Василенко Людмила Михайлівна. Взаємодія вокального і методичного компонентів у процесі професійної підготовки майбутнього вчителя музики

Краткое описание

Василенко Людмила Михайлівна. Взаємодія вокального і методичного компонентів у процесі професійної підготовки майбутнього вчителя музики: дисертація канд. пед. наук: 13.00.02 / Національний педагогічний ун-т ім. М.П.Драгоманова. - К., 2003

Василенко Л.М. Взаємодія вокального і методичного компонентів у процесі професійної підготовки майбутнього вчителя музики. Рукопис.
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата педагогічних наук за спеціальністю 13.00.02 теорія і методика навчання музики та музичного виховання Національний педагогічний університет імені М.П.Драгоманова. Київ, 2003.
Дисертація являє собою комплексне дослідження проблеми взаємодії вокальної і методичної підготовки студентів музично-педагогічних факультетів у цілісному процесі професійного навчання.
Грунтуючись на теоретичному узагальненні змісту вокального і методичного компонентів професійного становлення студентів, визначено сутність їх вокально-методичної підготовки та виявлено її компоненти: мотиваційно-цільовий, інформаційно-пізнавальний, операціонально-технологічний та рефлексивно-аналізуючий.
Науково обгрунтовано і експериментально перевірено змістовно-структурну модель забезпечення взаємодії вокальної і методичної підготовки майбутніх спеціалістів, яка, реалізуючи сукупність педагогічних принципів, умов і технологічних засобів, концентрує пізнавальну і діяльнісно-творчу активність майбутніх вчителів музики на: вироблення особистісної зацікавленості процесом вокального навчання школярів; досягнення власної вокально-виконавської майстерності; засвоєння методичних концепцій вокального навчання та оволодіння практичними вміннями співацького розвитку учнів; розвиток здатності до адекватної самооцінки у вокально-методичній діяльності.

У дисертації наведено теоретичне узагальнення проблеми взаємодії вокального і методичного компонентів у процесі професійної підготовки майбутніх вчителів музики та обгрунтовано новий підхід до її вирішення в умовах вищого навчального закладу; розкрито сутність і зміст кожного з визначених компонентів; розроблено та апробовано модель забезпечення означеної взаємодії, що грунтується як на традиційних, так і нетрадиційних методах і формах організації навчального процесу.
Дані, отримані в ході теоретичного і експериментального дослідження взаємодії вокальної і методичної підготовки майбутнього вчителя музики загалом
підтвердили гіпотезу, що лежить у його основі, і дали підставу для таких висновків:
1. Перебудова системи вітчизняної освіти передбачає реалізацію ряду важливих завдань, одним з яких є підготовка педагогічних кадрів нової формації, зокрема, підвищення кваліфікації майбутніх вчителів музики шляхом розвитку у них необхідних професійних новоутворень. Це безпосередньо стосується забезпечення взаємодії вокальної і методичної підготовки студентів музично-педагогічних факультетів, спрямованої на процес вокального навчання школярів.
2. Вокальна підготовка розглядається в дослідженні як процес, спрямований на максимальний розвиток здатності студентів до глибокого усвідомлення змісту музичних образів та втілення їх у досконалій співацько-виконавській формі. Під методичною підготовкою розуміється навчальний процес, що забезпечує оволодіння студентами упорядкованими способами взаємопов’язаної діяльності вчителя й учнів, спрямованої на музичне навчання і виховання школярів. В контексті нашого дослідження методична підготовка передбачає усвідомлення студентами ролі співу в системі життєдіяльності, загальнокультурного і музичного розвитку особистості, а також вироблення у майбутніх вчителів умінь застосовувати методи й організаційні форми, адекватні завданням вокального навчання школярів.
3. Утворена на тлі зіставлення змісту вокального і методичного компонентів професійного становлення майбутніх спеціалістів музично-педагогічного профілю вокально-методична підготовка визначається в дисертації як така система навчання, котра передбачає забезпечення студентів знаннями, вміннями і навичками, що грунтуються на інтегративній єдності їх власного вокального розвитку та оволодіння методикою вокального навчання школярів. Структуру вокально-методичної підготовки складають компоненти мотиваційно-цільовий, інформаційно-пізнавальний, операційно-технологічний та рефлексивно-аналізуючий.
4. Критеріями ефективності вокально-методичної підготовки визначено наявність у студентів: позитивного ставлення до процесу вокального розвитку школярів; культури власного вокального виконання; знань з теоретичних основ методики вокального навчання; практичних умінь співацького розвитку школярів; здатності до адекватної професійної самооцінки.
5. В процесі діагностуючого обстеження виявлено незадовільний стан взаємодії вокальної і методичної підготовки студентів музично-педагогічних факультетів. Результати дослідження засвідчили недостатню педагогічну спрямованість індивідуальних занять з дисципліни Постановка голосу”, які орієнтують майбутніх вчителів музики лише на усунення недоліків власного співу, залишаючи питання їх методичної підготовленості поза проблемами навчальних занять у вокальному класі. Відірваність співацького розвитку студентів від завдань майбутньої професійної діяльності спричиняє недостатню їх підготовленість до вокального навчання школярів.
6. За даними дослідження оптимальною для процесу підготовки майбутніх спеціалістів до вокально-методичної діяльності виявилася змістовно-структурна модель навчання, в основу якої покладено поєднання певної сукупності педагогічних принципів, умов та технологічної забезпеченості взаємодії вокального і методичного компонентів їх професійного становлення.
7. До означених педагогічних принципів відносяться: принцип контекстності навчання; принцип комплексного підходу; принцип усвідомлення специфіки вокально-методичної діяльності; принцип теоретичного передбачення (моделювання) загальнорозвиваючого ефекту вокального навчання; принцип творчої активності студентів.
8. Підготовка майбутніх учителів музики до вокально-методичної діяльності успішніше відбувається в спеціально організованих умовах професійного навчання: забезпечення інтегративних зв’язків між вокальною і методичною підготовкою студентів; застосування у навчальному процесі педагогічно доцільних засобів адаптації студентів до вокально-методичної діяльності; залучення студентів до самостійної пошукової роботи, спрямованої на реалізацію теоретичних основ вокального навчання в практиці співацького розвитку школярів; орієнтація викладання вокальних дисциплін на вироблення у студентів індивідуального стилю вокально-методичної діяльності.
9. Механізм реалізації визначених принципів і педагогічних умов грунтується на впровадженні у навчальний процес технології, що поєднує в собі різні педагогічні засоби та форми вокально-методичної підготовки студентів (широке застосування прийому методичного коментування сутності вокального розвитку особистості в процесі індивідуальних вокальних занять; впровадження розробленого на інтегративних засадах спецкурсу Методика вокального навчання школярів”; проведення спеціальної педагогічної практики з вокального розвитку школярів; надання статусу обов’язковості різним видам концертної діяльності студентів, особливо виступам в дитячій та юнацькій аудиторіях тощо) і здійснюється відповідно до етапів вокально-методичної підготовки: фахово-орієнтовного, інформаційно-аналітичного, виконавсько-організаційного та методично-узагальнюючого.
10. Дані формуючого експерименту дали можливість констатувати позитивні зрушення рівнів підготовленості студентів до вокально-методичної діяльності за усіма визначеними критеріями, що свідчить про ефективність і значну перевагу розробленої і апробованої змістовно-структурної моделі забезпечення взаємодії вокального і методичного компонентів у процесі професійної підготовки майбутнього вчителя музики перед традиційною методикою вокального навчання студентів музично-педагогічних факультетів.
Теоретичні висновки і експериментальні дані дисертаційного дослідження можуть слугувати основою для оновлення змісту як вокально-фахової, так і вокально-методичної підготовки майбутніх вчителів музики та сприяти удосконаленню їх професійної компетентності в цілому. Проведене дослідження дозволяє розглядати взаємодію вокального і методичного компонентів у процесі професійної підготовки студентів-музикантів як один із перспективних шляхів розвитку музично-педагогічної освіти.
Означена проблема може знайти подальше дослідження у таких її аспектах, як: віднайдення інтеграційних зв’язків між викладанням музично-фахових дисциплін і підготовкою студентів з методики викладання цих дисциплін; обгрунтування психолого-педагогічних засад становлення і розвитку професійних умінь на основі комплексного навчання; виявлення специфіки впливу вокального навчання на формування педагогічних якостей майбутніх вчителів музики тощо.