Васютіна Тетяна Миколаївна. Пропедевтика природничих знань учнів 5-го класу загальноосвітньої школи

Краткое описание

Васютіна Тетяна Миколаївна. Пропедевтика природничих знань учнів 5-го класу загальноосвітньої школи: дисертація канд. пед. наук: 13.00.02 / Національний педагогічний ун-т ім. М.П.Драгоманова. - К., 2003

Васютіна Т.М.Пропедевтика природничих знань учнів 5-го класу загальноосвітньої школи. Рукопис.
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата педагогічних наук за спеціальністю 13. 00. 02. теорія і методика навчання біології. Національний педагогічний університет імені М.П. Драгоманова, Київ, 2003.
Дисертація присвячена проблемі пропедевтики природничих знань в учнів 5-го класу в процесі становлення та розвитку загальноосвітньої школи України. У дослідженні поняття пропедевтика природничих знань” розглядається як навчальний курс, в ході вивчення якого в учнів формуються елементи знань з фізики, астрономії, географії, біології та хімії, що створюють основу для більш глибокого їх вивчення в основній і старшій школі. В роботі схарактеризовано історичний розвиток курсу Природознавство” в системі біологічної освіти в Україні ХХ ст., проаналізовано зміст сучасних програм з природознавства для 5-го класу і зіставлено його з проектами Державних стандартів природничих дисциплін.
Запропоновано та експериментально перевірено шляхи підвищення рівнів навчальних досягнень учнів 5-х класів з курсу Природознавство” через поєднання матеріалів підручника та робочого зошита на друкованій основі.

1. Результати проведеного теоретико-експериментального дослідження дають підстави стверджувати, що питання пропедевтики природничих знань учнів 5-го класу є одним з важливих аспектів розв’язання проблеми підвищення загальноосвітнього рівня учнів у цілому та природничо-наукового зокрема.
Тлумачення поняття пропедевтика”, сутність поняття знання”, підходи до формування природничих знань дали змогу конкретизувати зміст поняття пропедевтика природничих знань”. Це навчальний курс, в ході вивчення якого в учнів формуються елементи знань із астрономії, біології, географії, фізики та хімії, які створюють основу для більш глибокого їх опанування в основній і старшій школі. При цьому пропедевтика природничих знань розглядається у двох взаємопов’язаних напрямах: як навчальний курс, що викладається у початковій та основній загальноосвітній школі (зміст і засоби його реалізації, термін опрацювання) та процес формування пропедевтичних природничих знань.

Формування пропедевтичних природничих знань є головною умовою становлення та розвитку наукового світогляду учнів. Реалізація вказаної умови невіддільна від вивчення курсу Природознавство” у 5-му класі, оскільки у його зміст закладені знання, що створюють в учнів основу для вивчення систематичних курсів з біології, географії, фізики, хімії у основній та старшій школі.
Теоретичний аналіз проблеми дослідження дав змогу визначити шість періодів розвитку курсу Природознавство” основної школи в системі біологічної освіти України за час з 20-х років ХХ ст. по сьогодення. Кожен з них був результатом соціально-політичних, економічних та освітніх змін у країні, які зумовлювали зміну підходів до терміну опрацювання курсу, створення нових програм з природознавства та відповідних підручників, спричиняли зміни у їх змісті, зокрема, у співвідношенні обсягів відомостей з природничих дисциплін. Результати аналізу програм з даного курсу кожного періоду показали, що у них основна увага акцентувалась на інформації фізико-географічного характеру, а відомостям з біології та хімії не приділялась достатня увага, що здійснювало відповідний вплив на формування природничо-наукового світогляду школярів.
У ході дослідження обґрунтовано зміст курсу Природознавство” для 5-го класу, який створює пропедевтичну основу для вивченнявсіхприродничих дисциплін. На основі порівняльного аналізу змісту діючих програм з даного курсу в співвідношенні до проектів Держстандартів природничих дисциплін встановлено існування різних підходів до обсягу біологічних, географічних, фізичних та хімічних знань, закладених у програмах та підручниках. Ліквідація виявлених розбіжностей можлива за умови використання в навчальному процесі додаткового до підручника засобу навчання, а саме, робочого зошита на друкованій основі для учнів 5-го класу, зміст якого доповнює матеріал програм відомостями з природничих дисциплін і таким чином сприяє підвищенню рівня засвоєння учнями 5-го класу пропедевтичних природничих знань.
На основі теоретичного і експериментального дослідження нами доведено, що створений у процесі дослідження робочий зошит з природознавства для учня 5-го класу вдосконалив існуючі підходи до конструювання дидактичних засобів навчання такого типу. Зокрема, забезпечено: а) відповідність змістутрьомчинним програмам з природознавства для 5-го класу; б) спрямованість на висвітлення та закріплення питань, які мають подальший розвиток у систематичних природничих курсах; в) доступність у формулюванні завдань для п’ятикласників; б) структурування матеріалу в ігровій формі; г) цікавість та емоційну насиченість навчальної інформації.
Експериментом підтверджено доцільність використання у навчальному процесі створених рівнів та критеріїв оцінювання навчальних досягнень учнів 5-го класу з курсу Природознавство” за 12-бальною шкалою, що сприяє виявленню максимальних можливостей учня з даного курсу. Об’єктивність визначення рівня навчальних досягнень п’ятикласників забезпечувалася чітко визначеним комплексом обов’язкових теоретичних знань і практичних умінь і навичок з тем курсу Природознавство”, створеними завданнями для тематичної атестації учнів 5-го класу.
Навчання школярів природознавству шляхом поєднання матеріалів підручника та створеного робочого зошита сприяє підвищенню рівня навчальних досягнень учнів 5-го класу з даного курсу, що доведено педагогічним експериментом. Як показали результати контрольних замірів кількість учнів, які оволоділи пропедевтичними природничими знаннями на високому та достатньому рівнях, значно збільшилась порівняно з контрольними класами.
В цілому результати дослідно-експериментальної роботи дають підстави стверджувати, що висунуту в процесі дослідження гіпотезу підтверджено, а мету досягнуто.

Складність і різноманітність проблеми пропедевтики природничих знань учнів 5-го класу унеможливлює вичерпність її всебічного розв’язання у межах одного дисертаційного дослідження. У подальшому розв’язанні даної проблеми перспективним вбачаємо дослідження методики формування в п’ятикласників елементів фізичних та хімічних знань з курсу Природознавство”, методики підготовки студентів природничих факультетів до викладання пропедевтичних курсів в основній школі тощо.