Воробйов Юрій Миколайович. Фінансовий капітал підприємницьких структур в умовах ринкової трансформації економіки

Краткое описание

Воробйов Юрій Миколайович. Фінансовий капітал підприємницьких структур в умовах ринкової трансформації економіки: дисертація д-ра екон. наук: 08.04.01 / Київський національний ун-т ім. Тараса Шевченка. - К., 2003

Воробйов Ю.М. Фінансовий капітал підприємницьких структур в умовах ринкової трансформації економіки. Рукопис.
Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора економічних наук за спеціальністю 08.04.01 фінанси, грошовий обіг і кредит. Київський національний університет імені Тараса Шевченка, Київ, 2003.
У дисертаційній роботі проведене комплексне дослідження теорії та практики функціонування фінансового капіталу підприємницьких структур, розкрито його призначення і роль в економічній системі держави. Досліджено умови та особливості формування та використання фінансового капіталу у реальному секторі економіки на сучасному етапі ринкових перетворень.
Визначено механізм управління фінансовим капіталом, удосконалено методику визначення вартості капіталу і розроблено модель оптимізації його структури. Обґрунтовано основні напрями підвищення ефективності формування і використання фінансового капіталу. Запропоновано економіко-математичну модель для оптимізації активів промислових підприємств за рахунок використання фінансового капіталу.

У дисертації наведене теоретичне узагальнення і нове вирішення важливої наукової проблеми формування і використання фінансового капіталу суб'єктів господарювання в умовах сучасного етапу розвитку економіки України. Одним із найважливіших наукових результатів роботи є розкриття об'єктивної закономірності формування фінансового капіталу суб'єктів підприємництва в умовах становлення ринкової економіки. Проведене дослідження дало змогу сформулювати такі основні висновки і пропозиції.

Підвищення ефективності діяльності суб'єктів підприємництва на сучасному етапі розвитку України може бути забезпечено лише при достатньому обсязі та оптимальній структурі фінансового капіталу. У ринковій економіці фінансовий капітал є основою для фінансового забезпечення господарської діяльності. Проте у вітчизняній науці фінансовий капітал тривалий час розглядався із соціально-класових позицій. З огляду на це його сутність інтерпретувалася як складна система економічних відносин, що була породжена процесами об'єднання капіталів промисловості і банків. У світовій же економічній науці фінансовий капітал розглядався як кошти, які можна вкласти в основні засоби чи в цінні папери з метою одержання доходу у формі підприємницького прибутку, дивіденду чи проценту.
Трансформація економічної системи України дала змогу принципово по-новому підійти до розгляду економічної сутності фінансового капіталу, розкрити об'єктивну закономірність його формування в ринковій економіці, встановити умови, чинники й особливості його функціонування у господарському комплексі країни. Дослідження дали змогу виявити, що фінансовий капітал з'являється на певному історичному етапі розвитку країни, коли в системі суспільного виробництва товарно-грошові відносини стають панівними, відбувається значна концентрація виробництва й капіталу, формуються умови для взаємодії реального і фінансового секторів економіки, створюються великі акціонерні товариства, а також різні об'єднання підприємств, що дає можливість найефективніше формувати і використовувати фінансовий капітал у процесі здійснення господарської діяльності.
У результаті узагальнення різних наукових концепцій і теоретичного осмислення економічної сутності фінансового капіталу було виявлено, що в умовах ринкової системи господарювання він являє собою вартість ресурсів, що набувають грошової форми і залучаються з різних джерел, зокрема: за рахунок власних коштів, одержаних від господарської діяльності; коштів, що формуються за рахунок фондового ринку; засновницьких та пайових внесків; коштів, що одержані з бюджету, від асоціацій, концернів, холдінгів на безкоштовній основі; позикових коштів від банківської системи, фондового та страхового ринку з метою створення необхідних економічних умов для формування прибутку й управління суб'єктами підприємництва з боку власників у процесі здійснення господарської діяльності.
В економічній системі держави фінансовий капітал створює об'єктивні умови для здійснення реального процесу відтворення, що досягається шляхом постійного використання активів, які формуються в результаті використання різних джерел коштів у масштабах усієї економіки. У процесі свого функціонування фінансовий капітал через систему властивих йому накопичувальної, інвестиційної, структуротворчої і бюджетотворчої функцій перетворює вільні кошти в інвестиційні фонди, які використовуються суб'єктами господарювання для придбання необхідних капітальних товарів - активів, що становлять основу реального (фізичного) капіталу економічної системи.
В умовах ринкової системи господарювання структура фінансового капіталу повинна розглядатися виходячи з процесу його формування і реального використання. У зв'язку з цим обґрунтовано, що в процесі формування структура фінансового капіталу перебуває у тісному діалектичному взаємозв'язку з вартісною структурою валового внутрішнього продукту, тому з'являється об'єктивна можливість виявити основні джерела формування фінансового капіталу в економічній системі держави. При цьому співвідношення між різними джерелами визначає структуру фінансового капіталу в процесі його формування. Водночас у процесі використання фінансового капіталу його структура повинна визначатися на основі ієрархії управління економічними процесами. У зв'язку з цим для визначення структури фінансового капіталу в процесі його використання запропоновано виділяти чотири його рівні, у т.ч. рівні світової економіки, економічної системи держави, окремих регіонів і галузей, конкретних суб'єктів господарювання, і розглядати особливості структури фінансового капіталу на кожному рівні системи управління. У результаті такого підходу вдається виявити основні умови та особливості функціонування фінансового капіталу на кожному рівні й запропонувати систему заходів для його ефективного управління.
У ринковій економіці фінансовий капітал виступає як об'єктивно необхідна умова для створення і розвитку суб'єктів підприємництва. Тому збільшення його обсягів є найважливішою умовою підвищення ефективності господарської діяльності, розширення масштабів операційної й інвестиційної діяльності. Встановлено, що фінансовий капітал прагне до свого розширення, що дає змогу створювати великі багатогалузеві, транснаціональні суб'єкти господарювання у реальному секторі економіки, зокрема, акціонерні товариства, а також об'єднання суб'єктів господарювання у вигляді холдингових компаній, корпорацій, концернів, промислово-фінансових груп. Запропоновано принципи і підходи до систематизації термінів, пов'язаних з фінансовим капіталом підприємств, що має як наукове, так і практичне значення для подальших досліджень його економічної сутності й ефективного управління функціонуванням на рівні окремих підприємств.
Формування фінансового капіталу залежить від можливостей залучення тих чи інших джерел коштів. З огляду на це з'ясовано основні джерела коштів, що забезпечують формування фінансового капіталу підприємств. На основі фактичних даних, а також застосування економіко-статистичних методів доведено, що в ринковій системі господарювання основними джерелами формування фінансового капіталу є випуск цінних паперів, зокрема акцій і облігацій, а також використання нерозподіленого прибутку, амортизаційних відрахувань, банківського кредитування тощо. З використанням анкетних опитувань і експертних оцінок виявлено чинники, які найбільшою мірою впливають на процес вибору джерел формування фінансового капіталу. У зв'язку з цим, у процесі прийняття рішень про вибір тих чи інших джерел формування фінансового капіталу, фінансово-господарські служби суб'єктів підприємництва повинні керуватися їхньою доступністю і реальною вартістю для підприємства, а також ієрархією вибору, що передбачає на початок використання внутрішніх власних джерел коштів, потім позикових джерел і в останню чергу, використання зовнішніх власних джерел фінансування.
Державний вплив на фінансовий капітал насамперед може бути забезпечений за рахунок використання бюджетного і податкового методів, що дає змогу не тільки регулювати процес формування фінансового капіталу, але що не менш важливо створюють умови для підвищення ефективності його функціонування в різних галузях економіки. За допомогою бюджетного методу держава може забезпечити істотне збільшення розмірів фінансового капіталу, який використовується на конкретних підприємствах. Водночас за рахунок податкового методу формуються умови переливу фінансового капіталу з однієї сфери економіки в другу.

Запропоновано основні напрями використання бюджетного методу регулювання фінансового капіталу, що полягають у: а) прямому бюджетному фінансуванні найважливіших стратегічних об'єктів, що здійснюють інноваційно-інвестиційну діяльність чи забезпечують реалізацію соціальних проектів; стратегічний експорт національної продукції і послуг; загальнонаціональні пріоритети в паливно-енергетичному комплексі; підтримку аграрного виробництва, зокрема, фермерства; фінансування розвитку інфраструктури; б) прямому бюджетному кредитуванні, яке спрямоване на фінансове забезпечення розвитку різних сфер економіки, але насамперед, малого і середнього бізнесу, що повинно сприяти загальнонаціональному підйому економіки, зниженню безробіття і зміцненню внутрішнього ринку.
Використання податкового методу має бути спрямоване на стимулювання зростання прибутковості підприємств, виходу з тіні” значних обсягів капіталів. Прийняття в Податковому кодексі положень про звільнення від оподаткування частини прибутку, що спрямовується на збільшення розміру власного капіталу, повинне сприяти оптимізації розподілу прибутку між нагромадженням і споживанням. Суттєве значення мають пропозиції щодо удосконалення податкової політики держави на сучасному етапі розвитку ринкової моделі господарювання. Зокрема, пропонується оптимізувати співвідношення між фінансовими ресурсами, які мобілізуються в бюджети різних рівнів, і коштами, що залишаються в розпорядженні фізичних і юридичних осіб; посилення ролі прямих податків, насамперед, податку на прибуток підприємств і податку на доходи фізичних осіб; забезпечити поетапну зміну підходів до оподаткування юридичних і фізичних осіб, звільнивши від оподаткування частину коштів підприємницьких структур за рахунок суттєвого збільшення доходів громадян.
На сучасному етапі розвитку економіки процес формування фінансового капіталу має свої відмітні риси, які пов'язані з особливостями ринкових перетворень на пострадянському просторі. З огляду на це було чітко визначено основні етапи, умови й особливості функціонування фінансового капіталу в економіці України. Розроблено структурно-логічні моделі формування і використання фінансового капіталу на кожнім етапі ринкових перетворень, що дало змогу встановити роль різних суб'єктів економічної системи у цьому процесі. Формування фінансового капіталу в реальному секторі економіки визначається галузевими особливостями, а також формами власності і господарювання. У зв'язку з цим у процесі аналізу діяльності підприємств промисловості було визначено джерела коштів і механізми їхнього залучення у нових і чинних підприємствах. Виявлено основні умови формування капіталу на підприємствах промисловості різних форм власності і господарювання, що дало змогу розробити систему заходів щодо підвищення ефективності господарської діяльності та показати зв'язок процесу формування активів за рахунок фінансового капіталу з кінцевими результатами виробництва.
Банки є найважливішими фінансовими інститутами, що впливають на процеси формування фінансового капіталу. Однак створена в країні банківська система не в змозі забезпечити необхідних фінансових умов для нормального формування фінансового капіталу в реальному секторі економіки. Встановлено, що для підвищення впливу банківських інститутів у реальному секторі економіки необхідно: а) укрупнення банків шляхом збільшення їхніх власних капіталів; б) раціональніше їхнє розміщення по території країни; в) збільшення обсягів залучення депозитів від населення і підприємств, і перетворення у грошовий капітал; г) активна участь у діяльності промислово-фінансових груп; д) збільшення обсягів довгострокового кредитування, у т.ч. фінансування інвестиційних проектів у промисловості й аграрному секторі. Для ефективного управління процесом банківського кредитування реального сектору економіки розроблено і запропоновано багатофакторну регресійну модель, що дає змогу прогнозувати обсяг банківських кредитів залежно від суми власного капіталу, залучених депозитів і наявних зобов'язань банків.
Розкрито основні елементи системи управління фінансовим капіталом, які включають: мету, комплекс методів, прийомів і способів впливу на фінансовий капітал, зовнішнє державне та внутрішньогосподарське його регулювання, принципи визначення вартості фінансового капіталу та оптимізації його структури. Це дало змогу обґрунтувати алгоритм оцінки вартості й оптимізації структури фінансового капіталу, удосконалити методику визначення вартості капіталу й апробувати її при розрахунку вартості капіталу промислових підприємств машинобудування і харчової промисловості різних форм власності та господарювання, а також запропонувати методику та багатофакторну регресійну модель для оптимального прогнозування структури капіталу промислових підприємств, яка може бути використана державними економічними і фінансовими органами у процесі оцінки діяльності суб'єктів господарювання та управління державними підприємствами.
Встановлено комплекс показників для оцінки ефективності функціонування фінансового капіталу, що дало змогу виявити основні тенденції його формування і використання у реальному секторі економіки, а саме: зменшення обсягу фінансового капіталу, що формується за рахунок власних коштів; зростання обсягів позикових коштів, у першу чергу кредиторської заборгованості; погіршення його структури, що суттєво вплинуло на зниження фінансової стійкості суб'єктів господарювання; зниження рівня рентабельності, як власних, так і позикових коштів, зменшення обсягів формування необоротних і оборотних активів, погіршення їх структури.
Визначено систему заходів і обґрунтовано напрями та шляхи підвищення ефективності функціонування фінансового капіталу суб'єктів підприємницької діяльності у реальному секторі економіки, зокрема: удосконалення законодавчої бази господарювання; розвиток фондового ринку та банківської системи; залучення іноземних інвестицій; покращення умов для використання внутрішніх можливостей формування фінансового капіталу за рахунок амортизаційних відрахувань та чистого прибутку. На основі запропонованих заходів і проведених розрахунків встановлено прогнозні показники обсягу залучення коштів з різних джерел для формування фінансового капіталу суб'єктів підприємництва по регіонам країни.
Для оптимального формування необоротних і оборотних активів різних типів промислових підприємств за рахунок використання фінансового капіталу розроблено й обґрунтовано економіко-математичну модель лінійного програмування, яка дає змогу точніше визначати обсяги активів і фінансового капіталу з урахуванням дії різних умов, чинників, вартості та можливості залучення коштів із різних джерел. Запропонована економіко-математична модель дає змогу встановити за рахунок яких елементів фінансового капіталу формуються ті чи інші складові частини необоротних і оборотних активів суб'єктів господарювання. Обґрунтовано основні рекомендації щодо залучення іноземних прямих інвестицій в економіку України з метою збільшення обсягів фінансового капіталу і подальшого ефективного формування активів для прискорення розвитку національної економіки.