Ущапівська Надія Миколаївна. Функціонування податку на додану вартість в сільському господарстві

Краткое описание

Ущапівська Надія Миколаївна. Функціонування податку на додану вартість в сільському господарстві: дис... канд. екон. наук: 08.04.01 / Національний науковий центр "Інститут аграрної економіки". - К., 2004

Ущапівська Н.М. Функціонування податку на додану вартість в сільському господарстві. Рукопис.
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук за спеціальністю 08.04.01 фінанси, грошовий обіг і кредит. Національний аграрний університет, Київ, 2004.
Дисертація присвячена дослідженню теоретичних, методичних та практичних питань справляння податку на додану вартість в сільському господарстві. Розглянуто становлення та розвиток податку на додану вартість, проаналізовано механізм функціонування ПДВ в сільському господарстві в умовах реформування галузі та податкової системи України.
Розглянуто теоретичні засади податку на додану вартість, встановлено, що за формою побудови він змішаний. Узагальнено складові об’єкту оподаткування (доданої вартості). Визначено умови ефективного функціонування податку в податковій системі та особливості реалізації функцій податку на додану вартість в цілому і, зокрема, в сільському господарстві. Проведено аналіз етапів становлення податку на додану вартість в податковій системі України.
Досліджено механізм справляння та спеціальні режими оподаткування ПДВ сільськогосподарських товаровиробників, виявлено їх недоліки.
Обґрунтовано основні напрямки удосконалення механізму стягнення податку на додану вартість з метою посилення стимулюючої ролі податку на розвиток сільського господарства.

Проведене дослідження функціонування податку на додану вартість в сільському господарстві дало змогу узагальнити і розробити практичні рекомендації щодо удосконалення механізму справляння ПДВ в цій галузі з метою підвищення регулюючої та стимулюючої ролі податку. Основні висновки та пропозиції полягають в наступному:

В системі оподаткування універсальний акциз, який справляється в формі податку на додану вартість, функціонує з метою оподаткування споживання, що дозволяє забезпечувати регулярне надходження коштів до казни і охопити всі сфери виробництва і реалізації товарів і послуг.
Запропоновано доповнити класифікацію податків, а саме: прямі, непрямі, змішані, оскільки за об’єктом оподаткування ПДВ прямий (оподатковується додана вартість), тоді як за способом стягнення непрямий, тому що сплачують його кінцеві споживачі, а виробники несуть лише відповідальність за своєчасне перерахування до бюджету. В результаті цей вид податку має змішану форму оподаткування.
Дослідження функціонування ПДВ в сільському господарстві показало, що уніфіковані режими оподаткування для всіх товаровиробників не дозволяють повною мірою врахувати специфіку галузі. Пропонується поділити сільськогосподарських товаровиробників залежно від обсягів реалізації продукції, на наступні категорії:

сплачують ПДВ на загальних засадах;
користуються спеціальними умовами оподаткування, зокрема сплачують податок після того, як продадуть продукцію;
не сплачують ПДВ, але з бюджетним відшкодуванням сум ПДВ, сплачених при придбанні сировини та матеріалів.

Дія податку на додану вартість в сільському господарстві має певні особливості, які спричиняють негативний вплив на фінансове та матеріально-технічне забезпечення галузі, що зумовлюється вилученням оборотних коштів на тривалий період через відсутність термінового бюджетного відшкодування.
Спеціальні режими оподаткування сільськогосподарських товаровиробників при справлянні ПДВ, запроваджені в 1999 році, стали одним із вагомих важелів державної підтримки. Встановлено, що із загальної суми нарахованого ПДВ протягом 1999-2002 років сільськогосподарськими товаровиробниками Житомирської області на підтримку галузі спрямовано 21%. Комплексний аналіз дії спеціальних режимів оподаткування ПДВ сільськогосподарських товаровиробників довів, що вони неефективні у господарств з низьким рівнем матеріально-технічної бази та фінансового забезпечення.
Враховуючи фіскальний характер податку на додану вартість і його вплив на процеси прискорення відтворення галузі та на зростання обсягів виробництва сільськогосподарської продукції, слід посилити вплив регулюючої та стимулюючої функції цього податку. Для цього, як показало дослідження, доцільно при спеціальному режимі оподаткування застосовувати диференціацію податкових ставок, зокрема встановити понижуючу ставку на реалізовану сільськогосподарську продукцію на рівні 12 % та надавати науково-обгрунтовані адресні пільги, які б стимулювали розвиток сільськогосподарського виробництва.
Суттєвою проблемою справляння податку на додану вартість в сільському господарстві є відсутність своєчасного відшкодування з бюджету. Тому для зниження податкового навантаження на підприємства сільського господарства пропонується вдосконалити механізм відшкодування ПДВ з бюджету, шляхом зменшення термінів бюджетного відшкодування, а саме: встановлення подекадного терміну відшкодування податку в періоди з підвищеними потребами у фінансових ресурсах і місячного за сприятливих умов господарювання.
В роботі здійснена оцінка наслідків для бюджету від можливого зниження податкового навантаження, яке створюється ПДВ на сільськогосподарських товаровиробників. Показано, що при зниженні податкового навантаження на одну четверту щодо існуючого рівня, відновлення надходжень від податку до бюджету, за інших незмінних економічних умов, буде мати місце приблизно через 12 виробничих циклів. В подальшому надходження передбачаються вищі, ніж за базовим сценарієм.