ВИКОРИСТАННЯ СПЕЦІАЛЬНИХ ЗНАНЬ ПРИ РОЗСЛІДУВАННІ ЗЛОЧИНІВ, ПОВ’ЯЗАНИХ З НЕЗАКОННИМ ОБІГОМ НАРКОТИКІВ

Краткое описание

МІНІСТЕРСТВО ВНУТРІШНІХ СПРАВ УКРАЇНИ
ХАРКІВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ВНУТРІШНІХ СПРАВ

На правах рукопису
Косміна Наталія Миколаївна
УДК 343.985

ВИКОРИСТАННЯ СПЕЦІАЛЬНИХ ЗНАНЬ ПРИ РОЗСЛІДУВАННІ ЗЛОЧИНІВ, ПОВ’ЯЗАНИХ З НЕЗАКОННИМ ОБІГОМ НАРКОТИКІВ

Спеціальність: 12.00.09 – кримінальний процес та криміналістика;
судова експертиза; оперативно-розшукова діяльність

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата
юридичних наук

Науковий керівник –
Щербаковський Михайло Григорович
кандидат юридичних наук, доцент

Харків – 2010

З М І С Т
Вступ…………………………………………………………………………....….3
Розділ 1. Наукові і тактичні основи використання спеціальних знань при розслідуванні злочинів, пов’язаних із незаконним обігом наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів………...………………….…12
1.1. Предмет злочинів, пов’язаних із незаконним обігом наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів………..………………………...12
1.2. Сутність, структура та принципи використання спеціальних знань при розслідуванні злочинів, пов’язаних із незаконним обігом наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів…...……………………………..31
1.3. Участь спеціаліста при проведенні огляду, обшуку, відібранні зразків для експертного дослідження, затриманні підозрюваного……….…................60
1.4. Участь спеціаліста при проведенні допиту………………………….....86
Висновки до Розділу 1……………………………………………………...101
Розділ 2. Наукові і методичні основи судової експертизи наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів……………………………....104
2.1. Предмет і завдання експертизи наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів…………………………………………………………...104
2.2. Методи й алгоритми дослідження наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів…………………………………………...........................111
2.3. Особливості процесуального оформлення та оцінки результатів експертного дослідження наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів……………………………………………………………………...148
Висновки до Розділу 2……………………………………………………..164
Висновки ……………………………………………………………………….166
Додатки ………………………………………………………………………....173
Список використаних джерел………………………………………………..192

ВСТУП
Актуальність теми. На сучасному етапі розвитку України відбуваються кількісні і якісні зміни злочинності, криміналізація різних сфер суспільства. Збільшується число злочинів, пов’язаних з підпільним виробництвом, збутом та вживанням наркотиків . Так, кількість експертиз та досліджень наркотиків, що проведені у НДЕКЦ при ГУМВС України в Харківський області, з 2002 по 2008 рік збільшилось відповідно з 2702 до 4200 (+55%) та з 4436 до 7208 (+62%). Тому, поряд з загальним завданням оновлення форм і методів роботи правоохоронних органів в боротьбі з правопорушеннями, важливим є посилення боротьби з незаконним обігом наркотиків. Серед приоритетних напрямків урядової Програми реалізації державної політики у сфері боротьби з незаконним обігом наркотиків на 2003-2010 роки вказано на удосконалення діяльності правоохоронних органів, проведення наукових досліджень, створення криміналістичної техніки з метою протидії незаконному обігу наркотиків.
Одним із дійових засобів підвищення ефективності розкриття, розслідування та попередження злочинів щодо незаконного обігу наркотиків є використання різних форм спеціальних знань. Разом з тим аналіз слідчої практики показує, що у слідчих виникають значні проблеми при залучені спеціалістів, призначенні судових експертиз під час розслідування злочинів, пов’язаних з незаконним обігом наркотиків. Це призводить до низької результативності використання спеціальних знань при розслідуванні вказаних злочинів.
Проблеми використання спеціальних знань при розслідуванні злочинів, розглядали такі вчені-криміналісти, як В.Д. Арсеньєв, Р.С. Бєлкін, А.І. Вінберг, В.М. Галкін, А.В Дулов, О.О. Ейсман, О.О. Закатов, Б.Д. Зотов, Є.І. Зуєв, Г.Г. Зуйков, П.П. Іщенко, Ю.А. Калінкін, О.А. Кириченко, В.К. Лисиченко, В.М. Махов, Є.Б. Мельникова, Г.Є. Морозов, Ю.К. Орлов, А.Я. Паліашвілі, І.Л. Петрухін, В.М. Притузова, Р.Д. Рахунов, М.В. Салтевський, Т.В. Сахнова, М.О. Селіванов, З.М. Соколовський, І.М. Сорокотягін, П.Ф. Тельнов, М.В. Терзієв, О.Р. Шляхов, О.Ю. Штромас, М.Є. Шумило, С.П. Щерба, М.Г. Щербаковський та ін.
Проблеми методики розслідування злочинів щодо незаконного обігу наркотиків досліджувалися Т.А. Боголюбовою, В.С. Бурдановою, А.С. Джандiєрi, С.Ю. Косаревим, В.О. Кохановим, I.I. Курильовим, Г.М. Меретуковим, Л.П. Нiколаєвою, О.В. Одерієм, С.О. Рогановим, А.В. Сивачовим, С.В. Суховим, К.А. Толпекiним, Е.Х. Чекушевим, Н.Г. Шурухновим та іншими вченими-кримiналiстами, які внесли певний вклад у теорію i практику розслідування даних видів злочинів.
Однак, до теперішнього часу не проведено системного, комплексного дослідження механізму реалізації спеціальних знань під час розслідування злочинів, пов’язаних з незаконним обігом наркотиків. Відсутність у сучасній науковій, навчальній і службовій літературі відповідної інформації про форми, можливості та особливості використання спеціальних знань при розслідуванні злочинів, пов’язаних з незаконним обігом наркотиків, є причиною того, що практичні працівники не в повної мірі їх застосовують.
Наведені обставини обумовлюють актуальність обраної теми дисертаційного дослідження.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Обраний напрямок дослідження ґрунтується на положеннях п.2.2, 2.3 Наказу МВС України №755 від 05.07.2004 р. «Пріоритетні напрямки наукових та дисертаційних досліджень, які потребують першочергового розроблення і впровадження в практичну діяльність органів внутрішніх справ, на період 2004–2009 років». Тема дослідження відповідає тематиці рекомендованих Академією правових наук України пріоритетних напрямків розвитку правової науки на 2005–2010 роки (постанова №2/04-2 від 18.06.2004 р.) та п.1.1. пріоритетних напрямків наукових досліджень Харківського національного університету внутрішніх справ (протокол №13 від 23.12.2005 р.).
Мета і задачі дослідження. Метою дисертаційного дослідження є комплексне розв’язання проблем використання спеціальних знань при розслідуванні злочинів, пов’язаних з незаконним обігом наркотиків, а також визначення шляхів підвищення їх ефективності на досудовому слідстві.
Досягнення означеної мети здійснювалося на основі вирішення таких основних завдань:
 уточнити та надати криміналістичну класифікацію предмету злочинів, пов’язаних з незаконним обігом наркотиків, встановлення якого обумовлює використання спеціальних знань;
 визначити сутність, форми та структуру спеціальних знань, що використовуються при розслідуванні злочинів, пов’язаних з незаконним обігом наркотиків;
 уточнити мету та особливості роботи спеціаліста під час проведення слідчих дій;
 визначити непроцесуальні форми використання спеціальних знань в стадії порушення кримінальної справи та під час оперативно-розшукових заходів;
 визначити типові завдання та сформулювати предмет експертизи наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів;
 встановити відмінність експертизи наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів від інших судових експертиз;
 проаналізувати систему методів дослідження наркотиків та удосконалити схеми (алгоритми) вирішення типових експертних завдань;
 сформулювати рекомендації, щодо оформлення висновку експертизи наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів, його оцінки слідчим, судом.
Об’єктом дослідження є відносини, що виникають у процесі використання спеціальних знань в діяльності з попередження, припинення й розслідування злочинів, пов’язаних з незаконним обігом наркотиків.
Предметом дослідження є використання спеціальних знань при розслідуванні злочинів, пов’язаних з незаконним обігом наркотиків.
Методи дослідження. Методологічною основою дослідження є діалектичний метод наукового пізнання, якій дає змогу розглядати використання спеціальних знань як складову, невід’ємну частину діяльності слідчого у розслідуванні злочинів, пов’язаних з незаконним обігом наркотиків.
Під час виконання дослідження використовувалися загальнонаукові та спеціальні методи пізнання, обрані відповідно до поставлених мети і завдань, об’єкту і предмету дослідження:
– методи логіки (аналіз, синтез, дедукція, індукція, аналогія) дозволили детальніше усвідомити сутність спеціальних знань, виявити їх ознаки і особливості, види і форми використання у розслідуванні злочинів (підрозділ 1.2.), а також дослідити нормативно-правові акти, матеріали кримінальних справ та висновки експертів, класифікації об’єктів дослідження, точки зору науковців (підрозділ 2.1.);
– системно-структурний метод уможливив розглянути спеціальні знання у сукупності усіх складових: теоретичних знань, практичних вмінь та навичок, проаналізувати положення чинного законодавства (підрозділ 1.1.); надав можливість дослідження окремих елементів процедури проведення судової експертизи наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів, побудові алгоритмів рішення типових експертних завдань (підрозділ 2.2.);
– історико-правовий – при висвітленні різних підходів щодо сутності спеціальних знань, предмета, об’єктів, поняття судової експертизи (підрозділи 1.1., 2.1.);
– соціологічні методи (анкетування, інтерв’ювання) – при опитуванні слідчих та експертів за спеціально розробленою анкетою (розділи 1, 2);
– статистичні методи (групування, зведення, аналіз кількісних показників) – для узагальнення даних за результатами аналізу кримінальних прав, висновків експертів, анкетування (розділи 1, 2).
Нормативну базу дисертаційного дослідження склали: Конституція України, кримінально-процесуальне законодавство, Закон України «Про судову експертизу», нормативно-правові акти Міністерства юстиції, Міністерства внутрішніх справ, що регламентують організацію й діяльність правоохоронних органів, експертно-криміналістичної служби та судово-експертних установ.
Емпіричну базу дисертаційної роботи склали дані, одержані в результаті дослідження 350 кримінальних справ, порушених за статтями 305, 307-312, 320 КК України; 420 висновків судових експертиз наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів; анкетування 125 оперуповноважених УБНОН, 105 слідчих Харківської, Полтавської, Сумської, Луганської та Донецької областей. У роботі над дисертацією використовувався також власний, більш ніж п’ятнадцятирічний досвід автора як судового експерта.
Наукова новизна одержаних результатів полягає в тому, що вперше в Україні і країнах СНД, спираючись на положення теорії кримінального процесу та криміналістики, загальної теорії судової експертизи, узагальнення судово-слідчої та експертної практики, на монографічному рівні розв’язані проблеми використання різних форм спеціальних знань при розслідуванні злочинів, пов’язаних з незаконним обігом наркотиків. Новизна дисертаційного дослідження конкретизується в наступних науково-теоретичних положеннях, висновках та пропозиціях:
– удосконалено криміналістичну класифікацію наркотиків, які диференційовані за походженням, способом виготовлення, кількістю, агрегатним станом, типом дії на організм, лікарською формою. сировиною, ступенем обмеження, розміром;
– вперше сформульовані умови визначення ваги наркотиків, що знаходяться у суміші або рідині, а саме: деякі наркотики є складовими іншого наркотику; наркотик надходить разом із прекурсором; наркотики містять однакові наркотичні алкалоїди; у суміші знаходяться наркотики або психотропні речовини, які підсилюють наркотичний ефект;
– знайшло подальшої розробки поняття спеціальних знань, як систематизованих наукових та практичних неюридичних знань, вмінь і навичок, отриманих в результаті цілеспрямованої професійної підготовки і досвіду роботи, що використовуються в процесуальній та непроцесуальній формах для встановлення обставин злочину;
– вперше визначена структура спеціальних знань обізнаних осіб, які залучаються при розслідуванні злочинів, пов’язаних з незаконним обігом наркотиків, що включає базові знання з біології, фармації, хімії та допоміжні – з судової експертології, криміналістики, кримінального процесу;
– дістало подальшої розробки мета й особливості роботи спеціалістів різних галузей знань під час оглядів (в тому числі нарколабораторій), обшуків, допитів, затримання підозрюваних, відібранні зразків для експертного дослідження при розслідуванні злочинів, пов’язаних з незаконним обігом наркотиків;
– одержала подальший розвиток пропозиція щодо процесуальної доцільності та методичної необхідності призначення експертизи наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів в стадії порушення кримінальної справи в зв’язку з суттєвими змінами властивостей об’єктів в результаті перевірочних досліджень;
– вперше розглянута діяльність обізнаних осіб при проведенні оперативно-розшукових заходів у лікарських закладах та науково-дослідних установах для встановлення дотримання правил зберігання, обліку і використання наркотиків;
– удосконалено перелік завдань та предмет експертизи наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів, якім є фактичні дані, встановлені шляхом розв’язання класифікаційних, діагностичних й ідентифікаційних завдань, що включають ототожнення наркотиків, конкретного джерела їх походження, визначення класифікаційної належності, особливостей виготовлення, існування (зберігання, транспортування);
– вперше вказано, що експертиза наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів відрізняється від біологічної та фармацевтичної експертиз об’єктами, завданнями, застосовуваними методами, методиками і спеціальними знаннями, що потрібні експерту для її проведення;
– удосконалено типові слідчо-експертні ситуації, виділені в залежності від виявленого наркотику: порошкоподібна речовина, об’єкти рослинного походження, рідина, сліди на предметах-носіях, лікарські засоби, наркотики із декількох джерел, та запропоновані алгоритми їх дослідження;
– одержали подальшої розробки прийоми та зміст оцінки висновку експертизи наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів, які поділені за цілями (оцінка висновку, як засобу доказування, оцінка встановлених фактичних даних); рівнями та суб’єктами (експертний, слідчий, судовий); ) видами (формальна, спеціальна).
Практичне значення одержаних результатів полягає в тому, що в дисертації сформульовані й обґрунтовані висновки та пропозиції, які сприятимуть підвищенню ефективності використання спеціальних знань під час розслідування злочинів, пов’язаних з незаконним обігом наркотиків.
Результати дисертації впроваджені в практичну діяльність слідчих ОВС України (акт впровадження СУ ГУМВС України в Харківській області від 09.12.2008 р.); в судово-експертну діяльність (акт впровадження Державного науково-дослідного експертно-криміналістичного центру МВС України від 24.12.2008 р.); у навчальний процес Харківського національного університету внутрішніх справ при викладанні основного курсу «Криміналістика» та спецкурсу «Методика розслідування злочинів у сфері незаконного обігу наркотичних засобів, психотропних речовин їх аналогів або прекурсорів та легалізації грошових коштів, одержаних злочинним шляхом» (акт впровадження ХНУВС від 2.11.2009 р.).
Крім того, отримані під час дисертаційного дослідження результати можуть бути використані:
– у науково-дослідної роботи як основа для подальшої розробки тактики проведення слідчих дій, призначення судової експертизи наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів; удосконалення методик судово-експертного дослідження наркотиків;
– у практичної діяльності слідчих як рекомендації та пропозиції, спрямовані на вдосконалення слідчої діяльності під час розслідування злочинів, пов’язаних з незаконним обігом наркотиків;
– у навчальному процесі як матеріал при викладанні основного курсу «Криміналістика» та відповідних спеціальних курсів.
Особистий внесок здобувача. Дисертаційна робота виконана дисертантом самостійно, всі сформульовані у ній положення та висновки обґрунтовані на базі самостійних досліджень автора. У співавторстві видано роботи, що містять взаємопов’язане дослідження проблем: а) участі обізнаних осіб в розкритті та розслідуванні злочинів щодо незаконного обігу наркотиків: «Участие специалиста и эксперта в раскрытии и расследовании преступлений о незаконном обороте наркотиков», «Некоторые проблемы борьбы с незаконным оборотом наркотиков», «Особенности участия специалиста при проведении оперативных мероприятий, связанных с незаконным оборотом наркотических средств и психотропных веществ», «Особенности участия специалиста при осмотре и обыске мест происшествий, связанных с незаконным оборотом наркотиков», «Некоторые вопросы раскрытия хищений лекарственных наркотических веществ из медицинских учреждений», де здобувачу належать положення щодо визначення завдань та розробки прийомів дій фахівця при проведенні оперативно-розшукових заходів та слідчих дій (обсяг участі здобувача складає відповідно 30%, 50%, 50%, 50%, 50%, 50%); б) експертизи наркотичних засобів, психотропних речовин та прекурсорів: «Судово-фармацевтичний аналіз особливо небезпечного наркотичного засобу – героїну», «Некоторые проблемы назначения и оценки судебной медико-биологической экспертизы», «Судебная химико-фармацевтическая экспертиза на досудебном следствии», де здобувачу належать положення щодо предмету експертизи, оцінки висновку експерта та відмежуванні від інших судових експертиз (обсяг участі здобувача 25%, 50%, 25%). Наукові ідеї та розробки, що належать співавторам опублікованих праць, у дисертації не використовувались.
Апробація результатів дисертації. Основні положення дисертації обговорювались на засіданнях кафедри криміналістики, судової медицини та психіатрії Харківського національного університету внутрішніх справ; міжнародних науково-практичних конференціях: «Теорія и практика судової експертизи і криміналістики» (м. Харків, 2002 р.), «Сучасні судово-експертні технології в кримінальному і цивільному судочинстві» (м. Харків, 2003 р.), «Наука і соціальні проблеми суспільства: медицина, фармація, біотехнологія « (м. Харків, 2003 р.), «Сучасні проблеми, тенденції і перспективи розвитку криміналістики та судової експертизи» (м. Харків, 2007 р.), «Фармацевтичне право та доказова фармація в Україні» (м. Харків, 2008 р.); науково-практичних конференціях: «Актуальні питання боротьби зі злочинністю на транспорті» (м. Одеса, 2000 р.), «Фармація ХХ1 століття» (м. Харків, 2002 р.), «Проблеми розкриття та розслідування злочинів, пов’язаних із незаконним обігом наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів та прекурсорів» (м. Донецьк, 2003 р.).
Публікації. Основні положення дисертації викладені у 24 наукових публікаціях, з яких 8 статей надр
уковані у фахових виданнях, перелік яких затверджений ВАК України, а також у 1 посібнику та 13 статтях та тезах доповідей на науково-практичних конференціях.

Список литературы

ВИСНОВКИ
У дисертації наведене теоретичне узагальнення і нове вирішення наукової задачі по використанню спеціальних знань при розслідуванні злочинів, пов’язаних з незаконним обігом наркотиків, що виявляється в розробці системи наукових положень і методичних рекомендацій, направлених на підвищення ефективності залучення обізнаних осіб на досудовому слідстві. Найбільш важливі результати дослідження відображено у наступних висновках:
1. Наркотичні засоби, психотропні речовини, як предмети злочинів, пов’язаних з незаконним обігом наркотиків визначаються через медичну, правову, соціальну та фізичну ознаки.
Для розробки тактичних прийомів збирання наркотичних засобів і їх подальшого експертного дослідження розролена класифікація об’єктів за різними підставами. Наркотичні засоби, психотропні речовини і прекурсори можуть бути класифіковані за наступними підставами: 1) походженням (природні, напівсинтетичні, синтетичні); 2) способу виготовлення (промислові, саморобні); 3) кількістю (мікрокількості, макрокількості); 4) агрегатному стану (рослинні маси, порошки, рідини, смолисті та маслянисті маси); 5) типом дії на організм (стимулятори, депресанти, галюціногени, психодизлептики, наркотичні анальгетики, диссоціативи, нейролептики, аксіолітичні препарати, антидепресанти, психодизлептики, нормотиміки, ноотропи); 6) лікарською формою (таблетки, капсули, пілюлі, настоянки, сиропи); 7) виготовленням з сировини; 8) ступенем обмеження (особливо небезпечні, з обмеженим обігом, із засобами контролю); 9) за розміром, який має кримінально-правове значення (не мають значення, невеликі, великі, особливо великі).
2. Розповсюджене на практиці визначення кількості (ваги) наркотичного засобу лише за сухим залишком вилучених об’єктів є неправильним, оскільки не існує залежності між масою сухого залишку і кількістю наркотично активних компонентів у ньому. При знаходженні наркотиків у суміші їхня вага може бути визначена шляхом підсумовування відносних ваг лише в окремих випадках: 1) наркотичні засоби є складовими частинами іншого наркотичного засобу; 2) наркотичний засіб надходить разом із прекурсором, за допомогою якого він виготовлявся; 3) наркотичні засоби містять однакові наркотичні алкалоїди, але в різних формах; 4) у суміші знаходяться наркотичні засоби або психотропні речовини, які підсилюють наркотичний ефект.
3. Спеціальні знання – це систематизовані наукові та практичні знання, вміння і навички у певній галузі людської діяльності (за винятком знаннь у галузі матеріального і процесуального права), отримані в результаті цілеспрямованої професійної підготовки і досвіду роботи, які використовуються для встановлення обставин злочину, що мають значення для справи.
4. Форми використання спеціальних знань визначаються: 1) процесуальним станом особи, яка їх застосовує:
– особи, які здійснюють розслідування і оперативно-розшукові заходи: слідчий, дізнавач, оперуповноважений, прокурор, суддя;
– обізнані особи, що мають процесуальне положення, яке визначається наявністю у них спеціальних знань: експерт, спеціаліст, лікар, педагог, перекладач, особа, яка розуміє знаки глухих або німих;
– обізнані особи, процесуальне положення яких не визначається наявністю у них спеціальних знань: ревізор, технічний інспектор, співробітник податкової адміністрації та ін.
2) метою використання: пошук, виявлення, вилучення, попереднє або експертне дослідження слідів злочину;
3) значенням отриманих результатів – доказове або орієнтуюче.
Відповідно до процесуального закону існують дві форми використання спеціальних знань:
а) процесуальні (зазначені і регламентовані КПК України): залучення спеціаліста, лікаря, педагога, перекладача, особи, яка розуміє знаки глухих або німих, призначеня експертизи, допит експерта;
б) непроцесуальні (не зазначені або зазначені, але не регламентовані КПК України): використання спеціальних знань слідчим, дізнавачем, оперативним працівником, проведення ревізій, інвентаризацій, попередніх досліджень матеріальних слідів злочину; консультативно-довідкова допомога фахівців поза слідчими діями, дослідження у стадії порушення кримінальної справи, надання допомоги в підготовці технічних засобів; участь обізнаних осіб при проведенні оперативно-розшукових заходів.
5. Перевірочні дослідження, які проводяться в стадії порушення кримінальної справи з метою віднесення об’єктів до наркотиків та встановлення їх ваги, співпадають із відповідним видом судових експертиз по предмету, об’єктам, методикам дослідження. У зв’язку з тим, що проведення перевірочних досліджень може привести наркотики до стану, не придатного до наступного експертного дослідження їх необхідно заміни на проведення експертизи наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів.
6. Структура спеціальних знань спеціаліста і експерта, які залучаються при розслідуванні незаконного обігу наркотиків, включає: а) базові знання з біології, фармації, хімії; б) допоміжні правові знання з судової експертології (загальної теорії, теоретичні та методичні основи експертизи наркотичних засобів, психотропних речовин та прекурсорів), криміналістики (загальна і окремі теорії криміналістики, криміналістична техніка), кримінального процесу (процесуальний статус суб’єктів, пов’язаних із проведенням експертизи, процесуальний порядок проведення судових експертиз, теорія доказів).
При провадженні експертного дослідження правові знання носять забезпечувальний характер і не стосуються предмету експертизи.
7. Під час проведення огляду місця події, освідування, обшуку, затримання підозрюваного, відібранні зразків для експертного дослідження залучення спеціаліста необхідно для: а) виявлення, фіксації, вилучення, упакування наркотиків і предметів-носіїв слідів наркотиків; б) проведення попереднього дослідження виявлених об’єктів; в) консультування слідчого. Під час огляду, обшуку нарколабораторії додатковим завданням спеціаліста є забезпечення безпечних умов їх проведення для членів слідчо-оперативної групи.
При проведенні оперативно-розшукових заходів в медичних закладах та науково-дослідних установах обізнані особи залучаються для встановлення дотримання правил зберігання, обліку і використання наркотиків.
При допиті обвинуваченого (підозрюваного), який виготовляв синтетичні наркотики, спеціаліст допомагає слідчому: а) точніше і повніше зрозуміти спеціальні терміни; б) розібратися в спеціальних правилах, інструкціях, інших нормативних документах, з якими була пов’язана діяльність допитуваного; в) у викритті неправдивих свідчень, що стосуються спеціальних питань, надання яких розраховано на непоінформованість слідчого; г) постановкою додаткових, уточнюючих, деталізуючих питань про процес виготовлення, умови зберігання, способи транспортування наркотиків та ін. д) точніше зафіксувати свідчення допитуваного, що стосуються спеціальної термінології.
Педагогі, перекладачі, психіатри, наркологи залучаються для підготовки та проведення допиту певних категорій обвинувачених, підозрюваних, свідків.
8. Типовими завданнями експертизи наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів є наступні:
1) класифікаційні, що направлені на встановлення належності об’єктів до:
– стандартизованого (універсального) класу;
– довільного (спеціального) класу;
2) ідентифікаційні, пов’язані із ототожненням:
– цілого об’єкта за розділеними частинами (одиничні фізичні тіла, порошок, ємкості рідини, маси спресованих наркотичних засобів тощо);
– загального джерела походження різних наркотиків (природних, антропогенних).
Як правило, експертне дослідження завершується встановленням загальної родової або групової належності наркотиків, що порівнюються;
3) діагностичні, спрямовані на виявлення:
– слідів наркотичних засобів, психотропних речовин, прекурсорів на об’єктах-носіях;
– установлення стану об’єктів;
– існування факту і його особливостей;
– встановлення причинно-наслідкових зв’язків, часу факту.
Предметом експертизи наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів є встановлені на основі спеціальних знань фактичні дані, що включають ототожнення наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів, конкретного джерела їх походження, визначення класифікаційної належності, походження, особливостей виготовлення, існування (зберігання, транспортування).
Експертиза наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів відрізняється від біологічної та фармацевтичної експертиз завданнями, об’єктами, методами дослідження та спеціальними знаннями, що потрібні експерту для її проведення.
9. Для вирішення поставлених перед експертом завдань виявляються різноманітні властивості наркотиків за допомогою загальних, окремих, спеціальних методів. Типовими методами виявлення морфологічних (зовнішніх) та субстанціональних (внутрішніх) властивостей наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів при їх судово-експертному дослідженні є: візуальний огляд, оптична мікроскопія, хімічні, хроматографічні методи, ультрафіолетова спектрометрія, емісійний спектральний аналіз.
Комплекс методів, прийомів і технічних засобів, вживаних у певній послідовності для вирішення експертних завдань відносно і з урахуванням стану наданих об’єктів становить експертну методику. Методика по дослідженню наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів складається з формалізованих правил (алгоритмів).
10. При розслідуванні злочинів, пов’язаних із незаконним обігом наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів, залежно від завдань, що ставляться перед експертом, та об’єктів експертизи можна виділити типові слідчо-експертні ситуації:
1) виявлений порошок;
2) виявлені об’єкти рослинного походження;
3) виявлена рідина;
4) виявлені предмети, на яких можуть бути сліди наркотиків;
5) виявлені лікарські форми;
6) наркотики виявлені в декількох джерелах.
Типовим завданнями для 1-3, 5 ситуацій є класифікаційне завдання про віднесення об’єктів до наркотичних засобів, психотропних речовин, прекурсорів та діагностичні завдання про кількість наркотику та визначення способу виготовлення об’єктів. Для ситуації 4 типовими є діагностичні і класифікаційні завдання з встановлення наявності слідів наркотичних засобів, психотропних речовин, прекурсорів. В ситуації 6 Для характрним є ідентифікаційне завдання, яке полягає у встановленні належності об’єктів одному цілому (масі, об’єму) або їх походження з одного конкретного джерела.
Для кожної ситуації запропоновані алгоритми дослідження.
11. В оцінці висновку експертизи наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів можна виділити: а) цілі – оцінка висновку як засобу доказування, оцінка встановлених фактичних даних; б) рівні та відповідні ним суб’єктів – експертний, слідчий, судовий; в) види – формальна, спеціальна; г) зміст.
Формальна оцінка висновку експерта здійснюється слідчим та включає перевірку:
– процесуального порядку призначення і проведення експертизи;
– об’єктів дослідженя;
– повноти й обсягу проведеного експертного дослідження, ясності висновків;
– логічної обґрунтованості висновків експерта;
– належності виявлених експертом фактичних даних до розслідуваної кримінальної справи;
– відповідності висновків експерта іншим зібраним у справі доказам.
Спеціальна (змістовна) оцінка вимагає спеціальних знань, здійснюється за допомогою фахівця у формі консультації і включає перевірку:
– достатньої кількості представлених на експертизу об’єктів;
– доброякісності представлених об’єктів, правильності вихідних даних;
– доцільності, правомірності застосованої методики, методу дослідження, їхньої наукової обґрунтованості;
– повноти проведених досліджень, установлення всіх ознак об'єктів;
– правильності опису й інтерпретації встановлених ознак;
– наукової обґрунтованості проміжних і підсумкових висновків;
– компетентності експерта.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
1. Советское уголовное право. Часть общая: учеб. пособ./ под ред. Н.А. Беляева., М.Д. Шаргородского – Л.: ЛГУ, 1960. – 588 с.
2. Курс советского уголовного права: учеб. : в 6 т.: Т.3 /ред. коллегия: А.А. Пионтковский, П.С. Ромашкин, В.М. Чхиквадзе. – М.: Наука, 1970. – 350 с.
3. Курс советского уголовного права: учеб.: в 5 т. часть общая: Т. 1. / под ред. Н.А.Беляева, М.Д. Шаргородского. – Л.: ЛГУ, 1968 – 1970. – 647 с.
4. Колесниченко А.Н. Криминалистическая характеристика преступлений: учеб. пособ./ А.Н. Колесниченко, В.Е. Коновалова. – Х.: Юрид. ин-т, 1985. – 92 с.
5. Таций В.Я. Объект и предмет преступления по советскому уголовному праву: учеб. пособ. / Таций В.Я. – Харьков: ХЮИ, 1982. – 102 с.
6. Науково-практичний коментар Кримінального кодексу України від 5 квітня 2001 р. за ред. М.І. Мельника, М.І. Хавронюка. – К.: Каннон, А.С.К., 2001. – 1104 с.
7. Бабаян Э.А. Наркология: учеб. пособ./ Э.А. Бабаян, М.Х. Гонопольский. – изд. 2-е пере раб. и доп. – М.: Медицина, 1990. – 336 с.
8. Советский энциклопедический словарь: словарь / под ред. А.М. Прохорова. – М.: Сов. энцикл., 1983. – 1594 с.
9. Фармацевтический анализ лекарственных средств: моногр./ В.А. Шаповалова, В.А. Заболотный, И.Т. Депешко и др.; под общей ред. В.А. Шаповаловой . – Харьков: ИМП „Рубикон”, 1995. – 400 с.
10. Селіванов М.П. Антинаркотичне законодавство України: історія, теорія, коментар: моногр./ М.П.Селіванов, М.С.Хрупа. – К.: Юрінком, 1997. – 351 с.
11. Про обiг в Українi наркотичних засобiв, психотропних речовин, їх аналогiв i прекурсорiв: закон України від 15 лют. 1995 р. № 60/95-ВР // Вiдомостi Верховної Ради України. – 1995. – № 10. – С. 60 – 71.
12. Мірошниченко Н.А., Уголовно-правовая борьба с наркоманией: моногр. / Н.А. Мірошниченко, А.А. Музика – К. – Одеса: Вища школа, 1988. – С. 48 – 49.
13. О борьбе против незаконного оборота наркотических средств и психотропных веществ. Конвенция ООН 1988 года от 20 декабря 1988 // Бюлетень законодавства і юридичної практики України. – К.: Юрінком-Інтер, 2004. – № 1. – С. 9 – 19.
14. Про затвердження переліку наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів і прекурсорів: постанова Кабінету Міністрів України від 6 травня 2000 р. №770 із змінами та допов. від 12 грудня 2002 р. №890; від 4 червня 2008 р. 3518); Лист Міністерства юстиції України від 2 листопада 2006 р. №34 – 48/ 186 [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://zakon. rada.gov.ua/. – 17.05.2010.
15. Про заходи протидії незаконному обігу наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів та зловживанню ними: закон України від 15 лют. 1995 року № 60/95 – ВР // Вiдомостi Верховної Ради України. – 1995. – № 10. – С. 51 – 60.
16. Дунаевский В.В. Наркомания и токсикомания: моногр. / В.В. Дунаевский, В.Д. Стежин – Л.: Медицина, 1990. – 208 с.
17. Шаповалова В.А. Лекарственные средства в психофармакологии: моногр. / В.А. Шаповалова, Ю.И. Губский, И.И. Кутько; – К: Здоровье, Харьков: Торсинг; 1997. – 288 с.
18. Drug Pharmacology Second Edition. Фармакология наркотических и иных препаратов: моногр./ под ред. Джеймса М. Смита: авт. перевод сотрудника БЮИ МВД России Е.Савранского. – Белгород, 1998. – 94 с.
19. Про затвердження таблиць невеликих, великих та особливо великих розмірів наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів, які знаходяться у незаконному обігу: наказ Міністерства охорони здоров’я України від 1 серпня 2000 року № 188// Збірник законодавчих та нормативно-правових актів станом на 1 січня 2005 р. – К.: КНТ, 2005. – С. 279 – 281.
20. Міжвідомча методика дослідження наркотичних засобів з рослин конопель та маку снотворного: метод. посіб. / П.П. Давидюк, В.В. Вартузов, О.О. Посільський та ін.; за ред. П.П. Давидюка. – К.: ДНДЕКЦ МВС України, 2009. – 63 с.
21. Космина Н.Н К вопросу о количественном определении наркотических средств / Н.Н. Космина //Теорія и практика судової експертизи і криміналістики: зб. наук. праць/ Харків. НДІ суд. експ. Нац. юрид. акад. України. ім. Я. Мудрого. – Харків, 2006. – Вип. 5. – С. 273–276.
22. Павлов И.П. моногр.: в 6 ч.: ч.1/ И.П. Павлов. – М. – Л., 1951. – 563 с.
23. Косміна Н.М. Проблеми кількісного аналізу наркотиків і кримінально-правова кваліфікація злочинів / Н.М. Косміна // Вісник ун-ту внутр. справ. Спецвипуск. – Харків, 2001. – С. 164 – 168.
24. Козаченко О.В. Вплив кількісних і якісних характеристик наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів на кваліфікацію деяких злочинів, спрямованих проти народного здоров’я / О.В. Козаченко // Вісник Харк. нац. ун-ту внутр. справ. – 1999. – №2. – С. 113 – 116.
25. Стрекалов Е.Ф. Застосування судами законодавства про відповідальність за незаконний обіг наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів: Коментар до судової практики в кримінальних та адміністративних справах. Постанови Пленуму Верховного Суду України (1995-1997) / Е.Ф. Стрекалов, А.А. Музика // Бюлетень законодавства і юридичної практики України. – 1998. – №1 – С. 88 – 131.
26. Большая медицинская энциклопедия: изд. 3-е. в 3-х т.: Т.2. / глав. ред. Б.В. Петровский; – М.: Сов. энцикл., 1975. – 1645 с.
27. Наркотики и яды: Психоделики и токсические вещества, ядовитые животные и растения. (Энциклопедия преступлений и катастроф ): учеб./ сост. В.И. Петрова, Т.И. Ревяко; – Мн.: Литература, 1996. – 592 с.
28. Машковский М.Д. Лекарственные средства: моногр. : в 2-х т.: Т.1. – 10-е изд. стереотип / М.Д. Машковский – М.: Медицина, 1986. – 624 с.
29. Шиканов В.И. Актуальные вопросы уголовного судопроизводства и криминалистики в условиях современного научно-технического прогресса: На материале процессуального и криминалистического исследования уголовных дел об убийстве: метод. пособ. / В.И. Шиканов. – Иркутск: Иркут. гос. ун-т, 1978. – 190 с.
30. Арсеньев В.Д. Использование специальных знаний при установлении фактических обстоятельств уголовного дела: учеб. пособ. / В.Д. Арсеньєв, В.Г Заблоцкий. – Красноярск: Красноярский ун-т, 1986. – 152 с.
31. Быков В.М. Проблемы применения технико-криминалистических средств и специальных познаний при расследовании преступлений / В.М. Быков // Использование современных технико-криминалистических средств и специальных познаний в борьбе с преступностью: межвуз. сб. – Саратов: Изд-во Саратов. ун-та, 1998. – С. 16 – 19.
32. Лисиченко В.К. Виды участия специалистов на предварительном следствии / В.К. Лисиченко, В.В. Циркаль // Криминалистика и судебная экспертиза. – К.: Вища школа, 1985. – Вып. 30. – С. 3 – 10.
33. Махов В.Н. Использование знаний сведущих лиц при преступлений: моногр./ В.Н. Махов. – М.: Изд. Рос. ун-та. Дружбы народов, 2000. – 296 с.
34. Гончаренко В.И. Использование данных естественных и технических наук в уголовном судопроизводстве: науч. пособ. / В.И. Гончаренко– К.: Изд-во при Киев. ун-те, 1980. – 160 с.
35. Винберг А.И. К проблеме объектов судебной экспертизы./ А.И. Винберг, Д.Я. Мирский, М.Н. Ростов// Общетеоретические вопросы экспертизы: сб. науч. тр. ВНИИСЭ. – М.: ВНИИСЭ, 1982. – С. 3 – 13.
36. Сорокотягин И.Н. Системно-структурная характеристика специальных познаний и формы их использования в борьбе с преступностью. Применение специальных познаний в борьбе с преступностью: моногр. / И.Н. Сорокотягин // – Свердловск: СЮИ, 1983. – 205с.
37. Яблоков Н.П. Криминалистика: учеб./ под ред. Н.П. Яблокова, – 3-е, перераб. и доп. – М.: Юристъ, 2007. – 782 с.
38. Орлов Ю.К. Производство экспертизы в уголовном процессе: моногр. / Ю.К. Орлов. – М.: Изд-во ВЮЗИ, 1982. – 189 с.
39. Образцов В.А. Выявление и изобличение преступника: моногр. / В.А. Образцов.– М.: Юристъ, 1997. – 336 с.
40. Калинкин Ю.А. Участие в уголовном судопроизводстве лиц, обладающих специальными познаниями: автореф. дис. ... канд. юрид. наук: 12.00.09 / Ю.А. Калинкин. – М., 1981. – 20 с.
41. Селина Е.В. Применение специальных знаний в уголовном процессе: учеб. пособ./ Е.В. Селина. – М.: ООО Изд-во «Юрлитинформ», 2002. – 144 с.
42. Кони А.Ф. Избранные произведения. Воспоминания: моногр.: в 2 т. Т. 2. / А.Ф.Кони. – М.: Госюристдаст, 1959. – 401 с.
43. Закатов А.А. Использование научно-технических средств и специальных знаний в расследовании преступлений: науч.- метод. пособ. / А.А. Закатов, Ю.Н. Оропай. – К.: РИО МВД УССР. – 1980. – 81 с.
44. Белкин Р.С. Курс криминалистики: учеб. пособ. / Р.С. Белкин. – 3-е изд., доп. – М.: ЮНИТИ-ДАНА, Закон и право, 2001. – 837 с.
45. Ожегов С.И. Словарь русского язика / С.И. Ожегов; под ред. М.Ю. Шведовой . – 18-е изд., стереотип. – М.: Русск. яз., 1986. – 797 с.
46. Кант И.Сочинения: моногр.: в 6-ти томах. Т.3. / И. Кант– М.: Мысль, 1964. – 580 с.
47. Философский словарь: словарь / под ред. И.Т. Фролова; – Новейший философский словарь. – М.: Рус. слово, 1999. – 566 c.
48. Вичева Д.В. Диалектика обыденного и научного знания / Д.В. Вичева, В.А. Штофф // Философские науки. – 1980. – №4. – С. 18 – 25.
49. Эйнштейн А. Собрание научных трудов: моногр.: в 4 т.: Т.4. / А. Эйнштейн. – М.: Наука, 1967. – 200 с.
50. Философия: учеб. / под ред. В.Д. Губина, Т.Ю. Сидориной, В.П. Филатова. – М.: Рус. слово, 1996. – 266 c.
51. Грамович Г.И. Тактика использования специальных знаний в раскрытии и расследовании преступлений: учеб. пособ. / Г.И. Грамович – Мн.: МВШ МВД СССР, 1987. – 237 с.
52. Эйсман А.А. Заключение эксперта. Структура и научное обоснование: науч. пособ. / А.А. Эйсман. – М.: Юрид. лит., 1967. – 152 с.
53. Аверьянова Т.В. Судебная экспертиза. Курс общей теории: моногр. / Т.В. Аверьянова. – М.: Норма, 2006. – 480 с.
54. Соколовский З.М. Понятие специальных знаний / З.М. Соколовский // Криминалистика и судебная экспертиза. – К.: РИО МВД УССР, 1969. – Вып. 6. – С. 20 – 25.
55. Колмаков В.П., Идентификационные действия следователя: учеб.-метод. пособ. / В.П. Колмаков – К.: КНИИСЭ, 1977. – 201 с.
56. Корухов Ю.Г. Исследование материальных источников криминалистической информации : учеб. пособ. / Ю.Г. Корухов – М.: ВНИИСЭ, 1987. – 50 с.
57. Щербаковский М.Г. Применение специальных знаний при раскрытии и расследовании преступлений: учеб. пособ. / М.Г. Щербаковский, А.А. Кравченко – Харьков: Ун-т внутр. дел, 1997. – 76 с.
58. Философский словарь : словарь / под ред. М.М. Розенталя, П.Ф.Юдина; – М.: Полит. литература, 1963. – 254 с.
59. Современный философский словарь: словарь / под ред. В.Е. Кемерова. – М.: Рус. слово, 1998. – 398 c.
60. Лобан И.Е. Судебно - медицинская деятельность в уголовном судопроизводстве: правовые, органи¬зационные и методические аспекты: учеб. пособ. / И.Е. Лобан, Г.И. Заславский, В.Л. Попов. – СПб.: Изд-во «Юрид. центр Пресс», 2003. – 467 с.
61. Россинская Е.Р. Научно-практический комментарий к Федеральному закону «О государственной судебно-экспертной деятельности в Российской Федерации»: моногр. / Е.Р. Россинская. – М.: Право и закон, 2002. – 656 с.
62. Сегай М.Я. Судебная экспертиза материальных следов-отображений (проблемы, методология): учеб. – метод. пособ. / М.Я. Сегай, В.К. Стринжа – К.: Ін Юре, 1997. – 174 с.
63. Эксархопуло А.А. Специальные познания в уголовном процессе и их нетрадиционные формы / А.А. Эксархопуло // Вестник криминалистики. – М.: Спарк, 2001. – Вып. 2(2). – С. 23 – 28.
64. Кудрявцева А. Доказательственное значение «правовых» экспертиз в уголовном процессе / А. Кудрявцева, Ю. Лившиц // Российская юстиция. – 2003. – № 1. – С. 26 – 28.
65. Орлов Ю.К. Заключение эксперта и его оценка (по уголовным делам): учеб. пособ./ Ю.К. Орлов – М.: Юрист, 1995. – 64 с.
66. Загальна теорія держави і права: підруч. / М.В. Цвік, В.Д. Ткаченко, А.А. Богачова та ін.; за ред. М.В. Цвіка, В.Д. – Харків: Право, 2002. – 432 с.
67. „Про судову експертизу в кримінальних і цивільних справах”. Постанова Пленуму Верховного Суду України від 30 травня 1997 р. №8 Коментар судової практики в кримінальних та адміністративних справах. Постанови Пленуму Верховного Суду України (1995-1997)// Бюлетень законодавства та юридичної практики України. – К.: Юрінком-Інтер, 1998. – №31. – С. 245–252.
68. Гаухман Л. Нужна ли правовая экспертиза по уголовным делам / Л. Гаухман // Законность. – 2000. – № 4. – С. 21–24.
69. Корухов Ю.Г. Допустимы ли правовые и юридические экспертизы в уголовном процессе / Ю.Г. Корухов // Законность. – 2000. – №31. – С. 39–40.
70. Круть О.В. Питання довідкової та консультаційної діяльності науково-дослідних установ судових експертиз Міністерства юстиції України / О.В. Круть, Г.М. Нагорний // Нормативно-правове регулювання судово-експертної діяльності в Україні: матеріали наук.-практ. конф. – Сімферополь, 2000. – С. 33 – 36.
71. Щербаковский М.Г. Сущность специальных знаний, как критерий разграничения компетенции следователя, специалиста и эксперта / М.Г.Щербаковский // Экспертное обеспечение правосудия: проблемы теории и практики: материалы междунар. науч.-практ. конф., 7-8 сент. 2006 г. – Автономная Республика Крым. – Симферополь: КрымНИИСЭ, 2006. – С. 102–110.
72. Работа с микрообъектами на месте происшествия: учеб. - метод. пособ. / В.Е. Капитонов, М.Н. Кузьмин, Т.Ф. Одиночкина и др.; под. ред В.Е. Капітонов. – М.: ВНИИ МВД СССР, 1978. – 140 с.
73. Волынский В.А. Технико-криминалистическое обеспечение раскрытия и расследования преступлений: учеб. пособ. / В.А. Волынский. – М.: ВНИИ МВД Рос. Федерации, 1994. – 90 с.
74. Циркаль В.В. Тактика производства следственных действий с участием специалистов: автореф. дис. ... канд. юрид. наук: 12.00.09 / В.В. Циркаль. – К., 1984. – 20 с.
75. Уголовно-процессуальный кодекс Украины с изменениями и дополнениями: по состоянию на 1 сент. 2007 г. – Х.: Одиссей, 2007. – 264 с.
76. Петрухин И.Л. Экспертиза как средство доказывания в советском уголовном процессе: моногр. / И.Л. Петрухин. – М.: Юрид. лит., 1964. – 276 с.
77. Драпкин Л.Д. Организационно-управленческие аспекты взаимодействия участников процесса раскрытия преступлений. Вопросы взаимодействия следователя и других участников расследования преступлений: метод. пособ./ Л.Д. Драбкин. – Свердловск: СЮИ, 1984. – 115 с.
78. Махов В.Н. Организационные и тактические вопросы использования знаний сведущих лиц на предварительном следствии /В.Н. Махов// Организационно-тактические проблемы расследования преступлений: межвуз. сб. науч. тр. – Красноярск: Изд-во Красноярск. ун-та, 1990. – С. 131 – 136.
79. Драпкин Л.Я. Предмет доказывания и криминалистические характеристики преступлений // Криминалистические характеристики в методике расследования преступлений: сб. – Свердловск: СЮИ, 1978. – С. 15 – 22.
80. Сорокотягин И.Н. Специальные познания в расследовании преступлений: учеб. пособ. / И.Н. Сорокотягин. – Ростов н/ Д: Изд-во Ростов. ун-та, 1984. – 186 с.
81. Одиночкина Т.Ф. Технико-криминалистические методы, средства работы с микрообъектами на месте происшествия и перспективы их развития./ Т.Ф. Одиночкина // Экспертная практика. – М.: ЦНИКЛ МВД СССР, 1983. – Вып. 20. – С. 69 – 71.
82. Настанова про діяльність експертно-криміналістичної служби МВС України: Наказ МВС України від 30.08.99 № 682. – П. 5.3// Судово-експертна діяльність: довідник для експертів / за заг. ред. І.П. Красюка. – К.; ДНДЕКЦ МВС України, 2002. – С. 174 – 218.
83. Щербаковський М.Г. Використання спеціальних знань на стадії порушення кримінальної справи / М.Г. Щербаковский, І.І. Золотухін // Вісник університету внутрішніх справ – 1997. – Вип. 2. – С. 37–44.
84. Лысов Н.Н. Специальные исследования невещественных источников информации в деятельности аппаратов БХСС: учеб.- метод. пособ. / Н.Н. Лысов. – Горький: ВШ МВД СССР, 1987. – 91 с.
85. Григорьев В.Н. Обнаружение признаков преступления органами внутренних дел: науч.- метод. пособ. / В.Н. Григорьев. – Ташкент: ВШ МВД СССР, 1986. – 143 с.
86. .Назначение и производство криминалистических экспертиз: пособ. для следователей, судей, экспертов. – М.: Юрид. лит., 1976. – 296 с.
87. Степанов В.В. Предварительная проверка первичных материалов о преступлениях: моногр. / В.В. Степанов. – Саратов: Изд-во Саратов. ун-та, 1972. – 156 с.
88. Боголюбская Т.В. Понятие и правомерность производства специальных исследований в стадии воз¬буждения уголовного дела: Формы досудебного производства и их совершенствование: метод. пособ. / Т.В. Боголюбская, В.В. Коваленко. – Волгоград: ВШ МВД СССР, 1989. – 217 с.
89. Бахтадзе Т. Процессуальные проблемыназначения и производства судебных экспертиз в стадии возбуждения уголовного дела / Т. Бахтадзе // Угол. право. – 2006. – №5. – С. 90 – 94.
90. Мороз Г.Е. Участие специалистов в стадии предварительного расследования: автореф. дис.... канд.. юрид. наук: 12.00.09 / Г.Е. Мороз – Саратов, 1977. – 20 с.
91. Масленникова Л.Н. Процессуальное значение результатов проверочных действий в доказывании по уголовному делу: учеб. пособ./ Л.Н. Масленникова – М.: Акад. МВД РФ, 1993. – 58 с.
92. Быховский И.Е. Процессуальные и тактические вопросы проведенния следственных действий: моногр. / И.Е. Быховский. – Волгоград: 1977 – 250 с.
93. Нагнойный Я.П. О возможности назначения экспертизы до возбуждения уголовного дела / Я.П. Нагнойный // Криминалистика и су¬дебная экспертиза. – К.: РИО МВД УССР, 1967. – Вып.4. – С. 9 – 15.
94. Ищенко П.П. Специалист в следственных действиях (уголовно - процессуальные и криминалистические аспекты): учеб. пособ. / П.П. Ищенко. – М.: Юрид. лит., 1990. – 160 с.
95. Про судову експертизу: Закон України від 25 лютого 1994 р. №4038-XII // Відом. Верхов. Ради України. – 1994. – № 28. – С. 232 (зі змінами: Закон України від 9 вересня 2004 р. №1992-IV// – 2005. – №1. – Ст. 9.14.
96. Сорокотягин И.Н. Криминалистические проблемы использования специальных познаний в расследовании преступлений: дис…. докт. юрид. наук: 12.00.09/ И. Н. Сорокотягин. – Екатеринбург, 1992. – 406 с.
97. Оценка и использование заключения эксперта по исследованию наркотических средств кустарного изготовления / Обзорная информация . – М.: ВНИИСЭ, 1995. – Вып. 2. – 20 с.
98. Махов В.Н. Отличие специалиста от эксперта / В.Н. Махов // Соц. законность. – 1973. – № 6. – С. 42 – 44.
99. Романюк Б.В. Сучасні теоретичні та правові проблеми використання спеціальних знань у досудовому слідстві: моногр. / Романюк Б.В. – К.: Нац. акад. внутр. справ України, 2002. – 199 с.
100. Лукашевич В.Г. Криминалистическая теория общения: постановка проблемы, методика исследования, перспективы использования: моногр. / В.Г. Лукашевич. – К.: Наукова думка, 1993. – 169 с.
101. Образцов В.А. Выявление и изобличение преступника: моногр. / В.А. Образцов. – М.: Юристъ, 1998. – 303 с.
102. Баяхчев В.Г. Расследование преступлений, связанных с изготовлением и распространением синтетических наркотических средств организованными группами: учеб. пособ. / В.Г. Баяхчев, И.И. Курылев, А.П. Калинин – М.: ВНИИ МВД РФ, 1995. – 48 с.
103. Косарев С.Ю. Преступления, связанные с сильнодействующими и ядовитыми веществами: криминалистическая характеристика и особенности расследования / С.Ю. Косарев // Теория и практика уголовного права и уголовного процесса. – СПб.: Юрид. центр Пресс, 2004. – 222 с.
104. Меретуков Г.М. Расследование преступлений, связанных с незаконным сбытом наркотических средств: науч. – практ. пособ. / Г.М. Меретуков. – М.: Академия МВД РФ, 1992. – 267 с.
105. Одерій О.В. Розслідування злочинів, щодо незаконного обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів та прекурсорів: наук.- практ. посіб./ О.В.Одерій, В.М. Лисенко; Харк. нац. ун-т внутр. справ. – Харків: Золоті сторінки, 2004. – 164 с.
106. Роганов С.А. Расследование преступлений в сфере нетрадиционного наркобизнеса: моногр. /С.А. Роганов – СПб.: Юрид. центр Пресс, 2005. – 549с.
107. Шурухнов И.Г. Расследование незаконного изготовления, хранения, приобретения, перевозки и сбыта наркотических средств: учеб. пособ. / И.Г. Шурухнов. – М.: Акад. МВД СССР – 1990. – 27 с.
108. Зуев Е.И. Взаимодействие специалиста- криминалиста со следователем в работе с микрообъектами.// Экспертная практика. – М.: ЦНИКЛ МВД СССР, 1983. – Вып. 20. – С. 42 – 46.
109. Зинин А.М. Криминалист в следственных действиях: учеб.-практ. пособ. / А.М. Зинин. – М.: Экзамен, Право и закон, 2004. – 144 с.
110. Хрусталев В.Н. Участие специалиста-криминалиста в следственных действиях: моногр. /В.Н. Хрусталев, Р.Ю. Трубицин. – СПб.: Питер, 2003 . – 208 с.
111. Астапкина С.М. Участие специалиста-криминалиста в расследовании преступлений: учеб. пособ. / С.М. Астапкина, Л.П. Дубровицкая, Ю.П. Плесовских. – М.: УМЦ при ГУМВД РФ, 1992. – 72 с.
112. Шепітько В.Ю. Вимоги до тактичних прийомів огляду місця події і деякі аспекти нормативно- правового регулювання використання спеціальних знань/ В.Ю. Шепітько, М.Л. Цимбал// Нормативно - правове регулювання судово – експертної діяльності в Україні: матер. наук.-практ. конф. – Сімферополь, 2000. – С. 113 – 116.
113. Роганов С. А. Синтетические наркотики: вопросы расследования преступлений: моногр. / С. А. Роганов. — СПб: Питер, 2001. — 224 с.
114. Использование экспресс - тестов при исследовании наркотических средств и сильнодействующих веществ: учеб. пособ. / В.И. Сорокин, А.В. Гаевский, Е.В. Дегтерев, С.К. Волков. – М.: ЭКЦ МВД России, 1997. – 72 с.
115. Криминалистическое исследование героина: метод. рекомендации: учеб.- метод. пособ. / В.И. Сорокин, Г.В. Любецкий, М.А. Макаров и др.; под ред. В.И. Сорокин. – М.: ЭКЦ МВД России, 2005. – 48 с.
116. Еремин С.К. Руководство по химико-токсикологическому анализу наркотических и других одурманивающих средств: метод. рекомендации / С.К. Еремин, Б.Н. Изотов, Н.В. Веселовская; под ред. Б.Н. Изотова. – М.: Мысль, 1993. – 271 с.
117. Участие специалиста и эксперта в раскрытии и расследовании преступлений о незаконном обороте наркотиков: учеб.- метод. пособ. / М.Г. Щербаковский, В.И. Гаенко, В.М. Лысенко, Н.Н. Космина. – Харьков: Харьк. нац. ун-т внутр. дел, 2002. – 68 с.
118. Виявлення та розслідування злочинів, пов'язаних з незаконним обігом наркотиків: методичні рекомендації. – Дніпропетровськ: Юрид. акад. внутр. справ, 2002. – 28 с.
119. Космина Н.Н. Особенности участия специалиста при осмотре и обыске мест происшествий, связанных с незаконным оборотом наркотиков/ Н.Н. Космина, А.А. Лесовой // Теорія и практика судової експертизи і криміналістики: зб. наук. праць. – Харків: НДІ суд. експ., Нац. юрид. акад. України ім. Я. Мудрого. – 2004. – Вип. 4 – С. 296–300.
120. Виявлення та ліквідація підпільних лабораторій з виготовлення наркотичних засобів та психотропних речовин: метод. рекомендації / Г.В. Пасічник, М.С. Хруппа, В.М. Жмінько та ін.; під. ред. Г.В. Пасічник – К.: РВВ МВС України, 2000. – 35 с.
121. Пап А.А. О предмете криминалистического исследования амфетиликов, эфедрона, наркотических производных эфедрина./А.А. Пап// Вопросы криминологии, криминалистики и судебной экспертизы: сб. науч. р. – Минск: НИИПККиСЭ, 1996. – Вып. 11. – С. 137.
122. Замошець О.П. Можливості криміналістичного дослідження амфетамінів та їх похідних: метод. посіб. / О.П. Замовець, Б.М. Жук – К.: ДНДЕКЦ МВС України, 2003. – 22 с. ;
123. Бобырев В.Г. Участие специалиста в обнаружении и исследовании наркотических веществ. Теория и практика использования специальных знаний при расследовании преступлений / В.Г. Бобырев // сб. науч. тр. – Волгоград: ВШ МВД СССР, 1989. – 162 с.
124. Клименко Н.И. Микрообъекты – вещественные доказательства: науч.-метод. пособ. / Н.И. Клименко, В.М. Бовсуновский . – К.: Прецедент, 1984. – 60 с.
125. Бутцев В.С. Исследование вещественных доказательств в химико-токсикологических и наркологических лабораториях / В.С. Бутцев, Р.В. Бабаханян // Проблемы прокурорско-следственной и судебно-экспертной практики. – Тбилиси: МВД СССР, 1993. – С. 116 – 121.
126. Ищенко П.П. Микрообъекты в следственной и экспертной практике: лекция / П.П. Ищенко – Волгоград: ВСШ МВД СССР, 1987. – 20 с.
127. Дослідження наркотиків, поширених на території України: метод. рекомендації / С.О. Шимановський, В.Т. Машкін, О.П. Замошець, І.В. Семенова. – К.: ДНДЕКЦ, 1997. – 92 с.
128. Косміна Н.М. Актуальні проблеми боротьби з незаконним обігом наркотиків на транспорті. матеріали Всеукраїнської наук. – практ. конф. Актуальні питання боротьби зі злочинністю на транспорті. Одеса, 8 – 9 черв. 2000 р. – Одеса: НДРВВ ОІВС, 2000. – С. 131 – 136.
129. Мельникова Э.Б. Участие специалистов в следственных действиях: метод. пособ. / Э.Б. Мельникова. – М.: Юрид. лит., 1964. – 51 с.
130. Маркс Н.А. Роль специалиста и формы его участия в производстве следственного освидетельствования. Проблемы изучения личности участников уголовного судопроизводства: моногр./ Н.А. Маркс. – Свердловск: СЮИ, 1980. – 197 с.
131. Торбин Ю.Г. Теория и практика освидетельствования: науч.- практ. пособ. / Ю.Г. Торбин. – СПб.: Питер, 2004. – 176 с.
132. Космина Н.Н. Особенности взаимодействия органов дознания и экспертной службы при раскрытии незаконного оборота наркотиков/ Український вісник психоневрології: матеріали V між нар. наук.- практ. „Фармацевтичне право та доказова фармація в Україні” (присвячена пам’яті проф. І.Т. Депешко), 14 – 15 листоп. 2008. – Харків, том. 16, вип. 3 (56) додаток. С. 140 – 142.
133. Назначение и организация производства криминалистических экспертиз наркотических средств кустарного (самодельного) приготовления: метод. рекомендации. – М.: ВНИИСЭ, 1988. – 45 с.
134. Космина Н.Н. Профилактические меры по выявлению и предотвращению хищений наркотиков из медицинских учереждений/ Н.Н. Космина // Криміналістичний вісник: наук.- практ. зб. – 2005. – №1(3). – С. 155–159.
135. Космина Н. Н. Особенности участия специалиста при проведении оперативных мероприятий, связанных с незаконным оборотом наркотических средств и психотропных веществ / Н. Н. Космина, И.В. Аносов // Сучасні судово-експертні технології в кримінальному і цивільному судочинстві: матеріали міжнар. наук.- практ. конф. 14 – 15 березня 2003 р. – Харків. – С. 110–114.
136. Пр