Войтович Людмила Мирославівна Державне регулювання розвитку страхової системи в Україні

Краткое описание

Войтович Людмила Мирославівна, доцент кафедри аналітичної економії та міжнародної економіки Львівського національного університету імені Івана Франка. Назва дисертації: «Державне регулювання розвитку страхової системи в Україні». Шифр та назва спеціальності 08.00.08 «Гроші, фінанси і кредит”. Докторська рада Д 35.051.01 Львівського національного університету імені Івана Франка

ЛЬВІВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ІМЕНІ ІВАНА ФРАНКА
МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ
Кваліфікаційна наукова праця на правах рукопису
ВОЙТОВИЧ ЛЮДМИЛА МИРОСЛАВІВНА
УДК 351:368 (477)
ДИСЕРТАЦІЯ
ДЕРЖАВНЕ РЕГУЛЮВАННЯ РОЗВИТКУ
СТРАХОВОЇ СИСТЕМИ В УКРАЇНІ
Спеціальність 08.00.08- гроші, фінанси і кредит
Подається на здобуття наукового ступеня доктора економічних наук
містить результати власних досліджень. Використання ідей, текстів інших авторів мають посилання на відповідне джерело ^ Л. М. Войтович
Нау ко ви й ко і ісул ьтан г: Реверчук Сергій Корнійошіч,
доктор економічних наук, професор
Львів-2023

ЗМІСТ
ПЕРЕЛІК УМОВНИХ ПОЗНАЧЕНЬ 26
ВСТУП 28
РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИЧНІ ЗАСАДИ ДОСЛІДЖЕННЯ ДЕРЖАВНОГО РЕГУЛЮВАННЯ РОЗВИТКУ СТРАХОВОЇ СИСТЕМИ 43
1.1. Сутність та функції страхової системи як складової фінансової
системи 43
1.2. Структура та види страхової системи 66
1.3. Сучасні підходи до розуміння державного регулювання розвитку
страхової системи 91
Висновки до розділу 1 122
РОЗДІЛ 2. МЕТОДОЛОГІЯ ДОСЛІДЖЕННЯ ДЕРЖАВНОГО РЕГУЛЮВАННЯ РОЗВИТКУ СТРАХОВОЇ СИСТЕМИ УКРАЇНИ 125
2.1. Методологічні засади дослідження державного регулювання
розвитку страхової системи 125
2.2. Еволюція підходів до розвитку елементів страхової системи 152
2.3. Методичні підходи до оцінювання ефективності державного
регулювання розвитку страхової системи 177
Висновки до розділу 2 198
РОЗДІЛ 3. РОЗВИТОК СТРАХОВОЇ СИСТЕМИ В УКРАЇНІ: ОСОБЛИВОСТІ ТА ІНСТРУМЕНТАРІЙ ОЦІНЮВАННЯ 201
3.1. Стадії життєвого циклу розвитку страхової системи в Україні 201
3.2. Аналіз впливу екзогенних чинників на розвиток вітчизняної
страхової системи 230
3.3. Інтегральне оцінювання параметрів розвитку вітчизняної страхової
системи 266
Висновки до розділу 3 286
РОЗДІЛ 4. ІНСТИТУЦІЙНИЙ АНАЛІЗ ДЕРЖАВНОГО
РЕГУЛЮВАННЯ РОЗВИТКУ СТРАХОВОЇ СИСТЕМИ В УКРАЇНІ... _ оп
289
4.1. Інституції державного регулювання розвитку вітчизняної страхової системи 289
4.2. Методи державного регулювання розвитку страхової системи
України 310
4.3. Ризик-орієнтований підхід до державного регулювання розвитку
вітчизняної страхової системи 333
Висновки до розділу 4 361
РОЗДІЛ 5. ПЕРСПЕКТИВНІ НАПРЯМИ ДЕРЖАВНОГО РЕГУЛЮВАННЯ РОЗВИТКУ СТРАХОВОЇ СИСТЕМИ В УКРАЇНІ... 364
5.1. Формування інноваційно-інвестиційного середовища розвитку
страхової системи у глобальному фінансовому просторі 364
5.2. Зарубіжний досвід державного регулювання розвитку страхової
системи та можливості його впровадження в Україні 391
5.3. Концепція державного регулювання розвитку вітчизняної
страхової системи 417
Висновки до розділу 5 436
ВИСНОВКИ 439
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ 446
ДОДАТКИ 509

Список литературы

ВИСНОВКИ
У дисертації зроблено теоретичне узагальнення і запропоновано нове вирішення науково-прикладної проблеми, пов’язаної з поглибленням теоретико-методологічних і науково-методичних засад ДРРСС в Україні, функціонування і розвитку СС, використання ефективного механізму ДРРСС, розроблення Концепції ДРРСС. Проведене дослідження, відповідно до поставленої мети і розв’язання основних завдань дисертації, дало змогу зробити такі висновки та обґрунтувати наступні пропозиції.
1. Визначено важливе значення СС у соціально-економічному розвитку держави, забезпеченні добробуту населення та їй притаманні специфічні ознаки, які формують економічний зміст і зумовлюють функціональну роль у ринковій економіці: цілісність, функціональність, синергічність, структурність, ієрархічність, динамічність, упорядкованість, емерджентність, закритість, організованість, адаптивність, гетерогенність, дисипативність. Функціональний аналіз СС дозволив виокремити такі головні функції: захисну, превентивну, стимулювальну та соціальну. СС запропоновано трактувати як сукупність елементів, об’єднаних внутрішніми і зовнішніми зв’язками, які становлять єдине ціле, і в межах визначеного історичного періоду часу перебувають у певних відносинах між собою та із зовнішнім середовищем з метою сприяння страховому захисту, добробуту населення та розвитку економіки.
2. Доведено, що структура СС залежить від кількості її складових елементів. Такими елементами є страхові компанії, перестрахові компанії, страхові та перестрахові пули, ФСН. Виділено основні критерії, за якими зачислено ці елементи до СС: обов’язкове їх функціонування на страховому ринку і купівля ризиків з подальшим страхуванням; усі елементи виробляють власні страхові продукти, функціонують і здійснюють свою діяльність відповідно до законодавчих та нормативно-правових актів. В умовах фінансово-економічної кризи зростає роль перестрахування у СС, яке слугує механізмом захисту страхових компаній від ризиків невиконання зобов’язань перед страхувальниками, їхньої фінансової стійкості, рентабельності та платоспроможності. За відсутності практичного виділення видів СС використано класифікаційні ознаки, виходячи з підходів, які базуються на концепції загальної теорії систем, що дозволило виокремити специфічні класифікаційні ознаки для СС: територія дії, спосіб керування, ступінь зв’язку із зовнішнім середовищем, ступінь еволюції в часі, ступінь СС, ієрархія побудови, життєвий цикл розвитку системи, спосіб організації систем, тип економічних відносин.
3. Констатовано, що сучасна СС розвивається циклічно і тому вимагає розроблення ефективних заходів державного регулювання, формування складного та багатоаспектного механізму нівелювання негативних наслідків циклічних коливань. Державне регулювання варто розглядати в контексті його включення до процесу розвитку. Запропоновано розуміти ДРРСС як застосування державними органами комплексу заходів цілеспрямованого впливу на СС, які забезпечують ефективне її функціонування для досягнення збалансованого розвитку. Механізм ДРРСС є комплексом заходів держави на різних стадіях життєвого циклу розвитку СС, за допомогою яких здійснюється вплив на СС з метою досягнення стратегічних цілей в умовах глобальної ринкової економіки. Структура механізму має містити: стратегічну мету і завдання, суб’єкти та об’єкти, принципи, функції, чинники, методи та інструменти, які, як і механізм ДРРСС, необхідно видозмінювати залежно від стадії розвитку СС.
4. Методичною базою авторського наукового підходу до дослідження ДРРСС послугували емпіричні, теоретичні, економетричні (математичні) та прогностичні методи. Сформовано модель дослідження ДРРСС, яка містить сім етапів, починаючи від з’ясування сутності, ознак та функцій СС і завершуючи розробленням Концепції ДРРСС. Запропоновано розвиток СС розуміти як динамічні зміни якісного та кількісного характеру, котрі мають певний вектор напряму і проявляються під впливом внутрішніх чинників у структурі системи та чинників зовнішнього середовища. Розвиток СС України знаходиться у площинах двох еволюційних областей - стійкості (атракторів) та кризи (біфуркацій).
5. Обрано за основу дослідження хронологічний порядок вивчення історичних особливостей розвитку структурних елементів СС, починаючи від найдавніших часів і до сьогодення. Еволюцію СС важко простежити через різні періоди виникнення її суб’єктів. Першими були ТВС у найпростіших формах, які функціонували на засадах взаємодопомоги; згодом почали активно створюватися страхові компанії, які надавали свої послуги поряд з ТВС; у морському та вогневому страхуванні функціонували перестрахові компанії, страхові об’єднання, картелі та концерни, кооперативні страхові організації; наступним етапом було створення страхових та перестрахових пулів (в Україні - ЯСПУ та АСПУ); останніми почали створюватися ФСН, коли в Україні було дозволено їхню діяльність, проте вони не знайшли практичного застосування. Вивчення історичних особливостей розвитку СС дозволило виділити окремі етапи її еволюції.
6. Аналіз наукових підходів до вивчення систем оцінювання, міжнародних та національних методик оцінки якості та ефективності дозволив сформувати методику оцінювання ефективності ДРРСС із певним набором показників та критеріїв. Теоретичні засади цієї методики формувалися на основі з’ясування змісту понять “ефективність”, “результативність”, “критерії ефективності”. Сформована методика оцінювання дозволить визначати результативність та ефективність дій органів державної влади у напрямі застосування заходів впливу до СС. Виокремлено рівні оцінювання ефективності державного регулювання із застосуванням ієрархічного підходу: національний, регіональний, галузевий та корпоративний.
7. Встановлено, шо у своєму розвитку СС проходить життєвий цикл, який характеризується сукупністю стадій (зародження, зростання, зрілості, занепаду, відродження), для кожної з яких характерні певні особливості, цілі, завдання та поведінка: експлерентна, патієнтна, віолентна, комутантна та деструктивна. На основі обраних критеріїв та ознак здійснено ґрунтовний якісний та кількісний аналіз розвитку СС на кожній із стадій, починаючи з відновлення Україною незалежності у 1991 р. і завершуючи сьогоденням. Визначено, що за досліджуваний період СС України пройдено два життєвих цикли розвитку. На сучасному етапі розвитку СС знаходиться на стадії занепаду із наступним переходом у стадію відродження з наявними у ній проблемами недостатньої капіталізації, тінізації функціонування суб’єктів СС, неналежної нормативно-правової регламентації і контролю регулятора за діяльністю суб’єктів СС, практичної відсутності довіри населення до страховиків. Тим самим вітчизняна СС розпочне третій за свою історію розвитку життєвий цикл.
8. Аргументовано, що СС розвивається від впливом ендогенних та екзогенних чинників, які слугують як інгібіторами, так і каталізаторами її розвитку. Оцінювати розвиток СС необхідно через вплив екзогенних чинників: політичних, економічних, соціальних, технологічних та правових чинників. Проведено PESTL-аналіз, під час якого здійснено формалізовану критеріальну оцінку на основі консенсус-прогнозу експертів сфері страхування та власних припущень розвитку СС. Вагомий вплив на розвиток СС здійснюють економічні чинники, а найслабшу силу впливу мають соціальні чинники. У сучасних умовах політичної та економічної невизначеності, основний дестабілізуючий вплив на розвиток СС справляють рівень корупції та інфляції, низький рівень захисту споживачів страхових послуг, політична ситуація та війна на території України.
9. Математично підтверджено проаналізовані результати за допомогою використання багатофакторного кореляційно-регресійного аналізу, який показав, що ефективність розвитку СС залежить від соціально-економічних показників, зокрема, - найбільше від середньорічного доходу на одну особу. За розрахованим інтегральним показником СС України належить до систем зі середнім рівнем розвитку. Це змушує органи державної влади сприяти підвищенню соціально-економічного рівня країни та створити умови для ефективного функціонування суб’єктів СС. Проведений комплексний аналіз допомагає визначити силу чинників впливу на СС та обирати правильний механізм ДРРСС.
10. Доведено, що розвиток СС лежить у площині двох регуляторно- наглядових систем - міжнародній (наднаціональній), яка справляє глобальний вплив на СС, та національній (внутрішньодержавній), яка регулює СС локалізовано. Присутність формальних інститутів у ДРРСС сприяє її ефективному функціонуванню і забезпечує зручні умови розвитку для здійснення діяльності суб’єктами СС. Окрім цього, важливими є неформальні інститути регулювання СС, до яких зачислено страхову культуру, норми поведінки суб’єктів СС, рівень корупції, лобіювання бізнес-інтересів, релігійні погляди, звичаї та традиції. Національними органами, які справляють вагомий вплив на розвиток СС, є: державні органи законодавчої та виконавчої влади, міністерства, інші центральні органи виконавчої влади та органи відповідної компетенції.
11. Встановлено, що механізм ДРРСС містить інституційні, адміністративні, економічні (монетарні та фінансові) і превентивні (діагностичні) методи регулювання, які за допомогою інструментів визначають поведінку суб’єктів СС та умови функціонування СС. Через слабку законодавчу та нормативно-правову базу інституційні методи справляють незначний вплив на розвиток СС. Здебільшого в Україні здійснюється реактивне регулювання, яке не має підґрунтя із необхідних запланованих дій та заходів органами державної влади. Адміністративні методи держава використовує головно для видачі ліцензій, дозволів чи обмежень на здійснення діяльності суб’єктами СС. Економічні методи впливають на розвиток СС через певне політико-правове поле, в якому вони задіяні з метою формування ринкової моделі економіки. В Україні фінансові методи регулювання мають незначний вплив на розвиток СС. Натомість, превентивні методи є пріоритетними методами ДРРСС, оскільки оцінюють ризиковість функціонування СС, її рівень капіталізації та платоспроможності. Правильне застосування методів на відповідній стадії життєвого циклу розвитку СС допоможе державі досягти відповідних результатів.
12. Запропоновано модель ризик-орієнтованого підходу до ДРРСС будувати із врахуванням міжнародних та національних стандартів щодо оцінювання ризиків суб’єктів СС. Основними органами, які братимуть участь у формуванні національних стандартів, визначено: КМУ, МФУ, НБУ, ДСФМУ.
Модель регулювання СС, яка запропонована НБУ, передбачає фундаментальні зміни та підходи до процесу регулювання із застосуванням ризик-орієнтованого підходу, що дозволить оцінювати ймовірність та масштаби ризиків суб’єктів СС, методів контролю щодо зниження ймовірностей настання загроз. Вважаємо, що процес застосування ризик-орієнтованого підходу до ДРРСС в Україні повинен здійснюватися циклічно із наступною послідовністю: визначення та оцінювання ризиків на рівні СК та рівні клієнта; вжиття заходів щодо мінімізації ризиків; використання ризик-орієнтованого підходу, враховуючи відповідні критерії ризиків; документування результатів і підтримання в актуальному стані даних щодо оцінки ризиків.
13. Виявлено, що СС щороку нарощує свій інноваційний потенціал, запозичуючи вже ефективно функціонуючі міжнародні та європейські практики, оскільки інноваційні технології у період глобалізації слугують рушієм розвитку у всіх сферах функціонування економіки. У сучасних умовах розвитку пріоритетом СС є цифрові платформи, штучний інтелект (ШІ), інтернет і блокчейн-технології. Основними стартапами, які набули популяризації у світовій СС, є: Insurtech (технології на основі розроблення ІТ- рішень), Р2Р-страхування (формування фонду із страхових внесків, основну частину яких використовують для перестрахування великих ризиків), ІоТ (інтернет речей, який представлений мережею розумних пристроїв, підключених до Інтернету), Pay-As-You-Go (страхування на основі використання, який представлений в Україні проєктом Youscore з метою визначення СК можливостей співпраці з клієнтами). Основними напрямами розвитку СС України є: середовище віддаленого доступу, безконтактні платежі, цифрова трансформація, роботизація автоматизаційних процесів, хмарна бізнес-модель.
14. На сьогодні у світовій фінансовій науці сформульовано три підходи до ДРРСС: традиційне регулювання; регулювання, засноване на принципах, встановлених органами виконавчої влади, та регулювання, засноване на ризик - орієнтованому підході. Більшість країн (у тому числі Україна) використовують модель мегарегулятора, згідно з якою регуляторні функції зосереджені в одному державному органі (або центральному банку), що дає змогу застосовувати єдині підходи до регулювання та нагляду, єдину інформаційну базу та співпрацювати з різними відомствами. На основі дослідження досвіду європейських країн, у яких ефективно працює модель єдиного наглядового органу за СС, сформовано рекомендації вітчизняному державному регулятору: посилення правового регулювання; оновлення підходів до ліцензування; підвищення системи раннього реагування; посилення контролю за прозорістю структури власності суб’єктів СС; запровадження ефективної системи управління ризиками та корпоративного управління; створення Фонду гарантування страхових виплат; створення єдиної бази страхових компаній.
15. Визначено, що стратегічно важливим завданням держави є повноцінне та ефективне функціонування СС, яке потребує ухвалення Концепції ДРРСС, у якій визначено чинники розвитку СС, завдання, принципи, методи та інструменти державного регулювання на кожній із стадій розвитку СС (своєрідна дорожня карта для держави), напрями реалізації Концепції ДРРСС та очікувані результати. Особливістю сформованої Концепції ДРРСС є її орієнтованість на розвиток СС і зміна правил, принципів та стратегічних орієнтирів держави на кожній стадії її життєвого циклу розвитку. До основних проблем розвитку СС, які має вирішити імплементація Концепції ДРРСС, належать: слабка законодавча та нормативно-правова база; відсутність довіри до СС та її фінансова нестабільність; недостатнє застосування інноваційних технологій та нестача інвестиційної бази для цього; відсутність державних механізмів захисту прав споживачів страхових послуг.
Подальший розвиток СС залежить від правильного, вчасного та виваженого державного регулювання, застосування ефективного механізму ДРРСС на кожній стадії життєвого циклу розвитку СС, що дозволить систематизувати страхове законодавство, посилить вимоги до інформаційної відкритості суб’єктів СС, створить сприятливе економічне середовища для функціонування СС і сприятиме інтеграції вітчизняної СС у міжнародний страховий простір.