Яворська Олександра Миколаївна. Удосконалення економічного механізму забезпечення охорони та якості атмосферного повітря

Краткое описание

Яворська Олександра Миколаївна. Удосконалення економічного механізму забезпечення охорони та якості атмосферного повітря : Дис... канд. наук: 08.00.06 2009

Яворська О.М. Удосконалення економічного механізму забезпечення охорони та якості атмосферного повітря. Рукопис. Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук за спеціальністю 08.00.06 економіка природокористування та охорони навколишнього середовища. Національний лісотехнічний університет України, Львів, 2009.
У дисертаційній роботі розглянуто теоретичні та прикладні аспекти удосконалення економічного механізму забезпечення охорони атмосферного повітря та його якості. Поглиблено теоретичні основи, які стосуються формування та удосконалення економічного механізму забезпечення охорони та якості атмосферного повітря. Досліджено значення атмосфери як економічного ресурсу та її вплив на екосистеми.
Детально проаналізовано стан повітряного басейну Львівської області в умовах забруднення атмосферного повітря стаціонарними і пересувними джерелами забруднення. Проаналізовано взаємозв’язок між діяльністю промислових підприємств і забрудненням атмосферного повітря.
Запропоновано методичні підходи до еколого-економічної оцінки та визначення еколого-економічної ефективності удосконалення природоохоронних заходів щодо забезпечення охорони та покращення якості атмосферного повітря. На основі аналізу антропогенного впливу на стан атмосферного повітря запропоновано заходи щодо покращення його якості за рахунок створення лісових екосистем, впровадження мережевого планування та управління процесом екологічного аудиту та процес віртуального громадського моніторингу за якістю атмосферного повітря.

Розроблено науково обґрунтовані підходи до удосконалення економічного механізму забезпечення охорони атмосферного повітря та його якості, спрямованого на запобігання негативному впливу стаціонарних і пересувних джерел забруднення на навколишнє середовище. За результатами дослідження сформульовано такі висновки:

Посилення антропогенного тиску на навколишнє середовище в останні десятиріччя спричинило низку глобальних екологічних проблем. Найактуальніші з-поміж них пов’язані з незадовільним станом таких життєво важливих складників навколишнього середовища як атмосферне повітря, водні та земельні ресурси. Існуюча еколого-економічна ситуація в Україні свідчить про недостатньо ефективне функціонування економічного механізму забезпечення охорони навколишнього середовища, зокрема атмосферного повітря і потребує його удосконалення, що дасть змогу прогнозувати негативні впливи суб’єктів господарювання на навколишнє середовище, вживати дієвих заходів задля зменшення еко-деструктивного впливу, сприятиме доступу широкої громадськості до екологічної інформації.
Економічне зростання, яке спостерігається в Україні з середини 90-х рр. ХХ ст., відбувається на фоні екологічної кризи, що надзвичайно посилило проблему узгодження соціально-економічних та екологічних цілей розвитку як держави загалом, так і окремих областей зокрема. Так, у Львівській області спостережено тенденцію, характерну для України загалом: починаючи з початку 90-х рр. ХХ ст., рівень забруднення атмосферного повітря зменшувався, що не можна вважати наслідком цілеспрямованої реалізації екологічної політики, а стало наслідком скорочення виробництва. З початку ХХІ ст. існує зворотна тенденція, яка пояснюється поступовим нарощуванням темпів промислового виробництва, що негативно позначається на якості атмосферного повітря.

На основі виконаного дослідження удосконалено понятійно-категоріальний апарат економіки чистого повітря, зокрема термін "якість атмосферного повітря" як сукупність фізико-хімічних властивостей атмосферного повітря, які забезпечують оптимальні умови для існування живих організмів і використання у господарській діяльності.
Виконаний кореляційно-регресійний аналіз залежності між обсягом продукції і забрудненням атмосферного повітря промисловими підприємствами Львівської області показав, що у разі збільшення випуску продукції на 1 % кількість викидів шкідливих речовин збільшується на 0,6 %. Це свідчить про доволі значний вплив обсягу випуску продукції підприємств на стан атмосферного повітря. Іншими словами, на кожну тисячу гривень випущеної промисловими підприємствами області продукції припадає в середньому 12 кг викидів шкідливих речовин в атмосферне повітря. Практичне значення дослідження полягає в тому, що його результати дали нам змогу зробити інтегральну оцінку внеску промислових підприємств у забруднення атмосферного повітря.
У процесі дисертаційного дослідження встановлено залежність між величиною промислового забруднення атмосферного повітря та фізичним зносом основних засобів. Визначено взаємозв’язок між забрудненням атмосферного повітря і станом основних засобів: у разі збільшення коефіцієнта зносу основних засобів промислове забруднення атмосферного повітря зростає. У цьому контексті має значення також кількість стаціонарних і, насамперед, пересувних джерел забруднення. В обстеженій сукупності районів і міст Львівської області 20,2 % варіації промислового забруднення атмосферного повітря пояснюється зношеністю основних засобів.
Виконані нами дослідження свідчать про прямий взаємозв’язок між викидами шкідливих речовин стаціонарними та пересувними джерелами забруднення та екологічними зборами, фактично сплаченими за забруднення атмосферного повітря. Отже, в разі збільшення середнього викиду забруднювальних речовин в атмосферне повітря на 1 % сплата екологічних зборів за забруднення атмосферного повітря збільшується на 0,69 %. Застосування методів відбору даних, кореляційно-регресійного та факторного видів аналізу дало змогу побудувати для заданих умов структурну модель параметрів викидів шкідливих речовин та екологічних зборів за забруднення атмосферного повітря стаціонарними та пересувними джерелами Львівської області.
У роботі доведено, що одним із ефективних заходів щодо покращення якості атмосферного повітря в сучасних умовах господарювання вітчизняних підприємств і в контексті зобов’язань України у межах Кіотського протоколу є створення захисних лісосмуг на полях, виведених із сільськогосподарського підпорядкування. Реалізація цього заходу, поряд із покращенням якості атмосферного повітря, сприятиме збільшенню лісистості, що важливо насамперед з погляду багатофункціональної ролі лісів. Вартість висаджування лісів і догляду за ними компенсують продажем квот викидів парникових газів промисловим підприємствам. Це дасть змогу забезпечити поглинання парникового газу СО2з атмосфери, підвищити родючість ґрунтів, сприятиме захисту ґрунтів від водної та вітрової ерозії.
В умовах ринкової економіки одним із дієвих добровільних інструментів охорони навколишнього середовища є екологічний аудит. Застосування цього інструменту на підприємствах-забруднювачах атмосферного повітря дасть змогу своєчасно ідентифікувати, аналізувати та виявляти резерви зменшення негативних впливів діяльності підприємств на навколишнє середовище загалом і атмосферне повітря зокрема. З цією метою доцільно застосовувати методи мережевого планування, що сприятиме достовірності результатів екологічного аудиту.
Запропоновано посилити механізм взаємодії між органами влади та широким колом зацікавлених сторін (стейкхолдерів) за рахунок використання Інтернет-проекту моніторингу стану атмосферного повітря, що забезпечить доступність широкої громадськості до екологічної інформації, координування спільних зусиль задля формування і реалізації дієвої екологічної політики на регіональному рівні; сприятиме більш адекватному оцінюванню ефективності прийнятих управлінських рішень у напрямку забезпечення сталого розвитку.