Уманський Станіслав Володимирович. Особливості патогенезу травматичної хвороби при опіоїдній наркоманії (експериментальне дослідження)

Краткое описание

Уманський Станіслав Володимирович. Особливості патогенезу травматичної хвороби при опіоїдній наркоманії (експериментальне дослідження) : дис... канд. мед. наук: 14.03.04 / Донецький держ. медичний ун-т ім. М.Горького. — Донецьк, 2007. — 145арк. — Бібліогр.: арк. 114-145.

Уманський С.В. Особливості патогенезу травматичної хвороби при опіоїдній наркоманії (експериментальне дослідження). Рукопис.
Дисертація на здобуття вченого ступеня кандидата медичних наук за спеціальністю 13.03.04. патологічна фізіологія. Донецький державний медичний університет ім. М. Горького МОЗ України, Донецьк, 2007.
На експериментальному матеріалі встановлено, що перебіг посттравматичної реакції в наркозалежних тварин порівняно з таким у наркотично незалежних тварин істотно відрізняється. Ці відмінності стосуються впливу на патогенез травматичної хвороби наркотичної інтоксикації та абстиненції. Фактор наркотичної інтоксикації володіє захисною здатністю тільки у тварин із шоковим типом посттравматичної реакції.Фактор абстиненції обтяжує будь-який тип посттравматичної реакції у наркозалежних тварин. Біохімічні показники відбивають як тяжкість перебігу посттравматичної реакції, так і стан, викликаний зміненою наркотиком реактивністю щурів. Апробовані препарати (діазепам, натрію оксибутірат, кетансерин) ефективні при лікуванні шоку як у звичайних, так і в наркозалежних щурів, що виражається в значному подовженні життя експериментальних тварин. Препарати ефективні як при осібному призначенні, так і в потрійній комбінації.

У дисертаційній роботі на основі експериментальних досліджень викладено теоретичне обґрунтування й нове рішення актуального наукового завдання: виявлення особливостей патогенезу початкового етапу посттравматичної реакції при опіоїдній наркоманії та апробування в складі протишокової терапії комплексу нейротропних препаратів, що включають діазепам, натрію оксибутират і кетансерин.
1. У щурів, стан яких не обтяжений наркотичною залежністю, у відповідь на стандартну за силою механічну травму розвивається ПТР, причому в 38 % випадків виникає шоковий смертельний тип, в 31 % - шоковий несмертельний, в 31 % - нешоковий тип ПТР, а середня тривалість життя після травми у тварин із першим типом реакції мінімальна (18,2 ± 3,1 години), із шоковим несмертельним типом реакції вона втричі, а з нешоковим типом у 6 разів більша.
2. В наркозалежних тварин в процесі розвитку ПТР виявляються відмінності, які обумовлені зміненою наркотиком реактивністю щурів: при наркотичній інтоксикації шоковий смертельний тип ПТР не розвивається, в 38 % тварин виникає шоковий несмертельний і в 62 % - нешоковий тип. Тривалість життя цих тварин приблизно однакова і є такою, як у нарконезалежних щурів із шоковим несмертельним типом реакції. При наркотичній абстиненції, навпаки, в 38 % випадків розвивається шоковий смертельний, в 62 % - шоковий несмертельний, а нешоковий тип не виникає, при цьому середня тривалість життя тварин із шоковим смертельним типом складає 16,0 ± 4,1 годин, а щурів з шоковим несмертельним типом реакції вона вдвічі коротша, ніж у щурів в стані інтоксикації.
3. Вивчення особливостей обмінних порушень у травмованих щурів показало, що перебіг ПТР в наркозалежних тварин порівняно з таким у наркотично незалежних тварин істотно відрізняється, а відмінності стосуються впливу на патогенез ТХ наркотичної інтоксикації та абстиненції, причому фактор наркотичної інтоксикації володіє захисною здатністю тільки у тварин із шоковим типом ПТР, а фактор абстиненції обтяжує будь-який тип посттравматичної реакції у наркозалежних тварин.
4. Біохімічні показники відбивають як тяжкість перебігу ПТР, так і стан, що викликаний зміненою наркотиком реактивністю щурів. Найбільш інформативними біохімічними показниками є вміст у сироватці крові калію, креатиніну, МСМ, активність АсАТ, АлАТ, КФК, ЛДГ і ГГТ, а несприятливий перебіг ПТР в наркозалежних тварин характеризується стосовно даних контрольної групи для АсАТ > 478 %, для АлАТ > 496 %, для КФК > 348 %, для ЛДГ > 125 %, для ГГТ > 140 %, для К+>123 %, для креатиніну > 127 %, для МСМ > 151 %.
5. Апробовані нами препарати (діазепам, натрію оксибутират, кетансерин) ефективні при лікуванні шоку як у звичайних, так і в наркозалежних тварин, що виражається в значному подовженні життя експериментальних тварин, причому препарати ефективні при ізольованому призначенні і в потрійній комбінації. У наркозалежних тварин протишокова ефективність кожного ліку окремо і в комплексі в 1,5 рази нижче, ніж у щурів без наркотично зміненої реактивності. При монотерапії тривалість життя травмованих щурів з наркотичною інтоксикацією збільшується на 27 %, з абстиненцією майже вдвічі, а комплексне застосування препаратів у цих групах сприяє подовженню тривалості життя щурів більш, аніж в 2 рази.