Вдович Валентина Григорівна. Відтворення трудових ресурсів аграрного сектора

Краткое описание

Вдович Валентина Григорівна. Відтворення трудових ресурсів аграрного сектора: Дис... канд. екон. наук: 08.06.01 / Національний аграрний ун-т. - К., 2002. - 198 арк. , табл. - Бібліогр.: арк. 170-181

Вдович В.Г. Відтворення трудових ресурсів аграрного сектора. - Рукопис.
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук за спеціальністю 08.06.01 економіка підприємства й організація виробництва . Національний аграрний університет, Київ, 2002.
В дисертації розкрито соціально-економічні, демографічні фактори, які найбільш суттєво впливають на сучасний стан та умови відтворення трудових ресурсів аграрного сектора України і досліджуваного регіону.
Викладено основні результати дослідження, які свідчать про наповненість проблем відтворення трудових ресурсів новим змістом, зокрема переорієнтації відтворювальних процесів з екстенсивних параметрів на якісні і подоланні дисгармонії у соціально-трудовій сфері, головною місією якої є забезпечення права громадян на працю при раціональній структурі зайнятості населення, підвищення ефективності і результативності праці, подолання негативного ставлення до праці і на цій основі забезпечення зростання доходів і рівня життя населення.

Трудові ресурси і в ринкових умовах залишаються основним із факторів відтворення суспільного виробництва, економічного зростання. Незважаючи на те, що в сучасних умовах відтворення суспільного виробництва пріоритетне значення надається використанню матеріальних ресурсів, розмірам капіталовкладень, однак сьогодні на першому плані залишається забезпеченість галузі, зокрема аграрного сектора АПК, висококваліфікованими трудовими ресурсами і ефективне їх використання.
Відтворення трудових ресурсів є органічною складовою відтворення населення. Але особливістю сучасних його умов є те, що послідовно звужується його природна основа, тобто має місце послідовне скорочення чисельності сільського населення, інтенсивно знижується народжуваність його і зростає смертність.
Розрахунки, проведені у роботі, показують, що сільське населення має негативні тенденції і у статевій структурі, де переважають жінки. Однак, серед вікових контингентів, що формують демографічну основу відтворення їх менше ніж чоловіків.

Негативні демографічні процеси проявляються і в несприятливих показниках демографічного навантаження сільського населення, яке у 2000 році становило 1033 непрацездатних осіб на 1000 чол. працездатних. Постійно зростає дитяча смертність, найважливішою причиною чого є погіршення природного середовища у регіоні.

З відтворенням трудових ресурсів, поліпшенням їх якісних параметрів особливого значення набуває зайнятість населення, яка в сучасних умовах набирає особливої гостроти. При аналізі зайнятості досліджуваних районів нами була вирішена задача по оптимізації галузевої структури на основі економіко-математичного моделювання. Реалізація такого підходу стала можливою завдяки розробленому забезпеченню та побудови блочних моделей. Оптимізуючи структуру посівних площ під основні культури (зернові, цукрові буряки, картопля і овочі), ми побічно оптимізуємо і зайнятість трудових ресурсів, які будуть задіяні на окремих стадіях виробничого процесу. Розроблена економіко-математична модель дає можливість удосконалити галузеву структуру, враховувати взаємозв’язок між кінцевою продукцією і використаними ресурсами і на основі цього будувати товарну стратегію окремих підприємств. Вважаємо, що трансформація аграрного сектора, особливо земельна реформа, з часом призведуть до зміни і поліпшення зайнятості на селі.
Аналіз соціальних факторів, що суттєво впливають на відтворення трудових ресурсів, показує, що в останні роки через нестачу коштів, розпорошеність та недостатність мережі підприємств соціальної інфраструктури, відсутня реальна ефективність їх функціонування. У роботі автором сформульовано пропозиції щодо нових підходів по організації соціального обслуговування сільського населення.
Однією з гострих проблем незайнятих на селі є відсутність мотивації праці та заповнення наявних вакансій сільською молоддю. Враховуючи це і інші мотиваційні чинники, нами розроблена схема побудови (планування) кар’єри працівників сільськогосподарських підприємств, яка може бути використана у кооперативних, спільних і інших підприємствах, яким молодь віддає перевагу, і дасть можливість в майбутньому їй організувати власну справу або власне сільськогосподарське підприємство.
Оскільки, головне призначення держави полягає у тому, щоб здійснювати стратегічний розвиток трудових ресурсів вважаємо за необхідне залишити під її контролем: умови життя, побуту та праці сільських трудівників, загальний прожитковий мінімум, рівень оплати праці, їх пенсійний вік, безперервність та системність професійної орієнтації, підготовки та перепідготовки кадрів, охорону здоров’я і особливо дітородної діяльності, розвиток культури і спорту як можливих напрямів державної і регіональної політики у сфері відтворення трудових ресурсів.