Яроцька Тетяна Ростиславівна. Шляхи вдосконалення системи оподаткування доходів фізичних осіб в Україні

Краткое описание

Яроцька Тетяна Ростиславівна. Шляхи вдосконалення системи оподаткування доходів фізичних осіб в Україні : Дис... канд. наук: 08.00.08 2007

Яроцька Т.Р. Шляхи вдосконалення системи оподаткування доходів фізичних осіб в Україні. Рукопис.
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук за спеціальністю 08.00.08 гроші, фінанси і кредит. Національний університет державної податкової служби України. Ірпінь, 2007.
Дисертація присвячена дослідженню оподаткування доходів фізичних осіб та напрямів його вдосконалення в Україні. У роботі аналізуються теоретико-методичні особливості оподаткування доходів фізичних осіб. Визначено особливості становлення системи оподаткування доходів фізичних осіб в Україні, проблеми функціонування та вплив зовнішніх факторів на її ефективність. Дано аналітичну оцінку пільговому режиму оподаткування. Проаналізовано cучасні концепції оптимізації системи оподаткування доходів фізичних осіб і на їхній основі зроблені теоретичні узагальнення та практичні рекомендації щодо вдосконалення механізму функціонування податкового кредиту, податкової соціальної пільги, шкали граничних ставок податку з доходів фізичних осіб, елементів податкового адміністрування з метою збільшення фіскальної та економічної ефективності й соціальної справедливості оподаткування доходів фізичних осіб в Україні.

За результатами виконаного дослідження в дисертації зроблені теоретичні узагальнення і висновки щодо напрямів удосконалення системи оподаткування доходів фізичних осіб з метою як пошуку компромісу між необхідністю збільшення фіскальної ефективності оподаткування, так і забезпечення соціальної справедливості й економічної ефективності. Основні результати дисертаційного дослідження полягають у такому:
1. Перелік принципів оподаткування, на основі яких формують елементи податків, необхідно доповнити принципом вертикальної та горизонтальної справедливості оподаткування доходів з метою побудови соціально спрямованої системи оподаткування доходів. У вітчизняних умовах важливим є принцип гнучкості, який (за умови виконання принципу стабільності оподаткування протягом року) забезпечує швидке реагування на зміни в економічних умовах і прийняття ефективних рішень, зокрема у сфері формування бази оподаткування.
2. Важливою умовою більш точного визначення платоспроможності платника податку є класифікація доходів фізичних осіб. В основу покладено їх джерело, що включає такі види доходів: дохід, одержаний від працедавця, дохід від підприємницької діяльності, виплати з фондів державного обов’язкового страхування, дохід від активів, приватні трансферти, державні трансферти. Реалізація концепції об’єднання доходів для визначення платоспроможності платника передбачає формування загального оподатковуваного доходу, до якого застосовується шкала прогресивних ставок і такий підхід дозволяє втілити принцип вертикальної справедливості оподаткування. При цьому деякі доходи фізичних осіб доцільно оподатковувати окремо, наприклад, спадщину, що оподатковується відповідно до особливого принципу оподаткування, в основі якого лежить ступінь споріднення суб’єктів оподаткування, тому для такого доходу застосовується окрема шкала ставок податку.
3. У процесі переходу до ринкової економіки справедливий перерозподіл доходу потрібно узгоджувати із стимулюванням економічного зростання, закладаючи цим фундамент стійкого розвитку. Система спрощеного оподаткування фізичних осіб-суб’єктів підприємницької діяльності є необхідною, але потребує вдосконалення. Напрямом удосконалення єдиного податку є диференціація його розміру відповідно до виду діяльності та місця здійснення підприємницької діяльності, а також скорочення кількості видів підприємницької діяльності, до яких застосовується єдиний податок.
4. Для уникнення впливу інфляційних процесів номінальні діапазони оподатковуваного доходу необхідно індексувати залежно від показника інфляції з тим, щоб відповідна гранична ставка податку залишалася незмінною для реального доходу. Реалізація принципу соціальної справедливості потребує запровадження механізму індексації неоподаткованого мінімуму доходу. Механізмом урахування інфляції для податку з доходів фізичних осіб є перерахунок податкової соціальної пільги відповідно до змін показників мінімальної заробітної плати та індексації прожиткового мінімуму протягом року.
5. З метою вдосконалення податкового адміністрування в Україні важливо забезпечити доступ податківців до реєстру майнових прав; функціонування єдиної інформаційної системи, технічну та технологічну інтеграцію відповідних відомств. Також у перелік етапів податкового адміністрування доцільно додати такий етап, як виховання податкової культури.
6. Зменшення безнадійних втрат економіки, що виникають унаслідок оподаткування заощаджень, можливо завдяки дотримання принципу уникнення подвійного оподаткування: оподатковувати лише дохід від заощаджень, їхній приріст. У разі існування відносно високих ставок процентів за депозитами, звільнення від оподаткування процентів змінює поведінку, стимулюючи бездіяльність, що може негативно вплинути на інвестиції до реального сектору економіки.
7. З метою усунення суперечностей у міжбюджетних відносинах порядок надання податкового кредиту по податку з доходів фізичних осіб доцільно замінити на такий, що передбачає повернення частки сплаченого податку безпосередньо у джерела виплати доходу. Також необхідно підвищити фіскальну ефективність даної пільги, уникнути необґрунтованих бюджетних втрат. Хоча податкова компенсація, що надається як податковий кредит для відсотків при іпотечному кредитуванні, стимулює будівництво житла та в цілому економічний розвиток, необхідно диференціювати його з метою стимулювання купівлі новозбудованого житла, оскільки купівля житла на вторинному ринку не призводить до зростання ВВП.
8. Малопрогресивна шкала ставок податку з доходів фізичних осіб є більш обґрунтованою порівняно з пропорційною відповідно до принципу соціальної справедливості оподаткування та його фіскальної ефективності. З цією метою обґрунтована необхідність застосуванняпоряд з основною ставкою (15 %) підвищеної граничної ставки податку для високих доходів у розмірі 20 %.
9. Податкова соціальна пільга, відповідно до базового принципу неоподаткування доходу, необхідного для виживання, повинна надаватися для доходу, що відповідає прожитковому мінімуму. При цьому необхідно враховувати також прожитковий мінімум членів сім’ї платника податку. Сьогодні в Україні певна частка заробітних плат не декларується у повному обсязі, через існування значного „сірого” сектора економіки. Як наслідок цією пільгою користуються також ті платники, які в дійсності не мають на неї права. В роботі доведена доцільність надання податкової соціальної пільги відповідно до показником мінімальної заробітної плати і визначення її як пільги для працівників з низьким рівнем заробітної плати. Тоді як для забезпечення базових соціальних стандартів механізм податкової соціальної пільги доцільно доповнити розрахунком персональної державної допомоги з урахуванням прожиткового мінімуму сім’ї.