Урогенітальний хламідіоз великої рогатої худоби в господарствах півдня України

Краткое описание

Одеський державний аграрний університет

На правах рукопису

УШАКОВ Владлен Михайлович

УДК 619:616.9-036.2:576.853:636.22./.28(477.7)

Урогенітальний хламідіоз
великої рогатої худоби
в господарствах півдня України

16.00.08 епізоотологія та інфекційні хвороби

Дисертація
на здобуття наукового ступеня
кандидата ветеринарних наук

Науковий керівник: АТАМАСЬ Валентин Якимович, доктор ветеринарних наук, професор

Одеса 2003

Зміст

ВСТУП

4

Розділ 1 Огляд літератури

9

1.1. Коротка історія вивчення хламідійної інфекції...

9

1.2. Класифікація, морфологія і біологія збудника хламідіозу

10

1.3. Хламідіоз великої рогатої худоби..........

15

1.3.1. Поширення хвороби......

15

1.3.2. Епізоотологія хламідіозу................................................

17

1.3.3. Патогенез хламідійної інфекції.....................................

20

1.3.4. Перебіг і симптоматика хвороби...................................

23

1.3.5. Патоморфологія генітального хламідіозу великої рогатої худоби.................................................................

27

1.3.6. Лабораторна діагностика хламідіозу............................

29

1.3.7. Терапія, профілактика і заходи боротьби при хламідіозі.........................................................................

31

Розділ 2 Вибір напрямків, матеріали і методи досліджень .

35

Розділ 3 Результати власних досліджень ..

44

3.1. Аналіз показників відтворення стада великої рогатої худоби в господарствах південного регіону України............

44

3.2. Епізоотична ситуація з хламідіозу великої рогатої худоби в південному регіоні України................................

49

3.3. Симптоматика спонтанного урогенітального хламідіозу у великої рогатої худоби в залежності від форми клінічного перебігу хвороби. .

54

3.4. Показники крові у великої рогатої худоби при спонтанному хламідіозі..

56

3.5. Патоморфологічні зміни у великої рогатої худоби в залежності від форми клінічного перебігу хвороби..

59

3.6. Гістоморфологічні зміни у великої рогатої худоби при спонтанному хдамідіозі.............................................................

63

3.7. Ефективність комплексного лікування корів з тривалою неплідністю хламідійної етіології............................................

81

РОЗДІЛ 4 Аналіз і узагальнення результатів досліджень..

84

Висновки

93

Пропозиції виробництву

96

Список використаних джерел

98

Додаток

126

Вступ

Актуальність теми. Серед чисельної інфекційної патології людей і тварин велику питому вагу займають антропозоонозні і зоонозні хламідійні інфекції, які є серйозною медико-ветеринарною проблемою. Хламідіози це група контагіозних захворювань тварин, птиці та людей, які спрчинюються антигеноспорідненими і морфологічно схожими мікроорганізмами хламідіями [1; 2; 3; 4; 5; 6; 7; 8; 9; 10; 11; 12; 13; 14; 15; 16].
Уражаючи людей, хламідії спричинюють різноманітні за патогенезом і клінічним проявом хвороби: у чоловіків-уретрит, простатит, епідіміт, орхіт, неплідність, венеричну лімфогранульому, хворобу Рейтера, кон’юнктивіт, спорадичну трахому, проктит, фарингіт; у жінок цервіцит, уретрит, цистит, бартолініт, ендометрит, аборт, сальпінгіт, пельвеоперитоніт, неплідність, венеричну лімфогранульому, хворобу Рейтера, кон’юнктивіт, спорадичну трахому, фарингіт, проктит; у новонароджених дітей - кон’юнктивіт, спорадичну трахому, риніт, назофарингіт, отит, пневмонію, вульвовагініт, гастроентерит, проктит [17; 18].
За даними Schachter J. et al [19; 20; 21; 22], Хамадеева Р.Х. с соавт. [23], Хазипова Н.З., Равилова А.З. [2], Хазипова Н.З. с соавт. [24], Бортничука В.А. [5], Караваева Ю.Д. [3], Ковалева В.Л. [25], Павленко М.С. [26] у сільськогосподарських тварин хламідії спричинюють патологію дихальної-, харчотравної-, опірно-рухальної, нервової- і урогенітальної систем.
Хламідії є облігатними внутрішньоклітинними мікроорганізмами з унікальним циклом розвитку. Для них характерним є тканевий тропізм і відсутність видової специфічності. Так, збудники аборту овець спричинюють аборт і мастит у корів і є патогенними для голубів, горобців; збудники хламідійного поліартриту ягнят артрит у індиків; збудники бичачого енцефаліту пневмонію у свиней і кіз, а збудник пневмонії кіз уражає коней, велику рогату худобу і свиней ( Storz J. [27]).
Міжвидовому поширенню хламідіозу сприяють утримання в тваринницьких приміщеннях тварин різних видів, тісні контакти між ними. Клінічно вони проявляються: абортами у овець, корів, кіз, свиней і кобил; пневмоніями і артритами у телят, ягнят, поросят і лошат; ентеритами, енцефаломієлітами і кон’юнктивітами у телят. Найбільш значних економічних збитків відчуває вівчарство за рахунок великих втрат очікуваного приплоду в результаті масових абортів і загибелі ягнят в перші дні після народження. Внаслідок ураження хламідіями генітальних шляхів корів, свиноматок і кобил тваринництво несе великі збитки від недоотримання телят, поросят, лошат і загибелі їх в перші дні життя. Крім того, новонароджений молодняк відстає в рості, що гальмує виробництво продуктів тваринництва (Storz J. [27], Storz J. et al [29; 30; 31], Хазипов Н.З., Равилов А.З. [2]).
Хламідії є потенціальною загрозою здоров’ю людей, які можуть заразитись в результаті контакту з тваринами, зараженими цими збудниками або при вживанні м’яса і молока, отриманих від таких тварин (Любецький В.И. [32], Venables C. et al [33], Walterspiege L.J. et al [34]), а також на м’ясокомбінатах і м’ясопереробних підприємствах при обробці туш хворої худоби і птиці (Терских И.И. с соавт. [35]).
В 1972 році вивчення хламідіозів було включено в програму досліджень Всесвітньої організації охорони здоров’я (ВООЗ). Ця програма включає: вивчення етіології, діагностики, поширення, лікування і профілактики хламідіозів тварин і людей.
В останні роки дякуючи широким і цілеспрямованим дослідженням вчених по вивченню хламідіозу овець, свиней, сріблясто-чорних лисиць, великої рогатої худоби розроблені і впроваджені у виробництво діагностикуми, вакцини і раціональні заходи боротьби [36; 37; 38; 39; 40; 41; 42; 43; 44; 45; 46; 47; 48; 49; 50; 51; 52; 53; 54; 55]. Разом з тим, багато питань цієї проблеми потребують поглибленого вивчення, особливо це стосується хламідіозу великої рогатої худоби. У цього виду тварин недостатньо вивчена крайова епізоотологія хвороби в південних областях України, її розповсюдження, перебіг, симптоматика, патоморфологічні і гістоморфологічні зміни. Потребують вдосконалення методи лікування хворих тварин і система профілактики хвороби.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертація є розділом теми науково-дослідної роботи кафедри епізоотології та паразитології Одеського державного аграрного університету Крайова епізоотологія найбільш поширених інфекційних захворювань тварин та птиці півдня України” (номер державної реєстрації 0101U 001736).
Мета і задачі досліджень. Вивчити розповсюдження, перебіг, симптоматику, патоморфологічні і гістоморфологічні зміни спонтанного урогенітального хламідіозу великої рогатої худоби на півдні України; удосконалити існуючі методи лікування хворих тварин та розробити науково обґрунтовану систему профілактичних заходів.
Для досягнення поставленої мети необхідно було вирішити такі задачі:
- провести аналіз показників відтворення стада великої рогатої худоби в господарствах південного регіону України;
- вивчити епізоотичну ситуацію з хламідіозу великої рогатої худоби в Одеській, Миколаївській і Херсонській областях;
- вивчити симптоматику спонтанного урогенітального хламідіозу в залежності від форми клінічного перебігу хвороби;
- вивчити патоморфологічні і гістоморфологічні зміни у великої рогатої худоби при спонтанному хламідіозі;
- вивчити ефективність комплексного лікування корів з тривалою неплідністю хламідійної етіології;
- удосконалити систему заходів при урогенітальному хламідіозі великої рогатої худоби.
Об’єкт дослідження корови і нетелі з господарств Одеської, Миколаївської та Херсонської областей.
Предмет дослідження. Предметом дослідження були: статистичні матеріали обліку та звітності державних підприємств ветеринарної медицини; результати епізоотологічних обстежень молочно-товарних ферм; результати клінічних, патоморфологічних, гістоморфологічних та лабораторних досліджень; кров та сироватка крові великої рогатої худоби.
Методи досліджень комплексний епізоотологічний (епізоотологічне обстеження господарств і спостереження за ними; порівняльно-історичний і порівняльно-географічний опис епізоотичного процесу; статистичне дослідження і епізоотологічний аналіз), клінічний, серологічний, патоморфологічний, гістоморфологічний, гематологічний, вірусологічний.
Наукова новизна одержаних результатів. Вперше в південному регіоні України: вивчено розповсюдження, перебіг, симптоматику, патоморфологічні і гістоморфологічні зміни спонтанного урогенітального хламідіозу великої рогатої худоби; удосконалено існуючі методи лікування хворих тварин та розроблено науково обґрунтовану систему профілактичних заходів.
Практичне значення одержаних результатів. Проведеними дослідженнями встановлено, що хламідіоз великої рогатої худоби в південному регіоні України має більш ширше поширення у порівнянні з фактичними статистичними даними ветеринарного обліку і звітності. На підставі проведених досліджень розроблені Рекомендації з діагностики та профілактики урогенітального хламідіозу великої рогатої худоби”, впровадження в практику яких озброює практичних фахівців ветеринарної медицини методами діагностики, лікування та більш ефективними засобами профілактики.
Матеріали дисертації, викладені в наукових статтях, використовуються викладачами на кафедрах епізоотології та паразитології, мікробіології і вірусології Одеського державного аграрного університету.
Особистий внесок здобувача. Здобувач особисто обґрунтував тему дисертаційної роботи, опрацював джерела літератури за темою дисертації, розробив методичні підходи до вирішення поставлених завдань, виконав весь обсяг експериментальних робіт, проаналізував отримані результати, дав їм наукову інтерпретацію, написав дисертацію.
Виділення хламідій та їх ідентифікацію проведено в Українському науково-дослідному протичумному інституті ім. І.І.Мечнікова (м. Одеса) спільно з кандидатом медичних наук Нехороших З.М.
Гістоморфологічні дослідження матеріалу від корів, хворих на урогенітальний хламідіоз, проведено спільно з кандидатом ветеринарних наук Бігдан Г.К. (Одеський державний аграрний університет).
Апробація результатів дисертації. Основні результати дисертаційної роботи доповідались та обговорювались на наукових конференціях професорсько-викладацького складу, наукових співробітників і аспірантів Одеського державного аграрного університету в 1997, 1998, 1999, 2001, 2002, 2003 роках; на науковій конференції молодих вчених Львівської державної академії ветеринарної медицини (2002 р.); на науково-практичній конференції Українського інституту експериментальної і клінічної ветеринарної медицини (м. Харків, 2002 р.).

Публікації. За матеріалами дисертації опубліковано 7 наукових статей, в тому числі 7 у фахових виданнях, а саме дві статті в журналі Ветеринарна медицина України”, 3 статті у збірнику наукових праць Аграрний вісник Причорномор’я” Одеського державного аграрного університету, одна стаття у збірнику наукових праць Інституту експериментальної і клінічної ветеринарної медицини, одна стаття у збірнику наукових праць Львівської державної академії ветеринарної медицини.

Список литературы

ВИСНОВКИ

1. У дисертації теоретично і експериментально обґрунтовано перебіг, симптоматику, патоморфологічні і гістоморфологічні зміни при спонтанному урогенітальному хламідіозі великої рогатої худоби в господарствах Одеської, Миколаївської і Херсонської областей, удосконалено існуючі методи лікування хворих тварин, на підставі чого запропоновано систему профілактичних заходів.
2. В господарствах південних областей України в 1998 2002 роках мали місце: низький вихід телят на 100 корів (в Миколаївській 72,4 %; в Одеській 72,8 % ; в Херсонській 72,8 %); велика кількість неплідних корів (в Миколаївській 8,94 %; в Одеській 10,58 % ; в Херсонській 8,14 %), абортів (в Миколаївській 0,67 %; в Одеській 0,38 % ; в Херсонській 0,35 %) і мертвонароджених телят (в Миколаївській 1,56 %; в Одеській 0,46 % ; в Херсонській 0,24 %).
3. Епізоотична ситуація з хламідіозу великої рогатої худоби в господарствах південного регіону остаточно не вияснена з причини того, що на цю інфекцію обласні лабораторії ветеринарної медицини в 1998-2002 роках лабораторні дослідження проводили лише в окремих випадках і на недостатньому методичному рівні в зв’язку з відсутністю діагностикумів. Районні лабораторії ветеринарної медицини Миколаївської, Одеської і Херсонської областей взагалі лабораторних досліджень на хламідіоз не проводять.
Проведені нами лабораторні дослідження і повідомлення інших вчених України, які займались вивченням хламідіозу, вказують на широку циркуляцію хламідій серед великої рогатої худоби в господарствах півдня України.
4. У господарствах півдня України хламідіоз корів і нетелів перебігає у трьох формах: типовій, стертій і безсимптомній. Типова форма перебігу хламідіозу не відрізняється від описаної в літературі. Стерта форма перебігу хвороби характеризується перегулами, вагінітами, уретритами, цервіцитами і хронічними ендометритами. Безсимптомна форма перебігу хламідіозу у корів характеризується тривалою неплідністю і прихованими ендометритами й сальпінгітами, які виявляються лише при патологоанатомічному дослідженні вимушено забитих тварин.
5. Показники крові у великої рогатої худоби при спонтанному хламідіозі відрізняються від таких у здорових тварин: загальна кількість лейкоцитів, в тому числі паличкоядерних нейтрофілів і еозинофілів у хворих тварин достовірно вища ніж у здорових; кількість еритроцитів, базофілів, лімфоцитів і моноцитів у хворих тварин нижча у порівнянні з кількістю їх у здорових корів;кількість гемоглобіну і сегментоядерних нейтрофілів, як у хворих хламідіозом, так і у здорових корів, знаходиться на одному рівні.
6. Характер патоморфологічних змін при урогенітальному хламідіозі великої рогатої худоби залежить від форми перебігу хвороби: при типовому перебізі патоморфологічні зміни не відрізняються від описаних в літературі; при стертій формі у вимушено забитих корів і телиць виявляються патоморфологічні зміни, характерні для хронічного уретриту, цервіциту і ендометриту; при безсимптомній формі у вимушено забитих корів і телиць з тривалою неплідністю виявляються зміни характерні для прихованого ендометриту і сальпінгіту.
7. При спонтанному хламідіозі у корів гістоморфологічні зміни виявляються в легенях, печінці, середостінних лімфатичних вузлах, селезінці, нирках, слизових оболонках вульви, уретри і матки, що вказує на тяжке ураження хламідіями життєвоважливих органів, в тому числі урогенітального тракту.
8. Ефективність комплексного лікування корів з тривалою неплідністю хламідійної етіології фармазином 200, тетравітом, тимоліном і супозиторіями хламіциду складає 95,0 %. Ефективність комплексного лікування з використанням егоцину L.A.,тетравіту і тимоліну на 10,0 % нижча (85,0%).

Пропозиції виробництву

1. При появі на молочно-товарних фермах у корів абортів, народження мертвого і нежиттєздатного приплоду, ендометритів, тривалої неплідності, а у молодняка гастоентеритів, кон’юнктивітів, бронхопневмоній, поліартритів, спорадичних енцефаломіелітів в обов’язковому порядку необхідно проводити лабораторні дослідження на хламідіоз.
2. Виявлення, виділення і ідентифікацію хламідій, а також серологічні дослідження (РЗК, ІФА) проводити згідно «Методических указаний по лабораторным исследованиям на хламидийные инфекции сельськохозяйственных животных» (1986). Діагноз на хламідіоз вважати підтверженим лабораторними дослідженнями у випадках: виділення збудника із досліджуваного матеріалу і його ідентифікації; виявлення збудника в досліджуваному матеріалі і отримання позитивних результатів дослідження на хламідіоз сироваток крові від цих же тварин; встановлення наростання титру антитіл в два і більше рази при дослідженні сироваток крові тварин, які абортували. При первинній постановці діагнозу на хламідіоз в господарстві дотримуватися правила, що виділення і ідентифікація збудника обов’язкові. В подальшому хворих тварин виділяти шляхом серологічних досліджень.
3. При встановленні діагнозу на хламідіоз в господарстві необхідно проводити заходи згідно Инструкции по профилактике и ликвидации хламидиоза животных” (1989) і Рекомендацій з діагностики та профілактики урогенітального хламідіозу великої рогатої худоби” (2003).
4. Лікування корів з тривалою неплідністю хламідійної етіології проводити комплексно з використанням етіотропних препаратів та патогенетичних засобів. Рекомендуються такі курси лікування:
- егоцин L.A. у дозі 1 мл на 10 кг маси тіла внутрішньом’язово, щоденно, протягом п’яти днів; тетравіт у дозі 5 мл на тварину, один раз на тиждень, чотирьохразово; тималін у дозі 10 мг внутрішньом’язово, щоденно, протягом 10 днів (ефективність лікування 85,0%);
- фармазін-200 у дозі 3 мл на 100 кг маси тіла, внутрішньом’язово, щоденно, протягом семи днів; тетравіт у дозі 5 мл на тварину, один раз на тиждень, чотирьохразово; тималін у дозі 10 мг внутрішньом’язово, щоденно, протягом 10 днів і супозиторії хламіциду внутрішньопіхвово, один раз на добу, щоденно, протягом п’яти днів (ефективність лікування 95,0%).

Список використаних джерел

1. Панкратова В.Н. Хламидиозы человека и животных. М., 1979 . с. 1, с. 47-49.
2. Хазипов Н.З., Равилов А.З. Хламидиозы сельскохозяйственных животных. М.: Колос, 1984. - 223 с.
3. Караваев Ю.Д. Хламидиозный аборт овец (этиология, диагностика и специфическая профилактика): Автореф. дис д-ра вет. наук. - М., 1987. 35 с.
4. Ковалев В.Л. Краевая эпизоотология и специфическая профилактика хламидиозного аборта овец и коз (на примере Таджикской ССР): Автореф. дис д-ра вет. наук. - Казань, 1987. 35 с.
5. Бортничук В.А. Хламидиоз свиней. Киев, 1991. - 191 с.
6. Обухов И.Л. Диагностика хламидийных инфекций у кошек. М.:Ветеринария, 1996. с. 5, с. 49-50.
7. Обухов И.Л. Хламидийные инфекции у животных и птиц. М.: Ветеринария, 1996. с. 10, с. 19-26.
8. Равилов Р.Х. Хламидиоз плотоядных животных: Автореф. дис д-ра вет. наук. Казань, 1999. 33 с.
9. Терских И.И. Орнитоз в СССР (этиология и эпидемиология): Автореф. дис д-ра вет. наук. М., 1957. 35 с.
10. Терских И.И. Орнитоз и другие хламидийные инфекции. М., 1979. - 223 с.
11. Покровский В.И., Гнутов И.Н. О генерализованной форме хламидиоза зоонозной природы у людей // Хламидии (гальпровии) и хламидиозы / Под ред. А.А.Шаткина. - М., 1982. с. 23-25.
12. Руководство по зоонозам / Под ред. В.И. Покровского. Л., 1983. с. 134-140.
13. Шаткин А.А. Исторические и эпидемиологические аспекты хламидийных инфекций в СССР // Актуальные микробиологические и клинические проблемы хламидийных инфекций. М., 1990. с. 5-8.
14. Vanrompay D., Ducattelle R., Haesebrouck F. Chlamydia psittaci infections: A review with emphasis on avian chlamydiosis. Vet. Mіcrobiol., 1995. p. 45, p. 93-119.
15. Meijer A., Ossewaarde J.M. Broad range Chlamydia PCR detects previously unrecognized Chlamydia sequences: a new genus in the family Chlamydiaceae? In: Stephens R.S., Byrne G.I., Christiansen G., Clarke I.N., Grayston J.T., Rank R.G., Ridgway G.L., Saikku P., Schachter J., Stamm W.E. (Eds.), Chlamydial infections: proceedings of the Ninth International Symposium on Human Chlamydial Infection. International Chlamydia Symposium, San Francisco, California, 1998. p. 523-526.
16. Инфекционная патология животных: В 4 т. / Самуйленко А.Я., Сюрин В.Н., Воронин Е.С. - М., 2003. - Т. V: Хламидиозы. - с. 206.
17. Шаткин А.А., Мавров И.И. Урогенитальные хламидиозы. К.: Здоров’я., 1983. 200 с.
18. Погодин О.К. Хламидийная инфекция в акушерстве гинекологии и перинатологии. Петрозаводск, 1998. 166 с.
19. Schacter J., Storz J., Tarizzo M., Bogel K. Chlamydiae as agents of human and animal diseasese // Bulletin WHO. 1973. Vol. 49. - №5. P. 473-479.
20. Schachter J., Banks J., Sugg N., Sung M., Storz J., Meyer K. Serotyping of Chlamydia Isolates of ovine origin // J. Infec. and Immun. 1974. - №9. P. 92-94.
21. Schachter J., Banks J., Sung N., Sung M., Storz J., Meyer K. Serotyping of Chlamydia: Isolates of bovine original // J. Infec. and Immun. 1975. - №11. P. 904-907.
22. Schachter J., Calcwell H. Chlamydiae // Ann. Rev. Mikrobiol. 1980. Vol. 34. P. 285-300.
23. Хамадеев Р.Х., Равилов А.З., Хусаинов Ф.М., Гаффаров Х.З., Шафикова Р.А. Хламидиоз крупного рогатого скота // Ветеринария. 1990. - №2. С. 42-44.
24. Хазипов Н.З., Гаффаров Х.З., Хамадеев Р.Х. Хламидиозы рогатого скота и меры борьбы с ними. Казань, 1980. 104 с.
25. Ковалев В.Л. Хламидии, хламидийные инфекции животных: состояние и перспективы. // Проблемы устойчивого развития АПК Крыма. Сб. трудов аграрн. отд. Крымской АН. Симферополь, 2003. с. 146-157.
26. Павленко М.С. Хламідійний енцефаломієліт великої рогатої худоби (епізоотологія, клініка, етіологія, діагностика): Автореф. дис канд. вет. наук. Київ, 1996. 20 с.
27. Storz J. Chlamydia and chlamydia-Induced Diseases. Charles c. Thomas Publisher Spingfield. Ulinois, USA, 1971. 342 p.
28. Storz J. Psittacosis-lymphogranulema agents in bovine pneumonia // J. Amer. Vet. Med. Ass. 1968. V. 152. P. 814.
29. Storz J., Mc. Kercher D. Etiological studies on epizootic bovine abortion // Zbl. Veterinarmed. 1962. V. 9. P. 411.
30. Stors J., Carrol E.J., Ball Z., Faulkner L.C. Isolation of a Psittacosis agent (Chlamydia). From Semen and epididymis of bulls with seminal vesioulitis syndrome // Amer. J. Vet. Res. 1968. V. 29. - №3. P. 549-555.
31. Storz J., Carrol E.J., Stephenson E.H. Ball L., Eugster A.K. Urogenital infectiom and seminal excretion after inoculation of bulls and rams with chlamydiae // Amer. J. Vet. Res. 1976. V. 37. - №5. P. 517-520.
32. Любецкий В.И. Выживаемость хламидий в мясе и субпродуктах // Актуальные проблемы ветеринарии в промышленном животноводстве: Тез. докл. научно-практической конференции. Минск, 1983. С. 153-154.
33. Venaoles C., Danson M., Baskerville M. Chlamydia in ovine milk // Vet. Res. 1989. Vol. 125. P. 137-142.
34. Walterspiegel J., Nagerty A., Zimmer U. A rani milk Chlamydian connection // Pediatr. Infect. Dis. J. 1989. Vol. 2. - №1. P. 887-893.
35. Терских И.И., Червонский В.И., Карева М.П. Вспышка орнитоза на Московском птицекомбинате и источники инфекции // Вопросы вирусологии. 1969. - №4. С. 519-523.
36. Равилов Р.Х. Шафикова Р.А. Применение иммуноферментного анализа для диагностики хламидиозa пушных зверей // Актуальные проблемы интенсификации животноводства в исследованиях молодых ученых: Тезисы докладов научн. конф. Троицк, 1969. С. 15-16.
37. Боровик Р.В., Хамадеев Р.Х., Гаффаров Х.З., Шафикова Р.А. Получение антигена для диагностики энзоотического аборта овец с помощью РСК // Ветеринария. 1975. № 16. С. 51-53.
38. Митрофанов Н.М. Меры борьбы с хламидиозом крупного рогатого скота // Ветеринария. 1980. - №10. С. 33-34.
39. Караваев Ю.Д., Налетов Н.И. Вакцинопрофилактика хламидиозного аборта овец // Труды ВИЭВ. 1981. № 53. С. 95-102.
40. Митрофанов П.М. Малоизученные болезни сельскохозяйственных животных в Сибири и на Дальнем Востоке (хламидиоз и микоплазмозы) // Сиб. Вестн. с.-х. науки. 1981. - №2. С. 82-87.
41. Митрофанов П.М., Гомбаев Д.Д. К эпизоотологии и лечению генитального хламидиоза быков-производителей // Научно-технический бюллетень ВАСХНИЛ СО. 1986. № 24. С. 11-17.
42. Митрофанов П.М. Генитальный хламидиоз быков // Ветеринария. 1987. - №2. С. 74-76.
43. Митрофанов П.М. Основные итоги и перспективы исследований по хламидиозам сельскохозяйственных животных в Сибири // Научно-технический бюллетень ВАСХНИЛ СО 1986. - № 24. С. 3-11.
44. Chernesky M.A., Mahony J.B., Castriciano S. et al. Detection of Chlamydia trachomatis antigens by enzyme immunoassay and immunofluorescence in genital specimens from symptomatic and asymptomatic men and women. J. Infect. Dis., 1986. V. 154. - Р. 141-148.
45. Rouhan D., LeNoc P. Detection de Chlamydia trachpmatis dans divers produits pathologiques. Comparaison entre IF directe Chlamydiazyme et cultures cellulaires. Ann. Biol. Clin., 1987.- V. 45.- Р.160-164.
46. Pollard D.R., Tyler S.D., Ng C.W., et al. A polymerase chain reaction (PCR) protocol for the specific detection of Chlamydia spp. Vol. Cel. Probes, 1989. V. 3. - Р. 383-389.
47. Corcish J.D., Bevan B.J. Diagnosis of psittacosis. Vet. Res., 1991. V. 12. P. 42-43.
48. Andersen A.A. Serotyping of Chlamydia psittaci isolated using serovar-specific monoclonal antibodies with the microimmunofluorescence test. J. Clin. Microbiol., 1991. V. 29. - Р. 707-711.
49. Rasmussen S.J., Timms P. Detection Chlamydia psittaci using DNA probes and the polymerase chain reaction. FEMS Microbiol. Lett., 1992. V. 77. - Р. 169-174.
50. Kaltenboeck B., Kousoulas K.G., Storz J. Two-step polymerize chain reaction and restriction endonuclease analyses detect and differentiate ompA DNA of Chlamydia spр. - J. Clin. Micribiol., 1992. V. 30. - Р.1089-1104.
51. Kaltenboeck B., Kousoulas K.G., Storz J. Structures and allelic diversity and relationships among the major outer membrane protein (ompA) genes of the four chlamydial species. J. Bacteriol., 1993. V. 175. - Р. 487-502.
52. Black C.M. Current methods of laboratory diagnosis of Chlamydia trachomatis infections. Clin. Microbiol: Reviews, 1997. Р. 160-184.
53. Everett K.D.E., Bush R.M., Andersen A.A. Emended descrіption of the order Chlamydiales, proposal of Parachlamydiaceae fam. nov. and Simkaniaceae fam. nov. each containing one monotypic genus, revised taxonomy of the family Chlamydiaceae with descriptions of five new species, and standards for the identification of organisms. 1999. V. 49.- Р. 415-440.
54. Настенко В., Гавшин О., Хандкарян В., Ксьонз І., Балацький В., Метлицька О. Новий біотехнологічний метод діагностики хламідіозу свиней та його переваги // Вет. мед. України. 2001. - №3. С. 36-37.
55. Стегній Б., Бабкін А., Ксьонз І. Індикація ДНК хламідій у препаратах біологічної промисловості методом ПЛР // Вет. мед. України. 2002. - №11. С. 19-21.
56. Meyer K.F., Eddie B. Latent psittacosis infections. // Proc. Soc. Exp. Biol. and Med. 1933. V. 30. P. 484-488.
57. Bedson S.P., Bland J.O. Morphological study of the Ornitosis caused by Agents of low virulence developmental circle // Brit. J. exp. Path. 1932.- V. 13. P. 461-466.
58. Lovintal W.D. Atiologic der Psittakosis // Klin. - Wschr. 1930. - №9. P. 654-659.
59. Coles A.L. Microorganisms in psittacosis // Lanset. 1930. - №1. P. 10-11.
60. Litwin J.T., Officer J., Orown A., Moulder S.A. Comparative Stady of the different scsles of different member of the psittacosis group in different host cells // J. Int. Dis. V. 109. - №13. P. 251.
61. Rake G. Viral and rickettsial diseases of the skin, syo and mucons membranes of man // Ann. Now-York, Acad, Sci. 1953. V. 56. - №3. P. 557-560.
62. Мошковский Ш.Д. Природа вирусов и их место в системе живого. // Вестн. АМН СССР. 1963. V.1. С. 37-39.
63. Page L. A. Revision of the family Chlamydiaceae Rake (rickettsiales). // J. System Bact. 1966. V.16. P. 233-252.
64. Campbell L.A., Kuo C.-c., Grayston J.T. Characterization of the new Chlamydia agent, TWAR, as a unique organism by restriction endonuclease analysis and DNA-DNA hybridization. J. Clin. Microbiol., 1987. V. 25. P. 1911-1916.
65. Chi E.Y., Kuo C.-c., Grayston J.T. Unique ultrastructure in the elementary body of Chlamydia sp. strain TWAR. J. Bacteriol., 1987. V. 169. P. 3757-3763.
66. Matsumoto A. Morphology of Chlamydia psittaci elementary bodies as revealed by electron microscopy. Kawasaki Med. J., 1982. V. 8. P. 149-157.
67. Moulder J.W. Characteristics of chlamydiae. In: Microbiology of Chlamydia. Barron A.L. (Ed.). CRC Press, Inc., Boca Raton, FL., 1988. P. 3-20.
68. Moulder J.W., Hatch T.P., Kuo C.-c., Schachter J., Storz J. Genus Chlamydia Jones, Rake and Stearns 1945, 55AL. In: Bergey’s Manual of Systematic Bacteriology, Krieg N.R., Holt J.G. (Eds.). Williams and Wilсins, Baltimore, 1984. V. 1. P. 729-739.
69. Everett K.D.E. et al. Rapid detection of the Chlamydiaceae and order families in the order Chlamydiales: three RCR test. // J. Clin. Microbiol., 1999. - Vol. 37. - P. 575 - 580.
70. Rurangirwa F.R. et al. Analysis of the 165 r RNA gene of micro organism WSU 86 1044 from du aborted bovine foetus revels that it is a member of the order Chlamydiales: proposal of Waddliaceae fam. nov., Waddlia chondrophila gen. nov., sp. nov // Int. J. Syst. Bacteriol., 1999. - Vol. 49. - P. 577 - 581.
71. Эйдельштейн И.А. Фундаментальные изменения в классификации хламидий и родственных им микроорганизмов порядка Chlamydiales // Клин. микробиол. и антимикроб. химиотерапия. 1999. Том. 1. С. 1-11.
72. Мошковский Ш.Д. Природа вирусов и их место в системе живого // Вестн. АМН СССР. 1963. № 1. С. 37-39.
73. Moulder J.W. Metabolic capabilities and deficiencies of rickettsiae and psittacosis group. // Int. J. Leprosy. 1965. Vol. 33. P. 494.
74. Попов В.Л., Бескина С.Р., Шаткин А.А. и др. Ультраструктура начальных этапов взаимодействия гальпровий (хламидий) с клеткой хозяина. // Журн. микробиол. и эпидемиол. 1980. № 8. С. 28-32.
75. Овчинников Н.М., Беднова В.Н., Делекторский В.В. Лабораторная диагностика заболеваний, передающихся половым путем. М.: Медицина, 1987. - 269 с.
76. Попов В.Л. Облигатный внутриклеточный паразитизм прокариотов: Автореф. дис... докт. биол. наук. - М., 1995. 35 с.
77. Обухов И.Л. Молекулярный механизм паразитизма хламидий и их внутриклеточное развитие (обзор иностранной литературы) // Сельскохозяйственная биология. - 1997.- № 2.- С. 86-98.
78. Stoz J. Сhlamydia and chlamidia induced disease. Springfield, llinois, Charles C. Thomas Publish., 1971. 342 p.
79. Гомберг М.А. Медицина для всех. М., 1977. С. 12-14.
80. Джавец Э. и др. Руководство по медицинской микробиологии. М., 1982. С. 2.
81. Козлова В.И., Пухнер А.Ф. Вирусные и микоплазменные заболевания гениталий. М., 1995. С. 194-217.
82. Gutter Bazalel, Asher Y., Cohen Y., Becer Y. Study cycle developing Chlamydia trashomatis // J. Bacteriol. 1973. V. 115. - №2. P. 691-702.
83. Попов В.Л. Цикл развития и клеточный цикл у хламидий. // Хламидии (гальпровии) и хламидиозы / Под ред. А.А. Шаткина. М., 1982. С. 16-17.
84. Manire G.P., Tamura A. Preparation and chemical composition of the cell walls of mature infections dense forms of meningopneumonitis organisma // J. Bact. 1967. V. 94. - №4. P. 1178-1183.
85. Wilson M.K. Isolation of psittacosis-lymphogranuloma venereum group virus from the faeces of clinically normal cattle in Britain/ // Vet. Rec. 1968. V. 74. - № 49. P. 1430.
86. Moulder J.W. The contribution of model system to the standing disease // Perspec. Biol. Med. 1971. - №14. P. 486-502.
87. Vitu C., Russo P., Giauffrat A. Application du SZISA la serologie des chlamydioses des ovinset des caprins. Etude compazative avec la reaction de fixation du complement // Bull. inf. lab. serv. vet. 1984. - №13. S. 55-59.
88. Способ получения хламидиозного антигена для реакции гемагглютинации: А. с. 948106 / Караваев Ю.Д., Ковалев В.Л., Налетов Н.И.; Заявлено 22.08.82. 2 с.
89. Jenkin H.M., Ross M.N., Moulder J.W. Specias-specific antigens from the cell wall of the agents of meningopneumonitis and feline pneumonitis // J. Immunol. 1961. V. 86. P. 123.
90. Терских И.И., Попорва О.М., Савосина Н.С. Видоспецифический антиген орнитоза // Вопросы вирусологии. 1974. - №3. С. 304-309.
91. Gerbermann H., Jakoby J.R., Kosters J. Chlamydienbefunde aus einer groberen Geifvogelhaltung. J. Vet. Med., 1990. Vol. 37. P. 738-739.
92. Gerbermann H., Janeczek F. Chlamydiose bei Vogein: gegenwartige Situation und alternativen der Diagnose und Bekampfung. Pract. Tierarzt, 1991. Vol. 6. P. 521-528.
93. Rasmussen S.J., Douglas F.P., Timms P. PRC detection and differentiation of Chlamydia pneumoniae, Chlamydia psittaci and Chlamydia trachomatis. Mol. Cell. Probes, 1992. Vol. 6. P. 389-394.
94. Jenkin H.M., Ross M.R., Moulder J.M. Species-specific anti gens from the cell wales of the agents of meningopneumonitis and feline pneumonitis // J. Immunol. 1967. V. 86. P. 123.
95. Morter R. Chlamydial dasseases // Mod. veter. Pract. 1981. - № 62. P. 467-468.
96. Dietz O., Werhr J., Tholmanh R., Popp A., Buschmann W. Neue Unsuchungen zur Atiologie und Therapie der infektiosen Koratoon junktivilie // Monatsh veterinarmed. 1983. №22. Vol. 8. P. 843-847.
97. Бортничук В.А. Хламидиоз сельскохозяйственных животных // Сб. докл. Украинской республиканской научн. произв. конф. Харьков, 1979. - С. 69-73.
98. Бортничук В.А., Попович Г.Г. Выделение хламидий от сельскохозяйственных животных и их идентификация // Микробиологический журнал. 1981. Т. 43. - №2. С. 183-187.
99. Митрофанов П.М. Патоморфология и патогенез вирусной пневмонии телят // Ученые записки Казанского ветеринарного ин-та. 1967. Т. 98. С. 257-262.
100. Гаффаров Х.З., Митрофанов П.М. Орнитозная пневмония телят // Профилактика заболеваний молодняка с.-х. животных: Мат. объединенного Пленума ветеринарных секций отделения животноводства ВАСХНИЛ. М., 1968. С. 190.
101. Курбанов И.А., Авзалов Ф.З., Лабутина Л.Ф., Зоткин Г.В. Хламидиоз крупного рогатого скота // Ветеринария. - 1983. - № 2. С. 36-38.
102. Равилов А.З. Некоторые итоги и перспективы в изучении хламидийной инфекции сельскохозяйственных животных // Актуальные вопросы ветеринарной вирусологии / Под ред. Хазипова Н.З. Казань, 1980. С. 4-8.
103. Yorg C., Baker J. A new member of the psittacosis lymphogranuloma group of viruses that causes infection in calves // J. Exp. Med. 1956. V. 93. P. 587.
104. Semerdjiv B. Les neorichettsioses en Bulgaria // Bull of inst Episoot. 1967. V. 68. - № 1. P. 513.
105. Степнова С.Н., Ковалев В.Л. Караваева Ю.Д. Выделение штамма возбудителя энзоотического аборта коров. Изд-во Таджикского научн.-исслед. ветеринарного института, 1975. Т. 5. С. 20-22.
106. Щербань Г.П., Зимина В.Н. Хламидиоз крупного рогатого скота и меры борьбы с ним // Ветеринария. 1986. - № 5. С. 46-47.
107. Blanco L.A. Infectiones chlamydiales cronicas en los animales domesticos // Ann. del Inst. Nacional de investigaciones agrarias. 1982. - №14. P. 51-70.
108. Павленко М.С., Бортнічук В.А., Литвин В.П. Спорадичний енцефаломіеліт // Тваринництво України. 1994. - №1. С. 18.
109. Кузьмич Р.Г., Фомченко И.В. Урогенитальный хламидиоз крупного рогатого скота в Республике Беларусь // Современные проблемы селекции ветеринарной генетики и защиты животных от болезней: Уч. записки Межд. научн. конф., посвященной 100-летию со дня рождения профессора О.А. Ивановой. Витебск, 26-27 сентября 2001. - Т. 37. Витебск, 2001. С. 87-89.
110. Максимович В.В., Синица Н.В., Фомченко И.В. Распространение хламидиоза в республике Беларусь // Междунар. научн.-практ. конф., посвященная 70-летию клинических кафедр: Уч. записки. - Витебск, 14-15 апреля 1998. Витебск, 1998. Т. 34. - С. 176-178.
111. Фомченко И.В. Хламидиоз крупного рогатого скота. // Молодежь, наука, аграрное образование и производство: Сб. тр. молод. учен. и препод. с.-х. учеб. и научн.-исслед. заведений. - Витебская академия вет. медицины. Витебск, 1999. С. 222-223.
112. Фомченко И.В. Хламидиоз крупного рогатого скота (диагностика, специфическая профилактика): Автореферат дисс канд. вет. наук. Минск, 2002. 20 с.
113. T’ang F.F., Chang H.L., Huahg Y.T., Wang K.C. Studies on the etiology of trachoma with special reference to isolation of the virus in chick embryo. Medicine, 1957. Vol. 75. P. 429-446.
114. Мартинов С.П., Попов Г.В. Хламидии и хламидийные инфекции. // Центр научно-технической и экономической информации. София: НАПС, 1981. С. 5-52.
115. Митрофанов П.М., Семенов В.А., Хамадеев Р.Х. Хламидиоз крупного рогатого скота и меры борьбы с ним. Чебоксары, 2001. 54 с.
116. Ковалев В.Л. К вопросу о токсичности хламидий и их устойчивости к действию различных факторов // Материалы научн. конференции, посвященной 10-летию ТНИВИ. Душанбе, 1971. С. 23-25.
117. Ковалев В.Л. Чувствительность хламидий к антибиотикам // Материалы научной конференции ТНИВИ. Душанбе, 1971. С. 7-9.
118. Гуренко И.А., Ковалев В.Л. Доксиветан как средство для лечения и профилактики респираторных болезней телят // Науч. труды К ГАУ. Симферополь, 2002. Вып. 74. - С. 20-25.
119. Pienaar J., Schute A. The occurrence and pathology of Chlamydiosis in domestic and laboratory animals // J. Vet. Res. 1975. Vol. 42. P. 77-90.
120. Blobel H., Schlieser T. Handbuch der bakterielien Infektionen bei Tieren Band. Jena: VEB Gustav Fischer Verlag., 1985. 658 р.
121. Varju L., Aldasy P. Seroligical survey on the incidence of Chlamydial infection of cattle stocs in nathern Hungary sy comрlement fixation test // Magy allatorv. Lapja. 1981. Vol. 36. - № 6. P. 375-381.
122. Popovici V. Astudy on respiratiry and dicestive Mivagawanelia infections in cettle // III International meeting on diseases of cattle. 1964. - Vol. 16. Sppl.1. P. 65-69.
123. Popovici V. Cercetari privind epizootologia si diagnosticue infektiiler cci cermeni dir crudue Bedsonia la animals // Lukrelile Inst. сercetari veterinare si Biopreparate Bukuresti. 1971. Vol. 7. P. 137-153.
124. Домейка М. К вопросу этиологии энтеритов телят // Инфекционные болезни крупного рогатого скота и меры борьбы с ними: Тез. докл. научн. конф. Минск, 1982. С. 90-94.