Євдокимова Дарія Михайлівна. Державне регулювання економічного розвитку

Краткое описание

Євдокимова Дарія Михайлівна. Державне регулювання економічного розвитку: Дис... канд. екон. наук: 08.01.01 / Київський національний економічний ун-т. - К., 2002. - 234арк. - Бібліогр.: арк. 195-210

Євдокимова Д. М. Державне регулювання економічного розвитку. Рукопис.
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук за спеціальністю 08.01.01 Економічна теорія. Київський національний економічний університет, Київ, 2002.
Дисертаційна робота присвячена обґрунтуванню головних напрямків державного регулювання економічного розвитку та визначенню засобів реалізації цього процесу за умов трансформації структури макросистеми.
Сформовано авторський концептуальний підхід до розкриття сутності економічного розвитку. З’ясовано необхідність створення державою інституціонального середовища, за якого економічний розвиток є керованим. Доведено реформаторську роль держави у здійсненні процесів системної трансформації. Пояснено основні закономірності економічного розвитку через дію інвестиційно-інноваційних важелів. Оцінено ефективність функціонування макросистеми України, визначено економічні передумови трансформаційних процесів. Виявлено вплив інституціональних перетворень на здійснення соціально-економічних трансформацій, запропоновано авторський методичний підхід до оцінки його інтенсивності. Сформовано комплекс взаємоузгоджених авторських методичних рекомендацій щодо визначення пріоритетів державної інвестиційної політики з урахуванням домінуючого технологічного укладу та рівня регіональної асиметрії, основних елементів державної стратегії економічного розвитку України.

У дисертації наведено теоретичне узагальнення і нове вирішення наукового завдання, що виявляється у обґрунтування елементів державного регулювання економічного розвитку. Основні результати теоретичного, методичного і науково-практичного спрямування є такими:

Створення нової моделі національної економіки та державних і ринкових механізмів її функціонування за умов формування постіндустріального суспільства зумовлює виняткове значення теоретичних засад розвитку. Сутність розвитку розкрито через аналіз головних елементів його теоретичної конструкції в сучасних гносеологічних рамках.
Традиційний методичний апарат дослідження теоретичних основ процесу економічного розвитку унеможливлює якнайглибше вивчення його природи для всякої системи, виокремлення найважливіших чинників та оцінювання інтенсивності їх впливу. Результати проведеного аналізу теорій циклічності розвитку економічної системи на підставі методичного підходу, що базується на ретроспективній спадкоємності теоретичних засад дало змогу за допомогою застосування дихотомічного аналізу виділити основні збудники та ініціатори змін, окреслити найважливіші умови економічного розвитку макросистеми.
Обґрунтування моделі державного регулювання економічного розвитку має базуватись на врахуванні особливостей стану макросистеми, а саме: рівня ефективності використання залучених у процесі функціонування ресурсів; існуючої техніко-технологічної структури; масштабу регіональної асиметрії розвитку.
Визначено як головні такі напрямки державного регулювання економічного розвитку: структурно-галузева перебудова з урахуванням технологічної укладності; досягнення збалансованості рівнів розвитку регіонів.
Державне регулювання економічного розвитку має набути форми інвестиційної політики, спрямованої, передусім на впровадження інновацій у структурно-галузевих елементах макросистеми та на регіональному рівні. Каталізатором її реалізації є адекватне інституціональне середовище.
Особливий системоутворювальний вплив на економічний розвиток макросистеми справляє наявне інституціональне середовище. Дієвість такого впливу виявляється через тривалість інерційного періоду між інституціональними змінами та реакцією економічної системи. У формуванні інституціонального середовища, адекватного певній моделі економічного розвитку, важливе місце посідає держава, яка завдяки виконанню своєї законотворчої функції запроваджує зміни в інституціональній структурі.
Система пріоритетів структурної перебудови економіки України має формуватись на основі стимулювання розвитку тих галузей, які утворюють техніко-технологічну структуру, що відповідає обраній моделі економічного розвитку.
Для конкретизації стратегії розвитку України в регіональному аспекті, проведеної в розрізі стратегічних груп регіонів, мають братися до уваги існуюча неоднорідність нинішнього соціально-економічного становища регіонів та оцінена масштабність асиметрії рівнів економічного розвитку.
Структурна перебудова економіки має інтегруватися з розвитком регіонів, ґрунтуючись на задіянні ринково-інституціональних чинників-каталізаторів державного впливу.