Вехбе Махмуд Айат. Особливості показників езофаго-рН-моніторингу при пептичній виразці дванадцятипалої кишки в сполученні з рефлюкс-езофагітом

Краткое описание

Вехбе Махмуд Айат. Особливості показників езофаго-рН-моніторингу при пептичній виразці дванадцятипалої кишки в сполученні з рефлюкс-езофагітом : Дис... канд. наук: 14.01.36 2005

Вехбе Махмуд Айят Особливості показників езофаго-рН-моніторингу при пептичній виразці дванадцятипалої кишки в сполученні з рефлюкс-езофагітом. Рукопис.
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук за спеціальністю 14.01.36 гастроентерологія. Дніпропетровська державна медична академія МОЗ України, Інститут гастроентерології АМН України, Дніпропетровськ, 2005.
Дисертація присвячена вивченню особливостей комплексу показників езофаго-рН-моніторингу у хворих на ПВДПК в сполученні з РЕ І ст. (згідно класифікації Savary-Miller в модифікації Tytgat) до проведення ерадикації H.p. Досліджено вплив на кислотні та лужні гастроезофагеальні рефлюкси лансопразолу в дозі 0,06г х 1раз в день на 4-6 добу лікування хворих з пептичною виразкою дванадцятипалої кишки в сполученні з РЕ І ст. Вивчено вплив ерадикації H.p.у хворих на ПВДПК в сполученні з РЕ І ст. на кислотний і лужний гастроезофагеальні рефлюкси через 1-6 місяців після її завершення. Базуючись на методиці багатогодинного езофаго-рН-моніторингу обгрунтована разова доза 0,02г домперидону в лікуванні кислотних гастроезофагеальних рефлюксів у хворих на ПВДПК в сполученні з РЕ І ст.

Оцінка комплексу показників езофаго-рН-моніторингу являється методом вибору в діагностиці рефлюкс-езофагіту І ступеня (згідно класифікації Savary-Miller в модифікації Tytgat) у хворих на пептичну виразку дванадцятипалої кишки.
Хворі на пептичну виразку дванадцятипалої кишки в сполученні з рефлюкс-езофагітом І ступеня до проведення ерадикації Helicobacter pylori відрізняються від хворих на пептичну виразку дванадцятипалої кишки без рефлюкс-езофагіту по загальній кількості кислотних та лужних гастроезофагеальних рефлюксів (відповідно 51,4±9,3 і 284,52±23,9 проти 25,31±5,4 і 200,41±15,6), а також по кількості таких рефлюксів тривалістю більше 5 хв. (відповідно 4,32±0,64 і 19,14±3,05 проти 0,94±0,57 и 9,6±2,71).
До проведення ерадикації Helicobacter pylori у хворих на пептичну виразку дванадцятипалої кишки в сполученні з рефлюкс-езофагітом І ступеня латентний період кислотних гастроезофагеальних рефлюксів вірогідно (р<0,01) меньше після вечері (14,9±0,4 проти 30,9±5,6 хв.), а тривалість епізодів кислотних гастроезофагеальних рефлюксів після сніданку, обіду і вечері вірогідно (р<0,01) більша (відповідно 38,42±6,4 хв.; 63,9±11,1 хв.; 76±8,2 хв. проти 10,8±0,96 хв.; 19,9±4,4 хв.; 13,8±5,4 хв.), ніж у хворих на на пептичну виразку дванадцятипалої кишки без рефлюкс-езофагіту.
Лансопразол в дозі 0,06 г х 1 раз в день на 4-6 добу лікування у хворих на пептичну виразку дванадцятипалої кишки в сполученні з рефлюкс-езофагітом І ступеня викликає достатній антирефлюксний ефект, оскільки зменшує (р<0,01) як загальну кількість кислотних гастроезофагеальних рефлюксів (8±4,73 проти 51,4±9,3), так і загальну кількість лужних гастроезофагеальних рефлюксів (150,57 ±50,1 проти 284,52±23,9).
Через 1-6 месяців після ерадикації Helicobacter pylori у хворих на пептичну виразку дванадцятипалої кишки в сполученні з рефлюкс-езофагітом І ступеня зменшується (р<0,05) кількість кислотних гастроезофагеальних рефлюксів тривалістю більше 5 хв. (2,12±0,6 проти 4,32±0,64), а також зменшується (р<0,01) загальна кількість лужних гастроезофагеальних рефлюксів (138,24±19,1 проти 284,52±23,9) і кількість таких рефлюксів тривалістю більше 5 хв. (5,7±2,36 проти 19,14±3,05).
Призначення домперидону у хворих на пептичну виразку дванадцятипалої кишки в сполученні з рефлюкс-езофагітом І ступеня в дозі 0,02г при порівнянні з дозою 0,01г зменшує (р<0,01) кількість кислотних гастроезофагеальних рефлюксів на другій годині після прийому фармакопрепарату (4,5±0,07 проти 10±2,16).