ВАРТІСНО-ОРІЄНТОВАНЕ УПРАВЛІННЯ ПІДПРИЄМСТВ РЕКРЕАЦІЙНОГО КОМПЛЕКСУ

Краткое описание

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ, МОЛОДІ ТА СПОРТУ УКРАЇНИ
ПВНЗ «ЄВРОПЕЙСЬКИЙ УНІВЕРСИТЕТ»

На правах рукопису

МАЗУР ОЛЕНА ОЛЕКСІЇВНА
УДК 658.012.4:621

ВАРТІСНО-ОРІЄНТОВАНЕ УПРАВЛІННЯ ПІДПРИЄМСТВ РЕКРЕАЦІЙНОГО КОМПЛЕКСУ

Спеціальність 08.00.04. – економіка та управління підприємствами

ДИСЕРТАЦІЯ
на здобуття наукового ступеня кандидата
економічних наук

Науковий керівник:
доктор економічних наук, професор
Ареф’єва Олена Володимирівна

КИЇВ – 2012

ЗМІСТ
ВСТУП 3
РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИЧНІ ОСНОВИ ВАРТІСНО-ОРІЄНТОВАНОГО УПРАВЛІННЯ ПІДПРИЄМСТВАМИ 10
1.1 Вартість підприємства: сутність та складові поняття 10
1.2. Фактори, що визначають методи та механізми вартісно-орієнтованого управління підприємствами. 25
1.3. Зміст та особливості вартісно-орієнтованого управління рекреаційними підприємствами 39
Висновки до першого розділу 53
РОЗДІЛ ІІ. МЕТОДИЧНІ ПОЛОЖЕННЯ ОЦІНЮВАННЯ ВАРТОСТІ ПІДПРИЄМСТВ РЕКРЕАЦІЙНОГО КОМПЛЕКСУ 57
2.1. Обґрунтування показників, що обумовлюють вартість підприємства 57
2.2. Узагальнення методів оцінки вартості підприємств рекреаційного комплексу 71
2.3. Оцінка ресурсів підприємств рекреаційного комплексу 85
Висновки до другого розділу 103
РОЗДІЛ ІІІ. РОЗВИТОК ВАРТІСНО-ОРІЄНТОВАНОГО УПРАВЛІННЯ ПІДПРИЄМСТВАМИ РЕКРЕАЦІЙНОГО КОМПЛЕКСУ НА ОСНОВІ РЕСУРСНОГО ПІДХОДУ 108
3.1. Визначення впливу чинників, що обумовлюють наявні ресурси, на вартість підприємств рекреаційного комплексу 108
3.2. Технологія формування вартісно-орієнтовного управління підприємствами рекреаційного комплексу 128
3.3. Концептуальний підхід до реалізації вартісно-орієнтованого управління підприємствами рекреаційного комплексу 142
Висноки до третього розділу 159
ВИСНОВКИ 161
СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ 181
Д О Д А Т К И 193

ВСТУП
Актуальність теми. Розвиток ринкових процесів в Україні, вимагає від підприємств забезпечення поточних результатів діяльності з позицій сталого економічного зростання, яке є умовою безперервного функціонування підприємства та забезпечує інтереси різних учасників ринкових відносин. Комплексним критерієм сталого розвитку підприємства є його вартість, оскільки вона відображає сукупну характеристику господарської діяльності та фінансових показників, залежить від якості реалізації його потенціалу. Саме це створює підґрунтя для управління ринковою вартістю підприємства в цілому і окремих бізнес-процесів, через які обумовлюють конкурентоспроможність на ринку. Тому вартісна оцінка підприємства стає важливим інструментом управління власністю.
Особливого значення набуває розробка процедур оцінки вартості щодо підприємств рекреаційного комплексу, для яких властиві такі тенденції у відтворенні власного капіталу, як збитковість, дефіцит власних фінансових ресурсів, низький рівень ефективності й обіговості оборотного капіталу, висока кредиторська заборгованість, з одног боку, та сезонність надання послуг, низька гнучкість бізнес-процесів надання послуг. Це потребує комплексного підходу щодо оцінки вартості підприємства, використання якого дозволятиме враховувати вплив на її величину найбільш вагомих чинників.
Проблеми оцінки вартості підприємств знайшли відображення у працях таких вчених, як А. Дамодаран, Т. Коллер, Т. Коупленд, М. Міллер,Ф. Модільяні, Дж. Муррин, А. Раппапорт, Дж. Стерн, Дж. Стюарт, К. Уолт, Дж. Фридман,Г. С. Харрисон, Дж. Харвей, Дж. Хікс, Дж. ван Хорн, У. Шарп, Р. Бранденбург та ін. Аспекти оцінювання вартості були у колі дослідницьких зацікавлень таких українських учених, як П. Круш, О. Кузьмін, О. Мендрул, Я. Маркус, Т. Момот, В. Панков, С. Поліщук та ін.
Дослідженню використання цінових мультиплікаторів в оцінці бізнесу присвячені праці відомих зарубіжних та українських науковців А. Г. Грязнової, М. А. Федотова, М. А. Ескіндарова, А. Дамодарана, Ч.Еванса Френка, М. Бішопа Девіда, Т. Л. Уеста, Д. Д. Джонса, О. В. Чиркової, В. А. Щербакової, Н. А. Щербакова.
В Україні проблема виміру та приросту вартості компанії розглядалась наступними авторами: В. Суторміна, В. Федосов, Н. Рязанова, с. Москвін, В. Гласюк, В. Зозуля, Д. Редченко, Н. Ермоленко, Є. Мішенін, Р. Косодій, В. Шевчук, Л. Чернобай, О. Мозенков, В. Калюжний.
Незважаючи на різноплановість і глибину проведених досліджень, існує потреба в розробці підодів удосконалення оцінки вартості підприємства, так і формування стратегій вартісно-орієнтованого управління з метою підвищення рівня використання наявних ресурсів розвитку підприємства. Необхідність розробки теоретичних положень і практичних рекомендацій щодо застосування вартісно-орієнтованого управління рекреаційними підприємствами зумовила вибір теми дисертаційної роботи та її актуальність.
Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційне дослідження виконано відповідно до плану науково-дослідних робіт Європейського університету: "Менеджмент стратегічного розвитку підприємств та підприємництва невиробничої сфери" (номер держ. реєстрації № 0107U002009), особисто дисертантом розроблено методичний підхід щодо оцінки ресурсів підприємствами рекреаційного комплексу.
Мета і завдання дослідження. Мета дисертаційної роботи полягає у теоретичному обґрунтуванні, уточненні наукових положень та розробці методичних рекомендацій щодо вартістно орієнтованого управління підприємствами рекреаційного комплексу.
Відповідно до визначеної мети сформовано та вирішено такі завдання дослідження:
уточнити сутність поняття «вартість підприємства», його сутність та складові;
удосконалити класифікацію факторів, що визначають методи та механізми вартісно-орієнтованого управління підприємствами;
узагальнити теоретичні підходи щодо змісту та особливостей вартісно-орієнтованого управління рекреаційними підприємствами;
запропонувати систему показників, що обумовлюють вартість підприємства;
обґрунтувати переваги та недоліки методів оцінки вартості підприємств рекреаційного комплексу;
розробити методичний підхід оцінки використання ресурсів підприємствами рекреаційного комплексу;
удосконалити технологію формування вартісно-орієнтовного управління підприємствами рекреаційного комплексу;
розробити концептуальний підхід до реалізації вартісно-орієнтовного управління підприємств рекреаційного комплексу.
Об'єктом дослідження є процеси управління підприємствами рекреаційного комплексу.
Предметом дослідження є теоретико-методичні та практичні засади вартістно орієнтованого управління підприємствами рекреаційного комплексу.
Методи дослідження. Теоретичною і методологічною основою дисертаційного дослідження стали сучасні наукові дослідження вітчизняних та зарубіжних учених-економістів в напрямку удосконалення вартістно орієнтованого управління підприємствами рекреаційного комплексу.
Досягнення поставленої в роботі мети здійснювалися наступними методами: системного аналізу, кореляційно-регресийний при визначенні найбільш інформативних індикаторів-показників, що обумовлюють вартість підприємства; метод експертних оцінок при узагальненні методів оцінки вартості підприємств рекреаційного комплексу; метод побудови інтегрального показника при оцінці ресурсів підприємств рекреаційного комплексу та визначенні рівня достатності ресурсів для реалізації вартісно-орієнтовного управління; метод головних компонент при визначенні впливу чинників, що обумовлюють наявні ресурси, на вартість підприємств рекреаційного комплексу; метод аналізу ієрархій при побудові декомпозицій вартісно-орієнтовного управління підприємств рекреаційного комплексу.
Наукова новизна одержаних результатів полягає в узагальненні теоретичних засад і розробці методичних підходів щодо вдосконалення вартісно-орієнтовного управління підприємств рекреаційного комплексу. Основні елементи наукової новизни, які винесено на захист, полягають у наступному:
-розроблено технологію формування вартісно-орієнтовного управління підприємствами рекреаційного комплексу, яка дозволяє урахувати вплив показників на фактори, що обумовлюють вартість підприємств з подальшим визначенням їхнього значення для факторів вартості підприємств та побудовою декомпозицій, що обумовлюють вартісно-орієнтовне управління підприємствами рекреаційного комплексу.
Удосконалено:
- концептуальний підхід до реалізації вартісно-орієнтовного управління підприємств рекреаційного комплексу, який передбачає урахування важливості кожного з показників, що обумовлюють фактори вартості підприємств рекреаційного комплексу та визначають зміни вартості підприємства при впровадженні вартісно-орієнтовного управління.
- систему показників, які відображають використання ресурсів та обумовлюють вартість підприємств рекреаційного комплексу, з метою комплексного оцінювання їхньої діяльності;
- підхід до оцінки ресурсів підприємств рекреаційного комплексу, за допомогою якого встановлено інтегральний показник оцінки ресурсів підприємств рекреаційного комплексу з урахуванням специфіки їхньої діяльності.
Дістало подальший розвиток:
підхід до обґрунтування факторів, що визначають вартісно-орієнтоване управління рекреаційних підприємств, що включають здатність до розвитку як узагальнюючого елементу ефективності використання капіталу і потенціалу підприємства, сукупність ринкових та галузевих факторів, які, на відміну від існуючих, враховують аспекти фінансово-господарської діяльності рекреаційного підприємства та враховують специфіку умов зовнішнього середовища, що дозволить підвищити якість управлінських рішень щодо максимізації вартості підприємства.
основні етапи вартісно-орієнтованого управління рекреаційним підприємством, які, на відміну від існуючих, враховують галузеві особливості діяльності підприємства, послідовне виконання яких дозволить не лише досягти максимізації вартості підприємства, а й підвищить ефективність управління підприємством в цілому.
визначення змісту завдань вартісно-орієнтованого управління рекреаційними підприємствами, які, на відміну від існуючих, спрямовані на покращення управлінських рішень на всіх рівнях підприємства за рахунок зосередження на основних факторах вартості, що дозволить розробити стратегію, здатну створювати найбільшу вартість підприємства та створить передумови для формування і використання конкурентних переваг підприємства по вартості.
Практичне значення одержаних результатів полягає у формулюванні практичних рекомендацій щодо удосконалення методів вартісно-орієнтовного управління підприємств рекреаційного комплексу.
Методичні положення, які забезпечують оцінку вартості і капіталізації активів підприємств та процеси формування їхньої інвестиційної привабливості використані Міністерством фінансів України при розробці положень і регламентацій оцінювання вартості рекреаційних підприємств національної економіки і при визначенні рівня ефективності корпоративного управління за вартісними критеріями (довідка про впровадження від 30.12.2011р. №31-04130-04-17/33414). Результати дисертації пройшли апробацію у процесі фінансового аналізу ТзОВ “Дністровська Чайка” (довідка №36-127 від 16.10.2002 р.). Основні теоретичні та методичні результати дисертаційної роботи були запропоновані і враховані при розробці «Програми залучення інвестицій в економіку м. Кам’янця-Подільського на 2011-2015 рр.» (довідка № 72/3210-10 від 19.01.2012 р.). Результати дослідження були впроваджені при викладанні у навчальному процесі таких дисциплін як «Державне регулювання економіки», «Економіка підприємств», «Регіональна економіка і розміщення продуктивних сил» (довідка № 585-2/12 від 22.02.2012 р.) та «Економічна діагностика» (довідка №1/12-647/14 від 12.01.2012 р.).
Апробація результатів дисертації. Основні наукові положення та висновки дисертаційного дослідження доповідалися та одержали позитивну оцінку на наукових і науково-практичних конференціях: Міжнародна науково-практична конференція «Проблеми удосконалення управління в сучасних умовах» (2008), Науково-практична конференція «Організаційно-економічні проблеми забезпечення продовольчої безпеки в умовах економічної кризи» (2009), ІІ Міжнародна науково-практична конференція «Соціально-економічний розвиток України в ХХІ столітті: проблеми, пріоритети і перспективи» (2009), ХІІ Всеукраїнська науково-практична конференція «Молодь, освіта, наука, культура і національна самосвідомість в умовах європейської інтеграції» (2009), V Міжнародна науково-практична конференція «Перспективи підвищення економічного, інноваційно-інвестиційного та соціально-трудового потенціалу України за умов розвитку інтеграційних процесів» (2009), ІІІ Міжнародна науково-практична конференція «Проблеми та перспективи соціально-економічного розвитку України у ХХІ столітті» (2010), І Міжнародна науково-практична конференція «Актуальні проблеми економіки та менеджменту: теоретичні і практичні аспекти» (2010), Міжнародна науково-практична Інтернет-конференція «Теоретико-методологічні і науково-практичні засади інвестиційного, фінансового та облікового забезпечення розвитку економіки: матеріали» (2011).
Публікації. Основні результати дисертаційного дослідження опубліковані в 12 наукових працях, у тому числі 9 статей у фахових виданнях, 4 тез доповідей на науково-практичних конференціях. Загальний обсяг друкованих праць становить 3,8 у. друк. арк., з яких особисто автору належать 3,5 у. друк. арк
Структура та обсяг дисертаційної роботи. Дисертаційна робота складається зі вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних джерел зі 185 найменувань і семи додатків. Основний зміст роботи викладено на 181 сторінках машинописного тексту, включаючи 45 таблиць, 28 рисунків.

Список литературы

ВИСНОВКИ

Узагальнення сучасних підходів до визначення поняття «вартість» вітчизняними і зарубіжними науковцями показує, що сутність цього поняття досліджується через такі змістовні характеристики як: грошовий еквівалент; сума витрат; властивість або цінність товару; праця, уречевлена в товарах та послугах; критерії для надання переваг; еквівалент цінності об’єкта оцінки та багато інших показників. У свою чергу вартість підприємства як найважливіший критерій ефективності його діяльності, розглядається науковцями з точки зору впливу ухвалених управлінських рішень на ті параметри, за якими здійснюється оцінка діяльності підприємства та вартості ресурсів, що використовуються підприємством, а також цінністю на різних ринках тощо.
Вартість підприємства значною мірою залежить від визначеної мети її оцінювання. В результаті застосування різних методів оцінки виділяють різні види вартості, серед яких найпоширенішими є: ринкова, інвестиційна, заставна, балансова, залишкова, спеціальна, ліквідаційна, вартість заміщення, вартість відтворення. Ці види відображають майже усі аспекти господарської діяльності підприємств.
Оцінка вартості підприємства є основою для вирішення завдань, пов’язаних із: підвищенням ефективності системи управління; вибором напрямів і способів розвитку підприємства; підвищенням його кредитоспроможності й інвестиційної привабливості; розробкою фінансово-економічної стратегії; визначенням місця підприємства у конкурентному середовищі; підвищенням його конкурентоспроможності.
Для ефективного управління підприємством оцінювання його вартості пропонується виконувати поетапно, враховуючи причини, які спонукають до оцінки вартості, визначені цілі і завдання, існуючий стан галузі та результати аналізу фінансово-господарської діяльності підприємства. Це необхідно для для можливості обґрунтування вибору підходів і застосовуваних методів оцінки вартості підприємства з метою встановлення найточнішого її значення.
Найпоширенішими підходами до оцінки вартості підприємства є порівняльний, витратний та доходний. Кожен із них передбачає використання сукупності власних спеціальних методів.
Витратний підхід базується на дослідженні підприємства в сенсі понесених витрат на його створення та передбачає: використання методу чистих активів; розрахунок балансової вартості активів; розрахунок відновної вартості; розрахунок вартості заміщення; розрахунок ліквідаційної вартості, розрахунок фундаментальних показників; застосування методу економічної доданої вартості; методу надлишкових прибутків та ін.
Порівняльний підхід полягає у порівнянні об'єкта оцінки з аналогічними об'єктами, коригуванні відмінностей між ними та передбачає використання методів компанії-аналога, угод і галузевих коефіцієнтів.
Використання методів доходного підходу, таких як пряма капіталізація, дисконтування грошового потоку, економічний прибуток, додаткові доходи та ін., надає можливість оцінювати вартість підприємства на основі його потенційної здатності приносити доход.
Порівняльний аналіз підходів до оцінки вартості підприємства вияви, що кожен з них має свої переваги, недоліки і обмеження у застосовуванні, тому підприємств може використовувати кілька методів оцінки і, відповідно, кілька показників вартості для забезпечення найвиразнішої інтерпретації результатів оцінювання.
Визначення факторів, що впливають на вартість підприємства, є однією з передумов забезпечення його стійкого функціонування і розвитку у довгостроковій перспективі, а, отже, основою для ухвалення виважених управлінських рішень, зорієнтованих на її підвищення.
Система факторів створення вартості повинна відповідати таким принципам: безпосередня ув’язка факторів, що впливають на створення вартості з необхідною подальшою деталізацією та доведенням їх до всіх рівнів управління підприємством; встановлення та вимірювання факторів як показників, за якими здійснюється моніторинг вартості; відображення факторами досягнутого рівня ефективності та довгострокових перспектив зростання.
Серед основних факторів впливу на вартість підприємства науковці виділяють: темпи зростання продажів; операційну рентабельність продажів; податкову ставку; інвестиції в основні засоби та в оборотні кошти; плановий та необхідний рівень рентабельності; суму інвестованого капіталу; фактичну ставку рентабельності капіталу; період планування і необхідну ставку рентабельності; оптимізацію інвестицій; скорочення капітальних активів та оборотного капіталу; ринкові умови господарювання тощо.
Дослідженням визначених факторів встановлено, що основними факторами формування вартості підприємства є його капітал, потенціал, здатність до розвитку та ринкові чинники, які взаємообумовлюють один одного. Ефективне управління структурою капіталу підприємства, оптимізація співвідношення існуючого та задіяного потенціалу, формування достатнього обсягу потенціалу для забезпечення стійкого функціонування підприємства визначають його здатність до розвитку, що супроводжується збільшенням величини ринкової вартості підприємства.
Врахування найвпливовіших ринкових факторів, що створюють умови діяльності підприємства на ринку  співвідношення попиту і пропозиції, стадії життєвого циклу підприємства, інтенсивності ринкової конкуренції, розвиненість інфраструктури та стан фондового ринку  надає можливість підприємству вчасно реагувати позитивні та негативні тенденції зміни факторів впливу на формування ринкової вартості підприємства.
Поряд із традиційними, досліджувалися фактори, що у галузевому аспекті підсилюють та забезпечують більшу частку вартості рекреаційних підприємств, серед яких найвпливовішими є: інноваційна активність; місце розташування; здатність агрегувати послуги; фінансова бізнес-модель; механізм формування внутрішніх ресурсів; політика ціноутворення та управління грошовими потоками. Від галузевих особливостей діяльності підприємства залежить лінія його поведінки на ринку продукції (послуг).
Під впливом визначених факторів на найважливіші аспекти фінансово-господарської діяльності рекреаційних підприємств і з урахуванням ринкових умов та галузевих особливостей їхнього функціонування постійно змінюється не лише вартість підприємств у процесі розвитку, а й пріоритетність того чи іншого фактора у створенні їхньої вартості, тому перелік факторів необхідно періодично переглядати.
Вартісно-орієнтоване управління на рекреаційному підприємстві повинно впроваджуватись з урахуванням галузевої специфіки їхнього функціонування та глибокого аналізу фінансово-господарської діяльності і перспектив їхнього розвитку. Завдяки цьому вдається виявити фактори успіху й направити всі ресурси на досягнення поставленої мети, визначити основні завдання фінансової діяльності підприємства, оцінити ресурси, необхідні для їхнього вирішення.
Головна складність вартісно-орієнтованого управління рекреаційними підприємств полягає в тому, що їхня діяльність безпосередньо пов'язана з використанням природних ресурсів, переважна частина яких має суспільний характер та специфічні умови використання, від складу яких залежить попит на певні види рекреаційних послуг.
Рекреацію у сучасній економічній літературі визначають, по-перше, як систему заходів, пов’язану з використанням вільного часу для оздоровчої, культурно-пізнавальної, спортивної діяльності людей на спеціалізованих територіях, розташованих поза місцем їхнього постійного проживання, по-друге, як величину часу, потрібного для відновлення сил і діяльність, спрямовану на таке відновлення, по-третє, як розширене відтворення фізичних, інтелектуальних та емоційних сил людини.
Особливо актуальними є питання, пов’язані із забезпеченням зростання вартості рекреаційних підприємств, вирішення яких ускладнюється, насамперед через специфіку рекреаційної діяльності, рекреаційних послуг та рекреаційних ресурсів. Для здійснення рекреаційної діяльності, зокрема надання рекреаційних послуг, підприємствам галузі необхідно володіти рекреаційними ресурсами: природними, історико-культурними та соціально-економічними. За видами рекреаційної діяльності ці ресурси поділяються на: ресурси туризму, лікувальні ресурси тощо і за функціями  на курортні, або лікувальні, оздоровчі, спортивні, екскурсійно-туристичні тощо. Якість рекреаційних послуг пов'язаних з проведенням відпочинку, відновленням сил та здоров'я людей, використанням вільного часу; пізнавальних розважальних послуг, послуг щодо оздоровлення, лікування, а також пов’язаних з паломництвом залежить від природних ресурсів, матеріально-технічної бази рекреаційного підприємства та розвиненості його інфраструктури та ін..
Впроваджувати методи вартісно-орієнтованого управління на рекреаційних підприємствах необхідно у певній послідовності, маючи на меті досягнення максимізації вартості підприємства, а, отже, й забезпечення високого рівня ефективності системи управління підприємством загалом.
На першому етапі вартісно-орієнтованого управління підприємством необхідно здійснити постановку цілей і завдань, дослідити ключові фактори вартості та визначити галузеві особливості діяльності підприємства. Основними завданнями у напрямі вартісно-орієнтованого управління рекреаційних підприємств визнано:
формування вартісно-орієнтованого мислення у власників, керівників підприємства та інших зацікавлених осіб;
застосування прогресивних продуктів сучасних інформаційних технологій, технологічних нововведень у практичну діяльність рекреаційних підприємств;
використання ресурсозберігаючих технологій;
підвищення обсягів та якості рекреаційних послуг, формування гнучкої структури послуг;
розробку мотиваційних механізмів підвищення продуктивності праці на підприємстві, механізмів соціальної забезпеченості та соціальної захищеності;
реалізацію організаційно-технічних заходів розвитку рекреаційного підприємства.
На другому етапі вартісно-орієнтованого управління підприємством необхідно порівняти існуючі підходи до оцінки вартості підприємства, визначити переваги та недоліки кожного з них, вибрати та обґрунтувати показники і методи оцінки вартості підприємства.
Третій етап вартісно-орієнтованого управління передбачає оцінювання вартості підприємства. Результати оцінки стануть основою формування вартісно-орієнтованого управління на підприємстві з використанням обраних методів та майнового, доходного чи порівняльного підходів. За результатами оцінки визначається вагомість отриманих показників та узагальнюється підсумкова вартість. Необхідною умовою для отримання найточніших результатів оцінювання вартості рекреаційного підприємства є дослідження наявних ресурсів та ефективного їхнього використання з метою приведення ресурсів у відповідність до вимог вартісно-орієнтованого управління на підприємстві.
На четвертому етапі вартісно-орієнтованого управління необхідно визначити спроможність рекреаційного підприємства збільшувати обсяги наявних ресурсів до меж, які дали б йому можливість підвищити вартість в цілому, та визначити зміни обсягів кожного з видів ресурсів з урахуванням їхнього впливу на величину вартості підприємства, зокрема.
У процесі поетапного формування вартісно-орієнтованого управління рекреаційним підприємством виробляється відповідна концепція вартісно-орієнтованого управління згідно з якою вартість визначається єдиним джерелом усіх економічних процесів і явищ на підприємстві, а її зміна  критерієм ефективної діяльності підприємства та управління ним, на основі якого ухвалюються всі, без винятку, управлінські рішення залежно від того, як вони впливатимуть на максимізацію вартості підприємства.
В умовах макроекономічної нестійкості та зростання кількості збиткових підприємств вартість підприємства є ключовою економічною категорією, що впливає на виробничий та фінансові аспекти діяльності підприємств рекреаційного комплексу. Цим і пояснюється необхідність визначення показників, що обумовлюють вартість підприємств досліджуваного комплексу.
До переліку показників, що обумовлюють результати фінансово-господарської діяльності підприємств рекреаційного комплексу, нами віднесено: чистий дохід (виручка) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг); балансову вартість власного капіталу; прибуток до виплати відсотків, податків та нарахування амортизації; активи підприємства; інвестований капітал; операційний прибуток до сплати податків; операційний прибуток після сплати податків; вартість необоротних активів; вартість оборотних активів; вартість витрат майбутнього періоду; вартість забезпечення наступних витрат і платежів; вартість довгострокових зобов'язань та вартість поточних зобов'язань. Саме ці показники визначають результати діяльності підприємства і, відповідно, впливають на його вартість.
Кінцевим результатом господарської діяльності підприємств рекреаційного комплексу, на наш погляд, є забезпечення чистого доходу (виручки) від реалізації послуг, який синтезує в собі взаємовідносини фінансового та виробничого циклів досліджуваних підприємств, і, відповідно, обумовлює вартість підприємства.
Зниження балансової вартості власного капіталу спричиняється зниженням вартості функціонуючого капіталу, зменшення обсягів робочого капіталу та активів підприємств і свідчать про зміни: резервів поточної ліквідності та наявного потенціалу довгострокового фінансування, довгострокової ліквідності підприємств рекреаційного комплексу, майнових цінностей, що обслуговують господарську діяльність підприємств рекреаційного комплексу протягом виробничого та фінансових циклів і відповідно впливають на вартість підприємства.
Основою фінансування господарської діяльності підприємства є його прибуток. Зростання цього показника розширює можливості суб’єкта господарювання до відтворення та задоволення його матеріальних потреб, а операційний прибуток є індикатором, що визначає прибуток від від виробництва та реалізації послуг і відповідно обумовлює вартість підприємства.
Зниження операційного прибутку до сплати податків та від’ємне значення показника у ВАТ "Санаторiй "Смерiчка" протягом досліджуваного періоду свідчить про потребу формування на підприємстві окремих видів активів відповідно до особливостей його операційної діяльності, прискорення оборотності операційних активів, мінімізації втрат у процесі їхнього використання та про своєчасне оновлення активів.
Наявність впливу зовнішніх факторів та специфіки діяльності підприємств рекреаційного комплексу на показники, що обумовлюють результати їхньої фінансово-господарської діяльності, зумовлена, зокрема, загальним станом економіки у країні: зниженням економічної активності підприємств; інфляційні процесами; девальвацією національної валюти, і як наслідок, зниженням купівельної спроможності при подорожчанні вартості матеріальних ресурсів; високою вартістю кредитних ресурсів, що призводить до уповільнення оборотності заборгованості та ринкової кон’юнктури, тобто знижується ємність рекреаційного ринку та ступінь його насиченості.
Обґрунтування показників, що обумовлюють вартість підприємства, передбачає проведення регресійного та кореляційного аналізів з метою дослідження вірогідного взаємозв'язку між показниками.
Єдиним результатуючим фактором Y визначено чистий дохід (виручка) від реалізації послуг, який найсуттєвіше визначає вартість підприємства. Незалежними змінними Х прийнято: балансову вартість власного капіталу; робочий капітал; активи підприємства; вартість необоротних активів; вартість оборотних активів; операційний прибуток до сплати податків; операційний прибуток після сплати податків; вартість витрат майбутнього періоду; вартість забезпечення наступних витрат і платежів; вартість довгострокових зобов'язань та вартість поточних зобов'язань.
Дані матриці парних коефіцієнтів кореляції досліджуваних підприємств рекреаційного комплексу свідчать про наявність дуже тісного зв’язку між результативним чинником і балансовою вартістю власного капіталу, активами підприємства, вартістю необоротних активів та вартістю поточних зобов'язань. Парні коефіцієнти між ними становлять 0,9-0,99. Тісний зв'язок спостерігається також між показником чистого доходу (виручка) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) та вартістю оборотних активів, операційним прибутком до сплати податків, операційним прибутком після сплати податків та вартістю довгострокових зобов'язань. Коефіцієнт кореляції у межах 0,7-0,9 свідчить про те, що із зростанням значень певних характеристик зростає і значення результатної величини.
Економічне значення рівняння полягає в тому, що при зміні балансової вартості власного капіталу на 1 тис.грн., чистий дохід (виручка) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) збільшиться на 1,701 тис.грн., якщо інші показники, залучені в рівняння, залишаться незмінними.
Підвищення операційного прибутку до сплати податків, вартості забезпечення наступних витрат і платежів та вартості довгострокових зобов'язань на 1 тис.грн. забезпечить збільшення доходу (виручки) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) відповідно на 0,097тис.грн.;0,08 тис.грн. та 0,32 тис.грн.
Негативно впливають на показник чистого доходу (виручки) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) активи підприємства, вартість необоротних активів, вартість оборотних активів, операційний прибуток після сплати податків та вартість поточних зобов'язань. Із зростання їхніх значень на 1 тис.грн., чистий дохід (виручка) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) знижується відповідно на 0,015тис.грн.; 0,073тис.грн.; 0,968тис.грн. та 0,129 тис.грн.
Таким чином, чистий дохід (виручка) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) підприємств рекреаційної галузі як узагальнюючий показник вартості підприємства обумовлений такими показниками: балансової вартості власного капіталу; активів підприємства; вартості необоротних активів; вартості оборотних активів; операційним прибутком до сплати податків; операційним прибутком після сплати податків; вартістю забезпечення наступних витрат і платежів; вартістю довгострокових зобов'язань та вартістю поточних зобов'язань. Це дає підставу для узагальнення методів оцінки вартості підприємств рекреаційного комплексу з метою подальшого визначення впливу чинників, що обумовлюють наявні ресурси, на вартість підприємств рекреаційного комплексу та щодо необхідності впровадження вартісно-орієнтованого управління.
Сучасні умови господарювання, ускладнення економічних процесів, трансформація середовища господарювання та концентрації виробництва диктують необхідність ефективного управління вартістю підприємства, що може забезпечити довгострокові перспективи та стабільний рух підприємств у напрямі зростання. Це залежить від фактора створення вартості найбільшою мірою. Отже, потребує узагальнення методів оцінки вартості підприємств рекреаційного комплексу в аспекті управління саме вартістю підприємства.
Оцінка вартості підприємств рекреаційного комплексу необхідна для підвищення ефективності стратегічного управління, зокрема, для розроблення плану розвитку підприємства, визначення його кредитоспроможності і вартості застави при кредитуванні. Тому так важливо при узагальненні існуючих методів оцінки вартості підприємств визначити переваги та недоліки, кожного застосовуваного підходу і методу.
Узагальнення методів оцінки вартості підприємств рекреаційного комплексу проведено шляхом оцінки вартості досліджуваних підприємств з використанням дохідного, ринкового та витратного підходів.
Результати розрахунку вартості підприємства рекреаційного комплексу за методом дисконтування грошових потоків свідчать про зниження вартості ЗАТ "КАРПАТКУРОРТБУД", ВАТ "ПЕРЛИНА КАРПАТ", ВАТ «Санаторiй Полонина», ВАТ"Санаторiй "Смерiчка" та ЗАТ "Дитячий оздоровчий комплекс "Чайка" протягом аналізованого періоду. Спільним для всіх підприємств є зменшення обсягів отриманих доходів, зокрема, суми чистого доходу й амортизації, що підтверджує необхідність впровадження вартісно-орієнтованого управління підприємствами.
Низькі значення середньозваженої вартості капіталу досліджуваних підприємств рекреаційного комплексу свідчать про зниження норми прибутку у всіх досліджуваних підприємств та підвищення середніх процентних ставок за кредитами банківських установ. Від’ємні значення показника у ЗАТ "КАРПАТКУРОРТБУД", ВАТ "ПЕРЛИНА КАРПАТ", ВАТ «Санаторiй Полонина», ВАТ "Санаторiй "Псьол", ВАТ "Санаторiй "Смерiчка" , ЗАТ «Трускавецькурорт» та ЗАТ "Дитячий оздоровчий комплекс "Чайка" протягом 2005-2006 рр. та низькі значення вартості підприємств у 2007-2009 рр. свідчать про низьку ефективність їхньої інтегрованої структури капіталу. Зокрема це стосується залученого капіталу, оскільки позичковий капітал є занадто дорогим ресурсом для досліджуваних підприємств, який необхідно використовувати ефективно. Проте, позитивна величина показника може бути наслідком збільшення у пасивах підприємства частки кредиторської заборгованості, з іншого боку, наявність необґрунтованих розмірів запасів через неефективне управління ними, необхідність переоцінки основних засобів та матеріальних оборотних активів, призводить до зниження платоспроможності досліджуваних підприємств. Зниження вартості ЗАТ "КАРПАТКУРОРТБУД" у 2006 р. до 1,9 тис.грн., порівняно з 2005 р. та у 2008 році з попереднім 2007 роком, ВАТ "ПЕРЛИНА КАРПАТ" у 2008 році у порівнянні з 2007 роком, коли вартість підприємства становила 7017 тис.грн., зменшення вартості ВАТ «Санаторiй Полонина» у 2009 році до 2,81 тис.грн., ВАТ "Санаторiй "Псьол" у 2008 році до 2,51 тис.грн., ВАТ"Санаторiй "Смерiчка" у 2007 році до 28,91 тис.грн., ЗАТ«Трускавецькурорт» у 2007 році до 1001,43 тис.грн., та вартість ЗАТ "Дитячий оздоровчий комплекс "Чайка" на початок досліджуваного періоду свідчать про відсутність стабільності в отриманні доходів підприємствами, про низькі обсяги нерозподіленого прибутку та неефективне використання ресурсів.
Розрахунок вартості підприємств рекреаційного комплексу з використанням ринкового підходу, в аспекті поставленого завдання є недоцільним, оскільки метод компанії-аналога грунтується на використанні ринкових цін акцій аналогічних підприємств, які котируються на фондовому ринку і є базою для коригуваня вартості акції об'єкта оцінки.
Метод галузевих коефіцієнтів можна використовувати за наявності стабільних галузевих співвідношень між ціною та певними фінансовими показниками. Іншими словами, для нинішніх умов функціонування фондового ринку ці методи не є достатньо інформативними.
Результати розрахунку вартості підприємства рекреаційного комплексу за методом балансової вартості протягом 2005-2009 рр. свідчать про зниження обсягів ресурсного потенціалу підприємств і як наслідок, про зниження їхньої балансової вартості. Зокрема це стосується ЗАТ "КАРПАТКУРОРТБУД", ВАТ "ПЕРЛИНА КАРПАТ", ВАТ «Санаторiй Полонина», ВАТ "Санаторiй "Псьол" і ВАТ"Санаторiй"Смерiчка". Виняток становили ЗАТ «Трускавець курорт» і ЗАТ"Дитячий оздоровчий комплекс "Чайка".
Нерозвиненість українського фондового ринку обмежує використання методів порівняльного підходу у визначенні вартості підприємства, через те, що вони ґрунтуються на необ’єктивному коригуванні вартості підприємств-аналогів, адже існує невелика кількість підприємств, купівля-продаж яких здійснювалась на фондових ринках. Останнє ускладнює можливість віднайти підприємство-аналог із встановленою ринковою ціною.
Визначення майбутніх грошових потоків підприємства не завжди є можливим, тому використання доходних методів у визначенні вартості підприємств рекреаційного комплексу також є обмеженим.
Оскільки вартість підприємства розглядається нами як категорія, що визначає ефективність стратегічного управління підприємством, спрямованого на збереження підприємств галузі як економічної системи, саме тому жоден із загальноприйнятих методів оцінки вартості підприємства не відображає поставленого завдання та особливостей діяльності досліджуваних підприємств. Таким чином, постає необхідність розробки моделі оцінки вартості підприємства в аспекті ефективності управління з метою подальшого узагальнення отриманих нами результатів. Саме тому доцільно поєднати кілька методів оцінки вартості досліджуваних підприємств, які, на наш погляд, відповідають поставленій меті та сприяють удосконаленню методології оцінки вартості підприємств рекреаційного комплексу. Таке поєднання дасть можливість оцінити структуру активів відносно ринкових цін, а, отже, знизити ймовірність помилок у прогнозах, встановити вартість витрат на відновлення підприємства та точніше обчислити дохід підприємства.
Комплексна оцінка вартості підприємств на основі поєднання методу економічної доданої вартості та методу балансової вартості з коригуванням вартості підприємств обраними методами на вартість гудвілу як показника вартості підприємства (різниця між балансовою вартістю активів підприємства та економічною доданою вартістю) допоможе усунути однобічність в оцінюванні та реальніше оцінити вартість підприємства в аспекті стратегічного управління ним.
Результати розрахунку вартості підприємств рекреаційного комплексу за методом середнього оцінювання свідчать про таке:
вартість ЗАТ "КАРПАТКУРОРТБУД" знизилась протягом 2005-2009 рр. до 1281 тис.грн.; ВАТ "ПЕРЛИНА КАРПАТ"  до -2165 тис.грн.; ВАТ «Санаторiй Полонина»  до 507,2 тис.грн.; ВАТ "Санаторiй "Псьол"  до 1089 тис.грн.; ВАТ"Санаторiй "Смерiчка"  до -81,1 тис.грн. Виняток становили ЗАТ «Трускавецькурорт», вартість якого зросла за цей період до 80962 тис.грн. та ЗАТ "Дитячий оздоровчий комплекс "Чайка"  до 377,65 тис.грн. Така динаміка обумовлена зниженням темпів зростання оборотних активів порівняно з темпами зростання необоротних, з одного боку, через недостатність коштів у підприємств рекреаційного комплексу. Це спричинило збої у роботі підприємств, зниження ліквідності і фінансової стабільності, невиконання запланованих обсягів виробництва, і, як наслідок, вкладення у основні засоби виявились мінімальними.
З іншого боку, формування надмірних залишків виробничих запасів обумовило зниження вартості досліджуваних підприємств, а надмірний обсяг оборотних активів зумовив накопичення у підприємств недіючих активів, а звідси  зниження прибутку підприємств. Надмірний обсяг необоротних активів спричинив зниження вартості підприємства, а відтак і необхідність оцінювання ресурсів підприємств рекреаційного комплексу та визначення впливу чинників, що обумовлюють наявні ресурси, на вартість підприємств рекреаційного комплексу.
Оцінка ресурсів підприємств рекреаційного комплексу проведена нами з використанням методу фінансових коефіцієнтів, а саме: коефіцієнтів поточної, швидкої та абсолютної ліквідності; коефіцієнтів маневреності власного капіталу; коефіцієнта фінансової стійкості; коефіцієнта автономії, рентабельності (збитковость) сукупного капіталу, рентабельность (збитковості) власного капіталу та рентабельності (збитковості) надання послуг.
Низькі значення коефіцієнта платоспроможності у всіх досліджуваних підприємств свідчать про їхню неспроможність перетворювати майно у грошові засоби для негайного погашення поточної заборгованості. Спостерігається загальна тенденція до зниження показників ліквідності підприємств і погіршення їхньої платоспроможності, що значно знижує вартість підприємств, їхню фінансову стабільність. Водночас зростає залежність підприємств від зовнішніх джерел фінансування, про що свідчить доволі низьке значення коефіцієнта маневреності власного капіталу та фінансової стійкості.
Отримані значення показників ділової активності підприємств рекреаційного комплексу відображають неефективне використання матеріальних, трудових, фінансових та інших видів ресурсів. Це обумовлює зниження можливостей потенційного розвитку та вартості досліджуваних підприємств. Значення показників матеріаломісткості та матеріаловідачі протягом аналізованого періоду на них суттєво не змінювалися, адже, підприємство неефективно використовували матеріальні ресурси, зокрема, в частині матеріальних витрат, що могло б сприяти зниженню собівартості послуг та збільшенню обсягів їхнього виробництва.
Особливе місце серед решти ресурсів, що впливають вартість підприємства, займають трудові ресурси. Достатня кількість якісних трудових ресурсів здатна забезпечити зростання конкурентних переваг, а, отже, і вартості підприємства. Тому необхідна їхня оцінка шляхом розрахунку комплексного показника.
Комплексні показники відображають стан ресурсів підприємств рекреаційного комплексу по кожному з видів ресурсів. Саме тому, потрібен інтегральний показник, який з урахуванням оцінок за комплексними показниками оцінював би стан фінансових, трудових та матеріальних ресурсів рекреаційних підприємств загалом.
Значення інтегрального показника ресурсів ЗАТ "КАРПАТКУРОРТБУД" за аналізований період свідчить про те, що підприємство потребує збільшення обсягів фінансових, матеріальних та трудових ресурсів. У ВАТ "ПЕРЛИНА КАРПАТ", ВАТ «Санаторiй Полонина», ВАТ "Санаторiй "Псьол", ВАТ "Санаторiй "Смерiчка" та ЗАТ "Дитячий оздоровчий комплекс "Чайка" також є потреба у збільшенні обсягів ресурсів, оскільки значення інтегрального показника ресурсів підприємства коливається в межах 0-0,20. ЗАТ "Трускавець курорт" перебуває у межах 0,21-0,40, що також говорить про обмеженість ресурсів на даному підприємстві.
Отже, за нашою оцінкою всі підприємства рекреаційного комплексу мають обмежені ресурси і потребують збільшення їхніх обсягів. Цим пояснюється необхідність визначення впливу чинників, що обумовлюють наявність ресурсів, і, зрештою, вартість підприємств рекреаційного комплексу.
Визначення подальших заходів щодо впровадження вартісно-орієнтованого управління підприємствами, зокрема ефективного використання ресурсів та спроможності підприємств до збільшення їхніх обсягів, потребує глибокого аналізу зміни руху ресурсів як руху окремих потоків. Визначити вплив цих потоків можна за допомогою певних показників діяльності підприємств рекреаційного комплексу. Це і обумовило застосування методу головних компонент з метою визначення впливу показників на вартість підприємства, а також виявлення чутливості показники вартості підприємства до зміни ресурсів загалом та кожного виду зокрема в процесі діяльності підприємств рекреаційного комплексу.
Метод головних компонент застосований саме з цією метою  визначення впливу фінансових, матеріальних та трудових ресурсів підприємств рекреаційного комплексу на вартість. підприємства,
Першу головну компоненту, яка впливає на процес формування вартості підприємства, визначено як фінансову бізнес-модель підприємства, другу  як здатність до розвитку, третю  як здатність агрегувати послуги, четверту  як раціоналізацію структури капіталу підприємства, п’яту  як механізм формування внутрішніх ресурсів підприємства, шосту  як характеристику політики ціноутворення, сьома головна компонента відображає управління грошовими потоками підприємства.
Аналіз структури формування головної компоненти «Фінансова бізнес-модель» передбачав побудову фінансової бізнес-моделі підприємства, яка, з одного боку, була б привабливою для інвесторів, а з іншого  була б унікальною порівняно з конкурентними моделями і забезпечувала зростання вартості підприємств рекреаційного комплексу.
Компонента «Здатність до розвитку» виявила нездатність підприємств вчасно реагувати на зміни та попереджати їх застосуванням адекватних заходів організаційного виробничого характеру. Ця компонента вказує на необхідність створення ресурсної бази, здатної вчасно й ефективно реагувати на будь-які зміни зовнішнього середовища та підвищувати вартість підприємства шляхом створення альтернативних варіантів розвитку.
Головна компонента «Здатність агрегувати послуги» в умовах нестачі фінансових ресурсів підприємств та жорсткої конкурентції передбачає підвищення продуктивної діяльності підприємств за основними напрямами витрат: матеріальних, капітальних, технічних, людських тощо Адекватні заходи сприятимуть підвищенню здатності до агрегування послуг і в кінцевому рахунку  зростанню вартості підприємств рекреаційного комплексу.
Компонента «Раціоналізація структури капіталу» відображає неефективну структуру капіталу, а відтак низький рівень фінансової стійкості та рентабельності капіталу і загалом ринкової вартості підприємств рекреаційного комплексу.
Головна компонента «Механізм формування внутрішніх ресурсів» виявила наявність диспропорцій у формуванні внутрішніх ресурсів, для усунення яких необхідно розробити та впроваджувати механізм формування внутрішніх ресурсів, здатний об’єднувати всі види ресурсів (фінансових, матеріальних, трудових) у логічному взаємозв’язку з метою досягнення оптимальної матеріалізації одного виду ресурсу в інший вид, і навпаки.
Компонента «Політика ціноутворення» підтверджує той факт, що на досліджуваних підприємствах відсутній стратегічний підхід до ціноутворення, а саме: не оцінюється цінова чутливість споживачів, ігнорується моніторинг цін конкурентів у процесі розробки цінової політики, немає єдиного підходу до механізму ціноутворення, використовується затратний підхід у політиці ціноутворення, бракує кваліфікованих кадрів, що володіють сучасною методологією ціноутворення, несвоєчасно вживаються заходи щодо коригування цін.
Головна компонента «Управління грошовими потоками» засвідчує неефективне управління грошовими потоками, внаслідок чого підприємства не можуть забезпечити високий рівень оборотності капіталу, ритмічну діяльність та підвищити ступінь фінансової рівноваги. Це визначає необхідність впровадження цілісної системи управління грошовими потоками, яка забезпечувала б їхнє планування та прогнозування, ведення відповідної внутрішньої фінансової документації, імплементацію бюджету грошових потоків, контроль за виконанням бюджету та коригування планових величин відповідно до зміни зовнішніх і внутрішніх умов.
Технологія формування вартісно-орієнтованого управління підприємствами рекреаційного комплексу полягає в узагальненні впливу показників на фактори, що обумовлюють вартість підприємств рекреаційного комплексу з метою подальшого визначення їхнього значення на вартість підприємства. Це досягається шляхом розрахунку важливості показників, що обумовлюють формування вартісно-орієнтованого управління за допомогою матриці попарних рівнянь важливості показників. Матриця реалізує попарне порівняння показників значимості, що обумовлюють формування вартості підприємств рекреаційного комплексу шляхом розрахунку відношення одного показника до іншого та побудови моделі ієрархій для кожної з декомпозицій вартісно-орієнтованого управління підприємств рекреаційного комплексу.
В результаті наших розрахунків значимості показників, що обумовлюють формування вартісно-орієнтованого управління за критеріями важливості, визначено показники, на основі яких побудовані декомпозиції вартісно-орієнтованого управління підприємствами рекреаційного комплексу.
На основі запропонованої технології формування вартісно-орієнтованого управління підприємствами рекреаційного комплексу узагальнено вплив показників на фактори, що обумовлюють вартість підприємств рекреаційного комплексу, розраховано значення важливості показників, побудована матриця попарних рівнянь важливості показників та створена модель ієрархій для кожної з декомпозицій.
Концептуальний підхід до реалізації вартісно-орієнтованого управління підприємствами рекреаційного комплексу полягає у визначенні їхньої «Здатності агрегувати послуги» та рівень достатності ресурсів для реалізації вартісно-орієнтованого управління, напрями «Раціоналізації структури капіталу», «Механізм форму