Василенко Віктор Михайлович. Адміністративно-правовий статус працівників ветеринарної міліції

Краткое описание

Василенко Віктор Михайлович. Адміністративно-правовий статус працівників ветеринарної міліції : Дис... канд. наук: 12.00.07 2009

Василенко В.М. Адміністративно-правовий статус працівників ветеринарної міліції.Рукопис.
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата юридичних наук за спеціальністю 12.00.07 адміністративне право і процес; фінансове право; інформаційне право. Харківський національний університет внутрішніх справ. Харків, 2009.
Дисертацію присвячено аналізу теоретичних засад, механізму правового регулювання адміністративно-правового статусу працівників ветеринарної міліції. У роботі досліджуються місце ветеринарної міліції в системі підрозділів ОВС, які виконують адміністративну функцію. З’ясовуються основні види, форми та методи адміністративної діяльності ветеринарної міліції. Досліджується структура адміністративно-правового статусу працівників ветеринарної міліції та подається характеристика його особливостей. Здійснюється аналіз та дається загальна характеристика елементів адміністративно-правового статусу працівників ветеринарної міліції. Аналізуються основні повноваження працівників ветеринарної міліції. Розглядаються основні положення юридичної відповідальності працівників ветеринарної міліції, зокрема, таких видів як дисциплінарна та адміністративна відповідальність.
Обґрунтовуються пропозиції щодо внесення змін до чинного законодавства з метою вдосконалення правового регулювання адміністративно-правового статусу працівників ветеринарної міліції.

У дисертації наведене теоретичне узагальнення і нове вирішення наукового завдання визначення особливостей адміністративно-правового статусу працівників ветеринарної міліції, у результаті чого отримані такі найважливіші результати:
1. Особливості адміністративно-правового статусу працівників ветеринарної міліції згруповані у два блоки. До першого блоку віднесені особливості, які характеризують адміністративно-правовий статус працівників ветеринарної міліції в цілому, а саме:
похідність адміністративно-правового статусу працівників ветеринарної міліції від правового статусу працівника міліції;
наявність спеціальної адміністративної правосуб’єктності, зміст якої полягає у здатності працівника бути носієм встановлених нормами адміністративного права повноважень щодо реалізації завдань, покладених на підрозділи ветеринарної міліції;
діяльність як представників державної виконавчої влади від імені держави, що є носіями державно-владних повноважень;
комплектування особового складу ветеринарної міліції виключно лікарями ветеринарної медицини, які за посадою є державними інспекторами ветеринарної медицини. Під час служби в підрозділах ветеринарної міліції працівники ветеринарної міліції, яким відповідно до законодавства присвоєно спеціальне звання міліції, перебувають на посадах державних інспекторів ветеринарної медицини;
до працівників ветеринарної міліції на період перебування на службі в міліції застосовується низка правообмежень. Забороняється: а) бути членами політичних партій, рухів та інших громадських об’єднань, що мають політичну мету; б) організовувати страйки або брати в них участь; в) займатися підприємницькою діяльністю безпосередньо чи через посередників або підставних осіб, бути повіреними третіх осіб у справах державного органу, в якому вона працює, а також виконувати роботу на умовах сумісництва (крім наукової, викладацької, творчої діяльності); г) використовувати своє службове становище в інших корисливих цілях.
Другий блок це особливості, які характеризують окремі елементи адміністративно-правового статусу працівників ветеринарної міліції:
наявність державно-владних повноважень, пов’язаних із застосуванням заходів адміністративного примусу, у тому числі спеціальних заходів (фізичного впливу, спеціальних засобів та вогнепальної зброї);
реалізація статутних повноважень у будь-який час, незалежно від місцезнаходження на всій території України;
покладання додаткових повноважень у разі настання особливих (екстремальних) та надзвичайних умов;
адміністративно-правовий статус працівників ветеринарної міліції визначається рівнем їх професійності, що передбачає наявність у останніх необхідного обсягу знань та практичного досвіду.
2. Аналіз повноважень працівників ветеринарної міліції щодо виконання адміністративної функції дозволив виявити недоліки в їх правовому регулюванні. Для їх усунення запропоновано:
вдосконалити лексичну конструкцію, використану в п. 24 ч. 1 ст. 10 Закону України «Про міліцію», а саме замінити термін «опікування» на терміни «опіки» та «піклування»;
доповнити п. 5 ст. 24 КпАП України, який встановлює такий вид адміністративного стягнення як позбавлення спеціального права, наданого даному громадянинові (права керування транспортними засобами, права полювання), положенням щодо позбавлення або тимчасового припинення спеціального права суб’єкта (юридичної або фізичної особи) господарювання (права займатися певними видами господарської діяльності);
доповнити Кодекс України про адміністративні правопорушення ст. 259-1 «Застосування попереджувальних заходів», виклавши її в такій редакції: «У процесі з’ясування питання щодо додержання правил, нагляд і контроль за виконанням яких покладено на міліцію та з метою попередження адміністративних правопорушень допускається здійснення особистого огляду, огляду речей, транспортних засобів, вантажів, що перевозяться.
У разі, якщо при здійсненні з метою попередження адміністративних правопорушень особистого огляду, огляду речей, транспортних засобів, вантажів, що перевозяться, буде виявлено, що особа, щодо якої здійснюються вказані заходи, вчинила адміністративне правопорушення, про застосування особистого огляду, огляду речей, транспортних засобів, вантажів, що перевозяться, складається протокол або про це робиться відповідний запис у протоколі про адміністративне правопорушення або в протоколі про адміністративне затримання».
доповнити п. 19 ст. 11 Закону України «Про міліцію» та п. 16 Положення про підрозділи ветеринарної міліції з проведення карантинних ветеринарних заходів вказівкою про обов’язковість вжиття заходів за поданням (приписом) міліції та повідомлення про це відповідної посадової особи протягом місячного терміну. Відповідальність за невжиття заходів, зазначених у такому поданні (приписі), має наставати за загальними підставами, тобто відповідно до ст. 185 КпАП України, яка передбачає адміністративну відповідальність за злісну непокору законному розпорядженню або вимозі працівника міліції, члена громадського формування з охорони громадського порядку і державного кордону, військовослужбовця;
доповнити ст. 11 Закону України «Про міліцію» нормою про право працівників міліції здійснювати привід осіб, які становлять групу ризику захворювання на СНIД, а також осіб, інфікованих вірусом імунодефіциту людини, хворих на венеричні захворювання, хронічний алкоголізм і наркоманів, які вводять наркотичні засоби шляхом ін’єкцій, для обов’язкового обстеження і лікування, а також громадян, які ухиляються від призову на військову службу;
підпункт 1 п. 1 ст. 255 КУпАП, що визначає перелік посадових осіб ОВС, які мають право складати протоколи про адміністративні правопорушення, доповнити посиланням на ст.ст. 42-1, 42-2, 42-3, 188-22, 107 КУпАП і наділити працівників ветеринарної міліції, яким відповідно до законодавства присвоєно спеціальне звання міліції, правом складати протоколи про адміністративне правопорушення із зазначених категорій справ;
статтю 222 КУпАП, яка визначає підвідомчість органів внутрішніх справ (міліції) щодо розгляду справ про адміністративні правопорушення, необхідно доповнити посиланням на ст. 107 КУпАП, що означатиме наділення ОВС (міліції) правом розглядати справи про адміністративні правопорушення за зазначеною статтею.