Варгатий Сергій Якович. Патогенетичні аспекти зниження толерантності до фізичних навантажень у хворих на цукровий діабет

Краткое описание

Варгатий Сергій Якович. Патогенетичні аспекти зниження толерантності до фізичних навантажень у хворих на цукровий діабет : Дис... канд. мед. наук: 14.01.14 / Інститут ендокринології та обміну речовин ім. В.П.Комісаренка АМН України. — К., 2004. — 153арк. — Бібліогр.: арк. 132-153

Варгатий С.Я. Патогенетичні аспекти зниження толерантності до фізичних навантажень у хворих на цукровий діабет. Рукопис.
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук за спеціальністю 14.01.14 ендокринологія. Інститут ендокринології та обміну речовин ім.В.П.Комісаренка АМН України, Київ, 2004.
Дисертаційна робота присвячена дослідженню ролі порушень гемодинаміки та її вегетативної регуляції, функції зовнішнього дихання та статодинамічної опірності у зниженні толерантності до фізичних навантажень (ТФН) у хворих на цукровий діабет (ЦД). Застосовано комплекс клініко-інструментальних методів дослідження, який включав велоергометричне тестування зі спірографією, кардіоінтервалографією, тензодинамометричною стабілографією. Вперше показано, що в механізмах порушень ТФН у хворих на ЦД 1 і 2 типу важливе значення має зниження реактивності симпатичного відділу вегетативної нервової системи. При 2 типі ЦД, крім того, встановлено послаблення холінергічної регуляції кровоообігу на тлі порушень нейроендокринного балансу. Доведено наявність тісного взаємозв’язку між порушенням статодинамічної опірності та рівнем зниження ТФН у хворих на ЦД, що може бути викликано діабетичною сенсомоторною нейропатією. Показана різниця в динаміці вмісту цукру крові при фізичних навантаженнях в залежності від типу ЦД. Вперше запропоновано додатковий гемодинамічно-глікемічний коефіцієнт (відношення глікемії до подвійного добутку) при оцінці ТФН з вико-ристанням велоергометричного тестування. Застосування запропонованої нами класифікації рівня ТФН в залежності від відсотку належного максимального вжитку кисню (%НМВК) (низький рівень менше ніж 50%НМВК, середній від 50 до 70%НМВК, високий понад 70%НМВК) дає змогу диференційованого призначення кінезотерапії, і, таким чином, сприяти профілактиці можливих серцево-судинних ускладнень. Виявлені при навантажувальних ЕКГ-тестах у хворих на ЦД безбольова ішемія міокарда і серцево-судинна гіперреактивність можуть розглядатись як показання для обстеження пацієнтів методом кардіоінтервалографії з функціональними пробами з метою діагностики діабетичної автономної кардіонейропатії і подальшого призначення адекватної терапії.

1. При комплексному клініко-інструментальному обстеженні хворих на ЦД 1 і 2 типів виявлено порушення адаптивно-компенсаторних механізмів, які реалізуються за рахунок змін гемодинамічних, вегетативних і респіраторних реакцій, інтенсивності газообміну та рівня глікемії в умовах фізичних навантажень. Визначено роль стану статодинамічної опірності у зниженні толерантності до ФН, а також гемодинамічнихі вегетативних порушень у виникненні безбольової ІХС і серцево-судинної гіперреактивності.
2. На основі ВЕГ у хворих на цукровий діабет 1 і 2 типів зафіксовано різні рівні толерантності до фізичних навантажень: низький відповідно у 25,0% і 38,8%, середній 28,6% і 36,7%, високий у 46,4% і 24,5% обстежених. Зниження толерантності до фізичних навантажень в умовах ВЕГ-тесту обумовлено приєднанням до порушень вегетативної регуляції серцевої діяльності за рахунок зниження симпатичної реактивності зменшення коронарного і міокардіального резервів, розвитком безбольової ішемії міокарда та дихальної недостатності.
3. Гемодинамічні зміни при фізичних навантаженнях у хворих на ЦД 1 і 2 типів полягають у зниженні хронотропного резерву серця та енергетичних можливостей міокарда, визначених на основі динаміки показника подвійного добутку. Значимого впливу змін інотропного резерву серця на рівень ТФН нами не виявлено.
4. При 2 типі ЦД у вихідному стані встановлено зниження вагусного впливу на регуляцію серцевого ритму, яке поєднується після ортопроби і ВЕГ-тестування із зниженням активності симпатичної і нейроендокринної складових. У хворих на ЦД 1 типу збережена вегетативна регуляція серцевого ритма у вихідному стані сполучена з порушенням активності холінергічного відділу вегетативної нервової системи при ортостазі і ФН.
5. Безбольова ішемія міокарда, яку виявлено у 6,0% обстежених при 1 типі ЦД і у 22,4% - при 2-ому, споріднена з порушенням вегетативної регуляції серцевої діяльності переважно за рахунок симпатичної і нейроендокринної складових і є суттєвою складовою зниження ТФН.
6. Порушення порогу толерантності до фізичних навантажень при обох типах ЦД зумовлює дихальна недостатність різного ступеня вираженості (гіпервентиляція, гіпоксія). Особливістю змін стану зовнішнього дихання і легеневого газоообміну при 1 типі ЦД є наявність альвеолярної гіповентиляції, при 2-ому зниження інтенсивності метаболізму.
7. Зниження толерантності до фізичних навантажень у хворих на цукровий діабет 1 і 2 типів супроводжується за даними показника Амах, стабілографічно визначеного, порушенням статодинамічної опірності. Встановлено прямий кореляційний зв’язок між Амах і ІН у хворих зі зниженою вегетативною реактивністю, що свідчить про недостатність координуючого впливу сенсомоторної регуляції опорно-рухового апарату.
8. У хворих на цукровий діабет виявлено різницю у динаміці глікемії при фізичних навантаженнях в залежності від типу захворювання. Зниження рівня цукру крові при 2 типі ЦД спостерігається на порозі навантаження, при 1-ому ця реакція відстрочена і реєструється після 4-5 хвилини по його закінченні.