Юрченко Лідія Володимирівна. Теорія та практика провадження дізнання органами внутрішніх справ України

Краткое описание

Юрченко Лідія Володимирівна. Теорія та практика провадження дізнання органами внутрішніх справ України: Дис... канд. юрид. наук: 12.00.09 / Національний ун-т внутрішніх справ. - Х., 2002. - 209арк. - Бібліогр.: арк. 182-209
Юрченко Л.В.Теорія та практика провадження дізнання органами внутрішніх справ України. Рукопис.
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата юридичних наук за спеціальністю 12.00.09 кримінальний процес та криміналістика; судова експертиза. Національний університет внутрішніх справ, Харків, 2002.
Дисертація присвячена теоретичним та практичним проблемам провадження дізнання органами внутрішніх справ України. Визначено місце дізнання в кримінальному процесі України й тенденції його розвитку.
У роботі розглядаються питання, пов’язані з поняттям, сутністю та процесуальним порядком провадження дізнання. З урахуванням сучасних поглядів, теоретичних концепцій кримінально-процесуального права, норм Конституції, чинного кримінально-процесуального законодавства, відомчих нормативних актів проаналізовані та досліджені особливості функціонального призначення органів дізнання, їх правового статусу, а також правові аспекти їх кримінально-процесуальної діяльності з прийому, перевірки та вирішення заяв та повідомлень про злочини, провадження та закінчення дізнання, здійснення протокольної форми досудової підготовки матеріалів. На підставі цього робиться висновок про те, що органи дізнання є носіями двох кримінально-процесуальних функцій: основної розслідування кримінальних справ у формі дізнання, і допоміжної сприяння іншим суб’єктам, які ведуть процес. Пропонується нормативна модель статей, які регламентують порядок провадження і закінчення дізнання як початкової форми досудового розслідування, а також процесуального статусу органів дізнання, начальника органу дізнання та дізнавача. Обгрунтовується необхідність перейменування протокольної форми досудової підготовки матеріалів у прискорене провадження”, та наділення правопорушника процесуальним статусом підозрюваного. На підставі ч. 2 ст. 86 КК України розроблено процедуру повного та часткового звільнення особи від кримінальної відповідальності внаслідок акту амністії. Сформульовані й інші пропозиції щодо удосконалення чинного кримінально-процесуального законодавства з деяких аспектів кримінально-процесуальної діяльності органів дізнання.