою англійську вимову. КС через свою «молодість» ще не досить унормований, і тому більшість слів у ньому має багато варіантів вимови й написання. Чимало запозичень утворено шляхом калькування англійських та російських слів та морфем. Щодо запозичення зі сленгів інших професійних груп, то в складі КС засвідчено перехід лексем із жаргону автомобілістів, із молодіжного сленгу та кримінального арго.
Варто розрізняти загальноприйняту «комп’ютерну» мову, тобто мову комп’ютерної наукової літератури, і власне сленг, який використовується програмістами, спеціалістами інформаційних технологій та іншими комп’ютерни­ками в спілкуванні одне з одним.
Той факт, що англійські слова не просто входять до КС, а й отримують у ньому морфологічне оформлення, виявляють тенденцію до українізації, говорить про здатність української мови поглинати та перероблювати різнорідний мовний матеріал. Паралельний процес утворення сленгових слів із власне українського матеріалу показує, що чужі нововведення це швидше гра, змагання молодих носіїв сленгу в дотепності та гострослів’ї. Більшість таких новотворів не залишаються в мові, поступаючись місцем загальноприйнятим частотним лексемам.
На словотвірному рівні утворення одиниць КС відбувається з використанням словотвірного ресурсу української мови, тобто у словотворі беруть участь як питомі, так і запозичені афікси.
Продуктивними є такі суфікси:
· іменникові: -ник (аемдешник «користувач комп’ютера на базі процесора AMD»); -к-а (інсталяційка «програма для встановлення програмного забезпечення»); -інг (серфінг «перегляд інформації в Інтернет»);
· прикметникові: -н- (глючний «з помилками»); -ов- (флеймовий (пост) «який спричинює скандал»);
· дієслівні: -и- (фіксити «1) виправляти помилки в програмному коді; 2) налагоджувати»); -ну- (хрякнути «зламати програмний код»); -ува- (шлангувати «поєднувати комп’ютери за допомогою дротів»).
Префіксальним та префіксально-суфіксальним способами іменники утворюються рідко, проте це продуктивний спосіб деривації дієслів (злити «записати, переписати інформацію»; витягувати «копіювати інформацію з Інтернет в комп’ютер або з файлу в файл»). Чимало дієслівних похідних утворено постфіксальним способом (відлогінитися «від’єднатися»).
Близько третини одиниць КС української мови об’єднуються в спільнокореневі гнізда, більшість із яких відіменникові. Середня кількість словотвірних тактів два.
Одиниці КС української мови вступають у різні лексико-семантичні відношення: вони утворюють синонімічні ряди, антонімічні пари. Чимало сленгізмів вступають у полісемічні та омонімічні відношення; щодо омонімії, то виділено внутрішньосистемні та міжсистемні омонімічні відношення.
Швидкий прогрес у царині розвитку обчислювальної техніки забезпечує появу все нових і нових слів у складі КС. Про це свідчить й існування цієї лексики на сторінках художньої літератури, на шпальтах газет та журналів. Сленгізми, які починають уживатися на сторінках газет, журналів та художніх творів, сприймаються носіями як нові одиниці адже раніше вони були відомими лише незначній частині її носіїв. Як показало дослідження, використання одиниць КС на сторінках періодичної преси та в Інтернет-публікаціях є свідомим, має на меті привернення уваги читача, адже розмовна лексика оживляє газетно-публіцистичний текст, робить його виразнішим. Використання одиниць КС у виданнях, орієнтованих на широкий загал, має характер цитат і вкраплень, нерідко їхнє значення постає з ширшого контексту. Натомість у спеціалізованих комп’ютерних виданнях вживання сленгової лексики відбувається, як правило, без пояснення. У мовленні персонажів художніх творів одиниці КС української мови використовуються як художній засіб індивідуалізації.
Отже, сучасна українська мова значною мірою поповнює свої лексико-фразеологічні та словотворчі ресурси з нелітературних різновидів. За умови дії тенденції до демократизації, до зближення писемно-літературної мови з усно-розмовною сленг є одним із важливих джерел збагачення словникового складу мови.

СПИСОК ДЖЕРЕЛ

1. Гавлюк Д. Матеріали до словника українського комп’ютерного сленгу // http://trypillia.narod.ru/articles/sl.htm
2. Почуйте, або спілкуючись з... // http://linguist.univ.kiev.ua/Lingur/art_37. htm
3. Синишин Р. Матеріали до словника комп’ютерного сленгу (АВ) / За ред. Ю. Мосенкіса // Мова та історія. К., 2002. Вип. 61. С. 23-25.
4. Словник розробника // http://webkomora.com.ua/ua/articles.html
5. Ставицька Л. Короткий словник жаргонної лексики української мови. К., 2003.
6. Сучасний український словник компутерної грамотності // http://www.samvydav.net/
7. http://admin.lviv.name/
8. http://forum.bit.te.ua/
9. http://forum.domivka.net/
10. http://forum.krapka.te.ua/
11. http://linux.org.ua/cgi-bin/
12. http://rivne.in.ua/
13. http://ukrcenter.com/forum.asp/
14. http://www. univer-sity.com/
15. http://www.ce.lviv.ua/forum/
16. http://www.clubnet.lviv.ua/scripts/
17. http://www.forum.lutsk.ua/
18. http://www.forum.lviv.ua/
19. http://www.infomincer.net/forum/
20. http://www.newvol.com.ua/newforum/
21. http://www.stryi.com.ua/
22. http://www.ua-admin.com/phorum/
23. http://www.volodymyr.com.ua/forum/

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ
1. Абдрахманова О. Р. Языковая картина мира во фразеологизмах арготирующих французов // Слово, высказывание, текст в когнитивном, прагматическом и культурологическом аспектах. Челябинск, 2001. С. 15-16.
2. Англо-український тлумачний словник з обчислювальної техніки, Інтернету і програмування. К., 2005.
3. Ахманова О. С. Словарь лингвистических терминов. М., 1966.
4. Бакуменко Л. До історії становлення і розвитку терміна «жарґон» // Сучасні проблеми мовознавства та літературознавства. Ужгород, 2000. № 3. С. 258-263.
5. Балабін В. В. Загальна характеристика, склад і функції сучасного українського військового сленгу // Мовні і концептуальні картини світу. Зб. наук. праць. К., 2001. Вип. 5. С. 11-15.
6. Балабін В. В. Сучасний американський військовий сленг як проблема перекладу. К., 2002.
7. Береговская Э. М. Молодежный сленг: формирование и функциониро­вание // Вопросы языкознания. 1996. № 3. С. 32-41.
8. Березовенко А. Кримінальне арго в Україні. // Мовознавство. Доповіді та повідомлення IV Міжнародного конгресу україністів. К., 2002. С. 197-201.
9. Березовенко А. Посттоталітарна динаміка і перспективи української мови // Про український правопис і проблеми мови. Нью-Йорк Львів, 1997. С. 115-117.
10. Бесага Р. В. Нестандартизовані елементи в українській літературній мові. Дис. канд. філол. наук: 10.02.01 / Чернівецький державний ун-т ім. Юрія Федьковича. Ужгород, 1996.
11. Бец В. Босяцкий словарь. Опыт словотолкователя выражений, употребляемых босяками. Одесса, 1903.
12. Бизнес-сленг для «новых русских». Словарь-справочник / Сост. В.Т.По­но­марев. Донецк, 1996.
13. Большая Енциклопедія / Под ред. С. Н. Южакова і проф. П.Н.Милю­кова. СПб., 1896.
14. Бондалетов В. Д. Задачи сравнительно-исторического изучения лексики восточнославянских арго // Актуальные проблемы исторической лексикологии восточнославянских языков: Тезисы докладов и сообщений Всесоюзной научной конференции. Днепропетровск, 1975. С. 127-129.
15. Бондалетов В. Д. Социальная лингвистика. М., 1987.
16. Бондалетов В. Д. Украинские арго в их соотношении к арго других восточнославянских народов // ХІІІ Республіканська діалектологічна нарада: Тези доповідей. К., 1969. С. 21-23.
17. Бондалетов В. Д. Условно-профессиональные языки русских ремесленников и торговцев. Автореф. дис. докт. филол. наук. Л., 1966.
18. Боржковській В. Лирники // Кіевская Старина. 1889. Т. 26. Сентябрь. С. 653-708.
19. Борисова Е. Г. О некоторых особенностях современного жаргона молодежи // Русский язык в школе. 1981. № 3. С. 83-87.
20. Бородин С. Предки, врубайтесь! // Уикенд. 2003. № 28 (178). 10 июля. С. 30.
21. Боярова К. Лінгвістичні особливості віртуальної комунікації людей // Семантика мови і тексту. Івано-Франківськ, 2003. С. 70-74.
22. Брейтман Г. Преступный мир. Очерки из быта профессиональных преступников. К., 1901.
23. Бурт В., Шелестюк В. Жаргон преступников. Лексико-фразеологический словарь-справочник. Министерство внутренних дел УССР. Управление уголовного розыска. Для служебного пользования. К., 1979.
24. Быков В. Проблемы словаря русского воровского интержаргона («Русской фени») // Быков В. Русская феня. Смоленск, 1994. С. 3-21.
25. Василенко Ю. Молодіжний сленг // Вісник Львівського університету. Сер. журналістика. 2001. Вип. 21. С. 501-505. // www.franko.lviv.ua/ faculty/jur/Internet/PART-6_11.htm
26. Вахитов С. В. Лекция о русском сленге. Уфа, 2001.
27. Великий тлумачний словник сучасної української мови. К., 2005.
28. Викторинъ К. ДЬдовска (жебрацка) мова // Зоря. Львів, 1896. № 13-14. 8 (20) липня. С. 237-239.
29. Винник В. О. Опрацювання лексики обмеженого вживання у словнику української мови // Слово і фразеологізм у словнику. К., 1980. С. 185-202.
30. Виноградова Н. В. Русский компьютерный сленг // Энергия. 2003. № 9 // http://courier.com.ru/energy/en0903vinogradova.htm
31. Влахов С., Флорин С. Непереводимое в переводе. М., 1986.
32. Войскунский А. Е. Развитие речевого общения как результат применения Интернета // Конференция «Социальные и психологические последствия применения информационных технологий». Секция 2. Коммуникация в Интернете и проблемы языкового развития общества (01.02.2001-01.05.2001) // http://psynet.carfax.ru/texts/voysk6.html
33. Волкова Н. В. Имя собственное и его производные в структуре молодежной жаргонной лексики и фразеологии // Вісник Львівського університету. Сер. філол. 1990. Вип. 21. С. 67-72.
34. Галичкина Е. Н. Специфика компьютерного дискурса на английском и русском языках (на материале жанра компьютерных конференций). Автореф. дис. канд. филол. наук: 10.02.19. Волгоград, 2001.
35. Ганич Д. І., Олійник І. С. Словник лінгвістичних термінів. К., 1985.
36. Гапішко М. Доповнення до «Першого словника українського молодіжного сленгу» // Мова та історія. К., 2003. Вип. 62. С. 27-28.
37. Гапченко Е. А. Внутренняя форма семантически производных наименований (на материале русского языка) // Русское языкознание. К., 1992. № 25. С. 82-90.
38. Гасюк О. Сленґ у молодіжному середовищі // Слово і суспільство / За ред. О. Д. Пономаріва. К., 2000. Ч. 1. С. 145-146.
39. Гнатюк В. Лірники (студія). Словарець лірницького говору // Етнографічний збірник. Львів, 1896. Т. 2. С. 9-17.
40. Горбач О. Арґо («жаргон») українських вояків // Вісті Братства колишніх вояків 1 Укр. дивізії Укр. національної армії. Мюнхен, 1956. Ч. 5-6.
41. Горбач О. Арґо на Україні // Зібрані статті. Т. 1. Мюнхен, 1997.
42. Горбач О. Арґо слобожанських сліпців («невлів») // Науковий збірник Українського Вільного університету. Філософічний факультет. Мюнхен, 1971. Т. 7. С. 136-148.
43. Горбач О. Арґо українських вояків // Наукові записки Українського Вільного Університету. Філософічний факультет. Мюнхен, 1963. Ч. 7. С. 138-173.
44. Горбач О. Арґо українських лірників // Наукові записки Українського Вільного Університету. Мюнхен, 1957. Ч. 1. С. 5-44.
45. Горбач О. Арґо українських школярів і студентів // Наукові записки Українського Вільного Університету. Філософічний факультет. Мюнхен, 19641966. Ч. 8. С. 3-55.
46. Горбач О. Арґо Чернігівських прошаків і лірників // Український Вільний університет. Філософічний факультет. Матеріали до української діалектології. Вип. 4. С. 1-14.
47. Горбач О. Вуличні арґотизми в творах І. Микитенка й Л.Первомайського // CIHS. Edmonton, 1990. Р. 201-220.
48. Горбач О. Вулично-тюремні арґотизми у Франковій прозі // Записки НТШ. Нью-Йорк, 1963. Т. 177. С. 197-206.
49. Горбач О. Лексика наших картярів і шахістів // Вільне слово. Торонто, Онт. Канада, 1960. Ч. 22-32.
50. Горбач О. Львівські проступницько-тюремницькі арготизми (до 1930-их років) // Науковий збірник Українського Вільного Університету. Мюнхен, 1983. Т. 10. С. 296-326.
51. Горбач О. Правопорушницькі східно-українські арґотизми в дотичних словниках і в літературі перед 1-ою світовою війною // Науковий збірник Українського Вільного Університету. Мюнхен, 1974. Т. 8. С. 14-28.
52. Гордиенко В. А. О некоторых особенностях компьютерного жаргона (на материале просторечия города Киева) // В. И. Даль и современные филологические исследования. Сб. науч. работ. К., 2002. С. 121-123.
53. Городенська К., Безпояско О. Морфеміка української мови. К., 1985.
54. Горпинич В. О. Сучасна українська літературна мова. Морфеміка. Словотвір. Морфонологія. К., 1999.
55. Грищенко А. П., Мацько Л. І., Плющ М. Я, Тоцька Н. І. та ін. Сучасна українська літературна мова / За ред. А. П. Грищенка. К., 1997.
56. Гужва Ф. К., Иванова А. Н. Лексика и фразеология русского языка. К., 1982.
57. Даль В. Толковый словарь живого великорусского языка. М., 1999.
58. Дзендзелевский И. А. К вопросу об исследовании в области социальной диалектологии // Совещание по общим вопросам диалектологии и истории языка. Тезисы докладов и сообщений. М., 1975. С. 166-169.
59. Дзендзелівський Й. О. Арго волинських лірників // Українське і слов’янське мовознавство. Зб. праць. Львів, 1996. С. 310-349.
60. Дзендзелівський Й. О. Арго нововижвівських кожухарів на Волині // Українське і слов’янське мовознавство. Зб. праць. Львів, 1996. С. 245-285.
61. Дзендзелівський Й. О. Дослідження К. В. Широцьким жаргону учнів Кам’янець-Подільської духовної семінарії // Збірник Харківського історико-філологічного товариства. Нова серія. Т. 6. Х., 1998. С. 167-174.
62. Дзендзелівський Й. О. Із спостережень над професійним діалектом шахтарів Макіївки Донецької області // Українське і слов’янське мовознавство. Зб. праць. Львів, 1996. С. 350-352.
63. Дзендзелівський Й. О. Про арго спиських дротарів // Українське і слов’янське мовознавство. Зб. праць. Львів, 1996. С. 307-309.
64. Дзендзелівський Й. О. Про арго українських ремісників (колківське кравецьке арго на Волині) // Українське і слов’янське мовознавство. Зб. праць. Львів, 1996. С. 286-306.
65. Дзендзелівський Й. О. Український бурсацько-семінарський жаргон середини ХІХ ст. (На матеріалах повісті «Люборацькі» А. Свидницького) // Українське і слов’янське мовознавство. Зб. праць. Львів, 1996. С. 353-359.
66. Дзюбишина-Мельник Н. Я. Сучасний жаргон і сучасне розмовне мовлення // Наукові записки університету Києво-Могилянська Академія. 2002. Т. 20. Філологічні науки. С. 14-18.
67. Дитячий сленг // www.samvydav.net/
68. Довженко О. Як ми базаримо // Молодіжне перехрестя. 2004. № 15 // http://crossroads.com.ua/articles/2004/15/459.php
69. Дружин Г. В. Сленговая культура современной украинской молодежи как следствие ее американизации // Динамизм социальных процессов в постсоветском обществе. Материалы международного семинара. Луганск Женева, 2000. Вып. 1 // http://dynamics.lg.ua/Book2000/.
70. Друм Т. Сленг: погляд зсередини // Дивослово. 1998. №12. С. 59-60.
71. Думчак І. В. Універбація в українській мові. Автореф. дис. канд. філол. наук. Івано-Франківськ, 1998.
72. Елистратов В. С. Русское арго в языке, обществе и культуре // Русский язык за рубежом. 1995. № 1. С. 82-89.
73. Елистратов В.С. Арго и культура. М., 1995.
74. Елистротов В. С. Словарь московского арго. М., 1994.
75. Ермакова О. И. Особенности формирования лексики русского компьютерного жаргона // Русский язык: исторические судьбы и современность. Труды и материалы международного конгресса руссистов-исследователей. М., 2001. С. 255.
76. Єрмоленко С. Я., Бибик С. П., Тодор О. Г. Короткий тлумачний словник лінгвістичних термінів / За ред. С. Я. Єрмоленко. К., 2001.
77. Жаргон уголовного мира / Сост. А. Житник. К., 1996.
78. Жирмунский В. М Проблемы социальной диалектологии // Изв. АН СССР. Сер. лит. и яз. М., 1964. Т. 23. Вып. 2. С. 99-112.
79. Жирмунский В. М. Марксизм и с