Ярошинський Віктор Миронович. Економічний механізм функціонування і розвитку ринку технічних засобів в АПК

Краткое описание

Ярошинський Віктор Миронович. Економічний механізм функціонування і розвитку ринку технічних засобів в АПК : Дис... канд. екон. наук: 08.07.02 / Національний аграрний ун-т. — К., 2004. — 171арк. — Бібліогр.: арк. 150-167

Ярошинський В.М. Економічний механізм функціонування і розвитку ринку технічних засобів в АПК”. Рукопис.
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук з спеціальності 08.07.02 економіка сільського господарства і АПК. Державний агроекологічний університет, Житомир, 2005.
Дисертація присвячена дослідженню сучасного стану та розвитку напрямів удосконалення організаційно-економічного механізму функціонування і розвитку аграрного технічного сервісу в Україні.
У дисертації узагальнені теоретичні та практичні положення про економічну сутність і місце ринку технічних засобів у системі забезпечення виробничими ресурсами та їх впливу на розвиток аграрного сектору економіки, розроблені наукові принципи і система організаційно-економічних чинників функціонування та розвитку організаційно-економічного механізму аграрного технічного сервісу. Досліджені питання формування попиту і пропозиції аграрних технічних засобів та ринкової кон’юнктури на них. Основна увага приділена пошуку найбільш ефективних організаційних формувань у сфері агротехсервісу та подальшому вдосконаленню економічних взаємовідносин між ними та сільськогосподарськими товаровиробниками на основі дотримання вимог закону вартості при ціноутворенні на послуги технічного сервісу, банківсько-кредитної системи, запровадження в системі конкурентного середовища тощо.
Розроблена методика формування і розподілу прибутку в сфері виробництва і постачання технічних засобів, визначені організаційно-економічні показники процесу формування маркетингових тарифів на послуги в сфері агротехсервісу.

Аграрна сфера виробництва є специфічною як за засобами виробництва, так і за формами та інтенсивністю обертання в ній товарної і грошової мас. В аграрній сфері період виробництва не збігається з робочим періодом, а період обертання грошової маси подовжений в часі. Це накладає свій відбиток на характер їх руху у просторі і часі та має свої характерні риси.
Обертання технічних засобів як своєрідних товарів у сільському господарстві зумовлює значною мірою поведінку аграрного товаровиробника, а також учасників похідного ринку (ринку товарів і послуг). Технічні засоби аграрної сфери відносяться до виробництва товарів, які мають реальну вартість (опосередковано). Тому все, що пов’язане з їх виробництвом мусить бути віднесене до суспільно-необхідних витрат. Це, в свою чергу, спричиняє об’єктивну необхідність оцінки їх не за законами ринкового зважування”, а за умовою виробництва в гірших умовах.
При відсутності можливості оцінки технічних засобів за гіршими умовами, різницю між суспільно-необхідними витратами і гіршими умовами слід покривати за рахунок державного бюджету.
Ринкова трансформація зумовила докорінну зміну виробничих відносин в усіх галузях народногосподарського комплексу. Відбулась приватизація засобів виробництва, праця перетворилась у товар, Україна обрала монетаристсько-посередницьку модель розвитку економіки. В результаті утворилась монополістична, олігархічна посередницька бізнесова сфера, яка узурпувала ринок України. Її кінцевою метою було і зараз є одержання швидких” грошей не через виробництво товарів, а завдяки обертання грошової маси. В результаті з суспільства вимиваються товари, які мають реальну вартість, суспільство бідніє. Таке ж явище має місце і на ринку технічних засобів.
Монопольно-олігархічний характер ринку технічних засобів спричинив небачений ціновий диспаритет на засоби механізації і аграрну продукцію. Індекс цінового диспаритету досягає нині майже п’ятикратного розміру. Це поглиблює економічну неспроможність сільгосптоваровиробників у придбанні засобів механізації, знижує їх реальний попит.
Пропозиція технічних засобів формується тепер вітчизняними виробниками, а також імпортом. Вітчизняне виробництво технічних засобів економічно не стимулюється, є збитковим і скорочується. За період 1991-2001 рр. обсяги виробництва тракторів скоротились в 33,3 раза, сільськогосподарських машин і знарядь в 42 рази, комбайнів кормо- і бурякозбиральних майже припинились зовсім через те, що оптові ціни на засоби механізації переважно не відшкодовують витрат і формують збитки, що призводить до ненасиченості ринку. Імпортні надходження суттєво не впливають на формування обсягів технологічного попиту на технічні засоби.
Посередницькі комерційні структури формують попит і пропозицію таким чином, що орієнтують їх лише на платоспроможні ситуації. Ціни на техніку є монополістично високими і забезпечують прибутковий бізнес. Встановлено, що в усіх випадках відношення роздрібних цін до оптових на технічні засоби в 1,221,59 раза вищі одиниці, а до собівартості їх виробництва в 1,31,6 раза. Високі показники рентабельності являються економічною основою для посередницьких комерційних структур.
Для підвищення ефективності функціонування ринку технічних засобів необхідно поєднувати ринкові чинники формування попиту і пропозиції з державним регулюванням сфери аграрного сервісу та сільськогосподарського виробництва, а саме: попиту та пропозиції. Першою необхідною умовою цього є створення конкурентного середовища не лише для аграрної продукції, але й банківського капіталу. Становище, коли ціни на аграрну продукцію стримують різного роду комерційні структури, а відсотки на кредитні ресурси вільні, не сприяє нормалізації банківської процентної ставки. Для фінансового бізнесу основним клієнтом повинні стати товаровиробники, а не комерційні банки. Держава не повинна підтримувати банкірів-банкрутів.
Система ціноутворення на технічні засоби повинна базуватись на дії ринкових чинників, з урахуванням розміру суспільно-необхідних витрат на виробництво технічних засобів.
Організаційними структурами аграрного технічного сервісу повинні бути державні формування, які відповідатимуть за забезпечення технічної і екологічної політики в галузі виробництва і використання технічних засобів, а виконавську функцію повинні виконувати комерційні формування, які працюють в конкурентному середовищі. При цьому необхідно посилити контроль за виконанням антимонопольного законодавства.