ВАРІАНТНО ЗУМОВЛЕНА КОНЦЕПТУАЛІЗАЦІЯ ДІЙСНОСТІ У СУЧАСНІЙ АНГЛІЙСЬКІЙ МОВІ

Краткое описание

ЗАКАРПАТСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

На правах рукопису

Томенчук Мар’яна Василівна
УДК 811.111:165.194

ВАРІАНТНО ЗУМОВЛЕНА КОНЦЕПТУАЛІЗАЦІЯ ДІЙСНОСТІ
У СУЧАСНІЙ АНГЛІЙСЬКІЙ МОВІ

Спеціальність 10.02.04 германські мови

Дисертація на здобуття наукового ступеня
кандидата філологічних наук

Науковий керівник
Полюжин Михайло Михайлович,
доктор філологічних наук,
професор

Ужгород 2008

ЗМІСТ

ПЕРЕЛІК УМОВНИХ СКОРОЧЕНЬ ............

4

ВСТУП ..

5

РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИЧНІ ЗАСАДИ ДОСЛІДЖЕННЯ КОНЦЕПТУАЛІЗАЦІЇ ДІЙСНОСТІ

16

1.1.

Концептуалізація як процес пізнавальної діяльності людини

16

1.1.1.

Погляди на сутність концепту в сучасній когнітивній лінгвістиці

20

1.1.2.

Основні підходи до визначення й аналізу концепту ..

25

1.2.

Сучасні дослідження концепту в когнітивній взаємодії мови й культури

29

1.3.

Особливості репрезентації знань людини в концептуальній та мовній картинах світу ..

36

Висновки до розділу 1 .

45

РОЗДІЛ 2. СУЧАСНІ НАПРЯМИ Й МЕТОДИ НАУКОВОГО АНАЛІЗУ ВАРІАНТНО ЗУМОВЛЕНИХ КОНЦЕПТІВ .........

48

2.1

Відображення варіантно зумовленої концептуальної картини світу в національно маркованій лексиці ....

48

2.2.

Національно марковані концепти реалітивної експлікації, притаманні відгалуженим варіантам сучасної англійської мови ....

54

2.3.

Методи та принципи дослідження лінгвокультурних концептів ...

65

Висновки до розділу 2 .

75

РОЗДІЛ3. ЛІНГВОКУЛЬТУРОЛОГІЧНА СПЕЦИФІКА БАЗОВИХ КОНЦЕПТІВ У АМЕРИКАНСЬКОМУ ВАРІАНТІ СУЧАСНОЇ АНГЛІЙСЬКОЇ МОВИ .......................................................................................................................

78

3.1.

Лінгвокультурні концепти США як частина концептосфери американського суспільства .......

78

3.2.

Концепт THE AMERICAN CREED ідейна основа американської національної ідентичності ..

85

3.3.

Репрезентація американськості” крізь призму концепту AMERICANISM

97

3.4.

Концепт EXCEPTIONALISM як основа формування й розвитку американської національної самосвідомості ....

108

3.4.1.

Концепт EXCEPTIONALISM у період зародження американського національно-територіального варіанта

108

3.4.2.

Концепт EXCEPTIONALISM в епоху фронтиру

113

3.4.3.

Концепт EXCEPTIONALISM в епоху плюралізму .

121

3.4.4.

Концепт EXCEPTIONALISM після подій 11 вересня 2001 року ..

123

Висновки до розділу 3

129

РОЗДІЛ4. ЛІНГВОКУЛЬТУРОЛОГІЧНА СПЕЦИФІКА БАЗОВИХ КОНЦЕПТІВ У АВСТРАЛІЙСЬКОМУ ТА КАНАДСЬКОМУ ВАРІАНТАХ СУЧАСНОЇ АНГЛІЙСЬКОЇ МОВИ ..

133

4.1.

Лінгвокультурні концепти Австралії частина концептосфери австралійського суспільства .......

133

4.2.

Концепт ВACK COUNTRY як результат національно маркованого сприйняття австралійцями природного простору й натурфактів ...

136

4.3.

Репрезентація австралійськості” крізь призму концепту BUSH ....

139

4.4.

Концепт MATE як основний критерій розподілу людей на своїх” і чужих” .

145

4.5.

Особливості лінгвокультурних концептів канадської англомовної спільноти ..

156

4.6.

Репрезентація канадськості” крізь призму концепту MULTICULTURALISM

160

4.7.

Сутнісні характеристики канадського концепту ANTI-AMERICANISM .

163

Висновки до розділу 4

177

ЗАГАЛЬНІ ВИСНОВКИ .

179

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ ...........

187

ДОДАТКИ ........

222

ПЕРЕЛІК УМОВНИХ СКОРОЧЕНЬ

ККС концептуальна картина світу
МКС мовна картина світу
НМКС національна мовна картина світу
НМЕ національно марковані елементи
ПЧК просторово-часовий континуум
AmE американський варіант англійської мови
AuE австралійський варіант англійської мови
CanE канадський варіант англійської мови
POW військовополонений

ВСТУП

Значні досягнення в галузі сучасних лінгвістичних пошуків переконливо свідчать про особливий інтерес і очевидні намагання дослідників вивчати різноманітні мовні явища в ектралінгвальному контексті [37; 39; 68; 78; 90; 136; 172; 174; 197; 209; 312 та ін.]. Як неодноразово зазначалося на сторінках лінгвістичної літератури, у багатьох ситуаціях спілкування між народами знання мови (фонетики, лексики й граматики) часто виявляються далеко недостатніми для адекватного взаєморозуміння через відмінності в національних свідомостях і культурах [4, c.4; 41, c.78; 131, с.18]. У зв’язку з інтенсифікацією міжнародних контактів і необхідністю забезпечення ефективної міжмовної та міжкультурної комунікації лінгвістика сьогодні вже не може обмежитися вивченням тільки мовної структури й семантики. Очевидною стає потреба оволодіння поряд із основними рівнями та категоріями мов відображеною в них лінгвокультурною інформацією про особливості мислення, світосприйняття, психічного складу, поведінки, звичаїв, традицій, вірувань, притаманної системи цінностей і пріоритетів, характерних для їхніх носіїв. Чільне місце серед перспективних мовознавчих студій та їхніх напрямів посідає вивчення лінгвокогнітивних і лінгвокультурологічних особливостей, що лежать в основі різномовної концептуалізації дійсності.
Комплексний аналіз варіантно зумовлених концептуальних картин світу носіїв англійської мови, окреслений у дисертації проблематикою актуальних наукових досліджень мови у взаємозв’язку та взаємозалежності між свідомістю й культурою, тобто в межах тріади мова-свідомість-культура”, що належить до когнітивної лінгвістики [11; 15; 20; 30; 32; 53; 60; 61; 69; 70; 84; 85; 115; 134; 137; 140; 143; 156; 161-168; 174-176; 178; 182; 185; 186; 201; 233; 245; 248; 258; 259; 274; 282; 284; 303; 307], лінгвоконцептології як її галузі [8; 47; 48; 99; 100; 101; 145; 197], сфери когнітивної семантики [10; 24; 71; 109; 117; 118; 121; 142; 169; 180; 199], а також лінгвокультурології [35-37; 43; 52; 75; 88-92; 95; 127; 128; 135; 147; 177; 192; 196; 235; 236; 290], варіантології [31; 54; 55; 66; 74; 79; 80; 149; 150; 195; 212; 216; 240; 246; 247; 260; 272; 308] та теорії міжкультурної комунікації [68; 172; 191; 209; 210].
Особливості концептуалізації світу тією чи іншою мовою продемонстровані на фактологічному матеріалі у дослідженнях багатьох учених, які успішно працюють над виявленням різновидів картин світу, їхніх подібностей і відмінностей у представників лінгвокультурних спільнот, а також над розпізнаванням лакун, що спричиняють значні труднощі та створюють проблеми у міжкультурних контактах [36; 37; 77; 78; 103; 132; 172; 223; 225]. Продуктивними одиницями зіставних досліджень різних мов або їхніх розповсюджених варіантів виявилися сьогодні концепти, що знаходяться в центрі уваги багатьох дисертаційних робіт у сфері лінгвоконцептології [6; 28; 45; 49; 81; 105; 130; 141; 146; 155; 157; 173; 183; 244].
Незважаючи на підвищення останнім часом інтересу до наукових пошуків у галузі варіантології [2; 4; 9; 31; 25; 27; 54-56; 65; 66; 74; 79; 80; 102; 139; 148; 159; 212-216; 238; 246; 247; 260; 272; 308], ціла низка проблем, які виникають при виявленні специфіки внутрішньомовних національно-територіальних варіантів, усе ще потребує свого розв’язання. Ось чому на порядок денний сьогодні висувається необхідність не стільки поглибленого вивчення концептуалізації дійсності, що є типовою для всіх носіїв такої поширеної негомогенної мови, якою є англійська, скільки для репрезентантів її основних відгалужених варіантів: американського, австралійського та канадського.
Актуальність вибору теми дисертації визначається відсутністю комплексних наукових досліджень у галузі концептуалізації дійсності як характерного явища, притаманного носіям різних варіантів сучасної англійської мови, які є одночасно і представниками новостворених самобутніх культур. Окремим лінгвокультурологічним пошуком ще не стала сукупність варіантно маркованих концептів, вербалізованих ключовими лексико-фразеологічними засобами англійської мови. Дотепер також не встановлені варіантні особливості концептуальних картин світу та їхніх елементів. Не повною мірою відображені пріоритетні цінності носіїв англомовних варіантів, що передаються базовими лінгвокультурними концептами.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Проблематика дисертації вписується в коло актуальних питань, досліджуваних у межах держбюджетної наукової теми Міністерства освіти і науки України №1916Z003262 Дослідження функціонально-прагматичних, номінативних і когнітивних аспектів англійської мови” (тема затверджена вченою радою Ужгородського національного університету, протокол №6 від 21 березня 2003 року та перезатверджена у новій редакції, протокол №8 від 29 вересня 2005 року).
Метою дисертаційного дослідження є встановлення й опис специфіки лінгвокультурологічних аспектів варіантно зумовленої концептуалізації дійсності за допомогою ключових лексико-фразеологічних засобів, регіональна маркованість яких є проекцією формування відповідних картин світу у свідомості носіїв американського, австралійського та канадського національно-територіальних різновидів сучасної англійської мови.
Досягнення поставленої мети зумовило необхідність розв’язання таких конкретних завдань, які з неї випливають:
1) розробити методику проведення лінгвоконцептуального й лінгвокульту-рологічного дослідження національно-територіальних варіантів негомогенної мови;
2) виявити й комплексно описати базові лінгвокультурні концепти американського, австралійського та канадського варіантів сучасної англійської мови, які є результатом відгалуження від британського;
3) установити специфічні смислорозрізнювальні ознаки варіантно зумовлених лінгвокультурних концептів, вербалізованих за допомогою ключових лексико-фразеологічних засобів словникової й текстової репрезентації;
4) з’ясувати роль і призначення базових лінгвокультурних концептів у відображенні дійсності носіями зазначених варіантів під кутом зору їхніх пріоритетних цінностей;
5) змоделювати польову структуру базових концептів кожного з досліджуваних національно-територіальних варіантів;
6) здійснити порівняльно-зіставний аналіз концептуальних картин світу, характерних для носіїв основних відгалужених варіантів сучасної англійської мови;
7) визначити напрями розвитку дивергентних процесів, що позначилися на різній глибині розбіжностей у концептуалізації дійсності, типовій для кожного з розглянутих англомовних соціумів.
Об’єктом дослідження є лексичні та фразеологічні засоби, зафіксовані в лексикографічних джерелах і текстових фрагментах, які вербалізують варіантно зумовлені лінгвокультурні концепти сучасної англійської мови як однієї з форм своєрідного й неповторного відображення дійсності її носіями.
Предметом наукового аналізу роботи є лінгвоконцептуальний та лінгво-культурологічний аспекти ключових варіантно маркованих лексико-фразеологічних засобів, які найяскравіше відображають поряд із універсальними сутність, специфіку та глибину наявних відмінностей у межах різновидів сучасної англійської мови.
Матеріалом дослідження слугувала суцільна вибірка американізмів, австралізмів, канадизмів із 7 тлумачних і паралельних словників, що містять сучасну інформацію лексикографічного, лінгвокраїнознавчого та лінгвокульту-рологічного характеру в обсязі 3929 лексико-фразеологічних одиниць. Словниковий корпус конкретного мовного матеріалу доповнений також 2897 фрагментами текстів, відібраних із веб-сторінок мережі Інтернет за 1996-2006 рр. Варіантно зумовлені специфічні ознаки досліджуваних концептів у нашій роботі виявлено на основі лінгвокультурологічних та мовних даних 23 тлумачних, паралельних лінгвокраїнознавчих і енциклопедичних словників, численних науково-публіцистичних праць про американський, австралійський, канадський національні менталітети та притаманні їм системи цінностей.
Міждисциплінарний характер дослідження зумовив необхідність застосування різних методів роботи з фактологічним матеріалом: методу аналізу словникових дефініцій, компонентного, контекстуального, порівняльно-зіставного, концептуального й елементів кількісного аналізу, а також методики польового моделювання, методу лінгвокультурологічного коментарю, узагаль-нення й систематизації та когнітивної інтерпретації результатів дослідження.
Метод аналізу словникових дефініцій використовувався для визначення варіантно зумовлених смислових ознак лінгвокультурних концептів, які вербалізовані лексико-фразеологічними одиницями, що супроводжуються такими позначками: AmE, AuE, CanE. За допомогою компонентного аналізу встановлено семний склад ключових варіантно маркованих лексико-фразеологічних одиниць. Контекстуальний аналіз текстових фрагментів, у яких уживаються останні, допоміг ідентифікувати семи, не актуалізовані в лексикографічних джерелах. Подальшим етапом проведеного дослідження був порівняльно-зіставний аналіз інформації, отриманої з різних лексикографічних і текстових джерел. Методика концептуального аналізу й когнітивної інтерпретації результатів дослідження семантики ключових варіантно маркованих одиниць використовувалася для визначення специфічних характеристик змісту базових лінгвокультурних концептів. Лінгвокультурологічна специфіка останніх також уточнювалася за допомогою методу лінгвокультурологічного коментарю, узагальнення й систематизації відомостей, отриманих у результаті звернення до інших антропоспрямованих наук: історії, політології, психології, філософії тощо. Моделювання структури базових лінгвокультурних концептів здійснювалося шляхом польового методу. Висновки про поширеність і пріоритетність тих чи інших тематичних груп, у яких зосереджені варіантно марковані лінгвокультурні концепти, з одного боку, та виділення серед них базових з іншого, ґрунтуються на даних кількісного аналізу.
Наукова новизна роботи полягає в тому, що в ній уперше в такому обсязі проведено концептуальний аналіз варіантно зумовлених ключових лексико-фразеологічних засобів сучасної англійської мови, які є вербалізаторами базових лінгвокультурних концептів. Крім того, в дисертації вперше встановлено основні принципи концептуалізації дійсності, що склалися в носіїв найпоширеніших, відгалужених від автохтонного британського, національно-територіальних варіантів негомогенної англійської мови залежно від низки специфічних позамовних чинників, а також визначено притаманні тільки їм пріоритетні цінності лінгвокультурних надбань і їхніх домінант, відображених у варіантно маркованих лексико-фразеологічних засобах.
У дисертації висунуто гіпотезу про те, що структури свідомості та концептуалізації навколишньої дійсності залежать не тільки від того, якою негомогенною мовою володіє й думає людина, а й не меншою мірою носієм якого її національно-територіального варіанта вона є. Це з особливою силою виявляє себе в культурно й варіантно маркованих мовних засобах сучасної англійської мови, взятих за основу нашого дослідження. Якщо мова, як стверджує Б.Уорф, є призмою, через яку її носій змушений бачити й осмислювати навколишній світ [224, с. 58], то кожний національний варіант унікальний і неповторний різновид цієї призми, який може гарантувати адекватність світосприйняття тільки для тих носіїв, які територіально об’єднані в одну національну мовнокультурну спільноту. На наше переконання, не тільки кожна негомогенна мова, а також її літературно нормовані варіанти за допомогою ключових лексико-фразеологічних засобів, характерних для різних національних спільнот, здатні адекватно відображати унікальність і неповторність власної концептуалізації навколишньої дійсності. Саме це вихідне положення покладено в основу формулювання гіпотези нашого дослідження.
На захист виносяться такі основні положення:
1. Національно маркований культурний концепт як результат концептуалізації дійсності певною лінгвокультурною спільнотою міцно закріплюється в концептосфері народу, яка є складною системою, утвореною перетинами й переплетеннями численних і різноманітних структурних об’єднань груп концептів, що організовані в ланцюжки, розгалужуються як дерева, конструюються як поля з центром і периферією. Національно марковані культурні концепти знаходять своє пряме відображення у лінгвокультурологічних полях.
2. Особливої ролі у визначенні національної ідентичності та формуванні концептосфери американського суспільства як такого, що не має єдиних етнічних коренів, набуває концепт THE AMERICAN CREED. Своєрідні й неповторні ідеї, уявлення та погляди сьогоднішнього американського суспільства як особливого й унікального можна до кінця збагнути лише шляхом поглибленого й різнобічного вивчення національно-культурної специфіки ідеологічно зумовлених ціннісних концептів американізмів. Важливими чинниками, які безпосередньо вплинули на формування американської ціннісної системи і створили її своєрідність, є: вигідне географічне положення країни, а також рівні права її громадян, віра у свою винятковість і перевагу над іншими народами.
3. Стереотипне сприйняття американцями себе як виняткової та привілейованої нації знайшло безпосереднє відображення в концепті EXCEPTIONALISM, який пройшов тривалий шлях свого змістового варіантно зумовленого наповнення. На ньому не могли не позначитися наслідки терористичних нападів на США 11 вересня 2001 року, що спричинилися до значного зменшення впевненості американців і віри у свою неприступність.
4. На формування національно мовної своєрідності австралійців вплинули особливо віддалене розташування країни (на окремому континенті південної півкулі), відокремленість, відсутність тісних контактів із рештою світу, унікаль-ність і екзотичність австралійського природного простору, жадоба до швидкого збагачення перших поселенців. Тому до базових австралійських лінгвокультурних концептів належать: BUSH та MATE, які сформувалися разом із набутим умінням і досвідом виживати в умовах суворої місцевої природи і передають уявлення про особливий життєвий простір Австралії, а також ідеал чоловічої дружби, ставлення до аборигенів, а згодом і до нових поселенців іммігрантів.
5. Концептуальна картина світу носіїв канадського варіанта сучасної англійської мови формувалася у визнанні, сприйнятті, дбайливому ставленні до різноманітності, що мало першочергове значення для становлення й розвитку їхнього мультикультурного суспільства та концепту MULTICULTURALISM, який передає уявлення про нього. Важливу роль у формуванні національного світосприйняття англомовних канадців відіграв концепт ANTI-AMERICANISM, який став тим типовим дзеркалом, що адекватно й переконливо відображає суть канадського націоналізму, його постійне намагання протиставити себе реаліям, які вкоренилися у суспільній, культурній та мовній свідомості США.
6. Різнобічне вивчення лінгвокультурних концептів як одиниць колективної національно-культурної свідомості дозволяє зробити певні узагальнення щодо тенденцій формування й закріплення в мовній свідомості особливостей варіантно зумовлених концептуальних картин світу в цілому. Якщо для носіїв американ-ського варіанта англійської мови основним компонентом самоідентифікації є ідеологічний чинник (ідея), то австралійське самоусвідомлення як окремої мовної спільноти природозумовлене (склалося у тісному контакті з освоєнням життєвого простору, його флорою і фауною), а уявлення канадців про себе формувалося тривалий час у постійних намаганнях зберегти і зміцнити свою національну ідентичність, щоб не бути поглиненими впливом такого могутнього сусіда, як США.
Теоретичне значення дисертації полягає в тому внеску, який вона робить в обґрунтування варіантно зумовленої концептуалізації дійсності, що притаманна англомовному населенню величезних територій таких країн, як США, Австралія й Канада. Поглибленим вивченням лексико-фразеологічного складу та семантики варіантно маркованих одиниць, які по-різному концептуалізують навколишню дійсність, вона також робить унесок у подальший розвиток лінгвоконцептології, варіантології, лінгвокультурології, лінгвокраїнознавства, етнопсихології, когні-тивної семантики та теорії міжкультурної комунікації. Отримані в ній результати дослідження поглиблюють і розширюють наявні сьогодні знання про вербалізовані концепти культури в національних картинах світу носіїв різних варіантів сучасної англійської мови, а також урізноманітнюють методику проведення варіантно зумовленого лінгвоконцептуального й лінгвокультуро-логічного дослідження.
Практичне значення дослідження зумовлено можливістю застосування його основних положень і висновків у таких теоретичних університетських курсах: лексикологія сучасної англійської мови (розділи: Когнітивна семантика”, Територіальні варіанти сучасної англійської мови”), лінгвокраїнознавство (розділи: Поширення англійської мови у світі та формування її варіантів”, Лінгвокультурологічні особливості національно-територіальних варіантів сучасної англійської мови”), історія англійської мови (розділ Розвиток лексичного складу англійської мови”), теорія та практика перекладу (розділ Лексичні труднощі перекладу”), у спецкурсах з актуальних проблем лінгвоконцептології, теорії міжкультурної комунікації, лінгвокультурології, а також у проведенні науково-дослідної роботи з обраної тематики. Положення й висновки дисертації можуть бути покладені в основу вироблення таких принципів укладання сучасних англо-українських

Список литературы

ЗАГАЛЬНІ ВИСНОВКИ

Проведене нами дисертаційне дослідження входить до числа робіт, що виконуються в рамках сучасних когнітивно-лінгвокультурологічних студій, у центрі уваги яких знаходиться питання про варіантно зумовлені особливості пізнавальної діяльності людини, вербалізацію нею навколишньої дійсності за допомогою різнотипних мовних одиниць. Поглиблене вивчення варіантно маркованих концептів, вербалізованих у мові, уможливило виявлення специфіки лінгвокультурних аспектів варіантно зумовленої концептуалізації дійсності за допомогою ключових лексико-фразеологічних засобів, регіональна маркованість яких є проекцією формування відповідних картин світу у свідомості носіїв американського, австралійського та канадського національно-територіальних різновидів сучасної англійської мови. Різнобічний науковий аналіз мовної репрезентації позамовної дійсності також дозволив з’ясувати ключову роль культурно маркованих концептів у відображенні пріоритетних цінностей носіїв різних відгалужених варіантів сучасної англійської мови. Він, крім того, спричинився до розв’язання таких актуальних проблем лінгвістики, як виявлення специфіки мислення (світосприйняття) сучасного носія негомогенної англійської мови й особливостей концептуальної репрезентації ним ключових вербалізованих знань.
Відповідно до постулатів сучасної когнітивної лінгвістики мова виступає знаряддям пізнавальної діяльності, з одного боку, та слугує цілям передачі знань з іншого. Оскільки вона є також дзеркалом, скарбницею й носієм культури, у дисертації зроблена перша спроба за допомогою концептуального аналізу набору базових концептів представити пріоритети американського, австралійського й канадського суспільств, що випливають із їхньої варіантно зумовленої концептуалізації дійсності та знаходять своє відображення у відповідних відгалужених варіантах сучасної англійської мови.
Результати дослідження підтверджують висунуту в дисертації гіпотезу про те, що структури свідомості та концептуалізації навколишньої дійсності залежать не тільки від того, якою негомогенною мовою володіє і концептуалізує навколишню дійсність людина, а й не меншою мірою носієм якого національно-територіального варіанта вона є. Комплексний аналіз базових національно маркованих концептів у американській, австралійській та канадській концептуальних і мовних картинах світу продемонстрував, що кожен сучасний варіант полінаціональної й поліетнічної англійської мови має свій неповторний лінгвокультурний потенціал, який тільки йому властивою концептуалізацією дійсності відображає власне світобачення, унікальну систему цінностей.
Отримані в роботі дані свідчать про те, що культурно зумовлені домінанти знаходять помітне відображення у мові та її розповсюджених відгалужених варіантах. Концептуальний аналіз відповідних національно маркованих лексико-фразеологічних засобів сучасної англійської мови, порівняння ціннісних тверджень, зафіксованих у значеннях слів, вільних і стійких словосполученнях, висловлюваннях-реченнях, публіцистичних текстах та їхніх фрагментах дозволяють виявити національно-культурну специфіку репрезентації того чи іншого концепту. Поряд із ним спеціальному опису піддані ті предмети й явища навколишньої дійсності, які найбільше спричинилися до становлення специфіки пізнавальної діяльності носіїв досліджуваних варіантів.
Здійснений у роботі науковий аналіз лексикографічних, лінгвокраїно-знавчих і енциклопедичних словників, публіцистичних матеріалів, наукових публікацій про американський, австралійський, канадський національні менталітети та цінності дають вагому підставу для твердження про те, що домінуючими в американському суспільстві є базові концепти: THE AMERICAN CREED, AMERICANISM, EXCEPTIONALISM в австралійському BUSH, MATE, у канадському MULTICULTURALISM, ANTI-AMERICANISM. Саме вони мають вирішальне значення для усвідомлення національної ідентичності носіїв відгалужених варіантів сучасної англійської мови. Оскільки ціннісний компонент відображає найважливіші для певної культури концептуальні домінанти, їхня сукупність найбільш випукло реалізує відмінний від інших тип культури, який може, як показують проаналізовані нами численні приклади, утворюватися, підтримуватися та зберігатися не тільки у свідомості носіїв окремої мови, а також і її розповсюдженого варіанта.
Проведене нами дослідження базових концептів дає, крім того, вагому підставу для твердження про те, що поряд із загальнолюдськими (універсальними), етнокультурними та індивідуальними цінностями, всередині негомогенних мов усе більше дають про себе знати тенденції до утворення специфічних варіантно зумовлених цінностей, які не обмежуються носіями тільки одного народу, а є колективним надбанням новоствореної, єдиної й неповторної у своєму роді поліетнічної спільноти. Саме поліетнічність культури носіїв него-могенної мови, що проживають на окремій території, є тим стрижнем, навколо якого поступово виникають і накопичуються дивергентні змістові ознаки, що лежать в основі формування варіантно зумовленої концептуальної картини світу.
Надзвичайна етнічна й культурна строкатість американського суспільства стала причиною того, що основною національно інтегруючою ознакою цього негомогенного етнічного утворення стає не культура, а ідеологія. Це знайшло своє відображення у базовому концепті THE AMERICAN CREED, який об’єднує в собі ключові цінності сучасного американського суспільства та структурується такими гіперконцептами, як INDIVIDUALISM, FREEDOM, EGALITARIANISM, LAISSEZ-FAIRE, NATIONALISM.
Базовий концепт AMERICANISM став не тільки безпосереднім віддзеркаленням мовних особливостей, тобто специфічних слів, словосполучень чи значень, характерних для американського варіанта сучасної англійської мови, а й значно розширив своє змістове наповнення. Сьогодні це своєрідна ідеологічна основа способу життя й поведінки американців як у себе вдома, так і серед інших народів. Зазначений концепт структурується такими гіперкоцептами, як AMERICAN DREAM, AMERICAN PEOPLE, IMMIGRATION, AMERICANIZATION, MELTING-POT, DIVERSITY, MOSAIC.
Бажання поширити свої ідеали та вплив у всьому світі стало основою для наповнення змісту базового концепту EXCEPTIONALISM рисами чи ознаками, специфічними саме для американського національного характеру. Зазначений концепт безпосередньо пов’язаний із проведенням офіційної політики керівництва США, спрямованої на переконання своїх громадян у тому, що вони повинні відігравати провідну роль у всіх міжнародних і регіональних справах (тобто у їхньому месіанстві). Його реалізують такі гіперконцепти: MANIFEST DESTINY, CHOSEN PEOPLE, EXPANSIONISM, (WILD) WEST, FRONTIER, COWBOY, FRONTIERSMAN. Здійснений нами лінгвокультурологічний аналіз фрагментів текстів історичних документів спричинився до глибшого проникнення в суть американської винятковості, головною метою якої є поширення власних ідей і уявлень про рівність прав і свобод, можливостей і обов’язків усіх людей планети.
До найяскравіших прикладів сучасних видозмінених ключових концептів американської мовної спільноти належить концепт FEAR, який сьогодні став невід’ємним елементом її ККС. Його складовими виступають такі поняття, як terrorism, enemies of freedom, September 11, 2001.
Ціннісна картина світу у мові є проявом семантичного закону, відповідно до якого найбільш важливі предмети і явища в суспільному житті того чи іншого народу в першу чергу отримують різноманітну й детальну номінацію. Про це красномовно свідчить вербалізація базового концепту BUSH в австралійській мовній картині світу, де найменування для його актуалізації нараховують 30 позначень. Усистемі наявних цінностей австралійців концепт BUSH асоціюється не тільки з внутрішніми районами Австралії, величезними просторами необжитої землі, а й з усією Австралією, є її уособленням. Специфічні риси австралійського способу життя людина слабосила й самотня на австралійській землі, людина частина природи” передає гіперконцепт BUSHMANSHIP. Як засвідчують результати нашого дослідження, географічне положення Австралії спричинилося до такої оригінальної за своєю суттю концептуалізації людини в конкретній дійсності, яка не повторюється ні в інших мовах, ні в інших варіантах сучасної англійської мови.
Базовий концепт MATE демонструє розподіл в австралійському суспільстві на своїх” і чужих” та охоплює такі гіперконцепти, як MATESHIP, DINKUM AUSTRALIAN, BUSHMAN, SWAGMAN, LARRIKIN. Різниця між жителями буша й тими, хто не належить до них, сприймається як само собою зрозумілий для австралійців факт. Водночас справжнім культурним еталоном Австралії є вміння виживати на неосвоєних територіях, незважаючи на численні труднощі, які доводиться долати на шляху до досягнення добробуту. Саме така концептуалізація австралійської дійсності є ціннісно орієнтованою.
Дослідження також продемонструвало, що для становлення канадської національної ідентичності найбільш значущим виявилося початкове сприйняття гіперконцепту DIVERSITY, що знайшло своє подальше відображення у визнанні гіперконцепту BILINGUISM, а згодом у становленні базового концепту MULTICULTURALISM. Етнічне, мовне й культурне розмаїття країни створює при цьому сприятливе середовище для формування концепту MULTICULTURALISM, суть якого полягає у поєднанні зусиль, спрямованих на збереження нації як єдиного цілого й одночасну розбудову мультикультурного суспільства та держави. Базовий концепт ANTI-AMERICANISM при цьому став консолідуючою реакцією канадського суспільства на спосіб життя, характерний для громадян США, своєрідним його несприйняттям. Відображаючи особливості життя й поведінки самих канадців, він знайшов помітне віддзеркалення у вербалізованих ними способах репрезентації егоцентричності, упередженості й часткової обмеженості їхніх сьогоднішніх уявлень про суспільно-політичне життя у світі та своє місце в ньому.
Вивчення культурно маркованих концептів як складників варіантно зумовлених картин світу в дисертації дозволяє зробити певні узагальнення й висновки не лише стосовно вираження їхньої національно маркованої специфіки у кожному окремому відгалуженому варіанті, а також щодо характерних особливостей варіантно зумовлених концептуальних картин світу в цілому та ролі тих чи інших чинників у процесі концептуалізації дійсності зокрема. Найвагомішими факторами, що спричинилися до виникнення й розвитку варіантно зумовленої концептуалізації, виявилися: географічне положення, історичні особливості заселення країн, умови та спосіб життя, специфіка діяльності, політичний і економічний розвиток окремих суспільств, розширення сфер їхнього впливу на інші країни світу тощо. Упроцесі вербалізації знань і набутого досвіду носії того чи іншого варіанта англійської мови приділяють максимум уваги концептуалізації тієї дійсності, яка відповідає уявленню про раціональний спосіб життя й поведінки в їхньому соціумі. Про це свідчить зіставне вивчення лакунізованих концептів реалітивної експлікації, яке показало, що саме СПОСІБ ЖИТТЯ максимальна сфера концентрації специфічних елементів у національних варіантах англійської мови. Цей факт доводить, що основною характеристикою сучасного вербалізованого світосприйняття носіїв відгалужених варіантів англійської мови є його антропоцентрична спрямованість.
При зіставленні культурно маркованих концептів, які знайшли безпосереднє відображення у мовній свідомості носіїв основних відгалужених варіантів сучасної англійської мови, виявляється, що концептуалізація дійсності жителями США й Канади зумовлена етнічною строкатістю їхніх суспільств. Варіантно зумовлена концептуалізація реальності австралійцями маркована унікальністю природи, у взаємодії з якою формувався їхній національний характер і специфіка сьогоднішнього світосприйняття. Особливості концептуалізації навколишнього світу канадцями зумовлені, крім того, безпосереднім сусідством зі США, яке мало вирішальний вплив на виникнення, збереження й подальший розвиток канадського національного самоусвідомлення, патріотизму, формування власної специфіки світосприйняття.
Заслуговує на увагу й той факт, що в американському та австралійському варіантах сучасної англійської мови спостерігаються діаметрально протилежні тенденції в концептуалізації дійсності, вербалізовані лексемою individualism. Наприклад, якщо в американському варіанті концепт INDIVIDUALISM розглядається як суттєва, бажана й необхідна риса американського способу життя (те, що пов’язане з позитивною концептуалізацією дійсності), то в австралійському суспільстві самотній і відлюдний спосіб життя сприймається переважно негативно, тобто концептуалізує зовсім протилежну (небажану) дійсність. Це дає підставу для твердження про те, що в концептуальній структурі варіантів сучасної англійської мови починають виникати й розвиватися смислові ознаки, які ведуть до утворення енантіосемії (протилежності смислових характеристик, виражених одним і тим самим мовним знаком у різних варіантах).
Принципово важливим чинником, який сприяв формуванню особливостей світосприйняття носіїв відгалужених варіантів сучасної англійської мови, виявилася категоріальна ознака поділу дійсності на своє” і чуже” як орієнтир у навколишньому світі, що забезпечує глибше усвідомлення національної ідентичності. Остання знайшла своє втілення в концептуальній картині світу американців на етапі її становлення, коли принципово важливим виявилося вміння адаптуватися до реальних умов та асимілюватися; відповідно, справжнім і вагомим уважалося тільки те, що було американізовано. У свідомості австралійців проявом дихотомії свій”/чужий” виявилися опозиції місто проти буша/сільської місцевості”, австралійське проти британського”, у канадців канадське проти американського”. Засоби окреслення останньої більш різноманітні й важливі в концептуальній картині світу носіїв канадського варіанта сучасної англійської мови, ніж засоби концептуалізації австралійське проти британського” у концептосфері австралійців.
Отримані нами результати дослідження варіантно маркованих концептів уточнюють та розширюють наявну сьогодні інформацію про специфічні способи світосприйняття й концептуальної організації вербалізованих знань носіїв основних варіантів англійської мови. Викладені в роботі результати дослідження, положення й висновки збагачують варіантологію як відносно молоду теорію, спрямовану на вивчення літературних різновидів найбільш поширених негомогенних мов у світі. Різнобічна репрезентація в дисертації варіантно маркованих концептів є, на наш погляд, також унеском у поглиблене вивчення варіантних особливостей сучасного англійського лексикону. Виявлений у дослідженні набір базових варіантно зумовлених концептів сприятиме глибшому розумінню специфіки національних пріоритетів і допоможе представникам інших мов належно орієнтуватися у лінгвокультурних особливостях, способах концептуалізації навколишньої дійсності та концептуальних картинах світу носіїв поліваріантної й полінаціональної англійської мови, що особливо актуально сьогодні у зв’язку зі зростаючою роллю міжнародних контактів, а також необхідністю досягнення адекватного взаєморозуміння у діалозі різних культур.
Практичною цінністю дисертації є те, що викладені в ній результати дослідження можуть бути використані в нормативних курсах із лінгвокраїнознавства, лексикології, лексикографії, стилістики, історії англійської мови, а також у спецкурсах із когнітивної лінгвістики, лінгвоконцептології, теорії мовних картин світу, варіантно зумовленої лінгвокультурології та теорії міжкультурної комунікації. Проведене в роботі дослідження може слугувати матеріалом для написання сучасних варіантно орієнтованих наукових текстів: курсових, бакалаврських, дипломних і магістерських робіт.
Предметом подальшого дослідження з обраної в роботі тематики може бути концептуальний аналіз різних за жанром текстів художньої та публіцистичної літератури, написаних носіями тих чи інших варіантів сучасної англійської мови, що дасть змогу уточнити зміст і обсяг варіантно маркованих ключових концептів, які відображають культурно зумовлені пріоритети сьогоднішніх англомовних соціумів. Перспективним видається проведення подібних досліджень на матеріалі інших негомогенних мов, а також порівняльно-зіставний концептуальний аналіз одних і тих самих культурних концептів у різних варіантах сучасної негомогенної англійської мови.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Агаркова Н.Э. Исследование концепта MONEY в языковой картине мира // Когнитивный анализ слова. Иркутск: ИГЛУ, 2000. Вып. 2. С. 1117.
2. Агаркова Н.Э. Концепт деньги” как фрагмент английской языковой картины мира: на материале американского варианта английского языка: Автореф. дис. к.ф.н.: 10.02.04 / Иркутский гос. лингв. ун-т. Иркутск, 2001. 20 с.
3. Ажнюк Б.М. Мовна лояльність і американізація в українській діаспорі // Мови європейського культурного ареалу: Розвиток і взаємодія. К.: Довіра, 1995. С.179188.
4. Акопян Ю.А. Лексико-семантические особенности австралийского варианта английского языка: Автореф. дис. канд. филол. наук: 10.02.04 / МГУ им. М.В.Ломоносова. Филологический факультет. М., 2003. 14 с.
5. Алефиренко Н.Ф. Современные проблемы науки о языке: Учеб. пособие. М.: Флинта: Наука, 2005. 416 с.: ил., схемы, табл. Библиогр.: с. 401412.
6. Ангелова М.М. Лингвокультурологическое поле концепта монархия” в современном английском языке: Автореф. дис. канд. филол. наук: 10.02.04 / Моск. пед. гос. ун-т. М., 2005 20 с.
7. Антипенко Л.А. Исследование концептов непредметных сущностей: потенциальные схемы и социальное регулирование // Язык и культура. К.: Collegium, 1997. С.78.
8. Антология концептов / Под ред. В.И. Карасика, И.А. Стернина. М.: Гнозис, 2007. 512 с.
9. Антонченко Т.Н. Основні тенденції аксіологічних змін у семантичній структурі американізмів: Автореф. дис. ... канд. філол. наук: 10.02.04 / Київський держ. лінгв. ін-т. К., 2000. 20 с.
10. Апресян Ю.Д. Избранные труды: В 2 т. М.: Школа Языки русской культуры”, Издательская фирма Восточная литература” РАН, 1995. Т. 1: Лексическая семантика. 472 с.
11. Арутюнова Н.Д. Язык и мир человека. М.: Языки русской культуры, 1999. 896 с. Библиогр.: с. 870873.
12. Аскольдов С.А. Концепт и слово // Русская словесность: Антология / Под ред. В.Н.Нерознака. М.: Academia, 1997. С. 267280.
13. Бабаева Е.В. Отражение ценностей культуры в языке // Язык, коммуникация и социальная среда. Воронеж, 2002. Вып. 2. С. 2534.
14. Бабушкин А.П. Типы концептов в лексико-фразеологической семантике языка. Воронеж: ВГУ, 1996. 104 с. Библиогр.: с. 98103.
15. Бабушкин А.П. Типы концептов в лексико-фразеологической семантике языка, их личностная и национальная специфика: Автореф. дис. д-ра филол. наук: 10.02.19 / Воронеж. гос. ун-т. Воронеж, 1998. 41 с.
16. Бабушкин А.П. Концепты разных типов в лексике и фразеологии и методика их выявления // Методологические проблемы когнитивной лингвистики: Научное издание / Под ред. И.А.Стернина. Воронеж: ВГУ, 2001. С. 52­57.
17. Балашова С. Аксіологічний компонент у структурі лінгвокультурного концепту // Сучасні проблеми лінгвістичних досліджень і методика викладання іноземних мов професійного спілкування у вищій школі: Зб. наук. пр. / За ред. В.Т.Сулима, С.Н.Денисенко. Ч. 1. Лінгвостилістика. Лексична семантика. Фразеологія. Львів: Видавничий центр ЛНУ ім. Івана Франка, 2007. С. 911.
18. Басырова Ф.А. О полевой структуре концептосферы человек” // Теория поля в современном языкознании: Межвуз. науч. сб. Уфа: РИО БашГУ, 2002. С. 3745.
19. Бєлова А.Д. Нові тенденції у вивченні мов та комунікації // Мовні і концептуальні картини світу: Зб. наук. пр. К: КНУ ім. Тараса Шевченка, 1999. С. 98103.
20. Белова А.Д. Языковая картина мира в рамках когнитивно-дискурсивной парадигмы // Культура народов Причорноморья. 2002. № 29. С.1723.
21. Берестнев Г.И. О новой реальности” языкознания // НДВШ. Филологические науки. 1994. № 4. С. 4755.
22. Бєссонова О.Л. Оцінний тезаурус англійської мови: когнітивно-гендерні аспекти. Донецьк: ДонНУ, 2002. 362 с.: іл., табл. Бібліогр.: с. 303352.
23. Болдырев Н.Н. Концепт и значение слова // Методологические проблемы когнитивной лингвистики: Научное издание / Под ред. И.А.Стернина. Воронеж: ВГУ, 2001. С. 2536.
24. Болдырев Н.Н. Когнитивная семантика: Курс лекций по англ. филологии. Тамбов: Изд-во ТГУ им. Г.Р.Державина, 2002. Изд. 3-е, стер. 123 с. Библиогр.: с.107110, 117121.
25. Болдырев Н.Н. Концептуальное пространство когнитивной лингвистики // Вопросы когнитивной лингвистики. 2004. №1 (001). С. 1836.
26. Бондаренко К.Л. Лінгвокультурні особливості українського та англійського сленгу: Автореф. дис. канд. філол. наук: 10.02.17 / Донецький нац. ун-т. Донецьк, 2007 20 с.
27. Бондаренко Н.Ю. Вплив сучасного способу життя на словниковий склад канадського варіанта англійської мови // Філологічні студії. Луцьк, 2004. №4. С. 3741.
28. Борисов О.О. Мовні засоби вираження емоційного концепту СТРАХ: лінгвокогнітивний аспект (на матеріалі сучасної англомовної художньої прози): Автореф. дис. канд. філол. наук: 10.02.04 / Донецький нац. ун-т. Донецьк, 2005. 20 с.
29. Брозович Д. Славянские стандартные языки и сравнительный метод // Вопросы языкознания. 1967. №1. С. 337.
30. Булыгина Т.В., Шмелев А.Д. Языковая концептуализация мира (на материале русской грамматики). М.: Языки русской культуры, 1997. 576 с.: ил., портр. Библиогр.: с. 558574.
31. Быховец Н.Н. Лексические особенности английского языка Канады. К.: Наукова думка. 1988. 151 с. Библиогр.: с. 121125.
32. Б’ялик В.Д. Когнітивна структура як засіб репрезентації мовних знань // Актуальні проблеми германської філології в Україні та Болонський процес: Матеріали II Міжнародної наукової конференції (20-21 квітня 2007 року). Чернівці: Книги XXI, 2007. С. 6164.
33. Васильев Л.М. Теория семантических полей // Вопросы языкознания. 1971. №5. С. 105113.
34. Ваховська Л.Ф. Лінгвокогнітивний та комунікативний аспекти англомовних текстів з кінематографічної проблематики: Автореф. дис. канд. філол. наук: 10.02.04 / Київський нац. лінгв. ун-т. К., 2005 20 с.
35. Вежбицкая А. Язык. Культура. Познание / Пер. с англ. Отв. ред. М.А.Кронгауз, вступ. ст. Е.В.Падучевой. М.: Русские словари, 1997. 416 с. Библиогр.: с.401404.
36. Вежбицкая А. Семантические универсалии и описание языков / Пер. с англ. А.Д.Шмелева под ред. Т.В.Булыгиной. М.: Языки русской культуры, 1999. I-XII, 776 с.: портр. Библиогр. в конце разд.
37. Вежбицкая А. Понимание культур через посредство ключевых слов / Пер. с англ. А.Д.Шмелева. М.: Языки славянской культуры, 2001. 288 с. Библиогр. в конце разд.
38. Вежбицкая А. Сопоставление культур через посредство лексики и прагматики / Пер. с англ. А.Д.Шмелева. М.: Языки славянской культуры, 2001. 272 с. Библиогр. в конце гл.
39. Венжинович Н.Ф. Мова й культурологічні підходи до її вивчення // Проблеми романо-германської філології: Зб. наук. пр. Ужгород: Ліра, 2005. С. 2029.
40. Венжинович Н.Ф. Концептуальна й мовна картини світу як похідні етнічних менталітетів // Лінгвістичні студії: Зб. наук. пр. Випуск 14. Донецьк: ДонДУ, 2006. С. 813.
41. Венжинович Н.Ф. До витоків лінгвокультурології // Studia Germanica et Romanica: Іноземні мови. Зарубіжна література. Методика викладання: Науковий журнал / Ред. кол.: В.Д.Каліущенко (голов. ред.) та ін. Донецьк: ДонДУ, 2006. Т.3. №1 (7). С. 7583.
42. Венжинович Н.Ф. О концептуальном анализе как одном из основных исследовательских методов когнитивной лингвистики // Культура народов Причерноморья. 2006 № 82. Т.1. С. 5658.
43. Венжинович Н.Ф. Концепт і його лінгвокультурологічна природа // Науковий вісник Ужгородського університету. Серія: Філологія. Ужгород: УжНУ, 2006. Вип. 14. С. 8994.
44. Вердиева З.Н. Семантические поля в современном английском языке. М.: Высшая школа, 1986. 120 с. Библиогр.: с. 114119.
45. Вишаренко С.В. Принципы структурирования концепта honour” и текстовая реализация его ядерных компонентов: Автореф. дис. канд. филол. наук: 10.02.04 / СПбГУ СПб., 1999 23 с.
46. Воркачев С.Г. Лингвокультурология, языковая личность, концепт: становление антропоцентрической парадигмы в языкознании // Филологические науки. 2001. №1. С. 6472.
47. Воркачев С.Г. Методологические основания лингвоконцептологии // Теоретическая и прикладная лингвистика: Межвуз. сб. науч. тр. Воронеж: ВГУ, 2002. Вып. 3. С. 7995.
48. Воркачев С.Г. Концепт как зонтиковый термин” // Язык, сознание, коммуникация. М., 2003. Вып.24. С. 512.
49. Воркачев С.Г. Счастье как лингвокультурный концепт. М.: ИТДГК Гнозис”, 2004. 236 с.: табл. Библиогр.: с. 222235.
50. Воркачев С.Г., Кусов Г.В. Концепт оскорбление” и его этимологическая память // Теоретическая и прикладная лингвистика: Межвуз. сб. науч. тр. Вып.2. Язык и социальная среда. Воронеж: Воронеж. гос. техн. ун-т, 2000. С. 90102.
51. Воробьев В.В. Лингвокультурологическое поле как функциональная парадигма // Функциональная семантика языка, семиотика знаковых систем и методы их изучения: Тезисы докладов международной конференции 22-24 апреля 1997 г. Ч. I. М.: Изд-во РУДН, 1997. С. 336338.
52. Воробьев В.В.